ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2020 року

м. Київ

справа № П/811/1913/16

адміністративне провадження № К/9901/2451/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № П/811/1913/16

за адміністративним позовом Східного офісу Державної аудиторської служби до Олександрійського міжрайонного управління водного господарства про стягнення коштів,

за касаційною скаргою Східного офісу Держаудитслужби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду (суддя Момонт Г. М.) від 22 лютого 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Сафронова С. В., Чепурнов Д. В., Мельник В. В.) від 06 червня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2016 року Східний офіс Державної аудиторської служби звернувся до суду з адміністративним позовом до Олександрійського міжрайонного управління водного господарства, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- стягнути з Олександрійського міжрайонного управління водного господарства в дохід державного бюджету кошти, в сумі 10382,76 грн.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності Олександрійського міжрайонного управління водного господарства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року встановлено, що відповідачем завищено тарифні розряди, внаслідок чого зайво нарахована та виплачена заробітна плата за рахунок коштів загального фонду державного бюджету по КПВК 2407050 «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами» на загальну суму 327,19 грн., в тому числі за КЕКВ 211 «Заробітна плата» на загальну суму 240,05 грн. та єдиний соціальний внесок в сумі 87,14 грн., а також внаслідок не приведення у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року № 65 «Про економію державних коштів та недопущення витрат бюджету» використання легкового автомобільного транспорту, відбулося понаднормове списання паливо-мастильних матеріалів та запчастин на суму 10055,57 грн.

3. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року, частково задоволено адміністративний позов.

Стягнуто з Олександрійського міжрайонного управління водного господарства на користь Державного бюджету України кошти в сумі 327,19 грн.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 15 листопада 2017 року Східний офіс Держаудитслужби звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 10055,57 грн. та ухвалити нове рішення у цій частині про задоволення позовних вимог.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав того, що причини пропуску строку звернення зі скаргою до суду касаційної інстанції визнані неповажними.

6. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

7. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 грудня 2017 року визначено склад колегії суддів: Васильєва І. А. - головуючий суддя, Пасічник С. С., Юрченко В. П.

9. Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2018 було продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

10. Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2018 року поновлено строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Східного офісу Держаудитслужби та установлено строк для подання відзиву.

11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 96/0/78-20 від 20 січня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з внесенням змін до Cпеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року № 33), що унеможливлює участь судді-доповідача Васильєвої І. А. у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати.

12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 січня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

13. Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2020 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

14. Станом на 20 лютого 2020 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Олександрійське міжрайонне управління водного господарства є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України.

16. У період з 22 лютого 2016 року по 19 квітня 2016 року посадовими особами Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Олександрійського міжрайонного управління водного господарства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт № 07-09/10 від 22 квітня 2016 року.

17. Ревізією, зокрема, встановлено, що:

- в порушення вимог п. 1 додатку 4 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 185 від 02 червня 2011 року «Про умови оплати праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників організацій меліорації та водного господарства Державного агентства водних ресурсів України», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-IV, п. 87 Розділу 2 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2014 року № 336 допущено завищення тарифних розрядів, внаслідок чого зайво нараховано та виплачено заробітну плату за рахунок коштів загального фонду державного бюджету по КПКВ 2407050 «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами» на загальну суму 327,19 грн., в тому числі за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» на загальну суму 240,05 грн. та єдиного соціального внеску за КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» на загальну суму 87,14 грн.;

- внаслідок не приведення у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року № 65 «Про економію бюджетних коштів та недопущення втрат бюджету» використання легкового автомобільного транспорту, а саме: не більше одного легкового автомобіля призвело до понаднормового списання паливно-мастильних матеріалів та запчастин на суму 10055,57 грн.

18. Також судами встановлено, що на балансі Олександрійського міжрайонного управління водного господарства знаходиться три одиниці легкового автомобільного транспорту, а саме: Ford Mondeo, державний номер НОМЕР_1 ; ВАЗ-2121, державний номер НОМЕР_2 та легковий автомобіль АЗЛК-2141, державний номер НОМЕР_3 .

19. За результатами ревізії, контролюючий орган дійшов висновку, що в порушення п. 1.4 наказу Олександрійського міжрайонного управління водного господарства від 19 березня 2014 року № 67 «Про економію державних коштів та недопущення витрат» та п. 5 Заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» за період з 01 березня 2014 року по 31 грудня 2015 року відповідачем використовувався не один, а три легкових автомобілі.

20. Відтак, позивач просив суд стягнути з відповідача зазначені кошти.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що відповідачем допущено порушення п. 1 додатку 4 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 185 від 02 червня 2011 року «Про умови оплати праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників організацій меліорації та водного господарства Державного агентства водних ресурсів України», п. 87 Розділу 2 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2014 року № 336 внаслідок чого зайво нараховано та виплачено заробітну плату за рахунок коштів загального фонду державного бюджету по КПКВ 2407050 «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами» на загальну суму 327,19 грн.

22. Щодо решти позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем не підтверджено факту порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року № 65 «Про економію бюджетних коштів та недопущення втрат бюджету», відтак відсутні підстави для стягнення 10055,57 грн.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджуються з висновками суду першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

24. Зокрема скаржник зазначив, що використання легкових автомобілів для обслуговування органів державної влади та інших державних органів, а також посадових осіб цих органів з метою надання платних послуг не включено до випадків передбаченими Заходами щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету», як виняток можливості використання більше одного автомобіля.

25. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

27. Колегія суддів зазначає, межами розгляду цієї справи є перевірка правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права щодо частини позовних вимог, а саме стягнення з Олександрійського міжрайонного управління водного господарства коштів у сумі 10055,57 грн.

28. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-ХІІ) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

30. Згідно з п. 1, 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

31. На підставі пп. 4, 9 п. 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, а також вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

32. З метою стабілізації економічної ситуації в державі та економного і раціонального використання державних коштів постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» затверджено заходи щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.

33. Відповідно до п. 5 зазначених Заходів (у редакції станом на 01 березня 2014 року) зазначено про недопущення використання для обслуговування органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, більше одного легкового автомобіля, якщо інше не передбачено законом або актом Кабінету Міністрів України. Недопущення транспортного обслуговування посадових осіб за викликом.

34. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 128 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року № 65» пункт 5 зазначених вище Заходів викладено у такій редакції: недопущення використання для обслуговування органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, більше одного легкового автомобіля, якщо інше не передбачено законом або актом Кабінету Міністрів України (крім автотранспортних засобів, що згідно з навчальними планами використовуються у навчальному процесі для підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації учнів, студентів та осіб, що навчаються, для виїздів журналістів до місць подій з метою збирання інформації). Недопущення залучення легкових автомобілів для транспортного обслуговування посадових осіб понад кількість автомобілів, визначену Кабінетом Міністрів України.

35. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 139 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року № 65» пункт 5 зазначених вище Заходів викладено у такій редакції: недопущення використання для обслуговування органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, більше одного легкового автомобіля, якщо інше не передбачено законом або актом Кабінету Міністрів України (крім автотранспортних засобів, що згідно з навчальними планами використовуються у навчальному процесі для підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації учнів, студентів та осіб, що навчаються, для виїздів журналістів до місць подій з метою збирання інформації, а також використовуються закордонними дипломатичними установами України для організації та виконання консульських функцій і протокольного забезпечення візитів офіційних делегацій України). Недопущення залучення легкових автомобілів для транспортного обслуговування посадових осіб понад кількість автомобілів, визначену Кабінетом Міністрів України.

36. Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2003 року № 848 «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями» обслуговування легковими автомобілями посадових осіб установ та організацій, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів (далі - установи), здійснюється в межах установлених лімітів та асигнувань, передбачених у їх кошторисах; легкові автомобілі використовуються тільки для поїздок, пов`язаних із службовою діяльністю посадових осіб.

37. Отже, під обслуговуванням легковим автомобілем органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету слід розуміти використання легкових автомобілів для поїздок, пов`язаних із службовою діяльністю посадових осіб.

38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на балансі Олександрійського міжрайонного управління водного господарства знаходиться три одиниці легкового автомобільного транспорту, а саме: Ford Mondeo, державний номер НОМЕР_1 ; ВАЗ-2121, державний номер НОМЕР_2 та легковий автомобіль АЗЛК-2141, державний номер НОМЕР_3 .

39. Також судами встановлено, що Олександрійським міжрайонним управлінням водного господарства надаються платні послуги відповідно до переліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1101 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів».

40. Суди відзначили, що відповідно до подорожніх листів службового автомобіля та актів приймання виконаних будівельних робіт встановлено, що автомобілі ВАЗ-2121 та АЗЛК-2141 у період з 19 березня 2014 року по 31 грудня 2015 року використовувалися для надання платних послуг, що підтверджується матеріалами справи. Зазначена мета використання відповідних службових автомобілів відображена також посадовою особою Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області в реєстрі списаних запасних частин та ПММ на автомобілі, що є додатком № 36, 37 до акта ревізії та міститься в матеріалах справи. Згідно з розрахунками до локальних кошторисів відповідачем включено вартість експлуатації автомобіля та витрати пального до загальної вартості робіт, що також підтверджується матеріалами справи.

41. Крім цього, судами встановлено, що за період з 01 березня 2014 року по 31 грудня 2015 року на рахунок спеціального фонду Олександрійського міжрайонного управління водного господарства за надані послуги надійшли кошти в загальній сумі 30612,00 грн., при цьому видатки на паливно-мастильні матеріали та запчастини становили 10055,57 грн., що детально відображено в письмовому розрахунку, що є у матеріалах справи.

42. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи та положення законодавства, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками судів, що використання легкових автомобілів для надання платних послуг не слід розцінювати як обслуговування органів державної влади та інших державних органів,, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, а також посадових осіб цих органів, які використовують кошти державного бюджету для цілей застосування п. 5 Заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених на утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року № 65.

43. Також, колегія суддів вважає вірним висновок судів про помилковість тверджень позивача щодо можливості використання відповідачем при наданні послуг спеціального автомобіля « Волгарь », оскільки, зважаючи на його технічні характеристики, а також невелику кількість працівників та матеріалів, які доставлялися до місця виконання робіт, такі дії зумовили б понесення більших витрат, що не може розцінюватися як раціональне використання державних коштів у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року № 65.

44. Отже, вірними є висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем не доведено порушення Олександрійським міжрайонним управлінням водного господарства вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року № 65 «Про економію бюджетних коштів та недопущення втрат бюджету», та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення коштів у сумі 10055,57 грн.

45. Крім цього, колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

46. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії», «Нєлюбін проти Росії»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

47. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

48. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи (аналогічні доводам позовної заяви та апеляційної скарги) були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої та апеляційної інстанцій під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

49. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій у справі про часткове задоволення позовних вимог.

50. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

51. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

52. Отже, касаційна скарга Східного офісу Держаудитслужби підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

53. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у справі № П/811/1913/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов