ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
19 лютого 2020 року
м.Київ
справа №607/6153/17
провадження №К/9901/22689/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору за подання касаційної скарги
у справі №607/6153/17
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,
про скасування окремого абзацу додатку рішення, скасування наказу,
у с т а н о в и в:
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради за участі третьої особи Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій просив про скасування окремого абзацу додатку №15 "Порядок застосування тарифів на послуги з управління та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 15.03.2017 №179 "Про визнання такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету міської ради про внесення змін у рішення виконавчого комітету" та скасування наказу Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради від 31.03.2017 №679 "Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по буд. №18 вул. Руська .
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.05.2019 у справі №607/6153/17 у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_1 з рішенням суду не погодився, і звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №607/6153/17.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі № 607/6153/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху через те, що вказана апеляційна скарга не відповідала вимогам щодо форми та змісту апеляційної скарги, встановленим п.6 ч.2 ст.296 КАС України.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №607/6153/17 повернуто скаржнику через не усунення недоліків.
ОСОБА_1 з ухвалою суду апеляційного суду не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2019 і направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Верховного суду від 22.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
Постановою Верховного Суду від 25.11.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2019 у справі №607/6153/17 скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
29.11.2019 справу направлено до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
02.12.2019 від ОСОБА_1 надійшла заява щодо повернення судового збору за подання касаційної скарги.
10.02.2020 до Верховного Суду надійшли матеріали справи №607/6153/17.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 , Верховний Суд керується таким.
Суд встановив, що за подання касаційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір згідно з квитанцією від 09.08.2019 № 13 на суму 1921 грн.
Верховний Суд не вбачає правових підстав для повернення суми судового збору з Державного бюджету України, як того просив позивач, оскільки відповідні підстави чітко врегульовані у ст. 7 Закону України «Про судовий збір» і не підлягають розширеному тлумаченню.
Натомість, Верховний Суд вбачає підстави для прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат за касаційний перегляд, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно із ст. 356 КАС України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.05.2019 у справі №607/6153/17, позовні вимоги задоволено, а також відшкодовано позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили.
Враховуючи той факт, що під час винесення постанови від 25.11.2019 Верховний Суд не розподілив судові витрати, понесені позивачем за звернення до суду із касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2019 у справі №607/6153/17, а розгляд справи по суті позовних вимог закінчено судом апеляційної інстанції, Верховний Суд вбачає за доцільне винести додаткове судове рішення.
При цьому, оскільки суд апеляційної інстанції вирішив справу на користь позивача, відповідно до ст. 139 КАС України необхідно здійснити розподіл судових витрат за касаційну скаргу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
Згідно із ч. 1 ст. 47 Бюджетного кодексу України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що понесені позивачем документально підтверджені витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради та Управлінням житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради. за рахунок бюджетних асигнувань у розмірі 960 грн. 50 коп. з кожного відповідача.
Керуючись статтями 139, 356, КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору залишити без задоволення.
Ухвалити додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради (м. Тернопіль, вул. Коперника, 1, код ЄДРПОУ 35939939) на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - виконавчого комітету Тернопільської міської ради (м.Тернопіль, вул. Листопадова, 5, код ЄДРПОУ 04058344) на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
