ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2020 року

м. Київ

справа №640/11811/19

адміністративне провадження №К/9901/33829/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/11811/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Шахта 1-3 «Новогродівська» до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Держгеонадра

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2019, постановлену у складі судді Маруліної Л.О. та

постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьменка В.В., суддів Василенко Я.М., Ганечко О.М., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 01.07.2019 ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» звернулось до суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Держгеонадра від 23.04.2019 № 125 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 25.07.2012 № 5615, виданого ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» і пункт 23 Додатку 2 до наказу Держгеонадра від 23.04.2019 № 125 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено».

2. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 05.07.2019 відкрив провадження у цій справі.

3. 05.07.2019 ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» до Окружного адміністративного суду міста Києва було подано заяву про забезпечення позову.

4. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 08.07.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019, задовольнив заяву ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» про забезпечення позову:

зупинив дію пункту 2 наказу Держгеонадра від 23.04.2019 № 125 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 25.07.2012 № 5615, виданого ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» і пункт 23 Додатку 2 до наказу Держгеонадра від 23.04.2019 № 125 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/11811/19.

5. 03.12.2019 Держгеонадра звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову повістю.

6. Верховний Суд ухвалою від 11.12.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

7. 10.01.2020 від позивача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на зазначену вище касаційну скаргу, в якому ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. 05.07.2019 позивач подав заяву про забезпечення позову, в який просив зупинити дію пункту 2 наказу Держгеонадра від 23.04.2019 № 125 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 25.07.2012 № 5615, виданого ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» і пункт 23 Додатку 2 до наказу Держгеонадра від 23.04.2019 № 125 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено» до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за наслідкам розгляду цієї адміністративної справи.

В обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову заявником зазначено, що основними видами господарської діяльності ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» є видобування кам`яного вугілля (КВЕД 05.10.) та оптова торгівля твердим паливом (46.71.).

Ведення основної господарської діяльності позивачем можливо виключно на підставі Спеціального дозволу на користування надрами № 5615, виданого 25.07.2012 Держгеонадра (далі - Спеціальний дозвіл №5615).

Водночас, оскаржуваним пунктом 2 наказу Держгеонадра від 23.04.2019 № 125 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 5615 від 25.07.2012 року, виданого ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська».

Позивач вважає наказ Держгеонадра в частині зупинення дії Спеціального дозволу №5615 протиправним та таким, що унеможливлює здійснення позивачем своїх зобов`язань за договорами/контрактами, укладеними з іншими підприємствами, що, в свою чергу, призведе до ініціювання застосування останніми штрафних санкцій до позивача.

Таким чином, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову призведе: до невиправданих витрат позивача у виді застосування до нього штрафних санкцій, що унеможливить ефективний захист прав та інтересів Товариства, за захистом яких позивач звернувся до суду; руйнування усталених господарських відносин; псування ділової репутації позивача на ринку та інших несприятливих наслідків, які в свою чергу можуть призвести до банкрутства ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська».

Крім того, позивач вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову будуть порушені права та інтереси підрядної організації, яка за його завданням виконує комплекс робіт з проведення гірничих виробок, монтажу лави, тощо.

Підрядною організацією, що проводить роботи для позивача, є Відокремлений підрозділ «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля», яке у розумінні статті 1 Гірничого закону України вважається гірничим підприємством. Гірничі роботи виконуються підрядником із залученням власної робочої сили.

Джерелом доходу підрядника є отримання від замовника-позивача оплати за виконувані останнім роботи, що передбачає, у тому числі, відшкодування прямих витрат підрядника на оплату праці робітників, задіяних на цих роботах.

Зупинення проведення гірничих робіт унеможливлює видобування вугілля, наслідком чого є порушення ним виконання взятих на себе зобов`язань за договором поставки від 02.05.2018 № 02/05/18 щодо поставки вугілля в межах установлених ним строків.

Отже, зупинення проведення гірничих робіт через, на думку позивача, протиправні дії відповідача, і, як наслідок, невиконання підрядником робіт, передбачених вищезазначеним договором, позбавить його єдиного джерела, за рахунок якого здійснювалася оплата праці робітників підрядника.

Крім того, заявником зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення прав його працівників, оскільки, станом на дату звернення до суду з цією заявою в ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» реалізують своє право на працю 19 осіб. Протиправне зупинення дії спеціального дозволу призведе до неможливості виконання позивачем своїх обов`язків по виплаті заробітної плати перед працівниками підприємства, скорочення їх чисельності, що, в свою чергу, свідчить про порушення державних гарантій на працю та оплату праці, адже позивач не матиме реальної можливості виконувати свої зобов`язання перед працівниками, у зв`язку з неможливістю здійснювати свою господарську діяльність.

Щодо очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень позивачем зазначено, що фактичною підставою зупинення дії спеціального дозволу №5615 відповідачем вказано порушення ним статті 51 Кодексу України про надра, з посиланням на відсутність погодженого проекту розробки запасів вугілля з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (лист Держгеонадра від 07.05.2019 № 8406/03/14-19).

На думку позивача, дії відповідача з видання наказу від 23.04.2019 № 125 в частині зупинення дії спеціального дозволу № 5615 мають очевидні ознаки зловживання повноваженнями, оскільки питання з приводу погодження проекту вже досліджувалось судом і стосовно нього зроблено відповідні висновки в судовому рішенні від 30.11.2018, ухваленому за результатами розгляду іншої адміністративної справи № 200/11311/18-а, в якій брали участь ті ж самі особи.

Окрім цього, за посиланням позивача, відповідачем протиправно прийнято оскаржуваний наказ від 23.04.2019 №125, зокрема, з огляду на те, що перевірка позивача щодо використання спеціального дозволу не проводилась, акта за результатами проведення перевірки не складалося, припису щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування не виносилося, що унеможливлює застосування до нього заходів реагування шляхом зупинення дії спеціального дозволу.

З огляду на вищевикладене, заявник просив суд забезпечити позов.

В якості доказів до заяви про забезпечення позову заявником долучено копію листа Держгеонадр від 07.05.2019 №8406/03/14-19; копію договору на постачання вугільної продукції від 02.05.2018 № 02/05/18; копію договору підряду від 05.09.2019 №3-18/П; довідку ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» від 21.05.2019 № 114/1 про отримання передплати за договором № 02/05/18; довідку ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» від 21.05.2019 № 114/2 про обсяг поставленої продукції за договором № 02/05/18; довідку ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» від 21.05.2019 № 114/3 про кількість працівників; копію рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2018 у справі №200/11311/18-а; копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2018 року у справі №640/18534/18; копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 по справі №640/18534/18; копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 у справі №640/18534/18.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем були надані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам до ухвалення рішення в цій адміністративній справі.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що застосування заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу, фактично вирішує спір, ухвалюючи рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

11. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказав, зокрема на те, що судами попередніх інстанцій вжито захід забезпечення позову, який прямо передбачений законом. Предмет позову свідчить про співмірність вжитого судом заходу тим вимогам, які пред`явлено позивачем.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; далі - Закон № 460-IX; (далі - КАС України)], виходить з наступного.

13. Так, відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

14. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).

15. Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

16. Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

17. Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

18. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

19. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

20. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

21. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

22. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.

23. Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач посилався на те, що внаслідок прийняття оскаржуваного наказу буде зупинено основний вид господарської діяльності підприємства (видобування кам`яного вугілля та оптова торгівля паливом), що в свою чергу призведе до порушення чисельних договорів, укладених з іншими підприємствами, а відновлення діяльності підприємства призведе до значних фінансових витрат, зокрема, штрафних санкцій, псування ділової репутації.

24. Водночас підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

25. Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

26. У разі оскарження відповідного акту суб`єкта владних повноважень, особа має право разом з іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди. Тому, відсутність особливого порядку відшкодування шкоди внаслідок необґрунтованого зупинення дії спеціального дозволу, на що посилався суд, не може бути підставою вжиття заходів забезпечення позову.

27. Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.

28. Проте відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

29. На думку колегії суддів, застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які законом не передбачені, суд втрутився у компетенцію Держгеонадра, зупинив дію наказу та фактично надав можливість позивачу, як надрокористувачеві, продовжувати користування надрами.

30. Тобто суд фактично погодився із збереженням стану триваючого порушення (на думку відповідача) вимог законодавства у сфері надрокористування, які виявлені відповідачем.

31. Аналогічна позиція суду відображена, зокрема, у постановах від 11.02.2019 у справі № 280467/19 та від 29.01.2020 у справі №826/15691/18.

32. Відповідно до частин першої - третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

33. Викладене свідчить про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами з істотним порушенням норм процесуального права, а саме статті 150 КАС України, а тому їх слід скасувати і у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 у справі №640/11811/19 скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» про забезпечення позову відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду