ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року

Справа № 160/8279/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЛАТА-МЕБЕЛЬ” про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

28.08.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (надалі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЛАТА-МЕБЕЛЬ” (надалі – відповідач), в якій позивач просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі цеху за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Пісочна, буд. 7, Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЛАТА-МЕБЕЛЬ” (код ЄДРПОУ - 31932788), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі цеху за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Пісочна, буд. 7, Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЛАТА-МЕБЕЛЬ” (код ЄДРПОУ - 31932788), до повного усунення порушень.

Позов обґрунтовано необхідністю застосування заходів реагування, оскільки за результатами перевірки було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей і на момент звернення до суду не усунені відповідачем.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/8279/19 розподілена до розгляду судді Барановському Р.А.

Згідно розпорядження керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду №1027 д у зв`язку з відрахуванням судді ОСОБА_1 зі штату суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/8279/19.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/8279/19 розподілена судді Віхровій В.С. та передана до розгляду 26.09.2019 р.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Разом з тим, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач – заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.ч 1, 2 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Частиною 8 ст.262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 р. позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання 01.11.2019 р. о 09:30 год.

У судове засідання 01.11.2019 р. відповідач не прибув, подав заяву про відкладення розгляду справи. Для повторного виклику осіб у судове засідання, розгляд справи було відкладено до 11:20 год. 25.11.2019 р.

13.11.2019 р. через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач повідомляє про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки частково виконує вимоги, що встановлені відповідачем у Акті перевірки.

У судове засідання 25.11 2019 р. прибули уповноважені представники сторін.

Представником відповідача подано клопотання про долучення додаткових доказів по справі з додатками.

За клопотанням сторін судом було зупинено провадження у справі до 31.01.2020 р. для надання часу для їх примирення.

03.02.2020 р. провадження по справі було поновлено, судове засідання призначено на 12.02.2020 р. о 12:20 год.

У судове засідання 12.02.2020 р. сторони не прибули, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Для повторного виклику сторін, судове засідання відкладено до 12:20 год.17.02.2020 р.

14.02.2020 р. через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення про стан усунення порушень, відповідно до яких вказує, що порушення, допущені відповідачем продовжують створювати загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Також позивач просить розглядати справи без його участі в порядку письмового провадження.

17.02.2020 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів з додатками.

У судове засідання 17.02.2020 р. сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи клопотання позивача, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті та вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами, право суду на яке передбачено ч.8 ст. 205 КАС України.

Судом встановлено, що у період у період з 01.07.2019 р. по 10.07.2019 р. відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі наказу №39 від 20.05.2019 р., посвідчення (направлення) №02/4/717-19 від 01.07.2019 р. посадовими особами ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області проведено планову перевірку виробничих будівель, адміністративної будівлі, складських приміщень ТОВ «Злата-Мебель» (код ЄДРПОУ 31932788) за адресою: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Пісочна, 7 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складено Акт від 10.07.2019 р. №84 (надалі – Акт перевірки), яким зафіксовані порушення відповідачемм:

розділу V п.1.2. ППБУ - будівлі та приміщення не обладнані системою пожежної сигналізації, а саме: «Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

розділу V п.1.2. ППБУ - будівлі та приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, а саме: «Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

розділу V, п.3.10 ППБУ - переносні вогнегасники не в повному обсязі розміщенні шляхом навішування на вертикальні конструкції, а саме: переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

розділу IV п.1.21. ППБУ п.4.3, додаток А ДСТУ Б В.2.5-38:2008 - об`єкт не обладнано системою блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. (Відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»);

розділу II п.9 розділу III п.2.17; 2.23. ППБУ - допущено опорядження (облицювання) стін у приміщенні охорони та коридору матеріалом з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 (типу пластик);

розділу III п.2.9. ППБУ - не зазначено категорію, щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони електрощитової, виробничих цехів, та не встановлено відповідний знак на дверях;

розділу IV, п. 1.17 ППБУ - допущено встановлення електророзеток, на горючі основи ( конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, а саме: в приміщеннях цеху;

п. 13 ПКМУ № 444 - не обладнано куточок з питань пожежної безпеки цивільного захисту;

розділу IV п.1.1; п.1.8. ППБУ - приміщення електрощитової, виробничих цехів, складських приміщень не відокремлено від інших приміщень протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості, а саме: «Під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах» та «Забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові»;

розділу V п. 3.17 ППБУ - не виконане технічне обслуговування наявних вогнегасників. Технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги»;

ст.20 ч.1, п.2. КЦЗУ, п.5; п.6; п.7; п.8; п.9, додаток ПКМУ № 1200 - не розроблено та не затверджено обсяги (номенклатуру) забезпечення працюючого персоналу закладу засобами радіаційного та хімічного захисту Номенклатуру засобів радіаційного та хімічного захисту, а також норми забезпечення ними визначено згідно з додатком до ПКМУ № 1200;

ст.20 ч.1, п.2, ст.35 ч.2, п.2 КЦЗУ, п.1; п.2; п.3; п.9 ПКМУ № 1200 розділу V гл.4, п. 1 ПТБ - не забезпечено працівників об`єкту засобами радіаційного та хімічного захисту. (Суб`єкти господарювання зобов`язані забезпечувати відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; на потенційно небезпечних об`єктах (далі - ПНО) або об`єктах підвищеної небезпеки (далі - ОПН) промислові засоби захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин (далі - ЗЗОД) повинні зберігатися на робочих місцях; на об`єктах, які за характером своєї діяльності не відносяться до ПНО або ОПН, але потрапляють у зону можливих надзвичайних ситуацій при аваріях на ПНО або ОПН, ЗЗОД повинні зберігатися у місцях, які знаходяться поруч з маршрутами виводу (виходу) працівників з підприємства);

ст.53 КЦЗ № 5403-VІ від 02.10.2012 р. - не створено об`єктову систему оповіщення на об`єкт з масовим перебуванням людей з її обов`язковою інтеграцією до відповідної місцевої та територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення;

ст.69. КЦЗ №5403-VІ від 02.10.2012 р. - не проведено ідентифікацію об`єкту з урахуванням всіх чинників небезпеки;

п. 7., п.15 ПКМУ №819, ПКМУ № 444 - не проведено навчання керівного складу на територіальних курсах з питань цивільного захисту.

Примірник Акту перевірки було отримано посадовою особою ТОВ «Злата-Мебель», - виконавчим директором ОСОБА_2 10.07.2019 р. під підпис.

Згідно висновків Акту перевірки, позивач дійшов висновку, що подальша експлуатація об`єктів створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що стало підставою для звернення до суду.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно зі ст. 1, ч. 5, ч.11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 1 ст. 6 наведеного Закону встановлено, підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною ч. 4 ст. 6 Закону визначено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 ст. 7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 7 ст. 7 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Як вбачається з проаналізованих положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Кодексу цивільного захисту України, позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «Злата-Мебель» здійснюються заходи щодо усунення виявлених під час перевірки порушень.

Позивачем надано до суду Акт про усунення правопорушень від 30.10.2019 р., згідно якого:

1) з метою виконання п. 3 Акту, ТОВ «ЗЛАТА-МЕЕЕЛЬ» розмістило переносні вогнегасники шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті 1,5 м від підлоги та на відстані від дверей, достатній для її повного відчалення;

2) з метою виконання п. 6 Акту, ТОВ «ЗЛАТА-МЕБЕЛЬ» на усіх вхідних дверях виробничих приміщень, електрощитової встановлено відповідний знак, який зазначає категорію, щодо внбухопожежної небезпеки;

3) з метою виконання п. 7 Акту, ТОВ «ЗЛАТА-МЕБЕЛЬ» демонтувало електророзетку, яка була встановлена на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу в приміщеннях цеху;

4) з метою виконання и. 8 Акту, ТОВ «ЗЛАТА-МЕБЕЛЬ» було обладнано куточок з питань пожежної безпеки цивільного захисту;

5) з метою виконання н. 10 Акту, ТОВ «ЗЛАТА-МЕБЕЛЬ» було заборонено улаштування тимчасових електромереж, що підтверджується відповідним Наказом.

6) з метою виконання п. 11 Акту, ТОВ «ЗЛАТА-МЕБЕЛЬ» було виконано технічне обслуговування усіх наявних вогнегасників, що також підтверджується Актом надання послуг 2638 від 11.09.2019 р.;

7) з метою виконання п. 14 Акту, ТОВ «ЗЛАТА-МЕБЕЛЬ» було інтегровано систему оповіщення до системи інтернету;

Відповідно до п.п. 9.1, 9.1.3 ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту» Система оповіщення (далі - СО) про пожежу та управління евакуюванням людей призначена для оповіщення людей, що перебувають в будинку (споруді), про виникнення пожежі з метою створення умов для їх своєчасного евакуювання.

Оповіщення здійснюється одним із таких способів або їх комбінацією:

передачею звукових, а також, за необхідності, світлових сигналів оповіщення у всі приміщення будинку;

трансляцією мовленнєвих повідомлень про пожежу:

передачею в окремі зони будинку або приміщення повідомлень про місце виникнення пожежі, про шляхи евакуювання та дії, що забезпечують особисту безпеку:

увімкненням світлових покажчиків рекомендованого напрямку евакуювання;

увімкненням освітлення евакуювання:

для НОМЕР_1 та СО5 типів - двостороннім зв`язком між приміщенням пожежного поста та зонами оповіщення.

На виконання вказаних вимог вжиті наступні заходи:

1) приміщення фабрики обладнане звуковою сигналізацією, а саме електричними дзвонами у кількості 4 шт., по 2 шт. на один поверх, які вмикається начальником зміни відповідно до наказу №74-ОП від 14.11.2018 року. Також згідно із вказаним наказом один раз на пів року проводяться практичні навчання з евакуації всього персоналу фабрики;

2) розроблено алгоритм дій працівників підприємства при виникненні загорання, задимлення, пожежі;

3) розроблено план тренувань «Дії у НС» на 2019 рік;

4) розроблено та розміщено на кожному поверсі план евакуації.

Стосовно п.4 Акту вказуємо, що ТОВ «ЗЛАТА-МЕБЕЛЬ» відповідно до договору

оренди №163798 від 01.10.2015 р. передало ПрАТ «Київстар» в оренду частину даху нежитлової будівлі площею 200 кв.м. що розташоване за адресою: м. Кривий Ріг. вул. Пісочна, 7 для встановлення антенно-фідерних пристроїв базової станції (RBS ДНЕ2860) стільникового зв`язку ПрАТ «Київстар» з невід`ємним правом встановлення обладнання вказаної RBS, а також ліній волокно-оптичного зв`язку. Відповідно до п. 2.1.2 вказаного договору оренди ПрАТ «Київстар» зобов`язаний дотримуватися протипожежних правил.

Також, на виконання пункту 1, 2 Акту ТОВ «ЗЛАТА-МЕБЕЛЬ» було укладено Договір № 87 від 14.01.2020 р. з ТОВ «АПС-Кривий Ріг» про проведення ремонтно-відновлюваних робіт обладнання автоматичної пожежної сигналізації за адресою:5005, м. Кривий Ріг, вул. Пісочна, 7.

Будівлі та приміщення були обладнані системою пожежної сигналізації, про що свідчить Акт наданих послуг № 275 від 28.01.2020 р.

Також відповідачем з «АПС-Кривий Ріг» було укладено Договір № 86 від 22.01.2020 року про виконання послуг зі спостерігання за установками пожежної автоматики об`єкта та технічного обслуговування системи передавання тривожних сповіщень.

Крім того, ТОВ «ЗЛАТА-МЕБЕЛЬ» взято на облік технічного обслуговування і ремонту системи пожежної сигналізації.

На виконання п. 16 Акту заплановано навчання керівного складу ТОВ «ЗЛАТА МЕБЕЛЬ» на Криворізьких територіальних курсах ЦЗ та БЖ у 2021 р.

Відповідачем були надані в якості письмових доказів на підтвердження усунень порушень: Акт про усунення правопорушень від 30.10.2019 р., Наказ №67-ОП від 17.09.2019 р. про заборону улаштування тимчасових електромереж, Акт надання послуг № 2638 від 11.09.2019 р., Наказ №74-ОП від 14.11.2018 р., алгоритм дій працівників підприємства при виникненні загорання, задимлення, пожежі, план комплексних заходів з досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, попередження випадків виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій та пожежної безпеки на 2019 рік ТОВ «ЗЛАТА-МЕБЕЛЬ», план евакуації, договір оренди №163798 від 01.10.2015 р., видаткова накладна № 5669 від 23.09.2019 р., видаткова накладна №2100 від 18.04.2019 р., довідка про чисельність працівників від 07.11.2019 р., довідка від відсутність заборгованості зі сплати заробітної плати, довідка про відсутність заборгованості зі сплати обов`язкових зборів та платежів, договір № 87 від 14.01.2020 року, договір № 86 від 22.01.2020 р., акт наданих послуг № 275 від 28.01.2020 р., журнал обліку технічного обслуговування і ремонту системи пожежної сигналізації, та лист підтвердження про включення керівного складу ТОВ «ЗЛАТА-МЕБЕЛЬ» до Плану комплектування на 2021 рік.

ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області було проведено повторну перевірку ТОВ «Злата-Мебель» (Акт від 06.02.2020 р. №22) у період з 05.02.2020 р. по 06.02.2020 р., в ході якої було встановлено, що не усунутими залишені лише 3 порушення з 16 встановлених плановою перевіркою, а саме:

розділу V п.1.2. ППБУ - будівлі та приміщення не у повному обсязі обладнані системою пожежної сигналізації, а саме: «Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

розділу V п.1.2. ППБУ - будівлі та приміщення не у повному обсязі обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (швейний цех, відбивочний цех, дільниця збору, дільниця розкрою), а саме: «Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

п. 7., п.15 ПКМУ №819, ПКМУ № 444 - не проведено навчання керівного складу на територіальних курсах з питань цивільного захисту.

При цьому, суд звертає увагу, що плановою перевіркою було встановлено, що будівлі та споруди відповідача взагалі не були обладнані системою пожежної безпеки та оповіщення, за наслідками позапланової перевірки вказано, що підприємство не у повному обсязі обладнано означеними системами.

Викладене вказує на те, що відповідачем триває усунення залишених порушень, а більша частина наразі усунута.

Проти вказаних обставин позивач не заперечив.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.ст.73-76 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що:

більша частина порушень, виявлених під час перевірки об`єкту усунуті, що вказує на те, що відповідач з порушеннями погодився та свідомо вчиняє заходи щодо їх усунення;

залишена частина порушень сама по собі не створює загрози життю та/або здоров`ю людей, не є джерелом виникнення пожежі,

щодо залишеної частини порушень триває процедура їх усунення,

характер залишеної частини порушень передбачає об`єктивну витрату певного часу на їх усунення, -

суд вважає, що застосування заходів реагування у даному випадку не буде співрозмірним із скоєними відповідачем порушеннями та є занадто тяжким для підприємства з огляду на його специфіку діяльності (виробництво меблів для офісу і підприємств торгівлі, виробництво кухонних меблів, виробництво інших меблів, неспеціалізована оптова торгівля, великий штат працівників (322 особи).

Підсумовуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини у взаємозв`язку із нормами закону, що застосовуються до спірних відносин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації роботи ТОВ «Злата-Мебель» з урахуванням усунутих ним порушень матиме наслідком недотримання балансу між протиправними діяннями та наслідками, що до них застосовуються.

Таке рішення, на переконання суду, свідчитиме про дотримання судом основних принципів здійснення судочинства.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 261, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЛАТА-МЕБЕЛЬ” про застосування заходів реагування, – відмовити;

Розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова