Справа № 449/1537/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2020 р. м. Перемишляни

Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

судді: Борняк Р.О.,

за участю секретаря судових засідань: Баран П.Д.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бібрської міської ради Перемишлянського району Великоглібовицького старостинського округу про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА _1 , звернувся до Перемишлянського районного суду Львівської області із позовною заявою, в якій просить: визнати за ним – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на нерухоме майно – нежитлову будівлю критого току, площею 677,6 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Заяву обгрунтовує тим, що 21 вересня 2007 року на Західній універсальній товарній біржі, що знаходиться в місті Львові, на біржових торгах між Брокерською конторою № 03, яку від імені «Продавця» (Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка) в особі ліквідатора Сибаля А.М. представляв ФОП ОСОБА_2 і Брокерською конторою № 04, яку від його імені представляла ФОП ОСОБА_3 , було укладено біржовий контракт № 33-10/5 - договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до цього договору на цих торгах ним було придбано у власність нежитлову будівлю критого току площею 677.6 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , тодішньою вартістю 5605 (п`ять тисяч шістсот п`ять) гривень 23 копійки. Вказане нерухоме майно ним фактично було прийнято від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка згідно акту приймання-передачі 24 вересня 2007 року.

На вказаний об`єкт нерухомого майна мною за власні кошти було виготовлено технічний паспорт, який зберігається у нього.

Згідно викладеного вище він вважав, що на законних підставах може вказану нежитлову будівлю зареєструвати у встановленому законом порядку, тому звернувся до відповідача - Бібрської міської ради про державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме, майно, але йому було усно в цьому відмовлено з наступних причин: по-перше, вказана будівля знаходиться на території даної міської ради , по-друге, договори купівлі-продажі нерухомого майна згідно статті 657 чинного Цивільного кодексу України посвідчуються нотаріально.

Після того він усно звернувся до державного реєстратора Бібрської міської ради, але йому усно було відмовлено, мотивуючи тим, що не вправі зареєструвати за ним таке право, бо якщо він має намір володіти, користуватися та розпоряджатися вказаним нерухомим майном, йому необхідно звернутися до суду із позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю критого току площею 677.6 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Зазначає, що він, починаючи з жовтня 2007 року по теперішній час, добросовісно, відкрито та безперервно володів і володіє нежитловим приміщенням по АДРЕСА_1 , утримує його та підтримує в належному стані.

Нежитлову будівлю критого току площею 677.6 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 він в подальшому має намір використовувати у підприємницькій діяльності, оскільки в даний час оформляє відповідні документи про реєстрацію приватного підприємця.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак від нього надійшла заява про розгляд даної цивільної справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак від представника відповідача надійшла заява про розгляд даної цивільної справи без їхньої участі, заперечень не мають.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно зі ст.16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до Протоколу №17/09 відкритих біржових торгів з продажу майна СТзОВ ім. Шевченка від 21.09.2007 р., у зв`язку із надходженням лише однієї заявки на придбання майна, а саме конструктивні елементи нежитлової будівлі критого току площею 677,6 кв.м., яке знаходиться в с.Великі Глібовичі Перемишлянського району Львівської області та наявності лише одного покупця, майно продане за початковою ціною продажу покупцю – ОСОБА_1 .

Як вбачається із Біржового контракту №33-10/5 (договір купівлі-продажу) від 21.09.2007 р., який було укладено між продавцем – Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка в особі ліквідатора Сибаля А.М., якого на підставі договору-доручення представляє Брокер-продавець (Брокерська контора №03): фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , з однієї сторони та покупець: ОСОБА_1 , якого на підставі договору-доручення представляє Брокер-покупець (Брокерська контора №04): фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , продавець зобов`язався передати у власність, а покупець оплатити та прийняти майно, а саме конструктивні елементи нежитлової будівлі критого току площею 677,6 кв.м., яке знаходиться в с.Великі Глібовичі Перемишлянського району Львівської області, яке зазначене в Додатку №1 до біржового конртакту від 21.09.2007 року №33-10/5.

Згідно Акту приймання-передачі від 24.09.2007 р., СТзОВ ім.Шевченка в особі ліквідатора Сибаля Андрія Михайловича передав, а покупець ОСОБА_1 , прийняв у власність майно, а саме конструктивні елементи нежитлової будівлі критого току площею 677,6 кв.м., яке знаходиться в с.Великі Глібовичі Перемишлянського району Львівської області. Розрахунки між сторонами проведено повністю.

Згідно технічного паспорту на будівлю закритого току, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , такий видано на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно відповіді директора «Золочівського міжрайонного бюро технічної інвентиризації» №337 від 23.05.2019 р., державна реєстрація права власності на будівлю критого току по АДРЕСА_1 за гр. ОСОБА_1 не проводилась. Заборони та арешти на вищевказану будівлю критого току не зареєстровані. В реєстрі прав власності на нерухоме майно вищезгаданий об`єкт нерухомого майна не зареєстровано та реєстраційний номер не призначено.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до положень ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 41 Констиції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Із змісту ч.1 ст. 317 ЦК України вбачається власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1, 2 статті 319 ЦК України визначено власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про товарну біржу», товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" від 10.12.91 року біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

На дату укладання договору купівлі-продажу, товарні біржі в Україні реєстрували подібні договори, посилаючись на ст. ст. 3, 15, 17 Закону України "Про товарні біржі".

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Як зазначено в п. 1.5 Розділу 1 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлового політики України від 09.06.98 N 121, яка була чинною на час укладення сторонами відповідного договору купівлі-продажу та яка визначала порядок здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна в Україні, - державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п. 9 Додатку 1 до вказаної Інструкції, - договори купівлі-продажу, міни, зареєстровані біржею, віднесено до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна.

Оскільки на момент укладення договору сторони керувались положеннями спеціального законодавства щодо укладення договорів на товарній біржі, під час оформлення договору купівлі-продажу сторони були ознайомлені з його умовами, ніяких претензій з питання оформлення договору не виникало; договір було укладено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, за спільною згодою сторін та на прийнятних для сторін умовах, умови договору сторонами повністю виконано, суд приходить до висновку, що позивач на законних підставах набув право власності на придбане майно і не взмозі розпоряджатися ним на власний розсуд з причин, що не залежать від нього, в зв`язку з чим вважає, що право власності позивача підлягає захисту відповідно до ст. 16 ЦК України, а тому задовольняє позов.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд –

ухвалив :

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на нерухоме майно – нежитлову будівлю критого току, площею 677,6 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Р. О. Борняк