ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 року м. Київ № 640/20195/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Садоховій В.С. розглянувши в загальному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7"

до

Офісу великих платників податків Державної податкової служби

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 липня 2019 року № 0004851403,

за участю представників:

позивача - Ніколаєва О.С.,

відповідача - Лазоришина Я.Т.

На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 лютого 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7" (далі - ТОВ "Авантаж 7") з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 липня 2019 року № 0004851403.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки встановлені під час перевірки порушення відбулися за відсутності вини ТОВ "Авантаж 7".

Позивач звертає увагу, що контроль за дотриманням суб`єктами господарювання норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» належить до повноважень органів Державної фіскальної служби.

А тому, на думку позивача, зазначення в ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що діє з 01 липня 2018 року по 30 червня 2019 року номеру контрольно-касового апарату, який не відповідає номеру через який проводилась реалізація алкогольних напоїв підприємством, є допущеною помилкою контролюючого органу, оскільки саме на останнього покладається перевірка достовірності поданих даних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в підготовче засідання.

20 листопада 2019 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю.

Відзив обґрунтовано тим, що на господарській одиниці магазин на АЗС розташованого за адресою: м. Городок, вул. Шевченка, 62А, що належить позивачу використовується ЕККА марки «Марія-ЗОЗАІ», заводський номер ЗВ 1991011931, фіскальним №3000207311.

У той же час, в додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, виданої ГУ ДФС у Хмельницькій області 23 червня 2017 року (рішення №40-29/06/31) на адресу здійснення діяльності господарської одиниці: магазин, м . Городок, вул. Шевченка, 62, терміном дії з 01.07.2017 року по 30.06.2018 року, зазначений реєстратор розрахункових операцій марки «Марія-304Т», заводський номер ТР 1001000783, фіскальний номер 3000065560 та зареєстрований в ДПІ у Печерському районі м. Києва 18.06.2014 року (на реєстраційний номер КОРО, що знаходиться у місці торгівлі № 3000065560 , бланк №036648).

Також відповідач звертає увагу, що позивачем у заяві підприємства, поданої до ГУ ДФС у Хмельницькій області за вх. №966/юр від 16.06.2017, до додатку на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями також внесений РРО з фіскальним №3000065560.

А тому, оскаржуване рішення Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

02 грудня 2019 року ТОВ "Авантаж7" подано до суду відповідь на відзив, в якій позивач не погоджувався з доводами відповідача та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

05 грудня 2019 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби подано заперечення на відповідь на відзив, в яких просив у задоволені позову відмовити повністю.

05 грудня 2019 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва було закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

10.06.2019 року ГУ ДФС у Хмельницькій прийнято наказ № 1350 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Авантаж 7» (код за ЄДРПОУ 33861847), яке здійснює діяльність за адресою: Хмельницька область, м. Городок, вул. Шевченка, 62 з період з 11.06.2019 року по 20.06.2019 року.

На підставі вказаного наказу та направлень від 10.06.2019 за №1839, №1840 ГУ ДФС у Хмельницькій області проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину на АЗС, за адресою здійснення діяльності: м. Городок, вул. Шевченка, 62, що належить юридичній особі ТОВ «Авантаж 7», код за ЄДРПОУ 33861847.

За результатами складено акт фактичної перевірки щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів, який зареєстрований ГУ ДФС у Хмельницькій області 20.06.2019 за №0241/22/01/14/33831847.

Перевіркою встановлено роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (реєстр розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в магазин на АЗС за адресою: м. Городок, вул. Шевченка, 62, а саме: на господарській одиниці - магазин на АЗС за вищевказаною адресою використовується регістратор розрахункових операцій Марія- 303А1, заводський номер ЗВ1991011931 , фіскальний номер 3000207311 , в той час як в ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями вказано реєстратор розрахункових операцій Марія-304Т, заводський номер ТР1001000783 , фіскальний номер 3000065560 , зареєстрований в ДПІ у Печерському районі м. Києва. Вартість продукції (алкогольних напоїв) реалізованої через реєстратор розрахункових операцій, який не зазначено у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за період з 01.01.2018 року по 20.06.2019 року складає 634 260, 55 грн. (шістсот тридцять чотири тисячі двісті шістдесят 55 коп.) незабезпечення платником податків зберігання документів відповідно яких ведеться облік доходів і витрат, інших показників, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законом протягом встановленого законодавством терміну зберігання таких документів, а саме не надано до перевірки книги обліку розрахункових операцій.

10.07.2019 року на адресу ДФС у Хмельницькій області підприємством ТОВ «Авантаж 7» було направлено заперечення на акт перевірки № 0241/22/01/14/33831847 від 20.06.2019 року, які листом «Про розгляд заперечень на акт» від 22.07.2019 року № 28637/10/22-01-14-08-21 заперечення позивача залишено без задоволення.

25.07.2019 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004851403, яким на підставі пп. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, абз. 10 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення ч. 26 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до ТОВ «Авантаж 7» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1 268 521, 10 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено платником податків до ДФС України, яка рішенням від 30.09.2019 року № 3931/6/99-00-08-05-05 скаргу ТОВ «Авантаж 7» залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з вказаним вище податковим повідомленням-рішенням позивач їх оскаржив до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України /далі - ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) / передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності такої підстави: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, наведена норма дозволяє проведення фактичної перевірки на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

Пунктом 80.7 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

За правилом пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Матеріалами справи встановлено, що копію наказу від 10.06.2019 №1350 та направлень від 10.06.2019 за №1839, №1840 на проведення фактичної перевірки господарської одиниці магазину на АЗС, за адресою здійснення діяльності: м. Городок, вул. Шевченка, 62, що належить юридичній особі ТОВ «Авантаж 7» (ЄДРПОУ 33861847) вручено 12.06.2019 року о 18 год. 18 хв. особисто оператору АЗС ОСОБА_1, що засвідчено його підписом.

Тобто, контролюючим органом було дотримано вимоги ПК України, які регламентують порядок проведення фактичної перевірки.

Як було встановлено вище, контролюючим органом за результатами проведеної фактичної перевірки позивача встановлено, що останній на господарській одиниці магазину на АЗС, за адресою здійснення діяльності: м. Городок, вул. Шевченка, 62, роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (реєстр розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в магазин на АЗС за адресою: м. Городок, вул. Шевченка, 62, а саме: на господарській одиниці - магазин на АЗС за вищевказаною адресою використовується регістратор розрахункових операцій Марія- 303А1, заводський номер ЗВ1991011931 , фіскальний номер 3000207311 , в той час як в ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями вказано реєстратор розрахункових операцій Марія-304Т, заводський номер ТР1001000783 , фіскальний номер 3000065560 , зареєстрований в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Вказане стало підставою для застосовування до ТОВ «Авантаж 7» суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1 268 521, 10 грн. відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення ч. 26 ст. 15 вказаного Закону.

Щодо оцінки правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) оскаржуваним рішенням, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (далі - Закон № 481/95-ВР) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 15 Закону № 481/95-ВР Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

З метою забезпечення належного виконання вимог статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та відповідно до пункту 1.1.5 наказу ДФС України від 19.08.2014 № 50 "Про результати аудиту ефективності надання послуг з видачі ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі, та тютюновими виробами, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами" наказом Державної фіскальної служби України № 213 від 24 жовтня 2014 року затверджено Рекомендації щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (далі - наказ № 213)

Вказаним наказом визначений порядок розгляду заяви про видачу ліцензії.

Так, згідно з пунктом 3.2 зазначеного порядку розгляд заяви про видачу ліцензії здійснює структурний підрозділ Головного управління у такому порядку:

перевіряє надходження плати за ліцензії (дубліката) до бюджету;

перевіряє відповідність поданих у заяві відомостей щодо реєстраторів розрахункових операцій даним, наявним в інформаційних базах даних ДФС;

готує проект рішення про видачу ліцензії (дубліката ліцензії), а у разі наявності підстав для відмови - рішення про відмову у видачі ліцензії;

оформлює ліцензію (дублікат);

вносить відповідні дані до ліцензійного реєстру та направляє відомості до Єдиного ліцензійного реєстру.

Отже, при розгляді заяви про видачу ліцензії структурний підрозділ Головного управління перевіряє відповідність поданих у заяві даних щодо реєстраторів розрахункових операцій даним Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 1315 затверджено Положення про Державний реєстр реєстрів розрахункових операцій /далі - постанова КМУ № 1315/.

Згідно з пунктом 1 постанови КМУ № 1315 Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі - Державний реєстр) - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва (далі - моделі), які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до пункту 2 постанови КМУ № 1315 до Державного реєстру вносяться такі дані про моделі: назва; версія внутрішнього програмного забезпечення; найменування та місцезнаходження заявника і виробника; строк первинної реєстрації в органах державної податкової служби; дата та номер рішення про включення до Державного реєстру; сфера застосування.

Пунктом 5 постанови КМУ № 1315 встановлено, що ведення Державного реєстру забезпечує Державна податкова адміністрація.

Згідно з пунктом 14 постанови КМУ № 1315 кожна модель для конкретної сфери застосування включається до Державного реєстру лише один раз.

На виконання приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1315, Наказом ДПС України від 05 березня 2013 року № 51 внесено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій модель реєстратору МАРIЯ ЛТ-МТМ.

Під час розгляду даної справи, судом встановлено, що в додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, виданої ГУ ДФС у Хмельницькій області 23 червня 2017 року (рішення №40-29/06/31) на адресу здійснення діяльності господарської одиниці: магазин, м. Городок, вул. Шевченка, 62 , терміном дії з 01.07.2017 року по 30.06.2018 року, зазначений реєстратор розрахункових операцій марки «Марія-304Т», заводський номер ТР 1001000783, фіскальний номер 3000065560 та зареєстрований в ДПІ у Печерському районі м. Києва 18.06.2014 року (на реєстраційний номер КОРО, що знаходиться у місці торгівлі № 3000065560 , бланк №036648).

При цьому, суд звертає увагу, що даний фіскальний номер 3000065560 відповідає номеру вказаному ТОВ «Авантаж 7» в заяві поданої до ГУ ДФС у Хмельницькій області за вх. №966/юр від 16.06.2017, а саме в до додатку на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

А відтак, суд приходить до висновку, що у ГУ ДФС у Хмельницькій області не було правових підстав для невидачі позивачу ліцензії від 23 червня 2017 року (рішення №40-29/06/31) на адресу здійснення діяльності господарської одиниці: магазин, м. Городок, вул. Шевченка, 62, терміном дії з 01.07.2017 року по 30.06.2018 року.

Таким чином, вказана ліцензія видані позивачу на підставі даних, вказаних ним у поданій ним заяві.

Поряд з цим, суд зазначає, що у наступній/новій ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, виданої ГУ ДФС у Хмельницькій області 07 серпня 2018 року (рішення №40-29/08/06) на адресу здійснення діяльності господарської одиниці: магазин, м. Городок, вул. Шевченка, 62 , терміном дії з 28.08.2018 року по 27.08.2019 року, у додатку взагалі не зазначено жодного реєстратора розрахункових операцій (бланк №040616).

У той же час фактичною перевіркою виявлено, що у період з 01 жовтня 2018 року по 20.06.2018 року ТОВ «Авантаж 7» здійснювало роздрібну торгівлю алкогольними напоями в магазині за адресою: м. Городок , вул. Шевченка, 62через РРО МАРIЯ-303А2, заводський номер ЗВ 1991011931, фіскальний номер 3000207311.

Отже, позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензіях від 23 червня 2017 року (рішення №40-29/06/31) та від 30.07.2018 року (рішення №40-29/08/06).

Оскільки ані статтею 15 Закону №481/95-ВР, ані наказом № 213 не передбачено здійснення структурним підрозділом Головного управління перевірки даних в заяві про видачу ліцензії даним РРО за місцем здійснення господарської діяльності суб`єкта господарювання, суд не знаходить фактичних даних для спростування факту вчинення позивачем порушення статті 15 Закону N 481/95-ВР, на чому наполягає позивач.

Також судом взято до уваги положення статті 15 Закону №481/95-ВР, згідно яких у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Авантаж 7» протягом періоду, за який було встановлено порушення (з 01.01.2018 року по 20.06.2019 року), із заявою про внесення змін та/або доповнень до виданих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями до фіскального органу не зверталося.

Відповідно до абзацу 7 частини другої статті 17 Закону №481/95 до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.

Як встановлено перевіркою та зафіксовано в акті перевірки від 20.06.2019 року №0241/22/01/14/33831847, загальна сума вартості алкогольних напоїв, реалізованих в роздріб через РРО МАРIЯ-303А2, заводський номер ЗВ 1991011931, фіскальний номер 3000207311 за період з 01.01.2018 року по 20.06.2019 року склала 634 260, 55 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків за вказаний період.

З огляду на викладене, розмір штрафу складає 1 268 521, 10 грн. (200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат продукції).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що штраф накладено на позивача правомірно, а тому суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 25 липня 2019 року № 0004851403, винесеного Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

Водночас, суд при вирішенні даної справи не бере до уваги посилання позивача на правову позицію, викладену в рішеннях Окружного адміністративного суду м. Києва та постановах Шостого апеляційного адміністративного суду, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016 року при виборі і застосуванні норми права до відповідних спірних правовідносин, суд має враховували лише правові висновки викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд при вирішенні даної справи не надає оцінку правомірності дій відповідача при розгляді заперечення позивача на Акт перевірки, на які останній посилається, як на підставу протиправності оскаржуваного рішення, оскільки дані дії не є предметом розгляду даної справи.

За таких обставин, суд приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7".

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу норм Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачем судових витрат відсутні, а тому судові витрати за рахунок позивача на користь відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7" відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.02.2020 року.