ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2020 року

Київ

справа №826/6090/18

адміністративне провадження №К/9901/34839/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу №826/6090/18

позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Управління переробки газу та газового конденсату до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про скасування припису в частині, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Управління переробки газу та газового конденсату на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді - Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Ключковича В.Ю., суддів: Безименної Н.В., Беспалова О.О.),

УСТАНОВИВ

І. Суть спору:

1. У квітні 2018 року управління Акціонерного товариство "Укргазвидобування" в особі Філії Управління переробки газу та газового конденсату (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - відповідач) у якому просило суд скасувати пункти 2 та 3 припису №12 від 28.03.2018, оформленого Новобаварським районним відділом у місті Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в частині усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки - пункту 2 щодо дотримання мінімальної відстані від споруд АЗС до масиву лісу та пункту 3 щодо впровадження на об`єкті системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення на АЗС №9 по вул. Культкомівська, 96, місто Харків, яка належить ПАТ «Укргазвидобування» (АТ «Укргазвидобування»).

2. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у 2015 році ГУ ДСНС у Харківській області вже зверталося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про застосування заходів реагування щодо ПАТ «Укргазвидобування» відносно об`єкту АЗС №9, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Культкомівська, 96, внаслідок виявлення порушень під час проведення планової перевірки, а саме: не витримані мінімальні відстані від споруд АЗС до масиву лісу; об`єкт не обладнаний системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2016 у справі №826/12128/15 у задоволені позову відмовлено повністю.

2.1. Також представник позивача стверджує, що будь-яких порушень з боку позивача в частині невитримання мінімальної відстані від споруди АЗС №9 до масиву лісу відсутні і проводити роботи по вирубці дерев або кущів, взагалі заборонено, а тому посилання відповідача на порушення є безпідставним та необґрунтованим, а відтак, відсутні підстави для усунення такого порушення та припис в цій частині підлягає скасуванню.

2.2. Представник позивача посилається і на те, що на теперішній час не існує правил по улаштуванню, експлуатації та технічного обслуговування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, які б були затверджені центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

2.3. При цьому, представник позивача переконаний, що такі правила повинні бути затверджені саме центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, а тому ДБН застосовуватись не можуть, оскільки не затверджені таким органом.

2.4. Крім того, останній зазначив, що АЗС №9 забезпечена у повному обсязі первинними засобами пожежогасіння, обладнана автоматичною пожежною сигналізацією, яка виведена на цілодобовий пульт централізованого спостереження (ПЦС), обладнана телефонним і гучномовним зв`язком, організована пожежна дружина.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у задоволені позовних вимог було відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що при проектуванні та монтуванні автоматизованих систем на об`єктах підвищеної небезпеки мають застосовуватися вимоги ДБН В.2.5-76:2014.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. Позивач, не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій звернувся з касаційною скаргою, у якій посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

6. У касаційній скарзі позивач наполягає на тому, формально Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування СРВНСО згідно з Кодексом цивільного захисту України повинні бути затверджені центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, а отже ДБН - це підзаконний нормативно-правовий акт, який не застосовуються на виконання та в порядку реалізації частини четвертої статті 53 КЦЗ України (так як згідно з вимогами частини четвертої статті 53 КЦЗ України такі Правила мали б бути затверджені центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

6.1. Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що оскільки центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки не забезпечив можливість функціонування системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення шляхом введення в дію пульту централізованого спостереження, AT «Укргазвидобування» не може виконати вимоги відповідача щодо впровадження на об`єкті системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення.

6.2. Також, позивач указує, що Державні будівельні норми В.2.5-76:2014 не можуть слугувати заміною Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення № 288 15.05.2006 року, які скасовані розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017р. № 166-р. «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади».

7. У відзиві на касаційну скаргу Відповідач указує, що твердження позивача в касаційній скарзі не відповідають дійсності, оскільки суди першої та апеляційної інстанції не лише врахували ті нормативні акти, які скаржник зазначив у скарзі, а й навів їх диспозиції у самій постанові. Просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи

8. Наказом Новобаварського районного відділу у місті Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області від 07.03.2018 №52 його посадовими особами проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання - позивачем, вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №13 (т. 1 а.с. 14-24), яким зафіксовано ряд порушень вимог законодавства.

9. На підставі вказаного акту перевірки, 28.03.2018 Новобаварським районним відділом у місті Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області складено припис №12 (т. 1 а.с. 25-26) про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким вимагалось від відповідача вжити заходів щодо усунення вказаних у акті порушень, зокрема:

- пунктом 2 вимагалось витримати мінімальні відстані від споруд АЗС до масиву лісу, що є порушенням пункту 10.1 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ);

- пунктом 3 впровадити на об`єкті системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, що є порушенням статті 53 Кодексу цивільного захисту України.

10. Позивач не погоджуючись саме з вказаними пунктами припису звернувся до суду з даним позовом.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)

11. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

13. Державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідно до Указу Президента України "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" від 16.01.2013 року № 20/2013 здійснює Державна служба України з надзвичайних ситуацій, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України та входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

14. Згідно з пунктом 11 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.

15. Частиною першою статті 69 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи.

16. Відповідно до частини третьої статті 68 Кодексу цивільного захисту України приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

17. Згідно з частиною першою та четвертою статті 53 Кодексу цивільного захисту України на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи). Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

18. Частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

19. Відповідно до положень частини 8 статті 7 вказаного Закону приписом є обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

20. Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.05.2006 №288 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.07.2006 за №785/12659) затверджено Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.

21. Наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій від 03.08.2011 №793 про внесення змін до наказу від 15.05.2006 №288 «Про затвердження правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення» із переліку об`єктів (пункт 5 додатку), які повинні обладнуватися зазначеними системами виключено автозаправні, автомобільні газозаправні станції та пункти, автомобільні газонаповнювальні компресорні станції, склади газу і газопродуктів.

22. Разом з цим, в подальшому, розпорядженням Кабінету міністрів України від 10.03.2017 №166 зазначені Правила скасовані як такі, що втратили актуальність та встановлюють регуляторні бар`єри.

23. Стаття 1 Закону України від 18 січня 2001 року №2245-III «Про об`єкти підвищеної небезпеки»: суб`єкт господарської діяльності - юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки; об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

24. Частина 1 статті 8 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки»: суб`єкт господарської діяльності зобов`язаний: вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу.

25. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки», відповідно до Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», затверджено Порядок ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки (далі - Порядок №956).

26. Згідно з пунктом 1 Порядку №956 дія цього Порядку поширюється на всіх суб`єктів господарювання, у власності або користуванні яких є об`єкти, де можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини (далі - потенційно небезпечні об`єкти), а також на всіх суб`єктів господарювання, які мають намір розпочати будівництво потенційно небезпечних об`єктів.

27. Суб`єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об`єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об`єкта, організовує проведення його ідентифікації (пункт 3 Порядку №956).

28. Відповідно до пункту 4 Порядку №956 потенційно небезпечний об`єкт вважається об`єктом підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на об`єкті, дорівнює або перевищує встановлений норматив порогової маси.

29. Пункт 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052: Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

30. Пункт 1 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.01.2014р. № 29 «Про затвердження ДБН В.2.5-76:2014 "Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення"»: Затвердити з наданням чинності з 1 червня 2014 року ДБН В.2.5-76:2014 "Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення", розроблений ДП "Український науково-дослідний інститут цивільного захисту".

VI. Позиція Верховного Суду

31. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

32. Щодо не обладнання акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Управління переробки газу та газового конденсату системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення локальною системою оповіщення, варто зазначити наступне.

32. У відповідності до п. 4.1. Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуації та оповіщення людей у разі їх виникнення, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 15.05.2006 року № 288, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.07.2006 року за № 785/12659, перелік об`єктів, що підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій, наведено у додатку.

33. Пунктом 4 такого Переліку об`єктів, що підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій, який є додатком до п. 4 Правил, передбачено, що до таких об`єктів відносяться об`єкти видобування нафти, нафтохімії і нафтопереробки, нафтобази, склади нафтопродуктів, магістральні нафтопродуктопроводи.

34. Як убачається з матеріалів справи, АЗС за адресою: 61139, м.Харків, вул.Культкомівська, 96, визнано потенційно небезпечним об`єктом в порядку ідентифікації таких об`єктів (т. 1 а.с. 91-98), про що видано свідоцтво про державну реєстрацію об`єкта підвищеної небезпеки від 28.03.2014 (т. 1 а.с. 99), а також в матеріалах справи наявний паспорт потенційного небезпечного об`єкта - вказаної АЗС (т. 1 а.с. 82-84).

35. Згідно з пунктом 21 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 16.08.2005 №140) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за №62/5253, паспорт потенційно небезпечного об`єкта підлягає переоформленню кожні п`ять років.

36. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що відповідачем в межах даного спору доведено віднесення названої АЗС до об`єктів підвищеної небезпеки, що є обов`язковим для застосування згідно частини першої статті 53 Кодексу цивільного захисту України, а відтак, вказаною нормою на позивача покладено обов`язок обладнання АЗС автоматизованою системою раннього виявлення загрози надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

37. При таких обставинах справи та на підставі викладеного Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що у зв`язку із наявністю порушення акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Управління переробки газу та газового конденсату вимог частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України щодо не обладнання системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, яке створює реальну загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

38. Щодо твердження позивача, що на теперішній час не існує правил по улаштуванню, експлуатації та технічного обслуговування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, колегія суддів не приймає до уваги виходячи з наступного.

39. На момент виникнення спірних правовідносин, центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, дійсно не були «затверджені» правила з вимогами до автоматизованих систем. Проте, вимоги до автоматизованих систем встановлені ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення», які погоджені, зокрема, Міністерством внутрішніх справ (центральний орган, який забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту) та Державною службою України з надзвичайних ситуацій (центральний орган, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

40. Отже, при проектуванні та монтуванні автоматизованих систем на об`єктах підвищеної небезпеки мають застосовуватися вимоги ДБН В.2.5-76:2014.

41. До подібних висновків дійшов Верховний Суду у постанові від 20.11.2018 у справі № 826/1024/18.

42. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами першої та апеляційної інстанції фактів.

43. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року).

44. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

45. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

46. Таким чином висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні, тому касаційну скаргу Державної авіаційної служби України слід залишити без задоволення.

VII. Судові витрати

47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

48. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Управління переробки газу та газового конденсату залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у цій справі залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О.Шишов

Судді І. В.Дашутін

М. М. Яковенко