ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 911/1528/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г.

за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.

учасники справи:

позивач - Національний банк України,

представник - Порало Т.І. (довіреність №18-0014/64704 від 11.12.2019),

відповідач-1, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна"

відповідач-2 - арбітражний керуючий Карпунов Ілля Олексійович

відповідач-3 - Товарна біржа "Київська Універсальна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне підприємство "Промбудсервіс 2005"

ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна" - арбітражний керуючий Стрельченко Руслан Андрійович

розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 19.11.2019

у складі колегії суддів: Верховець А.А. (головуючий), Пантелієнко В.О., Доманська М.Л.

та ухвалу Господарського суду Київського області

від 15.04.2019

у складі судді Лопатіна А.В.

за заявою Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна", арбітражного керуючого Карпунова Іллі Олексійовича, Товарної біржі "Київська Універсальна"

про визнання недійсними результатів аукціону

в межах справи №911/1528/15

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 05.12.2019 поштовим відправленням Приватне підприємство "Промбудсервіс 2005" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 05.12.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 15.04.2019 у справі №911/1528/15 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №911/1528/15 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2019.

3. Ухвалою від 19.12.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №911/1528/15 Господарського суду Київської області за касаційною скаргою Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 15.04.2019, призначив розгляд касаційної скарги Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005" на 06.02.2020 о 09:45.

4. Від Національного банку України (далі - НБУ) надійшов відзив на касаційну скаргу Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005".

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

5. Ухвалою від 23.04.2015 Господарський суд Київської області за заявою ліквідатора боржника порушив провадження у справі №911/1528/15 про банкрутство ТОВ "Пріорітет Україна" за особливостями згідно із статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

5.1. Постановою Господарського суду Київської області від 06.05.2015 визнано банкрутом ТОВ "Пріорітет Україна", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Кучака Ю.Ф.

5.2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.11.2015 визнано кредитором з грошовими вимогами до ТОВ "Пріорітет Україна" Головне управління Національного банку України по місті Києву і Київській області на суму 64 686 382, 86 грн. як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

5.3. В ході ліквідаційної процедури проводилась реалізація активів боржника. 12.07.2018 Товарною біржою "Київська Універсальна" (організатор аукціону) проведено другий повторний аукціон з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу, на якому реалізовано майно банкрута за ціною 827 985, 73 грн., а 31.08.2018 на адресу місцевого господарського суду від Національного банку України надійшла заява про визнання результатів зазначеного аукціону з продажу майна боржника недійсними.

6. Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2018 прийнято до розгляду заяву Національного банку України про визнання результатів аукціону недійсними в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ "Пріорітет Україна", розгляд заяви про визнання результатів аукціону недійсними у підготовчому засіданні призначено на 03.10.2018. Розгляд справи неодноразово відкладався.

6.1. Ухвалою від 15.04.2019 Господарським судом Київської області заяву Національного банку України від 29.08.2018 №12-0007/46702 про визнання недійсними результатів аукціону від 12.07.2018 з продажу майна ТОВ "Пріорітет Україна" задоволено; визнано недійсними результати проведеного Товарною біржою "Київська Універсальна" аукціону від 12.07.2018 з продажу майна ТОВ "Пріорітет Україна", визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, укладений 16.07.2018 між ТОВ "Пріорітет Україна" в особі ліквідатора Карпунова І.О. (продавець) та ПП "Промбудсервіс 2005" (покупець); стягнено з ТОВ "Пріорітет Україна" (код ЄДРПОУ 38213842) на користь Національного банку України (код ЄДРПОУ 00032106) 1 174, 67 грн. судового збору; стягнено з Карпунова І.О. на користь Національного банку України (код ЄДРПОУ 00032106) 1 174, 67 грн. судового збору, стягнено з Товарної біржі "Київська Універсальна" (код. ЄДРПОУ 34048731) на користь Національного банку України (код ЄДРПОУ 00032106) 1 174, 67 грн. судового збору.

6.2. Місцевим судом встановлено, що 11.09.2017 між ТОВ "Пріорітет Україна" в особі арбітражного керуючого ліквідатора (замовник аукціону) та Товарною біржою "Київська Універсальна" (організатор аукціону) укладено договір №01-03/04 про проведення аукціону. Крім того, судом встановлено, що на виконання зазначеного договору з урахуванням змін та доповнень відповідно до укладених між замовником аукціону та організатором аукціону додаткових угод до договору №№ 1, 2, 3 організатором аукціону проведено (за виключенням скасованого аукціону, відносно якого розміщено оголошення 11.06.2018) три аукціони з продажу майна ТОВ "Пріорітет Україна" у вигляді цілісного майнового комплексу. Водночас, суд зазначив, що замовником та організатором аукціону не враховано, що майно банкрута на аукціонах, що передували організації аукціонів на виконання договору про проведення аукціону від 11.09.2017 №01-03/04 виставлено на продаж також у вигляді цілісного майнового комплексу. Отже, продаж майна як цілісного майнового комплексу відбувався 6 разів, всупереч положенням частини 5 статті 44 та статей 65-66 Закону про банкрутство.

6.3. Судом встановлено, що предметом продажу є майновий комплекс (літери А, В, Г) загальною площею 3469, 30 квадратних метрів, що складається з ряду будівель та споруд, розташований в місті Києві по вулиці Нова, 1; статус земельної ділянки: земельна ділянка зареєстрована за Київською міською радою, право на земельну ділянку, що переходить до покупця визначається згідно із статтею 377 ЦК України.

6.4. Місцевий суд дійшов висновку, що початкова вартість майна ТОВ "Пріорітет Україна", виставленого на перший аукціон у вигляді цілісного майнового комплексу, мала бути 65 351 302, 86 грн., що відповідало загальній сумі визнаних вимог кредиторів боржника; початкова вартість майна на повторному аукціоні, з урахуванням приписів статті 65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мала бути 52 281 042, 29 грн., а на другому повторному аукціоні - 41 824 833, 83 грн. Разом з тим, судом встановлено, що майно ТОВ "Пріорітет Україна" згідно оголошення від 26.01.2018 було виставлено на перший аукціон у вигляді цілісного майнового комплексу (вже після організації проведення двох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом) з початковою вартістю 64 686 382, 86 грн., що не відповідає положенням частини 1 статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та призвело до невірно визначеної початкової вартості майна, а отже подальше визначення стартової ціни із зниженням ціни продажу майнового комплексу відповідно до статей 65-66 Закону про банкрутства, також були незаконними.

6.5. Суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів Національного банку України про те, що ліквідатором не було забезпечено проведення продажу майна саме на електронних торгах та не було погоджено порядок та умови продажу майна на другому повторному аукціоні, оскільки ухвалою місцевого суду від 23.03.2016 було задоволено клопотання ліквідатора банкрута від 12.01.2016 та надано згоду на продаж майна боржника без визначення способу продажу саме на електронних торгах. Також, судом враховано, що відповідно до вимог частини 4 статті 42 Закону про банкрутство надання згоди кредитором, вимоги якого забезпечені майном боржника, на реалізацію такого майна може здійснюватися за ухвалою суду або згода надається заставодержателем одноразово, перед початком процедури продажу та не передбачає обов`язку ліквідатора погоджувати реалізацію заставного майна на кожному з етапів продажу (на повторному і другому повторному аукціоні).

6.6. Суд зазначив, що ухвалою від 13.12.2017 залишено без задоволення клопотання ліквідатора банкрута від 05.09.2017 про визнання організатора аукціону ТБ "Київська універсальна" учасником у даній справі про банкрутство з мотивів відсутності спору відносно визначення організатора аукціону та про відсутність доказів у позивача про порушення ліквідатором конкурсної процедури з обрання організатора торгів.

6.7. Місцевим судом встановлено, що обставинам щодо порушення строків проведення продажу майна в період з 26.07.2016 по 26.01.2018, на які посилався заявник, надано оцінку в судовому засіданні 15.11.2017, такі обставини стали підставою для часткового задоволення скарги Національного банку України на дії ліквідатора. Разом з тим, місцевий суд зазначив, що до предмета доказування у даній справі насамперед входить встановлення обставин недотримання організатором аукціону вимог, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо порядку проведення аукціону організатором торгів: оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

6.8. Судом встановлено, що оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Пріорітет Україна" не відповідає вимогам, передбаченим частинами 1, 5, 8 статті 59, частиною 4 статті 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки в оголошенні відсутня інформація, необхідна для визначення змісту права на земельну ділянку (договір оренди, чи інше право на землю), а також відомості про земельну ділянку, зокрема, кадастровий номер, площа ділянки. Також, судом встановлено, що в оголошенні відсутня інформація про іпотечний договір від 28.12.2012, укладений між Національним банком України та ТОВ "Пріорітет Україна", посвідчений нотаріально, відповідно до умов якого в іпотеку було передано майно, що є предметом спірного аукціону. За таких обставин, суд дійшов висновку, що відсутність такої інформації щодо предмета продажу на аукціоні не відповідала вимогам закону щодо змісту оголошення та мала наслідком зменшення кола осіб, бажаючих прийняти участь в аукціоні та продаж майна за безпідставно заниженою ціною.

6.9. Місцевий суд зазначив, що укладений 16.07.2018 між ТОВ "Пріорітет Україна" в особі ліквідатора та переможцем аукціону ПП "Промбудсервіс 2005" договір купівлі-продажу нерухомого майна не посвідчено нотаріально всупереч вимогам частини 4 статті 50 Закону про банкрутство.

6.10. Місцевий суд встановив, що свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на Карпунова І.О. було анульовано відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 03.07.2018 № 2266/5. Станом на дату проведення аукціону з продажу майна банкрута (12.07.2018), а також станом на дату укладення договору купівлі-продажу (16.07.2018) Карпунов І.О. не мав повноважень виступати замовником аукціону та арбітражним керуючим, уповноваженим діяти від імені боржника.

6.11. Прийнявши до уваги відсутність у Карпунова І.О. повноважень на організацію аукціону 12.07.2018 та істотні порушення щодо визначення ціни продажу майна боржника упродовж усіх аукціонів, які проводились організатором торгів, а також проведення п`яти аукціонів з продажу майна боржника у складі цілісного майнового комплексу, всупереч вимогам законодавства про банкрутство, місцевий суд дійшов висновків про визнання недійсними результатів аукціону 12.07.2018 з продажу майна боржника та визнання недійсним договору купівлі-продажу майна за наслідком такого аукціону від 16.07.2018, укладеного Карпуновим І.О. від імені продавця (боржника у справі про банкрутство).

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

7. Постановою від 19.11.2019 Північній апеляційний господарський суд апеляційну скаргу арбітражного керуючого Стрельченка Р. А. залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 15.04.2019 у справі №911/1528/15 залишив без змін.

7.1. Апеляційний суд, з урахуванням встановлених обставин та наявних доказів в матеріалах справи погодився в цілому з правильністю та повнотою оцінки доказів у справі місцевим судом, правильністю застосування норм матеріального та процесуального права, спростував доводи скаржника про необхідність переоцінки доказів у справі з огляду на таке.

Суд зазначив про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо наявності порушення положень статті 59 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з посиланням на частину 2 статті 188, статті 319, 657 ЦК України, частини 3 статті 78, статті 79, частини 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, оскільки в оголошенні про проведення аукціону 12.07.2018 з продажу цілісного майнового комплексу не міститься інформація щодо правового статусу земельної ділянки, зокрема, наявності відповідних прав у ТОВ "Пріорітет Україна" (договір оренди, право власності).

Суд погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що внаслідок ненадання в оголошенні про проведення другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Пріорітет Україна" правильної стартової ціни об`єкта продажу та повної інформації щодо предмета продажу на аукціоні має місце істотне порушення процедури продажу майна з аукціону, який повинен проводитися за правилами, визначеними законодавством про банкрутство, внаслідок чого є підстави для визнання недійсними результатів аукціону.

7.2. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність порушення частини 4 статті 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 655, частини 1 статті 657 ЦК України, оскільки наявний у справі договір купівлі-продажу нерухомого майна ТОВ "Пріорітет Україна", укладений за наслідком аукціону, що відбувся 12.07.2018, оформлений у звичайній формі без нотаріального посвідчення.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ПП "Промбудсервіс 2005")

8. Скаржник доводив, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги частини 4 статті 236 ГПК України, оскільки судом не застосовано до спірних правовідносин висновки постанови Верховного Суду 28.03.2018 у справі №903/481/16 (пункти 17, 18, 21 мотивувальної частини постанови).

8.1. Скаржник аргументував, що частина 5 статті 44 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить вимоги, що саме після перших чи перших повторних торгів, які визнано такими, що не відбулися, майно банкрута повинно реалізовуватися частинами (лотами).

8.2. Скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми статті 59 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки в оголошенні про проведення аукціону (публікація №52780 на сайті ВГСУ) організатором аукціону зазначено, що земельна ділянка зареєстрована за Київською міською радою, а твердження суду стосовного того, що відсутність в оголошенні кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташоване майно, може мати наслідком зменшення кола осіб, які бажають взяти участь у аукціоні, у зв`язку з недостатністю інформації - не відповідає дійсності, а об`єм наданої в оголошенні інформації виключає формування хибного уявлення у потенційних учасників про майно, яке підлягає продажу. Водночас, відсутність договору купівлі-продажу майна на аукціоні не може бути підставою для визнання результатів аукціону недійсними. Крім того, скаржник зазначив, що спірний аукціон є другим повторним, тому всі бажаючі мали можливість ознайомитись з об`єктом продажу задовго до проведення оспорюваного аукціону.

8.3. Скаржник доводив, що Господарським судом Київської області не в повному обсязі досліджено обставини формування ціни на спірному аукціоні, оскільки ціна на першому аукціоні 26.01.2018 на суму 64 686 382, 86 грн. погоджена Постановою правління Національного банку України №32 від 26.01.2016, якою надано згоду на реалізацію заставного майна за запропонованою ліквідатором підприємства-банкрута ціною 64 686 382, 86 грн., що дорівнює сумі кредиторських вимог НБУ.

8.4. Скаржник аргументував, що судом неправильно застосовано положення статті 58 Конституції України, оскільки станом на 16.07.2018 (дата підписання договору купівлі-продажу) діяв Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 в редакції від 27.04.2018, яким передбачалась видача свідоцтва про придбання майна на аукціоні. Водночас, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (статті 71, 75) передбачено можливість оформлення результатів аукціону двома способами - укладення договору купівлі-продажу або видачі нотаріального свідоцтва про придбання майна на аукціоні. Також, скаржник зазначив, що ліквідатор Карпунов І.О. був усунутий від виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Пріорітет Україна" ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2018, в той час як договір купівлі-продажу підписаний 16.07.2018, тому станом на момент підписання акта прийому-передачі майна, придбаного на аукціоні, Капрунов І.О. все ще виконував повноваження ліквідатора ТОВ "Пріорітет Україна".

Доводи інших учасників справи

9. У відзиві НБУ на касаційну скаргу ПП "Промбудсервіс 2005" зазначено, що законодавець відповідно до статті 43, частин 1, 5 статті 44 та статей 64-66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами. Водночас, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів є обов`язковою умовою початку продажу майна боржника. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що реалізація майна банкрута здійснювалась за наявності порушень щодо кількості аукціонів майна боржника у вигляді ЦМК, а саме 6 аукціонів з продажу цілісного майнового комплексу та за ціною, що не відповідала сукупній вартості визнаних ухвалою Господарського суду Київської області від 04.11.2015 вимог кредиторів.

9.1. У відзиві зазначено, що станом на дату проведення аукціону з продажу майна банкрута, який відбувся 12.07.2018, а також станом на дату укладення договору купівлі-продажу майна від 16.07.2018, Карпунов І.О., не здійснював діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в силу закону, а тому не мав необхідного обсягу повноважень як замовник аукціону, так й особи, що може діяти від імені банкрута на дату вчинення правочину. Крім того, в оголошенні містяться копії іпотечного договору зі змінами та доповненнями до нього укладені з іншою юридичною особою ПАТ "Мостобуд", яка не пов`язана з банкрутством ТОВ "Пріорітет Україна". Разом з тим, у зазначеному оголошенні відсутня інформація про іпотечний договір від 28.12.2012, укладений між Національним банком України та ТОВ "Пріорітет Україна", який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потьомкіною Т.В., зареєстрований в реєстрі за №3630, відповідно до умов договору в іпотеку передано майно, яке було предметом спірного аукціону.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

10. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на час проведення оспорюваного аукціону)

Частина 1 статті 43 - майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.

Частина 5 статті 44 - ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Частина 4 статті 45 (Черговість задоволення вимог кредиторів) - у разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідатор (ліквідаційна комісія) не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

Частина 1 статті 50 - продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Частина 4 статті 50 - укладений на аукціоні договір купівлі-продажу майна підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Частина 3 статті 55 - результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Частина 1 статті 58 - організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.

Частина 4 статті 58 - організатор аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням.

Частина 5 статті 59 - якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.

Частина 3 статті 75 - акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу, а копії акта не пізніше наступного дня разом із відомостями про нотаріуса надсилаються (вручаються) покупцю, замовнику аукціону та продавцю. За невчасне передання акта нотаріусу організатор торгів сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5 відсотка на день від ціни продажу за період прострочення.

Частина 4 статті 75 - нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку, встановленому законом. Послуги нотаріуса оплачує організатор аукціону.

11. Закон України "Про нотаріат"

Пункт 5 частини 1 статті 34 - нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів)

12. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (в редакції, чинній від 27.04.2018)

Частина 2 глави 10 розділу І- на підтвердження права на спадщину, права власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, повноважень виконавця заповіту, про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, а також посвідчення фактів, що фізична особа є живою, про перебування її у певному місці, про прийняття на зберігання документів, про передачу заяви видаються відповідні свідоцтва.

Підпункт 1.2. пункту 1 глави 2 розділу II - право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, земельну ділянку, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором; свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності; державним актом на право власності на земельну ділянку; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, тощо. У разі коли державну реєстрацію права власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, земельну ділянку, що відчужуються, відповідно до закону проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, право власності підтверджується на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього.

13. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 4 статті 236 - при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

14. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень частини 5 статті 44 ,частини 4 статті 45, статей 58, 59 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частини 4 статті 236 ГПК України, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 .

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та спростування доводів скаржника

15. Відповідно до частини 3 статті 55 Закону про банкрутство, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Отже, підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом про банкрутство, а саме правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону. Законодавець не обмежує позивача у визначенні ним правових підстав недійсності аукціону, виходячи з предмета звернення та сукупності правил процедури проведення такого аукціону, яка регламентована законом шляхом визначення імперативних та диспозитивних приписів. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 21.06.2018 у справі №914/701/17.

16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, звертаючись із заявою про визнання недійсними результатів проведеного 12.07.2018 аукціону з продажу майна ТОВ "Пріорітет Україна", Національний банк України обґрунтовував власні доводи з огляду на таке: початкова вартість виставленого на аукціон майна боржника, в порушення статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не відповідала сукупності визнаних судом вимог кредиторів; в порушення статті 44 цього Закону, не було забезпечено продаж зазначеного майна частинами; в період з 26.07.2016 по 26.01.2018 продаж майна банкрута не відбувався; в порушення статті 66 зазначеного Закону, ліквідатором не було передбачено граничної вартості, до якої ціну може бути знижено; організатора аукціону Товарну біржу "Київська Універсальна" визначено без конкурсу; під час проведення аукціону не було дотримано визначеного способу проведення аукціону шляхом проведення електронних торгів та не було погоджено початкову ціну лоту; організатором аукціону не дотримано вимог щодо розміщення оголошення про продаж майна банкрута, його змісту.

17. Судами першої та апеляційної інстанції визнано обґрунтованими та доведеними твердження заявника щодо порушення стартової ціни продажу майна боржника за сукупною вартістю вимог кредиторів боржника визначеного ухвалою 04.11.2015 про затвердження реєстру вимог боржника на суму 65 351 302, 86 грн., що мало наслідком неправильне визначення стартової ціни при продажу цілісного майнового комплексу боржника на першому повторному та другому повторному аукціонах. Отже, судами встановлено порушення вимог частини 1 статті 43, частини 5 статті 44 та статей 66-67 Закону про банкрутство, яке полягало у неправильному визначенні стартової ціни продажу майна, що мало наслідком невідповідність усіх оголошеннь про продаж спірного майна боржника з аукціонів вимогам закону та в цілому процедури продажу майна з усіх аукціонів.

Верховний Суд звертає увагу, що виходячи з аналізу частини 1 статті 58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити вимоги про початкову вартість майна та можливості її зниження на тому ж аукціоні.

18. Місцевим судом встановлено, що до проведення спірного аукціону вже було оголошено про два аукціони з продажу майна банкрута з початковою вартістю 53 073 350 грн., без можливості зниження вартості майна (23.05.2016 не відбувся, у зв`язку з відсутністю заяв на участь) та повторний аукціон з продажу майна банкрута з початковою вартістю 42 458 680 грн., з можливістю зниження до граничної вартості, яка становить 50% від початкової вартості (26.07.2016 не відбувся у зв`язку з відсутністю заяв на участь). Також, в подальшому було оголошено про аукціон з продажу майна банкрута з початковою вартістю 64 686 382, 86 грн. без можливості зниження вартості майна (26.01.2018 не відбувся, у зв`язку з відсутністю заяв на участь) та повторний аукціон з продажу майна банкрута з початковою вартістю 51 749 106, 29 грн., з можливістю зниження до граничної вартості, яка становить 50% від початкової вартості (16.05.2018 не відбувся, у зв`язку з відсутністю заяв на участь). Також, було оголошено про другий повторний аукціон з продажу майна банкрута з початковою вартістю 41 399 285, 03 грн., з можливістю зниження початкової вартості доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір (11.06.2018 скасовано, у зв`язку з допущеною помилкою в оголошенні).

Відтак, з врахуванням положень частини 1 статті 43, статті 65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", стартова ціна продажу цілісного майнового комплексу на другому повторному аукціоні повинна була становити 41 824 833, 83, в той час як в оголошенні початкова ціна була визначена на суму 41 399 285, 03 грн. (на 425 548, 80 грн. нижче).

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для визнання результатів оспорюваного аукціону недійсним як такого, що проведений 12.07.2018 з порушенням процедури згідно з частиною 1 статті 43, статей 59, 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

19. Колегія суддів касаційного суду також погоджується з правильністю висновків судів про застосування частини 5 статті 59 Закону про банкрутство, згідно з якою передбачено, що якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються, зокрема, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо і такі відомості повинні бути індивідуально визначеними щодо виду права землекористування, договору про набуття права оренди чи іншого майнового права.

Зокрема, судами встановлено з долученого до матеріалів справи оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Пріорітет Україна", у розділі характеристики предмета продажу вказано: "статус земельної ділянки: земельна ділянка зареєстрована за Київською міською радою, право, що переходить до покупця, визначається згідно статті 377 ЦК України", однак в оголошенні відсутні індивідуальні дані, необхідні для визначення змісту права на земельну ділянку (том 2, а.с. 96).

20. Встановлення судами порушення організатором аукціону зазначених норм права є достатніми правовими підставами для визнанням недійсним, як результату проведеного Товарною біржею "Київська Універсальна" аукціону, так і договору купівлі продажу майна боржника 16.07.2018, укладеного за наслідками проведення аукціону відповідно до приписів частини 3 статті 55 Закону про банкрутство, оскільки це прямо передбачено зазначеною нормою.

21. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Отже, однією з умов здійснення діяльності арбітражним керуючим законодавцем визначено наявність відповідного свідоцтва та внесення такої інформації до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Виходячи з системного аналізу пункту 2 частини 1 статті 109, пункту 5 частини 1 статті 112, частини 4 статті 113 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", наслідком накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) з дня внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про припинення його повноважень є припинення діяльності арбітражного керуючого, арбітражний керуючий зобов`язаний припинити діяльність з дня внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) запису про припинення його повноважень.

Приймаючи оскаржувані постанову від 19.11.2019 та ухвалу від 15.04.2019 у справі №911/1528/15, суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини анулювання Мін`юстом України на підставі наказу №2266/5 від 03.07.2018 свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого Карпунову І.О., а також внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про припинення його повноважень. З огляду на таке та визначений законодавцем обов`язок для такої особи припинити діяльність арбітражного керуючого, суди дійшли правильного висновку про відсутність у Карпунова І.О. повноважень вчиняти будь-які дії від імені боржника на момент проведення спірного аукціону і підписання договору купівлі-продажу майна боржника.

З огляду на встановлені місцевим та апеляційним судами обставини припинення діяльності арбітражним керуючим Карпуновим І.О. внаслідок анулювання його свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) відповідно до наказу Мін`юсту України №2266/5 від 03.07.2018, який на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій відповідно 15.04.2019 та 19.11.2019 скасовано не було, Верховний Суд погоджується з висновками судів за змістом оскаржуваних судових рішень про відсутність повноважень у Карпунова І.О. на вчинення будь-яких дій від імені боржника на час проведення спірного аукціону та укладення оспорюваного договору.

Водночас, Суд зазначає, що за даними Єдиного реєстру арбітражних керуючих, доступ до якого є відкритим, вбачається, що наказ Міністерства юстиції України №2266/5 від 03.07.2018 не скасований та є чинним, а свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1755 від 31.03.2016 є таким, що не діє.

За таких обставин, Верховний Суд вважає безпідставними доводи скаржника про те, що ліквідатор Карпунов І.О. станом на момент підписання акта прийому-передачі майна, придбаного на аукціоні, виконував повноваження ліквідатора в межах наданих йому повноважень, оскільки його було усунуто від виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Пріорітет Україна" тільки 05.09.2018 ухвалою Господарського суду Київської області, так як в даному випадку законодавець визначив обов`язок ліквідатора припинити повноваження саме з дня внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) запису про припинення його повноважень) і наявність такого запису скаржником не спростовано.

22. Доводи скаржника про неправильне застосування судами статей 34, 72 Закону України "Про нотаріат", пункту 1, пункту 4 глави 12 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, які допускають інший спосіб нотаріального підтвердження правочину з продажу майна з публічних торгів шляхом видання нотаріусом набувачу майна свідоцтва про продаж майна з публічних торгів, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими, оскільки в даному випадку первісними були вимоги про визнання недійсним результатів проведеного аукціону 12.07.2018 і судами встановлено наявність підстав для задоволення таких вимог, а вимоги про визнання недійсним договору відповідно до частини 3 статті 55 Закону про банкрутство є наслідком визнання недійсними результатів проведеного аукціону, незалежно від того яким документом (договором купівлі-продажу чи свідоцтвом про продаж майна з публічних торгів) завершилося оформлення цього правочину.

23. Доводи скаржника про те, що продаж майна боржника за стартовою ціною 64 686 382, 86 грн., яка відповідає загальній сумі вимог НБУ в даній справі, а також про те що інші кредитори відмовилися від задоволення їх вимог, а тому початкова ціна продажу мала визначатися саме за вимогами НБУ, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону про банкрутство початковою вартістю продажу цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Згідно з абзацом 7 частини 2 статті 25 Закону про банкрутство, у реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Отже, ухвала про затвердження реєстру вимог є тим правовим актом у процедурі банкрутства, за яким визначається загальний розмір вимог кредиторів. Суди правильно виходили з розміру вимог кредиторів, визначених за ухвалою суду про затвердження реєстру вимог кредиторів, внесення змін до реєстру вимог кредиторів судами не встановлено та не зазначено в доводах скаржника. Отже, відмова окремих кредиторів від задоволення їх вимог згідно з частиною 4 статті 45 цього Закону може мати наслідком неврахування таких вимог у процесі розподілу одержаних коштів від реалізації майна у певній черговості, однак, вона не впливає на визначення стартової ціни продажу цілісного майнового комплексу боржника, якщо не було внесено змін до реєстру вимог кредиторів на початку ліквідаційної процедури.

24. Виходячи з аналізу наведених норм, враховуючи встановлені судом обставини, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Національного банку України про визнання результатів аукціону недійсними, незважаючи на те, що частина доводів банку була відхилена.

25. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 8.2, 8.3, 8.4 описової частини даної постанови, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає необґрунтованими, як такі, що зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що виходить за межі компетенції касаційного суду згідно із статтею 300 ГПК України.

26. Доводи скаржника, зазначені у пункті 8 описової частини даної постанови щодо незастосування практики Верховного Суду у подібній справі є необґрунтованими, оскільки у справі №903/481/16, виходячи з аналізу змісту постанови Верховного Суду від 28.03.2018, судами було встановлено, що продаж майна здійснювався на підставі наданої згоди заставного кредитора та з проведенням грошової оцінки майна з метою визначення ринкової ціни. Крім того, судами було встановлено, що майно боржника було реалізовано цілісним майновим комплексом на другому повторному аукціоні. Разом з тим, у даній справі судами попередніх інстанцій встановлено, що фактично продаж майна як цілісного майнового комплексу відбувався шість разів, всупереч положенням частини 5 статті 44 та статей 65-66 Закону про банкрутство. Також у даній справі судами попередніх інстанцій було встановлено порушення щодо дотримання вимог надання інформації про майно боржника в оголошенні про проведення аукціону, порушення щодо визначення початкової ціни майна, а в подальшому встановлено припинення діяльності арбітражним керуючим Карпуновим І.О. внаслідок анулювання його свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) відповідно до наказу Мін`юсту України №2266/5 від 03.07.2018 та відсутність у зазначеного арбітражного керуючого права на підписання акта про передачу майна та договору купівлі-продажу.

Відтак, враховуючи те, що встановлені судами обставини щодо проведення аукціону у справі №903/481/16 та у даній справі №911/1528/15 є різними, тому доводи скаржника про порушення апеляційним судом приписів частини 4 статті 236 ГПК України є необґрунтованими, а апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин висновків постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №903/481/16.

27. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у постанові апеляційного суду та в ухвалі місцевого суду, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованості висновків місцевого господарського та апеляційного судів, зводяться до переоцінки наявних в матеріалах справи доказів та є намаганням скасувати правильні по суті рішення, що матиме наслідком порушення принципу правової визначеності.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень судами попередніх інстанцій, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення без змін постанови апеляційного суду та ухвали суду першої інстанції.

В. Судові витрати

29. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 та ухвалу Господарського суду Київського області від 15.04.2019 у справі №911/1528/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді О.О. Банасько

В.Г. Пєсков