ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 9901/75/19

Провадження № 11-646заі19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2019 року (судді Ханова Р. Ф., Бившева Л. І., Гончарова І. А., Олендер І. Я., Шипуліна Т. М.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, і

ВСТАНОВИЛА:

1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовними вимогами визнати, що ВРП з 25 жовтня по 25 листопада 2018 року протиправно не діяла і не розглядала заяви позивача від 22 жовтня 2018 року про звільнення його з посади судді у відставку, та зобов`язати розглянути на найближчому засіданні ВРП заяву судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 від 22 жовтня 2018 року про звільнення з посади судді у відставку.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 указав, що відповідач не розглянув його заяву від 22 жовтня 2018 року про звільнення його у відставку з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська протягом одного місяця, як це передбачено частиною третьою статті 116 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII). Зазначив і про те, що порушення його права на звільнення з посади судді у відставку є таким, що триває і натепер, оскільки станом на 06 лютого 2019 року заяву про звільнення позивача з посади судді у відставку ВРП не розглянула, відповідного рішення не прийняла.

2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 27 травня 2019 року у задоволенні заявлених позовних вимог відмовив.

Цей суд визнав, що неможливість розгляду ВРП заяви позивача про звільнення його у відставку у місячний строк не можна визнати такою, що настала внаслідок протиправної бездіяльності суб`єкта оскарження, з урахуванням фактичних обставин справи й об`єктивних причин неможливості такого розгляду через події, які розгортались у межах зазначених вище фактичних строків. Об`єктивно розгляд заяви ОСОБА_1 відбувся в межах розумних строків та за реально можливих умов їх здійснення.

Суд першої інстанції визнав, що ВРП під час розгляду заяви позивача про звільнення у відставку не допустила протиправної бездіяльності та діяла в межах визначених законодавством повноважень.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача розглянути на найближчому засіданні ВРП заяву судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 від 22 жовтня 2018 року про звільнення з посади судді у відставку, цей суд указав на встановлені ним обставини, за яких 23 квітня 2019 року ВРП рішенням № 1256/0/15-19 залишила заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська у відставку без розгляду. Отже, на час розгляду справи спору в цій частині позовних вимог немає.

3. ОСОБА_1 не погодився із цим рішенням суду першої інстанції і подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Позивач указує, що, скориставшись своїм конституційним правом на відставку за наявності визначених законом умов, він вправі був очікувати на її розгляд у врегульований законом місячний строк з огляду на встановлений Основним Законом обов`язок державних органів діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наголошує, що зволікання з розглядом його заяви з боку ВРП призвело до порушення його права на звільнення у відставку з посади судді протягом місяця, як це передбачено частиною третьою статті 116 Закону № 1402-VIII.

На спростування висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо відсутності протиправної бездіяльності ВРП під час розгляду заяви позивача про звільнення у відставку, для визнання протиправною якої, на думку суду, недостатньо лише одного факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а й обставин та умов, що цьому передували, а тому вона була розглянута в межах розумних строків та за реально можливих умов здійснення, ОСОБА_1 зазначив, що ані положення Закону № 1402-VIII, ані ЗаконуУкраїни від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІ «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VІІІ) в частині визначення строку розгляду означеної заяви не містять застережень щодо розгляду відповідної заяви в розумні строки.

Суд, на думку позивача, довільно застосувавши та розтлумачивши положення частини другої статті 19 Конституції України, статті 112, частин третьої та четвертої статті 116 Закону № 1402-VIII, не навів об`єктивних причин неможливості розгляду заяви позивача про звільнення у відставку у встановлений законом строк та подій, що в цей час розгортались та які б завадили цьому, про які згадав цей суд у своєму рішенні.

4. Велика Палата Верховного Суду заслухала суддю-доповідача, дослідила матеріали справи, зважила на письмові звернення до суду, що стосуються суті спору, обговорила наведені в апеляційній скарзі доводи і дійшла такого висновку.

5. Обставини справи можна викласти таким чином.

20 грудня 2003 року Указом Президента України № 1472/2003 «Про призначення суддів» ОСОБА_1 призначено на посаду судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська строком на п`ять років.

21 жовтня 2010 року Постановою Верховної Ради України № 2635-VI «Про обрання суддів» позивача обрано на посаду судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська безстроково.

15 червня 2012 року Указом Президента України № 395/2012 «Про переведення суддів» ОСОБА_1 переведено на роботу на посаду судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим.

06 листопада 2014 року Указом Президента № 853/2014 «Про переведення суддів» позивача переведено на посаду судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.

22 жовтня 2018 року позивач на адресу ВРП подав заяву про звільнення з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.

25 жовтня 2018 року указана заява надійшла на адресу ВРП.

Питання щодо звільнення судді ОСОБА_1 у зв`язку з поданням заяви про відставку включено до проєкту порядку денного № 22 засідання ВРП 26 березня 2019 року.

26 березня 2019 року ВРП ухвалила зупинити розгляд питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська у відставку на підставі частини третьої статті 55 Закону № 1798-VІІІ.

З матеріалів справи вбачається, що 07 червня 2018 року рішенням № 1769/0/15-18 ВРП надала згоду на утримання судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 під арештом за поданням заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н. І. у зв`язку з повідомленням позивачу 29 травня 2018 року про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

07 червня 2018 року ВРП рішенням № 1770/0/15-18 тимчасово, до 29 липня 2018 року, відсторонила позивача від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

24 липня 2018 року ВРП рішенням № 2378/0/15-18 продовжила строк тимчасового відсторонення судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя до 29 серпня 2018 року.

30 липня 2018 року Друга Дисциплінарна палата ВРП ухвалила рішення № 2440/2дп/15-18 про притягнення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця за результатами розгляду скарги від 27 грудня 2016 року, яка надійшла на адресу відповідача від голови НАЗК Корчак Н. М.

13 листопада 2018 року ВРП ухвалила рішення № 3455/0/15-18 про тимчасове відсторонення судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя до набрання законної сили вироком суду за обвинуваченням позивача у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України, або закриття кримінального провадження.

21 листопада 2018 року Третя Дисциплінарна палата ВРП рішенням № 3548/3дп/15?18 притягнула суддю ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади за результатами розгляду скарги голови Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Литвиненка І. Ю. , яка надійшла на адресу відповідача 07 травня 2018 року.

Вказане рішення позивач оскаржив до ВРП, яка за результатами розгляду скарги ухвалила рішення від 28 лютого 2019 року № 627/0/15-19 про залишення без змін зазначеного рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП.

22 грудня 2018 року Друга Дисциплінарна палата ВРП рішенням № 3991/2дп/15-18 вирішила притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, за результатами розгляду скарг адвокатів від 27 червня, 10 та 24 липня, 12 вересня й 19 жовтня 2017 року та 23 березня 2018 року.

Це рішення позивач оскаржив до ВРП у порядку, встановленому статтею 51 Закону № 1798-VIII.

28 лютого 2019 року відповідно до порядку статті 56 Закону № 1798-VIII до ВРП надійшло поданняТретьої Дисциплінарної палати ВРП про звільнення з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1

09 квітня 2019 року ВРП рішенням № 1083/0/15-19 звільнила ОСОБА_1 з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

23 квітня 2019 року ВРП ухвалила рішення № 1256/0/15-19про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська у відставку на підставі пункту 9.1 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15?17.

6. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду з огляду на викладені обставини справи й об`єктивні причини неможливості розгляду заяви позивача про звільнення у відставку виснував, як уже було зазначено вище, що ВРП не допустила протиправної бездіяльності.

Цей суд, зокрема, покликався на положення частини третьої статті 55 Закону № 1798-VIII, за якими ВРП має право зупинити розгляд питання про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, на час розгляду скарги або заяви, наслідком якої може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України, в контексті тієї обставини, що на розгляді ВРП перебували дисциплінарні скарги від 27 червня, 10 й 24 липня, 12 вересня, 19 жовтня 2017 року, 23 березня та 07 травня 2018 року стосовно судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 .

Натомість, як указав суд першої інстанції, заяву про звільнення його з посади судді у відставку позивач подав до ВРП 22 жовтня 2018 року, тобто після надходження до ВРП указаних скарг на дії судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 та початку їх розгляду в установленому законом порядку.

З огляду на наведене та з урахуванням положень Закону № 1798-VIII суд першої інстанції наголосив, що підстави для вирішення питання про вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, і, як наслідок, звільнення його з посади судді, виникли раніше, ніж позивач виявив бажання звільнитись у відставку.

Цими обставинами спростовується твердження позивача про довільне застосування та тлумачення судом положень частини другої статті 19 Конституції України, статті 112, частин третьої та четвертої статті 116 Закону № 1402-VIII та ненаведення об`єктивних причин неможливості розгляду заяви позивача про звільнення у відставку у встановлений законом строк і подій, що в цей час розгортались та які б завадили цьому.

По-перше, суд, покликаючись на згадані позивачем конституційні та законодавчі положення, не заперечуючи використання ним права на звільнення у відставку, застосував у системному зв`язку положення частини третьої статті 55 Закону № 1798?VIII, які визначають особливий порядок розгляду відповідної заяви, за якого ВРП уповноважена зупинити розгляд питання про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, на час розгляду скарги або заяви, наслідком якої може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України.

По-друге, суд зазначив, що підставами для зупинення стало надходження до ВРП та початок розгляду скарг на дії судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 .

За таких обставин та визначених законом дій ВРП у випадку розгляду дисциплінарної скарги на дії судді та одночасного подання таким суддею заяви про звільнення його у відставку пріоритетному застосуванню підлягає норма, яка передбачає зупинення розгляду питання про звільнення судді з посади з визначеної пунктом 4 частини шостої статті 126 Основного Закону України підстави до закінчення розгляду наявних дисциплінарних скарг на дії цього судді. Тим самим, як виснував суд першої інстанції, право судді на відставку обумовлюється бездоганною репутацією, неухильним дотриманням вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

За матеріалами справи заява ОСОБА_1 про звільнення з посади судді у відставку надійшла на адресу ВРП 25 жовтня 2018 року.

Питання щодо звільнення судді ОСОБА_1 у зв`язку з поданням заяви про відставку включено до проєкту порядку денного № 22 засідання ВРП від 26 березня 2019 року.

26 березня 2019 року ВРП ухвалила зупинити розгляд питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська у відставку на підставі частини третьої статті 55 Закону № 1798-VІІІ з огляду на означені вище обставини.

Попри наявність підстав для зупинення розгляду заяви позивача про його звільнення з посади судді у відставку, яка надійшла після початку розгляду скарг на дії судді, ця заява була призначена до розгляду лише через п`ять місяців після її надходження, що за поясненнями представника ВРП у відзиві на позовну заяву було зумовлене надмірним навантаженням на членів ВРП.

У контексті цього Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала (постанови від 19 квітня 2018 року в справі № П/9901/137/18 (800/426/17) та від 06 грудня 2018 року в справі № 800/259/17), що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Крім того, самі по собі строки поза зв`язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких установлюється цей строк.

Отже, призначення розгляду питання про звільнення судді ОСОБА_1 у відставку поза межами визначеного законом місячного строку для такого розгляду було пов`язане з конкретними обставинами, які цьому передували, що унеможливлювало його своєчасність та здійснення у визначених законом межах. З огляду на це надмірне навантаження на члена ВРП не може ставитись ВРП у провину як умисна бездіяльність.

Зважаючи на наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ВРП під час розгляду заяви позивача про звільнення у відставку не допустила протиправної бездіяльності з огляду на обумовлені причини та діяла в межах визначених законом повноважень.

7. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

На підставі частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2019 року- без змін.

Керуючись статтями 243, 266, 315, 316, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Гриців

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

Т. О. Анцупова Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук В. В. Пророк

Д. А. Гудима Л. І. Рогач

Ж. М. Єленіна О. М. Ситнік

О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич

О. Р. Кібенко О. Г. Яновська

В. С. Князєв