ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/8836/19

головуючий суддя І інстанції Прудник С.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року в адміністративній справі № 160/8836/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида Електрик Дніпро" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврида Електрик Дніпро" звернулось до суду з адміністративним позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 408 від 15.03.2019 р. Про переведення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності в частині переведення ТОВ Таврида Електрик Дніпро на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида Електрик Дніпро" було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 408 від 15.03.2019 року Про переведення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності в частині переведення Товариства з обмеженою відповідальністю Таврида Електрик Дніпро на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року скасувати та прийняти судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірним наказом позивача було переведено на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, що в розумінні статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» не є застосуванням нової санкції до позивача, а відбувається автоматично після закінчення дії санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка була застосована до позивача. Зауважено, що оскільки Законом України «Про валюту і валютні операції» не встановлено норми, якими пом`якшено або скасовано відповідальність особи, до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовано спеціальні санкції до введення в дію цього закону, до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону та/або пов`язаних з ним законів України, то державні органи та суб`єкти господарювання мають керуватись законодавством, що діяло до дня введення в дію Закону про валюту.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Таврида Електрик Дніпро" було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останнє просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала, відносно задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Інші учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутності останніх.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, на підставі подання Служби Безпеки України № 8/2/2-8804 від 02.11.2018 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, наказом Мінекономрозвитку від 13.11.2018 року № 1668 було застосовано спеціальну санкцію тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності до ТОВ Таврида Електрик Дніпро.

Про зазначену інформацію ТОВ Таврида Електрик Дніпро стало відомо з відкритої інформації, що розміщена на офіційному сайті http://www.me.gov.ua.

Листом від 27.11.2018 за № 649 позивач звернувся до Служби безпеки України, листом від 27.11.2018 за № 648 до Ради бізнес-омбудсмена та листом від 27.11.2018 за № 650 щодо скасування спеціальної санкції, яка застосована до ТОВ Таврида Електрик Дніпро у вигляді наказу Мінекономрозвитку від 13.11.2018 № 1668. При цьому, в означених листах позивач вказав на те, що які саме порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» викликали застосування спеціальної санкції тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, факти таких порушень, та у який спосіб та строк вони мають бути усунуті, Товариству не відомо.

11.12.2018 позивач, на прохання інспектора Ради Бізнес-омбудсмена Михайлюка О. направив пояснення стосовно дійсних обставин, відносно фабули викладеної в ухвалі суду від 14.09.2018 щодо кримінального провадження № 42017010000000101 від 03.11.2017 та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 190 КК України. Також, в означених поясненнях від 11.12.2018 позивач зазначив, що дійсно мав економічні зв`язки з ТОВ «Підприємство «Таврида Електрик Україна» (ЄДРПОУ 31576194), однак ніколи не ввозив на територію України комплектуючі та електротехнічне обладнання виробництва суб`єктів господарювання, які зареєстровані в тимчасово окупованій території АР Крим за законодавством РФ, через територію Республіки Білорусь та Російської федерації із використання компаній-посередників.

Листом від 06.12.2018 за вих. № 4102-13/53679-07 Мінекономрозвитку повідомило позивача про те, що після надходження відповіді від ініціатора застосування спеціальної санкції, підприємство буде проінформовано додатково.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15 березня 2019 року № 408 "Про переведення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності" ТОВ "Таврида Електрик Дніпро" переведено на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, зупинено дію наказів Мінекономрозвитку від 30.10.2018р. № 1581, від 30.10.2018 № 1587 і від 13.11.2018 № 1668 у частині застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу, зокрема, до ТОВ "Таврида Електрик Дніпро".

Листом № 18 від 19.03.2019 року позивач повідомив відповідача щодо оформлення разової (індивідуальної) ліцензії на здійснення окремої зовнішньоекономічної операції.

08.04.2019 за № 4101-08/14795-07 Мінекономрозвитку листом повідомило ТОВ Таврида Електрик Дніпро про те, рішення щодо оформлення разової (індивідуальної) ліцензії за поданими документами буде прийнято після отримання Міністерством відповіді на запит.

Листом від 13.05.2019 за № 4101-08/19969-07 Мінекономрозвитку повідомило Товариство про відмову у видачі разової (індивідуальної) ліцензії через лист Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України (ініціатор подання про застосування спеціальної санкції до ТОВ Таврида Електрик Дніпро) від 12.05.2019 за №8/2/3-4294дск.

15.05.2019 за № 4101-08/20440-07 відповідач листом повідомив позивача про те, що листом від 12.05.2019 № 8/2/3-4294ДСК Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України (ініціатор подання про застосування спеціальної санкції до ТОВ Таврида Електрик Дніпро) проінформувало Міністерство про відсутність інформації про вжиття підприємством заходів щодо при ведення своєї діяльності у сфері зовнішньоекономічної діяльності у відповідність до вимог чинного законодавства. У зв`язку із чим на підставі п. 2.11 Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 № 47, ТОВ Таврида Електрик Дніпро у видачі разової (індивідуальної) ліцензії відмовлено.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття наведеного наказу, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржуваний наказ, в частині, що стосується позивача, Мінекономрозвитку діяло не на підставі та не в межах повноважень, що передбачені Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідачем в межах розгляду даної адміністративної справи, не наведено суду достатніх доказів, які б слугували підставою для висновків щодо порушення позивачем приписів Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Згідно ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльністю» всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.

До суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано санкцію у вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності, згідно із статтею 37 цього Закону.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Приписами ч. 1 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що за порушення цього або пов`язаних з ним законів України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб`єктами господарської діяльності своїх обов`язків згідно з цим або пов`язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб`єктами цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов`язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб`єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

В свою чергу, 07.02.2019 року введено в дію Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року № 2473-VІІІ (далі - Закон № 2473-VIII), яким виключено статтю 37 «Спеціальні санкції за порушення цього або пов`язаних з ним законів України» Закону № 959-ХІІ.

Як вбачається зі спірного наказу, який датовано 15.03.2019 року, останній було прийнято на підставі ч. 6 ст .37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Відтак, оскільки починаючи з 07.02.2019 року стаття 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» була виключена на підставі Закону України «Про валюту і валютні операції» та не діяла, то відповідно застосування відповідних санкцій визначених останньою, відповідачем при прийнятті спірного наказу є протиправним та таким, що суперечить приписами чинного законодавства.

При цьому, що стосується посилань відповідача на те, що переведення позивача на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності не є застосуванням нової санкції до останнього, а відбувається автоматично після закінчення дії санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка була застосована до позивача наказом від 13.11.2018 року № 1668, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб`єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на індивідуальний режим ліцензування.

Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду.

При прийнятті рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суд зазначає термін, на який подовжено дію цієї санкції.

З зазначених правових приписів вбачається, що за результатом застосування до суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності такої санкції як тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, переведення останніх на індивідуальний режим ліцензування має бути здійснено протягом трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади про тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Як свідчать встановлені обставини справи, тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності до ТОВ Таврида Електрик Дніпро було застосовано відповідачем на підставі наказу від 13.11.2018 року № 1668.

Відтак, трьохмісячний строк на переведення позивача на індивідуальний режим ліцензування, який підлягав застосуванню, з огляду на тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності останнього, спливав, 13.02.2019 року.

Натомість, спірний наказ про переведення позивача на індивідуальний режим ліцензування був прийнятий відповідачем 15.03.2019 року, тобто поза межами трьохмісячного строку, визначеного ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», що зумовлює його застосування, як окремого виду санкції за порушення приписів законодавства. При цьому, як вірно було встановлено судом першої інстанції, судові рішення, відносно продовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - відсутні.

Також, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що будь-які застереження, відносно можливості застосування приписів ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» чи дії застосованих до прийняття цього закону спеціальних санкцій у вигляді індивідуального режиму ліцензування, положення Закону України «Про валюту і валютні операції» не містять.

В свою чергу, інші доводи, що викладені в апеляційній скарзі, відносно допущених, на думку відповідача, порушень з боку позивача законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, з огляду на встановлений факт протиправності застосування приписів ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» при прийняті спірного наказу, та як наслідок, його протиправності.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, відносно протиправності прийняття відповідачем наказу № 408 від 15.03.2019 року Про переведення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності в частині переведення ТОВ Таврида Електрик Дніпро на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності та необхідності його скасування.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 в адміністративній справі №160/8836/19 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за виключенням наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяО.М. Панченко

суддяВ.Є. Чередниченко