open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.02.2020Справа № 910/15148/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6),

Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 30)

до Державної організації (установа, заклад) Центрального територіального управління капітального будівництва (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 28-А),

Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Янчук Світлани Василівни (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 21, офіс 309),

Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомого майна та бізнесу" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 21, офіс 309)

про визнання протиправним та скасування рішення

за участю представників

від позивача-1: Сажієнко І.О.

від позивача-2: Сажієнко І.О.

від відповідачів: не з`явились

У судовому засіданні 12.02.2020, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство оборони України, Київське квартирно-експлуатаційне управління звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної організації (установа,заклад) Центрального територіального управління капітального будівництва, Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Янчук Світлани Василівни, Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомого майна та бізнесу" про визнання протиправним та скасування рішення.

Звертаючись з вищевказаним позовом до суду позивачі зазначають, що рішення державного реєстратора Янчук Світлани Василівни Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" про державну реєстрацію прав та їх обстяжень, індексний номер: 39754369 від 19.02.2018 17:04:48 про державну реєстрацію іншого речового права Центрального територіального управління капітального будівництва на земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:79:364:0020 за адресою: м.Київ, вул. Михайла Максимовича (колишня назва Онуфрія Трутенка), 9, з цільовим призначенням: для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України площею 19,3802 га, а саме: вид іншого речового права - "право забудови земельної ділянки (суперфіцій)" зі строком його дії "безстрокове" суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та законні інтереси позивачів, а отже, підлягає визнанню незаконним та скасуванню. За доводами позивачів, безпідставна реєстрація права користування чужою земельною ділянкою для забудови, є грубим порушенням та обмеженням у реалізації цивільних прав законного землекористувача, яким є Київське квартирно-експлуатаційне управління.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/15148/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 04.12.2019.

Даною ухвалою було також витребувано у Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації-) належним чином завірену копію реєстраційної справи по реєстраційній дії державного реєстратора: Янчук Світлани Василівни Київської філії комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу, м. Київ, індексний номер: 39754369 від 19.02.2018 17:04:48 про державну реєстрацію права Центрального територіального управління капітального будівництва на земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:79:364:0020 за адресою: м. Київ, вулиця Михайла Максимовича (колишня назва Онуфрія Трутенка), 9, а саме: вид іншого речового права - право забудови земельної ділянки (суперфіцій) зі строком його дії - безстрокове та належним чином засвідчену копію рішення державного реєстратора: Янчук Світлани Василівни Київської філії комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу, м. Київ, індексний номер: 39754369 від 19.02.2018 17:04:48 та всіх документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення.

Крім того, витребувано у Державного підприємства Національні інформаційні системи належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи по реєстраційній дії державного реєстратора: Янчук Світлани Василівни Київської філії комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу, м. Київ, індексний номер: 39754369 від 19.02.2018 17:04:48 про державну реєстрацію права Центрального територіального управління капітального будівництва на земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:79:364:0020 за адресою: м. Київ, вулиця Михайла Максимовича (колишня назва Онуфрія Трутенка), 9, а саме: вид іншого речового права - право забудови земельної ділянки (суперфіцій) зі строком його дії - безстрокове, розміщених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в електронному та/або паперовому вигляді та належним чином засвідчену копію рішення державного реєстратора: Янчук Світлани Василівни Київської філії комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу, м. Київ, індексний номер: 39754369 від 19.02.2018 17:04:48 та всіх документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення.

15.11.2019 до канцелярії суду надійшов лист Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації-) щодо надання копій документів реєстраційної справи.

20.11.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшов лист Державного підприємства Національні інформаційні системи, відповідно до якого останній повідомив про відсутність можливості надати відомості, витребувані ухвалою суду від 04.11.2019.

У судовому засіданні 04.12.2019 суд на місці ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, задовольнити усне клопотання представника позивача та відкласти підготовче засідання на 15.01.2020.

15.01.2020 до канцелярії суду від позивачів надійшли додаткові письмові пояснення по справі, відповідно до яких додатково зазначають про отримання документів стосовно кварталу 79:364 в межах землекористування військового містечка 167, код земельної ділянки 7936401, що містяться в Технічному звіті по встановленню зовнішніх меж землекористування кварталу 79364 Московський район, м. Києва обмеженого вул. Трутенко, пл. Амурською, вул. Васильківською, вул. Ломоносова, 1995 року, які додатково засвідчують, що земельна ділянка в межах військового містечка № 167 у м. Києві Голосіївського району, що стала об`єктом незаконних дій відповідачів, відноситься до земель оборони під розміщення в/м № 167 та належить державі, уповноваженим органом управління якої є Міністерство оборони України. Крім того, наявні у справі матеріали реєстраційної справи засвідчують безпідставну реєстрацію права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) за ЦТУКБ, що є грубим порушенням та обмеженням у реалізації прав Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління, як щодо земельної ділянки, так і щодо військового нерухомого майна, що на ній розташоване та належить на праві власності Міністерству оборони України.

У судовому засіданні 15.01.2020 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 29.01.2020 у зв`язку з неявкою представників відповідачів.

У судовому засіданні 29.01.2020 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 12.02.2020.

У судовому засіданні 12.02.2020 суд заслухав представника позивачів, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляли, про причини неявки суд не повідомляли, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, зокрема, що направлялися рекомендованими повідомленнями: № 0103052492380, № 0103052492398, № 0103052492371, які були повернуті на адресу суду у зв`язку з відсутністю (вибуттям) адресата.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачами не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачами листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою адресат відсутній є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідачів щодо їх належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.

За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений ухвалою суду від 04.11.2019, не подали до суду відзив на позов, а відтак, не скористалися наданим їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивачів, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до положень, закріплених у Земельному кодексі УРСР 1922 року, відвід земель для оборонного відомства здійснювався за загальними правилами «землевпорядного провадження». Главою III Земельного кодексу УРСР 1922 року передбачено порядок провадження справ із землеустрою.

У відповідності з вимогами Земельного кодексу УРСР 1922 року, земельна ділянка загальною площею 40,00 га, яка знаходилась на розі Васильківського шосе і до дороги в с. Жуляни, була відведена в користування 2-ій Квартирно-експлуатаційній частині Київського району для танкової бази і радіостанції ВПС на підставі Рішення звуженого засідання виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 02.03.1949 за № 3 «Про відведення земельних ділянок КЕЧ-2 а радіостанції ВПС Київського воєнного округу».

Відповідно до п. 1 вказаного рішення було постановлено відвести КЕЧ-2 для танкової Бази і радіостанції ВПС земельні ділянки площею 40,00 га, з яких: для танкової бази 23, 00 га; для радіостанції 17, 00 га.

Згідно з п. 3 рішення також було постановлено доручити головному Архітектору міста Києва та зав. сільгоспвідділу міськвиконкому спільно з начальником КЕЧ-2 уточнити межі відведення вказаних земельних ділянок і оформити їх відвід.

19 червня 1951 року Управлінням в справах архітектури м. Києва було виготовлено План земельної ділянки, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 02.03.1949 за № 3 за проектом Управління в справах архітектури м. Києва відведена в користування Печерській квартирно-експлуатаційній частині Київського району під будівництво військових містечок № 141 та № 167. Площа земельної ділянки 46 га 961 кв. м.

Цією ж датою Управлінням в справах Архітектури м. Києва було складено Акт про те, що згідно з рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 02.03.1949 за № 3 виконано в натурі відвід земельної ділянки загальною площею 46 га 961 кв. м. в користування Печерській квартирно-експлуатаційній частині Київського району під будівництво в/м № 141 та № 167.

Київське квартирно-експлуатаційне управління зазначає, що є правонаступником 2-ої Квартирно-експлуатаційна частина Київського району, якій на підставі Рішення звуженого засідання виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 02.03.1949 за № 3 була відведена в користування спірна земельна ділянка, що підтверджується наступним:

- на підставі «Директиви Гл. штаба B.C. № ОМУ/5/308144 от 27.12.1948, Директиви КВО №ОРГ/1/О912 от 13.01.1949» 2-га Квартирно-експлуатаційна частина Київського району перейменована у Печерську квартирно-експлуатаційну частину Київського району;

- на підставі «Директиви Гл. штаба С.В. № ОШ/4/145 н/с от 19.02.1957, Директиви КВО №ОМУ/1/6581 от 01.03.1957» Печерська квартирно-експлуатаційна частина Київського району перейменована в Київську квартирно-експлуатаційну частину району;

- на підставі Директиви начальника Генерального Штабу Збройних Сил України від 12.04.1994 №115/1/3440 та наказу начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва від 01.08.1994 № 2, 01.08.1994 сформовано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва, який є правоприємником Київської квартирно-експлуатаційної частини району та Дарницької квартирно-експлуатаційної частини району, що розформовані;

- на підставі Директиви Міністра оборони України № 115/1/050 від 27.01.2001 та наказу начальника квартирно-експлуатаційного управління (м. Київ) від 25.01.2001 № 20, 25.01.2001 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва переформовано у Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) та переведено на новий штат - № 41/051-51(01);

- на підставі Директиви Міністра оборони України № 115/1/0120 від 27.03.2001 та наказу Київського квартирно-експлуатаційного управління від 10.04.2001 № 72, 10.04.2001 Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) перейменоване в Київське квартирно-експлуатаційне управління.

Відповідно до земельного законодавства (чинного на момент перейменувань та переформувань користувача земельної ділянки) припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи не допускається у випадку, коли припинення останньої передбачає правонаступництво (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.02.2011).

Організація і ведення обліку земель, які використовують Збройні Сили України та які є державною власністю, здійснюється з дотриманням вимог відповідних наказів Міністра

оборони України, зокрема, наказом Міністра оборони СРСР 1979 року № 260, яким затверджено Керівництво з обліку озброєння, техніки, майна і інших матеріальних засобів у Збройних Силах СРСР (що діяв до 01.07.2011), наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 № 483, яким було затверджено Керівництво з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, наказом Міністра оборони України від 22.12.2011№ 795, яким затверджено Інструкцію з обліку земельних ділянок в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, наказом Міністерства оборони України від 19.12.2017 № 680, яким затверджено Інструкцію з обліку земельних ділянок в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

З урахуванням вимог вищевказаних наказів Міністра оборони України, облік земель оборони в межах в/м № 167 по вул. Михайла Максимовича (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 9-11 у Голосіївському районі м. Києва, здійснюється у Київському квартирно- експлуатаційному управлінні на підставі матеріалів інвентаризації земель оборони на території міста Києва у 1995 році, проведеної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 18.12.1990 № 563-ХІІ «Про земельну реформу» та на виконання спільного наказу Голови Державного комітету України по земельних ресурсах та Міністра оборони України № 34/203 від 03.12.1992.

За даними облікового документа форми 405-А «Відомість наявності та використання земельних ділянок» станом на 16.01.2019 у Київському КЕУ в межах військового містечка № 167 по вул. Трутенка, 9-11 ум. Києві Голосіївського району обліковано земельну ділянку площею 20,2434 га.

Позивачі звертаючись з позовом до суду зазначають, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:364:0020 за адресою: м. Київ, вулиця Михайла Максимовича (колишня назва Онуфрія Трутенка), 9, що розташована в межах військового містечка № 167 у місті Києві, та яка на підставі рішення звуженого засідання виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 02.03.1949 за № 3 «Про відведення земельних ділянок КЕЧ-2 а радіостанції ВПС Київського воєнного округу». Плану земельної ділянки від 19.06.1951 та Акту відведення земельної ділянки в натурі від 19.06.1951, перебуває у користуванні Київського квартирно-експлуатаційного управління, безпідставно стала об`єктом спірного рішення державного реєстратора: Янчук Світлани Василівни Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу», м. Київ, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39754369 від 19.02.2018 17:04:48.

Так, рішенням державного реєстратора: Янчук Світлани Василівни Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу», м. Київ, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39754369 від 19.02.201817:04:48 проведено державну реєстрацію іншого речового права Центрального територіального управління капітального будівництва (код ЄДРПОУ 34578517) на земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:79:364:0020 за адресою: м. Київ, вулиця Михайла Максимовича (колишня назва Онуфрія Трутенка), 9, з цільовим призначенням: для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України (код 15.01) площею 19,3802 га, а саме: вид іншого речового права - «право забудови земельної ділянки (суперфіцій)» зі строком його дії - «безстрокове».

Таким чином, за доводами позивачів, спірне рішення державного реєстратора суперечить актам законодавства та безпосередньо порушує права та інтереси Міністерства оборони України, як органу уповноваженого здійснювати функції управління спірною земельною ділянкою, та Київського квартирно-експлуатаційного управління, як законного користувача спірної земельної ділянки, у зв`язку з чим позивачі просять суд визнати протиправним та скасувати вищевказане рішення державного реєстратора.

Оцінюючи, подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження" (надалі Закон).

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Відповідно до частини першої статті 413 ЦК України та частини першої статті 102 ЗК України право суперфіцій виникає на підставі договору про суперфіцій або заповіту. У цих статтях вичерпно визначено підстави встановлення суперфіцію.

Статтею 102-1 Земельного кодексу України визначено підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою для забудови та встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Виходячи з положень гл. 34 «Право користування чужою земельною ділянкою для забудови» Цивільного кодексу України істотними умовами договору суперфіцію є: об`єкт - земельна ділянка; її цільове призначення (будівництво «промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель»; визначений або невизначений строк; плата за користування, що може бути встановлена у вигляді частки від доходу землекористувача, якщо на земельній ділянці збудовані промислові об`єкти.

Договір про встановлення суперфіцію укладається в письмовій формі. Необхідність додержання письмової форми випливає із ст. ст. 206 та 208 Цивільного кодексу України, а також необхідності державної реєстрації договору, передбаченої ст. ст. 182, 210 Цивільного кодексу України та положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових право на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається цим Законом та Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

За змістом положеннями ст. 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Законами України «Про управління об`єктами державної власності», «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», «Про оборону України», «Про Збройні Сили України» встановлено, що повноваження в частині управління землями оборони здійснюється центральним органом виконавчої влади - Міністерством оборони України.

З матеріалів справи вбачається, що відведення земельної ділянки оборонного відомства під будівництво військових містечок № 141 та № 167 по вул. Михайла Максимовича (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка) у Голосіївському районі м. Києва здійснювалось у радянські часи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» від 21 вересня 1999 року № 1075-XIV, військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинам, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.

Згідно зі ст. ст. 3, 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» майно, з моменту надходження до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною, набуває статусу військового майна та обліковується у органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України. Статтею 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» зазначено, що військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

Судом встановлено, що прийняте рішення звуженого засідання виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 02.03.1949 за № 3 «Про відведення земельних ділянок КЕЧ-2 а радіостанції ВПС Київського воєнного округу», затверджений План земельної ділянки від 19.06.1951 та складений Акт відведення земельної ділянки в натурі від 19.06.1951 були достатньою правовою підставою для виникнення права землекористування Печерської квартирно-експлуатаційної частини Київського району (в подальшому перейменовано на Київське квартирно-експлуатаційне управління) на вказану земельну ділянку оборонного відомства.

Так, облік земель оборони в межах в/м № 167 по вул. Михайла Максимовича (колишня назва вулиці Онуфрія Трутенка), 9-11 у Голосіївському районі м. Києва, здійснюється у Київському квартирно-експлуатаційному управлінні на підставі матеріалів інвентаризації земель оборони на території міста Києва у 1995 році, проведеної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 18.12.1990 № 563-ХІІ «Про земельну реформу» та на виконання спільного наказу Голови Державного комітету України по земельних ресурсах та Міністра оборони України № 34/203 від 03.12.1992.

Відповідно до матеріалів інвентаризації земель Міністерства оборони України в місті Києві, територія військового містечка № 167 знаходиться в адміністративних межах Московського (на теперішній час - Голосіївського) району у місті Києві по вул. О. Трутенка, 9-11 та загальна площа його становила 20,2434 га.

За даними облікового документа форми 405 А «Відомість наявності та використання земельних ділянок» станом на 16.01.2019 у Київському КЕУ в межах військового містечка № 167 по вул. Трутенка, 9-11 у м. Києві Голосіївського району обліковано земельну ділянку площею 20,2434 га.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» Єдиний реєстр об`єктів державної власності є автоматизованою системою збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно державних підприємств, установ та організацій. Згідно зі ст. 8 названого Закону саме Фонд державного майна України здійснює у визначених законодавством межах формування і ведення Єдиного реєстру об`єктів державної власності.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, наданого Фондом державного майна України, на земельній ділянці розташований майновий комплекс військового містечка № 167 (будівлі та споруди) державної власності.

Також, відповідно до Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна зазначено, що Міністерство оборони України по відношенню до спірних у справі будівель є суб`єктом управління, та здійснює управління майном, а Київське квартирно- експлуатаційне управління - балансоутримувач вказаного державного майна.

Таким чином, на вищевказаній земельній ділянці розташовано будівлі та споруди (що є військовим майном), а саме: № 1 (вартове приміщення) загальною площею 45 м2; № 2 (гараж) загальною площею 1892 м2; № 3 (технічна будівля) загальною площею 263 м2; № 4 (склад) загальною площею 147 м2; № 5 (вбиральня) загальною площею 8 м2; № 6 (бомбосховище) загальною площею 48 м2; № 7 (сховище) загальною площею 1892 м2; № 8 (склад) загальною площею 456 м2; № 9 (технічна будівля) загальною площею 300 м2.

Також на території військового містечка № НОМЕР_1 (м. Київ, вул. О. Трутенка, 9-11) розміщенні антенно-щоглові споруди відділу приймальних радіопристроїв центру радіозв`язку (військової частини НОМЕР_2 ), що підтверджується листом військової частини А 0351 № 162 від 22.01.2018 з долученням схеми розміщення антенно-щоглових споруд відділу приймальних радіопристроїв центру радіозв`язку (військове містечко № 167) військової частини НОМЕР_2 .

Зазначені обставини свідчать, що земельна ділянка в межах військового містечка № 167 у м. Києві Голосіївського району загальною площею 20,2434 га відноситься до земель оборони та належить державі, уповноваженим органом управління якої є Міністерство оборони України та перебуває в користуванні і на обліку Київського квартирно-експлуатаційного управління.

Крім того, у матеріалах справи наявні фотокопії документів стосовно кварталу 79:364 в межах землекористування військового містечка №167, код земельної ділянки 7936401, що містяться в Технічному звіті по встановленню зовнішніх меж землекористування кварталу 79364 Московський район, м. Києва обмеженого вул. Трутенко, пл. Амурською, вул. Васильківською, вул. Ломоносова, 1995 року, які додатково засвідчують, що земельна ділянка в межах військового містечка № 167 у Голосіївському районі м. Києва відноситься до земель оборони під розміщення в/м № 167 та належить державі, уповноваженим органом управління якої є Міністерство оборони України.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор встановлює, зокрема, відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; та перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

З системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора вбачається, що одним із обов`язків державного реєстратора є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Такий обов`язок узгоджується із закріпленими ч. 1 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень засадами державної реєстрації прав, зокрема, гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Як встановлено судом, в якості підстави виникнення права забудови земельної ділянки (суперфіцій) Центрального територіального управління капітального будівництва на ділянку кадастровий номер: 8000000000:79:364:0020, державним реєстратором застосовано наказ Міністра оборони України № 514 від 18.08.2011 «Про наділення повноваження замовника (забудовника) капітального будівництва», відповідно до якого на Центральне територіальне управління капітального будівництва було покладено функції замовника (забудовника) капітального будівництва та реконструкції об`єктів, які розташовані, зокрема, за адресою: місто Київ, вул. Трутенка, 11, військове містечко № 167.

Однак, даний наказ Міністра оборони України № 514 від 18.08.2011 «Про наділення повноваження замовника (забудовника) капітального будівництва» втратив чинність відповідно до наказу Міністра оборони України № 174 від 31.03.2016 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства оборони України». Отже, на момент здійснення оскаржуваної реєстрації речового права наказ № 514 від 18.08.2011 не діяв.

Більше того, в силу вимог земельного та цивільного законодавства, вказаний наказ Міністра оборони України не є документом, що посвідчує виникнення у Центрального територіального управління капітального будівництва відповідного речового права для забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Пунктом «в» ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб`єктом права власності на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

За ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що органом виконавчої влади (в тому числі Міністерством оборони України, як органу, уповноваженого здійснювати функції управління майном) не приймалося жодних рішень як щодо припинення діючого права постійного користування Київського квартирно-експлуатаційного управління на спірну земельну ділянку, так і щодо передачі спірної земельної ділянки у користування для забудови Центральному територіальному управлінню капітального будівництва. Будь-якого рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер: 8000000000:79:364:0020, органами виконавчої влади також не приймалось.

Будь-які договори між власником земельної ділянки та Центральним територіальним управлінням капітального будівництва щодо вищезазначених земельних ділянок, як того вимагає ст. 102-13емельного кодексу України та положення глави 34 Цивільного кодексу України, також не укладались.

Таким чином, державний реєстратор повинен був пересвідчитись на предмет відповідності поданих документів з вже зареєстрованими правами, що в порушення вимог ст. 10 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснено останнім не було.

Отже, всупереч викладеним нормам чинного законодавства, державним реєстратором проведено державну реєстрацію права забудови земельної ділянки (суперфіцій) Центрального територіального управління капітального будівництва на ділянку кадастровий номер: 8000000000:79:364:0020 за адресою: м. Київ, вулиця Михайла Максимовича (колишня назва Онуфрія Трутенка), 9, з цільовим призначенням: для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України (код 15.01) площею 19,3802 га, без відповідних на те правових підстав та встановлених законодавством передумов.

Безпідставна реєстрація права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) є грубим порушенням та обмеженням у реалізації цивільних прав законного землекористувача, яким є Київське квартирно-експлуатаційне управління.

При проведенні державної реєстрації вищезазначеного речового права Центрального територіального управління капітального будівництва на вказані земельні ділянки порушені права Київського квартирно-експлуатаційного управління, як землекористувача, оскільки право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених Земельним кодексом України.

Дії державного реєстратора відносно земельної ділянки, яка входить до складу земель, раніше наданих у постійне користування оборонному відомству, суперечить вимогам чинного законодавства України, а саме: частині 5 статті 116, статтям 149, 141, 77, 20 Земельного кодексу України. При цьому, одні й ті ж самі земельні ділянки не можуть належати одночасно на праві користування для забудови Центральному територіальному управлінню капітального будівництва та на праві постійного користування Київському квартирно-експлуатаційному управлінню.

При цьому, судом враховано, що Київське квартирно-експлуатаційне управління використовує вказані земельні ділянки на законних правових підставах, дані земельні ділянки у останнього у встановленому законом порядку не вилучались, згоди на таке вилучення Міністр оборони України не давав, зміна цільового призначання земельних ділянок у встановленому законом порядку не проводилась, а відтак рішення державного реєстратора щодо проведення реєстрації обмеженого речового права - права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) є таким, що суперечить вищенаведеним нормам законодавства.

Отже, в порушення ст. ст. 15, 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором не було здійснено перевірки документів, що були подані заявником до реєстрації, з точки зору їх достатності та допустимості для проведення реєстрації заявленого права.

Вищенаведене також підтверджується матеріалами реєстраційної справи по реєстраційній дії державного реєстратора Янчук Світлани Василівни Київської філії комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу, м. Київ, індексний номер: 39754369 від 19.02.2018 17:04:48 про державну реєстрацію права Центрального територіального управління капітального будівництва на земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:79:364:0020 за адресою: м. Київ, вулиця Михайла Максимовича (колишня назва Онуфрія Трутенка), 9, а саме: вид іншого речового права - право забудови земельної ділянки (суперфіцій) зі строком його дії - безстрокове, належним чином засвідчені копії якої були надані Державним підприємством Національні інформаційні системи на виконання вимог ухвали суду від 04.11.2019.

Статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" закріплено перелік підстав, згідно з яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Зокрема, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, якщо звернулася неналежна особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявником може бути, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Разом з вказаним, державний реєстратор не врахував, що Центральне територіальне управління капітального будівництва не є ні власником, ні правонабувачем, ні стороною правочину, за яким могло би виникнути таке право, а отже є неналежним суб`єктом звернення щодо реєстрації заявленого права.

Вищезазначене свідчить про те, що за наявності підстав, встановлених ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором безпідставно не застосовано наслідки у вигляді відмови у проведенні державної реєстрації заявленого права.

Також, при проведенні державної реєстрації речового права (суперфіцію) Центрального територіального управління капітального будівництва на вказані земельні ділянки із зазначенням строку його дії «безстроково», державним реєстратором було порушено імперативні положення ч. 4 ст. 102-1 Земельного кодексу України та ч. 5 ст. 413 Цивільного кодексу України, зокрема, в частині встановлення строку користування земельною ділянкою державної власності для забудови, що не може перевищувати 50 років.

Таким чином, відповідачі мали врахувати, але не врахували, що безпідставна реєстрація права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), є грубим порушенням та обмеженням у реалізації прав власника та користувача як на земельну ділянку, так і щодо військового нерухомого майна, що на ній розташоване.

З матеріалів справи вбачається, що Центральне територіальне управління капітального будівництва не має жодного відношення як до нерухомого військового майна (не перебуває у нього на балансі/не закріплялось за останнім на будь-якому речовому праві), так і до користування земельною ділянкою, що перебуває у державній власності, уповноваженим органом управляння якої є Міністерство оборони України, та в користуванні і на обліку у Київського КЕУ.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Станом на момент розгляду справи по суті, відповідачами не надано суду відзиву на позовну заяву, не спростовано наведені доводи позивачів у позовній заяві, як і не надано належних та допустимих доказів, на підставі який вчинено запис державного реєстратора, що є предметом оскарження у даній справі.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, відповідачами не доведено відсутність фактів наведених позивачами та не спростовано належними доказами відсутність обставин, на які посилається Міністерство оборони України та Київське квартирно-експлуатаційне управління.

Стаття 55 Конституції України наділяє кожну особу правом захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами від порушень і протиправних посягань (частина шоста наведеної статті Конституції України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача від порушення їх іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна. Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж об`єкту. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 р. по справі №823/2042/16).

За таких обставин, приймаючи до уваги приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що рішення державного реєстратора Янчук Світлани Василівни Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу», м. Київ, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:39754369 від 19.02.201817:04:48 про державну реєстрацію іншого речового права Центрального територіального управління капітального будівництва (код ЄДРПОУ 34578517) на земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:79:364:0020 за адресою: м. Київ, вулиця Михайла Максимовича (колишня назва Онуфрія Трутенка), 9, з цільовим призначенням: для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України (код 15.01) площею 19,3802 га, а саме: вид іншого речового права - «право забудови земельної ділянки (суперфіцій)» зі строком його дії - «безстрокове» суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та законні інтереси позивачів, а відтак існують підстави для визнання його незаконним та скасуванню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Оскільки прийняття спірного рішення було здійснено на вимогу Державної організації (установа, заклад) Центрального територіального управління капітального будівництва державним реєстратором Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Янчук Світланою Василівною, суд покладає судові витрати по сплаті судового збору на останніх.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора: Янчук Станіслави Василівни Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу», м. Київ, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39754369 від 19.02.2018 17:04:48 про державну реєстрацію іншого речового права Центрального територіального управління капітального будівництва (код ЄДРПОУ 34578517) на земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:79:364:0020 за адресою: м. Київ, вул. Михайла Максимовича (колишня назва Онуфрія Трутенка) 9, з цільовим призначенням: для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України (код 15.01) площею 19,3802 га, а саме: вид іншого речового права - «право забудови земельної ділянки (суперфіцій)» зі строком його дії «безстрокове».

3. Стягнути з Державної організації (установа, заклад) Центрального територіального управління капітального будівництва (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 28-А; ідентифікаційний код 34578571) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код 00034022) судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп.

4. Стягнути з Державної організації (установа, заклад) Центрального територіального управління капітального будівництва (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 28-А; ідентифікаційний код 34578571) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 30; ідентифікаційний код 22991617) судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп.

5. Стягнути з Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Янчук Світлани Василівни (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 21, офіс 309; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код 00034022) судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп.

6. Стягнути з Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Янчук Світлани Василівни (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 21, офіс 309; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Київського квартирно- експлуатаційного управління (03186, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 30; ідентифікаційний код 22991617) судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп.

7. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.02.2020

Суддя Л. Г. Пукшин

Джерело: ЄДРСР 87712748
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку