ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2020 року

Київ

справа № 820/4157/16

адміністративне провадження № К/9901/42872/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/4157/16

за позовом ОСОБА_1 до в.о. начальника Харківського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України Фастової Н.Ф. про скасування вимоги

за касаційною скаргою в.о. начальника Харківського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України Фастової Н.Ф.

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, постановлену суддею Панченко О.В.,

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 07 лютого 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді: Бегунца А.О., суддів: Рєзнікової С.С., Старостіна В.В.,

УСТАНОВИВ:

Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до виконуючого обов`язки начальника Харківського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України Фастової Наталії Владиславівни (далі - відповідач, в.о. начальника Харківського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України Фастова Н.В.), де просив:

1.1. визнати незаконною та скасувати вимогу в.о. начальника Харківського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України Н.Ф. Фастової від 01 липня 2016 року № 02-16/2-1879 про надання інформації.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно оскаржуваної вимоги від нього запитано інформацію щодо здійснення господарської діяльності, втім в оскаржуваній вимозі відсутні докази (інформація про порушену справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції або інформація про проведення перевірки (із зазначенням реквізитів розпорядчого акту) законності направленої вимоги.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 07 лютого 2017 року, позов задоволено. Скасовано вимогу в.о.начальника Харківського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України Н.Ф. Фастової від 01 липня 2016 року №02-16/2-1879 про надання інформації.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваної вимоги, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції. Факту порушення розгляду заяви або ж справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції чи проведення відповідачем перевірки в порядку, передбаченому Положенням про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25.12.2001 N 182-р судами попередніх інстанцій не встановлено.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

8. 27 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга в.о. начальника Харківського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України Фастової Н.Ф. на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі № 820/4157/16.

9. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою для дослідження ринку послуг з реконструкції нежитлових приміщень стало звернення від 21 червня 2016 року Д/261, направлене депутатом Харківської обласної ради Булах Д.А. на адресу голови Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, який повідомив, що на даному ринку відбулося обмеження конкуренції, наявні ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Вказують, що оспорювана вимога направлена позивачу саме у зв`язку із проведенням дослідження ринку послуг з реконструкції нежитлових приміщень. Також, зокрема, зазначають, що частиною 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК України повністю або частково до господарського суду. Таким чином, вважають, що заявлений позов належить розглядати за правилами Господарського процесуального кодексу України.

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в.о.начальника Харківського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України Фастової Н.Ф. на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі № 820/4157/16.

11. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).

12. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

13. У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали касаційної скарги передано до Верховного Суду.

14. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

15. 21 березня 2018 року вказана касаційна скарга передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

16. 21 березня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Мороз Л.Л., судді Гімон М.М., Бучик А.Ю.

17. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року № 32/0/78-20 у зв`язку із внесенням змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27.12.2019 № 33), що унеможливлює участь судді-доповідача Мороз Л.Л. у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

18. 21 лютого 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. прийнято до провадження справу за касаційною скаргою в.о. начальника Харківського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України Фастової Н.Ф., закінчено підготовчі дії у справі та призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позиція інших учасників справи

19. Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Установлені судами фактичні обставини справи

20. Відповідачем 01 липня 2016 року складено та направлено на адресу відповідача вимогу № 02-16/2-1879, згідно якої у позивача запитано інформацію та копії документів, зокрема, копії сертифікатів відповідності, ліцензій, тощо на здійснення будівельних робіт, які були наявні у позивача на період проведення торгів на закупівлю послуг капітального ремонту адміністративної будівлі Валківського районного суду Харківської області в м. Валки Харківської області по вул. К. Лібкнехта,4, проведених в травні 2016 року, інформацію про місце проживання та фактичну адресу позивача, перелік приміщень, які знаходилися у володінні або користуванні позивача протягом 2014-2015 років та поточного періоду 2016 року, інформацію про номери телефонів позивача, звільнених та працюючих посадових осіб і працівників позивача, зазначити джерело, з якого позивач дізнався про проведення зазначених вище торгів, вказати спосіб отримання позивачем документації конкурсних торгів для участі у торгах, П.І.Б. особи, яка отримала документацію конкурсних торгів, склад документації конкурсних торгів, надати всі документи в електронному вигляді, що готувались позивачем для участі в торгах, всі проекти документів (чернетки тощо) у паперовому та електронному вигляді, які пов`язані з підготовкою пропозиції конкурсних торгів та передували остаточним документам, що були подані позивачем у складі пропозиції конкурсних торгів для участі у торгах, перелік всіх банківських установ, в яких позивач мав або має банківські реквізити за період 2013-2015 років та поточний період 2016 року, тощо.

21. Обґрунтовуючи необхідність отримання визначеної в оскаржуваній вимозі інформації та копій документів, відповідач посилався на приписи статей 3, 7, 12, пунктів 5, 12 частини першої статті 17, статті 22, частини першої та другої статті 22-1 Закону України «Про антимонопольний комітет України», статей 1, 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», пунктів 1, 3, 8, 9 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001р.№ 32-р (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.03.2001р. за № 291/5482.

22. При цьому, згідно оскаржуваної вимоги щодо надання інформації вказано про інформацію депутата Харківської обласної ради Булаха Д.А. , за якою, як він вважає, є ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» при здійсненні торгів на закупівлю послуг капітального ремонту адміністративної будівлі Валківського районного суду Харківської області в м. Валки Харківської області по вул. К. Лібкнехта,4.

23. Не погодившись із вимогою вимогу в.о. начальника Харківського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України Н.Ф. Фастової від 01 липня 2016 року № 02-16/2-1879 "Про надання інформації", позивач оскаржив її до суду.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

24. Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України (в редакції, чинній на звернення до суду із позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

25. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

26. Частиною 2 статті 4 КАС України установлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

27. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

28. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

29. Як слідує із матеріалів справи, позивач, звертаючись із цим позовом, просить суд скасувати вимогу в.о. начальника Харківського обласного територіального управління АМК України Н.Ф.Фастової про надання інформації в межах розгляду звернення щодо наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях учасника процедури закупівлі ОСОБА_1 . Тобто, предметом спору у цій справі є оскарження рішення територіального відділення АМК, пов`язаного з розглядом справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

30. Відповідно до статті 3 Закону України від 26 листопада 1993 року № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України» (далі - Закон № 3659-XII) основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

31. Згідно з частиною 1, 2 статті 12 Закону № 3659-XII для реалізації завдань, покладених на АМК, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення АМК, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватися міжобласні територіальні відділення.

32. За приписами статті 22 Закону № 3659-XII розпорядження, рішення та вимоги органу АМК, голови територіального відділення АМК, вимоги уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу АМК, голови територіального відділення АМК, вимог уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

33. Суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу АМК, голови територіального відділення АМК, уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання АМК, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання (статті 221 Закону № 3659-XII).

34. Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначені Законом № 2210-III, який спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

35. За змістом частиною 2 статті 60 Закону № 2210-III рішення АМК, адміністративної колегії АМК та державного уповноваженого АМК оскаржуються до Господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

36. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

37. Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

38. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, у тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень АМК, а також справи за заявами органів АМК з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

39. З наведеного нормативного регулювання з огляду на фактичні обставини справи слідує, що дії та рішення, ухвалені з процесуальних засад діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції не можуть бути предметом судового розгляду за правилами КАС України. Цей спір підвідомчий судам господарської юрисдикції.

40. Також суд звертає увагу на висновки, викладені у постановах Великої палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 820/2953/18, Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №922/2274/17, від 21 лютого 2019 року у справі № 808/2309/16, від 17 липня 2019 року у справі № 821/780/16, відповідно до яких справи зі спорів про оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України в силу приписів наведеного Закону «Про захист економічної конкуренції» підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, за винятком, відповідно до положень статті 19 КАС України, скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання. Колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цієї правової позиції.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги.

41. Відповідно до статей 238, 240 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, визначених вказаними статтями. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).

42. Пунктом 5 частини 1 статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

43. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті стаття 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

44. Отже, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі № 820/4157/16 підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

45. Відповідно до частини 1 статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

46. Відповідно до частини 1 статті 239 чинної редакції КАС України, позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Висновки щодо розподілу судових витрат

47. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Верховний Суд роз`яснює, що судовий збір може бути повернутий особі за її клопотанням відповідною ухвалою суду у відповідності до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX та статтями 239, 345, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу в.о. начальника Харківського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України Фастової Н.Ф. задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі № 820/4157/16 - скасувати.

3. Провадження у справі № 820/4157/16 за позовом ОСОБА_1 до в.о. начальника Харківського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України Фастової Н.Ф. про скасування вимоги - закрити.

4. Роз`яснити позивачеві, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства, а також роз`яснити, що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним даної постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду