Справа № 420/7818/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, в якій позивач просить суд визнати відмову Тарутинської РДА Одеської області в задоволенні запиту ОСОБА_1 від 25.11.2019 року на публічну інформацію щодо надання паспорту прив`язки тимчасової споруди 54-ППТС та схеми розміщення тимчасових споруд 54-ППТС протиправною та зобов`язати Тарутинську РДА Одеської області задовольнити вказаний запит.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у даній адміністративній справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24 жовтня 2019 року позивач звернувся до сектору містобудування, архітектури та ЖКГ Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області з запитом про надання в повному обсязі належним чином засвідченої копії паспорту прив`язки тимчасової споруди 54-ППТС. Як вбачається з відповіді сектору від 01.11.2019 року № 02-17/75, останній відмовив в надані вище вказаного паспорту прив`язки та схеми розміщення тимчасової споруди посилаючись на те, що «запитувана інформація має обмежений доступ та містить конфіденційну інформацію та на підставі статті 7 Закону надаватися без відповідної згоди неможна». 25 листопада 2019 року позивач звернувся до Тарутинської РДА Одеської області з оскарженням дій сектору та повторним запитом про надання вище вказаної інформації. Як вбачається з відповіді Тарутинської РДА від 29.11.2019 року № 32/01-52інф остання надала копію титульного листа паспорту прив`язки, але відмовила мені в наданні схеми розміщення тимчасових споруд паспорту прив`язки 54-ППТС посилаючись на те що «інформація яку вона місить, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно ч.2 ст.6 Закону». Позивач зазначає, що вважає відмову відповідача в наданні запитуваної інформації безпідставною, що порушує його право доступу до публічної інформації. Реквізити щодо П.І.Б. замовника, тобто ОСОБА_3 , його адреса, тобто АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_1 міститься на 32 сторінці телефонного довідника Тарутинського району, які попередньо були оприлюднені за мовчазною згодою ОСОБА_3 є відкритими даними і не можуть, відповідно до законодавства, бути віднесені до конфіденційної інформації. ОСОБА_3 при зверненні до сектору щодо відповідності місця розташування ТС власноручно в заяві вказав своє ПІБ, адресу та номер телефону, тим самим надав свою згоду на їх оприлюднення та вважається відкритою у відповідності до ч.3 ст.10-1 Закону.

20 січня 2020 року до суду від відповідача за вх.№2318/20 надійшов відзив на позов (а.с.32-36), у якому відповідач зазначає, що на запит позивача та ОСОБА_2 від 25.11.2019 року було надано відповідь від 29.11.2019 року № 32/01-52 інф. Схема розміщення ТС, виконана на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, яку включає паспорт прив`язки, є об`єктом авторського права, а отже, інформація, яку вона містить, є конфіденційною інформацією з обмеженим доступом. Тобто, така інформація не є публічною інформацією та не може бути надана відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації». До сектору містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області надано лист ОСОБА_3 від 31.10.2019 року № 68, в якому зазначено щодо ненадання інформації яка стосується особисто його та його сім`ї з майнових, договірних, фінансових та інших питань, будь яким фізичним та юридичним особам, тільки за його письмовою згодою та членів його сім`ї. Відповідач зазначає, що в заяві на видачу паспорта прив`язки від 19.02.2016 року сказано, що даю згоду відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» на обробку моїх персональних даних у картотеках та/або за допомогою інформаційно-телекомункаційних систем з метою підготовки відповідно до вимог законодавства статистичної, адміністративної та іншої інформації з питань діяльності уповноваженого органу містобудування і архітектури. Персональні дані, зазначені в заяві на видачу паспорта прив`язки від 19.02.2016 року, не є публічною інформацією. Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про захист персональних даних», володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов`язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрат або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

24 січня 2020 року до суду від позивача за вх.№3318/20 надійшла відповідь на відзив (а.с.64-65), у якій позивач зазначає, що відповідач як у відповіді від 29.11.2019 року, так і у відзиві на позов не обґрунтував в чому саме надання схеми розміщення тимчасової споруди загрожує національної безпеки, територіальної цілісності, чи іншим критеріям визначених в п.п. 1,2,3 ч.2 ст. 6 Закону. Відповідач у відзиві умисно обходить питання щодо не звернення до ОСОБА_3 на одержання згоди або ні в наданні схеми розміщення тимчасової споруди, якщо вважає, що остання відноситься до конфіденційної інформації, не наводить жодного доказу, щодо наявності обмеження фізичними чи юридичними особами доступу саме до схеми розміщення тимчасової споруди 54-ППТС. Ненадання схеми розміщення чергової тимчасової споруди 54-ППТС з посиланням на конфіденційність є спробою посадових осіб відповідача приховати від громадськості порушення містобудівного законодавства при розміщенні п`яти тимчасових споруд на місцевості за паспортом прив`язки 54-ППТС, при цьому не зазначаючи в чому саме полягає шкода від надання схеми розміщення ТС. Твердження відповідача, що інформація, яка відображена в паспорті прив`язки тимчасової споруди 54-ППТС не є публічною не відповідає дійсності. З відзиву не вбачається про відсутність дозволу автора на надання схеми розміщення тимчасових споруд з причини не звернення відповідача до автора в наслідок його бездіяльності.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до завідуючого сектором містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Тарутинської районної державної адміністрації Узуну В.Д. заяву від 24 жовтня 2019 року, яка зареєстрована 28.10.2019 за вх. №02-20/27 (а.с.10).

У вказаній заяві запитувачі просять з посиланням на ст. ст. 1, 5, 10-1, 13, 14, 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» надати належним чином засвідчені копії: паспорту прив`язки тимчасової споруди 54-ППТС; схему розміщення тимчасових споруд 54-ППТС.

01 листопада 2019 року за вих.№02-17/75 сектором містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Тарутинської районної державної адміністрації направлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 лист на вищевказану заяву (а.с.11), у якому зазначено, що «…На титульній сторінці паспорту прив`язки містяться персональні дані замовника паспорту прив`язки ОСОБА_3 , на оголошення яких необхідно отримати від замовника письмову згоду.

Схема розміщення ТС розроблялася приватним архітектором за власні кошти замовника, яка підписана та скріплена печаткою приватного архітектора ФО-П « ОСОБА_4 ». На оголошення та надання Вам відповідної копії схеми розміщення ТС також необхідно отримати письмову згоду від приватного архітектора та замовника паспорту прив`язки.

Додатково повідомляємо Вас, що до сектору містобудування архітектури та ЖКГ райдержадміністрадії надійшов лист від ОСОБА_3 проте, що без його письмової згоди інформацію про майнові, договірні, фінансові та інші питання, які стосуються його та членів його сім,ї не надавати (копія додається).

Виходячи з вищенаведеного можна констатувати про те, що запитувана інформація має обмежений доступ та містить конфіденційну інформацію та на підставі статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» надаватися без відповідної згоди неможна».

25 листопада 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до в.о. голови Тарутинської районної державної адміністрації Сілоч О.І. запит (а.с.12), в якому повторно просили надати належним чином засвідчені копії: паспорту прив`язки тимчасової споруди 54-ППТС; схему розміщення тимчасових споруд 54-ППТС.

29 листопада 2019 року за вих.№32/01-52інф сектором містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Тарутинської районної державної адміністрації направлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 лист на вищевказаний запит (а.с.13-18), в якому зазначено, що запитувана інформація має обмежений доступ та містить конфіденційну інформацію на підставі статті 7 Закону України «Про доступ до публічної Інформації» та що схема розміщення ТС, виконана на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, яку включає паспорт прив`язки, є об`єктами авторського права, а отже, інформація, яку вона містять, є конфіденційною інформацією з обмеженим доступом.

При цьому, до вищевказаного листа відповідача було додано засвідчену копію паспорта прив`язки №54-ППТС (а.с.19) із видаленою інформацію щодо прізвища, імені та по батькові замовника та його реквізитів.

Не погоджуючись з вищевказаними відповідями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно ст. 5 вказаного Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Частина 3 статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 16 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації.

Згідно ч.1,2 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку відповіді Тарутинської РДА Одеської області на запит позивача від 25.11.2019 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року за №244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі -Порядок №244).

Пунктом 2.1 Порядку №244 визначено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС.

Згідно п. 2.2 Порядку №244 замовник, який має намір встановити тимчасову споруду (надалі,- ТС) звертається до відповідного виконавчого органу ради із відповідною заявою у довільній формі про можливість встановлення ТС.

Відповідно до п.1.4. цього Порядку №244, паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території; замовник - суб`єкт господарювання, який має намір розмістити ТС на підставі паспорта прив`язки ТС.

Згідно з п.2.6 Порядку №244 для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України"; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно.

Відповідно до п.п.2.7, 2.10 Порядку №244 паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви. Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку.

Пунктом 2.11 Порядку №244 визначено, що паспорт прив`язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.

З викладеного вбачається, що паспорт прив`язки тимчасової споруди видається органом з питань містобудування та архітектури на підставі заяви замовника на видачу паспорта.

При цьому, схема розміщення ТС, ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50, схема благоустрою прилеглої території, технічні умови щодо інженерного забезпечення подаються замовником разом з вказаною заявою, та відповідно по суті являються додатками до паспорта прив`язки тимчасової споруди.

Так, ОСОБА_3 19.02.2016 року було подано до начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства заяву про видачу паспорта прив`язки (а.с.21), до якої, як вбачається зі змісту заяви, було додано схему розміщення ТС та ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50.

Суд зазначає, що твердження позивача, що йому було відмовлено у наданні належним чином засвідченої копії паспорта прив`язки тимчасової споруди №54-ППТС є необґрунтованими, оскільки як вбачається з листа Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 29.11.2019 року №32/01-52інф ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у наданні лише схеми розміщення тимчасової споруди, при цьому було надано засвідчену копію паспорта прив`язки тимчасової споруди №54-ППТС від 02.09.2016 року, виданого начальником відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Тарутинської РДА (а.с.19).

Щодо позовних вимог позивача в частині, що стосується відмови у наданні засвідченої копії схеми розміщення тимчасової споруди, яка є додатком до паспорта прив`язки тимчасової споруди №54-ППТС, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п.2.16, 2.25 Порядку №244 паспорт прив`язки підлягає реєстрації в журналі реєстрації паспортів прив`язки або електронному журналі органом, який його видав, з подальшим внесенням інформації про ТС до містобудівного кадастру. Відомості паспорта прив`язки вносяться органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або відповідної районної державної адміністрації в інформаційну базу містобудівного кадастру (для стаціонарних ТС).

Структуру містобудівного кадастру, порядок його створення, ведення та надання інформації з містобудівного кадастру визначено Положенням про містобудівний кадастр, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року N 559 (далі - Положення про містобудівний кадастр ).

Відповідно до абз. 5 п.2 Положення про містобудівний кадастр інформаційні ресурси системи містобудівного кадастру - затверджена містобудівна, проектна та планувальна документація, склад і зміст якої визначено законодавством України у сфері містобудівної діяльності та будівельними нормами, державними стандартами і правилами, метадані про цю документацію та електронні копії містобудівної, проектної та планувальної документації, що вводяться і зберігаються в базах даних інформаційної системи містобудівного кадастру, бази геопросторових даних єдиної цифрової топографічної основи території, реєстри адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів, профільні набори геопросторових даних із земельного та інших видових (галузевих) кадастрів, будівельні норми, державні стандарти і правила, регламенти, інші документи та масиви документів, що підлягають реєстрації та обліку в системі містобудівного кадастру відповідно до законодавства.

Згідно п. 37 Положення про містобудівний кадастр інформація, яка міститься у містобудівному кадастрі, є відкритою та загальнодоступною, крім відомостей, що належать до інформації з обмеженим доступом. Захист інформації, яка міститься у містобудівному кадастрі, здійснюється відповідними суб`єктами інформаційних відносин відповідно до законодавства.

Відповідно до п.38 Положення про містобудівний кадастр інформація, яка міститься у містобудівному кадастрі і не має обмеження в доступі, надається суб`єкту містобудівної діяльності за його запитом. Обмеження доступу до інформації містобудівного кадастру, що є власністю держави або представляє державну чи комерційну таємницю, встановлюється у порядку, передбаченому законодавством.

Частинами 1-5, 7 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Статтею 54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Законом України «Про авторське право і суміжні права» охороняються особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов`язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.

Згідно статті 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Відповідно до пунктів 9, 12 частини 1 та частини 2 ст.8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» об`єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме: твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва; ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності. Охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

Згідно п.п.3, 4, 9 ч.3 ст.15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: публічну демонстрацію і публічний показ; будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.29 Закону України «Про архітектурну діяльність» відносини, що виникають під час створення і використання об`єктів архітектури як об`єктів авторського права, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про авторське право і суміжні права", цим Законом та іншими законодавчими актами України. Об`єктами авторського права в галузі архітектури є твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, а також плани, креслення, пластичні твори, ілюстрації, карти та ескізи, що стосуються архітектури. Особа (особи), творчою працею якої (яких) створено об`єкти архітектури як об`єкти авторського права, вважається автором (співавторами) цих об`єктів.

Згідно з ч.2, ч.5 та ч.6 ст.30 Закону України «Про архітектурну діяльність» майнові права на об`єкт архітектури як об`єкт авторського права, створений за замовленням, належать творцеві цього об`єкта або замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором. Автор проекту твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва має виключне право на участь у подальшій його реалізації, якщо інше не передбачено умовами договору із замовником або юридичною чи фізичною особою, де або в якої він працює, а також на внесення змін до не завершеного будівництвом чи збудованого твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва у разі зміни його функціонального призначення чи реконструкції. Використання проекту твору архітектури, містобудування чи садово-паркового мистецтва для реалізації допускається тільки одноразово, якщо інше не обумовлено договором, згідно з яким створено проект. Повторне використання такого проекту і розробленої на його основі робочої документації здійснюється виключно за згодою автора з виплатою йому або його правонаступникам авторської винагороди.

Аналізуючи вищенаведені норми суд доходить висновку, що схема розміщення тимчасової споруди, яка є додатком до паспорта прив`язки, є об`єктом авторського права, та відповідно є конфіденційною інформацією з обмеженим доступом, а тому не може бути надана позивачу відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

При цьому, та обставина, що відповідно до п.п.2.16, 2.25 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності до інформаційних баз містобудівного кадастру вносяться відомості паспортів прив`язки тимчасових споруд, не свідчить про те, що до цього реєстру вносяться саме схема розміщення ТС, яку включає паспорт прив`язки, оскільки до таких баз вносяться лише відомості паспортів прив`язки тимчасових споруд.

Окрім цього суд зазначає, що ОСОБА_3 , який як стверджують сторони є замовником паспорта прив`язки тимчасової споруди №54-ППСТ, 31 жовтня 2019 року подав до Тарутинської районної державної адміністрації заяву (а.с.37), в якій просив не надавати інформацію, яка стосується його особисто, його сім`ї, майнових, договірних, фінансових питань та інших, будь яким фізичним та юридичним особами, та надавати її лише за його письмовою згодою та згодою членів його сім`ї.

Щодо посилань позивача на те, що прізвище, ім`я та по батькові замовника паспорта прив`язки тимчасової споруди, його адреса не є конфіденційною інформацією, суд не приймає до уваги, оскільки це не було підставою відмови у наданні позивачу схеми розміщення тимчасової споруди, а позивач у свою чергу не оскаржує дії відповідача щодо надання йому копії паспорта прив`язки тимчасової споруди №54-ППТС без вказаної інформації.

Суд зазначає, що у позовній заяві позивач оскаржує відмову відповідача у наданні йому ОСОБА_1 паспорта прив`язки тимчасової споруди №54-ППТС зі схемою розміщення тимчасової споруди, при цьому з листа Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 29.11.2019 року №32/01-52інф не вбачається, що відповідачем розглядався запит ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині надання їм копій таких складових паспорта прив`язки ТС як схеми розміщення ТС та ескізу фасадів ТС у кольорі М 1:50, не зазначено про задоволення чи про відмову в задоволення запиту в цій частині.

Однак, враховуючи те, що позивач не оскаржує бездіяльність відповідача в цій частині розгляду запиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 25.11.2019 року, суд не надає їй правової оцінки.

Решта доводів та заперечень відповідача у відзиві на позов висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи те, що провадження у справі відкрито 24.12.2019 року, строки розгляду даної справи, визначені ст.258 КАС України, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Вовченко О.А. у період з 12.02.2020 року по 25.02.2020 року включно у відпустці, в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду складено суддею 26.02.2020 року (перший робочий день).

Керуючись ст.ст. 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання протиправною відмову Тарутинської РДА Одеської області в задоволенні запиту ОСОБА_1 від 25.11.2019 року на публічну інформацію щодо надання паспорту прив`язки тимчасової споруди 54-ППТС та схеми розміщення тимчасових споруд 54-ППТС та зобов`язання Тарутинської РДА Одеської області задовольнити вказаний запит - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ).

Відповідач - Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області (вул.Широка, 1, смт.Тарутине, Одеська обл., 68500, код ЄДРПОУ 04056894).

Суддя Вовченко O.A.

.