СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2020 р. Справа № 480/1102/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелети С.М., розглянувши у спрощеному порядку в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовною заявою до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області (далі - відповідач, управління ВД ФСС України у Сумській області), в якій просить зобов`язати відповідача вчинити дії по призначенню та виплаті страхових виплат (соціальних виплат) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" одноразової допомоги за наслідками стійкої втрати працездатності, виходячи із розміру середньомісячного заробітку та щомісячні страхові виплати у зв`язку з втратою працездатності по професійному захворюванню відповідно до висновків МСЕК від 10.04.2014 року серія 10 ААА № 224873 за результатами визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у надані медичної та соціальної допомоги виходячи з розміру середньомісячного заробітку позивача по місцю працевлаштування без строку, з урахуванням визначення 35 % втрати працездатності за період з 26.03.2014 року по 01.04.2016 року, в тому числі 20 % пневмоконіоз, 15 % сенсоневральна туговухість; та за минулий час втрати працездатності 20 % пневмоконіоз, за період з 01.03.2014 року по 26.03.2014 року; суму витрат на необхідну соціальну допомогу, починаючи з 01.03.2014 року без строку, з корегуванням суми виплат у зв`язку з зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці" та індексації суми страхових виплат відповідно до законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 працював на ВП ГЗФ "Міусинська" ДП "Донбасантрацит" у м. Красний Луч Луганської області з 1987 року. Особливості роботи на підприємстві призвели до виникнення професійних захворювань - туговухості та пневмоконіозу, що підтверджено актом № 1 розслідування професійного хронічного захворювання. Випискою до акта огляду МСЕК позивачу встановлено втрату працездатності у розмірі 20 % на період з 02.02.2008 по 01.03.2010 у зв`язку з професійним захворюванням по пневмоконіозу. Відсотки по сенсоневральній туговухості не були визначені. Постановою ВД ФССНВ в м. Красний Луч від 09.04.2008 позивачу була призначено одноразова грошова допомога у зв`язку з стійкою втратою працездатності 20 %. У 2010 році позивачу встановлено втрату працездатності у розмірі 20 % повторно, а в 2012 році встановлено 25 % втрати працездатності на період з 01.03.2012 по 01.03.2014 у зв`язку з професійним захворюванням по пневмоконіозу. В 2014 році відповідно до виписки до акта огляду МСЕК позивачу встановлено втрату працездатності у розмірі 35 % на період з 26.03.2014 по 01.04.2016, в тому числі 20 % по пневмоконіозу від 2007 року повторно та по сенсоневральній туговухості 15 % від 2007 року первинно. Постановою від 28.04.2014 № 1206/10488/10488/12 позивачу було відмовлено у призначенні одноразової допомоги, так як відсоток втрати працездатності по профзахворюванню сенсоневральній туговухості було розглянуто 27.02.2008 згідно довідки МСЕК 2-20 СУ № 032703. Однак, довідкою МСЕК від 27.02.2008 2-20 СУ № 032703 встановлена втрата працездатності 20 %, натомість відсотки по сенсоневральній туговухості встановлені не були, у зв`язку із чим позивач просить зобов`язати відповідача призначити йому страхові виплати з урахуванням 35 % втрати працездатності за період з 26.03.2014 по 01.04.2016, в тому числі 20 % пневмоконіоз, 15 % сенсоневральна туговухість та за минулий час втрати працездатності 20 % пневмоконіоз за період з 01.03.2014 по 26.03.2014.

Відповідач подав до суду відзив у якому проти позовних вимог заперечує та зазначив, що 24.04.2014 позивач звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч Луганської області із заявою про проведення перерахунку призначених страхових виплат у зв`язку зі зміною відсотків втрати працездатності. Постановою від 28.04.2014 № 1206/10488/10488/10 позивачу призначено перераховану щомісячну грошову суму на період з 01.03.2014 по 25.03.2014 відповідно до висновку МСЕК від 10.04.2014 серія 10 ААА № 224873 про встановлення стійкої втрати працездатності 20 %. Також, постановою від 28.04.2014 № 1206/10488/10488/12 позивачу було відмовлено у призначенні одноразової допомоги, так як відсоток втрати працездатності по профзахворюванню сенсоневральній туговухості не є первинним захворюванням. В 2016 році позивачу встановлено втрату професійної працездатності 35 %. Постановою відділення у м. Охтирка позивачу продовжено виплату раніше призначеної щомісячної допомоги на період з 01.04.2016 по 30.03.2018 відповідно до висновку МСЕК від 10.04.2014 та від 30.03.2016. Крім того, 27.11.2015 позивач звертався до відділення у м. Охтирка із заявою про призначення грошової допомоги у зв`язку з встановленням 15 % втрати працездатності по захворюванню сенсоневральна туговухість з 2007 року первинно за висновком від 20.04.2014. Позивачу було відмовлено у встановленні такої виплати з огляду на те, що постановою від 28.04.2014 № 1206/10488/10488/12 позивачу було відмовлено у призначенні одноразової допомоги, так як відсоток втрати працездатності по профзахворюванню сенсоневральній туговухості було розглянуто 27.02.2008 згідно довідки МСЕК 2-20 НОМЕР_1 032703.

Із адміністративним позовом ОСОБА_1 12.04.2016 звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01.07.2016 по справі №583/1159-16-а позовні вимоги задоволено було частково. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016 постанова суду першої інстанції від 01.07.2016 залишена без змін. Постановою Верховного суду від 22.01.2019 судові рішення першої та апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд. Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.01.2019 справу направлено за підсудністю до Сумського окружного адміністративного суду для розгляду. Ухвалою суду від 29.03.2019 справу прийнято до провадження Сумського окружного адміністративного суду, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою суду 24.04.2019 замінено відповідача - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України його правонаступником - Фондом соціального страхування України, замінено відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Охтирка Сумської області його правонаступником - управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області. Ухвалою суду від 11.05.2019 зупинено провадження у справі до розгляду пов`язаної справи № 480/140219. Ухвалою від 06.03.2020 провадження у справі поновлено. Ухвалою від 06.03.2020 позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Фонду соціального страхування України залишено без розгляду. Ухвалою від 06.03.2020 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, в задоволенні клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до акту від 18.01.2008 № 1 розслідування професійного хронічного захворювання ОСОБА_1 встановлений діагноз пневмоконіоз, ускладнений хронічним бронхітом ІІ ст., фаза затихаючого загострення ЛН-І (першої) ст., переважно по рестриктивному типу. Захворювання професійне встановлено первинно. Початкове явище сенсоневральної туговухості Н.90.3. Захворювання професійне (т. 1 а.с. 36).

Згідно з випискою з акта огляду МСЕК серія 2-20 СУ № 032703 від 27.02.2008 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги ОСОБА_1 встановлено втрату 20 % професійної працездатності на період з 20.02.2008 по 01.03.2010 у зв`язку з професійним захворюванням по пневмоконіозу від 2007 первинно, відсотки по сенсоневральній туговухості від 2007 не визначені (т. 1 а.с. 38).

07.04.2008 позивач звернувся із заявою до відділення ВД ФССНВ у м. Красний Луч Луганської області про призначення страхової виплати у зв`язку з професійним захворюванням на виробництві (т. 1 а.с. 39).

Постановою відділення ВД ФССНВ в м. Красний Луч від 09.04.2008 № 1206/10488/10488/2 позивачу було призначено одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної працездатності 20% відповідно до висновку МСЕК від 27.02.2008 серія 2-20 СУ № 032703 в сумі 37980,00 грн. (т. 1 а.с. 40).

Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК серія 10 ААА № 011006 від 08.04.2010 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги ОСОБА_1 встановлено втрату 20 % професійної працездатності на період з 01.03.2010 по 01.03.2012 у зв`язку з професійним захворюванням пневмоконіоз від 2007 року повторно (т. 1 а.с. 41).

Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК серія 10 ААА № 089410 від 14.03.2012 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги позивачу встановлено втрату 25 % професійної працездатності на період з 01.03.2012 по 01.03.2014 у зв`язку з професійним захворюванням пневмоконіоз повторно, відсотки по сенсоневральній туговухості від 2007 року не визначені (т. 1 а.с. 42).

Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК серія 10 ААА № 224873 від 10.04.2014 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної то соціальної допомоги ОСОБА_1 встановлено втрату 35 % професійної працездатності на період з 26.03.2014 до 01.04.2016; в тому числі 20 % по пневмоконіозу професійному захворюванню від 2007 року повторно, 15 % по сенсоневральній туговухості професійному захворюванню від 2007 року первинно; за минулий час: 20 % на період з 01.03.2014 до 26.03.2014 по пневмоконіозу від 2007 року повторно (т. 1 а.с. 43).

24.04.2014 позивач вернувся із заявою до відділення ВД ФССНВ у м. Красний Луч Луганської області про проведення перерахунку призначених йому страхових виплати у зв`язку зі зміною % втрати професійної працездатності відповідно до висновку МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності після повторного огляду (т. 1 а.с. 44).

Постановою від 28.04.2014 № 1206/10488/10488/10 відділення ВД ФССНВ у м. Красний Луч Луганської області від ОСОБА_1 було призначено перераховану щомісячну грошову суму в разі часткової втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 706,51 грн. на період з 01.03.2014 по 25.03.2014 включно відповідно до висновку МСЕК від 10.04.2014 серія 10 ААА № 224873 про встановлення потерпілому стійкої втрати професійної працездатності 20 % (т. 1 а.с. 45).

Постановою відділення ВД ФССНВ у м. Красний Луч Луганської області від 28.04.2014 № 1206/0488/10488/11 позивачу відмовлено у продовженні та призначенні щомісячної страхової виплати у зв`язку з розглядом справи у суді по приведенню акту П-4 у відповідність (т. 1 а.с. 46).

Також, постановою відділення ВД ФССНВ у м. Красний Луч Луганської області від 28.04.2014 № 1206/0488/10488/12 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової допомоги, так як відсоток втрати працездатності по профзахворюванню сенсоневральної туговухості було розглянуто 27.02.2008 на Луганській проф. МСЕК згідно довідки МСЕК 2-20 СУ № 032703 від 27.02.2008 (т. 1 а.с. 47).

Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 25.07.2014 по справі № 413/3703/14-ц, що набрало законної сили, встановлено факт, що акт за формою П-4 № 1 від 18.01.2008 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є документом, який має юридичне значення для продовження виплат йому страхових сум по відшкодуванню шкоди здоров`ю виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань в м. Красний Луч Луганської області (т. 1 а.с. 48).

Постановою відділення ВД ФССНВ у м. Красний Луч Луганської області від 24.10.2014 № 1206/0488/10488/14 позивачу призначено перераховану щомісячну грошову суму в разі часткової втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1236,39 грн. на період з 26.03.2014 по 31.03.2016 відповідно до висновку МСЕК від 10.04.2014 серія 10 ААА № 224873 (т. 1 а.с. 49).

Згідно з довідкою відділення ВД ФССНВ у м. Дніпропетровську від 25.08.2015 № 384 ОСОБА_1 перебував на обліку в даному відділенні як особа, яка переміщена з тимчасово окупованої території України або району АТО, та отримував страхові виплати за період з 01.11.2014 по 30.06.2015. Заборгованість з 01.04.2014 по 31.10.2014 виплачена в повному обсязі (т. 1 а.с. 53).

На підставі письмової заяви ОСОБА_1 , постановою відділення ВД ФССНВ у м. Красний Луч Луганської області від 07.07.2015 № 1206/0488/10488/14 позивача було знято з обліку та припинено страхові виплати у зв`язку з зняттям з обліку справи потерпілого та передачею її за межі області (т. а.с. 51).

Згідно з випискою з акта огляду МСЕК серія 10 ААА № 269969 від 30.03.2016 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги ОСОБА_1 встановлено втрату 35 % професійної працездатності по професійному захворюванню акт № 1 від 18.01.2008, дата переогляду 30.03.2018 (т. 1 а.с. 56).

01.04.2016 позивач звернувся із заявою до відділення ВД ФССНВ у м. Охтирка Сумської області про продовження раніше призначених страхових виплат у зв`язку з професійним захворюванням (т. 1 а.с. 57).

Постановою відділення ВД ФССНВ у м. Охтирка Сумської області від 08.04.2016 № 1814/0488/10488/17 позивачу продовжено виплату раніше призначеної щомісячної грошової суми в разі часткової втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1334,06 грн. на період з 01.04.2016 по 30.03.2018 відповідно до висновку МСЕК від 10.04.2014 серія 10 ААА № 224873 та висновку МСЕК від 30.03.2016 серія 10 ААА № 269969 (т. 1 а.с. 58).

Також листом від 17.12.2015 № 753-25-05 відділення виконавчої дирекції ФССНВ у м. Охтирка Сумської області повідомило позивача про те, що призначення та виплата одноразової допомоги по встановлених йому 15 % втрати працездатності по професійному захворюванню висновком МСЕК від 20.04.2014 року буде проведено лише після надходження письмового підтвердження про те, що підлеглими відділеннями управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань України у Луганській області зазначена виплата не проводилася (т. 1 а.с. 139 зворот. стор.)

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-XIV; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 13 Закону № 1105-XIV страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Відповідно до ст. 14 Закону № 1105-XIV до професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, наведено у статті 21 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

За змістом ст. 21 Закону у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов`язаний у встановленому законодавством порядку, зокрема: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема: допомогу у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв`язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону.

Положеннями ст. 28 Закону 1105-XIV визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Отже, враховуючи вищезазначене, страхова виплата одноразової допомоги потерпілому є одним з видів відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я.

Відповідно до ст. 30 Закону ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров`я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, причину, час настання та групу інвалідності у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.

Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Абзацом 2 п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення № 1317) встановлено, що медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Відповідно до п. 8 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317, датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів, зазначених у пункті 3 цього Положення. Інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) такого потерпілого встановлюються до першого числа місяця, що настає за місяцем, на який призначено повторний огляд.

За приписами пункту 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Порядок виплати одноразової страхової виплати визначається ч. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), за змістом якої у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду.

У разі коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов`язаного з виконанням трудових обов`язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту розслідування професійного хронічного захворювання від 18.01.2008 № 1 ОСОБА_1 встановлено діагноз пневмоконіоз, ускладнений хронічним бронхітом ІІ ст., фаза затихаючого загострення ЛН-І (першої) ст., переважно по рестриктивному типу. Захворювання професійне. Початкове явище сенсоневральної туговухості Н.90.3. Захворювання професійне.

Тобто даним актом позивачу було встановлено два професійних захворювання.

Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК серія 2-20 СУ № 032703 від 27.02.2008 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги позивачу встановлено втрату 20 % професійної працездатності на період з 20.02.2008 по 01.03.2010 у зв`язку з професійним захворюванням по пневмоконіозу від 2007 первинно, а відсотки по сенсоневральній туговухості від 2007 не визначені.

Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК серія 10 ААА № 224873 від 10.04.2014 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної то соціальної допомоги позивачу встановлено втрату 35 % професійної працездатності на період з 26.03.2014 по 01.04.2016; в тому числі 20 % по пневмоконіозу професійному захворюванню від 2007 повторно, 15 % по сенсоневральній туговухості професійному захворюванню від 2007 первинно.

Оскільки до 10.04.2014 соціальна допомога по втраті професійної працездатності по захворюванню сенсоневральній туговухості ОСОБА_1 не призначалась, відсоток втрати працездатності встановлений не був, а при подальшому обстеженні МСЕК (виписка з акта огляду МСЕК серія 10 ААА № 224873 від 10.04.2014) позивачу встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності - 35 %, з урахуванням іншої професійної хвороби - сенсоневральної туговухості - 15 %, позивачу повинна була бути призначена та виплачена одноразова виплата.

Таким чином ОСОБА_1 набув право на виплату одноразової допомоги у зв`язку з встановленням вищого ступеня втрати стійкої професійної працездатності з урахуванням ступеня втрати професійної працездатності 15 % по сенсоневральній туговухості, встановленого висновком МСЕК серія 10 ААА № 224873 від 10.04.2014 первинно.

Переглядаючи у касаційному порядку адміністративну справу № 583/1159/16-а Верховний Суд зазначив, що задовольняючи позов ОСОБА_1 у частині зобов`язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Охтирка Сумської області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності, у зв`язку з встановленням вищого ступеня втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби, пов`язаної з виконанням трудових обов`язків, відповідно до висновку МСЕК від 10.04.2014 року серія 10 ААА № 224873, згідно якого ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 15% сенсоневральної туговухості первинно, суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали правової оцінки тому, що постановою ВД ФСНВ у м. Красний Луч Луганської області від 28.04.2014 № 1206/10488/10488/12, в якому первинно ОСОБА_1 перебував на обліку, йому вже було відмовлено у виплаті одноразової допомоги у зв`язку з встановленням 15% втрати професійної працездатності по сенсоневральній туговухості (первинно) згідно висновку МСЕК (виписка з акта огляду МСЕК серія 10 ААА № 224873 від 10.04.2014 року). Доказів того, що вказана постанова, була оскаржена чи скасована позивачем не надано, не дослідженні ці обставини і судами попередніх інстанцій".

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Судом ухвалою від 29.03.2019 було зобов`язано відповідача надати докази оскарження позивачем постанови ВД ФСНВ у м. Красний Луч Луганської області від 28.04.2014 № 1206/10488/10488/12, в якому первинно ОСОБА_1 перебував на обліку, йому вже було відмовлено у виплаті одноразової допомоги у зв`язку з встановленням 15% втрати професійної працездатності по сенсоневральній туговухості (первинно) згідно висновку МСЕК (виписка з акта огляду МСЕК серія 10 ААА № 224873 від 10.04.2014 року).

При розгляді справи встановлено, що позивачем було оскаржено вищезазначену постанову в межах справи № 480/1402/19, що зумовило зупинення провадження у даній справі.

Так, рішенням суду від 17.07.2019 по справі № 480/1402/19 вимоги ОСОБА_1 було задоволено, постанову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Красний Луч від 28.04.2014 № 1206/10488/10488/12 було скасовано. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 рішення першої інстанції від 17.07.2019 по справі № 480/1402/19 залишено без змін, а ухвалою Верховного суду від 17.01.2020 по справі №480/1402/19 адміністративне провадження №К/9901/2075/20 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду в адміністративні й справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Судом враховується та обставина, що в межах справи №480/1402/19 судом встановлено неправомірність відмови позивачу у відповідній виплаті, і постанова ВД ФСНВ у м. Красний Луч Луганської області (в якому первинно ОСОБА_1 перебував на обліку) від 28.04.2014 № 1206/10488/10488/12, якою було відмовлено у виплаті одноразової допомоги у зв`язку з встановленням 15% втрати професійної працездатності по сенсоневральній туговухості (первинно) згідно висновку МСЕК (виписка з акта огляду МСЕК серія 10 ААА № 224873 від 10.04.2014 року), визнана в судовому порядку неправомірною та скасована.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності у зв`язку з встановленням вищого ступеня втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби, пов`язаної з виконанням трудових обов`язків, відповідно до висновку МСЕК від 10.04.2014 року серія 10 ААА № 224873, згідно якого ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 15% сенсоневральної туговухості первинно є правомірними та обґрунтованими.

Разом із тим, судом було досліджено матеріали пов`язаної справи № 480/1402/19 за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, третя особа - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області (відповідач по даній справі) про визнання незаконною та скасування постанови.

Зокрема, в матеріалах справи № 480/1402/19 міститься платіжне доручення від 02.11.2016 № 2405 (копія в матеріалах даної справи т. 2 а.с. 97), яким на користь ОСОБА_1 нараховано та виплачено 63787,50 грн. допомоги на виконання постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01.07.2016 по справі № 583/1159/16-а (т. 1 а.с. 90-96). Таким чином сума грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із втратою працездатності, що є предметом розгляду даної справи, вже виплачена та отримана позивачем до моменту скасування Верховним Судом рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, суд вважає, що сума допомоги повинна бути нарахована та виплачена позивачу з урахуванням суми нарахованої та виплаченої відповідачем одноразової допомоги, виплаченої згідно з платіжним дорученням від 02.11.2016 № 2405, враховуючи те, що сума 63787,50 грн. була отримана позивачем.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності у зв`язку з встановленням вищого ступеня втрати стійкої професійної працездатності з урахуванням іншої професійної хвороби, пов`язаної з виконанням трудових обов`язків, відповідно до висновку МСЕК від 10.04.2014 року серія 10 ААА № 224873, згідно якого ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності – 15% сенсоневральної туговухості первинно із урахуванням раніше виплаченої суми 63787,50 грн.

При цьому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати у зв`язку з стійкою втратою професійної працездатності по професійному захворюванню відповідно до висновку МСЕК від 10.04.2014 року серія 10 ААА № 224873, виходячи із наступного.

Виплата щомісячних страхових виплат у зв`язку з втратою працездатності по професійному захворюванню відповідно до висновку МСЕК від 10.04.2014 р. серія 10 ААА № 224873 проводиться відповідно до постанови № 1206/0488/10488/14 відділення ВД ФСНВ у м. Красний Луч Луганської області від 24.10.2014 р.. згідно якої ОСОБА_1 призначено перераховану щомісячну грошову суму в разі часткової втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1236,39 грн. на період з 26.03.2014 р. по 31.03.2016 р. відповідно до висновку МСЕК від 10.04.2014 р. серія 10 ААА № 224873. Згідно довідки відділення ВД ФССНВ у м. Дніпропетровську № 384 від 25.08.2015 р. ОСОБА_1 перебував на обліку в даному відділенні як особа, яка переміщена з тимчасово окупованої території України або району АТО, та отримував страхові виплати за період з 01.11.2014 р. по 30.06.2015 р. Заборгованість з 01.04.2014 р. по 31.10.2014 р. виплачена в повному обсязі. Постановою № 1814/0488/10488/17 відділення ВД ФССНВ у м. Охтирка Сумської області від 08.04.2016 р. ОСОБА_1 продовжено виплату раніше призначеної щомісячної грошової суми в разі часткової втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1334,06 грн. на період з 01.04.2016 р. по 30.03.2018 р. відповідно до висновку МСЕК від 10.04.2014 р. серія 10 ААА № 224873 та висновку МСЕК від 30.03.2016 р. серія 10 ААА № 269969.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов`язання вчинити дії по призначенню та виплаті суми витрат на необхідну соціальну допомогу, починаючи з 01.03.2014 р. без строку, з корегуванням суми виплат у зв`язку з зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст.. 34 Закону України «Про оплату праці» та індексації суми страхових виплат відповідно до законодавства, не підлягають задоволенню, враховуючи те, що докази, на підставі яких може здійснюватись відшкодування витрат на соціальну допомогу, передбачену п.6 ч.2 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), позивачем не надані, крім того, відсутні докази про те, що відповідачем було порушено право позивача на корегування (індексацію) суми виплат у зв`язку з зростанням цін на споживчі товари та послуги, а тому суд не може захищати ще не порушене право, вимоги є передчасними.

Враховуючи задоволення позовних вимог, позивачу має право на відшкодування суми судового збору в розмірі 551,20 грн., сплаченого квитанцією від 24.03.2016 (оригінал якої знаходиться в матеріалах справи), за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень у відповідності до ст. 139 КАС України.

Разом із тим, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо).

У відзиві на позовні заяву відповідачем надано суду платіжне доручення №2406 від 02.11.2016 про перерахування відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Охтирка Сумської області (відповідач при первісному розгляді справи по суті) ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 551,20 грн. згідно постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01.07.2016 №583/1159/16-а.

Таким чином сума судових витрат, сплачених позивачем згідно квитанції від 24.03.2016 (оригінал якої знаходиться в матеріалах справи) позивачу відшкодована відповідачем в повному обсязі в розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області про зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Зобов`язати управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області (40022, м. Суми, площа Троїцька, 5, код ЄДРПОУ 41312573) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) одноразову грошову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності у зв`язку з встановленням вищого ступеня втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби, пов`язаної з виконанням трудових обов`язків, відповідно до висновку МСЕК від 10.04.2014 року серія 10 ААА № 224873, згідно якого ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 15% сенсоневральної туговухості первинно, з урахуванням раніше виплаченої суми 63787,50 грн.

В задоволенні інших вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06.03.2020.

Суддя С.М. Гелета