ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 757/36880/19-а Суддя (судді) першої інстанції: Матійчук Г.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Собківа Я.М.

При секретарі Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м.Києва від 21 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції ядерного регулювання України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м.Києва з позовом до Державної інспекції ядерного регулювання України, в якому просив скасувати постанову №05/2019 від 03 липня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення ядерної та радіаційної безпеки і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішенням районного суду м.Києва від 21 жовтня 2019 року в задоволенні даного адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідно до ст. ст. 19, 254, 256, 268 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення має складатись за обов`язкової участі правопорушника, в той час як він був складений за відсутності позивача; в протоколі не розкрито зміст порушення; позивач не був ознайомлений з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП; протокол складено не уповноваженою на це особою, а позивач не є суб`єктом правопорушення. Крім того, позивач зауважує, що згідно з розділом 4.1 «Загальні організаційної структури ДП «НАЕК «Енергоатом» Положення про організаційну структуру ДП «НАЕК «Енергоатом» ПЛ-С.0.06.003-19 віце-президенту безпосередньо підпорядкована дирекція з ремонту та оперативно підпорядковані ВП «Атоменергомаш» та ВП «Атомремонтсервіс» Отже, він як посадова особа не має відповідних повноважень безпосередньо забезпечувати виконання ремонтів і технічного обслуговування обладнання АЕС, через те, що не має підлеглого персоналу для виконання даної функції. Крім того зазначає, що акт службового розслідування від 27 червня 2019 року складено після складання протоколу, що свідчить про те, що на час складання протоколу №05/2019 від 24 травня 2019 року у відповідача не було достатніх даних для встановлення фактів порушень, наведених в цьому протоколі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні даного адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позиція відповідача у даній справі є доведеною, оскільки підтверджена належними та допустимим доказами наявності події та складу адміністративного правопорушення, що знайшло своє відображення у постанові № 05/2019 від 03 липня 2019 року.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24 травня 2019 року головним спеціалістом - державним інспектором відділу ліцензування діючих ядерних установок Департаменту з питань безпеки ядерних установок Горошанським А.С. складено протокол № 05/2019 відносно ОСОБА_1 , віце-президента ДП «НАЕК «Енергоатом», щодо вчинення останнім правопорушення, яке було виявлено за результатами аналізу інформації про проведення поточного ремонту 4РДЕС-1,2,3 ВП «Запорізька АЕС» (лист ВП «Запорізька АЕС» №21-33/10931 від 21 травня 2019 року, а саме: в період ППР-2019 енергоблока №4 ВП «Запорізька АЕС». Не виконано у повному обсязі поточний ремонт 4РДЕС-1,2,3; порушення вимог: п. 7.6.1., п. 7.6.2. НП 306.1.182-2012 «Вимоги до системи управління діяльністю експлуатуючої організації (оператора)», п. 5.1.1., п. 5.3.4., п. 10.4.1 НП 306.2.141-2008 «Загальні положення безпеки атомних станцій», п. 1.2.1 СОУ НАЕК 026:2012 «Стандарт Национальной Атомной Енергогенерирующей компании «Энергоатом» техническое обслуживание и ремонт Резервные дизельные электростанции ОП АЭС ГП НАЭК «Энергоатом» Требования к техническому обслуживанию, ремонту и модернизации». Відповідальність за яке передбачена ч. 1 статті 95 КУпАП. Також зазначено, що відповідальність ОСОБА_1 за невиконання ядерної та радіаційної безпеки випливає з його посадових обов`язків.

На зворотному боці протоколу № 05/2019 від 24 травня 2019 року перелічені права особи, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Також протокол містить пояснення особи, що притягається до відповідальності, зокрема, ОСОБА_1 власноруч написано (дослівно): «Мною віце-президентом згідно з посадової інструкцією порушення норм Правил не допускалися, відповідальність за невиконання СОУ НАЕК 026:2012 покладається на посадові особи ВП ЗАЕС». Додатково зазначено (дослівно): «В ДП «НАЕК «Енергоатом» створена комісія по службовому розслідуванню причин порушення та відповідальних працівників ВП ЗАЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» тому протокол 05/2019 виписаний дочасно і має упереджений характер. Протокол мною одержано в залі селекторних нарад вранці 31.05.2019 р. за адресою вул. Назарівська, 3».

03 липня 2019 року заступником головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України Столярчуком Б.В. відносно позивача винесено постанову № 05/2019 від 03 липня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення ядерної та радіаційної безпеки.

Згідно даної постанови, керуючись п.п. 42 пункту 4 Положення про державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого постановою КМУ від 20 серпня 2014 року №363 та статтею 244-12 КУпАП, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 95 КУпАП та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 1 700 грн. Постановою встановлено, що ОСОБА_1 порушено вимоги п. 7.6.1., п. 7.6.2. НП 306.1.182-2012 «Вимоги до системи управління діяльністю експлуатуючої організації (оператора)», п. 5.1.1., п. 5.3.4., п. 10.4.1. НП 306.2.141-2008 «Загальні положення безпеки атомних станцій», з урахуванням п.Б.1.2.1 СОУ НАЕК 026:2012 «Стандарт Национальной Атомной Енергогенерирующей компании «Энергоатом» техническое обслуживание и ремонт Резервные дизельные электростанции ОП АЭС ГП НАЭК «Энергоатом» Требования к техническому обслуживанию, ремонту и модернизации». Не виконано в повному обсязі поточний ремонт 4РДЕС-1,2,3.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо прийняття вказаної постанови, вважаючи її протиправною, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 Порядку здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, затвердженого постановою КМУ № 824 від 13 листопада 2013 року встановлено, що державний нагляд - це діяльність Держатомрегулювання та її територіальних органів щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки (крім медичних вимог безпеки), умов, визначених у документах дозвільного характеру, вимог до фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, обліку та контролю ядерних матеріалів, інших джерел іонізуючого випромінювання та застосування примусових заходів з метою запобігання, виявлення та усунення порушень у сфері використання ядерної енергії.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що основними заходами державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки є: проведення аналізу інформації про стан ядерної та радіаційної безпеки об`єктів державного нагляду; застосування передбачених законодавством примусових заходів до юридичних і фізичних осіб у разі виявлення порушень ними вимог ядерної та радіаційної безпеки та/або невиконання вимог приписів, розпоряджень.

Так, факт невиконання поточного ремонту 4РДЕС-1,2,3 ВП «Запорізька АЕС» було виявлено під час аналізу інформації про проведення поточного ремонту 4РДЕС-1,2,3 ВП згідно листа ВП «Запорізька АЕС» № 21-33/10931 від 21 травня 2019 року, «Протокола технического совещания по результатам ППР-2019 енергоблока №4 ОП ЗАЭС от 23 мая 2019 года», «Графика № 123456.РО.00.ГР.22 от 21 февраля 2017 года ремонта ТМО дизель-генератора РДЭС ЗАЭС на 2017-2034 года», погодженого листом Держатомрегулювання №15-32/4-1/5877 від 21 вересня 2017 року.

Оскільки в ДП «НАЕК «Енергоатом» питаннями забезпечення управління діяльністю ремонтно-заводського комплексу опікується віце-президент ДП «НАЕК «Енергоатом», то на підставі аналізу вказаної інформації, державним інспектором Держатомрегулювання було складено протокол про адміністративне правопорушення № 05/2019 від 24 травня 2019 року.

Відповідно до ч.1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 95 КУпАП встановлено, що порушення посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності правил і норм ядерної та радіаційної безпеки - тягне за собою накладення штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне порушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 254 КУпАП встановлено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вимоги щодо оформлення протоколу передбачені статтею 256 КУпАП, зокрема: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що ані ці норми, ані будь-які інші норми КУпАП не містять жодного застереження щодо обов`язкової участі під час складання протоколу про адміністративне правопорушення особи, щодо якої такий протокол складається. Наполягання ОСОБА_1 на тому, що складання протоколу про адміністративне правопорушення № 05/2019 від 24 травня 2019 року відбувалося за його відсутності, що є допущеним з боку відповідача порушенням, на переконання суду є довільним тлумаченням позивачем вказаний норм Кодексу.

Зі змісту протоколу вбачається, що останній містить всі обов`язкові реквізити, передбачені статтею 256 КУпАП: в ньому містяться дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення) (прізвище, ім`я, по-батькові, місце роботи, посада); нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; суть адміністративного правопорушення (дослівно: «в період ППР-2019 енергоблока №4 ВП «Запорізька АЕС» не виконала у повному обсязі поточний ремонт 4РДЕС-1,2,3 ВП «Запорізька АЕС», із зазначенням конкретних пунктів нормативно-правових актів, які було порушено»); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також протоколі містяться й такі обов`язкові реквізити, як права особи, передбачені статтею 268 КУпАП.

Посилання апелянта на те, що його не було ознайомлено з відповідними правами є необґрунтованим та не підтвердженим доказами, а тому критично оцінюється судом. Так, закреслення ручкою друкованого слова «роз`яснені» не є належним виявом зауваження до протоколу, не доводить дійсного ставлення особи до ситуації та схоже на збіг. При цьому, протокол не містить чіткої позиції позивача щодо його ставлення до повідомлення (роз`яснення) прав. Слід зауважити, що відповідач не заперечує, що протокол складався за відсутності ОСОБА_1 . Відтак, єдиним засобом доведення до відома позивача прав, визначених КУпАП, як до особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, є їх зазначення безпосередньо в цьому протоколі.

Відтак, протокол № 05/2019 від 24 травня 2019 року складено посадовою особою Держатомрегулювання у межах своїх повноважень та на підставі закону, тобто з дотриманням вимог статті 256 КУпАП.

Статтею 255 КУпАП перелічено осіб, які уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення. Частиною 2 цієї статті передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-21, 244-23 цього Кодексу, протоколи мають прав складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Статтею 244-12 КУпАП передбачено, що органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням правил і норм ядерної та радіаційної безпеки (стаття 95), а також з невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки (стаття 188-18).

Від імені органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України, його заступники.

Так, згідно статті 22 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» державне регулювання безпеки використання ядерної енергії полягає у забезпеченні безпеки людини, навколишнього природного середовища, ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання. Державне регулювання безпеки використання ядерної енергії передбачає: встановлення нормативних критеріїв і вимог, що визначають умови використання ядерної енергії (нормування); видачу документів дозвільного характеру на здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії (провадження дозвільної діяльності); здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства, умов документів дозвільного характеру, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, вимог фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, обліку та контролю ядерних матеріалів та інших джерел іонізуючого випромінювання, включаючи примусові заходи (державний нагляд).

Статтею 25 цього ж Закону передбачено, що державний нагляд за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки від імені органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки здійснюють державні інспектори з ядерної та радіаційної безпеки, які мають право, з-поміж іншого, притягати у встановленому порядку до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про ядерну та радіаційну безпеку.

Таким чином, державні інспектори Держатомрегулювання уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення. Протилежного позивачем не доведено.

Отже враховуючи наведене, протокол 05/2019 від 24 травня 2019 року складений повноважною на те особою.

Разом з тим, що стосується суб`єкта даного правопорушення, то апеляційний суд не погоджується з доводами відповідача та складеними на їх підставі висновками суду першої інстанції, та зазначає таке.

Згідно посадової інструкції позивача ИД Р.0.01.073-15, затвердженої Президентом ДП «НАЕК «Енергоатом» від 17 липня 2015 року, останній, як посадова особа ДП «НАЕК «Енергоатом», а саме: віце-президент, забезпечує управління діяльністю ремонтно-заводського комплексу ДП «НАЕК «Енергоатом».

В протоколі 05/2019 від 24 травня 2019 року вказується на порушення позивачем вимог п.7.6.1, п.7.6.2 НП 306.1.182-2012 «Вимоги до системи управління діяльністю експлуатуючої організації (оператора)», п.5.1.1, п.5.3.4, п.10.4.1 НП 306.2.141-2008 «Загальні положення безпеки атомних станцій», п. 1.2.1 СОУ НАЕК 026:2012 «СТАНДАРТ НАЦИОНАЛЬНОЙ АТОМНОЙ ЭНЕРГОГЕНЕРИРУЮЩЕЙ КОМПАНИИ «ЭНЕРГОАТОМ» Техническое обслуживание и ремонт РЕЗЕРВНЫЕ ДИЗЕЛЬНЫЕ ЭЛЕКТРОСТАНЦИИ ОП АЭС ГП НАЭК «ЭНЕРГОАТОМ» Требования к техническому обслуживанию, ремонту и модернизации.

Натомість зміст порушення даних вимог у протоколі не розкривається. Тобто, відповідачем не розкрито суті адміністративного правопорушення, а саме не зазначено конкретні дії (бездіяльність), допущені позивачем, як посадовою особою, тоді як протокол повинен містити всю необхідну інформацію щодо неправомірних дій чи бездіяльності особи, що забезпечить їх правильну кваліфікацію та притягнення особи до відповідальності за належною статтею Кодексу.

В акті службового розслідування від 26 червня 2017 року про встановлення причин невиконання поточних ремонтів РДЕС енергоблоку № 4 ВП «Запорізької АЕС» під час ППР-2019 йдеться про невиконання посадових обов`язків віце-президентом в частині (п.4.1.2, п.4,1.3, п.4.1.18, п.4.1.22, п.4.2 посадової інструкції ИД-Р.0.01.073-15). В той же час, конкретні проступки відносно позивача, як віце-президента ДП НАЕК «Енергоатом», не виявлено, що підтверджується відсутністю застосуванням до нього дисциплінарних стягнень з приводу таких порушень на підставіст.ст.147, 148 КЗпП.

Посилання судом в оскаржуваному рішенні на посадову інструкцію віце-президента (ИД-Р.0.01.073-5) в частині порушень технологічного регламенту адміністративно-технічним персоналом відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» при виконанні ремонтних робіт на дизель-генераторній установці АСД- 5600 не тільки не кореспондує вказаним у протоколі, а також у акті службового розслідування порушенням, а є також і помилковим.

Відповідно до п. 1.3. посадової інструкції під терміном «забезпечення» розуміється створення безпосередніми діями в межах своїх обов`язків необхідних і достатніх умов для виконання іншими працівниками їхніх обов`язків; під терміном «управління» - функція/набір дій (планування, організація, мотивація, контроль), які виконуються над/з елементами структури організації (підрозділ, персонал, процеси…) та направлені на досягнення поставлених цілей та завдань діяльності.

Позивач наполягав на тому, що п.1.3 посадової інструкції виконаний ним в повному обсязі а саме: при плануванні, організації, фінансовому та матеріальному забезпеченні робіт з урахуванням створеної структури організації (підрозділ, персонал, процеси). Відповідач наведених апелянтом в судовому засіданні доводів спростувати не зміг, як і не зміг чітко пояснити, в чому саме полягала бездіяльність позивача.

Пунктом 4.1.2 посадової інструкції передбачено обов`язок віце-президента ДП «НАЕК «Енергоатом» забезпечувати виконання ремонтів і технічного обслуговування обладнання АЕС і сховищ відпрацьованого ядерного палива відповідно до вимог норм, правил і стандартів у сфері використання ядерної енергії, умов отриманих ліцензій і дозволів, згідно із затвердженими графіками.

Між тим, посилання на невиконання вимог п.4.1.2 посадової інструкції віце-президента також не відповідає дійсності, оскільки робота з ремонту виконувалась відповідно до вимог норм, правил і стандартів у сфері використання ядерної енергії, умов отриманих ліцензій і дозволів згідно із затвердженими графіками, порушення яких не встановлено. Висновок щодо покладання відповідальності на віце-президента за виконанням цих умов при виконанні робіт на 15 енергоблоках ДП «НАЕК «Енергоатом» вбачається суду безпідставним та упередженим, при цьому, відсутні посилання на порушення законодавчих та нормативно-розпорядчих актів в області атомної енергетики, що є свідченням про недостатність опрацювання матеріалів справи.

Пунктом 7.6.1 Вимог до системи управління діяльністю експлуатуючої організації (оператора), затвердженого наказом Державної інспекції ядерного регулювання України 02 березня 2012 року № 51 (далі - Вимог) передбачено, що керівник перед початком будь-якої роботи контролює забезпечення персоналу відповідними ресурсами, умовами праці та вказівками з урахуванням складності виконуваної роботи.

Пунктом 7.6.2. Вимог встановлено, що під час виконання робіт плануються та здійснюються заходи з ідентифікації та простеження продукції і процесів.

Посилання відповідача на порушення позивачем даних норм сприймається судом критично, оскільки їх виконання ніяким чином не відносяться до обов`язків віце-президента, а покладено на адміністративно-технічний персонал майданчика АЕС згідно Положення про відокремлені підрозділи ДП НАЕК «Енергоатом».

В свою чергу, п. 4.1.4 посадової інструкції передбачено обов`язок віце-президента ДП «НАЕК «Енергоатом» забезпечувати здійснення аналізу результатів ремонтів, причин відмов обладнання через недоліки ремонтів, розробку та контроль виконання компенсуючих заходів.

Посилання на цей пункт посадової інструкції віце-президента при виконанні ремонту енергоблоку № 4 ВП ЗАЕС під час ППР-2019 також є хибним, оскільки здійснення аналізу результатів ремонтів на конкретному майданчику і на конкретних блоках функціонально знову ж таки закріплений за структурними підрозділами АЕС відповідно до положень про вказані підрозділи, а саме відділом підготовки та проведення ремонтів та службою відомчого нагляду, що підпорядковані головному інженеру АЕС.

Окремо слід зазначити, що як стверджував позивач та не спростував відповідач, висновки Печерського районного суду м. Києва спростовуються наданням відповідачем дозволу (Окремий дозвіл Державної інспекції ядерного регулювання України Серія ОД №ЕО 001069/2/15) на експлуатацію енергоблоку № 4 після ППР-2019 році, що є додатковим підтвердженням відсутності порушень вимог ядерної та радіаційної безпеки, а також діючих стандартів експлуатуючої організації.

Окремо слід зазначити, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стали відомі результати службового розслідування дій або бездіяльності посадових осіб ДП «НАЕК «Енергоатом».

Розслідування було ініційовано Держатомрегулювання відповідно до звернення від 24 травня 2019 року №15-38/01/6538 до КМУ, РНБО, Міненерговугілля та СБУ щодо виконання ремонтів РДЕС на ЗАЕС.

В акті службового розслідування, затвердженого президентом ДП «НАЕК «Енергоатом» від 27 червня 2019 року встановлено причини невиконання поточних ремонтів РДЕС енергоблоку №4 ВП ЗАЕС від час ППР-2019, а саме: не виконання посадових обов`язків віце-президентом ОСОБА_1 в частині забезпечення виконання ремонтів і технічного обслуговування обладнання АЕС відповідно до вимог, норм, правил і стандартів у сфері використання ядерної енергії, згідно із затвердженими графіками, координації діяльності з планування та використання матеріально-технічних та фінансових ресурсів для функціонування ремонтно-заводського комплексу, забезпечення своєчасної і якісної підготовки ремонту енергоблоків АЕС, забезпечення реалізації програми конкретних дій, спрямованих на становлення та розвиток культури безпеки відповідно до встановленої сфери відповідальності, забезпечення здійснення контролю дотримання підпорядкованим персоналом вимог правил і норм з безпеки в атомній енергетиці, організаційно-розпорядчої документації, керуванням процесами, що необхідні для функціонування системи управління якістю (п.4.1.2, 4.1.3, 4.1.8, 4.1.22, 4.2 посадової інструкції ИД-Р.0.01.073-15).

Між тим, при розгляді справи судом не встановлено жодних наслідків проведення такого службового розслідування. Зокрема, позивача не притягнуто до дисциплінарної відповідальності тощо.

Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачі у справі зобов`язані довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення норм КУпАП відповідними доказами.

Разом з тим, посилання суду першої інстанції на доведеність факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення є необґрунтованим, оскільки не підтверджується жодними доказами, окрім наявної в справі постанови відповідача.

Тобто, в даному випадку, на думку колегії суддів, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було доведено правомірність своїх дій та не надано обґрунтованих доводів та пояснень щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

Апеляційний суд вважає помилковими посилання суду першої інстанції на протокол про адміністративне правопорушення як на беззаперечний доказ вчинення позивачем такого правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом його вчинення особою. Такий протокол по своїй правовій природі є лише способом фіксації суб`єктом владних повноважень обставин щодо вчинення правопорушення, та передбачає доведення наявності вини в діях особи.

Зважаючи, що судом не встановлено, а відповідачем ані у відзиві на апеляційну скаргу, ані у судовому засіданні не наведено належних доказів, що доводять факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів, на відміну від суду першої інстанції, вважає, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення є протиправною та наявні всі підстави для її скасування.

Відповідно, апеляційний суд погоджується з висновками скаржника про те, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 статті 95 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. не відповідає вимогами чинного законодавства.

Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

Отже, протиправним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Таким чином, при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з`ясовано всі обставини справи, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 317 КАС України - підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 272, 286, 308, 315, 317, 321 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м.Києва від 21 жовтня 2019 року - скасувати та ухвали нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної інспекції ядерного регулювання України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову №05/2019 від 03 липня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення ядерної та радіаційної безпеки - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.В. Мєзєнцев

Я.М. Собків

Повний текст рішення виготовлено 17 лютого 2020 року.