ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року

Справа № 160/9536/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0014081406 від 13.05.2019, винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі Акту 17840/04-36-14-06/41445616 від 01.04.2019р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів від 10.01.2018 р. № 10/01-2018 за період з 10.01.2018 по 15.03.2019 р., від 01.02.2018 № 01022018 за період з 01.02.2018 по 15.03.2019, від 01.02.2018 № 010218 за період з 01.02.2018 по 15.03.2019, від 30.11.2017 № 30/11-17 за період з 30.11.2017 по 15.03.2019, від 30.11.2017 № 301117 за період з 30.11.2017 по 15.03.2019, порядку і термінів декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів від 10.01.2018 р. № 10/01-2018 за період з 10.01.2018 по 15.03.2019 р., від 01.02.2018 № 01022018 за період з 01.02.2018 по 15.03.2019, від 01.02.2018 № 010218 за період з 01.02.2018 по 15.03.2019, від 30.11.2017 № 30/11-17 за період з 30.11.2017 по 15.03.2019, від 30.11.2017 № 301117 за період з 30.11.2017 по 15.03.2019, порядку і термінів декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України, за результатами якої складено Акт за № 17840/04-36-14-06/41445616 від 01.04.2019. Згідно з висновками акту, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статей 1, 2 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями), п.п.2.3. ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 при виконанні контракту від 30.11.2017 № 30/11-17, укладеного позивачем із ТОВ "Leader Distribution", Грузія м. Тбілісі; контракту від 10.01.2018 р. № 10/01-2018, укладеного позивачем із ТОВ «Snack Trade», Республіка Казахстан м. Алмати; контракту від 01.02.2018 № 010218, укладеного позивачем із ТДУП «СБ-ТРАНС ТРЕЙДИНГ», республіка Бєларусь м. Мінськ, в результаті чого на підставі п.п. 54.3.3. п.54.3. ст. 54 Податкового кодексу України та ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями), п.5. ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 576 961,13 грн. 13.05.2019 на підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0014081406. Позивач вважає, що висновки зазначеного акта є невірними, безпідставними, такими, що суперечать положенням чинних законодавчих та нормативно-правових актів України, а складене 13.05.2019 податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки передбачена положеннями статті 4 Закону України від 23.09.1994 р. за № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами і доповненнями) відповідальність у вигляді стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, станом на момент проведення документальної перевірки, не може бути застосована до позивача, оскільки дана норма є фактично скасованою з втратою чинності відповідним Законом, з огляду на ст. 58 Конституції України. Також позивач вважає, що відповідач, в порушення ст. 250 Господарського кодексу України, безпідставно застосував, поза межами шестимісячного строку, нарахування пені до правовідносин за контрактом від 30.11.2017 № 30/11-17, укладеного позивачем із ТОВ "Leader Distribution", Грузія м. Тбілісі. Також позивач вважає , що розрахунок пені здійснений відповідачем є помилковим, тому що складений в порушення пп.. 129.1.2. п.129.1. ст. 129 Податкового кодексу України та ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями), ч.5 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції». Отже, застосування відповадчем, за наслідками документальної перевірки, пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в загальній сумі 576 961,13 грн. позивач вважає необґрунтованим.

Ухвалою від 24.10.2019 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

14.11.2019 шляхом електронного зв`язку та 21.11.2019р. від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому представник заперечує проти позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ", зазначивши, що за наслідками позапланової перевірки ТОВ "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ" встановлено порушення статей 1, 2 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями), п.п.2.3. ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 при виконанні контракту від 30.11.2017 № 30/11-17, укладеного позивачем із ТОВ "Leader Distribution", Грузія м. Тбілісі; контракту від 10.01.2018 р. № 10/01-2018, укладеного позивачем із ТОВ «Snack Trade», Республіка Казахстан м. Алмати; контракту від 01.02.2018 № 010218, укладеного позивачем із ТДУП « СБ-ТРАНС ТРЕЙДИНГ», республіка Бєларусь м. Мінськ, в результаті чого на підставі п.п. 54.3.3. п.54.3. ст. 54 Податкового кодексу України та ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями), п.5. ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» відповідачем позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

На адресу суду 13.12.2019 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній послався на ст. 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. В іншому представником позивача дублюються доводи викладені у позовній заяві.

В підготовчому судовому засіданні 21.11.2019 року оголошено перерву до 16.12.2019р.

16.12.2019 року підготовче судове засідання було продовжено на 30 днів, в судовому засіданні оголошено перерву до 20.01.2020 року 10 год. 30 хв.

20 січня 2020 року від відповідача на адресу суду надійшли додаткові пояснення та докази.

20.01.2020 року сторони у судове засідання не прибули, про дату час та місце судового засідання повідомлені належним чином, надали до суду заяви та клопотання про закриття підготовчого провадження та подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до п.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин та керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ" зареєстроване 07.07.2017 року. Основний вид економічної діяльності – 10.39 інші види перероблення та консервування фруктів і овочів.

На адресу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшли листи від АТ "ОТП БАНК" № 52-1/99-БТ від 04.01.2019, № 52-1/5520-БТ від 05.11.2018, № 52-1/5523 від 05.10.2018, № 52-1/5523 від 05.10.2018, № 52-1/4968 від 05.09.2018, № 52-1/4970-БТ від 05.09.2018, № 52-52-1/100 від 04.01.2019, № 52-52-1/5849 від 01.11.2018, №5847-БТ від 01.11.2018, № 52-1/6306-БТ від 04.12.2018, № 52-52-1/5849 від 05.12.2018, № 4492-БТ від 03.08.2018 щодо порушення ТОВ "АЙ ПИ ДЖИ ЮЕЙ" (ідентифікаційний номер 41445616) термінів розрахунків у сфері ЗЕД при виконанні зовнішньоекономічних контрактів.

У зв`язку із надходженням до ГУ ДФС України у Дніпропетровській області повідомлень уповноваженого банку АТ «ОТП Банк» щодо порушення валютного законодавства, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів від 10.01.2018 р. № 10/01-2018 за період з 10.01.2018 по 15.03.2019 р., від 01.02.2018 № 01022018 за період з 01.02.2018 по 15.03.2019, від 01.02.2018 № 010218 за період з 01.02.2018 по 15.03.2019, від 30.11.2017 № 30/11-17 за період з 30.11.2017 по 15.03.2019, від 30.11.2017 № 301117 за період з 30.11.2017 по 15.03.2019, порядку і термінів декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України, за результатами якої складено Акт за № 17840/04-36-14-06/41445616 від 01.04.2019.

Згідно з висновками акту перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статей 1, 2 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями), п.п.2.3. ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 при виконанні контракту від 30.11.2017 № 30/11-17, укладеного позивачем із ТОВ "Leader Distribution", Грузія м. Тбілісі; контракту від 10.01.2018 р. № 10/01-2018, укладеного позивачем із ТОВ «Snack Trade», Республіка Казахстан м. Алмати; контракту від 01.02.2018 № 010218, укладеного позивачем із ТДУП « СБ-ТРАНС ТРЕЙДИНГ», республіка Бєларусь м. Мінськ, в результаті чого на підставі п.п. 54.3.3. п.54.3. ст. 54 Податкового кодексу України та ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями), п.5. ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 576 961,13 грн.

13.05.2019 на підставі висновків акту перевірки складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0014081406.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач подав скаргу на адресу ДФС України про перегляд податкового повідомлення-рішення, яка Рішенням від 22.08.2019 (вих. № 16/99-99-11-04-02-25) Державна фіскальна служба України податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0014081406 залишила без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року №185/94-ВР, Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993 року №15-93. А також, положеннями Закону України "Про валюту і валютні операції" 21.06.2018 року №2473-VIII, який набрав чинності 07.07.2018 року та введений в дію 07.02.2019 року. Із введенням в дію цього Закону, Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" втратили чинність.

Положеннями ч.8 ст.16 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про валюту та валютні операції" передбачено, що уповноважені установи, суб`єкти валютних операцій, які до дня введення в дію цього Закону порушили вимоги Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Указу президента України від 27 червня 1999 року №734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" та (або) нормативно-правових актів Національного банку України з питань валютного регулювання та контролю, несуть відповідальність, передбачену законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень.

Підпунктом 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР, (що був чинний у період виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №185/94) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно Закону України від 06.11.2012 р. № 5480-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок", Згідно Постанови НБУ "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 25.05.2017р. №41, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 180 календарних днів.

Відповідно до ст. 4 Закону №185/94 (частини 5 ст.13 Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 р. № 2473-VІІІ), порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до абзацу 2 статті 4 Закону № 185/94-ВР у разі прийняття до розгляду судом Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Згідно з абзацом 3 статті 4 Закону № 185/94-ВР у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

Відповідно до абзацу 4 статті 4 Закону № 185/94-ВР, у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Відповідно до п.5 ст.13 закону № 2473-VІІІ, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 7 статті 13 Закону № 2473 визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

30.11.2017 р. між ТОВ " АЙ ПИ ДЖИ ЮЕЙ" (продавець) в особі директора Салтана Вадима та ТОВ "Leader Distribution", Грузія м. Тбілісі, (покупець), в особі директора Високопоясного Володимира укладено контракт № 30/11-17.

На виконання умов контракту позивач експортував зазначеному нерезиденту товар згідно митної декларації від 15.03.2018 на суму 22682.63 доларів США (граничний строк надходження валютної виручки (180 днів) 11.09.2018 р.), митної декларації від 18.05.2018 на суму 28 231,73 доларів США (граничний строк надходження валютної виручки (180 днів) 14.11.2018) та митної декларації від 31.07.2018 на суму 16328,04 (граничний строк надходження валютної виручки (180 днів) 27.01.2019 р.). Покупець, в порушення вимог контракту не розрахувався за отриманий товар, у зв`язку із чим Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Дістрібушн" (Limited Liability Company "Leader Distribution") про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 67 242, 40 доларів США (Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі 08.10.2018 у справі № 904/4414/18). Позовні вимоги були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов контракту № 30/11-17 від 30.11.2017 в частині своєчасного розрахунку за поставлений товар. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2018 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ" прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрито провадження у справі №904/4414/18. Грошові кошти за товар у сумі 22682,63 доларів США надійшли від нерезидента з порушенням граничного терміну отримання валютної виручки (на дату звернення позивачем до суду із позовом 08.10.2018).

10.01.2018 між ТОВ " АЙ ПИ ДЖИ ЮЕЙ" (продавець) в особі директора Салтана Вадима та ТОВ «Snack Trade», Республіка Казахстан м. Алмати (покупець), в особі директора Скрипкіна Сергія Олександровича укладено контракт № 10/01-2018.

05.07.2018 між позивачем (первісний кредитор) та ADVILM CORPORATION LTD (Новий кредитор) був укладений контракт № 05/07/18, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги за контрактом № 10/01-2018 від 10.01.2018.

На виконання умов контракту № 10/01-2018 від 10.01.2018 позивач експортував нерезиденту товар згідно митної декларації від 12.01.2018 на суму 7265,65 доларів США (граничний строк надходження валютної виручки (180 днів) 11.07.2018), оплата яких надійшла із порушенням граничного терміну отримання валютної виручки 19.07.2018.

01.02.2018 між ТОВ " АЙ ПИ ДЖИ ЮЕЙ" (продавець) в особі директора Салтана Вадима та ТДУП «СБ-ТРАНС ТРЕЙДИНГ», республіка Бєларусь м. Мінськ (покупець), в особі директора Новикова Андрія Олександровича укладено контракт № 010218.

05.09.2018 між позивачем (первісний кредитор) та ADVILM CORPORATION LTD (Новий кредитор) був укладений контракт № 05/09, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги на загальну суму 18532,57 доларів США (митна декларація від 05.02.2018) за контрактом № 010218 від 01.02.2018.

05.10.2018 між позивачем (первісний кредитор) та ADVILM CORPORATION LTD (Новий кредитор) був укладений контракт № 05/10, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги на загальну суму 27470,25 доларів США (митна декларація від 26.03.2018) за контрактом № 010218 від 01.02.2018.

09.10.2018 між позивачем (первісний кредитор) та Oilprom s.r.o. (Новий кредитор) був укладений контракт № 09/10, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги на загальну суму 30889.07 доларів США (митна декларація від 02.04.2018) за контрактом № 010218 від 01.02.2018.

10.10.2018 між позивачем (первісний кредитор) та Oilprom s.r.o. (Новий кредитор) був укладений контракт № 10/10, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги на загальну суму 26465,63 доларів США (митна декларація від 10.04.2018) за контрактом № 010218 від 01.02.2018.

На виконання умов контракту № 010218 від 01.02.2018 позивач експортував нерезиденту товар згідно митної декларації від 05.02.2018 на суму 18532,57 доларів США (граничний строк надходження валютної виручки (180 днів) 04.08.2018), митної декларації від 26.03.2018 на суму 27470,25 доларів США (граничний строк надходження валютної виручки (180 днів) 22.09.2018), митної декларації від 02.04.2018 на суму 30889,07 доларів США (граничний строк надходження валютної виручки (180 днів) 29.09.2018), митної декларації від 10.04.2018 на суму 26465,63 доларів США (граничний строк надходження валютної виручки (180 днів) 07.10.2018)-всього на суму 103 357,52 доларів США. Грошові кошти за товар у сумі 103 357,52 доларів США надійшли від нерезидента з порушенням граничного терміну отримання валютної виручки, а саме: за товар, поставлений за митною декларацією від 05.02.2018 на суму 18532,57 доларів США – 17 та 18 вересня 2018 року; за товар, поставлений за митною декларацією від 26.03.2018 на суму 27470,25 доларів США – 17 та 22 жовтня 2018 року; за товар, поставлений за митною декларацією від 02.04.2018 на суму 30889,07 доларів США - 26 та 30 листопада 2018 року, та за товар, поставлений за митною декларацією від 10.04.2018 на суму 26465,63 доларів США – 14, 22 та 28 січня 2019 року.

Позивачем ніяким чином необґрунтовано період з 12.09.2018 по 07.10.2018 (з кінця перебігу строку виконання нерезидентом обов`язків по контракту по день звернення до суду), тобто періоду нарахування пені за несвоєчасні розрахунки за товар, що був поставлений нерезиденту за міжнародною товарно-транспортною накладною від № 076345 від 15.03.2018, експортною митною декларацією № UA 110180/2018/404741 від 15.03.2018 на суму 22682,63 долари США по контракту № 30/11-17 від 30.11.2017. А отже відповідачем правильно розраховано суму заборгованості у визначений період часу.

Щодо оцінки виду адміністративно - господарський санкцій, як підставу для оскарження рішення.

На думку позивача, виходячи з диспозиції норм Податкового кодексу України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) і пеня є різним поняттям. Тобто, пеня за порушення у сфері ЗЕД не є штрафною санкцією. Пеня за порушення у сфері ЗЕД поширюється дія ч.1ст. 250 ГК України. Тобто застосування контролюючим органом до платника податків адміністративно - господарської санкції у вигляді пені за порушення строків валютних розрахунків у сфері ЗЕД по спливу 6 місяців з моменту виявлення такого порушення є протиправним.

Суд не погоджується за вказаними доводами виходячи з наступного.

Пунктом першим статті 250 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Проте, пунктом другим статті 250 Господарського кодексу України передбачено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів. Таким чином, з набранням чинності Податкового кодексу України, положення частини першої статті 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, на нарахування штрафних санкцій (пені) за порушення валютного законодавства, в тому числі на нарахування пені за порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не розповсюджуються.

Відповідно до частини першої статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України" № 2756-VI від 2 грудня 2010 року статтю 250 ГК України доповнено частиною 2, яка набрала законної сили з 1 січня 2011 року. Відповідно до частини 2 статті 250 ГК України, дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Згідно частини п`ятої статті 4 Закону № 185/94-ВР органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Як зазначалося вище, відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Враховуючи зазначене, з набранням чинності ПК України, положення частини першої статті 250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, на нарахування штрафних санкцій (пені) за порушення валютного законодавства, в тому числі на нарахування пені за порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не розповсюджуються.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, розглядаючи подібну справу № 808/2561/17 (провадження № К/9901/22767/18, постанова від 03.04.2018).

Таким чином, доводи позивача в частині оцінки виду адміністративно - господарський санкцій, як підставу для оскарження рішення є необґрунтованим.

Суд не погоджується із позицією позивача щодо визначення першого дня, з якого до позивача застосовується пеня за порушення граничних строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічних відносин, з огляду на наступне.

Так позивач вважає, що спірні правовідносини регулюються положеннями підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України, згідно якої нарахування пені у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Із вказаного положення слідує, що обсяг диспозиції притаманна до врегулювання правовідносин по-перше, які не пов`язані з проведенням податкових перевірок, а по-друге негативні наслідки у вигляді пені можуть бути застосовані до платника у зв`язку із несвоєчасною сплатою податкового зобов`язання.

Натомість, позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, що виявлено за результатами проведеної податкової перевірки, за наслідками якої складено акт.

Згідно із приписами статті 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару)

Відтак основним нормативно-правовим актом, який підлягає застосуванню до даних правовідносин є саме наведений Закон, у відповідності до приписів якого, пеня нараховується за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка, а не з наступного робочого дня. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, розглядаючи подібну справу № П/811/1397/17, постанова від 20.12.2018).

З приводу доводів позивача про порушення відповідачем вимог ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями), ч.5 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», при обчисленні пені було застосовано офіційний курс національної валюти до долара США, встановлений Національним банком України не на день виникнення заборгованості, суд зазначає таке.

Відповідно Порядку здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженого постановою Національного Банку України від 24 березня 1999 року N 136 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за N 338/3631) із змінами та доповненнями, прийнятою на виконання Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною операцією.

Згідно пункту 2.2 зазначеної Інструкції відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банком починається з наступного календарного дня після дня оформлення вантажної митної декларації.

Таким чином, курс НБУ, що підлягав застосуванню при розрахунку пені, повинен братися на перший день після закінчення встановленого законодавством граничного строку розрахунків за експортною операцією.

Як вбачається із розрахунку пені (Додаток до податкового повідомлення-рішення від 13.05.2019 №0014081406) відповідач застосував курс НБУ:

По контракту від 30.11.2017 № 30/11-17, укладеного позивачем із ТОВ "Leader Distribution", Грузія м. Тбілісі, станом на 12.09.2018 – на дату виникнення заборгованості. Проте, по інших виявлених простроченнях – відповідач застосував курс НБУ, встановлений на дату здійснення розрахунків, а ні на дату виникнення прострочення здійснення цих розрахунків, тобто всупереч положенням ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями), ч.5 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції». Зокрема:

За контрактом від 10.01.2018 р. № 10/01-2018, укладеним позивачем із ТОВ «Snack Trade», Республіка Казахстан м. Алмати; наступним днем закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною операцією був 12.07.2017. Згідно даних із сайту https://bank.gov.ua/ Офіційний курс гривні до долара США склав 26,227255. У зв`язку із чим, за цим розрахунком пеня складає: 7265,65 доларів США х 0,3% х 8 днів х 26,227255 = 4 573,39 грн. Тобто 13.27 грн.. (4 586,66 грн. – 4573,39 грн.) безпідставно визначено відповідачем до сплати у стовпчику № 9 Розрахунку пені і штрафних санкцій (а.с. 29).

За контрактом від 01.02.2018 № 010218, укладеного позивачем із ТДУП « СБ-ТРАНС ТРЕЙДИНГ», республіка Бєларусь м. Мінськ, наступні дні закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною операцією склали:

за експортною операцією на суму 15 365,16 доларів США – 05.08.2018, Офіційний курс гривні до долара США склав 27,011867. У зв`язку із чим, за цим розрахунком пеня складає: 15 365,16 доларів США х 0,3% х 44дні х 27,011867 = 54 785,50 грн.. Тобто 2 312,56 грн.. (57098,06 грн. – 54 785,50 грн.) безпідставно визначено відповідачем до сплати у відповідній графі у стовпчику № 9 Розрахунку пені і штрафних санкцій (а.с. 29).

за експортною операцією на суму 3 167,41 доларів США – 05.08.2018, Офіційний курс гривні до долара США склав 27,011867. У зв`язку із чим, за цим розрахунком пеня складає: 3 167,41 доларів США х 0,3% х 45 днів х 27,011867 = 11 550,28 грн.. Тобто 476,73 грн.. (12 027,01 грн. –11 550,28 грн.) безпідставно визначено відповідачем до сплати у відповідній графі у стовпчику № 9 Розрахунку пені і штрафних санкцій (а.с. 29).

за експортною операцією на суму 16637,47 доларів США – 23.09.2018, Офіційний курс гривні до долара США склав 28,06185. У зв`язку із чим, за цим розрахунком пеня складає: 16637,47 доларів США х 0,3% х 25днів х 28,06185 = 35 015,74 грн.. Тобто -164,37 грн.. (34851,37 грн. – 35 015,74 грн.) безпідставно визначено відповідачем до сплати у відповідній графі у стовпчику № 9 Розрахунку пені і штрафних санкцій (а.с. 29).

за експортною операцією на суму 10832,78 доларів США – 23.09.2018, Офіційний курс гривні до долара США склав 28,06185. У зв`язку із чим, за цим розрахунком пеня складає: 10832,78 доларів США х 0,3% х 30 днів х 28,06185 = 27 358,91 грн.. Тобто 117,14 грн.. (27 476,05 грн. – 27 358,91 грн.) безпідставно визначено відповідачем до сплати у відповідній графі у стовпчику № 9 Розрахунку пені і штрафних санкцій (а.с. 29).

за експортною операцією на суму 16100,00 доларів США – 30.09.2018, Офіційний курс гривні до долара США склав 28,298262. У зв`язку із чим, за цим розрахунком пеня складає: 16100,00 доларів США х 0,3% х 58 днів х 28,298262 = 79 274,75 грн.. Тобто -1407,52 грн.. (77867,23 грн. – 79 274,75 грн.) безпідставно визначено відповідачем до сплати у відповідній графі у стовпчику № 9 Розрахунку пені і штрафних санкцій (а.с. 29).

за експортною операцією на суму 14789,07 доларів США – 30.09.2018, Офіційний курс гривні до долара США склав 28,298262. У зв`язку із чим, за цим розрахунком пеня складає: 14789,07 доларів США х 0,3% х 62 дні х 28,298262 = 77841,93 грн.. Тобто 254,91 грн.. (78096,84 грн. – 77841,93 грн.) безпідставно визначено відповідачем до сплати у відповідній графі у стовпчику № 9 Розрахунку пені і штрафних санкцій (а.с. 29).

за експортною операцією на суму 9380,00 доларів США – 08.10.2018, Офіційний курс гривні до долара США склав 28,084816. У зв`язку із чим, за цим розрахунком пеня складає: 9380,00 доларів США х 0,3% х 99 днів х 28,084816 = 78240,37 грн.. Тобто 192,29 грн.. (78432,66 грн. – 78240,37 грн.) безпідставно визначено відповідачем до сплати у відповідній графі у стовпчику № 9 Розрахунку пені і штрафних санкцій (а.с. 29).

за експортною операцією на суму 9380,00 доларів США – 08.10.2018, Офіційний курс гривні до долара США склав 28,084816. У зв`язку із чим, за цим розрахунком пеня складає: 9380,00 доларів США х 0,3% х 107днів х 28,084816 = 84562,82 грн.. Тобто -410,15 грн.. (84152,67 грн. – 84562,82 грн.) безпідставно визначено відповідачем до сплати у відповідній графі у стовпчику № 9 Розрахунку пені і штрафних санкцій (а.с. 29).

за експортною операцією на суму 7705,63 доларів США – 08.10.2018, Офіційний курс гривні до долара США склав 28,084816. У зв`язку із чим, за цим розрахунком пеня складає: 7705,63 доларів США х 0,3% х 113днів х 28,084816 = 73363,40 грн.. Тобто -698,85 грн.. (72664,55 грн. – 73363,40 грн.) безпідставно визначено відповідачем до сплати у відповідній графі у стовпчику № 9 Розрахунку пені і штрафних санкцій (а.с. 29).

Таким чином, всього за порушення, які є предметом спору по цій справі, пеня складає 521 980,43 грн., а ні 576 961,13 грн.

Крім того, суд не може прийняти твердження позивача стосовно того, що відповідальність передбачена ст. 4 Закону України від 23.09.1994 р. за № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не може бути застосована до нього у зв`язку з втратою чинності цього закону 07.02.2019 року, у зв`язку з тим, що відповідно до ч. 8 ст.16 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про валюту та валютні операції" від 21.06.2018 р. № 2473-VІІІ уповноважені установи, суб`єкти валютних операцій, які до дня введення в дію цього Закону порушили вимоги Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Указу президента України від 27 червня 1999 року №734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" та (або) нормативно-правових актів Національного банку України з питань валютного регулювання та контролю, несуть відповідальність, передбачену законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень. При цьому суд також враховує, що з 07.02.2019 вступив в дію Закон України "Про валюту та валютні операції", яким передбачена аналогічна відповідальність за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Рішенням Конституційного суду України 1-7/99 від 09 лютого 1999 року у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) визначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Враховуючи, що пряма вказівки в законах, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб відсутня, податковий орган мав право керуватися законодавством, що діяло до дня введення в дію нового закону.

Із аналізу редакцій Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року та Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 року №2473-VIII вбачається, що санкція за одне і теж саме правопорушення, підставою якого стало винесення оскаржуване рішення, є аналогічним за своїм змістом та передбачають ідентичну відповідальність.

Тобто, в даному випадку неможливо застосувати положення ст. 58 Конституції України, оскільки санкція статті не змінила свого змісту, а закон не містив прямої вказівки яка пом`якшує або скасовує відповідальність юридичних осіб.

В даному випадку, порушено законодавчо встановлений термін, чим порушено ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що діяв на момент здійснення операції з відвантаження товарів, повернення коштів та граничного терміну розрахунків, а рішення виносилось на підставі діючого закону, що не є порушенням законодавства зі сторони відповідача.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності своїх дій під час прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.05.2019 №0014081406 в частині нарахування пені за порушення строків розрахунків в сумі 54 980,70 грн.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ" (код ЄДРПОУ 41445616, вул. Журналістів, буд. 1, м. Дніпро, 49051) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0014081406 від 13.05.2019, винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області в частині нарахування пені за порушення строків розрахунків в сумі 54 980,70 грн. (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят грн. 70 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог, – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ" (код ЄДРПОУ 41445616) судовий збір у розмірі 825,00 (вісімсот двадцять п`ять) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складено 19 лютого 2020 року.

Суддя О.М. Неклеса