ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2020 року

Київ

справа №815/7460/16

адміністративне провадження №К/9901/21435/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №815/7460/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року (прийняту одноособово головуючим суддею Потоцькою Н.В.), на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Градовського Ю.М., суддів: Кравченка К.В., Лук`янчук О.В.)

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, Управління), в якому просив визнати протиправним і скасувати наказ в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області Поповського С.А. за №326-К від 08 грудня 2016 року про накладання дисциплінарного стягнення на начальника відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 за допущені прогули.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач має право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яке він використав у вересні 2016 року, попередивши про це своє безпосереднє керівництво письмовою заявою, але відповідач, порушуючи трудові права, незаконно та безпідставно не видав наказ про надання йому необхідної відпустки, а замість цього виніс наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності за допущені прогули, який він вважає протиправним.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. ОСОБА_1 працював начальником відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.

3. 13 вересня 2016 року позивач звернувся із заявою на ім`я в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужбив Одеській області про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на період з 16 вересня 2016 року до 30 вересня 2016 року. До заяви додав копію свідоцтва про народження дитини та довідку з місця роботи матері дитини, в якій зазначено, що вона є діючим адвокатом, діяльність якої не зупинялась.

4. 11 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою на ім`я в.о. начальника ГУ Держпродслужби в Одеській області про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку без наведення періоду, із зазначенням дати - з 13 жовтня 2016 року. Заява направлена через кур`єрську компанію «Fed Ex» 11 жовтня 2016 року і отримана 11 жовтня 2016 року.

5. Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 11 жовтня 2016 року, ГУ Держпродслужби в Одеській області надало відповідь від 12 жовтня 2016 року №2770/07, в якій зазначило про неможливість надання відпустки у зв`язку із відсутністю (ненаданням) належним чином оформленої довідки з місця роботи матері дитини.

6. 01 листопада 2016 року ОСОБА_1 надав заяву про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, до якої додав довідку з місця роботи матері дитини від 01 листопада 2016 року б/н, в якій зазначено, що ОСОБА_2 (дружина позивача) прийнята на роботу до ТОВ «Юридично-консалтингова компанія «Імпера» згідно з наказом №1/2016 року від 31 жовтня 2016 року з 01 листопада 2016 року. Вказана заява направлена кур`єрською службою «Weltex» (транспортна накладна 00900428-АА WH) 01 листопада 2016 року і отримана 01 грудня 2016 року.

7. Розглянувши зазначену заяву, відповідач надав відповідь від 05 грудня 2016 року за №3998/07, в якій зазначив про неможливість надання відпустки у зв`язку із відсутністю 9ненаданням) належним чином оформленої довідки з місця роботи матері дитини.

8. Позивач не виходив на роботу в період з 16 вересня 2016 року по 30 вересня 2016 року у зв`язку з чим дисциплінарною комісією проведено дисциплінарне провадження, за результатами якого встановлено, що позивач у визначений період допустив дисциплінарний проступок шляхом прогулу, та підготовлено подання на ім`я керівника про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

9. На підставі подання дисциплінарної комісії ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області та відповідно до вимог статей 5,64,65,66,68,77 Закону України «Про державну службу» 08 грудня 2016 року відповідачем прийнято наказ за №326-К про притягнення начальника відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за допущені ним прогули в період з 16 вересня 2016 року по 30 вересня 2016 року.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

11. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про правомірність накладеної догани, оскільки на подані ОСОБА_1 заяви відповідачем повідомлено про відсутність підстав для надання вказаної в заяві відпустки внаслідок невідповідності вимогам чинного законодавства довідки з місця роботи матері дитини, а позивач був відсутній на робочому місці без оформлення відпустки в установлено законом порядку.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

12. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

13. У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що в нього виникало право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку одразу після подання відповідної заяви або з дати, яка наведена у такій заяві, а не з моменту видання наказу.

14. Зазначає, що причина відмови у наданні відпустки внаслідок того, що мати дитини є адвокатом - самозайнятою особою, є незаконною.

15. Також позивач вказує, що він неодноразово подавав заяви про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, але керівництво ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області не вживало жодних заходів щодо їх розгляду, чим проявило бездіяльність. Вважає, що до спірної ситуації можливо застосувати принцип мовчазної згоди, згідно з яким він, не отримавши відповіді на свою заяву про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, мав право використати цю відпустку з дати, вказаної в заяві, а саме - з 16 вересня 2016 року.

16. До Верховного Суду позивачем подані додаткові пояснення та копія рішення Ради адвокатів України від 04 серпня 2017 року № 161.

17. Ухвалою Верховного суду від 24 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 .

18. Відповідачем подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просив відмовити позивачу у задоволенні касаційної скарги. Представник ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області у відзиві наголосив, що позивач за відсутності наказу про надання йому відпустки самостійно прийняв рішення про невихід на службу у визначений собою час, внаслідок чого допустив дисциплінарний проступок, порушення Правил внутрішнього службового розпорядку ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, обов`язків державного службовця щодо сумлінного ставлення до вимог проходження служби та до обов`язків керівника структурного підрозділу, так як своєю поведінкою надав підлеглим державним службовцям приклад нехтування обов`язків державної служби.

19. Також представник відповідача наголосив, що законодавець чітко встановив підстави та порядок надання роботодавцем відпусток по догляду за дітьми іншим особам, ніж мати дитини, якій така відпустка надається виключно з підстав материнства. Іншим особам, враховуючи батька дитини, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років надається згідно зі статтею 20 Закону України «Про відпустки» за певних підстав. Обов`язковою підставою для надання батькові відпустки є попереднє часткове використання відпустки матір`ю дитини, припинення нею цієї відпустки та вихід на роботу.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

20. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року N 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон N 889-VIII).

21. Частиною першою статті 8 Закону N889-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що державний службовець зобов`язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

22. Відповідно до статті 62 Закону N889-VIII встановлено, що державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

23. Пунктом 10 частини першої статті 2 Закону N889-VIII передбачено, що службова дисципліна - це неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

24. Згідно з частиною першою статті 64 Закону N889-VIII зазначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

25. Частиною першою статті 65 Закону N889-VIII визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

26. Відповідно до пункту 12 частини другої статті 65 Закону N889-VIII дисциплінарним проступком є прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

27. Частиною першою статті 66 Закону N889-VIII передбачено, що за допущенні дисциплінарні проступки до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

28. Згідно з частиною третьою статті 66 Закону N889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

29. Державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи встановлює Закон України від 15 листопада 1996 року N 504/96-ВР «Про відпустки» (Закон N 504/96-ВР).

30. Статтею 2 Закону N 504/96-ВР передбачено, що право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).

31. Згідно зі статтею 18 Закону N 504/96-ВР та статтею 179 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може використати повністю або частинами також батько дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та один із прийомних батьків.

32. Частинами третьою-четвертою статті 20 Закону N 504/96-ВР передбачено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки або осіб, зазначених у частині третій статті 18 цього Закону, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Особам, зазначеним у частині третій статті 18 цього Закону (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків і батьків-вихователів), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).

34. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

35. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом позову у справі, що розглядається є визнання протиправним та скасування наказу начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області № 326 від 08 грудня 2016 року, яким позивача як державного службовця притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за допущені ним прогули.

36. Відповідно до вимог Закону N 504/96-ВР відсутність на службі державного службовця більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин є підставою для оголошення догани.

37. Підставою для прийняття відповідачем спірного наказу стала відпустка ОСОБА_1 .

38. Враховуючи, що Законом N 504/96-ВР визначено відповідні умови для отримання відпустки особою, яка фактично здійснює догляд за дитиною, право на відпустку може виникнути із моменту подання ним відповідної заяви та необхідних документів, на якій керівник підприємства повинен поставити свій підпис із погодженням та видати відповідний наказ.

39. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не виконано в повній мірі вимоги частини четвертої статті 20 Закону N504/96-ВР та не подано довідки , що унеможливило видачу відповідного наказу відповідачем.

40. Враховуючи наведене та беручи до уваги також не спростовані позивачем обставини щодо його відсутності на робочому місці з 16 вересня 2016 року по 30 вересня 2016 року без поважних причин, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про допущення позивачем дисциплінарного правопорушення у вигляді прогулу з 19 вересня 2016 року по 30 вересня 2016 року, наслідком якого є притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

41. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

42. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в цих рішеннях, тому касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

СУДОВІ ВИТРАТИ

43. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

____________

____________

____________

О. В. Калашнікова

М.В. Білак

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду