Постанова

Іменем України

24 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 462/7620/15

провадження № 61-2834св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне підприємство «Минотавр»,

представник відповідача -Малькута Олександр Францішкович,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Львівська міська виконавча дирекція Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства «Минотавр» на заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова, у складі судді

Ліуша А. І., від 11 травня 2016 року та постанову Апеляційного суду Львівської області, у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М., від 31 липня 2018 року.

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного підприємства «Минотавр» (далі - ПП «Минотавр»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Львівська міська виконавча дирекція Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про нарахування та виплату допомоги по вагітності та пологах.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2009 року вона працює у

ПП «Минотавр». У грудні 2010 року їй була надана відпустка по вагітності та пологах у зв`язку з поданням роботодавцю листка непрацездатності.

З ІНФОРМАЦІЯ_2 їй була надана відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Під час перебування у цій відпустці ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилась друга дитина, та роботодавцю був наданий листок непрацездатності. Вказувала, що відповідач не здійснив їй нарахування та виплату допомоги по вагітності та пологах.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд зобов`язати

ПП «Минотавр» нарахувати та виплатити їй допомогу по вагітності та пологах у зв`язку з народженням дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та

ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 11 травня 2016 року позов задоволено. Зобов`язано ПП «Минотавр» нарахувати та виплатити допомогу по вагітності та пологах ОСОБА_1 у зв`язку з народженням дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідач, який є страхувальником позивача, не здійснив їй нарахування та виплату допомоги по вагітності та пологах.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 31 липня 2018 року апеляційну скаргу ПП «Минотавр» залишено без задоволення. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 11 травня 2016 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що до 01 січня 2011 року (на момент виплати при народженні першої дитини) матеріальне забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням призначалось та надавалось за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків. Що стосується виплати допомоги по вагітності та пологах у зв`язку з народженням другої дитини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що виплата коштів відбувається за заявою-розрахунком роботодавця, проте останній до Фонду соціального страхування із такою заявою не звертався.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ПП «Минотавр»просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанції не було завчасно повідомлено відповідача про дату та час розгляду справи, внаслідок чого він був позбавлений можливості прийняти участь у розгляді його апеляційної скарги. Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що позивач є застрахованою особою, а відповідальність за реалізацію права застрахованої особи на виплату допомоги по вагітності та пологах несе Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Заявник зазначив, що ПП «Минотавр» тривалий час не здійснює господарську діяльність, грошові кошти на його рахунках відсутні, тому така допомога має бути виплачена за рахунок коштів Фонду.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

До Верховного Суду надійшли пояснення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, в яких заявник просить залишити касаційну скаргу ПП «Минотавр» без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою скаргою.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 працює у ПП «Минотавр» на посаді заступника директора з 01 листопада 2010 року (а.с. 6).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 у ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_2 . Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 у позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 (а.с. 8, 9).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначала, що вона надала відповідачу листки непрацездатності, проте допомогу по вагітності та пологах ані при народженні першої, ані при народженні другої дитини так і не отримала.

З наданої інформації Львівської міської виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01 листопада 2012 року по 08 грудня 2015 року ПП «Мінотавр» із заявою-розрахунком для надання ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах до Фонду не зверталось.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням працівникам, а в деяких випадках і членам їх сімей, умови їх надання та розміри визначаються законами України з окремих видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування (стаття 255 Кодексу законів про працю України).

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2240-ІІІ право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

За змістом статті 6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;

2) члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

За змістом пункту 3 частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»страхувальник зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону.

За змістом пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»страхувальник відповідно до цього Закону - це:

а) роботодавець - для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону; б) особи, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу.

Сума допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини (граничної суми) місячної заробітної плати (доходу), з якої сплачувались страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про відпустки» фінансування допомоги по вагітності та пологах провадиться з коштів державного соціального страхування.

Таким чином, джерелом фінансування допомоги по вагітності та пологах працюючим жінкам є Фонд соціального страхування, а роботодавець при цьому фактично виступає посередником між Фондом та застрахованою особою, і на роботодавця законом покладається обов`язок своєчасно вчинити необхідні дії по нарахуванню та в повному обсязі виплатити таку допомогу працівнику при настанні страхового випадку за рахунок коштів державного страхування.

За змістом частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (у редакції, чинній на момент настання страхового випадку у зв`язку з народженням другої дитини) фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

Відповідно до пункту 5 Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року № 26 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносини), для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, нарахованого страхувальником, страхувальник звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування (для зареєстрованих після 01 січня 2011 року), із заявою-розрахунком за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства.

Встановивши, що ПП «Минотавр» не виконало покладені на нього законом зобов`язання щодо нарахування та виплати позивачу матеріального забезпечення у зв`язку із вагітністю та пологами, а також подання належних документів до Львівської міської виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, внаслідок чого позивач не отримала належні їй виплати, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і зобов`язання відповідача до вчинення передбачених законом дій.

Посилання касаційної скарги на те, що відповідач не здійснює господарську діяльність є необґрунтованими, оскільки згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП «Минотавр» не перебуває у процесі припинення.

Також безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції завчасно не повідомив відповідача про дату та час судового розгляду, оскільки відповідно до зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення 21 липня 2018 року представник

ПП «Минотавр» Малькут О. Ф. отримав повістку-повідомлення про призначення справи до розгляду на 31 липня 2018 року (а.с. 168)

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильних по суті спору висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Минотавр» залишити без задоволення.

Заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 11 травня

2016 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 31 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович