ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

03 березня 2020 року

справа №806/3320/17

адміністративне провадження №К/9901/526/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року у складі судді Єфіменко О.В.

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у складі суддів Сапальової Т.В., Смілянця Е.С., Мацького Є.М.

у справі №806/3320/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіма"

до Головного управління ДФС у Житомирській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

В грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіма" (далі - Товариство, платник податків, позивачу справі) звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2017 року №0024454002, яким на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 194 027,68 грн за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, з мотивів безпідставності його прийняття.

20 серпня 2019 року Житомирський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, позов задовольнив, скасував податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2017 року №0024454002, з мотивів його протиправності та з огляду на недоведеність податковим органом складу податкового правопорушення.

У грудні 2019 року відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. У касаційній скарзі зазначає, що в матеріалах справи міститься заява Товариства від 21.07.2016 на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з терміном дії з 04.08.2016 по 04.08.2017, де позивач самостійно зазначив про необхідність внесення до додатку ліцензії електронного контрольно-касового апарату моделі «Datekc МР-50». При цьому, позивач не подавав до контролюючого органу заяв про виправлення помилково вказаного електронного контрольно-касового апарату, хоча мав таку можливість, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним. Доводи касаційної скарги аналогічні доводам апеляційної скарги.

03 лютого 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 806/3320/17 витребував з Житомирського окружного адміністративного суду.

10 лютого 2020 року справа № 806/3320/17 надійшла на адресу Верховного Суду.

19 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив від Товариства на касаційну скаргу відповідача, в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону такі судові рішення відповідають з огляду на наступне.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що посадовими особами податкового органу на виконання наказу від 26.10.2017 №1791 проведено фактичну перевірку кафетерію, який належить суб`єкту господарювання ТОВ «Сіма» та розташований за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 6, за результатами якої складено акт від 09.11.2017 №681/40/13558318 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлені порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту того, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №195-ВР від 19.12.1995 (із змінами та доповненнями) в частині реалізації алкогольних напоїв через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії за період з 04.08.2016 до 04.08.2017.

29.11.2017 на підставі акта перевірки та відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 116.1 статті 116 Податкового кодексу України та статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 винесено податкове повідомлення-рішення №0024454002, яким за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 194 027,68 грн.

Склад правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, доводиться податковим органом висновком про те, що позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (далі - ЕККА) не зазначений у ліцензії, а саме: фактично здійснювалась реалізація алкогольних напоїв через ЕККА апарату моделі «Екселліо ВР-25» (заводський (серійний) номер РРО КР00005720 , фіскальний номер 3000204219), а у додатку до ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями №606252702166, що діяла у період з 04.08.2016 до 04.08.2017, зазначено ЕККА моделі «Datekc МР-50» (заводський (серійний) номер РРО ДУ 02029471, фіскальний номер 0625010186).

Досліджуючи обставини справи, суди попередніх інстанцій установили, що Товариство здійснюючи свою господарську діяльність у період з 14.04.2011 використовувало ЕККА моделі «Datekc МР-50», заводський номер №ДУ 02029471, фіскальний №06250101186, який належним чином був зареєстрований у відповідному органі ДФС та щорічно до 04.08.2016 вносився у додаток до ліцензії підприємства на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

28.01.2016 у зв`язку з внесенням змін до статей 2, 3, 5, 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Товариство подало заяву про зміну попереднього ЕККА моделі «Datekc МР-50» (заводський номер № ДУ 02029471 , фіскальний №06250101186) на новий - моделі «Екселліо DР-25», (заводський № КР00005720 , фіскальний № 3000204219 ).

З 02.02.2016 на підставі вказаної заяви податковим органом виключено ЕККА моделі «Datekc МР-50» з обліку, про що свідчить відмітка податкового органу на додатку до ліцензії № 506252702103 та відмітка у Книзі обліку рахункових операцій №0625010186/8 за період з 01.09.2015 до 01.02.2016.

Відповідно відповідачем скасовано реєстрацію реєстратора розрахункових операцій «Datekc МР-50», що підтверджується довідкою від 04.02.2016, та видано новий додаток до ліцензії №506252702103 від 02.02.2016 про використання ЕККА моделі «Екселліо DР-25».

За таких обставин, попередній ЕККА моделі «Datekc МР-50» у подальшій фінансово-господарській діяльності позивачем більше не використовувався, що підтверджено у ході перевірки та ця обставина не є спірною між сторонами.

15.01.2016 новий ЕККА моделі «Екселліо DР-25» належним чином зареєстрований в органах ДФС та внесений у новий додаток до ліцензії Товариства на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від №506252702103 терміном дії з 04.08.2015 до 04.08.2016.

Зазначене підтверджується актом №3 введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій від 13.01.2016, довідкою про опломбування реєстратора розрахункових операцій від 13.01.2016, довідкою про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій від 16.01.2016, реєстраційним посвідченням №3000204219 від 15.01.2016, листами від 15.01.2016, від 28.08.2015 та від 27.08.2015, наявними в матеріалах справи.

Відтак, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій реєстрація зазначеного ЕККА здійснена відповідно до статті 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Порядку реєстрації та застосування реєстратора розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженому наказом МФУ від 14.06.2016 №547 (далі Порядок - № 547).

Відповідно до пункту 2 підпункту 14 та пункту 4 підпункту 4 Порядку № 547 апарат моделі «Datekc МР-50» виключено з інформаційної системи ДФС України, а апарат моделі «Екселліо DР-25» внесено до інформаційної системи ДФС України.

При отриманні ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на період з 04.08.2016 до 04.08.2017 податковим органом помилково у додатку до ліцензії №606252702166 внесено ЕККА моделі «Datekc МР-50» всупереч їхнього рішення про виключення його з 02.02.2016 з реєстрації. Про це свідчить додаток до ліцензії №АЕ662455 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями з 04.08.2015 до 04.08.2016 з рукописною відміткою на ньому «виключити з 02.02.2016, підпис працівника податкового органу».

Суди попередніх інстанцій також установили, що позивачем отримані в податковому органі прошнуровані і зареєстровані книги обліку розрахункових операцій №3000204219Р/1, №3000204219Р/2, №3000204219Р/3, №3000204219Р/4, реєстрація яких здійснена та велася відповідно до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій», затвердженому наказом МФУ від 14.06.2016 №547. В даних книгах зазначено, що книги використовуються з реєстратором розрахункових операцій моделі «Екселліо DР-25», фіскальний номер РРО 3000204219, заводський номер КР00005720.

Крім того, суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до висновку судової експертизи №79 від 31.01.2019 Товариство у період дії ліцензії з 04.08.2015 до 04.08.2016 реалізувало також і продукцію, що не підпадає під ліцензійну діяльність. Зокрема, експертом встановлено, що позивач здійснив роздрібну торгівлю, продаж кока-коли, спрайту, мінеральної води, столового вина, кави з 04.08.2016 по 03.08.2017 на суму 17108,00 грн, що підтверджується документально роздрукованими та збереженими (наклеєними) касовими стрічками, службовими чеками та Z-звітами в книгах обліку розрахункових операцій №№3000204219р/2, 3000204219р/3, 3000204219р/4. У зв`язку з цим висновки акта про результати фактичної перевірки від 09.11.2017 №681140113558318, що викладені в пункті 11 акта на суму 97013,84 грн, не підтверджуються документально.

При цьому, відповідач не заперечує того факту, що при визначенні розміру штрафних санкцій враховано продукцію, що не підпадає під ліцензійну діяльність.

Перевіривши рішення судів першої та апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, Суд приходить до висновку про необґрунтованість її доводів та відсутність підстав для скасування судових рішень, виходячи з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно з абзацом 6 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.

Частиною першою статті 16 Закону № 481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

За приписами статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Діяльність, пов`язана з оформленням та видачею ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами регулюється Тимчасовим порядком видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 №493 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №493).

Відповідно до пункту 28 Порядку №493 для одержання ліцензії суб`єкт підприємницької діяльності подає до органів, визначених у пункті 26 цього Порядку, такі документи:

а) заяву на одержання ліцензії за зразком згідно з додатком №1. У разі прийняття заяви від фізичних осіб перевіряється відповідність зазначених у заяві даних паспорту, поданому особисто;

в) довідку державної податкової інспекції про взяття на облік юридичної особи;

г) дозвіл на продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів у певних місцях торгівлі (якщо це передбачено законодавством), адреси цих місць;

д) копію документа про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів, засвідчену підписом керівника і печаткою підприємства, у разі використання товарно-касових книг - довідку відповідного фінансового органу про реєстрацію товарно-касової книги (крім підприємств і організацій споживчої кооперації, які ведуть облік руху товарів і готівки згідно з Правилами складання, обробки і затвердження товарно-грошових звітів торговельних підприємств споживчої кооперації, що приймаються Мінфіном). Фізичними особами, які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, пред`являється книга обліку доходів і витрат.

Згідно з пунктом 30 Порядку №493 у разі подання документів на одержання ліцензії з порушенням вимог щодо їх оформлення вони повертаються заявнику з обов`язковою письмовою відміткою про зміст порушення. Термін розгляду документів при цьому переривається до подання заявником переоформлених документів. З поверненням заявнику документів на переоформлення та їх наступним поданням ставляться відмітки на заяві та в журналі обліку вхідних документів органу, який видає ліцензії.

Враховуючи, що разом із заявою на одержання ліцензії суб`єкт підприємницької діяльності подає документ про реєстрацію ЕККА, так як модель та номер ЕККА зазначаються в додатку до ліцензії, податковий орган був зобов`язаний перевірити відповідність номера і моделі ЕККА, зазначеного в заяві, та номера і моделі ЕККА, вказаних в поданих документах про реєстрацію ЕККА.

Згідно з частиною першою статті 13 України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 №222-VIII (далі - Закон №222-VIII) орган ліцензування після встановлення відсутності підстав для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду розглядає її та підтвердні документи з метою встановлення відсутності або наявності підстав для відмови у видачі ліцензії шляхом аналізу підтвердних документів та одержання інформації з державних паперових та електронних інформаційних ресурсів.

Частиною третьою статті 13 Закону №222-VIII передбачено, що підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за результатом розгляду заяви про отримання ліцензії є:

1) встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам, встановленим для провадження виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про отримання ліцензії;

2) виявлення недостовірності даних у підтвердних документах, поданих здобувачем ліцензії.

Виявленням недостовірності даних у підтвердних документах, поданих суб`єктом господарювання до органу ліцензування, є встановлення на момент подання документів здобувачем ліцензії чи ліцензіатом наявності розбіжності між даними, наведеними у них, та фактичним станом цього суб`єкта господарювання. Не вважаються недостовірними дані, підстава наведення яких суб`єктом господарювання не могла бути для нього завідомо неналежною.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що при прийнятті рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії відповідач зобов`язаний перевірити подані документи та достовірність даних у підтвердних документах, поданих позивачем.

Оцінюючи встановлені у справі обставини, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що оскільки податковим органом не виконано встановленого чинним законодавством обов`язку перевірки поданих документів, тому помилки у зазначенні ЕККА не повинні спричиняти негативні наслідки, як у вигляді порушення законодавства, так і необґрунтованого застосування штрафних санкцій.

Відтак, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що податковий орган помилково внісши у додаток до ліцензії № 606252702166 РРО модель «Datekc МР-50», діяв в порушення частини першої статті 13 Закону №222-VIII та пункту 28 Порядку №493, а саме в порушення пункту 2 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства не використав повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Твердження відповідача, що позивач мав можливість звернутися до податкового органу із заявою про виправлення помилки в додатку до ліцензії не спростовують факту порушення відповідачем статті 13 Закону №222-VIII щодо обов`язку перевірити документи, що подаються контролюючому органу для одержання ліцензії. Суд погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції.

Суд визнає прийнятним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність прийнятого податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки порушення відповідачем порядку розгляду документів для отримання ліцензії призвело до необґрунтованого притягнення позивача до відповідальності та визначення розміру штрафу без урахування положень частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірних правовідносин, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій надали оцінку кожному окремому специфічному доводу відповідача, який має значення для правильного вирішення адміністративної справи.

Суд визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі №806/3320/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: С. С. Пасічник

В. П. Юрченко