Справа № 991/804/20

Провадження1-кс/991/817/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скарги захисників ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_3 на постанову прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 02.01.2020 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52019000000001196 від 21.12.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду окремо надійшли скарги захисників ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_3 від 27.01.2020 та адвоката ОСОБА_7 від 28.01.2020, в яких вони просять скасувати постанову прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 02.01.2020 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001196 від 21.12.2019. Ухвалою слідчого судді від 29.01.2020, відповідно до ч.2 ст.334 КПК України, зазначені скарги об`єднані в одне провадження як такі, що подані в інтересах однієї і тієї ж особи, щодо одного і того ж рішення прокурора, та містять одинакові вимоги.

Захисник ОСОБА_3 вимоги скарги обґрунтовує посиланням на такі обставини.

Національним антикорупційнимбюро Українирозслідується кримінальнепровадження №12016100000001664від 08.10.2016року зафактами вчиненнякримінальних правопорушень,передбачених.ч.5ст.191,ч.4ст.358,ч.2ст.364,ч.3ст.209КК України.13.11.2019відносно ОСОБА_6 складено письмовеповідомлення пропідозру вмежах кримінальногопровадження №12016100000001664,з підставначебто йогопричетності довчинення кримінальнихправопорушень,передбачених ч.5ст.191,ч.3ст.209КК України.21.12.2019 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_6 із кримінального провадження №12016100000001664 виділено в окреме провадження №52019000000001196. Цього ж дня прокурор виніс постанову про зупинення досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні у зв`язку з оголошенням ОСОБА_6 у розшук. 02.01.2020 постановою прокурора відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні. Того ж дня, 02.01.2020, прокурор виніс постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001196 від 21.12.2019 на підставі п. 2, 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.

Захисник вважає зазначену постанову прокурора САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 02.01.2020 про зупинення досудового розслідування у кримінальному проваджені №52019000000001196 незаконною, необґрунтованою та невмотивованою з таких підстав:

1) ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного в межах кримінального провадження №12016100000001664 від 08.10.2016 та, як наслідок, безпідставно був оголошений 21.12.2019 у розшук;

2)необґрунтованість стороною обвинувачення зупинення досудового розслідування з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України;

3)до зупинення досудового розслідування не виконані усі необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії в межах кримінальних проваджень.

Адвокат ОСОБА_3 03.03.2020 подав письмові доповнення до скарги в частині не набуття статусу підозрюваного ОСОБА_6 у межах кримінального провадження №12016100000001664 і відповідно у кримінальному провадженні №52019000000001196. Зазначає, що детективом порушені вимоги ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України при намаганні 13.11.2019 здійснити письмове повідомлення ОСОБА_6 в межах кримінального провадження №12016100000001664; дані твердження обґрунтовує наступним. Адреса АДРЕСА_1 , не є та не була місцем проживання ОСОБА_6 СТ «Боровик» не відноситься до житлово-експлуатаційних організацій, обслуговуючих кооперативів, відповідно до його статуту, тому вручення повідомлення про підозру голові цього садівничого товариства не відповідає вимогам ч. 2 ст. 135 КПК України. Слідство необґрунтовано ігнорує адресу офіційного місця реєстрації ОСОБА_6 в АДРЕСА_2 , та не передавало для вручення останньому повідомлення про підозру ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість», яка надає послуги з питань управління багатоквартирними будинками. У разі направлення повідомлення про підозру засобами поштового зв`язку має бути підтвердження вручення такого поштового відправлення адресату.

Адвокат ОСОБА_7 у своїй скарзі від 28.01.2020 наводить також і такі аргументи для скасування оскаржуваної постанови прокурора від 02.01.2020 про зупинення досудового розслідування у кримінальному проваджені №52019000000001196:

1) ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного, оскільки не були виконані вимоги КПК України про порядок вручення повідомлення про підозру. У органу досудового розслідування була інформація про адресу проживання ОСОБА_6 у Австрії, надана 29.11.2019 його адвокатом ОСОБА_8 , але детектив не здійснив виклику або вручення повідомлення про підозру в порядку звернення за міжнародною правовою допомогою. У матеріалах кримінального провадження не містяться належні та допустимі докази, що підтверджують факт належного вручення ОСОБА_6 чи отримання ним у будь-який з передбачених КПК України способів повідомлення про підозру;

2) оголошення ОСОБА_6 у розшук було здійснено безпідставно, оскільки органу досудового розслідування було відомо про його місце перебування;

3) органом досудового розслідування порушено визначений порядок направлення запитів про міжнародну правову допомогу, не надано суду копії запиту до Республіки Австрія про здійснення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, у зв`язку з чим невідомо про які саме процесуальні дії в межах міжнародного співробітництва йдеться у ньому.

Прокурор ОСОБА_5 подав письмові заперечення проти скарг адвокатів, у яких просить відмовити в їх задоволенні через безпідставність, необґрунтованість вимог, невідповідність висновків адвокатів фактичним обставинам кримінального провадження та нормам процесуального законодавства.

У судовомузасіданні захисники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримали подані скарги, просили задовольнити заявлені вимоги про скасування постанови прокурора від 02.01.2020 про зупинення досудового розслідування.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти скарг, просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали скарг та додані до них документи, заперечення на скаргу слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарг, з огляду на такі мотиви.

На основі наданих захисниками і прокурором копій матеріалів кримінального провадження слідчий суддя встановив, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування, а прокурори САП ОГП процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №2019000000001196 від 21.12.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, яке виділене із кримінального провадження №120161000000001664 від 08.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст.366, ч. 3 ст. 209 КК України. 13.11.2019 в межах кримінального провадження №12016100000001664 від 08.10.2016 щодо ОСОБА_6 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.209 КК України.

21.11.2019 у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №120161000000001664 від 08.10.2016 постановою старшого детектива НАБУ ОСОБА_9 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_6 .

13.12.2019 постановою старшого детектива НАБУ ОСОБА_9 оголошено міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6

21.12.2019 прокурор шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 виніс постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

02.01.2020 постановою прокурора відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні. У цей же день, 02.01.2020, прокурор виніс постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001196 від 21.12.2019 на підставі п. 2, 3 ч. 1 ст. 280 КПК України, яка є предметом оскарження адвокатами в цій судовій справі.

У пункті 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя це суддя суду першої інстанції до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України параграф 1, статті 303308.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст.306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст.307 КПК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Адвокати ОСОБА_3 , ОСОБА_7 як захисники ОСОБА_6 , щодо якого складене повідомлення про підозру і щодо якого були винесені постанови детектива про розшук як підозрюваного у кримінальному провадженні № 52019000000001196 від 21.12.2019, є особами, які мають право на оскарження постанови прокурора про зупинення досудового розслідування.

Відповідно до ч. 4 ст. 280 КПК України, досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 280 КПК України, на підставі яких прокурор виніс оскаржувану постанову від 02.01.2020 про зупинення досудового розслідування, передбачено, що досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо: оголошено в розшук підозрюваного; наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Щодо набуття ОСОБА_6 процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні

Встановлено, що в межах кримінального провадження №12016100000001664 від 08.10.2016 відносно ОСОБА_6 13.11.2019 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. З матеріалів скарг вбачається, що підставою для повідомлення про підозру є пункт 3 частини 1 статті 276 КПК України.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Зазначене повідомлення про підозру було направлене ОСОБА_6 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Главою 11 КПК України визначено порядок вручення повідомлень. У ч. 1, 2 ч. 135 КПК України передбачений порядок здійснення виклику (повідомлення) у кримінальному провадженні. Так, особа викликається шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

13.11.2019 за місцем проживання ОСОБА_6 - АДРЕСА_1 , - у зв`язку з його відсутністю повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, було вручено голові Садівницького товариства «Боровик» ОСОБА_10 . Про це був складений відповідний протокол від 13.11.2019 про вручення повідомлення про підозру та пам`ятки про процесуальні права та обов`язки. На супровідному листі та у протоколі містяться записи, зроблений головою товариства ОСОБА_10 , про те, що повідомлення про підозру і пам`ятку отримав для передачі ОСОБА_6 , при цьому в нього не було жодних заперечень чи зауважень з приводу можливості передачі таких документів ОСОБА_6 .

Те, що вказана адреса є місцем його фактичного проживання, неодноразово повідомляв сам ОСОБА_6 під час допиту його як свідка в різні роки, про що наявні відомості в протоколах його допиту від 03.04.2018, від 02.07.2019. Також у протоколі обшуку від 23.03.2018 зафіксовано, що по АДРЕСА_1 , розташовано двоповерховий житловий будинок і одноповерховий будинок для проживання обслуговуючого персоналу, та на час початку обшуку ОСОБА_6 перебував за тією адресою. Окрім того, в розумінні Кримінального процесуального кодексу України (ч. 1 ст.233), під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення, тому не приймаються слідчим суддею доводи адвокатів про те, що садовий будинок не може бути місцем постійного проживання підозрюваного.

З ухвали колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.02.2020 №760/7590/19 у справі про арешт майна, вбачається, що нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 площею 272 кв.м., 34,9 кв.м., 188,1 кв.м., відповідно, дві земельних ділянки площею 0,0995 га, 0,0969 га) є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , та яке зареєстровано за дружиною ОСОБА_11 .

Садівницьке товариство «Боровик» у розумінні ст.135 КПК України є житлово-експлуатаційноюорганізацією,оскільки створене,у томучислі,з метоюексплуатації будинків,які розташованіна йоготериторії. Виходячи з визначення обслуговуючого кооперативу, яке встановлено ст. 2 Закону України «Про кооперацію», та згідно з роз`ясненнями Держкомпідприємництва у листах №6978 від 11.10.2004 та № 1339 від 21.02.2006, садівницькі товариства відносяться до обслуговуючих кооперативів.

Вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 13.11.2019 саме таким способом обумовлене його відсутністю за місцем проживання та реєстрації станом на 13.11.2019. Наявність такої обставини вбачається як з огляду відомостей, які містяться в інформаційних базах даних Державної прикордонної служби України станом на 13.11.2019, про те, що ОСОБА_6 16.08.2019 вилетів з Києва до Відня, так і зазначалася захисниками у скаргах. Інформації про те, що ОСОБА_6 у той день виїхав за межі України на постійне місце проживання, в оглянутих відомостях не було. У матеріалах справи наявне письмове повідомлення захисника ОСОБА_8 із зазначенням адреси місця проживання ОСОБА_6 в Австрії, яке було подане до НАБУ лише 29.11.2019, тобто через 16 днів з дня складення та вжиття заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру.

Ураховуючи наведене вище, вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 13.11.2019 у спосіб, передбачений главою 11 КПК України, є виправданим та законним.

Доводи захисників, що згідно ч.2 ст.135 КПК України повідомлення про підозру детектив повинен був вручити ЖЕКу за місцем реєстрації ОСОБА_6 у місті Черкаси, не приймаються слідчим суддею, так як матеріалами справи доведено, що місцем постійного проживання ОСОБА_6 було садівницьке товариство «Боровик», вул.Соснова, 15 у Київській області.

Також з наявних матеріалів кримінального провадження вбачається, що детектив 13.11.2019 направив ОСОБА_6 письмове повідомлення про підозру, пам`ятку про процесуальні права і обов`язки підозрюваного та повістки про виклик для здійснення процесуальних дій за адресою реєстрації місця проживання, за адресою реєстрації його дружини, за останнім відомим місцем проживання цінними листами засобами поштового зв`язку ПАТ «Укрпошта», а саме: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_1 .

Доводи захисників про те, що ОСОБА_6 фактично не отримував листи з повідомленням про підозру, надіслані засобами поштового зв`язку, і що голова садівницького товариства не передав йому повідомлення про підозру, не спростовують факту дотримання органами досудового розслідування процесуальних вимог про вжиття передбачених КПК України заходів щодо вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру.

Відповідно до ст.278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення. Закон не передбачає обов`язкового виклику особи для вручення повідомлення про підозру, тому твердження захисників про відсутність за таких умов права у детектива для направлення повідомлення про підозру поштою є необґрунтованими.

Доводи захисників про те, що детектив на момент складення підозри 13.11.2019 знав про виїзд ОСОБА_6 за межі України, а тому повинен був вручити повідомлення про підозру у спосіб, передбачений ч.7 ст.135 КПК України, не приймаються слідчим суддею, оскільки дані положення Закону стосуються лише осіб, які постійно проживають на території іноземної держави на законних підставах, та про це відомо органу досудового розслідування на день складення повідомлення про підозру. Натомість сторона захисту не надала підтвердження того, що такі обставини існували станом на 13.11.2019.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 обізнаний про пред`явлену йому підозру і про виклики його до органу досудового розслідування, у тому числі за допомогою засобів телефонного зв`язку через додатки для передавання повідомлень, однак заходів для явки до органу досудового розслідування не вжив, що свідчить про його переховування від слідства.

Отже, матеріалами скарг не підтверджено доводи захисників про те, що ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №120161000000001664 від 08.10.2016 та, відповідно, у виділеному з нього №2019000000001196 від 21.12.2019.

Щодо оголошення ОСОБА_6 у розшук

Доводи захисників про безпідставність оголошення розшуку ОСОБА_6 слідчий суддя не приймає з огляду на те, що по-перше, можливість оскарження постанов детектива про оголошення розшуку підозрюваного відсутня на стадії досудового розслідування. Так, визначений у ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого і прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, є вичерпним і розширеному застосуванню не підлягає. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, згідно з ч. 2 ст. 303 КПК України, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правиламистатей 314-316 цього Кодексу.

По-друге,як зазначалосявище, 21.11.2019постановою старшогодетектива НАБУ ОСОБА_9 у межахдосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні №120161000000001664від 08.10.2016оголошено розшукпідозрюваного ОСОБА_6 .У постановідетектива наведеновідомості проте,що 16.08.2019 ОСОБА_6 покинув територіюУкраїни авіарейсом«Київ-Відень»та наданий часйого місцезнаходженняне відоме.У зв`язкуз необхідністюпроведення з ОСОБА_6 слідчих тапроцесуальних дій13.11.2019направлені повісткипро викликдо органудосудового розслідуванняна двідати заадресами реєстрації,останнього відомогомісця проживаннята врученопредставнику житлово-експлуатаційноїорганізації замісцем проживанняособи.Додатково 14.11.2019вжито заходівіз викликузасобами телефонногозв`язку -за допомогоютрьох додатківдля передаванняповідомлень.До органудосудового розслідування ОСОБА_6 не з`явивсята пропричини неявкине повідомив.Розшук ОСОБА_6 оголошено черезте,що йогомісцезнаходження невідоме. 13.12.2019постановою детективаНАБУ оголошеноміжнародний розшукпідозрюваного ОСОБА_6 ,так якостанній перебуваєза межамиУкраїни іна викликслідчого нез`являється.

Відомості, надані адвокатами у процесі розгляду цієї скарги, у вигляді листів з електронної пошти від австрійського адвоката, щодо підтвердження адреси проживання ОСОБА_6 в Республіці Австрія, надані після прийняття як постанов про оголошення розшуку, так і оскаржуваної постанови про зупинення досудового розслідування від 02.01.2020. Крім того, дані відомості потребують перевірки з боку органів досудового розслідування.

Щодо зупинення досудового розслідування з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст.280 КПК України

У оскаржуваній постанові прокурора про зупинення досудового розслідування від 02.01.2020 зазначено про те, що детективом направлено запит до Республіки Австрія про здійснення процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва.

На підтвердження цієї обставини прокурор надав у судовому засіданні копію погодженої службової записки детектива НАБУ ОСОБА_9 від 02.01.2020 на ім`я т.в.п. Директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12 стосовно направлення запиту про міжнародну правову допомогу компетентним органам Республіки Австрія у кримінальному провадженні №2019000000001196 від 21.12.2019, на якій є штамп про її подання 02.01.2020. У цій службовій записці зазначено, що підготовлено запит про міжнародну правову допомогу компетентними органами Республіки Австрія і надіслати такий запит уповноважене Юридичне управління Національного бюро. Також надано супровідний лист від 02.01.2020 за підписом керівника Юридичного управління ОСОБА_13 про направлення запиту слідчого органу до Федерального Міністерства Державного Устрою, Реформ, Дерегуляції та Юстиції Республіки Австрія.

Як пояснив прокурор, копію самого запиту про міжнародну правову допомогу в судове засідання не надано, оскільки ознайомлення з ним стороною захисту на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Після передачі запиту і доданих до нього матеріалів кримінального провадження Юридичному управлінню Національного бюро для перекладу і надіслання компетентним органам Республіки Австрія, детектив не вчиняв з цього приводу інших процесуальних дій. У зв`язку із цим в прокурора були підстави для прийняття рішення про зупинення досудового розслідування 02.01.2020.

З копії поштового повідомлення про вручення вбачається, що запит про міжнародну правову допомогу був відправлений 09.01.2020 поштою до Федерального Міністерства Державного Устрою, Реформ, Дерегуляції та Юстиції Республіки Австрія і 21.01.2020 був отриманий за місцем вручення в Австрії.

У пункті 3 ч. 1 ст. 280 КПК України передбачено, що досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Правила міжнародного співробітництва під час кримінального провадження містяться в главах 42-46 розділу ІХ КПК України.

У частині 1 ст. 545 КПК України визначено, що Національне антикорупційне бюро України здійснює функції центрального органу України під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, тобто звертається із запитами про міжнародну правову допомогу у таких кримінальних провадженнях та розглядає відповідні запити іноземних компетентних органів.

Стаття 551 глави 43 КПК України встановлює, що запит про міжнародну правову допомогу при проведенні процесуальних дій у кримінальному провадженні, яке він здійснює, прокурор або слідчий за погодженням з прокурором надсилає до уповноваженого (центрального) органу України. Уповноважений (центральний) орган України розглядає запит на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів та міжнародних договорів України. У разі прийняття рішення про направлення запиту уповноважений (центральний) орган України протягом десяти днів надсилає запит уповноваженому (центральному) органу запитуваної сторони безпосередньо або дипломатичним шляхом. У разі відмови у направленні запиту всі матеріали протягом десяти днів повертаються відповідному органу України з викладом недоліків, які потрібно усунути, або з поясненням причин неможливості направлення запиту.

Запит про міжнародну правову допомогу, відповідно до загальних засад міжнародного співробітництва (глава 42 КПК України), є формою звернення слідчого (детектива), прокурора до компетентних органів іноземних держав про проведення ними процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, яке він здійснює. Проведення таких процесуальних дій компетентним органом іноземної держави є елементом міжнародного співробітництва під час кримінального провадження (ст. 542 КПК України).

У випадку, що є предметом розгляду в цій справі, детектив НАБУ підготував та передав 02.01.2020 Національному антикорупційному бюро України, яке здійснює функції центрального органу України в цьому кримінальному провадженні, запит до Республіки Австрія про міжнародну правову допомогу, що є одним зі способів (видів) міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Зі змісту наведених вище норм ст.551 КПК України та наявних матеріалів кримінального провадження вбачається, що після передачі запиту центральному органу України слідчий (детектив) не здійснював ніяких процесуальних дій та подальші зносини із компетентними органами Республіки Австрія вповноважене здійснювати Національне антикорупційне бюро України (як центральний орган України).

Ураховуючи наведене вище, слідчий суддя відхиляє позицію захисників про те, що рішення про зупинення досудового розслідування у зв`язку з необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва могло бути прийняте тільки після того, як уповноважений орган Республіки Австрія прийме запит детектива до виконання, та про те, що стороною обвинувачення не обґрунтовано зупинення досудового розслідування з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.

Наданий адвокатами електронний лист від австрійського юриста ОСОБА_14 , повноваження якого на здійснення захисту ОСОБА_6 не підтверджено, з відомостями про те, що у Центральній прокуратурі з питань кримінальної відповідальності за господарські злочини та корупцію, Відень, Австрія, станом на 17.02.2020 в автоматизованій системі справ юстиції Денис Мальцев не значиться як обвинувачений/підозрюваний у справі, що розглядається цією прокуратурою, не спростовує факту виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва у кримінальному провадженні та направлення відповідного запиту детектива до Федерального Міністерства Державного Устрою, Реформ, Дерегуляції та Юстиції Республіки Австрія.

Щодо невиконання усіх необхідних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій в межах кримінальних проваджень до прийняття постанови про зупинення досудового розслідування

У скарзі захисника ОСОБА_3 наявне посилання на те, що у постанові від 28.12.2019 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016100000001664 (з якого 21.12.2019 виділено кримінальне провадження №52019000000001196 і у якому розслідуються ті самі обставини) стороною обвинувачення зазначено про необхідність проведення ще ряду слідчих/процесуальних дій, що за змістом стосуються обставин, які інкримінуються ОСОБА_6 , зокрема, але не виключно, здійснити допити осіб, що за версією слідства причетні до розслідуваних кримінальних правопорушень, провести обшуки та тимчасові доступи до документів, провести експертизи тощо.

Разом із тим в оскаржуваній постанові прокурора про зупинення досудового розслідування від 02.01.2020 зазначено про те, що органом досудового розслідування на теперішній час виконано усі необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного.

Як пояснив у судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 , постанова від 28.12.2019 про продовження строків досудового розслідування, у якій перелічений перелік необхідних для проведення слідчих дій, прийнята у іншому кримінальному провадженні - №12016100000001664, ніж те, в якому подані скарги захисників. У кримінальному провадженні №12016100000001664 відповідні слідчі дії проводяться, але вони не мають відношення до здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001196 від 21.12.2019, в якому ОСОБА_6 повідомлено про підозру. У кримінальному провадженні №52019000000001196 від 21.12.2019 станом на 02.01.2020 були проведені усі необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе без участі ОСОБА_6 . Звернення до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про дозвіл на затримання ОСОБА_6 було здійснене до прийняття рішення про зупинення досудового розслідування 02.01.2020.

Обов`язок виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з оголошенням в розшук підозрюваного, покладено на слідчого нормами ч. 2 ст. 280 КПК України.

Відповідно до засад публічності (ст. 25 КПК України), прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Повноваження слідчого органу досудового розслідування, пов`язані зі здійсненням ним досудового розслідування, закріплені в ч. 2 ст. 40 КПК України. Слідчий зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі (ч. 4). При цьому частиною п`ятою цієї статті встановлено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Отже, враховуючи те, що захисники не надали відомостей про ті конкретні слідчі (розшукові) або інші процесуальні дії, проведення яких було необхідним та можливим станом на момент прийняття оскаржуваної постанови прокурора від 02.01.2020, чи про проведення таких дій стороною обвинувачення після зупинення досудового розслідування, зважаючи на процесуальну самостійність слідчого і прокурора у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість (недоведеність) позиції сторони захисту щодо невиконання усіх необхідних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій в межах кримінального провадження №52019000000001196 від 21.12.2019 до зупинення досудового розслідування.

На підставі наведеного вище, слідчий суддя дійшов переконання про те, що скарги захисників не підлягають задоволенню через їх необґрунтованість та відсутність підстав вважати, що оскаржувана постанова прокурора від 02.01.2020 про зупинення досудового розслідування прийнята з порушенням передбачених КПК України вимог.

Керуючись ст. 110, 280, 281, 303-307, 309, 376 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Скарги захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , які подані в інтересах ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1