ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2020 року

Київ

справа №826/1021/18

адміністративне провадження №К/9901/63626/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» про застосування заходів реагування, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2018 (суддя Кузьменко А. І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 (колегія суддів у складі: Файдюка В. В., Мєзєнцева Є. І., Літвіної Н.М.),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У січні 2018 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (далі - відповідач, ТОВ «Глуско Рітейл»), в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації автозаправного комплексу ТОВ «Глуско Рітейл», який розташований за адресою: Столичне шосе, 98 у Голосіївському районі міста Києва, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в ході проведення позапланової перевірки щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача за адресою: Столичне шосе, 98 у Голосіївському районі міста Києва, встановлено ряд порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень. При цьому, виявлені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 18.06.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018, адміністративний позов задовольнив частково: застосовано заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації автозаправного комплексу ТОВ «Глуско Рітейл», який розташований за адресою: Столичне шосе, 98 у Голосіївському районі міста Києва, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Обов`язок щодо забезпечення виконання рішення покладено на ГУ ДСНС України у м. Києві. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. З огляду на те, що відповідачем не спростовано наявності порушень, зазначених в пунктах 1-4, 6-8 Акта перевірки № 54, суди дійшли висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до пунктів 6.2., 6.4. Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом МНС України від 21.10.2004 № 130 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 за № 1416/10015, постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію. Проте Наказ МНС України від 21.10.2004 № 130 скасовано згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 166-р, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо зупинення дії шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення, задоволенню не підлягають.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що судами визнавалися достовірними і достатніми докази надані позивачем, а деякі порушення, зазначені в акті перевірки і в позові, взагалі вважалися такими без будь якого документального підтвердження. В той час, як докази відповідача на усунення порушень взагалі не приймалися до уваги і не оцінювалися жодним чином.

Наголошує на тому, що відповідач разом з апеляційною скаргою направив до суду належним чином завірену копію акту позапланової перевірки № 183 від 18.06.2018, але суд апеляційної інстанції не дослідив цей доказ і не надав йому жодної оцінки.

Також зазначає, що судами при прийнятті рішення щодо порушення відповідачем норми про обладнання АЗК автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (порушення № 22) проігноровано факт відсутності юридичної можливості реалізації цієї норми, оскільки на даний час нормативний акт, який регулює вказані питання, в Україні відсутній.

Крім того, зазначає, що передумовою для звернення суб`єкта владних повноважень до суду з вимогою про застосування заходів реагування є встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, створює реальну загрозу життю і здоров`ю людей. Разом з тим, позивачем не доведено, а судом в оскаржуваних рішеннях не обґрунтовано, що виявлені порушення вимог законодавства на АЗК відповідача створюють безпосередню загрозу життю та здоров`ю людей, і що усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування у вигляді саме повного припинення експлуатації АЗК відповідача.

Позиція інших учасників справи

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Наголошено, що належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, том якщо відповідач вважає, що порушення виявлені під час перевірки відсутні, він може звернутися із заявою про проведення позапланової перевірки за його бажанням до ГУ ДСНС України у м. Києві, для встановлення відсутності порушень.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І. Л. (суддя-доповідач), Білоуса О. В., Стрелець Т. Г. 16.10.2018 відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ «Глуско Рітейл» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21.06.2019 № 803/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 826/1021/18 у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж. М., судді Жук А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 826/1021/18.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.02.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказу від 07.12.2017 № 465 та згідно з посвідченням на проведення перевірки від 07.12.2017 № 431, у період з 12.12.2017 по 21.12.2017 посадовими особами позивача проведено позапланову перевірку щодо додержання відповідачем як суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зокрема, автозаправного комплексу ТОВ «Глуско Рітейл» за адресою: Столичне Шосе, 98, Голосіївський район м. Києва, за результатами якої складено Акт № 190.

В ході перевірки встановлено, що АЗК ТОВ «Глуско Рітейл», яке розташовано за адресою: Столичне шосе, 98 у Голосіївському районі м. Києва, експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на АЗК, а саме:

- з метою проведення заходів із запобігання із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння на підприємстві не створено добровільну пожежну охорону;

- двері на шляхах евакуації з другої сходової клітини відчиняються не в напрямку виходу з будівлі;

- на сходовій клітині встановлені прилади опалення, на висоті менше 2,2 м від поверхні проступів та сходових площадок;

- в сходовій клітині влаштовані підсобні приміщення;

- під сходовою клітиною влаштовано підсобне приміщення (склад);

- на шляху евакуації улаштовано поріг, якій перешкоджає вільній евакуації людей;

- ширина маршу сходових кліток (сходів) менше 1,2 м. в порушення п. 9.1.11 ДБН В.2.2-9-2009;

- допускається захаращення другого евакуаційного виходу матеріальними цінностями;

- допускається виконання з`єднань, відгалужень та окінцювання проводів і кабелів не за допомоги опресування, зварювання, паянь або затискачів;

- в приміщенні допускається використання пошкодженого електрообладнання (розетки);

- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- електрощитова не відділена протипожежними перешкодами від складських приміщень підвалу;

- в приміщеннях АЗК дозволяється експлуатація та улаштування тимчасових електромереж;

- вхідні двері в номери готелю не виконані з класом вогнестійкості ЕІ 30 в порушення п. 9.16 ДБН В.2.2-20:2008;

- технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- приміщення автозаправного комплексу не обладнані автоматичною системою пожежогасіння в порушення п.12.6 табл.А1 додаток А ДБН В.2.5-56:2014;

- дерев`яні конструкції кровлі прибудови не оброблено вогнетривною сумішшю;

- відстань від резервуарів автозаправного комплексу до шляхопроводу (інженерна споруда мостового типу) менше 100 метрів в порушення п.7.61* Додаток 8.3 ДБН 360-92**;

- територія АЗК не відокремлена від проїзної частини острівцем безпеки, ширина якого встановлюється з умов розміщення транспортного бар`єру в порушення п. 7.64* ДБН 360-92**;

- складські приміщення, розташовані в підвальному поверсі не обладнані люками чи вікнами розміром 0,9Ч1,2 м. з приямками. У разі неможливості влаштування вікон дозволяється обладнання цих приміщень системою димовидалення;

- вхід на сходи з підвального поверху не виконано через протипожежний тамбур шлюз 1-го типу з підпором повітря пі час пожежі в порушення п.6.36 ДБН В.1.1-7:2016;

- автозаправний комплекс не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення;

- не укладено договір на постійне та обов`язкове обслуговування об`єкту з аварійно-рятувальними службами;

- не проведено розрахунків потреби та не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту;

- кількість плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою не підтверджена розрахунком.

Наявність встановлених в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин)

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною першою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Приписами статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 (яке було чинним, на час виникнення спірних правовідносин) ДСНС Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до підпунктів 2.23., 2.37. пункту 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 № 1417 (далі - ППБУ), забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою. Не допускається, зокрема, улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей.

Згідно з підпунктом 1.24. пункту 1 розділу IV ППБУ забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.

Підпунктом 1.1. пункту 1 розділу V ППБУ визначено, що усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.

Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з такого.

Аналіз статті 70 Кодексу цивільного захисту України дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 12.12.2017 по 21.12.2017 проведено позапланову перевірку автозаправного комплексу ТОВ «Глуско Рітейл» за адресою: Столичне шосе, 98 Голосіївський район м. Києва, за результатами якої складено Акт № 190. Наявність встановлених в акті перевірки порушень стали підставою для звернення позивача до суду.

Також судами встановлено, що в період з 05.03.2018 по 06.03.2018 позивачем проведено повторну позапланову перевірку автозаправного комплексу ТОВ «Глуско Рітейл» за адресою: Столичне шосе, 98 Голосіївський район м. Києва, за результатами якої складено Акт № 54.

В ході повторної перевірки встановлено, що ряд порушень усунуто, однак частина порушень станом на березень 2018 року залишилась не усунутою, зокрема: на шляху евакуації улаштовано поріг, якій перешкоджає вільній евакуації людей; ширина маршу сходових кліток (сходів) менше 1,2 м. в порушення п. 9.1.11 ДБН В.2.2-9-2009; електрощитова не відділена протипожежними перешкодами від складських приміщень підвалу; вхідні двері в номери готелю не виконані з класом вогнестійкості ЕІ 30 в порушення п. 9.16 ДБН В.2.2-20:2008; приміщення автозаправного комплексу не обладнані автоматичною системою пожежогасіння в порушення п.12.6 табл.А1 додаток А ДБН В.2.5-56:2014; територія АЗК не відокремлена від проїзної частини острівцем безпеки, ширина якого встановлюється з умов розміщення транспортного бар`єру в порушення п. 7.64 ДБН 360-92; вхід на сходи з підвального поверху не виконано через протипожежний тамбур шлюз 1-го типу з підпором повітря пі час пожежі в порушення п. 6.36 ДБН В.1.1-7:2016; автозаправний комплекс не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не було надано доказів того, що прохід, який обладнано порогом, не є шляхом евакуації, і в приміщенні є інший, евакуаційний, вихід. Водночас, відповідачем не спростовано доводи щодо порушення ним вимог пункту 9.1.11 ДБН В.2.2-9-2009 в частині звуження ширини маршу сходових кліток (сходів) на 1,2 м. Також, не надано доказів виконання вхідних дверей в номери готелю з класом вогнестійкості ЕІ30, як і не надано доказів перебудови входу на сходи з підвального поверху через протипожежний тамбур шлюз 1-го типу. Разом з тим, в матеріалах справи наявний акт прийому в експлуатацію охоронної та пожежної сигналізації від 26.05.2000.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що перелічені в Акті перевірки порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Крім того, суди попередніх інстанцій правильно звернули увагу на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації автозаправного комплексу ТОВ «Глуско Рітейл», є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Зі змісту касаційної скарги випливає, що скаржник вказує на протиправність проведеної позивачем позапланової перевірки відповідача та про усунення виявлених порушень вимог протипожежної безпеки на час судового розгляду.

Аналізуючи наведені доводи скаржника колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що відповідач лише частково усунув виявлені в ході позапланової перевірки порушення, які зафіксовано в акті позапланової перевірки від 21.12.2017 № 190. При цьому у матеріалах справи відсутні відомості щодо оскарження на підставі положень частини третьої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у судовому порядку протиправності дій позивача щодо проведення такої перевірки із встановленими порушеннями у сфері пожежної і техногенної безпеки.

Крім того, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій залишаються не усунутими встановлені позивачем порушення вимог протипожежної безпеки, зокрема: на шляху евакуації улаштовано поріг, якій перешкоджає вільній евакуації людей; ширина маршу сходових кліток (сходів) менше 1,2 м. в порушення п. 9.1.11 ДБН В.2.2-9-2009; електрощитова не відділена протипожежними перешкодами від складських приміщень підвалу; вхідні двері в номери готелю не виконані з класом вогнестійкості ЕІ 30 в порушення п. 9.16 ДБН В.2.2-20:2008; приміщення автозаправного комплексу не обладнані автоматичною системою пожежогасіння в порушення п. 12.6 табл.А1 додаток А ДБН В.2.5-56:2014; територія АЗК не відокремлена від проїзної частини острівцем безпеки, ширина якого встановлюється з умов розміщення транспортного бар`єру в порушення п. 7.64 ДБН 360-92; вхід на сходи з підвального поверху не виконано через протипожежний тамбур шлюз 1-го типу з підпором повітря пі час пожежі в порушення п. 6.36 ДБН В.1.1-7:2016; автозаправний комплекс не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Таким чином, оскільки на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишались, продовжували створювати загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Колегія суддів зазначає, що за правилами статті 70 Кодексу цивільного захисту України за рішенням адміністративного суду застосовуються заходи реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Згідно з частиною третьою статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи в разі виявлення в ході планових або позапланових перевірок порушення вимог законодавства видають приписи, постанови, розпорядження щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки. Такі акти позивача можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

За правилами частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Таким чином, з аналізу статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» колегія суддів Верховного Суду доходить до висновку про те, що у разі застосування за рішенням адміністративного суду заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів відновлення роботи таких об`єктів здійснюється згідно вимог частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що позивачем за результатами проведення позапланової перевірки від 21.12.2017 № 190 на об`єкті перевірки виявлено порушення Правил пожежної безпеки, що свідчили про наявність підстав для звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування. Враховуючи наведені обставини, судами попередніх інстанцій надано належну оцінку доводам позивача та обґрунтовано застосовано заходи реагування. Щодо факту часткового усунення виявлених порушень відповідачем в ході судового розгляду справи Суд вказує, що на час подання позивачем відповідного позову такі порушення існували та усунуті не були. Питання щодо перевірки та встановлення факту усунення таких порушень врегульовано положеннями частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Щодо посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції не дослідив Акт перевірки від 18.06.2018 № 183, колегія суддів, з врахуванням вищевикладеного, вважає, що це не є обов`язковою підставою для скасування судового рішення в розумінні положень частини третьої статті 353 КАС України.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у даній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, в касаційній скарзі не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат

За приписами частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за наслідками касаційного розгляду Судом не ухвалюється нове рішення, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-IX та статтями 3, 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду