ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1141/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Колос І. Б., Львова Б. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О. М.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - Атаманюк Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кондратенка Ігоря Володимировича

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019

за позовом Фізичної особи - підприємця Кондратенка Ігоря Володимировича

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позовних вимог

1. Фізична особа - підприємець Кондратенко Ігор Володимирович (далі - ФОП Кондратенко І. В.) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 97-р/к від 04.09.2018 зі справи № 3/20-26-18 (далі - Відділення АМК, адміністративна колегія Відділення АМК, Рішення № 97-р/к, Справа № 3/20-26-18).

Стислий виклад судових рішень

2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.07.2019 (суддя Кудревич М. О.) позов задоволено; визнано недійсним Рішення № 97-р/к.

3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 (колегія суддів: Шутенко І. А., Геза Т. Д., Плахов О. В.) рішення суду першої інстанції скасовано; ухвалено нове рішення, яким у задоволення позову відмовлено.

Стислий виклад вимог касаційної скарги

4. ФОП Кондратенко І. В. просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Аргументи ФОП Кондратенка І. В., зазначені в касаційній скарзі та додаткових обґрунтуваннях

5. ФОП Кондратенко І. В. стверджує, що оскаржена постанова містить помилковий висновок про те, що він пропустив двомісячний строк оскарження Рішення № 97-р/к. На думку позивача, суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 56 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон № 2210-ІІІ), оскільки відповідно до цієї норми орган Антимонопольного комітету України (далі - АМК, орган АМК) здійснює публікацію про прийняте рішення в офіційному друкованому виданні лише встановивши, що суб`єкт господарювання або його посадові особи відсутні за юридичною адресою.

6. Відділення АМК надало суду як доказ надсилання ФОП Кондратенку І. В. Рішення № 97-р/к лише копію конверта, на якому не зазначено одержувача кореспонденції.

Належним доказом надсилання позивачу копії рішення є квитанція поштового відправлення та опис вкладення. Таких доказів відповідач не надав та не спростував свого обов`язку щодо їх надання. Водночас за нанесеним на конверті номером не відстежується жодне поштове відправлення.

7. Відповідач не зазначив, як саме він встановив відсутність посадових осіб чи уповноважених представників позивача за відповідною юридичною адресою, тобто не зазначив обставин, з огляду на які відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 56 Закону № 2210-ІІІ рішення органу АМК визнається врученим на підставі абзацу п`ятого частини першої цієї статті.

8. Відповідач не надав доказів того, що газета «Слобідський край» є друкованим виданням Харківської обласної ради. Відповідно до інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРЮО) газета заснована фізичними особами у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Долучений відповідачем до справи документ - копія газетної сторінки, не містить реквізитів видання.

Отже, відповідач порушив положення статті 56 Закону № 2210-ІІІ.

9. Чинне законодавство не уповноважує працівників органу АМК здійснювати такі процесуальні дії, як фотофіксація доказів та складання протоколів про наявність порушення.

Скріншот сторінки з вебсайту https://www.booking.com не має технічної інформації про дату його створення. При цьому позивач надавав суду скріншот зі сторінки цього сайту за 2017 рік, і в ньому не вбачається інформації, на підставі якої прийняте Рішення № 97-р/к.

28.11.2017 працівники Відділення АМК до відповідного об`єкта не приїздили, не залучали позивача до фіксації порушення конкурентного законодавства та не повідомляли про проведення таких дій.

Отже, у Рішенні № 97-р/к не доведено вчинення ФОП Кондратенком І. В. порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції економічної конкуренції.

10. Суд апеляційної інстанції не оцінив належним чином зазначених обставини та ухвалив постанову з порушенням положень статті 56 Закону № 2210-ІІІ. У поставі також немає оцінки правомірності Рішення № 97-р/к.

Аргументи Відділення АМК, зазначені у відзиві на касаційну скаргу

11. Відділення АМК просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

12. Відповідач зазначає, що аргументи позивача про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права необґрунтовані.

Наявними у справі доказами підтверджено, що позивач пропустив установлений статтею 60 Закону № 2210-ІІІ строк оскарження Рішення № 97-р/к, що підставою для відмови в задоволенні позову.

13. Позивач неправильно тлумачить зміст статті 56 Закону № 2210-ІІІ.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

14. 04.09.2018 адміністративна колегія Відділення АМК постановила Рішення № 97-р/к.

Згідно з резолютивною частиною Рішення № 97-р/к ФОП Кондратенко І. В. вчинив порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону від 07.06.1996 № 236/96-ВР «Про захист від недобросовісної конкуренції»- поширив інформацію, що вводить в оману, а саме: повідомив невизначному колу осіб неправдиві відомості про стандарти та характеристики послуг, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, які можуть вплинути на наміри цих осіб придбати (замовити) у ФОП Кондратенка І.В. послуги з тимчасового розміщення (пункт 1);

ФОП Кондратенка І. В. зобов`язано припинити зазначене порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та повідомити про це Відділення АМК протягом двох місяців з дня отримання Рішення № 97-р/к (пункт 2);

за вчинене порушення конкурентного законодавства на ФОП Кондратенка І. В. накладено 49 315 грн штрафу (пункт 3).

15. Відповідно до Рішення № 97-р/к ФОП Кондратенко І. В. є власником засобу тимчасового розміщення (проживання) «Stely» («Стиль»), який знаходиться на вул. Шевченка, 194/196 у місті Харкові. На фасаді відповідної будівлі та вебсайті за посиланням https://www.booking.com розміщено інформацію, з якої вбачається, що цей засіб тимчасового розміщення має категорію «чотири зірки». Така інформація не відповідає дійсності.

16. У Рішенні № 97-р/к зазначено, що вчинення ФОП Кондратенком І. В. акту недобросовісної конкуренції підтверджується протоколами фіксації інформації від 28.11.2017 № 95 та від 12.10.2017 № 76, складеними працівниками Відділення АМК.

17. ФОП Кондратенко І.В. у 2011 році звернувся до спеціалізованого органу для встановлення відповідності власного номерного фонду державним стандартам.

18. Орган Державної сертифікації УкрСЕПРО - ДП «Полтавастандартметрологія», видало позивачу сертифікат відповідності, строк дії якого визначено з 04.02.2011 до 04.02.2014. У сертифікаті зазначено, що готельним послугам, які надає готель «Стиль», присвоєно категорію «чотири зірки», ці послуги відповідають вимогам ДСТУ 4268:2003 та ДСТУ 4269:2003.

19. ФОП Кондратенко І. В., обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що в березні 2019 року він дізнався про наявність справи щодо порушення ним законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, тому звернувся до Відділення АМК з інформаційним запитом. У відповідь надійшов лист Відділення АМК від 13.03.2019 № 70-02/3-2065. У листі зазначалось, що за результатами збирання та аналізу доказів у Справі № 3/20-26-18 адміністративною колегією Відділення АМК 04.09.2018 прийнято Рішення № 97-р/к про порушення ФОП Кондратенком І. В. законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону № 236/96-ВР;

21.03.2019 уповноважений представник ФОП Кондратенка І. В. ознайомився з матеріалами Справи № 3/20-26-18 та зробив фотокопію Рішення № 97-р/к.

Позивач стверджує, що перебіг строку оскарження Рішення № 37-р/к розпочався 21.03.2019 - з моменту отримання його представником копії цього рішення. Оскільки визначений статтею 60 Закону № 2210-ІІІ двомісячний строк для оскарження рішення органу АМК закінчився 21.05.2019, він оскаржив рішення в установлений строк, звернувшись з позовною заявою до господарського суду 16.04.2019.

20. Позивач стверджує, що в Рішенні № 97-р/к не доведено вчинення ним порушення конкурентного законодавства, з таких підстав:

ФОП Кондратенко І. В. у зв`язку з проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу «Євро 2012» впродовж 2011 - 2012 років здійснював маркетингові заходи, в межах яких використовував інформацію, наявну у виданому органом Державної сертифікації УкрСЕПРО - ДП «Полтавастандартметрологія», сертифікаті відповідності (термін дії з 04.02.2011 до 04.02.2014) щодо якісного рівня номерного фонду по вулиці Шевченка, 194/196 у м. Харкові;

влітку 2012 року, після проведення зазначеного спортивного заходу, використання цієї інформації він припинив, та не застосовував позначення у вигляді категорія готелю «чотири зірки». Тобто таке позначення більше не наносилось на вивіски, не використовувалось в інтернет-ресурсах тощо. У мережі «Інтернет» за посиланнями www.google.com, www.78.com.ua, www.hotels.ru, hotels.24.ua є різна інформація та зображення готелю «Стиль» із зазначенням категорії «чотири зірки» і без такого зазначення, але позивач не має жодного відношення до такого інформаційного обсягу.

21. Відділення АМК у відзиві на позовну заяву надало такі пояснення:

копію Рішення № 97-р/к разом із супровідним листом від 11.09.2018 № 02-26/3-4074 рекомендованим поштовим відправленням № 6102222645459 було надіслано за місцем проживання ФОП Кондратенка І. В. (зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ЄДРЮО): АДРЕСА_1

відділення поштового зв`язку повернуло відправлення № 6102222645459 у зв`язку з неможливістю його вручити внаслідок закінчення строку зберігання; на доказ цього Відділення АМК надало суду копію конверта рекомендованого поштового відправлення № 6102222645459;

з огляду на положення абзацу п`ятого частини першої статті 56 Закону № 2210-ІІІ інформацію про рішення № 97-р/к було опубліковано в газеті «Слобідський край» від 22.11.2018 № 94 (22630);

отже, Рішення № 97-р/к вважається таким, що вручене ФОП Кондратенку І. В., 03.12.2018 відповідно до статті 62 Закону № 2210-ІІІ, оскільки 02.12.2018 - це вихідний день;

за таких обставин ФОП Кондратенко І. В. мав право оскаржити Рішення № 97-р/к до 04.02.2019, тобто в установлений частиною першою статті 60 Закону № 2210-ІІ строк, який є присічним і не підлягає відновленню. Проте позивач цей строк пропустив.

22. Відділення АМК, підтверджуючи доводи надсилання позивачу копії Рішення № 97-р/к, надало суду копію конверта з рекомендованим повідомленням № 6102222645459. (арк. спр. 61).

23. Суд апеляційної інстанції встановив, що Відділення АМК надіслало позивачу копію Рішення № 97-р/к відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила надання поштового зв`язку), рекомендованим листом № 6102222645459. Чинним законодавством не передбачено обов`язку Відділення АМК надсилати копії рішення листом з описом вкладення до цінного листа.

24. Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відсутність інформації про поштове відправлення № 6102222645459 в інтернет-додатку Укрпошти свідчить про те, що таке відправлення не здійснювалось, оскільки долучена до матеріалів справи копія конверта з рекомендованим повідомленням про вручення має необхідні відмітки поштового відділення про пересилання кореспонденції (арк. спр. 61).

25. Суд апеляційної зазначив, що інформація про Рішення № 97-р/к опублікована 22.11.2018 в газеті «Слобідський край», яка є офіційним виданням Харківської обласної ради та Харківської обласної державної адміністрації, тому відповідно до статті 56 Закону № 2210-ІІІ ФОП Кондратенко І. В. отримав копію відповідного рішення 03.12.2018 та мав право оскаржити його у строк до 04.02.2019.

Позивач пропустив встановлений Законом № 2210-ІІІ присічний строк оскарження рішення органу АМК і цей строк не може бути поновленим незалежно від причин його пропуску.

Закінчення строку, визначеного статтею 60 Закону № 2210-ІІІ, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою є підставою для відмови у позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) АМК та його органів. Така позиція викладена у низці постанов Верховного Суду від: 12.02.2019 у справі № 915/352/18; 08.07.2019 у справі № 915/756/18; 27.08.2019 у справі № 922/3685/18; 23.04.2019 у справі № 910/6538/18 та ін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Господарський кодекс України

26. Частина перша статті 25

Держава підтримує конкуренцію як змагання між суб`єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб`єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб`єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку.

Закон України «Про Антимонопольний комітет України»

27. Стаття 3

Основним завданням АМК є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

28. Частина перша статті 7

У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв`язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції тощо.

Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (Закон № 236/96-ВР)

29. Стаття 3

Відносини, пов`язані захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України «Про захист економічної конкуренції», Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

30. Стаття 27

Процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

31. Частина перша статті 15-1

Поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання.

32. Частини перша та друга статті 30

Органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення про: визнання факту недобросовісної конкуренції; припинення недобросовісної конкуренції; офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей; накладання штрафів; закриття провадження у справі.

Органи Антимонопольного комітету України оприлюднюють рішення за результатом розгляду справ про недобросовісну конкуренцію на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України протягом 10 робочих днів з дня їх прийняття. Рішення підлягає оприлюдненню в повному обсязі, крім інформації, яка визначена інформацією з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом має бути виключена або зачорнена чи змінена в інший спосіб, який забезпечує достатній її захист та достатню прозорість щодо обґрунтування органом Антимонопольного комітету України прийнятого рішення.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» (Закон № 2210-III)

33. Стаття 1

Економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку;

Пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання.

34. Стаття 35

При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

35. Частина перша статті 56

Рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок:

відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації);

відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, -

рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

36. Частина друга статті 56

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

37. Частина перша статті 59

Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

38. Частина друга статті 59

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

39. Частина перша статті 60 Заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

40. Стаття 62

Строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу (частина перша);

Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку.

Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Останній день строку триває до 24 години, але, коли в цей строк необхідно було вчинити дію в Антимонопольному комітеті України чи його територіальному відділенні, строк закінчується в момент закінчення робочого дня (частина друга);

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення необхідні документи здано на пошту. У разі неотримання документів Антимонопольним комітетом України чи його територіальним відділенням відповідна особа надає належні докази на підтвердження факту направлення таких документів поштою (частина третя).

Господарський процесуальний кодекс України (ГПК)

41. Частина перша статті 74

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

42. Стаття 76

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

43. Стаття 79 (у редакції, що діяла на час ухвалення рішень суду першої та апеляційної інстанції, тобто до внесення 17.10.2019 Законом України від 20.09.2019 №132-IX змін до ГПК)

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 79 (у чинній редакції)

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

44. Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

45. Стаття 309

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

46. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 № 460-IX касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

47. Касаційний господарський суд відповідно до припису статті 300 ГПК перевіряє правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права в межах вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи

48. Відповідно до змісту ухвалених у справі судових рішень суди першої та апеляційної інстанції дійшли протилежних висновків щодо оцінки обставин, які свідчать про надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб рішення органу АМК, та, відповідно, про наявність підстав вважати, що позивач пропустив або не пропустив встановлений статтею 60 Закону № 2210-ІІІ присічний строк оскарження Рішення № 97-р/к.

49. Абзац перший частини першої статті 56 Закону № 2210-ІІІ містить невичерпний перелік способів надання рішення органу АМК для виконання.

Передбачено, що рішення надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб, тобто можливе застосування способів такого надання, про які в цій нормі безпосередньо не згадується.

50. У абзацах другому - п`ятому частини п`ятій статті 56 Закону № 2210-ІІІ зазначено, що в разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, -

рішення органів АМК вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі, зокрема у друкованому виданні відповідної обласної ради.

Зміст касаційної скарги свідчить, що позивач, стверджуючи про неправильне застування судом апеляційної інстанції положень статті 56 Закону № 2210-ІІІ, помилково їх тлумачить.

Обов`язок органу АМК оприлюднити інформацію в офіційному друкованому органі, у даному разі про прийняте рішення, настає внаслідок неможливості вручити це рішення, а не лише внаслідок неможливості вручити його під розписку, як вважає позивач.

Тобто зазначений обов`язок настає в разі неможливості реалізувати спосіб надання рішення АМК до виконання, який передбачає його вручення, наприклад, шляхом надсилання (такий спосіб безпосередньо зазначений в абзаці першому частини першої статті 56 Закону № 2210-ІІІ).

Відповідно до абзаців третього та четвертого частини першої статті 56 Закону № 2210-ІІІ неможливість вручити рішення може бути пов`язана, зокрема (але не виключно) з відсутністю фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутністю посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою.

Відповідно до частини другої статі 30 Закону № 236/96-ВР (в редакції, чинній з 03.03.2016) органи АМК оприлюднюють рішення за результатом розгляду справ про недобросовісну конкуренцію на офіційному веб-сайті АМК протягом 10 робочих днів з дня їх прийняття. Рішення підлягає оприлюдненню в повному обсязі, крім інформації, яка визначена інформацією з обмеженим доступом.

Орган АМК, оприлюднює інформацію в офіційному друкованому органі, з урахуванням зазначеної норми.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції відхиляє аргументи касаційної скарги, зазначені у пунктах 5, 7 цієї постанови.

51. Позивач у касаційній скарзі вказує, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано визнав доказом надсилання ФОП Кондратенку І. В. Рішення № 97-р/к долучену Відділенням АМК до справи копію конверта, на якому не зазначено одержувача кореспонденції.

Водночас, на думку позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що доказом надсилання позивачу копії рішення є квитанція поштового відправлення та опис вкладення. Таких доказів відповідач не надав та не спростував свого обов`язку щодо їх надання. За нанесеним на конверті номером не відстежується жодне поштове відправлення.

Суд апеляційної інстанції, заперечуючи висновки суду першої інстанції в цій частині, зазначив таке:

Відділення АМК направило копію Рішення № 97-р/к для виконання ФОП Кондратенко І. В. відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку до рекомендованим листом № 6102222645459 за його місцем проживання;

місцевий господарський суд не зазначив положень чинного законодавства, які містять вимоги щодо надсилання Відділенням АМК копії рішення листом з описом вкладення до цінного листа;

посилання місцевого господарського суду на відсутність інформації щодо поштового відправлення № 6102222645459 на офіційному сайті Укрпошти безпідставні, оскільки матеріали справи містять копію конверта з відмітками відділення Укрпошти щодо його відправлення та повернення відправнику; відсутність інформації щодо відправлення на інтернет-сайті Укрпошти не свідчить про нездійснення такого відправлення з огляду на те, що конверт, копія якого долучена до справи, містить усі необхідні відмітки щодо пересилання поштового відправлення.

Касаційних господарський суд із зазначеними висновками суду апеляційної інстанції погоджується.

52. Суд апеляційної інстанції встановив, що газета «Слобідський край», є офіційним виданням Харківської обласної ради та Харківської обласної державної адміністрації, тому відповідно до статті 56 Закону № 2210-ІІІ ФОП Кондратенко І. В. отримав копію відповідного рішення 03.12.2018 та мав право оскаржити його у строк до 04.02.2019.

Позивач у касаційній скарзі зазначає, що відповідач не надав доказів того, що відповідна газета є друкованим виданням Харківської міської ради. Ці доводи не узгоджуються з установленим судом апеляційної інстанції обставинами, стосуються їх переоцінки, що відповідно до змісту частини другої статті 300 ГПК знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. У касаційній скарзі не зазначено, що такі аргументи позивач наводив під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

53. Відповідно до частини другої статті 79 ГПК (в редакції, чинній на час ухвалення судових рішень зі справи) питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Визначений статтею 13 ГПК Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту: за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

54. За таких обставин в оскаржуваній постанові обґрунтовано визнано, що позивач пропустив встановлений частиною першою статті 60 Закону № 2210-ІІІ двомісячний строк з дня одержання рішення, що є підставою для відмови в задоволенні позову про визнання Рішення № 97-р/к недійсним.

55. Суд касаційної інстанції бере до уваги, що Закон України «Про Антимонопольний комітет України», Закон № 2210-ІІІ та Тимчасові правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, затверджені Розпорядження Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, не містять норм, які обмежують повноваження працівників органів АМК щодо збирання доказів. Водночас відповідно до припису частини другої статті 59 Закону № 2210-ІІІ порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Отже, аргументи касаційної скарги відхиляються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

56. Позивач звернувшись з касаційною скаргою, не спростувало висновків, покладених в основу оскаржуваного судового рішення, та не довів неправильного застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування ухваленого ним судового рішення.

Судові витрати

57. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Касаційний господарський суд, керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 зі справи № 922/1141/19 залишити без змін, а касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кондратенка Ігоря Володимировича - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Колос Суддя Б. Львов