П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 р.

м.Одеса

Справа № 420/4198/19

П `ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Димерлія О.О.,

– Єщенка О.В.,

за участю: секретар судового засідання – Уштаніт Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року, прийняте у складі судді Кравченка М.М. в місті Одеса по справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 51000,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України штраф за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 25500,00 гривень; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України штраф за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 25500,00 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року в задоволенні позову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 51000,00 грн. відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає судове рішення таким, що прийнято з неправильним та неповним дослідженням доказів, встановленням обставин у справі та застосуванням норм права, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що Постанова про накладення штрафних санкцій та Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів за своєю природою є різними актами органу державного ринкового нагляду і застосовуються в конкретно визначених випадках, передбачених Законом України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції». Апелянт звертає увагу суду, що Головним управлінням не застосовувались штрафні санкції за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. На думку апелянта, Закон України є спеціальним законом по відношенню до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Апелянт також вказує, що оскільки продукція, що перевірялась призначена для дітей та у випадку невідповідності вимогам безпечності може становити ризик для життя та здоров`я було застосовано максимальний розмір штрафних санкцій в межах та відповідно до п. 2 ч. 2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Щодо висновків суду першої інстанції, що ФОП ОСОБА_2 не є особою, яка ввела в обіг продукцію, а є лише розповсюджувачем такої продукції апелянт зазначає, що у зв`язку із тим, що ФОП ОСОБА_1 не надав Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області протягом визначеного строку документів з яких можливо ідентифікувати особу, що поставила йому відповідну продукцію, ФОП ОСОБА_1 вважається особою, що ввела продукцію в обіг, у відповідності до вимог ч. 7 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції. Крім того, апелянт не вважає надані відповідачем документи первинними (фінансовими) документами, та документами які підтверджують те, що відповідач придбав зазначену у постанові продукцію, з огляду на відсутність у них обов`язкових реквізитів.

Представник відповідача надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу ґрунтуються на тому, що висновок суду першої інстанції відносно того що всі інші норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в тому числі ч. 11 ст. 7 нього Закону, мають застосовуватися до спірних правовідносин є обґрунтованим та таким, що винесено з дотриманням норм матеріального права. Представник відповідача вважає, що Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області без будь-якого належного обґрунтування застосувало до ФОП ОСОБА_1 максимальний розмір санкції. Крім того, представник відповідача зазначає, що відповідач надав до ГУ Держпродспоживслужби ті документи які в нього були і які на його думку достатньо підтверджують джерело походження товару, при цьому у ФОП ОСОБА_1 не було жодних підстав вважати, що ці документи не є первинними, оскільки ГУ Держпродспоживслужби не тільки не повідомило про бухгалтерську невідповідність накладних відповідача, а й взагалі 25.03.2019 року Дерпродспоживслужби, визнало, що ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі та у встановлений строк виконано рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів рішень №№ 1310,1311,1312,1313,1314 від 27.11.2018 року.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу № 3518 від 21.11.2018 року, направлення на проведення перевірки № 2816 від 21.11.2018 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області проведено планову виїзну поєднану з невиїзною перевірку характеристик продукції у суб`єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , предмет перевірки: дитячі іграшки, хімічна продукція.

За результатами проведення перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області складено акт перевірки характеристик продукції № 1773 від 27.11.2018 року, в якому зафіксовано виявлені порушення: п.п.9, 10, 18, 19, 27, 44,45 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 151 від 28.02.2018 року, а саме: на іграшці (позиція 2) або на пакуванні, або в документі, що супроводжує таку іграшку відсутній знак відповідності технічному регламенту; (позиції 1-2) відсутня інформація про найменування та контактну поштову адресу виробника та імпортера.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 примірник акту перевірки отримав в день складення, про що свідчить його власний підпис на ньому.

27.11.2018 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області на підставі акту перевірки характеристик продукції № 1773 від 27.11.2018 року було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №№ 1310-1314, відповідно до яких обмежено надання продукції на ринку (позиції 1-2 акту перевірки № 1773 від 27.11.2018 року) шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, тимчасової заборони надання продукції на ринку та до усунення формальної невідповідності, строк виконання яких до 28.01.2019 року.

11.12.2018 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області склало протокол № 189 про виявлені порушення при проведенні перевірки характеристик продукції фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , фактична адреса розповсюдження продукції: АДРЕСА_1 , які полягають у наступному: введення в обіг продукції (позиція № 1, 2 акту перевірки № 1773 від 27.11.2018 року), яка не відповідає встановленим вимогам. За виявлене порушення передбачається відповідальність згідно п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області за результатами розгляду справи (акту перевірки № 1773 від 27.11.2018 року, протоколу № 189 від 11.12.2018 року) 18.12.2018 року прийняло постанову про накладення штрафних санкцій № 311, якою за порушення вимог передбачених п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме введення в обіг продукції (позиція № 1 акту перевірки № 1773 від 27.11.2018 року), яка не відповідає встановленим вимогам, застосувало до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 25500,00 грн.

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області за результатами розгляду справи (акту перевірки № 1773 від 27.11.2018 року, протоколу № 189 від 11.12.2018 року) 18.12.2018 року прийняло постанову про накладення штрафних санкцій № 312, якою за порушення вимог передбачених п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме введення в обіг продукції (позиція № 2 акту перевірки № 1773 від 27.11.2018 року), яка не відповідає встановленим вимогам, застосувало до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 25500,00 грн.

Вказані постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 18.12.2018 року № 311 та № 312 згідно із відміткою в рекомендованому повідомленні було отримано ФОП ОСОБА_1 22.12.2018 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 штрафні санкції в загальному розмірі 51000,00 грн. не сплатив.

30.01.2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було прийнято рішення №№ 85-89 про внесення змін до рішень від 27.11.2018 року №№ 1310-1314, відповідно до яких термін виконання був продовжений до 22.03.2019 року.

20.03.2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся листом від 19.03.2019 року до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому повідомив про те, що він не є виробником та імпортером спірної продукції, а тому немає підстав вважати його особою, яка ввела вказану продукцію в обіг, на підтвердження чого було надано відповідні документи (накладну від 19.10.2018 року видану ФОП ОСОБА_3 та накладну від 19.10.2018 року видану ФОП ОСОБА_4 ). У листі також було повідомлено, що ФОП ОСОБА_1 більше не здійснює торгівельну діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , а спірна продукція була ним вилучена з прилавків магазину відразу після проведення перевірки 21.11.2018 року та більше не розповсюджувалась.

На підставі вказаних обставин 25.03.2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було прийнято рішення №№ 231-235 про скасування рішень від 27.11.2018 року №№ 1310-1314 у зв`язку з їх виконанням в повному обсязі.

Вважаючи заборгованість ФОП ОСОБА_1 у загальному розмірі 51000,00 грн. такою, що підлягає стягненню в судовому порядку, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки ФОП ОСОБА_1 у встановлений строк були виконанні рішення від 27.11.2018 року №№ 1310-1314 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, тому застосування Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області штрафних санкцій до закінчення строку на виконання таких рішень є необґрунтованим та безпідставним. Суд першої інстанції дійшов висновку, що Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області без будь-якого належного обґрунтування застосувало до відповідача максимальний розмір санкції, передбаченої п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Крім того, суд прийшов до висновку, що ФОП ОСОБА_1 не є особою, яка ввела в обіг продукцію, а є лише розповсюджувачем такої продукції, що виключає правові підстави для застосування позивачем до відповідача штрафних санкцій на підставі п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначені Законом України«Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 року № 2735-VІ (далі – Закон України № 2735-VІ) , положеннями ст. 1 якого встановлено, що державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України №2735-VI дія цього Закону поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті.

Статтею 3 Закону України №2735-VI встановлено, що законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Згідно абз. 8 ст.1 Закону України №2735-VI державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (ч. 1 ст.4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 10 Закону України №2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Згідно з п.4 ч.1 ст.11 Закону України №2735-VI до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України №2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки (ч.4 ст.23 Закону України №2735-VI).

Пунктами 2, 3 ч.1 ст.7 Закону України №2735-VI встановлено, що суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право: перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів.

Таким чином, з системного аналізу Закону України №2735-VI вбачається, що контролюючий орган має право здійснювати ринковий нагляд та контроль, за умови пред`явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу № 3518 від 21.11.2018 року, направлення на проведення перевірки № 2816 від 21.11.2018 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області проведено планову виїзну поєднану з невиїзною перевірку характеристик продукції у суб`єкта господарювання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , предмет перевірки: дитячі іграшки, хімічна продукція.

Колегія суддів зазначає, що згідно вимог ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, як відповідачем, так і апелянтом не заперечується невідповідність дитячих іграшок, що були предметом перевірки, положенням: п.п.9, 10, 18, 19, 27, 44, 45 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2018 року №151 та дотримання порядку проведення планової перевірки характеристик продукції.

Щодо висновків суду першої інстанції, що притягнення до відповідальності за виявлене в ході перевірки порушення є можливим лише в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів колегія суддів зазначає наступне.

Так, спірними постановами про накладення штрафних санкцій на позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів за порушення вимог п.2 ч.2 ст.44 Закону України №2735-VI.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.44 Закону України №2735-VI до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, постановами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 18.12.2018 року № 311 та № 312, до позивача застосовано штрафи у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає положенням п.2 ч.2 ст.44 Закону України №2735-VI.

Стосовно посилань суду першої інстанції на те, що ФОП ОСОБА_1 було у встановлений виконано рішення від 27.11.2018 року №№ 1310-1314 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 11 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі – Закон України № 877-V), у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку розпорядчим документом про усунення порушень органу державного ринкового нагляду є рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

При цьому постанови про накладення штрафних санкцій від 18.12.2018 року № 311 та № 312 прийняті у зв`язку з порушенням вимог п. 2 ч. 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», а саме за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а не за фактом невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Частиною 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено застосування окремих видів штрафних санкцій - за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів. При цьому колегія суддів наголошує, що відповідачем не застосовувались штрафні санкції за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що диспозиція ч.2 ст.44 Закону України №2735-VI передбачає притягнення до відповідальності у вигляді накладення штрафу до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам. Таким чином, для притягнення до відповідальності за ч.2 ст.44 Закону України №2735-VI достатньо встановленого факту порушень п п.п.9, 10, 18, 19, 27, 44,45 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2018 року №151, що сторонами по справі фактично не заперечується, а не факту невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Щодо посилань суду першої інстанції на непропорційність застосування до відповідача максимального розміру санкції, передбаченої п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» колегія суддів зазначає наступне.

Так, предметом перевірки характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 бул: дитячі іграшки та хімічна продукція. Перевіркою встановлені порушення вимог Технічного регламенту безпечності іграшок, який затверджений Постановою КМУ від 28.02.2018 р. № 151 та який встановлює вимоги до безпечності іграшок та їх обігу на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів доходить до висновку про те, що застосування до суб`єкта господарювання за введення в обіг небезпечної для дітей нехарчової продукції штрафних санкцій, спрямовано на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства, які полягають у створенні безпечних умов для фізичного розвитку дітей, захисту їх здоров`я від негативного впливу небезпечної нехарчової продукції, та вимогами захисту економічних інтересів окремої особи, зокрема, гарантованого частиною першою статті 42 Конституції України права на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року (справа №815/1729/16), від 18 жовтня 2018 року (справа № 822/3692/17).

При цьому щодо посилань суду першої інстанції на положення ч.2 ст.12 Закону України № 877-V, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

В пункті 4 Розділу IX «Прикінцевих положень» Закону України №2735-VI «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» не зазначено про виключність нерозповсюдження лише зазначених в даному пункті статей, а також не вказано про розповсюдження на дані відносини інших статей Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (положення абзацу другого частини четвертої статті 4, абзаців першого - четвертого і восьмого частини другої статті 5, абзацу п`ятого статті 10, частини четвертої статті 17, абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 2 і пункту 3 статті 22 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при вжитті заходів ринкового нагляду не застосовуються.).

В Законі України №2735-VІ «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» розділ IV «Вжиття заходів ринкового нагляду» визначає порядок проведення перевірок характеристик продукції, в якому наведені випадки застосування положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Зокрема, міститься посилання щодо його застосування у таких випадках: видання та оформлення наказів та посвідчень на проведення перевірки (ч.5 ст. 23 Закону України №2735-VІ); щодо Акту перевірки (ч.1 ст. 23 Закону України №2735-VІ); відбір зразків продукції і проведення їх експертизи (випробування) (ч.2 ст. 27 Закону України №2735-VІ); щодо прав суб`єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції (ч.2 ст.7 Закону України №2735-VІ); повноваження, права та обов`язки посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд (ч.5 ст.10 Закону України №2735-VІ).

Закон України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» не містить посилань на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо порядку проведення перевірок характеристик продукції органами державного ринкового нагляду, цей Закон України №2735-VІ є спеціальним законом по відношенню до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що оскільки продукція, що перевірялась призначена для дітей та у випадку її невідповідності вимогам безпечності може становити ризик для життя та здоров`я - позивачем було застосовано максимальний розмір штрафних санкцій в межах та відповідно до п. 2 ч. 2 ст.44 Закону України №2735-VІ.

Щодо висновків суду першої інстанції, що ФОП ОСОБА_1 не є особою, яка ввела в обіг продукцію, а є лише розповсюджувачем такої продукції, що виключає правові підстави для застосування позивачем до відповідача штрафних санкцій на підставі п.2 ч.2 ст.44 Закону України №2735-VІ, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 № 124-VIII, введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 8 Закону України №2735-VІ, суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію; суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.

Згідно положень ч. 7 ст. 8 Закону України №2735-VІ, у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з у період з 26.11.2018 року (дата початку перевірки) по 18.12.2018 року (дата прийняття постанов про накладення штрафних санкцій) жодних документів, які б дозволили встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання продукцію відповідачем надано не було, що у відповідності до вимог ч. 7 ст. 8 Закону України №2735-VІ свідчить про правомірність застосування штрафних санкцій до ФОП ОСОБА_1 як до розповсюджувача продукції.

При цьому, колегія суддів вважає, що посилання відповідача, що ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі та у встановлений строк виконано рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів рішень №№ 1310,1311,1312,1313,1314 від 27.11.2018 року не свідчать про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій до ФОП ОСОБА_1 як до розповсюджувача продукції, оскільки постанови про накладення штрафних санкцій від 18.12.2018 року № 311 та № 312 не за фактом невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Враховуючи викладене, оскільки сума штрафних санкцій в загальному розмірі 51000,00 грн. відповідачем сплачена не була, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 51000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 249, 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року по справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 51000,00 грн. – скасувати, та прийняти по справі нове рішення, яким адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України: р/р 31114106015009, УК у м.Одесі/Суворівський р-н/21081100, Казначейство України (ЕАП) код ЄДРПОУ 38016923, МФО 899998, код бюджетної класифікації 21081100, штраф за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі: 25500,00 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України: р/р 31114106015009, УК у м.Одесі/Суворівський р-н/21081100, Казначейство України (ЕАП) код ЄДРПОУ 38016923, МФО 899998, код бюджетної класифікації 21081100, штраф за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі: 25500,00 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя : О.О. Димерлій

Суддя: О. В. Єщенко