ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2020 року

Київ

справа № 805/1651/16-а

провадження № К/9901/5964/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Донецьк» до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про зобов`язання здійснити певні дії, за касаційною скаргою Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Жаботинської С.В., Василенко Л.А., Ханової Р.Ф. від 17 серпня 2016 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ТОВ «Моноліт-Донецьк» звернулось до суду з позовом до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про зобов`язання здійснити певні дії, в якому просило:

- зобов`язати Центральну міжрайонну виконавчу дирекцію в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надати допомогу по вагітності та пологах застрахованій особі - ОСОБА_1 у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, згідно наданої заяви-розрахунку.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року позовні вимоги ТОВ «Моноліт-Донецьк» було задоволено.

Зобов`язано Центральну міжрайонну в місті Донецьку виконавчу дирекцію Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надати допомогу по вагітності та пологах застрахованій особі - ОСОБА_1 у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, згідно наданої ТОВ «Моноліт-Донецьк» заяви-розрахунку від 11 березня 2016 року.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким встановлено певний механізм проведення державними реєстраторами реєстраційних дій стосовно реєстрації суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, проте вказаний Закон не визначає обов`язку, зокрема, юридичних осіб, місцезнаходженням яких є територія, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, проведення певних реєстраційних дій щодо зміни юридичної адреси.

Спонукання ТОВ «Моноліт-Донецьк» до проведення реєстрації змін до установчих документів, пов`язаних зі зміною місцезнаходження юридичної особи, фактично позбавляє суб`єкта підприємництва здійснювати вільну господарську діяльність.

4. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року апеляційну скаргу Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було задоволено частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ «Моноліт-Донецьк» задоволено частково.

Зобов`язано Центральну міжрайонну виконавчу дирекцію в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийняти до опрацювання заяву-розрахунок щодо здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення по вагітності та пологах застрахованій особі - ОСОБА_1 за рахунок коштів Фонду у розмірі 15752,80 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спонукання позивача до проведення реєстрації змін до установчих документів, пов`язаних зі зміною місцезнаходження юридичної особи, фактично позбавляє суб`єкта підприємництва здійснювати вільну господарську діяльність.

Заява-розрахунок позивача на суму 15752, 80 грн була доставлена поштовою службою та зареєстрована як «Вхідна кореспонденція». Разом з тим, відповідачем згідно пунктом 2 Плану заходів, щодо реалізації Бюджетного кодексу України, заборонено прийняття робочими органами відділення фонду які знаходяться на контрольованій території України, заяв-розрахунків страхувальників, які зареєстровані на тимчасово неконтрольованій території.

За таких обставин, отриману поштовою службою заяву-розрахунок відправлено на зворотну адресу, вказану на конверті, тобто документи для призначення допомоги не розглянуто і відповідне рішення не прийняте, а лист від 16 березня 2016 року є лише документом, який повідомляє як діяти підприємству для отримання фінансування, роз`яснює порядок отримання матеріального забезпечення у період проведення АТО.

Позовні вимоги щодо зобов`язання Центральну міжрайонну в місті Донецьку виконавчу дирекцію Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надати допомогу по вагітності та пологах застрахованій особі - ОСОБА_1 у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, згідно наданої ТОВ «Моноліт-Донецьк» заяви-розрахунку від 11 березня 2016 року є передчасними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Центральна міжрайонна виконавча дирекція в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ТОВ «Моноліт-Донецьк» у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Моноліт-Донецьк» зареєстровано в якості юридичної особи 26 серпня 2004 року за адресою: м. Донецьк, сел. Горького, 1.

11 березня 2016 року ТОВ «Моноліт-Донецьк» сформовано заяву-розрахунок щодо здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення по вагітності та пологах застрахованій особі - ОСОБА_1 за рахунок коштів Фонду у розмірі 15752,80 грн. Вказану заяву позивачем направлено на адресу Центральної міжрайонної в місті Донецьку виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

16 березня 2016 року відповідачем на вказану заяву надано відповідь № 01-142, в якій зазначено про те, що на теперішній час фінансування Фондом ТОВ «Моноліт-Донецьк» можливо лише у випадку проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також подання ТОВ «Моноліт-Донецьк» заяви-розрахунку на фінансування допомоги до робочого органу за новим місцем реєстрації. Вказану відповідь направлено на адресу позивача.

8. Не погоджуючись з зазначеним рішенням відповідача, ТОВ «Моноліт-Донецьк» звернулось до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач зареєстрований та перебуває за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р, місто Донецьк знаходиться у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Тому з урахуванням приписів пунктів 2, 5, 6 Тимчасового Порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, положень Бюджетного кодексу України, відповідач, станом на момент надання відповіді позивачу про відмову у здійсненні фінансування за заявою-розрахунком, діяли у спосіб, у межах та в порядку передбаченим законами України.

10. Відзиву на касаційну скаргу Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року ТОВ «Моноліт-Донецьк» не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а умови фінансування Фондом страхувальників для надання ними матеріального забезпечення, визначені Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 22 грудня 2010 року № 26.

12. Відповідно до частин 1, 4 статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.

13. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників та застрахованих осіб.

14. Частиною 1 статті 12 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що кошти, що надходять до Фонду від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, повинні забезпечувати, зокрема виплату застрахованим особам матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом.

15. Відповідно до статті 18 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

16. Статтею 19 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

17. Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:

1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві;

2) необхідності догляду за хворою дитиною;

3) необхідності догляду за хворим членом сім`ї;

4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;

6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;

7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

8) перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

18. Згідно із стаття 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законодавцем передбачений вичерпний перелік відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, а саме: у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю з метою ухилення від роботи чи інших обов`язків або симуляції хвороби; за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних з таким сп`янінням; за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв`язку з навчанням. Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з`являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності (стаття 23 Закону).

19. Статтею 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачені строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

20. Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

21. За правилами частини 2 статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

22. Для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, нарахованого страхувальником, страхувальник звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування (для зареєстрованих після 1 січня 2011 року) (далі - місце обліку), із заявою-розрахунком за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства (пункт 5 Порядку фінансування).

23. Заява-розрахунок готується у двох примірниках, один з яких разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення, зберігається у страхувальника, а другий подається до робочого органу Фонду (пункт 6 Порядку фінансування).

24. Згідно пункту 7 Порядку фінансування при опрацюванні заяви-розрахунку робочі органи Фонду перевіряють правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

25. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку (пункт 8 Порядку фінансування).

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

26. Отже, аналіз положень статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Порядку фінансування свідчить про відсутність повноважень робочого органу Фонду повертати страхувальнику заяви-розрахунки з будь-яких причин, не приймати їх або залишати без розгляду.

27. Оскільки, суди встановили, що усі вимоги щодо формування та пред`явлення заяв-розрахунків позивачем дотримані, то у Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду не було правових підстав не приймати, залишати без розгляду чи відмовляти у відповідному фінансуванні.

28. Щодо посилання відповідача на пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595, відповідно до якого у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади, то колегія суддів зазначає таке.

29. Зокрема, у справі № 826/18826/14 постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2015 року, позов задоволено частково:

- визнано незаконним та нечинним з моменту прийняття пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595.

Отже, на час повідомлення позивача, в тому числі станом на 20 серпня 2015 року, про неможливість профінансувати страхувальника з посиланням на вказаний пункт Тимчасового порядку є незаконним.

30. Також колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про те, що положення пункту 24 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України не можна застосовувати до спірних правовідносин, оскільки відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. Отже, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати - є цільовим позабюджетним фондом, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.

31. Для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

32. Згідно зі статтею 4 вказаного Закону для осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, реєстрація фізичної особи - підприємця здійснюється державними реєстраторами за адресою тимчасового проживання без вимоги державних реєстраторів реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві наявності реєстрації про місця проживання за місцем проведення реєстраційних дій.

33. Встановлено, що проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, здійснюється щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві.

Проведення реєстраційних дій, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) та керівника юридичної особи, місцезнаходженням якої є територія проведення антитерористичної операції, на період її проведення забороняється.

34. Тобто, виходячи з аналізу норм Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» убачається встановлення певного механізму проведення державними реєстраторами реєстраційних дій стосовно реєстрації суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, проте вказаний Закон не визначає обов`язку, зокрема, юридичних осіб, місцезнаходженням яких є територія, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, проведення певних реєстраційних дій щодо зміни юридичної адреси.

35. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач не мав достатніх та ґрунтовних підстав відмовляти позивачу у відшкодуванні страхових сум з посиланням на те, що фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності можливе після здійснення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження ТОВ «Моноліт-Донецьк» на територію підконтрольну українській владі та звернення до робочого органу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за новим місцем реєстрації.

36. Зазначена правова позиція узгоджується з висновком викладеним Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року у справі № 805/5089/15-а, від 22 серпня 2019 року у справі № 805/1052/16-а та від 6 листопада 2019 року у справі № 805/5230/15-а.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Оскільки рішення суду першої інстанції було скасоване судом апеляційної інстанції, у зв`язку з чим воно не може бути предметом касаційного перегляду, тому доводи касаційної скарги в частині неправильного застосування норм матеріального права та допущення порушень норм процесуального права судом першої інстанцій під час прийняття рішення не підлягають перевірці під час касаційного розгляду даної справи.

38. Колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

судді Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний