ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року справа №360/2506/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Компанієць І.Д., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі представників позивача Воронкіна В.А., Старовойтова О.В., представника відповідача Рибаса А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 360/2506/19 (суддя в І інстанції Борзаниця С.В.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області про визнання дій протиправними, скасування наказу про проведення перевірки та постанови про накладення штрафу,

УСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області (далі також - Головне управління), в якому просив:

- скасувати наказ від 12.03.2019 № 255 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на потужності обігу зерна, яке використовується для харчових цілей (складського приміщення), де здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1 , та направлення від 12.03.2019 № 51 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на потужності обігу зерна, яке використовується для харчових цілей (складського приміщення), як такі, що винесені з порушенням законодавства;

- визнати протиправними дії начальника відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області, державного ветеринарного інспектора та державного інспектора Задорожньої С.Ю. та начальника безпечності харчових продуктів управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродепоживслужби в Луганській області, державного ветеринарного інспектора та державного інспектора Обозної К.С. в частині проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на потужності з обігу зерна, яке використовується для харчових цілей, чи господарської діяльності, яка проводилась 13.03.2019, з винесенням Акту від 14.03.2019 № 49, та складання протоколу від 25.03.2019 № 1, які були проведені з порушенням статті 4 Закону України «Про Державну службу» та всупереч вимогам статті 3 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669), та визнати її результати недійсними;

- скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 12.04.2019 № 2 про накладення штрафу в розмірі шести мінімальних заробітних плат у сумі 25038,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.03.2019 працівником Головного управління Задорожною С.Ю. складений протокол № 1 про порушення Закону України від 18.05.2017 № 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» (далі - Закон № 2042), відповідно до якого 13.03.2019 згідно наказу Головного управління від 12.03.2019 № 255 та на підставі направлення Головного управління від 12.03.2019 № 51 був проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) на потужності з обігу зерна, яке використовується для харчових цілей (складського приміщення), де позивач здійснює свою діяльність як фізична особа - підприємець.

26.03.2019 від Головного управління був отриманий позивачем поштою протокол від 25.03.2019 № 1, з якого дізнався про порушення.

Позивач вважає, що проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), складання Акту від 14.03.2019 № 49 за результатами зазначеного заходу, складання протоколу від 25.03.2019 № 1 та винесення постанови від 12.04.2019 № 2 про накладення штрафу було проведено з порушеннями статей 65, 66 Закону № 2042, статті 3 Закону № 1669 та статті 4 Закону України «Про Державну службу», у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, що і на обґрунтування позовної заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований як фізична особа - підприємець 01.03.2018, вид діяльності: Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);Код КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; Код КВЕД 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; Код КВЕД 01.30 Відтворення рослин; Код КВЕД 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; Код КВЕД 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; Код КВЕД 01.45 Розведення овець і кіз; Код КВЕД 01.46 Розведення свиней; Код КВЕД 01.47 Розведення свійської птиці; Код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; Код КВЕД 01.63 Післяурожайна діяльність; Код КВЕД 01.64 Оброблення насіння для відтворення; Код КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; Код КВЕД 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; Код КВЕД 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; Код КВЕД 10.92 Виробництво готових кормів для домашніх тварин; Код КВЕД 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво (Т.1, а.с.99-102).

Згідно заяви з додатком від 28.02.2019 (вхід. № 1461/01-10 від 05.03.2019) на адресу відповідача ФОП ОСОБА_1 просив зареєструвати потужність оператора ринку за адресою: АДРЕСА_1 , за такими видами діяльності: первинне виробництво, зберігання, транспортування, реалізація зернових культур (Т.1, а.с.104-106).

Наказом від 05.03.2019 за № 234 відповідач здійснив державну реєстрацію потужності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на якій провадиться інший вид діяльності: первинне виробництво, зберігання, транспортування, реалізація, присвоєний номер: r-UА-12-09-407 (Т.1, а.с.107).

Заявою від 13.03.2019 позивач просив внести зміни до державної реєстрації потужності за № r-UА-12-09-407, а саме: змінити адресу потужності з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_3 , яка була задоволена шляхом видання наказу від 15.03.2019 за № 290 (Т.1, а.с.108-109).

На адресу відповідача 01.03.2019 надійшла заява від мешканця смт. Новоайдар ОСОБА_2 стосовно того, що за адресою: АДРЕСА_3 у складському приміщенні, яке використовує ОСОБА_1 , останній зберігає зерно у непридатних для цього умовах, у зв`язку з чим просив провести перевірку (Т.1, а.с.110).

13.03.2019 посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області: начальником відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області, державним ветеринарним інспектором та державним інспектором Задорожньою Світланою Юріївною та начальником відділу безпечності харчових продуктів управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області, державним ветеринарним інспектором та державним інспектором Обозною Катериною Сергіївною на виконання вимог Закону України від 23.12.1997 № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі - Закон № 771), Закону № 2042, Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877), та відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону №2042, у зв`язку з появою обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а саме: порушенням оператором ринку фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на потужності з обігу зерна, яке використовується для харчових цілей (складського приміщення), розташованій за адресою: АДРЕСА_3 , вимог законодавства про харчові продукти, яка виникла 01.03.2019 на підставі інформації, наведеної в зверненні фізичної особи ОСОБА_2 від 01.03.2019 (вх. № Д-39/19 від 01.03.2019), відповідно до наказу Головного управління від 12.03.2019 № 255 (далі - Наказ № 255), на підставі направлення Головного управління від 12.03.2019 № 51 (далі - Направлення № 51) на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), проведено з застосуванням відеофіксації засобом відеотехніки DMT 9 (інв. номер 1113370553 ) позаплановий захід державного нагляду (контролю) на потужності з обігу зерна, яке використовується для харчових цілей (складського приміщення), де здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1 , в присутності останнього (Т.1, а.с.111-120).

14.03.2019 за результатами проведення вищевказаного позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено Акт Головного управління складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами» № 49 (далі - Акт № 49), яким встановлені з боку оператора ринку ФОП ОСОБА_1 на зазначеній потужності наступні порушення, встановлених законодавством гігієнічних вимог до обігу харчових продуктів (зерна), що створювали загрозу для життя та здоров`я людини і за що передбачена відповідальність за п.1 ч. 1 ст. 65 Закону № 2042, а саме: в порушення п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону № 771 потужність ФОП ОСОБА_1 з обігу зерна (складського приміщення) брудна, містить сторонні предмети, накопичення пилу та павутиння; в порушення п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону № 771 вхідні ворота не щільно зачиняються, мають отвори, через які не виключається проникнення на потужність шкідників та факторів зовнішнього середовищ; в порушення п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону № 771 у вхідних вентиляційних отворах відсутні захисні споруди для попередження потрапляння через них атмосферних опадів та шкідників; в порушення п. 4 ч. 1 ст. 41 Закону № 771 потужність не забезпечено належним природним та/або штучним освітленням приміщення, необхідним для зберігання харчових продуктів (зерна); в порушення п. 3 та п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону № 771 зерно (пшениця, ячмінь, кукурудза), яке зберігається на потужності утримується в умовах, що може призвести до його забруднення.

В одному приміщенні зберігається сільгосптехніка (три трактори, вантажний автомобіль, пересувне обладнання та переносні прилади). Поміж зернових насипів зберігається піддон з протруєним зерном: 1 відкритий та 2 зашитих мішки з маркуванням «Обережно, оброблено отрутохімікатами. Використовувати тільки як посівний матеріал. Зберігати в місцях недоступних стороннім особам. Зберігати окремо від харчових продуктів та кормів». На цьому ж піддоні зберігаються й інші мішки без маркування з невідомою речовиною. Через наявні отвори (не ущільнені вхідні ворота та отвори у стелі та стінах) можливе проникнення шкідників. Не надано документи (товарно-транспортні накладні, температурні листи зберігання зерна тощо), що засвідчують відповідність зерна вимогам нормативних документів. Не проводиться технічний аналіз зерна під час закладки на зберігання і періодично в процесі зберігання; - в порушення п. 5 ч. 1 ст. 49 Закону № 771 вимірювання температури зерна під час зберігання не проводиться. Таким чином, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Луганській області за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) зафіксовано факти порушення оператором ринку харчових продуктів ФОП ОСОБА_1 встановлених законодавством гігієнічних вимог до обігу харчових продуктів (зерна), що створило загрозу для здоров`я людини, а саме п.п.1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 41 та п. 3, 5, 9 ч. 1 ст. 49 Закону № 771 і за що передбачена відповідальність визначена п. 1 ч. 1 ст. 65 Закону № 2042 (Т.1, а.с. 121-131).

Примірник Акту № 49 ФОП ОСОБА_1 отримав особисто без зауважень 18.03.2019, про що свідчить його особистий підпис (Т.1, а.с. 131).

18.03.2019 складено Припис про усунення виявлених порушень № 8, в якому зобов`язано позивача:

1. Здійснити генеральне прибирання на потужності, термін виконання - негайно;

2. Вхідні ворота на потужність ущільнити, наявні отвори у воротах закрити, термін виконання - негайно;

3. Вхідні вентиляційні отвори обладнати захисними спорудами, термін виконання - негайно;

4. Потужність обладнати штучним освітленням приміщення, термін виконання -негайно;

5. З приміщення, де здійснюється зберігання зерна (пшениця, ячмінь, кукурудза) прибрати:

- сільгосптехніку (три трактори, вантажний автомобіль, пересувне обладнання та переносні прилади);

- піддон з протруєним зерном та іншими мішками без маркування з невідомою речовиною.

Отвори у стелі та стінах обладнати захисними спорудами.

Впровадити ведення документації, що засвідчує відповідність зерна вимогам нормативних документів, термін виконання - до 18.04.2019;

6. Впровадити процедуру контролю температури зерна під час зберігання, термін виконання - негайно.

За пунктами 1,2,3,4,6 - в термін до 20.03.2019;

За пунктом 5 - в термін до 19.04.2019.

Припис ФОП ОСОБА_1 отримав 18.03.2019 особисто без зауважень (Т.1, а.с. 132-133).

Листами-відповідями позивач інформував відповідача про усунення виявлених порушень та виконання припису (Т.1, а.с. 134, 136).

25.03.2019 начальником відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області, державним ветеринарним інспектором та державним інспектором Задорожньою С.Ю. у зв`язку з вищезазначеними порушеннями складений Протокол № 1 про порушення Закону № 2042 (далі - Протокол № 1). Підписати Протокол № 1, надати пояснення та отримати другий примірник Протоколу № 1 ФОП ОСОБА_1 відмовився, так як 25.03.2019 об 11:00 годині ФОП ОСОБА_1 в телефонній розмові з представниками Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області повідомив про неможливість отримання ним цього протоколу особисто у зв`язку з його відсутністю за місцем здійснення господарської діяльності та проживання (Т.1, а.с. 137-144).

Постановою від 12.04.2019 № 2 Головного державного інспектора, головного державного ветеринарного інспектора, першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області Хорошко А.О. (далі - Постанова № 2) на підставі п.1 ч.1 ст. 65, ст. 66 Закону № 2042 на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі шести мінімальних заробітних плат у сумі 25038,00 грн., яку отримано Позивачем особисто 12.04.2019 (Т.1, а.с. 159-165).

11.06.2019 за № 01-11/2121 відповідач звернувся із заявою про примусове виконання рішення до Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області. 27.06.2019 заступник начальника відділу Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кошман А.В., розглянувши заяву про примусове виконання Постанови, відкрив виконавче провадження ВП № 59409068 (Т.1, а.с. 170-172, 173-174).

Судом був досліджений диск із записом інспектування 13.03.2019, згідно якого зафіксовані факти порушення санітарних норм (Т.1, а.с.201).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Статтею 4 Закону України «Про державну службу» визначені принципи державної служби, згідно якої державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів:

1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави;

2) законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

3) професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону;

4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові;

5) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень;

6) ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики;

7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження;

8) політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов`язків;

9) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України;

10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.

Статтею 2 Закону № 771 визначено, що законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів складається з Конституції України, цього Закону, законів України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" та інших актів, виданих відповідно до зазначених нормативно-правових актів.

Законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів повинне відповідати положенням цього Закону. У разі невідповідності законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів положенням цього Закону застосовуються положення цього Закону (ч. 2 статті 2 Закону № 771).

Стандарти для харчових продуктів, методики досліджень (випробувань) та порядок відбору зразків є обов`язковими для виконання лише у разі, коли це передбачено законом (ч. 3 статті 2 Закону № 771).

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору (ч. 4 статті 2 Закону № 771).

Згідно статті 3 Закону № 771 дія цього Закону поширюється на:

- санітарні заходи, об`єкти санітарних заходів;

- вимоги до окремих показників якості харчових продуктів;

- операторів ринку та потужності (абз. 4 частини 1 статі 3 Закону № 771).

Дія цього Закону не поширюється на харчові продукти, призначені (вироблені) для особистого споживання, та на допоміжні матеріали для переробки та матеріали, що контактують з харчовими продуктами, якщо інше прямо не встановлено в цьому Законі (ч. 2 статті 3 Закону № 771).

Відповідно до статті 4 Закону № 771 державне регулювання у сфері безпечності харчових продуктів здійснюється з метою захисту життя, здоров`я та інтересів споживачів.

Держава здійснює регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, серед іншого, шляхом:

- здійснення державного контролю;

- притягнення операторів ринку, їх посадових осіб до відповідальності у разі порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів (ч. 2 статті 4 Закону № 771).

Пунктом 55 частини 1 статті 1 Закону № 771 визначено, що оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об`єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок.

Відповідно до пункту 69 частини 1 статті 1 Закону № 771 потужності - це споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об`єктів санітарних заходів.

Згідно пункту 92 частини 1 статті 1 Закону № 771 харчовий продукт - це речовина або продукт (неперероблений, частково перероблений або перероблений), призначені для споживання людиною. До харчових продуктів належать напої (в тому числі вода питна), жувальна гумка та будь-яка інша речовина, що спеціально включена до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки.

Термін «харчовий продукт» не включає:

корми;

тварин, які не призначені для споживання людиною живими;

рослини (до збору врожаю);

лікарські засоби;

косметичні продукти;

тютюн і тютюнові вироби;

наркотичні і психотропні речовини у межах визначень Єдиної Конвенції ООН про наркотики 1961 року і Конвенції ООН про психотропні речовини 1971 року;

залишки та забруднюючі речовини.

Стаття 3 Закону № 1669 (Мораторій на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності) визначає, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Поняття «господарська діяльність» визначене статтею 3 Господарського кодексу України (далі також - ГК України), відповідно до якої під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність) (ч. 2 статті 3 ГК України).

Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів (ч. 3 статті 3 ГК України).

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини (ч. 4 статті 3 ГК України).

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб`єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності (ч. 5 статті 3 ГК України).

Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю (ч. 6 статті 3 ГК України).

Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб`єкта господарювання, та відносини суб`єкта господарювання з його структурними підрозділами (ч. 7 статті 3 ГК України).

Статтею 139 ГК України визначається поняття майна у сфері господарювання.

Так, згідно частини 1 ст. 139 ГК України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів.

Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів (ч. 2 статті 139 ГК України).

Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів (ч. 3 статті 139 ГК України).

Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів (ч. 4 статті 139 ГК України).

Частиною 1 статті 2 Закону № 877 визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною 10 статті 4 Закону № 877 передбачено, що посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Статтями 8-92 Закону № 877 визначені повноваження, обов`язки та відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю).

Статтями 10-12 Закону № 877 передбачені права, обов`язки та відповідальність суб`єкта господарювання.

Процедура прийняття рішення про відбір зразків продукції, порядок та процедура відбору зразків продукції, проведення експертизи визначені статтями 13-18 Закону № 877.

Оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) передбачена статтею 21 Закону № 877.

Статтею 2 Закону № 2042 визначено, що згідно цього Закону законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про ветеринарну медицину», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Поняття «державного контролю» згідно Закону № 2042 визначено пунктом 9 частини 1 статті 1 вказаного Закону, відповідно до якого державний контроль - це діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог. Державний контроль включає також діяльність з перевірки відповідності законодавству про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких продуктів на митну територію України.

Сфера дії Закону № 2042 поширюється на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об`єктів санітарних заходів та/або кормів, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів та/або кормів, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю побічних продуктів тваринного походження, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, з метою їх перевірки на відповідність законодавству про побічні продукти тваринного походження. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють органічне виробництво та/або обіг органічної продукції, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавству у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції (ч. 1 статті 3 Закону № 2042).

Частина 2 статті 3 Закону № 2042 визначає, що дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини щодо:

1) захисту життя та здоров`я рослин;

2) харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, призначених (вироблених) для власного споживання (користування);

3) ввезення на митну територію України тварин, крім тих, що призначені для споживання людиною живими.

Розділом II Закону № 2042 визначена система державного контролю, повноваження органів виконавчої влади у сфері державного контролю, права та обов`язки операторів ринку.

Розділом IIІ Закону № 2042 передбачені принципи та вимоги до здійснення державного контролю, зокрема, конкретні заходи державного контролю, прозорість і конфіденційність.

Розділ IV Закону № 2042 визначає процедури відбору зразків та лабораторних досліджень (випробувань), визначає критерії уповноважених лабораторій.

Розділ IX Закону № 2042 містить критерії відповідальності за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми. Цим розділом визначена процедура провадження у справах про порушення цього Закону.

Аналіз матеріалів справи та наведених норм Законів № 771, № 1669, № 877, № 2042, Господарського кодексу України дають підстави суду для таких висновків.

Як встановлено матеріалами справи (накази, направлення, акт перевірки, припис), відносно позивача був проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) - інспектування виключно потужності з обігу зерна (складського приміщення), яке використовується для харчових цілей, де здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Абзацом 4 частини 1 статі 3 Закону № 771 прямо визначено, що дія цього Закону поширюється на операторів ринку та потужності.

Оскільки предметом інспектування були виключно потужності з обігу зерна (складське приміщення), Закон № 771 для спірних правовідносин є спеціальним.

Частиною 2 статті 4 Закону № 771 передбачено, що держава здійснює регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, серед іншого, шляхом:

- здійснення державного контролю;

- притягнення операторів ринку, їх посадових осіб до відповідальності у разі порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

В свою чергу, статтею 2 Закону № 771 визначено, що законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів складається з:

- Конституції України,

- цього Закону,

- Закону № 2042,

- закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»

- інших актів, виданих відповідно до зазначених нормативно-правових актів.

Таким чином, відповідно до положень Закону № 771 норми Закону № 877 прямо не передбачені до застосування при наданні правової оцінки правовідносинам при здійсненні державного контролю, врегульованих нормами Закону № 771, оскільки такої можливості не визначено цим законом.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 2 Закону № 2042 згідно цього Закону законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про ветеринарну медицину», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Закон № 877) та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Таким чином, положення Закону № 877 можуть застосовуватися при правовідносинах, врегульованих нормами Закону № 2042, за умови перевірки здійснення господарської діяльності оператором ринку, оскільки сама назва Закону № 877 вказує на врегулювання питань державного нагляду (контролю) саме у сфері господарської діяльності.

Суд зазначає, що поняття «діяльності» передбачає наявність активних дій з боку оператора ринку (за даних спірних правовідносин).

Натомість, матеріалами справи достовірно встановлено, що діяльність позивача як оператора ринка не перевірялася, а перевірявся стан потужностей (складських приміщень) на предмет їхньої відповідності санітарним нормам.

Стан потужностей з обігу зерна (складських приміщень) ніяким чином не підпадає під визначення поняття «господарська діяльність», передбаченого статтею 3 ГК України як діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Потужності відповідно до положень статті 139 ГК України слід віднести до поняття «майна у сфері господарювання» як сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів.

При інспектуванні стан потужностей перевірявся не під час вироблення чи використання у діяльності суб`єкта господарювання - позивача по справі, а перевірявся стан потужностей на предмет безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, за належні показники яких несе відповідальність оператор ринку харчових продуктів відповідно до положень пункту 55 частини 1 статті 1 Закону № 771.

Таким чином, відповідно до положень Закону № 771 норми Закону № 877 в сукупності з нормами Закону № 2042 можуть застосовуватися при наданні правової оцінки правовідносинам лише при здійсненні державного контролю господарської діяльності суб`єкта господарювання.

Оскільки по даній адміністративній справі достовірно встановлено, що господарська діяльність (поняття якої визначено ст. 3 ГК України) позивача не була предметом інспектування, положення Закону № 877 в силу приписів ст. 2 Закону № 771 не можуть застосовуватися при оцінюванні спірних правовідносинах по даній адміністративній справі.

Як наслідок, положення статті 3 Закону № 1669 стосовно накладення мораторію на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки заходи державного контролю проводилися не у сфері господарської діяльності позивача.

У зв`язку з чим посадові особи відповідача не порушували положення статті 3 Закону № 1669, оскільки не проводили контроль господарської діяльності позивача, а інспектували стан потужностей з обігу зерна (складських приміщень) відповідно до положень Законів №№ 771 та 2042.

Суд зазначає, що Закон № 877 та Закон № 2042 регулюють різні види відносин:

1) Закон № 877 регулює відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

2) Закон № 2042 регулює відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об`єктів санітарних заходів та/або кормів, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів та/або кормів, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин.

Обидва закони (№ 877 та № 2042) мають однорідні норми, які регулюють процедури проведення контролю: норми стосовно визначення повноважень, обов`язків та відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); норми стосовно прав, обов`язків та відповідальності суб`єкта перевірки; норми регулювання процедури прийняття рішення про відбір зразків продукції, порядку та процедури відбору зразків продукції, проведення експертизи; норми стосовно оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) тощо. Тобто, кожний закон має окремі норми щодо врегулювання процедури проведення державного контролю.

Частиною 10 статті 4 Закону № 877 передбачено, що посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Тобто, сам Закон № 877 розрізняє процедуру перевірки самої «господарської діяльності» та поняття «території та/або приміщення, які використовуються для провадження господарської діяльності», що зайвий раз підтверджує різну правову природу державного контролю згідно Закону № 877 та згідно Закону № 2042.

Представники позивача як на підставу для задоволення позову посилаються на ті обставини, що позивачем зберігалося фуражне зерно вагою 4800 кг, яке він використовував для годування домашніх тварин, а не для продажу чи для ринку харчових продуктів, кормів з посиланням на аналіз зерна № 270 від 11.04.2019 TOB «Айдарський пекар», в якому зазначено, що пшениця не може бути використана на продовольчі потреби (фуражна). Такі доводи є незмістовними з таких підстав.

Аналіз зерна № 270 від 11.04.2019 був проведений ТОВ «Айдарський пекар», за результатами якого зерно, зазначене в Акті № 49, визнане непродовольчим.

Як зазначено вище, процедура відбору зразків та лабораторних досліджень (випробувань), визначення критеріїв уповноважених лабораторій врегульована нормами Розділу IV Закону № 2042, згідно якого відбір проводиться двох юридично та аналітично ідентичних зразків, один з яких направляється компетентним органом до уповноваженої лабораторії для проведення основного лабораторного дослідження (випробування), а другий вручається оператору ринку і зберігається ним на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). Відбір зразків здійснюється в межах граничних норм, встановлених відповідними нормативно-правовими актами або національними стандартами України. Відбір зразків здійснюється на підставі акта відбору зразків, що складається у двох примірниках, один з яких видається оператору ринку. В акті відбору зразків зазначається перелік показників, за якими має бути проведено відповідне лабораторне дослідження (випробування), а також застосований метод (методика) відбору зразків (за наявності). Компетентний орган зобов`язаний забезпечити відбір зразків, їх маркування, опломбування та поводження з ними у спосіб, що гарантує їх юридичну та аналітичну ідентичність, а також можливість проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування).

Однак такої процедури дотримано не було. Крім того, відбір зерна був проведений без присутності представників контролюючого органу після проведення інспектування, що унеможливлює ідентифікацію зерна, яке було надане для дослідження ТОВ «Айдарський пекар», яке не є уповноваженою лабораторією для проведення основного лабораторного дослідження (випробування).

Також позивач при самому інспектуванні не зазначав про ті обставини, що зерно є фуражним та не використовується для виробництва харчових продуктів, а лише для домашнього господарства.

При цьому матеріалами справи підтверджено, що позивач мав можливість надати відповідні пояснення щодо якості зерна та його цільового призначення, однак такого не зробив.

Судом не виявлено, а сторонами не надано та не зазначено доказів тому, що відносно позивача представниками контролюючого органу застосовувалися незаконні методи отримання інформації або психологічного чи фізичного тиску.

Також судом перевірена процедура призначення та проведення інспектування та не виявлено порушення прав позивача.

Суд зазначає, що відповідачем безпідставно в наказі від 12.03.2019 № 255 «Щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) оператора ринку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 » зазначено як правову підставу Закон № 877 із зазначених вище за текстом підстав, однак це не потягло за собою порушення прав позивача, оскільки інспектування було проведено відповідно до норм Закону № 2042 та Закону № 771.

У зв`язку з чим при розгляді даної справи судом не виявлено порушення з боку відповідача положень ст. 4 Закону України «Про державну службу», про що зазначалося в позові.

Посилання представників позивача як на підставу для задоволення позову на розбіжність між датою видачі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 12.03.2019 № 255 на проведення позапланового заходу ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 та датою реєстрації заяви ФОП ОСОБА_1 про внесення змін до державного реєстру потужностей операторів ринку в частині зміни адреси розташування потужності - 14.03.2019 як відсутність повноважень з боку Головного управління для проведення інспектування, оскільки на момент перевірки потужність ФОП ОСОБА_1 була зареєстрована за іншою адресою: АДРЕСА_1 , є безпідставним з таких підстав.

ФОП ОСОБА_1 задекларував себе як оператора ринку харчових продуктів, подавши до Головного управління заяву від 28.02.2019, на підставі якої відповідно до наказу Головного управління від 05.03.2019 № 234 внесений до реєстру операторів ринку харчових продуктів (адреса потужності, зазначена в заяві від 28.02.2019 - АДРЕСА_1 ).

Позаплановий захід державного контролю 13.03.2019-14.03.2019 відбувався за адресою, зазначеною в заяві ОСОБА_2 від 01.03.2019, а саме: АДРЕСА_3 .

ФОП ОСОБА_1 подав до Головного управління заяву від 13.03.2019 про внесення змін в реєстр операторів ринку харчових продуктів в частині зміни адреси потужності з адреси АДРЕСА_1 на адресу: АДРЕСА_3 .

Обов`язок щодо державної реєстрації потужностей операторів ринку визначений статтею 25 Закону № 771, в частині 9 якої зазначено, що, якщо за результатами здійснення заходу державного контролю виявлено незареєстровану потужність, обов`язковість державної реєстрації якої встановлено цим Законом, та отримано інформацію, достатню для її державної реєстрації, територіальний орган компетентного органу здійснює державну реєстрацію такої потужності з власної ініціативи, про що повідомляє оператора ринку.

Відповідальність за використання для обігу харчових продуктів незареєстрованих потужностей передбачена п. 2 частини 1 статті 65 Закону № 2042 (на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Зазначене свідчить, що заходи державного контролю можуть здійснюватися відносно потужностей операторів ринку як зареєстрованих, так і не зареєстрованих у відповідності до вимог харчового законодавства. Крім того, сам позивач 13.03.2019 подав заяву на адресу відповідача про зміну адреси державної реєстрації потужностей, зазначивши правильною за адресою: АДРЕСА_3 .

Як наслідок, заходи інспектування відносно позивача 13.03.2019 були проведені посадовими особами відповідача відповідно до норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін, місцевий суд дійшов вірного висновку про правомірність дій відповідача щодо накладення штрафу, оскільки позивач дійсно порушив положення п.п.1, 2, 3, 4 ч. І ст. 41 та п. 3, 5, 9 ч. 1 ст. 49 Закону № 771, за що передбачена відповідальність, визначена п. 1 ч. 1 ст. 65 Закону № 2042.

Судом також перевірена законодавчо визначена процедура накладення штрафу за порушення оператором ринку законодавства про гігієнічні вимоги до обігу харчових продуктів (зерна) стосовно позивача та не виявлено порушень.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В даному випадку позивачем не доведено ґрунтовність своїх вимог та відповідності їх діючому законодавству.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржуване рішення є правомірним, прийнятим відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, відповідним вимогам частини другої статті 2 КАС України, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, йому не відшкодовуються.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 360/2506/19 - залишити без змін.

Повне судове рішення - 02 березня 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

І. Д. Компанієць