КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-вк/824/6/2020

Справа № 824/180/19

У Х В А Л А

Іменем України

24 лютого 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі головуючого судді Кашперської Т.Ц. при секретарі Богдан І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Індумет СА (Indumet SA) про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду, винесеного у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії 25 березня 2019 року у справі № 173823 про стягнення грошових коштів із Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод», Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу», -

в с т а н о в и в :

20 вересня 2019 року компанія Індумет СА (Indumet SA), юридична особа, створена відповідно до законів Великого Герцогства Люксембург, звернулася до суду з заявою про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду, винесеного у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії 25 березня 2019 року у справі № 173823 про стягнення грошових коштів із Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод», Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу».

Заяву обґрунтовувала тим, що 25 березня 2019 року Лондонським Міжнародним Арбітражним Судом (далі ЛМАС) винесено зазначене рішення. Відповідно до ст. 27 Угоди будь-який кредитор за Угодою може у будь-який час уступити будь-яке із своїх прав або передати шляхом новації будь-які свої права або обов`язки за Угодою іншій особі шляхом укладення Свідоцтва щодо Передачі. Передача прав за Свідоцтвом щодо Передачі буде дійсною, якщо діючий кредитор та новий кредитор передадуть Кредитному Агенту належним чином оформлене Свідоцтво щодо Передачі та Кредитний Агент укладе його.

Зазначала, що починаючи з листопада 2012 року, Заявник та існуючі кредитори за Угодою уклали низку угод відповідно до правил та процедур передачі прав вимоги за Угодою, що підтверджується документами, які містяться в Меморандумі кредитного агента від 08 серпня 2019 року.

28 вересня 2007 року Каліон та Кредіт Свісс, будучи початковими кредиторами, які володіли правами вимоги за основною сумою кредиту в розмірі 150 000 000 доларів США кожен, передали свої частки кредиту загальним розміром 225 000 000 доларів США 13 новим кредиторам. В результаті подальших транзакцій заявник набув права вимоги за основною сумою кредиту за угодою в розмірі 255 000 000 доларів США. Набуття прав заявником в результаті вищевказаних транзакцій було здійснено на підставі свідоцтв про передачу, що містяться у Меморандумі. Передача прав була здійснена на підставі свідоцтв про передачу, як передбачено п. 27.4 Угоди, та набуває чинності після надання такого свідоцтва про передачу Кредитному Агенту та його підписання кредитним агентом. Новий кредитор бере на себе права і обов`язки діючого кредитора та стає новим кредитором в дату, коли кредитний агент підпише таке свідоцтво про передачу. Всі Свідоцтва щодо передачі були підписані Кредитним Агентом, тому відповідні відступлення набули чинності.

Між Україною та Люксембургом , серед інших держав, було у свій час ратифіковано Конвенцію про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, таким чином, рішення, винесене ЛМАС, підлягає визнанню та приведенню у виконання на території України.

Юрисдикція арбітражного суду щодо вирішення цього спору ґрунтується на положенні ст. 37.1 Контракту між Заявником та Боржниками, у розумінні положень ч. 2 статті ІІ Конвенції та ст. 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» зазначене застереження договору є дійсною письмовою арбітражною угодою, що фактично було визнано арбітражним судом, який має право вирішувати це питання відповідно до своєї юрисдикції.

На підставі вищевикладеного просила постановити ухвалу про визнання та надання дозволу на виконання остаточного арбітражного рішення, ухваленого 25 березня 2019 року ЛМАС у справі № 173823 про стягнення: 255 000 000 доларів США основної заборгованості за Кредитною угодою від 14 серпня 2007 року з Лендмонт Лтд, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА як солідарних боржників;

103 264 474,27 доларів США договірних відсотків нарахованих за період до дати (включно) цього остаточного арбітражного рішення з Лендмонт Лтд, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА як солідарних боржників;

96 319 148,22 доларів США договірних відсотків нарахованих за період до дати (включно) цього остаточного арбітражного рішення з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» на користь Індумет СА за тим принципом, що будь-який платіж, здійснений будь-яким із боржників згідно із пунктом наведеним вище, звільняє ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» від відповідальності в обсязі такого платежу (і навпаки);

Відсотка нарахованого з дати ухвалення остаточного арбітражного рішення, ухваленого 25 березня 2019 року ЛМАС, до тих пір, поки не буде здійснений платіж в повному обсязі, за річною ставкою у розмірі ЛІБОР в доларах США за три місяці, плюс 2 %, нарахований на щорічній основі з Лендмонт Лтд, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА;

215 529,46 доларів США, 28 141,20 євро та 13 123,19 фунтів стерлінгів судових витрат, 50 % яких має бути сплачено ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», та решта 50 % має бути сплачена Лендмонт Лтд, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевчький коксохімічний завод» та Корпорацією «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА на індивідуальній основі, при цьому кожен боржник покриває 20 % від вказаної суми;

93 053,08 фунтів стерлінгів як суму арбітражних витрат з Лендмонт Лтд, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА як солідарних боржників;

Стягнути з Лендмонт Лтд , ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» судові витрати в зв`язку з поданням цієї заяви в розмірі 1003,50 грн. як солідарних боржників;

Видати виконавчі листи окремо на Лендмонт Лтд, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на примусове виконання остаточного арбітражного рішення, ухваленого 25 березня 2019 року ЛМАС у справі № 173823.

Від представника Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» 20 листопада 2019 року надійшло заперечення проти заяви, згідно якого представник боржника вважав, що заява не підлягає задоволенню з підстав порушення публічного порядку та непідсудність спору міжнародному комерційному арбітражу. За своєю правовою природою, визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це правовий механізм, що забезпечує застосування на території України засобів примусового виконання для рішень, прийнятих в порядку міжнародного комерційного арбітражу. Інститут визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу закріплюється і існує в національному та міжнародному праві не інакше, як з метою реалізації примусового виконання рішення із застосуванням заходів (інструментів) такого примусового виконання, передбачених у національному законодавстві країни, у якій запитується таке виконання.

В контексті викладеного, боржник повідомляв, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2019 року по справі № 904/2104/19 стосовно ПАТ «ДМК» відкрито провадження у справі про банкрутство, запроваджено процедуру розпорядження майном боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Дані обставини зумовлюють наявність підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу. На сьогоднішній день до виключної компетенції Господарського суду Дніпропетровської області у межах справи про банкрутство відноситься розгляд всіх спорів з майновими вимогами до цього боржника. У разі надання дозволу на виконання рішення арбітражного рішення, на думку боржника, буде порушено публічний порядок України, оскільки єдиним результатом прийняття такого рішення національним судом буде створення підстав для застосування заходів примусового стягнення, що є неприпустимим та порушуватиме діючий режим мораторію на задоволення вимог, до яких за своєю природою відносяться і вимоги, визначені арбітражним рішенням.

Представник заявника Індумет СА адвокат Кучанський О.В. направив пояснення на заперечення ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», зазначивши, що доводи боржника про те, що заява про визнання рішення ЛМАС має розглядатися в рамках провадження про банкрутство боржника, не заслуговують на увагу, в зв`язку з тим, що визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу здійснюється за правилами окремого виду непозовного цивільного судочинства, а отже не є предметом юрисдикції господарських судів.

Також 21 лютого 2020 року до суду надійшло пояснення ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» по суті заяви Індумет СА, в яких боржник зазначив, що звернення з заявою про грошові вимоги до ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» в процедурі банкрутства (справа № 904/2104/19) відбулося раніше, ніж звернення заявника до Київського апеляційного суду з заявою про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року. 14 листопада 2019 року Господарським судом Дніпропетровської області за результатами попереднього засідання постановлено ухвалу, якою відхилено у повному обсязі грошові вимоги заявника Індумет СА на загальну суму 23 640 414 290,40 грн., тобто включно з грошовими вимогами, які виникли на підставі вищевказаного рішенням ЛМАС від 25 березня 2019 року. Індумет СА на вищезазначену ухвалу суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій останнє просило скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2019 року у справі № 904/2104/19 в частині відхилення грошових вимог Індумет СА до ПАТ «ДМК» у розмірі 23 640 414 290,90 грн. та прийняти нове рішення в цій частині, а саме - визнати вимоги Індумет СА до ПАТ «ДМК» у розмірі 23 640 414 290,40 грн. 05 лютого 2020 року Східним апеляційним господарським судом прийнято постанову за результатом розгляду апеляційних скарг на вищевказану ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2019 року по справі № 904/2104/19, якою зокрема апеляційну скаргу Індумет СА залишено без задоволення.

Таким чином, вказував, що набрало законної сили рішення суду України - ухвала Господарського суду Дніпропетровської області, за результатом розгляду грошових вимог Компанії Індумет СА, що виникли на підставі вищевказаного рішення ЛМАС, винесеного у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії 25 березня 2019 року у справі № 173823. Вважав, що вказана обставина виключає можливість задоволення заяви Компанії Індумет СА про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року у справі № 173823.

Зазначав, що окрім наявності в даному випадку рішення суду України, що набрало законної сили стосовно грошових вимог Компанії Індумет СА до ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат», які виникли з тих же підстав та про той же предмет, що і грошові вимоги за остаточним арбітражним рішенням, ухваленого 25 березня 2019 року ЛМАС у справі № 173823, примусове виконання останнього є неможливим внаслідок існування процедури банкрутства відносно ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат» (справа № 904/2104/19) внаслідок введення мораторію на задоволення вимог до ПАТ «ДМК» у відповідності до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2019 року, справа № 904/2104/19.

Вважав, що оскільки відповідно до п. 3 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, це є окремою додатковою підставою для відмови компанії Індумет СА у задоволенні його клопотання.

В судовому засіданні представник Індумет СА підтримав заяву і просив її задовольнити.

Представник ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, вивчивши та дослідивши заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про задоволення заяви з наступних підстав.

Статтею 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях, у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших - органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Частиною 1 ст. 82 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що визнання та виконання рішень, визначених у ст. 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону Україну «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Частиною 1 ст. 475 ЦПК України визначено, що питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.

Згідно з ч. 3 ст. 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.

Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати, чи законним є прийняте рішення, обговорювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.

Судом встановлено, що 14 серпня 2007 року між Лендмонт Лтд , Каліон та Кредіт Свісс Інтернешнл укладено кредитну угоду, згідно п. 2.1 якої в порядку та на умовах цієї угоди, кредитори надають компанії строковий кредит на загальну суму, яка дорівнює сумі Загальних Кредитних Зобов`язань. Згідно п. 6 кредитної угоди, компанія повинна повністю погасити запозичення на остаточну дату погашення, яка згідно п. 1 «Тлумачення» означає дату, яка настає через 3 роки після дати підписання (а. с. 68 т. 1 - 87 т. 2).

Згідно п. 36 кредитної угоди, ця угода регулюється правом Англії.

Згідно п. 37 кредитної угоди, відповідно до п. 37.2 (Вибір щодо судового розгляду), будь-який спір, розбіжність, вимога або невідповідність («Спір»), який виникає на підставі, по відношенню або у зв`язку з цією угодою або будь-яким іншим фінансовим документом, включаючи спір стосовно існування, чинності, тлумачення, виконання або розірвання, подається на розгляд та остаточно вирішується арбітражним судом відповідно до Арбітражного Регламенту Лондонського Суду Міжнародного Арбітражу. Склад арбітрів складається з трьох осіб. Компанія пропонує кандидатуру одного арбітра для призначення судом Лондонського Суду Міжнародного Арбітражу. Більшість Кредиторів та Кредитний Агент пропонують спільну кандидатуру одного арбітра для призначенням Лондонським міжнародним арбітражним судом. ЛСМА призначає головуючого. Якщо протягом 30 днів після подання Заяви про Арбітраж, надісланої до Реєстру ЛСМА (і) Компанія не пропонує кандидатури арбітра або (іі) Більшість Кредиторів і Кредитний Агент не пропонують спільної кандидатури арбітра, ЛСМА призначає такого арбітра. Кожен інший Боржник та кожна Фінансова Сторона чітко домовляються та погоджуються з такою процедурою для пропонування кандидатури та призначення Арбітражної Колегії, а також безвідклично та безумовно відмовляються від будь-якого права щодо обрання свого власного арбітра. Місцем або юридичне місце арбітражного провадження буде місто Лондон. Мовою арбітражного розгляду є англійська мова. Усі документи, подані у зв`язку з провадженнями, повинні бути оформлені англійською мовою або повинні супроводжуватися засвідченим перекладом на англійську мову, якщо були складені іншою мовою. Вручення будь-якої Заяви про арбітраж відповідно до цього пункту відбувається рекомендованим листом на адресу, яка була надана для надсилання повідомлення відповідно до статті 33 (Повідомлення).

Поручителями за даною угодою є ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ВАТ «Алчевський коксохімічний завод», Корпорація «Індустріальна спілка Донбасу» (а. с. 22 т. 2).

Загальні зобов`язання визначені в сумі 300 000 000 доларів США (а. с. 23 т. 2).

В матеріалах справи наявні додаткова угода від 21 вересня 2007 року (а. с. 88 т. 2 - 126 т. 3) та договір про внесення змін від 15 лютого 2011 року (а. с. 127 - 248 т. 3).

Як вбачається із Меморандуму кредитного агента від 08 серпня 2019 року (а. с. 1 - 204 т. 4), заявник та існуючі кредитори за кредитною угодою уклали низку угод відповідно до правил та процедур передачі прав вимоги за Угодою. В тому числі, 29 листопада 2012 року Індумет СА набув права вимоги за Угодою від ОТП Банк ПЛС в розмірі 23 000 000 доларів США, які ОТП Банк ПЛС набув в результаті початкового трансферу; 10 грудня 2012 року Індумет СА набув права вимоги за Угодою від наступних кредиторів та в наступних розмірах: 30 000 000 доларів США від Каліон , та 23 000 000 доларів США від Дойче Банк АГ, Лондонська філія; 12 грудня 2012 року Індумет СА набув права вимоги за Угодою від Сосьете Женераль в розмірі 7 500 000 доларів США; 28 грудня 2012 року Індумет СА набув права вимоги за Угодою від Барклейс Банк ПЛС в розмірі 7 500 000 доларів США; 21 березня 2013 року заявник набув права вимоги за Угодою від Сітібанк Інтернешнл ПЛС в розмірі 5 000 000 доларів США; 28 червня 2013 року Індумет СА набув права вимоги за Угодою від Морган Стенлі Банк Інтернешнл Лімітед в розмірі 7 500 000 доларів США, від Райффайзен Банк Інтернешнл АГ в розмірі 30 000 000 доларів США та від Роял Бенк ов Скотланд ПЛС в розмірі 15 000 000 доларів США; 19 вересня 2013 року Індумет СА набув права вимоги за Угодою від Дойче Банк, Лондонська філія в розмірі 30 000 000 доларів США; 21 листопада 2013 року Індумет СА набув права вимоги за угодою від Дойче Банк, Лондонська філія в розмірі 15 000 000 доларів США; 28 липня 2014 року Індумент СА набув права вимоги за Угодою від Банк Кантонале де Женева в розмірі 10 000 000 доларів США; 08 вересня 2014 року Індумет СА набув права вимоги за Угодою від Дойче Банк Лондонська філія в розмірі 15 000 000 доларів США; 03 червня 2015 року Індумет СА набув права вимоги за Угодою від Сіпорт Груп Юроп ЛЛП в розмірі 36 500 000 доларів США.

В цілому Індумет СА отримала право вимоги за основною сумою боргу за Угодою в розмірі 255 000 000 доларів США на підставі свідоцтв про передачу, що містяться у Меморандумі.

06 грудня 2017 року Індумет СА ініціювала провадження в ЛМАС шляхом подачі Заяви про арбітраж, посилаючись на положення п. 37.1 Кредитної угоди. Відповідачами в даному провадженні визначені Лендмонт Лтд, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод», Корпорація «Індустріальна спілка Донбасу», заявляючи вимоги на несплачену основну суму в розмірі 255 000 000 доларів США, несплачені договірні відсотки на основну суму, які заявлені в розмірі 81 648 104,62 доларів США станом на 29 березня 2018 року та продовжують нараховуватися після цієї дати до дати винесення арбітражного рішення за річною ставкою, встановленою Кредитним агентом наприкінці грудня 2018 року; відсотки, нараховані після винесення арбітражного рішення на дискреційній основі згідно зі ст. 26.4 Регламенту ЛМАС, витрати та видатки, понесені в зв`язку з арбітражним провадженням.

Відповідно до ст. 5 Регламенту ЛМАС, суд ЛМАС призначив арбітрів Крістофера Ньюмарка, Зое О`Салліван , Майкла Бріндла (головуючий) та листом від 24 квітня 2018 року повідомив про це сторони, що відображено у п. 24 арбітражного рішення (а. с. 17 - 101 т. 5).

Участь відповідачів у веденні провадження та процесуальних заходах зазначається у пунктах 26 - 52 арбітражного рішення.

Остаточним арбітражним рішенням ЛМАС від 25 березня 2019 року в справі № 173823 наказано, щоб кожен із перелічених: Перший, Другий, Третій, Четвертий і П`ятий відповідачі сплатили Позивачу основну суму заборгованості в розмірі 255 000 000 доларів США в якості солідарних боржників; наказано, щоб кожен із перелічених: Перший, Другий, Четвертий і П`ятий відповідачі сплатили Позивачу договірні відсотки у розмірі 103 264 474,27 доларів США за період до дати (включно) цього арбітражного рішення в якості солідарних боржників; наказано Третьому відповідачу сплатити Позивачу договірний відсоток в розмірі USD 96 319 148,22 доларів США за період до дати (включно) цього Арбітражного рішення, за тим принципом, що будь-який платіж, здійснений будь-яким із Відповідачів згідно із п. 2, наведеним вище, звільняє Третього відповідача від відповідальності в обсязі такого платежу (і навпаки); наказано, щоб кожен із перелічених: Перший, Другий, Третій, Четвертий і П`ятий відповідачі сплатили відсоток відповідно до Статті 49(3) Закону про арбітраж від 1996 року та Статті 26.4 Регламенту ЛМАС на всі суми, що підлягають сплаті ними згідно із пунктами 1,2 і 3, наведеними вище, Позивачу, з дати цього Арбітражного рішення, до тих пір, поки не буде здійснений платіж в повному обсязі, за річною ставкою у розмірі ЛІБОР в доларах США за останні три місяці, плюс 2 %, нарахованих на щорічній основі.

Встановлено, що Судовими витратами Позивача, які підлягають відшкодуванню, є наступні: 215 529,46 доларів США, 28 141,20 євро і 13 123,19 фунтів стерлінгів.

Наказано, щоб Третій відповідач сплатив Позивачу 50 % цих Судових витрат і що решта 50 % від цих Судових витрат повинна бути сплачена Позивачу Першим, Другим, Третім, Четвертим і П`ятим відповідачами на індивідуальній основі, при цьому кожен Відповідач покриває 20 % від вказаної суми.

Наказано, що Перший, Другий, Третій, Четвертий і П`ятий відповідачі повинні сплатити позивачу 93 053,08 фунтів стерлінгів на суму Арбітражних витрат в якості солідарних боржників.

Встановлено, що вказане рішення не оскаржено і в добровільному порядку боржником не виконано.

Відповідно до статті 5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк) (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 08 січня 1961 року, у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що: a) сторони в арбітражній угоді, за принципами застосовуваного до них закону, в будь-якій мірі були недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності вказівки про таке підпорядкування, згідно із законом країни, де рішення було винесено, або b) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення, або c) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або е) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено його виконання компетентною владою країни, де воно було винесено, або країни, закон якої застосовувався. У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що: a) об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або b) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.

Статтею 478 ЦПК України та ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:

1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або

б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або

ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або

2) якщо суд визнає, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача (правова позиція Верховного Суду України, викладена у справі № 6-39цс14).

Боржниками не надано будь-яких належних обґрунтувань та доказів, які б стали підставою для відмови у задоволенні заяви Індумет СА відповідно до вимог вищезазначених норм.

Суд відхиляє доводи заперечення ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», що задоволення майнових вимог Індумет СА до ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» через застосування механізму примусового виконання рішення в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» наразі є неможливим, а розгляд всіх спорів з майновими вимогами до цього товариства відноситься до виключної компетенції Господарського суду Дніпропетровської області у межах справи № 904/2104/19 про банкрутство ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», з таких підстав.

Дійсно, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2019 року в справі № 904/2104/19 відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів в порядку ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (а. с. 147 - 158 т. 5).

Разом із тим, відповідно до ст. 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором; згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Таким чином повноваження на визнання та надання дозволу на виконання знаходяться поза межами юрисдикції господарських судів, а тому у Господарського суду Дніпропетровської області, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», відсутні повноваження для розгляду такого питання.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, в даному ж випадку Київським апеляційним судом вирішується питання визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, майновий спір з вимогами до боржника між сторонами у цій справі був вирішений до моменту порушення провадження у справі про банкрутство.

Більш того, арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і виконується на території України з дотриманням спеціальної процедури, порушень якої не встановлено.

Із цих же підстав суд відхиляє доводи ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» в поясненнях, які надійшли до суду 21 лютого 2020 року, щодо неможливості задоволення заяви Індумет СА в зв`язку із набранням чинності постановою Східного апеляційного господарського суду від 05 лютого 2020 року у справі № 904/2104/19.

Доводи ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» в запереченні від 15 листопада 2019 року про те, що визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу та видача виконавчих листів суперечитиме публічному порядку України, суд вважає безпідставними.

Стаття 478 ЦПК України не містить визначення того, що розуміється під «публічним порядком».

При визначенні змісту цього поняття варто ураховувати рекомендації Асоціації міжнародного права щодо публічного порядку, прийняті у місті Нью-Делі у 2002 році, у яких зазначено, що остаточність арбітражних рішень у міжнародному комерційному арбітражі повинна поважатися за винятком надзвичайних обставин.

Такі надзвичайні обставини існують, якщо визнання або примусове виконання арбітражного рішення буде суперечити міжнародному публічному порядку. Згідно з пунктом 1 (d) цих рекомендацій, міжнародний публічний порядок будь-якої держави включає в себе: (I) фундаментальні принципи, що стосуються справедливості або моралі, які держава бажає захищати, навіть якщо вона не була безпосередньо залучена до участі у спорі; (IІ) правила, призначені для обслуговування основних політичних, соціальних або економічних інтересів держави, відомі як lois de polis або «правила громадського порядку»; і (ІІІ) обов`язок держави дотримуватися своїх зобов`язань перед іншими державами або міжнародними організаціями.

Порушення публічного порядку матиме місце, якщо визнання і приведення до виконання рішення іноземного арбітражного суду у конкретному випадку так суперечитиме національним нормам, що згідно з національними принципами правопорядку це є неприпустимим.

Судом не встановлено, а заявником не доведено обставин, які б свідчили про те, що визнання і надання дозволу на виконання рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року будь-яким чином суперечитиме публічному порядку України.

Наведені висновки узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 17 жовтня 2019 року у справі № 824/239/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи доводи заперечення ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», суд також враховує, що рішенням арбітражного суду передбачено стягнення коштів з усіх боржників на солідарній основі, при цьому не всі боржники перебувають у стадії неплатоспроможності і з огляду на це застосування положень законодавства, що регулює процедуру банкрутства, не узгоджується із ст. V Нью-Йоркської Конвенції, ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та Главою 3 Розділу ІХ ЦПК України.

Таким чином, судом встановлено, що компанія Індумет СА звернулася до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення ЛМАС у межах встановленого законом строку, заявником до заяви долучено документи згідно з переліком, передбаченим ст. 476 ЦПК України, на час звернення до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року вступило в законну силу, було остаточним для сторін та підлягало виконанню, відповідачі були належним чином повідомлені про арбітражний розгляд, їх доводи щодо компетенції перевірені арбітражним судом, угода, яка містить арбітражне застереження, недійсною не визнавалася, а рішення винесене арбітражним судом щодо спору, передбаченого арбітражною угодою.

Судом також не визнано, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

У відповідності до частини першої ст. 479 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 479 ЦПК України, якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу передбачена сплата відсотків та (або) пеня, які нараховуються відповідно до умов, вказаних в рішенні міжнародного арбітражу, суд вказує в своїй ухвалі про визнання та надання дозволу на виконання такого рішення про нарахування таких відсотків та (або) пені до моменту виконання рішення з урахуванням чинного законодавства, що регулює таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який (яка) здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого (якої) можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

За частиною шостою статті 479 ЦПК України якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті або валютах, суд, який розглядає це клопотання, вказує в своїй ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, а за заявою стягувача суд визначає суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 15 травня 2018 року у справі № 759/16206/14-ц викладений правовий висновок щодо повноважень виконавця нараховувати відсотки на визначену чинним рішенням міжнародного комерційного арбітражу суму відшкодування збитків.

Рішення міжнародного комерційного арбітражу у цій справі не містить двозначності стосовно того, в якому розмірі боржники мають сплатити відсотки на користь стягувача, а проведення виконавцем розрахунку відсотків не є втручанням у відносини, врегульовані в арбітражному застереженні, та не може вважатися виходом за межі повноважень і порушенням публічного порядку.

Оскільки рішенням міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті та стягувач не звертався з заявою про визначення суми стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали, тому суд вказує в ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу.

З огляду на те, що судом не встановлено підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року у справі № 173823 про стягнення грошових коштів із Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод», Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» підлягає задоволенню.

Відповідно, слід видати виконавчий лист на примусове виконання рішення ЛМАС від 25 березня 2019 року у справі № 17382.

Крім цього, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що покладення солідарного обов`язку по сплаті судових витрат чинним процесуальним законодавством не передбачено, суд здійснює розподіл судових витрат та стягує з Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод», Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу»із кожного на користь Індумет СА 192 грн. судових витрат, сплата яких підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією, однак в межах ставки судового збору 960,50 грн., встановленої ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 141, 268, 351, 352, 474, 477, 479 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву Індумет СА (Indumet SA) - задовольнити.

Визнати і надати дозвіл на виконання рішення Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду від 25 березня 2019 року у справі № 173823, про стягнення:

255 000 000,00 доларів США основної заборгованості за кредитною угодою від 14 серпня 2007 року з Лендмонт Лтд (LandmontLtd), Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» та Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА (Indumet SA) як солідарних боржників;

103 264 474,27 доларів США договірних відсотків нарахованих за період до дати (включно) цього остаточного арбітражного рішення з Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» та Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА (Indumet SA) як солідарних боржників;

96 319 148,22 доларів США договірних відсотків нарахованих за період до дати (включно) цього остаточного арбітражного рішення з Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» на користь Індумет СА (Indumet SA) за тим принципом, що будь-який платіж, здійснений будь-яким із Боржників згідно із пунктом наведеним вище, звільняє Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» від відповідальності в обсязі такого платежу (і навпаки);

Відсотка нарахованого з дати ухвалення остаточного арбітражного рішення, ухваленого 25 березня 2019 року Лондонським Міжнародним Арбітражним Судом, до тих пір, поки не буде здійснений платіж в повному обсязі, за річною ставкою у розмірі ЛІБОР в доларах США за три місяці, плюс 2 %, нарахований на щорічній основі з Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» та Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА (Indumet SA);

215 529,46 доларів США, 28 141,20 євро та 13 123,19 фунтів стерлінгів судових витрат, 50 % яких має бути сплачено Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат», та решта 50 % має бути сплачена Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат», Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат», Публічним акціонерним товариством «Алчевський коксохімічний завод» та Корпорацією «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА (Indumet SA) на індивідуальній основі, при цьому кожен боржник покриває 20 % від вказаної суми;

93 053,08 фунтів стерлінгів як суму арбітражних витрат з Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» та Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА (Indumet SA) як солідарних боржників.

Стягнути з Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» та Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Індумет СА (Indumet SA) із кожного 192 грн. судових витрат.

Видати виконавчі листи окремо на Лендмонт Лтд (Landmont Ltd), Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат», Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат», Публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод» та Корпорацію «Індустріальна спілка Донбасу», на примусове виконання остаточного арбітражного рішення, ухваленого 25 березня 2019 року Лондонським Міжнародним Арбітражним Судом у справі № 173823.

Відомості щодо учасників справи:

Індумет СА (Indumet SA) - акціонерне товариство, зареєстрований офіс якого знаходиться за адресою: 41 авеню де ла Ліберте, L-1931 Люксембург, Велике Герцогство Люксембург (41 avenue de la Liberte L-1931 Luxembourg, Grand Duchy of Luxembourg).

Лендмонт Лтд (Landmont Ltd) - компанія з обмеженою відповідальністю, зареєстрований офіс якої знаходиться за адресою: 3 Темістоклес Дервіс Стріт, Джулія Хаус, Нікосія 1066, Кіпр ( 3 Themistocles Dervis Street, Julia House, Nicosia 1006, Сyprus).

Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат», код ЄДРПОУ 05441447, місцезнаходження за адресою вул. Вілєсова буд. 20А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400.

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат», код ЄДРПОУ 05393043, місцезнаходження за адресою вул. Соборна буд. 18-Б, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51925, Україна.

Публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод», код ЄДРПОУ 00190816, місцезнаходження за адресою вул. Вілєсова буд. 20А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400.

Корпорація «Індустріальна спілка Донбасу» код ЄДРПОУ 24068988, місцезнаходження вул. Олекси Тихого (раніше вул. Орджонікідзе), буд. 6 м. Краматорськ, 84306, Україна.

Ухвала суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до цього суду.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 24 лютого 2020 року.

Суддя: Кашперська Т.Ц.