ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2020 року

Київ

справа №816/502/16

адміністративне провадження №К/9901/14795/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого суді Берназюка Я.О.,

суддів: Желєзного І.В., Коваленко Н.В.,

при секретарі судового засідання Лупу Ю.Д.,

за участю:

представника позивача Голинського О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу №816/502/16

за позовом Компанії "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед", від імені якої діє Представництво "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед"

до Державної екологічної інспекції у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення

за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року (прийняту у складі головуючого судді Канигіної Т.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2016 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Сіренко О.І., суддів: Спаскіна О.А., Любчич Л.В.),

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

13 квітня 2016 року Компанія "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед", від імені якої діє Представництво "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" (далі - Представництво "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед", позивач), звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в Полтавській області (далі - Держекоінспекція у Полтавській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування припису №06-23-05 від 9 лютого 2016 року, виданого старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області Старіковою В.П.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції в Полтавській області №06-23-05 від 9 лютого 2016 в частині пунктів 1, 3, 4, 5, 6, 7 припису. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції в Полтавській області на користь Компанії "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед", від імені якої діє Представництво "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" (ідентифікаційний код 26333503), судові витрати зі сплати судового збору в сумі 689,00 (шістсот вісімдесят дев`ять гривень). В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не довів суду правомірність пунктів 1, 3, 4, 5, 6, 7 оскаржуваного припису.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій поверхнево розглянуто матеріали справи. На думку відповідача, пункти 1, 3, 4, 5, 6 та 7 оскаржуваного припису були прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України, у зв`язку із чим висновки судів є помилковими та такими, що зроблені без належної оцінки доказів, наданих відповідачем під час судового розгляду справи.

Позиція інших учасників справи

26 лютого 2019 року до суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження у справі №816/502/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 7 лютого 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу №816/502/16 та ухвалою від 24 грудня 2019 року призначив справу до розгляду в судове засідання з повідомленням та викликом учасників справи колегією у складі трьох суддів.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що Компанія "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" здійснює свою діяльність на території України через Представництво "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" (ідентифікаційний код 26333503), зареєстроване у Міністерстві економіки України, про що видано свідоцтво про реєстрацію реєстраційний номер ПІ-2589.

Відповідачем у період з 13 січня 2016 року по 2 лютого 2016 року на підставі наказу Держекоінспекції у Полтавській області від 12 січня 2016 року №06/01-03 та направлення Держекоінспекції у Полтавській області від 12 січня 2016 року №06/01-01-14 проведено перевірку дотримання Представництвом "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт від 2 лютого 2016 року №06/01-01-14.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорюються.

У даному акті зазначено наступне:

- на момент проведення перевірки відповідно до представленої інформації Представництво "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" експлуатує ТЗСУ Мехедіївсько-Голотовшинського газоконденсатного родовища та свердловини №№ 1, 2, 105, 3, 102, 103, 106, 120 Мехедіївсько-Голотовшинського ГКР, свердловини №№ 6, 10, 53, 58, 59, 61, 66 Свиридівського ГКР та свердловину №4 Мехедіївсько-Голотовшинського ГКР для скачування СПВ. Згідно з представленої інформації Представництвом "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" забезпечено облаштування спостережних свердловин навколо об`єктів використання надр, а саме: 3-х спостережних свердловин навколо свердловини № 4 Мехедіївсько-Голотовщинського ГКР для закачування СПВ. Мережа спостережних свердловин навколо всіх об`єктів використання надр Представництва "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" належним чином не облаштована, проведення моніторингових досліджень за станом підземних водоносних горизонтів та заходи щодо попередження забруднення підземних вод під час здійснення користування надрами здійснюються не в повному обсязі, чим порушено вимоги частини першої статті 105 Водного кодексу України;

- відповідно до представленої на момент проведення перевірки інформації Представництвом "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" прийнято в оренду від НАК "Надра України" на підставі договору оренди від 8 грудня 2014 року свердловину №6 Свиридівського ГКР у ліквідованому стані для проведення робіт з відновлення свердловини та її подальшого використання з метою видобування вуглеводнів та іншої діяльності пов`язаної з промисловою експлуатацією. Відповідно до представленої інформації встановлено, що Представництвом "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" за договором з підрядною організацією здійснено роботи з переведення її з ліквідованого в експлуатаційний стан (введення в експлуатацію 27 листопада 2015 року). На момент проведення перевірки розділ "ОВНС" проектно-технічної документації з позитивним висновком державної екологічної експертизи на розділ ОВНС означеної документації - відсутні, чим порушено вимоги статті 39 Закону України "Про екологічну експертизу" (далі - Закон №45/95-ВР), статті 29 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року №1264-XII (далі - №1264-XII);

- декларація про початок робіт з реліквідації свердловини, а саме: переведення її з ліквідованого в експлуатаційний стан та документи, що підтверджують введення в експлуатацію вказаної свердловини, на момент проведення перевірки не представлені, чим порушено вимоги статті 20-2 Закону №1264-XII;

- згідно з наявної інформації встановлено, що 9 жовтня 2015 року під час проведення робіт на свердловині №6 Свиридівська внаслідок ускладнення пройшов неконтрольований викид газо-водяної суміші без горіння. Представництвом "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" несвоєчасно повідомлено Держекоінспекцію за фактом виникнення можливого забруднення навколишнього природного середовища відразу після неконтрольованого викиду газо-водяної суміші без горіння, чим порушено вимоги статті 66 Закону №1264-XII, статті 44 Водного кодексу України;

- на момент проведення перевірки відповідно до представленої інформації Представництвом "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" у період з 2015 року та з 1 січня 2016 року по 13 січня 2016 року здійснювалось утворення відходів I-IV класів небезпеки. Дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами Представництвом "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" відсутній. Представництвом "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" на момент проведення перевірки повідомлено, що дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відсутній у зв`язку з відсутністю затвердженого Кабінетом міністрів України Порядку надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження відходами, чим порушено вимоги статей 17, 32 Закону України «Про відходи» 5 березня 1998 року №187/98-ВР (далі - Закон №187/98-ВР), статті 55 Закону №1264-XII;

- відповідно до позитивного висновку державної екологічної експертизи щодо матеріалів "Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) реконструкції обв`язки гирла свердловини №4 Мехедіївка з встановленням вузла обліку поверненої супутньо-пластової води (СПВ)" від 9 грудня 2015 року №16/03.12.2015-111, передбачене: доочищення СПВ перед закачуванням за допомогою очисного обладнання, що встановлене на майданчику свердловини №4 Мехедіївка. На момент проведення перевірки, відповідно до представленої інформації вказане обладнання Представництвом "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" не встановлене, доочищення СПВ перед закачуванням не здійснюються. Враховуючи викладене, Представництвом "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" не забезпечено виконання позитивного висновку державної екологічної експертизи щодо матеріалів "Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) реконструкції обв`язки гирла свердловини №4 Мехедіївка з встановленням вузла обліку поверненої супутньо-пластової води (СПВ)" від 9 грудня 2015 року №16/03.12.2015-111, чим порушено вимоги пункту 1 частини першої статті 98 Водного кодексу України, статті 39 Закону №45, статті 29 Закону №1264-XII.

На підставі висновків даного акта перевірки відповідачем складено припис від 9 лютого 2016 року №06-23-05 (надалі - припис), яким зобов`язано позивача:

- на підставі даного припису необхідно розробити план організаційно технічних заходів по усуненню виявлених недоліків, з встановленням термінів та відповідальних виконавців, затвердити його відповідним наказом. Копію наказу і плану представити Державній екологічній інспекції у Полтавській області /пункт 1/;

- облаштувати мережу спостережувальних свердловин навколо об`єктів використання надр свердловин Представництва "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" з метою недопущення забруднення підземних вод та забезпечити проведення моніторингових досліджень за станом підземних водоносних горизонтів та виконання заходів щодо попередження забруднення підземних вод /пункт 2/;

- зробити розділ "ОВНС" проектно-технічної документації переведення свердловини №6 Свиридівська з ліквідованого в експлуатаційний стан та отримати позитивний висновок державної екологічної експертизи на вказаний розділ "ОВНС" /пункт 3/;

- представити до Держекоінспекції декларацію про початок робіт з реліквідації свердловини №6 Свиридівська, а саме: переведення її з ліквідованого в експлуатаційний стан та документи, що підтверджують введення в експлуатацію вказаної свердловини /пункт 4/;

- отримати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами /пункт 5/;

- забезпечити виконання позитивного висновку державної екологічної експертизи щодо матеріалів "Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) реконструкції обв`язки гирла свердловини №4 Мехедіївка з встановленням вузла обліку поверненої супутньо-пластової води (СПВ)" від 9 грудня 2015 року №16/03.12.2015-111, а саме: забезпечити доочищення СПВ перед закачуванням за допомогою очисного обладнання, що встановити на майданчику свердловини №4 Мехедіївка /пункт 6/;

- про хід виконання кожного пункту припису надати звіт до Держекоінспекції /пункт 7/.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Стосовно доводів касаційної скарги про те, що пункти 1, 3, 4, 5, 6, 7 оскаржуваного припису винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, пунктом 1 оскаржуваного припису зазначено про необхідність розробки плану організаційно технічних заходів по усуненню виявлених недоліків, з встановленням термінів та відповідальних виконавців, затвердити його відповідним наказом. Копію наказу і плану представити Державній екологічній інспекції у Полтавській області. Строк виконання до 19 лютого 2016 року. В обґрунтування правомірності винесення вказаного пункту припису містяться посилання на статтю 20-2 Закону №1264-XII та статтю 11 Закону №877-V.

Статтею 20-2 Закон №1264-XII визначено, що входить до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, а в статті 11 Закону №877-V зазначені обов`язки суб`єкта господарювання.

Враховуючи зазначені норми, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що пункт 1 є протиправним та підлягає скасуванню в зв`язку з тим, що не містить жодної вимоги щодо усунення порушень вимог законодавства, а містить лише вимогу проведення певної адміністративної роботи зі складання плану та затвердження його наказом, відсутність яких по своїй суті не є порушенням природоохоронного законодавства.

Пунктом 3 припису зобов`язано позивача розробити розділ "ОВНС" проектно-технічної документації переведення свердловини №6 Свиридівська з ліквідованого в експлуатаційний стан та отримати позитивний висновок державної екологічної експертизи на вказаний розділ "ОВНС". Строк виконання до 2 травня 2016 року. В якості обґрунтування містяться посилання на статтю 39 Закону №45/95-ВР, статтю 29 Закону №1264-XII та на Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №808 від 28 серпня 2013 року (далі - Перелік №808).

Так, статтею 39 Закону №45/95-ВР передбачено, що висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об`єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки. Позитивні висновки державної екологічної експертизи після затвердження їх центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності. Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється. В разі негативної оцінки об`єктів державної екологічної експертизи замовник зобов`язаний забезпечити їх доопрацювання відповідно до вимог еколого-експертного висновку і своєчасну передачу матеріалів на додаткову державну екологічну експертизу.

Таким чином, норми вказаної статті містять вимоги щодо змісту висновків державної екологічної експертизи, а також встановлюють юридичні наслідки після проведення або не проведення державної екологічної експертизи і жодним чином не містять вимоги щодо проведення державної екологічної експертизи при відновленні (реліквідації) свердловин.

Відповідно до статті 29 Закону №1264-XII висновок державної екологічної експертизи є обов`язковим для виконання. Позитивний висновок державної екологічної експертизи є підставою для відкриття фінансування всіх програм і проектів. Реалізація програм, проектів і рішень без позитивного висновку державної екологічної експертизи забороняється.

Отже, норми статті 29 Закону №1264-XII також не містять вимог щодо проведення державної екологічної експертизи при відновлені (реліквідації) свердловин.

Суд зазначає, що Переліком №808 також не визначено жодної вимоги щодо проведення державної екологічної експертизи при відновлені (реліквідації) свердловин.

Статтею 14 Закону №45/95-ВР передбачено, що державні екологічній експертизі підлягають:

1) державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей економіки;

2) проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування;

3) документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об`єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі військового та оборонного призначення;

4) проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;

5) документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу;

6) документація щодо генетично модифікованих організмів, що призначаються для використання у відкритій системі.

Відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об`єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Серед зазначено переліку відсутня діяльність з реліквідації (відновлення) газових свердловин. Отже, при здійснені реліквідації (відновленні) свердловини №6 Свиридівська позивач не був зобов`язаний отримувати позитивний висновок державної екологічної експертизи.

Так, пунктом 1.10 Правил безпеки у нафтогазодобувній промисловості України, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 6 травня 2008 року №95, передбачено, що повернення ліквідованих нафтових і газових свердловин в експлуатаційний фонд здійснюється у разі виконання таких заходів:

а) отримання погодження у розробника проекту розробки або дослідно-промислової розробки даного родовища про доцільність повернення свердловин з ліквідаційного фонду в експлуатацію;

б) погодження з територіальним органом Держгірпромнагляду.

При цьому, під час судового розгляду судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується відповідачем, що Представництво "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" отримало необхідні документи відповідно до пункту 1.10 Правил безпеки у нафтогазодобувній промисловості України, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, а саме: лист-погодження територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Полтавській області №111/04-17 від 21 січня 2015 року та лист-погодження ТОВ "НВФ " ПРОЕКТ-НАФТОГАЗ" №205/14 від 31 грудня 2014 року.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що пункт 3 припису є необґрунтованим та безпідставним, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Пунктом 4 припису зобов`язано позивача представити до Держекоінспекції декларацію про початок робіт з реліквідації свердловини №6 Свиридівська, а саме переведення її з ліквідованого в експлуатаційний стан та документи, що підтверджують введення в експлуатацію вказаної свердловини. Строк виконання до 19 лютого 2016 року. В обґрунтування правомірності винесення вказаного пункту припису містяться посилається на статтю 20-2 Закону №1264-XII.

Суд вважає посилання на зазначені положення Закону необґрунтованими та безпідставними з наступних підстав.

Так, стаття 20-2 Закону №1264-XII визначає компетенцію центрального виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Отже, зазначена стаття не передбачає жодної вимоги щодо охорони навколишнього середовища, яку позивач міг порушити.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що пункт 4 припису є протиправним та підлягає скасуванню.

З приводу законності пункту 5 припису, яким позивача зобов`язано отримати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 17 вказаного закону передбачає перелік обов`язків суб`єкта господарювання у сфері поводження з відходами.

Статтею 32 Закону №187/98-ВР встановлено заходи щодо обмеження та запобігання негативному впливу відходів.

Відповідно до пункту "д" частини першої статті 18 Закону №187/98-ВР до компетенції Кабінету Міністрів України у сфері поводження з відходами належить затвердження порядку надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Так, судами встановлено та не заперечувалося відповідачем, що станом на момент видачі припису №06-23-05 від 9 лютого 2016 року Кабінет Міністрів України не затвердив відповідного порядку надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження відходів.

Отже, позивач позбавлений можливості виконати вимоги пункту 5 припису в силу відсутності відповідної постанови Кабінету Міністрів України про затвердження порядку надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів Верховного Суду погоджується із судами попередніх інстанцій про те, що пункт 5 припису не ґрунтується на вимогах законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Пунктом 6 припису зобов`язано позивача забезпечити виконання позитивного висновку державної екологічної експертизи щодо матеріалів "Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) реконструкції обв`язки гирла свердловини №4 Мехедіївка з встановленням вузла обліку поверненої супутньо-пластової води (СПВ)" від 9 грудня 2015 року №16/03.12.2015-111, а саме: забезпечити доочищення СПВ перед закачуванням за допомогою очисного обладнання, яке встановити на майданчику свердловини №4 Мехедіївка. Строк виконання до 2 травня 2016 року. В обґрунтування правомірності винесення вказаного пункту припису містяться посилання на пункт 1 частини першої статті 98 Водного кодексу України, статті 39 Закону №45/95-ВР, статті 29 Закону №1264-XII.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 98 Водного кодексу України забороняється введення в дію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об`єктів, не забезпечених пристроями і очисними спорудами необхідної потужності, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, та необхідною вимірювальною апаратурою, що здійснює облік об`ємів забору і скидання води.

Як вже зазначалося вище, норми статті 39 Закону №45/95-ВР містять вимоги щодо змісту висновків державної екологічної експертизи, а також встановлюють юридичні наслідки після проведення або непроведення державної екологічної експертизи.

Відповідно до статті 29 Закону №1264-XII висновок державної екологічної експертизи є обов`язковим для виконання. Позитивний висновок державної екологічної експертизи є підставою для відкриття фінансування всіх програм і проектів. Реалізація програм, проектів і рішень без позитивного висновку державної екологічної експертизи забороняється.

Так, судами попередніх інстанцій з висновку державної екологічної експертизи щодо матеріалів "Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) реконструкції обв`язки горла свердловини №4 Мехедіївка з встановлення вузла обліку поверненої супутньо-пластової води (СПВ)" №16/03.12.2015-111 від 9 грудня 2015 року встановлено, що за існуючою технологічною схемою насосно-компресорна труба в середині існуючої свердловини знаходиться на глибині 1950 м. Для захисту водоносних горизонтів в свердловину спущено пакер на глибину 360 м і опресовано гирло свердловини та проміжну колону тиском 16 МПа. Для доочищення СПВ від механічних домішок встановлено чотири накопичувальні ємності об`ємом 50 м3 кожна, що ув`язані між собою. Очищуються ці ємності через спеціальні люки за допомогою ЦА-320 і гідромоніторів. СПВ закачується в свердловину за допомогою насосних агрегатів 1.3Т6/50. продуктивністю 6 м3/год.

Таким чином, вказаний висновок засвідчує наявність на майданчику свердловини №4 Мехедіївка очисного обладнання, яке забезпечує доочищення СПВ перед закачуванням в свердловину.

Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що відповідачем не доведено наявності підстав для формування пункту 6 спірного припису, а отже вказаний пункт припису є протиправним.

Пунктом 7 припису зобов`язано позивача про хід виконання кожного пункту припису надати звіт до Держекоінспекції. Строк виконання - по закінченню терміну кожного пункту припису. Обґрунтування: стаття 20-2 Закону №1264-XII, стаття 11 Закону № 877-V.

Додатком 3 до Порядок №464 затверджено форму припису, відповідно до якої суб`єкт господарювання, який отримав припис, повинен направити інформацію про виконання приписів не пізніше 3 днів після закінчення встановленого терміну виконання кожного пункту приписів.

Оскаржуваний пункт припису фактично дублює зобов`язання суб`єкта господарювання інформувати Держекоінспекцію у Полтавській області про хід виконання кожного з пунктів припису.

Крім того, вимоги пункту 7 оскаржуваного припису вимагають проведення певної адміністративної роботи зі складання звітів, відсутність яких по своїй суті не може трактуватися як порушення природоохоронного законодавства.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що сьомий пункт припису є протиправним, тому підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із судами попередніх інстанцій, які дійшли висновку, що відповідачем не доведено правомірність пунктів 1, 3, 4, 5, 6, 7 оскаржуваного припису.

Суд у цій справі також звертає увагу, що позиція застосування правила про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням узгоджується і з положеннями, викладеними в профільному Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме - в частині сьомій статті 4 Закону №877 вказано наступне: у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Аналогічна позиція застосована Верховним Судом у постановах від 19 квітня 2018 року у справі №808/8461/14, від 19 жовтня 2018 року у справі №805/3137/17-а, від 12 грудня 2018 року у справі № 805/420/17-а, від 9 жовтня 2019 року у справі №806/825/17 та від 4 лютого 2020 року у справі №826/14805/15.

У частині недоведення відповідачем у цій справі правомірності свого рішення суд також враховує наступне. На сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб`єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб`єкта приватного права (зокрема, притягнення його до відповідальності), подані таким суб`єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію «поза розумним сумнівом».

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14 листопада 2019 року у справі №822/863/16 та від 21 листопада 2019 року у справі №826/5857/16.

Інші доводи касаційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанції, та є аналогічними доводам викладеним в запереченнях на позовну заяву та доводам апеляційної скарги. Проте, таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судами попередніх інстанцій надано належну оцінку з дотриманням норм матеріального права.

Крім того, як убачається з касаційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі фактично зводяться до необхідності нової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко