ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2020 року

Київ

справа № 802/1587/18-а

адміністративне провадження № К/9901/20572/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 802/1587/18-а

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, ухвалене суддею Поліщук І.М. та

постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Шидловського В.Б., суддів: Кузьменко Л.В., Залімського І.Г.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У червні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУНП у Вінницькій області), де просив:

1.1. визнати неправомірними дії ГУНП у Вінницькій області щодо зазначення у довідці № 18073645080470104832 серії ІАА № 0334314 відомостей, які не запитувалися, а саме: «є особою, якій 27 січня 2010 року ЛВ на ст. Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ пред`явлено обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 358, частини 11 статті 190 Кримінального кодексу України, кримінальні справи № 34008-2-1-2010/083267, 268 від 18 січня 2010 року, відомості про результати судового розгляду кримінальних справ до МВС не надходили»;

1.2. зобов`язати ГУНП у Вінницькій області виключити із бази даних управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУНП у Вінницькій області інформацію щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Козятин, Вінницької області, до кримінальної відповідальності ЛВ на ст.Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ по кримінальних справах № 34008-2-1-2010/083267, 268 від 18 січня 2010 року за скоєння злочинів, передбачених частиною 1 статті 358, частини 11 статті 190 Кримінального кодексу України.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в квітні 2018 року він звернувся до управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУ МВС України у Вінницькій області із запитом про надання довідки щодо відсутності або наявності за ним непогашеної судимості. На зазначений запит він отримав довідку № 18073645080470104832 , у якій, окрім іншого, зазначено, що ОСОБА_1 . є особою, якій 27 січня 2010 року ЛВ на ст. Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ пред`явлено обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 358, частини 11 статті 190 Кримінального кодексу України, кримінальні справи № 34008-2-1-2010/083267, 268 від 18 січня 2010 року, відомості про результати судового розгляду кримінальних справ до МВС не надходили. З цього приводу він звернувся до Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, однак отримав відповідь про те, що даних відносно результатів розслідування вказаних кримінальних справ та прийнятого по ним рішення в базі даних Козятинського ВП не має. З огляду на викладене, він звернувся із заявою до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, на яку отримав відповідь про те, що кримінальна справа відносно нього в 2010 році була направлена в транспортну прокуратуру для проведення додаткового розслідування та до цього часу на розгляд до суду не надходила. В подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив виключити з обліків дані відносно нього як особи, яка вчинила злочин, однак отримав відмову з вимогою надати завірену копію судового рішення або постанови про закриття кримінальної справи.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не надано доказів існування обставин, які в силу підпункту 11.1 Інструкції № 823/188, є підставою для вилучення інформації з бази даних оперативно-довідкового обліку, а тому відповідачем цілком правомірно відмовлено позивачу у виключенні інформації з бази даних оперативно-довідкового обліку.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

5. 22 липня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

6. Касаційну скаргу обґрунтовує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві. Крім того, зазначає, що фактично позиція Відповідача по цій справі звелася до намагань переконати суд в тому, що ГУНП у Вінницькій області не є правонаступником УМВС України у Вінницькій області, а тому відношення до незавершених розслідуванням кримінальних справ, досудове розслідування по яких проводилося слідчими підрозділами УМВС України у Вінницькій області Відповідач не має, чому суд належної оцінки не надав, та в порушення вимог вказаних статей, суд протягом тривалого часу неодноразово направляв запити Міністерству внутрішніх справ України, ліквідаційній комісії управління МВС України на Південно-Західній залізниці, ліквідаційній комісії ГУМВС України в м. Києві, Козятинському міськрайонному суду Вінницької області щодо місця знаходження кримінальних справ №34008-2-1-2010/083267 та №34008-2-1-2010/083268 відносно ОСОБА_1 , тобто по факту вчиняв дії замість Відповідача, в інтересах Відповідача по збору доказів на користь Відповідача, який в свою чергу, діючи всупереч вимогам Інструкції № 296 службове розслідування по факту втрати вищевказаних кримінальних проваджень не провів, заходів по відновленню кримінальних проваджень не вжив, а в разі неможливості їх відновлення офіційного листа про відсутність цих кримінальних проваджень суду не надав.

7. Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року у справі № 802/1587/18-а.

8. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 21 лютого 2020 року вказану касаційну скаргу прийнято до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

9. Від відповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області 20 серпня 2019 року надійшов відзив на касаційну скаргу, де просить Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 залишити в силі, а касаційну скаргу без задоволення. В обґрунтування зазначає, що управління інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України при постановці на облік інформації стосовно позивача про те, що він є особою, якій 27 січня 2010 року ЛВ на ст. Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ пред`явлено обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 358, частиною 11 статті 190 Кримінального кодексу України, кримінальні справи № 34008-2-1-2010/083267, 268 від 18 січня 2010 року, діяло у межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України. Також зазначили, що аналіз положень Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України свідчить про те, що вилучення даних із обліку здійснюється лише на підставі постанов органів слідства (дізнання), ухвал судів або у зв`язку з закінченням строку зберігання. Даний перелік підстав для вилучення даних з оперативно-довідкових картотек є вичерпним та не підлягає широкому тлумаченню. Крім того, вказала, що УІПКП ГУ НП у Вінницькій області не уповноважене здійснювати контроль за діями слідчих ОВС, посадових осіб органів дізнання та працівників прокуратури під час формування відомостей про обвинувачених чи засуджених після направлення відповідних кримінальних справ до органів прокуратури чи до суду.

Установлені судами фактичні обставини справи

10. У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУ МВС України у Вінницькій області із запитом про надання довідки щодо відсутності або наявності за ним непогашеної судимості.

11. За наслідками розгляду даного запиту позивачу надано довідку № 18073645080470104832 , у якій, окрім іншого, зазначено, що ОСОБА_1 є особою, якій 27 січня 2010 року ЛВ на ст.Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ пред`явлено обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 358, частиною 11 статті190 Кримінального кодексу України, кримінальні справи № 34008-2-1-2010/083267, 268 від 18 січня 2010 року. Відомості про результати судового розгляду кримінальних справ до МВС не надходили.

12. 02 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області із заявою, у якій просив надати інформацію про наслідки розгляду кримінальних справ № 34008-2-1-2010/083267, 268 від 18 січня 2010 року.

13. 16 травня 2018 року позивачу була надана відповідь за № 5869/219/2018, у якій зазначено, що даних відносно результатів розслідування вказаних кримінальних справ та прийнятого по ним рішення в базі даних Козятинського ВП не має. Також з даного приводу позивачу було рекомендовано звернутись до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області для отримання інформації щодо надходження на розгляд вищезазначеної кримінальної справи і результатів її розгляду та отримання відповідного судового рішення з даного приводу, або до ліквідаційної комісії УМВС України на Південно-Західній залізниці.

14. 17 травня 2018 року позивач звернувся із заявою до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, на яку отримав відповідь про те, що кримінальна справа відносно нього в 2010 році була направлена в транспортну прокуратуру для проведення додаткового розслідування та до цього часу на розгляд до суду не надходила.

15. З огляду на викладене, 24 травня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив вилучити інформацію про пред`явлення йому обвинувачення у скоєні злочину.

16. Разом із тим, за наслідками її розгляду листом від 25 травня2018 року позивача було повідомлено, що станом на 25 травня 2018 року інформація про прийняте рішення по даній кримінальній справі відсутня, а тому для внесення відповідних коригувань йому необхідно надати завірену копію судового рішення або постанови про закриття кримінальної справи.

17. Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права й акти їх застосування

18. Відповідно до частин 1 і 2 статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

19. Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII "Про інформацію" визначає інформацію про фізичну особу (персональні дані) як відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (частина перша статті 11).

20. Інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, є конфіденційною та може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (частини 2 статті 21 Закону України "Про інформацію").

21. Відповідно статті 1 Закону України від 01.06.2010 № 2297-VI "Про захист персональних даних" (далі - Закон № 2297) цей Закон регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних. Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.

22. Під обробкою персональних даних розуміється будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем (абзац восьмий статті 2 Закону № 2297).

23. Згідно з частиною 2 статті 4 Закону № 2297 володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.

24. У частині 2 статті 5 Закону № 2297 закріплено, що персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.

25. Статтею 6 Закону № 2297 передбачено, що: мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних (частина перша); склад та зміст персональних даних мають бути відповідними, адекватними та ненадмірними стосовно визначеної мети їх обробки (частина третя); обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством (частина п`ята); не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина шоста).

26. Відповідно до частини 1статті 7 Закону № 2297 забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров`я, статевого життя, біометричних або генетичних даних.

27. Положення частини першої цієї статті не застосовується, якщо обробка персональних даних здійснюється за умови надання суб`єктом персональних даних однозначної згоди на обробку таких даних (пункт 1 частини 2 статті 7 Закону № 2297).

28. За приписами частини 2 статті 14 Закону № 2297 поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

29. Наведеним положенням Законів України "Про інформацію" і "Про захист персональних даних" кореспондують норми Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939), згідно з яким публічною інформацією є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (частина перша статті 1).

30. За загальним правилом публічна інформація є відкритою (частина друга статті 1 Закону № 2939). Виняток становить інформація з обмеженим доступом, яка поділяється на конфіденційну, таємну та службову інформацію (частина перша статті 6 Закону № 2939).

31. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 2939 конфіденційною є інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

32. Розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина 2 статті 7 Закону № 2939).

33. Таким чином, лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.

34. Пунктом 1.2 Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23 серпня 2002 року № 823/188 (далі - Інструкція), визначено, що правовою основою ведення оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є Конституція України, Закони України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про інформацію", міжнародні договори у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку, та ця Інструкція.

35. Згідно з пунктом 2.1 Інструкції об`єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку. Облік здійснюється шляхом ведення алфавітних оперативно-довідкових картотек (далі - ОДК) і дактилоскопічних картотек (далі - ДК), у тому числі з використанням автоматизованих банків даних та автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем. Централізований облік здійснюється Департаментом інформаційних технологій при МВС України (далі - ДІТ при МВС), а регіональний (місцевий) облік - управліннями (відділами) оперативної інформації при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим та при управліннях МВС України в областях. У місті Києві і Київській області алфавітний і дактилоскопічний облік здійснюється ДІТ при МВС України.

36. Відповідно до пункту 8.1 Інструкції інформація оперативно-довідкового та дактилоскопічного обліку ДІТ при МВС та УОІ-ВОІ має обмежений доступ.

37. Пунктом 9.9 Інструкції передбачено, що інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні УОІ-ВОІ за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 КК України. Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов`язковою реєстрацією.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

38. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

39. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

40. Як встановлено судами попередніх інстанцій та слідує з матеріалів справи управлінням інформаційно-аналітичного забезпечення ГУ МВС України у Вінницькій області позивачу надано довідку № 18073645080470104832, у якій, окрім іншого, зазначено, що ОСОБА_1 є особою, якій 27 січня 2010 року ЛВ на ст.Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ пред`явлено обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 358, частиною 11 статті 190 Кримінального кодексу України, кримінальні справи № 34008-2-1-2010/083267, 268 від 18 січня 2010 року. Відомості про результати судового розгляду кримінальних справ до МВС не надходили.

41. 16 травня 2018 року позивачу була надана відповідь за № 5869/219/2018, у якій зазначено, що даних відносно результатів розслідування вказаних кримінальних справ та прийнятого по ним рішення в базі даних Козятинського ВП не має.

42. Листом управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУ МВС України у Вінницькій області від 25 травня 2018 року № 27/М-14зі/01-2018 позивача було повідомлено, що станом на 25 травня 2018 року інформація про прийняте рішення по даній кримінальній справі відсутня, а тому для внесення відповідних коригувань йому необхідно надати завірену копію судового рішення або постанови про закриття кримінальної справи.

43. Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій, виходили із того, що сама лише неможливість встановлення місця знаходження кримінальних справ № 34008-2-1-2010/083267 та № 34008-2-1-2010/083268 від 18 січня 2010 року, на думку судів, не може бути самостійною підставою для вилучення інформації із бази даних оперативно-довідкового обліку, адже не спростовує того факту, що позивач є особою, якій 27 січня 2010 року ЛВ на ст.Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ пред`явлено обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 358, частиною 11 статті 190 Кримінального кодексу України, як і зазначено у виданій відповідачем довідці.

44. Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 8 Закону № 2297 надає право суб`єкту персональних даних пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.

45. Зі змісту оскаржуваних судових рішень та матеріалів справи слідує, що відносно позивача маються лише дані щодо пред`явлення позивачу обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 358, частиною 11 статті 190 Кримінального кодексу України, кримінальні справи № 34008-2-1-2010/083267, 268 від 18 січня 2010 року

46. Аналіз пункту 9.9 Інструкції у системному зв`язку з частиною 1 статті 88 КК України, відповідно до якої особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості, дає підстави для висновку, що у довідку про судимість (несудимість) має включатися інформація про відсутність або наявність у особи судимості згідно з обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили, з урахуванням вимог статей 5 (зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі), 89 (строки погашення судимості) і 108 (погашення та зняття судимості) КК України.

47. Відтак, висновок судів попередніх інстанцій про те, що надання фізичній особі відомостей про неї не обмежується лише інформацією про відсутність (наявність) судимості, але й передбачає надання іншої інформації, що обробляється в оперативно-довідкових картотеках, не ґрунтується на приписах чинного законодавства України, яке визначає зміст та обсяг довідки про судимість (несудимість) та містить заборону поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.

48. Ураховуючи відсутність згоди ОСОБА_1 на поширення іншої конфіденційної інформації про нього, крім відомостей про судимість (несудимість), суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про правомірність дій відповідача щодо включення в оскаржену довідку всієї інформації оперативно-довідкового обліку стосовно позивача, однак без зазначення безпосередньо запитуваної ним інформації про наявність (відсутність) судимості.

49. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вказана інформація, не могла бути відображена у довідці № 18073645080470104832 серії ІАА № 0334314, виданої позивачу, оскільки не відноситься до інформації ані про притягнення особи до кримінальної відповідальності, ані про відсутність (наявність) судимості, ані про наявність обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.

50. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 804/4136/18 та від 18 грудня 2019 року у справі № 826/18484/16.

51. Оцінюючи висновки суду першої та апеляційної інстанцій та доводи касаційної скарги в сукупності, Верховний Суд вважає, що неврахування вищевказаних обставин, порушення норм матеріального права призвело до помилкового висновку судів попередніх інстанцій та неправильного вирішення спору в частині відмови у визнанні неправомірними дії ГУНП у Вінницькій області щодо зазначення у довідці № 18073645080470104832 серії ІАА № 0334314 відомостей, які не запитувалися, а саме: «є особою, якій 27 січня 2010 року ЛВ на ст. Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ пред`явлено обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 358, частини 11 статті 190 Кримінального кодексу України, кримінальні справи № 34008-2-1-2010/083267, 268 від 18 січня 2010 року, відомості про результати судового розгляду кримінальних справ до МВС не надходили».

52. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

53. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

54. За наведених обставин рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в частині визнання неправомірними дії ГУНП у Вінницькій області щодо зазначення у довідці № 18073645080470104832 серії ІАА № 0334314 відомостей, які не запитувалися, а саме: «є особою, якій 27 січня 2010 року ЛВ на ст. Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ пред`явлено обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 358, частини 11 статті 190 Кримінального кодексу України, кримінальні справи № 34008-2-1-2010/083267, 268 від 18 січня 2010 року, відомості про результати судового розгляду кримінальних справ до МВС не надходили».

55. Щодо позовних вимог в частині зобов`язаня ГУНП у Вінницькій області виключити із бази даних управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУНП у Вінницькій області інформацію щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Козятин, Вінницької облатсі, до кримінальної відповідальності ЛВ на ст.Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ по кримінальних справах № 34008-2-1-2010/083267, 268 від 18 січня 2010 року за скоєння злочинів, передбачених частиною 1 статті 358, частини 11 статті 190 Кримінального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

56. Повноваження поліції у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення та формування інформаційних ресурсів передбачено статтями 25, 26 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі Закон України № 580-VIII).

57. Пунктом 1 частини другої статті 25 цього ж Закону визначено, що в рамках інформаційно-аналітичної діяльності поліція формує бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

58. Частина 1 статті 26 Закону № 580-VIII регламентує, що поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

59. Умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури визначено Порядком доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.11.2016 року № 1256 (далі - Порядок № 1256).

60. Персонально-довідковий облік є частиною єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, тобто, володільцем цього обліку є МВС України, а управління інформаційно-аналітичної підтримки Управління відповідно до статті 25 Закону № 580-VIII є його користувачем.

61. Пунктом 2.1. Інструкції №823/188 визначено, що оперативно-довідковий і дактилоскопічний облік здійснюється шляхом ведення алфавітних оперативно-довідкових картотек (далі - ОДК) і дактилоскопічних картотек (далі - ДК), у тому числі з використанням автоматизованих банків даних та автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем.

62. Централізований облік здійснюється Департаментом інформаційних технологій при МВС України (далі - ДІТ при МВС), а регіональний (місцевий) облік - управліннями (відділами) оперативної інформації при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим та при управліннях МВС України в областях. У місті Києві і Київській області алфавітний і дактилоскопічний облік здійснюється ДІТ при МВС України, а в місті Севастополі - УОІ при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим.

63. Згідно із абз. "б" підпункту 2.3 Інструкції №823/188 в УОІ-ВОІ регіональному (місцевому) обліку підлягають засуджені особи або особи, яким пред`явлено звинувачення, незалежно від складу злочину чи обраного запобіжного заходу.

64. Відповідно до підпункту 3.1 Інструкції №823/188 підстави для поставлення на облік осіб, які засуджені або притягаються до кримінальної відповідальності, оголошені в розшук, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом:

а) постанова про притягнення як обвинувачуваного;

б) вирок суду;

в) санкціоновані прокурором протоколи, складені відповідно до статті 426 КПК України;

г) постанова про заведення оперативно-розшукової справи;

ґ) постанова про затримання особи, яка підозрюється в занятті бродяжництвом.

65. В оперативно-довідкових картотеках (банках даних) ДІТ при МВС і територіальних УОІ-ВОІ облікові документи зберігаються незалежно від погашення або зняття судимості (пункт 10.1 Інструкції №823/188).

66. Зі змісту оскаржуваних судових рішень слідує та не заперечується сторонами, що позивач є особою, якій 27 січня 2010 року ЛВ на ст. Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ пред`явлено обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 358, частини 11 статті 190 Кримінального кодексу України, кримінальні справи № 34008-2-1-2010/083267, 268 від 18 січня 2010 року.

67. Порядок вилучення облікових документів передбачений підпунктом11.1 Інструкції.

68. З оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються: а) раніше складені облікові документи у разі їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку; б) алфавітні картки на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, до яких не застосовувався запобіжний захід у вигляді взяття під варту, при заміні цих карток на арештантські або картки з рішенням суду; в) облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок; г) облікові документи, що підлягають вилученню у зв`язку із закінченням строку їх зберігання відповідно до пункту10 Інструкції.

69. Із аналізу наведених положень слідує, що вилучення з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ облікових документів осіб, окрім іншого, може мати місце у випадку їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку, а також, якщо кримінальні справи стосовно осіб припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок.

70. Судом першої інстанції вживалися заходи щодо встановлення місця знаходження кримінальних справ № 34008-2-1-2010/083267 та № 34008-2-1-2010/083268 від 18 січня 2010 року, однак такі заходи не дали жодного позитивного результату.

71. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року було витребувано у Міністерства внутрішніх справ України, зокрема, відомості стосовно місця знаходження кримінальних справ № 34008-2-1-2010/083267 та № 34008-2-1-2010/083268 від 18 січня 2010 року.

72. Листом від 11 жовтня 2018 року № 12/6-4830 Міністерство внутрішніх справ України повідомило про те, що за інформацією відповідального структурного підрозділу Міністерства будь-які відомості щодо місця знаходження кримінальних справ № 34008-2-1-2010/083267 та № 34008-2-1-2010/083268 від 18 січня 2010 року у МВС України відсутні.

73. Ухвалою від 19 вересня 2018 року витребувано у Голови Ліквідаційної комісії управління МВС України на Південно-Західній залізниці будь-які відомості стосовно місця знаходження кримінальних справ № 34008-2-1-2010/083267 та № 34008-2-1-2010/083268 від 18 січня 2010 року, щодо ОСОБА_1 .

74. Разом із тим, листом від 05 грудня 2018 року № 37/1-170 Ліквідаційною комісією управління МВС України на Південно-Західній залізниці повідомлено, що кримінальні справи, порушені працівниками ЛВ на ст. Козятин за № 34008-2-1-2010/083267 та № 34008-2-1-2010/083268 від 18 січня 2010 року направлені до суду. Однак, надати вичерпну інформацію стосовно вказаних справ, можливо після отримання відповіді від ліквідаційної комісії ГУМВС України в м. Києві (архівного підрозділу) на їх запит.

75. З огляду на викладене, ухвалою від 17 грудня 2018 року витребувано у Козятинського міськрайонного суду Вінницької області наявну у нього інформацію щодо надходження та розгляду кримінальних справ № 34008-2-1-2010/083267 та № 34008-2-1-2010/083268 від 18 січня 2010 року щодо ОСОБА_1 .

76. Крім того, цією ухвалою від 17 грудня 2018 року також витребувано у ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в м. Києві будь-які відомості щодо місця знаходження кримінальних справ № 34008-2-1-2010/083267 та № 34008-2-1-2010/083268 від 18 січня 2010 року.

77. На виконання вимог вказаної ухвали, листом від 27 грудня 2018 року № 01-21/29/2018 Козятинський міськрайонний суд Вінницької області повідомив про те, що справа відносно ОСОБА_1 за статтею 358 частиною 1 КК України повернута в транспортну прокуратуру для закінчення досудового слідства, і станом до 27 грудня 2018 року на розгляд до суду не повернулася.

78. Листом від 11 січня 2019 року № 5/125/05/15-2019 ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в м. Києві повідомила, що за наявними обліковими даними до архіву Головного управління МВС України в м. Києві та архівного сектору УРТЗІ ГУНП у м. Києві кримінальні справи № 34008-2-1-2010/083267 та № 34008-2-1-2010/083268 на зберігання не надходили. За журналом обліку злочинів, кримінальних справ та осіб, що скоїли злочини, лінійного відділу на станції Козятин УМВС України на ПЗЗ за період з 20 січня 2009 року до 06 вересня 2010 року зареєстровано кримінальні справи № 3267 та № 3268 від 18 січня 2010 року у відношенні ОСОБА_1 .

79. Також зазначено, що згідно записів у графі "відомості про рух кримінальних справ" кримінальні справи № 3267 та № 3268 у відношенні ОСОБА_1 , направленні до суду 02 лютого 2010 року в порядку статті 232 КПК. Відомості про результати судового розгляду у даному журналі відсутні.

80. Крім того, із відповіді Калинівської місцевої прокуратури від 18 червня 2018 року, наданої на запит позивача, слідує, що Козятинська транспортна прокуратура, яка здійснювала нагляд за досудовим розслідуванням зазначеної кримінальної справи відносно позивача ліквідована з 01 грудня 2014 року. При цьому, Калинівська місцева прокуратура не являється правонаступником Козятинської транспортної прокуратури. Також зазначено, що згідно акту прийому-передачі кримінальних справ від лінійного відділу на ст. Козятин УМВС України на Південно-Західній залізниці кримінальні справи до Козятинського районного відділення міліції не передавалися.

81. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що сама лише неможливість встановлення місця знаходження кримінальних справ № 34008-2-1-2010/083267 та № 34008-2-1-2010/083268 від 18 січня 2010 року, не може бути самостійною підставою для вилучення інформації із бази даних оперативно-довідкового обліку, адже не спростовує того факту, що позивач є особою, якій 27 січня 2010 року ЛВ на ст. Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ пред`явлено обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 358, частиною 11 статті 190 Кримінального кодексу України, як і зазначено у виданій відповідачем довідці.

82. Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 3 Кримінально процесуального кодексу України притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а тому посилання в касаційній скарзі на відсутність постанови про притягнення позивача як обвинуваченого є безпідставним.

83. Неможливість встановлення місця знаходження вказаних кримінальних справ, жодним чином не може свідчити про те, що інформація, яка міститься в базі даних оперативно-довідкового обліку, відносно позивача є недостовірною, адже позивач не заперечує того факту, що 27 січня 2010 року ЛВ на ст. Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ йому пред`явлено обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 358, частиною 11 статті 190 Кримінального кодексу України.

84. Вказані обставини також підтверджуються листами Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії управління МВС України на Південно-Західній залізниці, Козятинського міськрайонного суду Вінницької області та ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в м. Києві, зі змісту яких слідує, що за період з 20 січня 2009 року до 06 вересня 2010 року зареєстровано кримінальні справи № 3267 та № 3268 від 18 січня 2010 року у відношенні ОСОБА_1 .

85. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять відповідних офіційних документів, які б доводили, що інформація, яка обробляється стосовно позивача в персонально-довідковому обліку є неповною, неточною чи недостовірною, а позивачем суду не надано відповідних доказів в підтвердження чи спростування протилежного.

86. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який зазначив, що обставини, на які посилається позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, можуть бути підставою для звернення зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора щодо направлення кримінального провадження на додаткове розслідування та неможливості встановити подальший рух справи, з метою захисту порушеного права в рамках кримінально-процесуального законодавства.

87. До того ж, окремою ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року доведено до відома прокурора області прокуратури Вінницької області та начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про встановлені у змісті ухвали обставини для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленим судом порушенням та зобов`язано ГУНП у Вінницькій області виключити із бази даних управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУНП у Вінницькій області інформацію щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Козятин, Вінницької області, до кримінальної відповідальності ЛВ на ст.Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ по кримінальних справах № 34008-2-1-2010/083267, 268 від 18 січня 2010 року за скоєння злочинів, передбачених частиною 1 статті 358, частини 11 статті 190 Кримінального кодексу України.

88. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання ГУНП у Вінницькій області виключити із бази даних управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУНП у Вінницькій області інформацію щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Козятин, Вінницької області, до кримінальної відповідальності ЛВ на ст.Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ по кримінальних справах № 34008-2-1-2010/083267, 268 від 18 січня 2010 року за скоєння злочинів, передбачених частиною 1 статті 358, частини 11 статті 190 Кримінального кодексу України.

89. В цій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року відповідає вимогам матеріального та процесуального права та підлягає залишенню без змін.

90. Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

91. З огляду на викладене, висновки суду попередніх інстанцій в цій частині рішення є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання ГУНП у Вінницькій області виключити із бази даних управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУНП у Вінницькій області інформацію щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Козятин, Вінницької області, до кримінальної відповідальності ЛВ на ст.Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ по кримінальних справах № 34008-2-1-2010/083267, 268 від 18 січня 2010 року за скоєння злочинів, передбачених частиною 1 статті 358, частини 11 статті 190 Кримінального кодексу України відсутні.

92. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують.

93. З огляду на результат касаційного розгляду справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX та статтями 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року задовольнити частково.

2. Постанову рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року - скасувати в частині відмови у визнанні у визнанні неправомірними дії ГУНП у Вінницькій області щодо зазначення у довідці № 18073645080470104832 серії ІАА № 0334314 відомостей, які не запитувалися, а саме: «є особою, якій 27 січня 2010 року ЛВ на ст. Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ пред`явлено обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 358, частини 11 статті 190 Кримінального кодексу України, кримінальні справи № 34008-2-1-2010/083267, 268 від 18 січня 2010 року, відомості про результати судового розгляду кримінальних справ до МВС не надходили», в цій частині прийняти нову постанову, якою цю позовну вимогу задовольнити.

2.1. Визнати неправомірними дії ГУНП у Вінницькій області щодо зазначення у довідці № 18073645080470104832 серії ІАА № 0334314 відомостей, які не запитувалися, а саме: «є особою, якій 27 січня 2010 року ЛВ на ст. Козятин на Південно - Західній залізниці УМВСТ пред`явлено обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 358, частини 11 статті 190 Кримінального кодексу України, кримінальні справи № 34008-2-1-2010/083267, 268 від 18 січня 2010 року, відомості про результати судового розгляду кримінальних справ до МВС не надходили».

2.2. В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду