Справа № 420/4125/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.;

при секретарі судового засідання - Хлевитській С.І.,

за участю:

представника позивача - Ярошик В.В. (за довіреністю),

представника відповідача - Шишової С.Б. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження від 23.02.2019 р. по перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2019 року за нормою ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-15 на підставі судового рішення у справі № 1527/9112/12, яким було визнано незаконним та скасовано розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 за нормою ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-15 та зобов`язано виконати розрахунок за нормою ч.ч. 2,3 ст. 27 цього Закону;

- зобов`язати відповідача виконати належний перерахунок пенсії на пільгових умовах за списком № 2 згідно норми ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-15 із застосуванням середньомісячної заробітної плати в Україні за 2017 р. у розмірі - 4404,35 грн. з 01.03.2019 року та сплатити різницю між сплаченим та перерахованим розмірами пенсії;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 матеріальну та моральну шкоду за тривале знущання неправомірними діями з 2011 року у розмірі, визначеному судом з засад справедливості та розумності.

Ухвалою суду від 15.07.2019 року позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

29 липня 2019 року через канцелярію суду від позивача, на виконання вимог ухвали суду від 15.07.2019 року, надійшла заява про усунення недоліків, заява про уточнення позовних вимог, квитанція № 80 від 25.07.2019 про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. (т.1 а.с.55-63). У вказаній заяві про усунення недоліків позивач зазначив, що з урахуванням змін форм документів, наразі, замість розпорядження позивач оскаржує рішення № 951380839853 від 23.02.2019, оригінал якого знаходиться в матеріалах пенсійної справи.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої через канцелярію суду 29.07.2019 за вх. № 27222/19, позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення № 951380839853 від 23.02.2019 по перерахунку/осучасненню пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2019 року за нормою ч. 1 ст. 27 Закону №1058-15, який за ч. 1 ст. 27 Закону №1058-15 судовим рішенням у справі № 1527/9112/12 було визнано незаконним та резолютивною частиною цього рішення було зобов`язано виконати розрахунок за нормою ч.ч. 2,3 ст. 27 цього Закону;

- зобов`язати відповідача виконати належний перерахунок/осучаснення розміру пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком № 2 згідно норми ч.ч. 2,3 ст. 27 Закону №1058-15 з застосуванням середньомісячної заробітної плати в Україні у розмірі - 4404,35 грн. з 01.03.2019 року та сплатити різницю між сплаченим та перерахованим розмірами пенсії.

При цьому, позивач також зазначив, що вимога про стягнення з відповідача моральної та матеріальної шкоди ним скасовується та не заявляється.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.03.2019 року, відповідно до вимог ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», (далі-Закон N91058-15) відповідач неправомірно зменшив розмір його пенсії, що вбачається з розпорядження (рішення) від 23.02.2019 року, яке, як вважає позивач, є протиправним та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, позивач вказує, що рішеннями судів у справах №1527/17273/12 та №1527/9112/12 зобов`язано відповідача: призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком №2; зарахувати не зарахований страховий стаж; для розрахунку пенсії узяти також заробітні плати за сумісництвом, з яких було сплачено страхові внески, та виконати належний розрахунок розміру пенсії позивача відповідно до вимог частини 2 статті 27 Закону №1058-15 (за двоскладовою формулою) та сплатити борг несплаченої пенсії з 08.05.2011 року. Дані судові рішення у справах №1527/17273/12 та №1527/9112/12 були виконані за виконавчими листами, та позивачу розраховано належний розмір пенсії за частиною 2 статті 27 Закону №1058-15 і сплачено борг невиплаченої пенсії з 08.05.2011 року. Посилаючись на те, що розрахунок розміру пенсії за Списком №2, виконаний за нормою ч. 2 ст. 27 Закону №1058-15 до теперішнього часу жодним судовим рішенням чи будь-якими іншими рішеннями відповідача не визнавався недійсним чи незаконним, позивач вважає, що відповідач незаконно зробив перерахунок розміру його пенсії з 01.03.2019 року за нормою частини 1 статті 27 Закону №1058-15, який судовими рішенням було визнано незаконним та скасовано.

Обґрунтовуючи протиправність розпорядження (рішення) від 23.02.2019 року, позивач також зазначає наступне.

По-перше, посилаючись на резолютивну частину рішення у справі №1527/9112/12, позивач зазначає, що відповідач штучно зменшив розмір пенсії позивача, розраховуючи індексацію (осучаснення) пенсії за нормою частини 1 статті 27 Закону №1058-15. Позивач зазначає, що під час призначення йому пенсії в 2011 році для розрахунку розміру пенсії застосовувалась середня заробітна плата (дохід) в Україні за 2010 рік у розмірі 1982,63 грн., за пенсійною реформою з 01.10.2017 року застосовувалась середньомісячна заробітна плата (дохід) в Україні за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40грн., а з 01.03.2019 року застосовувалась середньомісячна заробітна плата (дохід) в Україні за 2017 рік у розмірі 4404,35 грн.

З посиланням на норми ч.ч. 2,3 ст. 27, п. 40 Закону №1058-15, позивач навів власний розрахунок його пенсії, який, на його думку, є коректним, та за яким розмір його пенсії за першою складовою має становити 2642,47 грн. Крім того, позивач вказує, що розмір пенсії у сумі 2642,47 грн. розрахований позивачем без другої складової та доплати за понад нормований стаж (41 рік 7 місяців).

При цьому, на думку позивача, при здійсненні масового перерахунку з 01.03.2019 року, відповідач мав застосовувати у формулі перерахунку розмір середньомісячної заробітної плати у сумі 4404,35 грн., коефіцієнт заробітної плати - 1,09337 та коефіцієнт стажу - 0,6, які (коефіцієнти заробітної плати та стажу), за твердженням позивача, є незмінними. Водночас, як вказує позивач, він не подавав жодних заяв про перерахунок пенсії, а тому масовий перерахунок з 01.03.2019 року відповідач мав зробити, змінивши у формулі для обчислення пенсії, лише один показник - середньомісячну заробітну плату у розмірі 4404,35 грн.

Таким чином, на думку позивача, посилання відповідача на недоцільність проведення перерахунку/осучаснення розміру його пенсії з 01.03.2019 року за частиною 2 статті 27 Закону №1058-15, є безпідставним, а оскаржуване рішення від 23.02.2019 року прийнято внаслідок незаконних дій відповідача. Разом з цим, за твердженням позивача, такі дії відповідача є порушенням ст.1 Протоколу 1 Конвенції з прав та основоположних свобод людини, оскільки є втручанням в майнові права позивача.

По-друге, як стверджує позивач, за резолютивною частиною судового рішення відповідача зобов`язано для розрахунку першої складової пенсії ОСОБА_1 узяти період заробітних плат з 01.11.1990 року по 31.10.1995 року (60 місяців) та з 01.07.2003 року по 31.12.2003 року (6 місяців) у загальній сумі 66 (шістдесят шість) місяців. Позивач зазначає, що за даними розпорядження (рішення) від 23.02.2019 року вбачається, що відповідач умисно збільшив на 36 місяців, щоб зменшити коефіцієнт заробітку з розміру - 1,09337 на розмір - 1,05108, що суттєво вплинуло на розмір пенсії позивача.

По-третє, позивач вказує, що за пунктом сьомим резолютивної частини вказаного у позові судового рішення зобов`язано відповідача провести оптимізацію за період з 01.09.2004 року по 31.05.2008 року у загальній кількості 45 місяців, а відповідач протиправно зробив оптимізацію за період з 01.10.2007 року по 30.06.2011 року, що, на переконання позивача, вплинуло на показник коефіцієнту заробітних плат, тобто відповідач суттєво зменшив цей показник.

Окрім іншого, позивач у позовній заяві наводить доводи та міркування щодо неправомірності, на його думку, свідомих дій відповідача щодо здійсненого перерахунку його пенсії з посиланням на рішення судів у справах №523/3342/18, №1527/17273/12, №1527/3112/12, №815/2588/18, а також на рішення Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Осовська та інші проти України», та вважає, що відповідачем порушено принцип правової визначеності шляхом здійснення перерахунку його пенсії 23.02.2019 року за ч.1 ст. 27 Закону 1058-15.

Ухвалою суду від 14.08.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.07.2019 року), відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.09.2019 року на 14 год. 40 хв. та встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву. Також, ухвалою суду від 14.08.2019 року витребувано з Суворовського ОУПФ України в м. Одесі належним чином засвідчену копію матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1

03 вересня 2019 року через канцелярію суду із супровідним листом від представника Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача (т.1 а.с.79-204).

Також, 03 вересня 2019 року через канцелярію суду від представника Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (Управління) надійшов відзив на позовну заяву разом із доказами його направлення на поштову адресу позивача (т.1 а.с.72-77). У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

По-перше, як зазначає відповідач з посиланням на фактичні обставини справи та на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 27.09.2013 року по справі №1527/9112/12, Управлінням, на виконання зазначеного рішення суду, з 29.07.2011 року призначено позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком №2 згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 1057,80 грн.

Як вказує відповідач у відзиві, з 08.05.2011 проведено перерахунок пенсії позивача макетним вводом із урахуванням пільгового стажу за Списком №2: з 27.12.1976 по 01.04.1978 - час навчання в Одеській морехідній школі, проходження виробничої практики на посаді машиніста-турбініста відповідно до архівної довідки ЧМП № 001а/127 від 22.05.2012; зараховано до страхового стажу період з 01.09.1973 по 01.08.1974 - період навчання в ТУ №1, та загальний страховий стаж склав 37 р. 8 міс., а розмір пенсії з 08.05.2011 склав 2144,40 грн.

Згідно розпорядження від 24.05.2013 року, розрахована заробітна плата з двох складових: для нової формули середній заробіток складає 1982,63 грн.; для двоскладової формули - 1700,16 грн. За твердженням відповідача, оскільки за двоскладовою формулою розрахунок є не доцільний, розмір пенсії позивача розраховано за новою формою відповідно до ч. 1 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач вказує, що на підставі ст.65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для розрахунку першої складової взятий період заробітних плат з 01.11.1990 до 31.10.1995 (60 місяців) та з 01.07.2003 по 31.12.2003 (6 місяців). При цьому, для розрахунку середньої заробітної плати при обчислені пенсії враховується заробіток до 2000 року (60 місяців) та заробітна плата з 01.07.2000 за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (форма ОК 5).

Як зазначає відповідач, згідно розпорядження від 23.07.2014 за рішенням суду зарахована заробітна плата за період роботи за сумісництвом на посадах вантажника та слюсаря-ремонтника в період з 01.02.1991 по 25.10.1993 згідно довідки в матеріалах пенсійної справи та проведена оптимізація у загальній кількості 45 місяців (оптимізується заробіток в найменшому розмірі), за новим програмним забезпеченням «Перерахунок та виплата пенсії» прописує тільки кількість місяців за період з 01.10.2007 по 31.05.2008, а в рішенні на перерахунок пенсії від 23.02.2019 зазначено на стор. 7 в колонці «оптимізація» пунктиром (--).

По-друге, відповідач зазначає, що з 01.10.2017 при осучасненні заробітної плати проведено доцільність перерахунку із середньої заробітної плати - 3956,69грн. та розмір пенсії з 01.10.2017 складає 1864,45 грн., а отже, за твердженням відповідача, перерахунок за ч.2 ст. 27 Закону 1058-15 є недоцільним, і тому перерахунок проведено макетним вводом і розмір пенсії з 01.10.2017 склав 2591,60 грн.

Відповідач зазначив, що згідно з пунктом 4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» проведено осучаснення пенсій з 01.10.2017, суть якого полягає в застосуванні при обчисленні пенсії за наявним стажем і заробітком показника нової середньомісячної заробітної плати по народному господарству, взятої за 2014-2016 роки (3764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%. Таким чином, за твердженням відповідача, розмір осучасненої пенсії залежить від стажу, заробітку та ряду інших чинників. У відзиві також зазначено, що по вищезазначеному періоду в Одеському окружному адміністративному суді розглядалась справа за №1540/4032/18 та рішенням від 02.10.2018, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, в задоволені позову позивачу відмовлено.

По-третє, у відзиві вказано, що 23.02.2019 проведено масовий перерахунок пенсії позивача з 01.03.2019 року відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, суть якого полягає в застосуванні коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

За твердженням відповідача, пенсію позивачу обчислено з 01.03.2019 з урахуванням вищевикладених норм при страховому стажі 41 рік 3 місяці та заробітній платі 4629,32 грн. (4404,35грн. х 1,05108), яка розрахована за періоди роботи з 01.11.1990 по 31.10.1995, та з 01.07.2000 по 30.06.2011, при цьому її розмір становить 2869,06 грн., де: 1909,59 грн. - основний розмір пенсії; 232,52 грн. - доплата за 16 років понаднормованого стажу; 719,95 грн. - доплата до попереднього розміру пенсійного забезпечення.

По-четверте, як зазначає відповідач, позовна вимога позивача щодо зобов`язання Управління виконати перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах Список № 2 згідно норми ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням середньомісячної заробітної плати в Україні за 2017 рік у розмірі - 4404.35 грн. з 01.03.2019 та сплатити різницю між сплаченим та перерахованим розмірами пенсії не підлягає задоволенню, оскільки судом не може прийматись рішення про перерахунок пенсії та втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади буде виходити за межі завдань адміністративного судочинства. З посиланням на норми ст. 45, 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідач зазначив, що прийняття рішень про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії відноситься виключно до компетенції Пенсійного фонду.

Враховуючи вищевикладене, відповідач зазначив, що відсутні законі підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки Управління діяло лише на підставі норм діючого законодавства України, а тому просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

12 вересня 2019 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшло клопотання про заміну відповідача з Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (т.2 а.с.1-6).

У підготовчому засіданні 12.09.2019 року судом залучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву та засвідчені належним чином копії матеріалів пенсійної справи позивача та, у зв`язку з необхідністю надання часу представнику позивача для ознайомлення з матеріалами справи та надання ГУ ПФУ в Одеській області документів щодо правонаступництва, судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 24.09.2019 року о 12 год. 00 хв.

У підготовчому засіданні 24.09.2019 року ухвалою суду, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, судом витребувано з Головного управління ПФУ в Одеській області належним чином засвідчену копію передавального акта щодо переходу прав та обов`язків Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. У зв`язку з витребуванням документів від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, підготовче засідання відкладене на 07.10.2019 року о 10 год. 00 хв.

01 жовтня 2019 року засобами електронної пошти та додатково 03.10.2019 року через канцелярію від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшло клопотання про залучення додаткових доказів щодо переходу прав та обов`язків Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (т.2 а.с.7-36).

Ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року замінено відповідача у справі №420/4125/19 з Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, розпочато розгляд адміністративної справи №420/4125/19 спочатку - зі стадії відкриття провадження у справі, встановлено відповідачу - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області строк для подання відзиву та призначено підготовче засідання на 28.10.2019 року о 12 год. 00 хв.

22 жовтня 2019 року від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив вважати дійсним відзив Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на позовну заяву ОСОБА_1 по справі №420/4125/19 та враховувати його під час розгляду справи як відзив правонаступника і відмовити позивачу задоволенні позову в повному обсязі (т.2 а.с.51).

У підготовчому засіданні 28.10.2019 року судом встановлено сторонам строки для подання заяв по суті (відповіді на відзив та заперечень на відповідь), у зв`язку з чим у підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.11.2019 року о 15 год. 00 хв.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Соколенко О.М. на лікарняному 12.11.2019 року, підготовче засідання перенесено на 21.11.2019 року о 12 год. 00 хв.

У підготовчому засіданні 21.11.2019 року судом залучено до матеріалів справи додаткові пояснення представника позивача на відзив, надіслані до суду засобами електронної пошти (відповідь на відзив) (т.2 а.с.64-69), разом із її примірником, підписаним представником, наданим представником позивача у підготовчому засіданні (т.2 а.с.75-77).

Також, у підготовчому засіданні 21.11.2019 року після огляду судом оригіналу пенсійної справи позивача, судом зобов`язано відповідача надати визначені судом документи з матеріалів пенсійної справи позивача у належній якості.

Ухвалою суду від 21.11.2019 року продовжено шістдесятиденний строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 03.12.2019 року.

У відповіді на відзив представник позивача, окрім доводів, що вказані у позові, зазначає, що відповідач офіційно у відзиві підтверджує, що вимоги резолютивної частини судових рішень у справах №1527/9112/12 та №1527/17273/12 ним були виконані в повному обсязі і за заявою позивача призначено позивачу з 08.05.2011 року розрахований розмір пенсії згідно ч.2 ст.27 Закону №1058-15 із застосуванням матеріальних норм ст.6 (право вибору пенсії), п. «б» ст.13 (на пільгових умовах за Списком №2), ст.19 (у розмірі 55% від заробітку за 25 років роботи чоловікам та по 1% за кожний рік вище 25 років), ст. 64 (у процентах до середньомісячного заробітку), ст.65 (60 календарних місяців роботи та з 01.07.2003 року до 31.12.2003 року для першої складової та весь період з 01.01.2004 року до дня призначення пенсії - для другої складової) та на підставі частини 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-15, а також було надано до органу ДВС розрахунок, з якого вбачаються усі головні показники для розрахунку пенсії, а саме:

- для першої складової: коефіцієнт стажу - 60% (тобто 0,6); коефіцієнт заробітку - 1,09373 та середньомісячна заробітна плата в Україні за 2010 рік у розмірі - 1982,63 грн.;

- для другої складової: коефіцієнт стажу - 7% (0,07583); коефіцієнт заробітку - 0,85753; середньомісячна заробітна плата в Україні за 2010 рік у розмірі - 1982,63 грн.

Як зазначає позивач, з розрахунку вбачається, що на 08.05.2011 року розмір пенсії позивача складав - 2144,40грн.

З посиланням на ст. 40 Закону №1058-15, позивач зазначає, що у формулі розрахунку пенсії позивача (П = Зс х Кс х Кз) застосовувалась такі показники:

1) Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні: у 2011 році при призначенні пенсії у розмірі 1982,63 грн.; у 2017 році з 01 жовтня у розмірі 3764,40 грн.; у 2019 році з 01 березня у розмірі 4404,35 грн.;

2) Кс - коефіцієнт страхового стажу (на 08.05.2011р. страховий стаж складав 37 років 08 місяців), на теперішній час, за твердженням позивача, страховий стаж складає - 41 рік 6 місяців, тобто з дати призначення збільшився більше як на 3 роки після призначення пенсії, тобто на 3% збільшився;

3) Кз - коефіцієнт заробітку, на переконання позивача, залишається незмінним при будь-яких масових перерахунках (змінюється лише при індивідуальному перерахунку і тільки за заявою пенсіонера згідно ст.45 Закону №1058-15).

При цьому, як зазначає позивач, масові перерахунки пенсій проводяться за двома матеріальними нормами Закону №1058-15, а саме, згідно зі ст.28 (збільшення мінімального розміру пенсії непрацездатних осіб) та згідно з ч.1 (індексація пенсій) та ч.2 ст.42 (з 01.03 щороку підвищуються пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні). Позивач вважає, що під час проведення масових перерахунків змінюється тільки показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні) за ст.42, а за ст.28 змінюється тільки доплата за понаднормований стаж роботи, при цьому коефіцієнти страхового стажу та коефіцієнт заробітку залишаються незмінними (ст.40 цього закону).

На думку представника позивача, вищезазначене свідчить, що відповідач у своєму відзиві не надав жодних посилань на норми закону, на підставі яких ним зменшено розмір пенсії позивачу, шляхом зменшення коефіцієнту стажу, зменшення коефіцієнту заробітку, узяття зайвих 38 місяців для перерахунку пенсії, а його дії щодо здійсненого перерахунку пенсії позивача від 23.02.2019 року є протиправними.

02 грудня 2019 року через канцелярію суду від представника відповідача надішли належним чином засвідчені копії документів з матеріалів пенсійної справи позивача у належній якості (т.2 а.с.86-132).

03 грудня 2019 року через канцелярію суду представником позивача надані докази про направлення відповіді на відзив на електронну адресу відповідача (т.1 а.с.133-134).

03 грудня 2019 року у підготовчому засіданні за клопотанням представника позивача про надання часу для ознайомлення з поданими відповідачем документами, судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 12.12.2019 року о 16 год. 00 хв.

09 грудня 2019 року засобами електронної пошти та додатково у підготовчому засіданні 12.12.2019 року у паперовому вигляді представником позивача подано клопотання про постановлення судом окремої ухвали з доказами його направлення на електронну адресу відповідача (т.2 а.с.138-149;150-153), в якому представник просить суд зобов`язати відповідача привести пенсійну справу №839838 ОСОБА_1 у відповідність до вимог нормативних актів щодо ведення пенсійних справ в паперовому та електронному вигляді шляхом вилучення незаконних розпоряджень та рішень та виправити усі розрахунки на належні, законні в електронному вигляді справи №839838 ОСОБА_1

09 грудня 2019 року засобами електронної пошти від представника позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи правових позиції Верховного Суду України в подібних справах (т.2 а.с.155-179).

У підготовчому засіданні 12.12.2019 року судом залучено до матеріалів справи клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали та копії рішень судів, поданих представником позивача до суду засобами електронної пошти 09.12.2019 року.

Також, у підготовчому засіданні 12.12.2019 року представник відповідача надав до суду заперечення на клопотання представника позивача щодо постановлення судом окремої ухвали (т.2 а.с.154).

Ухвалою суду від 12.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.01.2020 року о 10 год. 00 хв.

У судовому засіданні 08.01.2020 року судом задоволені клопотання представників сторін щодо перенесення розгляду справи на іншу дату та наступне судове засідання призначено на 14.01.2020 року о 16 год. 00 хв.

У судовому засіданні 14.01.2020 року судом заслухано вступне слово представників сторін та у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів у відповідача, судом оголошено перерву до 22.01.2020 року о 10 год. 00 хв.

22.01.2020 року засобами електронної пошти та додатково у паперовому вигляді 22.01.2020 року під час судового засідання представником позивача подано до суду власний розрахунок розміру пенсії позивача (приблизний) на підставі ч.1 ст.27 та ч.2 ст. 27 Закону №1058-15 (т.2 а.с.215-220,221-223).

Під час судового засідання 22.01.2020 року судом залучено до матеріалів справи розрахунок пенсії позивача, який подано представником позивача, та подані представником відповідача документи на виконання ухвали суду (т.2 а.с.202-214).

У зв`язку з необхідністю отримання додаткових доказів з боку відповідача, судом оголошено перерву у судовому засіданні до 30.01.2020 року.

30 січня 2020 року через канцелярію суд від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі разом із відповідним розпорядженням та умовним розрахунком щодо перерахунку пенсії позивача, якщо такий був би здійснений за ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (т.3 а.с.1-10).

У судовому засіданні 30.01.2020 року судом залучено до матеріалів справи додаткові пояснення у справі з додатками згідно переліку, досліджено письмові докази по справі та оголошено перерву у судовому засіданні до 04.02.2020 року о 14 год. 00 хв.

У судовому засіданні 04.02.2020 року судом витребувано у відповідача додаткові докази та письмову інформацію стосовно обчислення відповідачем певних складових у перерахунках пенсії позивача.

Також, у судовому засіданні 04.02.2020 року, з метою повного та всебічного розгляду даної адміністративної справи, враховуючи необхідність отримання відповідних доказів та письмової інформації з боку відповідача, зважаючи на строки розгляду справи на стадії судового розгляду, враховуючи приписи ч.5 ст.223 КАС України, судом поставлено на обговорення представників сторін питання щодо розпочатку судового розгляду справи по суті спочатку.

Представник позивача залишила вирішення цього питання на розсуд суду, а представник відповідача не заперечувала проти розпочатку судового розгляду справи по суті спочатку.

Ухвалою суду від 04.02.2020 року судом відкладено розгляд адміністративної справи на 13.02.2020 року о 14 год. 40 хв. та розпочато розгляд справи по суті спочатку.

13 лютого 2020 року засобами електронної пошти та додатково у судовому засіданні 13.02.2020 року представником відповідача надано письмову інформацію та докази, що витребовувались судом, а також повідомлено додаткові обставини щодо прийняття відповідачем 20.01.2020 року рішення №23 про утримання надміру виплачених сум пенсій з позивача після виявлення факту працевлаштування позивача (т.3 а.с.29-69).

10 лютого 2020 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (як зазначено представником, - без зміни предмету та підстав позову) разом із додатками згідно переліку (т.3 а.с.70-75), в якій представник зазначає, що відповідачем протиправно прийнято рішення №23 від 20.01.2020 року щодо перерахунку пенсії позивача та відповідно до якого новий розмір пенсії позивача складає 2591,60 грн. У зв`язку з прийняттям відповідачем рішення №23 від 20.01.2020 року, представник позивача просить суд розглядати позовні вимоги ОСОБА_1 у такій редакції:

- визнати протиправними рішення №915380839853 від 23.02.2019 року та рішення №23 від 02.01.2020 року по перерахунку/осучасненню пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2019 року за нормою ч.1 ст.27 Закону №1058-15, який за ч. 1 ст. 27 Закону №1058-15 судовим рішенням у справі №1527/9112/12 було визнано незаконним та резолютивною частиною цього рішення було зобов`язано виконати розрахунок за нормою ч.ч.2,3 ст. 27 цього Закону;

- зобов`язати відповідача виконати належний розрахунок/осучаснення розміру пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за списком №2 згідно норми ч.ч.2,3 Закону №1058-15 з застосуванням середньомісячної заробітної плати в Україні у розмірі - 4404,35 з 01.03.2019 року та сплатити різницю між сплаченим та перерахованим розмірами пенсії.

У судовому засіданні 13.02.2020 року судом:

- долучено до матеріалів справи пояснення відповідача разом із додатками згідно переліку, які надійшли до суду 13.02.2020 року засобами електронної пошти та які надані в оригіналі у судовому засіданні.

- відмовлено у прийнятті заяви представника позивача про уточнення позовних вимог, яка надійшла до суду 10.02.2020 року, з підстав недотримання представником позивача вимог ст.47 КАС України, оскільки вказану заяву по суті подано на стадії судового розгляду справи, та вказаною заявою про уточнення позовних вимог заявлено нову позовну вимогу про визнання протиправним рішення відповідача №23 від 02.01.2020 року (новий предмет спору) та на її обґрунтування наведено інші підстави позову, та повернуто її представнику позивача. Разом з цим, представнику позивача судом роз`яснено, що позивач не позбавлений права звернутися з окремою позовною заявою щодо оскарження рішення відповідача №23 від 02.01.2020 року.

У зв`язку з тим, що відповідачем до суду надано не всю письмову інформацію, яка витребовувалась судом, у судовому засіданні оголошено перерву до 19.02.2020 року.

18 лютого 2020 року засобами електронної пошти від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення разом із доказами їх направлення на адресу електронної пошти позивача (т.3 а.с.83-85).

17 лютого 2020 року засобами електронної пошти та додатково у судовому засіданні представником позивача подано до суду додаткові пояснення на пояснення відповідача (т.3 а.с.86-92), із наведеними доводами та аргументами, які аналогічні викладеним у заявах по суті справи.

19 лютого 2020 року засобами електронної пошти від представника позивача надійшло клопотання про вилучення з матеріалів справи «підроблених» документів, які надані відповідачем на запит суду (т.3 а.с.93).

У судовому засіданні 19.02.2020 року судом залучено до матеріалів справи пояснення, надані представником відповідача, які надійшли до суду засобами електронної пошти 18.02.2020 року, додаткові пояснення представника позивача від 17.02.2020 року, які надійшли до суду засобами електронної пошти та які подані в оригіналі під час судового засідання 19.02.2020 року, та відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про вилучення з матеріалів справи «підроблених» документів, які надані відповідачем на запит суду.

У судовому засіданні 19.02.2020 року судом після розпочатку судового розгляду справи по суті заслухано додаткове вступне слово представників сторін та досліджено додатково надані письмові докази, і оголошено перерву до 27.02.2020 року об 11 год. 40 хв.

У судовому засіданні 27.02.2020 року представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив, наданих під час вступного слова поясненнях та зважаючи на подані до суду докази, а також просила постановити окрему ухвалу за її клопотанням.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.02.2020 року заявлений позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в наданих до суду письмових поясненнях, наданих у вступному слові, а також, зважаючи на подані до суду докази.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, їх промову в судових дебатах, ознайомившись із заявами сторін по суті справі, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, що надані сторонами, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 29.07.2011 року звертався до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про призначення пільгової пенсії (за віком за Списком №2) (т.1 а.с.88), однак пенсійним органом йому відмовлено у призначенні цієї пенсії.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 року у справі №1527/17273/12 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про призначення пільгової пенсії; ухвалено у справі нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пільгової пенсії та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси зарахувати період з 01.03.1992 року по 04.03.1996 року у пільговий стаж та призначити пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 29 липня 2011 року відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (т.1 а.с.28-29).

19.04.2013 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси із заявою про призначення пенсії за віком за списком №2 та просив розрахувати її за ч.2, ч.3 ст.27 Закону (т.1 а.с.62).

Згідно протоколу та розпорядження від 24.05.2013 року позивачу з 29.07.2011 року призначено пенсію за списком №2 у загальному розмірі 1083,03 грн. із зазначенням у протоколі та у розпорядженні даних щодо: загального стажу - 36 років 7 місяців 18 днів (на 30.06.2011), коефіцієнту стажу - 0,36583 - 439 місяців, коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,49388, розміру пенсії за віком - 998,99 грн., доплати за поднормативний стаж 11 років - 84,04 грн.(т.1 а.с.80,86, т.2 а.с.87-92). Також, згідно розпорядження від 24.05.2013 року, позивачу з 01.01.2013 року здійснено перерахунок призначеної 29.07.2011 року пенсії з урахуванням підвищення за ст.42 Закону, і відповідно розмір пенсії становив з 01.03.2013 - 1121,15 грн. (т.1 а.с.154, т.2 а.с.93).

В подальшому Управлінням Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси були здійснені перерахунки пенсії позивача 05.07.2013 року, 19.08.2013 через зміну надбавки, 20.12.2013 з 01.03.2013 (масовий перерахунок) (т.2 а.с.109-114).

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 27.09.2013 року, яка набрала законної сили 09.07.2014 року у справі №1527/9112/12 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії (т.1 а.с.23-25,26-27) визнано протиправним та скасовано рішення Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси №64 від 12.10.2011 року, та зобов`язано Управління:

- призначити пенсію ОСОБА_1 на пільгових умовах за списком №2 згідно вимог ч.ч.2,3 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням загального страхового стажу 37 років і 8 місяців - з 08.05.2011 року;

- зарахувати до пільгового стажу за списком №2 період з 27.12.1976 року по 01.04.1978 року - час навчання в Одеській морехідній школі, проходження виробничої практики на посаді машиніста-турбініста відповідно до архівної довідки ЧМП №001а/127 від 22.05.2012 року та особової картки форми Т-3 ЧМП;

- зарахувати до страхового стажу період з 01.09.1973 року по 01.08.1974 року - навчання ТУ №1 з дати призначення пенсії з 08.05.2011 року;

- виконати належний розрахунок пенсії згідно вимог ч.ч.2,3 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та сплатити різницю між перерахованим та сплаченим розмірами пенсії за період з 08.05.2011 року;

- на підставі ст.65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для розрахунку першої складової узяти період заробітних плат з 01.11.1990 року до 31.10.1995 року (60 місяців) і з 31.12.2003 року (6 місяців) у загальній кількості - 66 місяців;

- зарахувати заробітні плати за період роботи за сумісництвом на посадах вантажника та слюсаря-ремонтника в період 01.02.1991 року по 25.10.1993 року згідно довідки в матеріалах пенсійної справи №892215;

- провести оптимізацію за період з 01.09.2004 року по 31.05.2008 року у загальній кількості 45 місяців.

В матеріалах пенсійної справи позивача міститься розрахунки пенсії позивача з 08.05.2011 року згідно рішення суду, здійснені з боку Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси (т.1 а.с.20-21,163-165,186 - зворотній бік).

Також, на виконання вказаної постанови Суворовського районного суду м. Одеси, розпорядженням Управлінням Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси від 23.07.2014 року здійснено перерахунок пенсії позивача за двоскладовою формулою з урахуванням загального стажу (повного) у розмірі 37 років 8 місяців, в тому числі: роботи за списком №2 - 12 років 9 місяців 12 днів; військової служби - 2 роки 2 дні; навчання, яке зараховано до пільгового стажу - 1 рік 3 місяці 5 днів; страхового стажу з 01.07.2000 року - 11 років 1 місяць 3 дні; загального стажу після 2004 року - 7 років 7 місяців 2 дні (т.2 а.с.115).

Як вбачається з вказаного розпорядження від 23.07.2014 року, позивачу розраховано розмір пенсії за першою складовою із застосуванням загального відсотку розрахунку пенсії від заробітку у розмірі 60%, основний розмір пенсії - 246,91200, коефіцієнт підвищення основного розміру пенсії 1,12,основний розмір пенсії з урахуванням коефіцієнтів 276,54144 та визначено розмір пенсії позивача з обмеженням у розмірі 168,00 грн. При розрахунку другої складової пенсії позивача застосовано коефіцієнт стажу 0,7500 (90 міс.), коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,10125 та визначено розмір пенсії за віком у розмірі 172,14 грн.; доплата до прожиткового мінімуму складала 423,86 грн., доплата за понаднормативний стаж - 40,82 грн. (за 12 років), загальний розмір пенсії за віком (друга складова) визначено на рівні 636,82 грн.

Відповідно до розпорядження від 23.07.2014 року, загальний розмір пенсії позивача за віком по 2-х складових становив 804,82 грн.

Згідно іншого розпорядження №839853 від 23.07.2014 року, у зв`язку із зміною стажу та зміною виду розрахунку здійснено перерахунок пенсії позивача (т.2 а.с.116,117-118).

З матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що в подальшому з грудня 2014 по грудень 2018 року пенсійним органом неодноразово здійснювались перерахунки пенсії позивача (т.2 а.с.119-132), в тому числі, на підставі масових перерахунків пенсії у відповідності із Законом №1058-IV, Прикінцеві положення, п.2 ч.1 Закону №1788, ст.13 п.б) (робота за списком №2).

Судом встановлено, що рішенням Суворовського об`єднаного УПФ України в м. Одесі №913380839853 від 23.02.2019 року проведено перерахунок пенсії позивача у відповідності із Законом №1058-IV, Прикінцеві положення, п.2 ч.1 Закону №1788, ст.13 п.б) (робота за списком №2), у зв`язку з індексацією заробітку з 01 березня 2019 року (масовий перерахунок) з урахуванням повного страхового стажу - 41 рік 3 місяці 2 дні, в тому числі: страховий стаж до 01.01.2004 року - 30 років 29 днів, страховий стаж після 01.01.2004 року - 11 років 2 місяці 3 дні, в тому числі, робота за списком №2 - 14 років 18 днів (т.1 а.с.16-19,200-204).

14 травня 2019 року позивач звернувся до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із скаргою-заявою від 13.05.2019 року, в якій зазначив, що не погоджується із проведеним перерахунком пенсії з 01.03.2019 року та просив виконати належний розрахунок його пенсії згідно вимог ч.2 ст.27 Закону №1058-15 (за двоскладовою формулою), як це зазначено в резолютивній частині судових рішень у справах №1540/9112/12 та 1540/17273/12, та сплатити борг перерахованого розміру пенсії (т.1 а.с.61, т.2 а.с.204-205).

23 травня 2019 року Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України надало позивачу відповідь за №172/Т-5 (т.1 а.с.15, т.2 а.с.206), в якій зазначило, що з 01.03.2019 року проведено перерахунок пенсії, суть якого полягає в застосуванні коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,17. Отже, як вказано у відповіді, пенсію позивача з 01.03.2019 року обчислено з урахуванням норм Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124, та при страховому стажі 41 рік 03 місяці та заробітні платі 4629,32 грн. (4404,35 грн. х 1,05108), яка розрахована за періоди роботи з 01.11.1990 по 31.10.1995 та з 01.07.2000 по 30.06.2011, при цьому, її розмір становить 2869,06 грн., де: 1909,59 грн. - основний розмір пенсії; 239,52 грн. - доплата за 16 років понаднормативного стажу; 719,95 грн. - доплата до попереднього розміру пенсійного забезпечення.

Не погоджуючись із рішенням Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №913380839853 від 23.02.2019 року, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою (враховуючи подані до неї уточнення).

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), розробленим відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулюється порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу проведено масовий перерахунок пенсії з 01.03.2019 року, рішення щодо здійснення якого оскаржується позивачем, відповідно до ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV та Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124, із застосуванням ч.1 ст.27 Закону № 1058-IV.

Так, частина 2 статті 42 «Індексація та перерахунок пенсій» Закону № 1058-IV визначає, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» установлено, зокрема, що:

- у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17;

- у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії (п.2 Постанови).

Згідно з п.5 цієї Постанови, Пенсійному фонду України визначено забезпечити перерахунок пенсій, зазначених у пункті 2 цієї постанови, з 1 березня 2019 року.

Водночас, Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого цією постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі - Порядок №124) відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 2 Порядку № 124 визначено, що перерахунку підлягають пенсії, в тому числі, обчислені відповідно до Закону № 1058-IV.

Як вже встановлено судом, пенсія позивачу була призначена на підставі Закону № 1058-IV у 2011 році.

Згідно з п.3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли, зокрема: по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).

При цьому, слід зазначити, що з 11.10.2017 частково, а з 01.01.2018 у повному обсязі набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-УІІІ від 03.10.2017, яким були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003.

Пунктом 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV встановлено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

З огляду на зазначені норми вбачається, що особі, якій пенсію призначено відповідно до Закону №1058-IV, розмір якої з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV (із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %), розрахований за нормами Закону №1058-IV, буде більший, проводиться автоматичний, без її звернення, масовий перерахунок пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Суд зазначає, що, хоча з 01.03.2019 року проводиться масові перерахунки пенсій, розрахунки проводяться індивідуально з урахуванням основного розміру пенсії, доплат до мінімального розміру пенсії, доплати за понаднормовий стаж та інших доплат і надбавок, які залежать від основного розміру пенсії, тому розмір збільшення у кожного пенсіонера є індивідуальним.

При цьому, спірним питанням в даному випадку є питання щодо застосування положень ст.27 Закону №1058-IV до здійсненого позивачу з 01.03.2019 року перерахунку, оскільки позивач вважає, що такий перерахунок йому мало бути здійснено саме за ч.2 ст.27 Закону №1058-IV, а не за ч.1 цієї статті, за якою органом Пенсійного фонду здійснено перерахунок.

Так, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону (станом на час призначення пенсії), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами у справі, на час здійснення перерахунку пенсії з 01.03.2019 року позивач мав страховий стаж (повний) 41 рік 3 місяці і 2 дні, у зв`язку із чим доплата за понаднормовий стаж відповідно до абз. 2 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV має здійснюватись за 16 років (41 рік - 25 років).

Статтею 40 Закону №1058-IV врегульовано Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Так, частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ч.2 ст.40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+Кз2+Кз3+...+Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

В свою чергу, п.5 Порядку №124 визначено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Таким чином, з урахуванням середньої заробітної плати по Україні станом на 01.10.2017, а саме 3764,40 грн., розрахунок заробітної плати проводиться із величини 4404,35 грн. (3764,40 грн. х 1,17). При перерахунку застосовується величина оцінки одного року страхового стажу на дату проведення перерахунку - 1%.

Таким чином, розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії має наступний вигляд:

Зп = 4404,35 х індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за матеріалами пенсійної справи на дату проведення перерахунку.

При цьому, розмір пенсії розраховується за формулою, визначеною ст.27 та з урахуванням ст.28 Закону (враховуючи індивідуальні показники страхового стажу пенсіонера).

Згідно з п.6 Порядку №124 під час перерахунку пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.

Так, згідно з ч.1 та ч.2 ст.25 Закону №1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = См х Вс, де:

100% х 12

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.

Враховуючи наведені приписи законодавства та обставини справи, надаючи оцінку здійсненому позивачу з 01.03.2019 року перерахунку пенсії згідно з рішенням Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №913380839853 від 23.02.2019 року, із застосуванням ч.1 ст.27 Закону №1058-IV, суд виходить з наступного.

Так, даний перерахунок пенсії позивача проведено у відповідності із Законом №1058-IV, Прикінцеві положення, п.2 ч.1 Закону №1788, ст.13 п.б) (робота за списком №2), у зв`язку з індексацією заробітку з 01 березня 2019 року (масовий перерахунок) з урахуванням повного страхового стажу - 41 рік 3 місяці 2 дні, в тому числі: страховий стаж до 01.01.2004 року - 30 років 29 днів, страховий стаж після 01.01.2004 року - 11 років 2 місяці 3 дні, в тому числі, робота за списком №2 - 14 років 18 днів (т.1 а.с.16-19, 200-204).

Перерахунок проведено із застосуванням коефіцієнту стажу з урахуванням кратності (495/100*12)*1) - 0,41250; розмір пенсії за віком (ст.27) визначено на рівні 1909,59 грн. (4629,32 грн.*0,41250), доплату за понаднормовий стаж (ст. 28 ч.1 абз. 2) (за 16 років) визначено у розмірі 239,52 грн.; загальний розмір пенсії у розмірі 2149,11 грн.; доплату до старого основного розміру пенсії у розмірі 719,95 грн., і відповідно розмір пенсії позивача з надбавками складає 2869,06 грн.

Як вбачається з розрахунку пенсії позивача у зв`язку із масовим перерахунком, при перерахунку пенсії позивача використані наступні показники: середній заробіток за три попередні роки (2017) - 4404,35 (за 2014-2016 роки); останній місяць врахованої заробітної плати - 30.06.2011 року; максимальна дата оптимізації - 30.06.2011 року; сума коефіцієнтів заробітної плати (до оптимізації) - 190,64116; сума коефіцієнтів заробітної плати (після оптимізації) - 154,50946; кількість місяців заробітної плати (до оптимізації) - 192; кількість місяців виключених оптимізацією - 45; кількість місяців заробітної плати (після оптимізації) - 147; індивідуальний коефіцієнт для обчислення (до оптимізації) - 0,99292; індивідуальний коефіцієнт для обчислення (після оптимізації) - 1,05108; середньомісячний заробіток для обчислення - 4629,32 грн. (т.1 а.с.204).

В свою чергу, щодо кожної складової відповідного розрахунку, згідно ухвали суду, з боку відповідача були надані відповідні пояснення (т.3 а.с.1-5).

Так, відповідач зазначив, що позивачу обчислено пенсію з 01.03.2019 року із застосуванням ч.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за формулою : П = Зп х Кс, де П-розмір пенсії у гривнях, Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до цього Закону, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст. 25 цього Закону. При цьому, відповідач вказує, що величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Таким чином, за підрахунком відповідача, коефіцієнт страхового стажу позивача дорівнює: 0,41250= (495 місяців х 1%/100%/12), де: Кс - 0,41250, См - 495, Вс - 1%.

Як вказує відповідач, відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Зп - заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск/К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кзі + Кз2 + КзЗ + ... + Кзп); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідач зазначає, що позивачем надані довідки про заробітну плату за період роботи з 01.11.1990 по 31.10.1995 (60 місяців) та з 01.07.2000 по 30.06.2011 (132 місяці), всього 192 місяців (кількість місяців заробітної плати), і в масовому перерахунку з 01.03.2019 взята заробітна плата за даний період роботи.

З урахуванням зазначеного, відповідачем у додаткових поясненнях наведено розрахунок ЗП - заробітної плати позивача для обчислення пенсії, що становить 4629,32 грн. = (4404,35 грн. (Зс) х 1,05108 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення (після оптимізації).

З урахуванням формули для обчислення, зазначеної у ч.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідач зазначив, що основний розмір пенсії позивача становить 1909,59 грн. (4629,32 грн. х 0,41250) + 232,52 грн. (доплата за 16 років понаднормативного стажу) + 719,95 грн. (доплата до попереднього розміру пенсійного забезпечення), а всього розмір пенсії позивача становить 2869,06 грн.

Окрім цього, відповідачем надано пояснення та розрахунок щодо того, яким чином визначений індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітної плати (після оптимізації) - 1,05108. Так, відповідач зазначає, що даний коефіцієнт визначений відповідно до ч.2 ст.40 Закону №1058-IV, і визначений шляхом ділення загальної суми заробітної плати на кількість місяців заробітної плати, відніманням оптимізації заробітку в найменшому розмірі у кількості 45 місяців.

Так, розрахунок проведений наступним чином:

190.64116 - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу);

192 - кількість місяців заробітної плати до оптимізації;

45 - кількість місяців, виключених оптимізацією за період з 01.10.2007 по 31.06.2011,

коефіцієнт - 36,1317;

192 - 45 = 147 (кількість місяців заробітної плати після проведення оптимізації);

190,64116 - 36,1317 = 154,50946 (сума коефіцієнту для обчислення до проведення оптимізації);

154,50946 : 147 = 1.05108 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення після оптимізації).

Щодо суми доплати до старого основного розміру пенсії у розмірі 719,95 грн., відповідач у письмових поясненнях (т.3 а.с.84) зазначив, що позивачу з 01.03.2019 проведений масовий перерахунок відповідно до розрахунку від 23.02.2019, в результаті якого розмір пенсії з надбавками позивача склав 2869,06 грн. До загального розміру пенсії 2149,11 грн. було додано 719,95 грн. (доплата до старого основного розміру пенсії з 01.03.2019 - 31.03.2019, з 01.04.2019 - 30.04.2019, з 01.05.2019 - 30.06.2019); 709.23 грн. з 01.07.2019 - 30.11.2019; 692,46 грн. з 01.12.2019 - 07.05.2021; 661,26 грн. з 08.05.2021 - довічно.

Як зазначив відповідач, доплати в зазначених розмірах донараховуються до основного розміру пенсії в зв`язку з тим, що після проведення перерахунку, пенсія позивача зменшилась. Зазначена норма регулюється Прикінцевими положеннями Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Так, відповідно до ч.4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Тобто, як вказує відповідач, органи Пенсійного фонду, з урахуванням того, що внаслідок перерахунку пенсія зменшилась проводять доплату, щоб вирівняти суму до раніше встановленого розміру пенсії.

Як вбачається з перерахунків пенсії позивача, проведених до 23.02.2019 року, зокрема, згідно розпоряджень від 23.02.2018, 18.06.2018, 17.12.2018, при їх здійсненні застосувався коефіцієнт стажу з урахуванням кратності (495 місяців/100*12)*1) - 0,41250, який застосований також у спірному рішенні від 23.02.2019 року.

Вказані розпорядження позивачем не оскаржувались, та відповідачем або судом не скасовувались.

Разом з цим, розпорядженням від 26.06.2018 року №839853 Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси №839853 від 26.06.2018 року (т.1 а.с.47) позивачу проведено перерахунок його пенсії у зв`язку із зміною виду розрахунку, відповідно до якого позивачу здійснено розрахунок пенсії за новою формулою з урахуванням загального стажу (повний) - 41 рік 3 місяці 14 днів (31.03.2015), в тому числі: роботи за списком №2 - 12 років 9 місяців 12 днів; військової служби - 2 роки 2 дні; навчання, яке зараховано до пільгового стажу, - 1 рік 3 місяці 5 днів; страхового стажу з 01.07.2000 року - 14 років 8 місяців 17 днів; загального стажу після 2004 року - 11 років 2 місяці 16 днів.

При цьому, при розрахунку пенсії позивача відповідно до розпорядження №839853 від 26.06.2018 року застосовано коефіцієнт стажу - 0,41250 (495 місяців), доплата за понаднормативний стаж у розмірі 232,32 грн. (за 16 років) та визначено загальний розмір пенсії за віком у розмірі 1864,45 грн.

Не погоджуючись із здійсненим згідно з розпорядженням №839853 від 26.06.2018 року перерахунком пенсії, позивач оскаржив вказане розпорядження до суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 року у справі №1540/4032/18 (т.1 а.с.41-42), яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування розпорядження №839853 від 26.06.2018 року - відмовлено. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.2019 року відмовлено у відкриті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 року (т.1 а.с.43-44).

Як зазначено у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 року у справі №1540/4032/18, «…розпорядженням Управління від 26.06.2018 року було перевірено доцільність перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 року відповідно до змін, внесених до Закону № 1058. Пенсію перераховано при страховому стажі 41 рік 03 місяці в тому числі 12 років 09 місяців - робота за Списком № 2, та середньомісячній заробітній платі 3956,69 грн. (3764,40 х 1,05108), яка обчислена за періоди з 01.11.1990 року по 31.10.1995 рік та з 01.07.2000 року по 30.06.2011 року, розмір пенсійної виплати встановлено на рівні 1864,45 грн., у тому числі 1632,13 грн. - основний розмір пенсії; 232,32 грн. - доплата за понаднормовий стаж 16 років.

Оскільки за рішенням суду пенсійна виплата встановлена в значно більшому розмірі, а саме 2591,60 грн., перерахунок пенсії за законом з 01.10.2017 року визначено відповідачем, як недоцільний, про що позивача повідомлено листом від 02.07.2018 року № 176/Т-5/01...».

Таким чином, як вбачається з викладеного, при попередніх перерахунках пенсії позивача також застосовувався коефіцієнт стажу з урахуванням кратності (495 місяців/100*12)*1) - 0,41250, який застосований й у спірному рішенні від 23.02.2019 року.

При цьому, як вбачається з розпоряджень, відповідно до яких позивачу здійснювались перерахунки пенсії до 23.02.2018, зокрема, від 15.05.2015 року, від 11.01.2017 року, у них застосовано коефіцієнт стажу - 0,41250 (495 місяців), коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,55688 (т.2 а.с.126,129).

В свою чергу стосовно тверджень позивача та представника позивача, що при перерахунку пенсії позивача мав бути застосований коефіцієнт стажу - 0,6, який, як вказує позивач, є незмінним, не приймаються судом до уваги, оскільки, як встановлено судом, при перерахунку пенсії за ч.1 ст.27 Закону №1058-IV, пенсійним органом застосовано коефіцієнт стажу - 0,41250 (495 місяців), розрахований саме за ч.1 ст.25 Закону №1058-IV, і розрахунок якого здійснено належним чином.

При цьому, щодо тверджень представника позивача під час розгляду справи про те, що відповідач мав застосовувати коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35, а не 1, суд зазначає наступне.

Як вже зазначено судом, пунктом 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV (із урахуванням змін, внесених Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VIII) встановлено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Отже, відповідно до Закону України "Про внесення змін до законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" проведено осучаснення (перерахунок) призначених раніше пенсій за єдиними правилами обрахунку, із використанням, при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії, показника середньої заробітної плати за останні три роки (2014, 2015, 2016) у розмірі 3764,40 грн. та зміненої з 1,35% на 1% величини оцінки одного року страхового стажу. Відтак, з 01.03.2019 року у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" проведено перерахунок пенсії позивача згідно з діючим законодавством та дотримано показник застосування середньої заробітної плати та застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Таким чином, застосувавши при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.03.2019 року величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, а не 1,35 %, пенсійний орган діяв у відповідності до закону.

Щодо визначення індивідуального коефіцієнту для обчислення (після оптимізації) - 1,05108, суд зазначає, що з урахуванням наданих відповідачем письмових пояснень, матеріалів пенсійної справи, та враховуючи вимоги діючого законодавства, пенсійним органом при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.03.2019 року вірно та згідно діючого законодавства визначено даний коефіцієнт, який складає 1,05108.

При цьому, суд зазначає, що приблизний розрахунок, який був здійснений представником позивача за ч.1 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", судом не приймається до уваги, оскільки його складові визначені представником позивача, враховуючи його власне тлумачення положень цього Закону та взяття для його обрахунку певних складових, - також на власний розсуд представника позивача.

Таким чином, при здійснені перерахунку пенсії позивача з 01.03.2019 року за ч.1 ст.27 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійним органом у відповідності до діючого законодавства та на підставі матеріалів пенсійної справи, зроблено цей перерахунок із визначенням усіх належним показників та коефіцієнтів при його проведенні.

В свою чергу, надаючи оцінку доводам позивача та його представника щодо того, що перерахунок з 01.03.2019 року мав бути проведений за ч.2 ст.27 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.

Як вже вказано судом, відповідно до ч.2 ст.27 Закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Отже, дана правова норма ч.2 ст.27 Закону №1058-IV вказує на те, що за бажанням застрахованої особи тільки частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства. При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів.

З викладеного вбачається, що розмір пенсії за двоскладовою формулою розраховується, із двох частин: частина, яка припадає на період стажу до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та частина пенсії, яка припадає на період страхового стажу після набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Перша частина розміру пенсійної виплати визначається за нормами і правилами, передбаченими Законом України "Про пенсійне забезпечення", та з обмеженням пенсії максимальним розміром, який діяв на момент набуття чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №312 від 11 березня 2004 року) передбачено застосування під час призначення пенсії за двоскладовою формулою мінімального та максимального розміру пенсій (з врахуванням цільової грошової допомоги), встановлених постановою Кабінету Міністрів України №544 від 15 квітня 2003 року "Про підвищення розмірів трудових пенсій", (відповідно 50 і 150 гривень), збільшених на 12% (відповідно 56 і 168 гривень).

Друга складова - частина пенсії за період роботи з 1 січня 2004 року обчислюється за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та обраховуються місячні коефіцієнти заробітку за кожний місяць зарплати, починаючи з 01 січня 2004 року і до моменту звернення за пенсією та середньоарифметичний коефіцієнт заробітку, визначається заробітна плата для обчислення пенсії шляхом множення середньої заробітної плати для обчислення пенсії за рік, який передує року звернення за призначенням пенсії, на середньоарифметичний коефіцієнт, визначається коефіцієнт страхового стажу теж за період роботи з 01 січня 2004 року та розмір пенсії за новою формулою (П=3п х Кс).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії. Працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, за кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, пенсія збільшується на 1 процент заробітку. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету. В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі не нижче межі малозабезпеченості. Мінімальний розмір пенсії за віком підвищується у зв`язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.

Статтею 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

В свою чергу, суд, з метою перевірки доводів відповідача щодо недоцільності проведення перерахунку за ч.2 ст.27 Закону, витребував у відповідача, в тому числі, умовний розрахунок пенсії ОСОБА_1 за двоскладовою формулою згідно ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.03.2019 року.

Відповідач згідно ухвали суду надавав умовний розрахунок пенсії позивача відповідно до частини 2 статті 27 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який наведено у розпорядженні по розрахунку пенсії ОСОБА_1 п/с № 839853 за двоскладовою формулою згідно ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.03.2019 року (страховий стаж - 41 рік 3 місяці 14 днів; страховий стаж з 01.01.2004 року - 11 років 02 місяці 16 днів), яке підписано начальником відділу ППП№19, головним спеціалістом та спеціалістом відділу з питань призначення та перерахунків пенсії №19 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (т.3 а.с.6), та в якому визначено:

1) Перша складова: середньомісячний заробіток - 411,52 грн.; загальний % розрахунку пенсії від заробітку - 60%; основний розмір пенсії від заробітку - 246,912 грн.; коефіцієнт підвищення основного розміру пенсії - 1,12; основний розмір пенсії з урахуванням коефіцієнту - 276,54144; та розмір пенсії з обмеженням - 168,000 грн.;

2) Друга складова: середньомісячний заробіток - 4404,35* 0,85753 = 3776,86; розмір пенсії за віком - 3776,86 * 0,11167 = 421,76; коефіцієнт стажу - 0,11167 - 134 міс.; доплата до прожиткового мінімуму 1497 - (421,76+168) = 907,24; доплата за понаднормативний стаж - 16 років (168+421,76)* 16%= 94,36; та розмір пенсії за двоскладовою формулою становить 1423,36 грн. (421,76+907,24 + 94,36).

Таким чином у даному умовному розрахунку зазначено, що загальний розмір пенсії позивача складає 1591,36 грн. (168 ,00 грн.+1423,36 грн.)

У додаткових поясненнях відповідач навів також нормативне обґрунтування даного розрахунку пенсії за ч.2 ст.27 Закону України за двоскладовою формулою, з урахуванням матеріалів пенсійної справи позивача (т.3 а.с.1-5).

Як зазначає відповідач, перша частина пенсії (стаж роботи до 1 січня 2004 року) визначається за нормами і правилами, передбаченими Законом України «Про пенсійне забезпечення», та з обмеженням пенсії максимальним розміром, який діяв на момент набуття чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» (за змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 312), якою передбачено застосування під час призначення пенсій за двоскладовою формулою мінімального та максимального розмірів пенсій (з урахуванням цільової грошової допомоги), встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04 2003 № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій», збільшених на 12 відсотків.

При цьому, як вказує відповідач, друга частина пенсії за віком (за страховий стаж після 1 січня 2004 року) обчислюється за нормами Закону, тобто за формулою, передбаченою ч.1 ст. 27 зазначеного Закону, без обмеження максимальним розміром.

Відповідач зазначає, що на підставі ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення», для розрахунку першої складової взятий період заробітних плат з 01.11.1990 до 31.10.1995 (60 місяців) та з 01.07.2003 по 31.12.2003 (6 місяців), заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату, виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

При цьому, як зазначено у додаткових поясненнях, при розрахунку першої складової розмір пенсії склав - 168,00 грн.: 411,52 х 60% = 246,912 х 1,12 = 276,54 грн., де: 411,52 грн. - середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, який розраховано наступним чином: середньомісячний заробіток за минулий рік (376,38) х 1,09337 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення); 60% - загальний % розрахунку пенсії від заробітку; 1,12 - коефіцієнт підвищення основного розміру пенсії; 276,54 грн. - основний розмір пенсії з урахуванням коефіцієнту.

При цьому, як стверджує відповідач, розмір пенсії з обмеженням складає 168,00 грн., оскільки згідно зі ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення», максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох мінімальних пенсій за віком.

Як зазначає відповідач, на 01.01.2004 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій» мінімальний розмір пенсій, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, до 50 гривень включно, а відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян», збільшено на 12 відсотків розмір трудових пенсій (з урахуванням цільової грошової допомоги), призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 11.03.2004 № 312) (50грн. х 3 = 150грн. х 1.12 = 168 грн.)

У додаткових поясненнях вказано, що при умовному розрахунку другої складової розмір пенсії склав 1423,36 грн.: середньомісячний заробіток (4404,35) х Коефіцієнт заробітної плати (0,85753) = 3776,86 х Коефіцієнт стажу (0.11167) = 421,76 грн., доплата до прожиткового мінімуму = 907,24 грн., доплата за понаднормативний стаж - 16 років = 94,36грн.

Отже, як вказує відповідач, загальний розмір пенсії складає: 1591,36 грн.(168.00 грн. + 1423,36 грн.).

Відповідач вважає, що оскільки зроблений розрахунок за двоскладовою формулою не доцільний, тобто розмір пенсії є нижчим, позивачу розрахована пенсія за новою формою відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також, на вимогу суду з боку відповідача надано до суду письмову інформацію із зазначенням того, на підставі якої законодавчої норми Головним управлінням були взяті 2 періоди у розрахунку № 1, наданому до суду 30.01.2020 року.

Посилаючись на приписи ч.2 ст.27 Закону №1058-IV, ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідач зазначає, що на підставі ст.65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для розрахунку взятий період заробітних плат з 01.11.1990 до 31.10.1995 (60 місяців) та з 01.07.2000 по 30.06.2011 враховані періоди на підставі вимог ч.1 ст.40 Закону в редакції до 01.10.2017, тобто, до введення в дію норм Закону України від 07.08.2011 № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Надаючи оцінку правильності проведення умовного розрахунку пенсії позивача відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону №1058-IV, відображеного в розпорядженні №839853 від 30.01.2020 року, суд зазначає, що з вищевикладеного вбачається, що розмір першої складової пенсії розраховувався з урахуванням ст.ст. 64-65 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з обмеженням, визначеним у статті 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2003 №544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій» та постановою Кабінету Міністрів України № 1783 від 20 листопада 2003 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян», та становить 168,00 грн. (150,00 грн. х 1,12), а розмір другої складової пенсії визначається із врахуванням наведених у розрахунку складових, враховуючи розрахунки №1 та №2, в яких наведено усі необхідні складові для проведення перерахунку.

Отже, розмір пенсії позивача за двоскладовою формулою станом 01.03.2019 року становить: 1591,36 грн.(168.00 грн. + 1423,36 грн.).

З наведеного вбачається, що розмір пенсії, обчислений відповідно до ч.1 ст.27 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (2869,06 грн.), є більшим, ніж розмір пенсії, обрахований згідно умовного розрахунку відповідно до ч.2 ст.27 цього ж Закону (1591,36 грн.).

З огляду на вказане, відповідачем правомірно застосовано в умовному розрахунку при визначенні максимального розміру пенсії п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 1783 від 20.11.2013 року «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян», згідно з яким при призначенні пенсій відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовуються мінімальний та максимальний розміри пенсій (з урахуванням цільової грошової допомоги), що встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 року № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій», збільшені на 12 відсотків.

Підпунктом «б» пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 544 від 15.03.2003 року «Про підвищення розмірів трудових пенсій», максимальний розмір трудових пенсій за віком збільшено: до 200 гривень включно для категорій працівників, визначених згідно з п. «а» ст. 13 та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до 150 гривень включно - для інших категорій працівників.

У зв`язку з чим частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого до набрання чинності Законом № 1058-ІV, обмежена сумою у 168,00 грн. (150 грн. + 12 %).

Вказані положення ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» неконституційними не визнавались, а відповідні приписи постанов Кабінету Міністрів України № 544 від 15 квітня 2003 «Про підвищення розміру трудових пенсій», № 1783 від 20 листопада 2003, № 312 від 11 березня 2004, були чинними на момент здійснення позивачу умовного перерахунку за ч.2 ст.27 Закону.

При цьому, суд зазначає, що розмір перерахованої пенсії за ч.2 ст.27 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що розрахований позивачем у позові та представником позивача у клопотанні від 22.01.2020 року є помилковий, оскільки позивачем та його представником не враховано обмеження розміру першої складової (до 01 січня 2004) сумою у 168 грн., що передбачені ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постановами Кабінету Міністрів України № 544 від 15 квітня 2003 «Про підвищення розміру трудових пенсій», № 1783 від 20 листопада 2003, № 312 від 11 березня 2004, у зв`язку з чим подальший розрахунок усіх інших складових є неправильним та некоректним.

З огляду на викладене, судом не приймається до уваги посилання представника позивача щодо протиправного обмеження розміру пенсії по першій складовій (до 01 січня 2004) сумою у 168 грн.

Крім того, у здійснених позивачем та його представником розрахунках пенсії з 01.03.2019 року за ч.2 ст.27 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», останніми не коректно застосовані дані щодо коефіцієнтів страхового стажу та заробітку, оскільки їх застосування у таких розмірах здійснено на власний розсуд позивача та його представника, та не ґрунтується на вимогам чинного законодавства.

Отже, наданий позивачем та його представником розрахунок не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки ними, окрім іншого, не враховано встановлені ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постановами Кабінету Міністрів України № 544 від 15 квітня 2003, № 1783 від 20 листопада 2003, № 312 від 11 березня 2004 обмеження розміру першої складової (до 01 січня 2004) сумою у 168 грн.

Таким чином, відповідачем розрахунок пенсії позивача з 01.03.2019 року здійснений правомірно на підставі та у відповідності з ч.1 ст.27 Закону №1058-IV, а підсумковий розмір пенсії позивача у сумі 2869,06 грн., розрахований за нормами Закону №1058-IV, є більшим, ніж був би розмір пенсії, згідно умовного перерахунку за ч.1 ст.27 Закону №1058-IV.

При цьому, при розгляді даної справи судом не приймається до уваги посилання представника відповідача на те, що після виявлення факту працевлаштування позивача, Головним управлінням 20.01.2020 винесено рішення № 23 про утримання надміру виплачених сум пенсій, пенсійну справу позивача приведено у відповідність та розмір його пенсії склав 2591,60 грн., з яких основний розмір пенсії складає 2141,91 грн. та доплата в розмірі 449,69 грн., та відповідний наданий розрахунок пенсії від 17.01.2020 після проведення пенсійної справи у відповідність, за яким розмір пенсії позивача з 01.03.2019 складає 2591,60 грн., оскільки ці рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій та про перерахунок пенсії позивача, прийняті у січні 2020 року та не є предметом спору, та їм має надаватись правова оцінка відповідним органом або судом, у разі їх оскарження позивачем.

Водночас, в контексті приписів ч.2 ст.27 Закону №1058-IV, оскільки за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону, суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії.

Згідно з частиною 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до п. 1.5 Порядку №22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (далі по тексту - Порядок №22-1) заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Отже, в силу наведених норм позивач має право звернутися із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії до пенсійного органу.

Скаргу-заяву позивача про виконання належного перерахунку пенсії з 01.03.2019 року за ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивачем до пенсійного органу не подавалось від 13.05.2019 року було розглянуто пенсійний органом та надано відповідь в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Таким чином, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою (скаргою) в порядку Закону України «Про звернення громадян», і як встановлено судом, заяви встановленої законодавством форми про перерахунок пенсії з 01.03.2019 року за ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивачем до пенсійного органу не подавалось.

В свою чергу, суд зазначає, що робота із зверненнями громадян проводиться органами ПФУ відповідно до Закону України «Про звернення громадян», та не передбачає прийняття рішень щодо відмови у перерахунку пенсії або у її проведенні.

Разом з цим, суд зазначає, що посилання позивача та його представника на те, що судовим рішенням у справі №1527/912/12 визнано незаконним та скасовано розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 за нормою ч.1 ст.27 Закону №1058-IV, не приймаються судом до уваги при розгляді справи, оскільки ґрунтуються на власному розумінні позивачем та його представником змісту судового рішення та положень діючого законодавства.

Суд також зазначає, що доводи представника позивача про неправильно розрахований відповідачем розмір пенсії позивача як на підставі ч.1, так і ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є помилковими, безпідставними та ґрунтуються на невірному розумінні представником положень діючого законодавства.

Крім того, щодо посилань позивача та його представника на порушення конституційних прав позивача та неможливості зменшення розміру належних йому пенсійних виплат, суд наголошує, що в контексті даних правовідносин, після проведеного перерахунку за ч.1 ст.27 Закону №1058-IV, враховуючи доплату, розмір пенсії позивача не був зменшений, та є більшим, ніж був би розмір пенсії, згідно умовного перерахунку за ч.2 ст.27 Закону №1058-IV.

Згідно статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 26 грудня 2011 року N 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Також, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Таким чином, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.

Відповідно до наведених норм розмір перерахованої позивачу пенсії з 01.03.2019 року визначено на підставі коефіцієнту страхового стажу позивача з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, а не з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, враховуючи відповідні зміни в законодавстві.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2148-VIII визначено, у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Аналогічні положення містить також пункт 4 Прикінцевих положень Закону 1058.

Зменшення величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35 % до 1% не призвели до зменшення розміру пенсії позивача з огляду на обставини призначення доплати до основного розміру пенсії. Отже, вказані зміни не погіршили умов отримання пенсії позивачем, а тому посилання позивача на звуження його права є необґрунтованим.

Згідно частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо обмеження (звуження) соціальних прав та гарантій державами - учасницями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, в рішенні від 3 червня 2014 року (заява № 43331/12, справа "Великода В .Н . проти України") Європейський суд з прав людини зауважив на змінюваності законодавства про соціальне забезпечення, а також наголосив на тому, що положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, запроваджувати чи ні будь-які форми системи соціального забезпечення та не гарантує як таке право на будь-які соціальні виплати у певному розмірі.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

Отже, зменшення величини оцінки одного року страхового стажу, визначене законом, не порушує правових позицій Європейського Суду з прав людини.

В даному випадку, посилання позивача на те, що діями відповідача щодо здійсненого перерахунку пенсії позивача порушено ст.1 Протоколу 1 Конвенції з прав та основоположних свобод людини, оскільки такі дії є втручанням в майнові права позивача, ґрунтуються на власних припущеннях позивача та на його довільному розумінні та тлумаченні положень діючого законодавства, що регулює спірне питання перерахунку пенсії з 01.03.2019 року.

Також, судом не приймає до уваги посилання представника позивача на надані постанови Верховного Суду від 07.08.2019 року у справі № 232/1608/12, від 14.03.2018 року у справі №316/1863/16-а, оскільки у вказаних справах спори виникли з питань застосування норм пенсійного законодавства в частині перерахунку наукової пенсії та пенсії за віком, призначеної як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а не пенсії за списком №2, як у даній справі, що розглядається судом. Отже, у даній справі спір виник з інших правовідносин та за інших обставин, із іншим нормативним регулюванням таких правовідносин.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та недоведеними, оскільки відповідач при перерахунку пенсії позивача з 01.03.2019 року на підставі ч.1 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" правомірно застосував показники середньої заробітної плати із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, як це передбачено ч. 4-3 в Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням коефіцієнту стажу - 0,41250 та індивідуального коефіцієнту для обчислення заробітку (після оптимізації) - 1,05108, а в свою чергу, згідно умовного перерахунку пенсії за ч.2 ст.27 Закону №1058-IV, розмір пенсії позивача є значно меншим, а тому, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Решта доводів та заперечень позивача, представників позивача та відповідача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

При цьому, щодо надання оцінки кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує практику Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), та зокрема, сформовану у рішенні у справі «Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Наведена судом практика Європейського суду з прав людини також застосовується Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28.08.2018 року у справі № 802/2236/17-а, від 07.08.2018 року у справі №826/16871/16, від 12.02.2019 року у справі №808/1801/18, від 13.02.2020 року у справі №812/1325/17, від 11.02.2020 року у справі №520/9544/18, правові висновки якого підлягають застосуванню судами при розгляді справ.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частинами 1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності.

Отже, зважаючи на викладене, з урахуванням встановлених судом обставин, наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення № 951380839853 від 23.02.2019 по перерахунку/осучасненню пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2019 року за нормою ч. 1 ст. 27 Закону №1058-15 та зобов`язання виконати належний перерахунок/осучаснення розміру пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком № 2, згідно норми ч.ч. 2,3 ст. 27 Закону №1058-15, з застосуванням середньомісячної заробітної плати в Україні у розмірі - 4404,35 грн. з 01.03.2019 року та сплатити різницю між сплаченим та перерахованим розмірами пенсії, - не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали відносно відповідача суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що прийняття судом окремої ухвали у випадку виявлення під час розгляду справи порушення закону, є правом суду.

Отже, у разі необхідності, на власний розсуд, та за внутрішнім переконанням суд наділений повноваженнями щодо реагування на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності, тобто, винесення окремої ухвали є правом суду, а не обов`язком.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог чинного законодавства при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.03.2019 року, та відмовив позивачу у задоволені позову, враховуючи, що винесення такого процесуального рішення як окрема ухвала є правом суду, суд вважає, що під час вирішення даної справи відсутні підстави для постановлення окремої ухвали.

Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат у справі при прийнятті рішення судом не вирішується.

27.02.2020 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду та зазначено, що повний текст рішення суду буде виготовлений у строк, визначений ч.3 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.3 ст.243 КАС України залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, зважаючи на викладене, враховуючи наведені приписи КАС України, з урахуванням того, що останній день строку виготовлення повного тексту судового рішення припадає на вихідний (святковий) день - 08.03.2020 року, та оскільки 09.03.2020 року є вихідним днем, останнім днем строку, визначеного ч.3 ст.243 КАС України, враховуючи положення ч.1, ч.6 ст.120 КАС України - є 10.03.2020 року.

Керуючись ст.ст.2,9,72,73,74,75,76,77,90,120,139,193,241-246,249,255,295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправним рішення № 951380839853 від 23.02.2019 по перерахунку/осучасненню пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2019 року за нормою ч.1 ст.27 Закону №1058-15 та зобов`язання відповідача виконати належний перерахунок/осучаснення розміру пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком № 2, згідно норми ч.ч. 2,3 ст. 27 Закону №1058-15, з застосуванням середньомісячної заробітної плати в Україні у розмірі - 4404,35 грн. з 01.03.2019 року та сплатити різницю між сплаченим та перерахованим розмірами пенсії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.03.2020 року.

Суддя О.М. Соколенко

.