ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2020 року

м. Київ

справа №813/3214/17

адміністративне провадження №К/9901/4981/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

за участю секретаря судового засідання Шоробури С.В.,

представника позивача Ткачука Т.А.,

представника відповідача Зайченко Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства - акціонерна страхова компанія "Скарбниця" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 (колегія у складі суддів Носа С. П., Кухтея Р.В., Шевчук С.М.) у справі №813/3214/17 за позовом Приватного акціонерного товариства - акціонерна страхова компанія "Скарбниця" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження.

І. РУХ СПРАВИ

1. До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства - акціонерна страхова компанія «Скарбниця» до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Комісія).

2. Позивач просив суд:

- визнати протиправним розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №3615 від 29.08.2017 «Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства - акціонерної страхової компанії «Скарбниця»;

- скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №3615 від 29.08.2017 «Про застосування заходу впливу до приватного акціонерного товариства - акціонерної страхової компанії «Скарбниця».

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 позов задоволено повністю.

4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг задоволено:

- рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства - акціонерна страхова компанія «Скарбниця» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження відмовлено.

5. 21.02.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Позивача на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019.

6. У касаційній скарзі скаржник просив скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

7. Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2019 відкрито провадження у справі.

8. 15.03.2019 надійшов відзив від Відповідача.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.06.2017 до Комісії надійшло звернення Мелеха Д.О. в інтересах ОСОБА_1 щодо невиконання ПрАТ АСК "Скарбниця" зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 16.04.2013 №АЕ/8400288 та порушення товариством вимог законодавства про фінансові послуги.

10. З метою належного розгляду питань, порушених у звернені ОСОБА_1 , Комісією надіслано позивачу вимогу щодо отримання інформації та документів.

11. Під час перевірки встановлено, що страховий випадок мав місце 21.06.2016 за участю забезпеченого транспортного засобу ВАЗ-21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки «Ford Transit Connect», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . В результаті ДТП водій автомобіля марки «ВАЗ-21063» ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження від яких загинув.

12. ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 27.02.2017 до ПрАТ АСК "Скарбниця" подано заяву на виплату страхового відшкодування, до якої були додані документи, передбачені статтею 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема товарні чеки від 22.06.2016 на суми 15395 грн. та від 31.10.2016 б/н на суму 17200 грн.

13. ПрАТ АСК "Скарбниця" 01.03.2017 та повторно 18.04.2017 звернулась до ОСОБА_4 з проханням надати довіреність оформлену відповідно до вимог ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та повідомлено, що після отримання належним чином засвідченої копії довіреності ПрАТ АСК "Скарбниця" продовжить розгляд поданої заяви.

14. 28.04.2017 на адресу ПрАТ АСК "Скарбниця" надійшла нотаріально засвідчена копія довіреності та вирок Золочівського районного суду Львівської області.

15. За результатами розгляду документів, наданих ПрАТ АСК «Скарбниця» на вимогу відповідача листом від 21.07.2017 № 204 (вх. № 6334/ск від 25.07.2017), Нацкомфінпослуг встановлено, що ПрАТ АСК "Скарбниця" 20.07.2017 здійснено страхову виплату ОСОБА_5 , згідно з п. 27.3 ст. 27 Закону № 1961 у розмірі 17400 грн. та часткову виплату страхового відшкодування, передбаченого п. 27.4 ст. 27 цього Закону у розмірі 4495 грн., оскільки Товариством взято до уваги п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», щодо граничного розміру витрат на виготовлення та встановлення пам`ятника для Львівської області, який становить 2500 грн.

16. За наслідками перевірки відповідачем складено Акт № 1504/13-5/15 від 10.08.2017, у якому зафіксовано порушення:

- абзацу другого п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо невиконання страхового обов`язку протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

- пункту 36.5 статті 36 цього самого Закону щодо несплати пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

17. На підставі цього акту 29.08.2017 Комісією винесено розпорядження № 3615 "Про застосування заходу впливу до ПрАТ АСК "Скарбниця", яким позивача зобов`язано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Комісію про усунення цього порушення з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 19.09.2017.

18. Позивач з розпорядженням від 29.08.2017 № 3615 не погодився, вважає його протиправним, тому звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

19. Позивач вважає, що спір між ОСОБА_1 та ПрАТ АСК "Скарбниця" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування на спорудження надгробного пам`ятника, повинен вирішуватись у судовому порядку. У відповідача відсутні повноваження на вирішення питання щодо розміру страхового відшкодування. Законність рішення страховика не належить до компетенції Комісії, а належить до виключної компетенції суду.

Що стосується розміру відшкодування, то позивач керувався п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», за якою витрати на виготовлення пам`ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам`ятників і огорож в даній місцевості. У разі смерті потерпілого, який був застрахований згідно із Законом «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від нещасного випадку або професійного захворювання, витрати на його поховання несе Фонд у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. N 826.

20. Відповідач проти позову заперечив. Пояснив, що відповідно до п. 27.4 ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" загальний розмір відшкодування витрат поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть, стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Не зважаючи на те, що потерпілий подав документи, що підтверджують витрати у розмірі 17200 грн., виплату проведено у розмірі 4495 грн. Отже, ПрАТ АСК "Скарбниця" здійснило часткову виплату страхового відшкодування.

Комісія вважає, що ПрАТ АСК "Скарбниця" порушило вимоги законодавства у сфері фінансових послуг, а саме абзац другий п. 36.2 та п. 36.5 ст. 36 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки страхове відшкодування у розмірі 21895,00 грн. сплачене страховиком на банківський рахунок заявника, то строки виплати страхового відшкодування позивачем не порушено та обґрунтовано визначено ним розмір страхового відшкодування.

Крім того, оскільки у відповідача відсутні повноваження на вирішення питання, щодо розгляду страхового відшкодування, то спір між заявником та ПрАТ АСК «Скарбниця» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування повинен вирішується у судовому порядку.

Позивачем не було порушено норм законодавства, виявлених відповідачем під час перевірки, а тому розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги є протиправним.

22. Суд апеляційної інстанції з таким висновком не погодився. Зазначив, що позивачем не надано доказів, які б вказували на правомірність зменшення ним страхових виплат передбачених п. 27.4 ст. 27 Закону №1961, всупереч поданим заявником документів про вартість понесених ним витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.

Покликання Товариства на п. 24 зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 судом апеляційної інстанції до уваги не бралося, оскільки така постанова не є нормативно-правовим актом, який встановлює граничний розмір витрат на виготовлення та встановлення пам`ятника.

Оскільки подані заявником докази понесених витрат перевищували суму 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, виплаті підлягає максимальний розмір такого страхового відшкодування, передбачений п. 27.4 ст. 27 Закону № 1961.

З цих підстав суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розпорядження Комісії від 29.08.2017 № 3615 є правомірним та таким, що прийняте в межах його повноважень та на підставі чинного законодавства.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції та вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки:

А) у Відповідача відсутні повноваження на вирішення питання щодо розгляду страхового відшкодування. Крім того, відповідно до п. 4.4 розділу ІV Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги від 20.11.2012 №2112/22424 справу про правопорушення не може бути порушено, а наявна в провадженні справа підлягає закриттю у разі, якщо вирішення справи про правопорушення не належить до компетенції Комісії;

Б) обов`язковою передумовою для застосування заходів впливу є встановлення правопорушення у сфері фінансових послуг;

В) суд апеляційної інстанції не правильно застосував п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки вона не регулює розміру страхового відшкодування, а навпаки, вказує на те, що відповідач не в праві вирішувати питання щодо розгляду страхового відшкодування.

24. Відповідач у відзиві покликається на правомірність рішення суду апеляційної інстанції з огляду на те, що позивач здійснив лише часткову виплату страхового відшкодування. Відповідач обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки застосування таких заходів.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Суд перевірив доводи касаційної скарги та заперечень, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

26. Ключовим правовим питанням, що постало у справі, є повноваження Комісії вживати заходи впливу до страхової компанії за порушення, пов`язані з заниженням розміру страхового відшкодування.

27. Вирішуючи це питання, Суд виходить з ч. 3 ст. 42 Конституції України. У цій конституційні нормі передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

28. Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг визначено Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" 12.07.2001 № 2664-III (далі - Закон № 2664-III).

29. Відповідно до пунктів 2 та 3 частини 1 ст. 19 цього Закону метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є захист інтересів споживачів фінансових послуг; створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг.

30. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 20 цього Закону державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом застосування уповноваженими державними органами заходів впливу.

31. У статті 39 Закону № 2664-III передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

32. Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 40 Закону № 2664-III Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати, серед іншого, такі заходи впливу як зобов`язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення; накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

33. Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

34. Згідно із п. 1.1 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги це Положення розроблене відповідно до Законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про страхування», «Про кредитні спілки», «Про недержавне пенсійне забезпечення», інших законів та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 №1070, з метою встановлення порядку та умов застосування заходів впливу за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг. Це Положення визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування заходів впливу та їх оскарження.

35. Таким чином, до компетенції Комісії віднесено застосування заходів впливу саме за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг.

36. Ці повноваження мають на меті захист прав споживачів, контроль за якістю фінансових послуг і узгоджуються з обов`язками держави, передбаченими у ч. 3 ст. 42 Конституції України.

37. Відповідно до Розпорядження, що оскаржується, порушення Позивача полягало у невиконанні положень п.п. 36.2 (невиплата страхового відшкодування у повному розмірі) та 36.5 (невиплата пені за прострочення виплати страхового відшкодування) ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

38. Відповідно п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961 страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний, зокрема у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

39. Відповідно до п. 27.3. ст. 27 Закону № 1961 страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

40. Пунктом 27.4. цієї статті визначено, що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

41. Отже, для отримання відшкодування на поховання та спорудження надгробного пам`ятника потрібно надати: 1) свідоцтво про смерть; 2) документи, що підтверджують витрати. Максимальний розмір відшкодування - 12 мінімальних заробітних плат.

42. У заяві на виплату страхового відшкодування ОСОБА_4 зазначав розмір відшкодування на поховання та спорудження надгробного пам`ятника - 32595 грн. При цьому максимальний розмір такого відшкодування 38400 грн. (12 мінімальних заробітних плат у 2017 році).

43. Враховуючи той факт, що позивачу були надані всі документи, що вимагалися, в тому числі і щодо відшкодування на поховання та спорудження надгробного пам`ятника (товарні чеки), у позивача не було підстав зменшувати розмір відшкодування на поховання та спорудження надгробного пам`ятника до 4495 грн.

44. Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що ПрАТ АСК «Скарбниця» повинно було відшкодувати витрати на поховання та спорудження надгробного пам`ятника у повному обсязі, оскільки вони не перевищували законодавчо встановлених меж.

45. Суд з цим висновком погоджується. Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону № 1961).

46. Практична цінність цього виду страхування, зважаючи на вразливий стан потерпілого, полягає у швидкому, повному та гарантованому відшкодуванні шкоди. На досягнення цієї мети спрямоване нормативне врегулювання умов, розмірів, порядку страхових виплат. Визначаючи мінімальний або максимальний розмір страхового відшкодування, держава регулює діяльність страховиків на ринку фінансових послуг.

47. Порушення умов, розмірів, порядку страхових виплат, які прямо визначені законом, зокрема виплата страхової суми у розмірі, що не відповідає закону, свідчить про порушення законодавства, що регулює діяльність з надання фінансових послуг.

48. Розмір відшкодування шкоди визначає страхова компанія. Проте, коли розмір відшкодування та умови виплати визначено законом, а страхова компанія зменшує його довільно, покликаючись на обставини, які законом не передбачені, вона порушує права споживачів та правові норми, що регулюють діяльність на ринку фінансових послуг.

49. Оскільки законодавство не передбачає зменшення розміру відшкодування з підстав, які навела СК «Скарбниця», Комісія обґрунтовано констатувала порушення законодавства, що регулює діяльність з надання фінансових послуг та спонукала страхову комманію до його усунення.

50. Безперечно, особа, яка отримала страхове відшкодування у меншому, ніж належить, розмірі, може звернутися з позовом до суду. Проте, це не означає, що потерпілий не може звернутися зі скаргою до Комісії. Тим більше обов`язок держави (державних органів) забезпечувати та захищати права людини прямо передбачено у ст. 3 Конституції України та у ч. 3 ст. 17 Цивільного кодексу України. До того ж, захист прав особи адміністративними органами є безкоштовним, більш оперативним і часто ефективним.

51. Встановивши, що розмір відшкодування визначено з порушенням Закону та виплачено невчасно, Комісія мала повноваження вжити заходи, спрямовані на його усунення.

52. За іншого тлумачення, запропонованого позивачем, Комісія мала б відмовити у задоволенні скарги та роз`яснити ОСОБА_4 право на звернення до суду. Він мав би в суді доказати, що має право на одержання відшкодування витрат на поховання та спорудження пам`ятника, а потім стягувати цю суму зі страховика.

53. Суд вважає таке тлумачення помилковим, оскільки воно не сприяє швидкому, повному та гарантованому відшкодуванні шкоди, зводить нанівець ефективність страхування, унеможливлює досягнення мети державного регулювання, зокрема захисту інтересів споживачів, а тому не узгоджується з ч. 3 ст. 42 Конституції України.

54. У випадках, коли суму страхового відшкодування визначено законом, днем узгодження розміру страхового відшкодування є день подання до страхової компанії усіх необхідних документів. Саме з цього дня обчислюється строк, передбачений п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961. Отже, СК «Скрабниця» мала сплатити ОСОБА_4 страхову виплату (включно із відшкодуванням на поховання та спорудження надгробного пам`ятника) не пізніше 90 днів, що відліковуються з 28.04.2017 (дата надання нотаріально засвідченої копії довіреності).

55. На момент прийняття оскаржуваного розпорядження вилату у повному розмірі не проведено. Невиплата відшкодування в повному обсязі, передбаченому законом, свідчить про порушення вимог п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961. Отже, позивач прострочив 90-денний термін для виплати ОСОБА_4 страхового відшкодування.

56. Враховуючи зазначене, відповідач діяв в межах своїх повноважень та з метою захисту прав споживача на отримання страхового відшкодування в повному обсязі та у визначений термін, правомірно виніс оскаржуване розпорядження та зобов`язав Позивача усунути допущені ним порушення.

57. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

58. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування положень матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанції та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства - акціонерна страхова компанія "Скарбниця" залишити без задоволення.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 у справі №813/3214/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 04.03.2020 о 17:30.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб