Справа № 752/11833/18

Провадження № 2/369/1913/19

РІШЕННЯ

Іменем України

27.12.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Середенко Б.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ВІ ГРУП» до ОСОБА_1 , треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК Проф», товариство з обмеженою відповідальністю «Леруа Марлен Україна» про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ВІ ГРУП», треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК Проф», товариство з обмеженою відповідальністю «Леруа Марлен Україна» про визнання договору поруки недійсним,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ей Ві Груп» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК Проф», товариство з обмеженою відповідальністю «Леруа Марлен Україна» про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивувуючи тим, що 06 лютого 2017 року між ФК ТОВ «Ей Ві Груп» (Фактор або Позивач) та ТОВ «ТСК Проф» (Клієнт або Відповідач) було укладено Договір факторингу № 29/02-2017 -Ф від 06 лютого 2017 року.

Відповідно до договору факторинку та додатків до нього ТОВ «ТСК ПРОФ» зобов`язується поступити ТОВ «ЕЙВ і Груп» права вимоги гошових коштів до Дебітора Клієнта право на отримання яких належить Клієнту на підставі документів, які підтверджують таке право вимоги відповідно до Договору постачання, а Фактор зобов`язується прийняти вказані права вимоги грошових коштів від Дебіторів Клієнта і передати за плату грошові кошти в порядку і у випадках передбачених договором.

Відповідно до додатку №2/6 до договору факторингу № 29/02-2017-Ф від 10липня 2017 року Дебітором є ТОВ «Леруа Мерлен Україна» за договором поставки № 01899 від 01.01.2017 року, укладеного між ТОВ «ТСК ПРОФ» та ТОВ «Леруа Мерлен Україна».

При цьому відповідно до Договору факторингу ТОВ «ТСК ПРОФ» виступає перед Фактором поручителем за виконання Дебітором грошових зобов`яхань.

Вказує, що ТОВ «ТСК ПРОФ» несе солідарну відповідальність за невиконання Дебіторами грошових зобов`язань, а також повинен відшкодовувати Фактору шкоду за невиконання чи неналежне виконання Дебітором вимог.

З метою забезпечення виконання зобов`язань Клієнта (ТОВ "ТСК ПРОФ") перед Фактором (ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП») 10 липня 2018 року між Позивачем та громадянином ОСОБА_1 ( далі - Відповідач) був укладений Договір поруки №29/02- 2017-П-2-4 (далі за текстом - «Договір поруки»), згідно якого ОСОБА_1 зобов`язався перед Позивачем виконати всі дії по виконанню зобов`язань за Договором факторингу у разі невиконання їх Клієнтом (ТОВ "ТСК ПРОФ") у повному обсязі як солідарний боржник ( пункт 2.2 Договору поруки).

Вказує, що ОСОБА_1 несе солідарну відповідальність з ТОВ "ТСК ПРОФ" перед Позивачем за неналежне виконання Дебітором своїх зобов`язань за Договором поставки у відповідності до умов Договору факторингу.

Відповідно до умов Договору факторингу було підписано одинадцять Додатків (Реєстр переданих документів по угоді) до цього Договору, згідно яких Позивач зобов`язався надати фінансування Договору поставки між ТОВ "ТСК ПРОФ" та ТОВ "Леруа Мерлен Україна" за Договором поставки №01899 від 01.01.17 року, ТОВ "ТСК ПРОФ" зобов`язався оплатити фінансові послуги, передати право вимоги до ТОВ "Леруа Мерлен Україна", поручився за сплату ТОВ "Леруа Мерлен Україна" грошових коштів по Договору поставки.

ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП» повністю виконало свої зобов`язання за Договором факторингу та надало фінансування по Угодах, що підтверджується виписками по особовому рахунку Позивача - виписки по особовому рахунку Позивача додаються.

На виконання вимог ст. 1082 ЦК України та п.3.2.3 Договору факторингу ТОВ "ТСК ПРОФ" було надіслано Дебітору повідомлення про відступлення права грошової вимоги за Договорами поставки Факторові і зміну банківських реквізитів.

Проте, Дебітор (ТОВ "Леруа Мерлен Україна") та Клієнт (ТОВ "ТСК ПРОФ") не належно виконали свої зобов`язання, а саме не своєчасно та не в повному обсязі провели розрахунки з ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП».

Так, станом на 24 травня 2017 року загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 313 687 (триста тринадцять тисяч шістсот вісімдесят сім гривень). 52 коп. а саме:

1)69 173 (шістдесят дев`ять тисяч сто сімдесят три) гривні, 29 коп. - основна заборгованість;

2)55 555 (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять гривень), 75 коп. - штраф у розмірі 10% від суми кожної конкретної угоди, за якою відбулося невиконання;

3)169 314 (сто шістдесят дев`ять тисяч триста чотирнадцять гривень), 28 коп. - додаткова плата за фінансування;

4)19 644 (дев`ятнадцять тисяч шістсот сорок чотири гривні), 20 коїь- додаткова комісія за надані Фактором послуги по управлінню дебіторської заборгованістю Клієнта.

ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП» не одноразово зверталось до ТОВ "ТСК ПРОФ" та до ОСОБА_1 з вимогою про погашення заборгованості.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти на користь ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП» у розмірі 313 687 (триста тринадцять тисяч шістсот вісімдесят сім гривень), 52 коп. а також судові витрати в розмірі 4 705, 31 грн.

При розгляді справи ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав зустрічний позов до Уповноваженої Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ВІ ГРУП», треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК Проф», товариство з обмеженою відповідальністю «Леруа Марлен Україна» про визнання договору поруки недійсним. Свої вимоги мотивував тим, що

06 лютого 2017 року між ФК ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП» (далі також - «Фактор») та ТОВ «ТСК ПРОФ» (далі - «Клієнт») був укладений договір факторингу №29/02-2017-0 від 6 лютого 2017 року ( далі - «Договір факторингу»).

10 липня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ВІ ГРУП» та ОСОБА_1 (далі також - «Поручитель») був укладений Договір поруки №29/02-2017-П-2-4 (далі - «Договір поруки») з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «ТСК ПРОФ» перед ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП» за Договором факторингу. За Договором поруки ОСОБА_1 є поручителем виконання зобов`язання ТОВ «ТСК ПРОФ» як Боржника (пункт 1.2. Договору поруки). Згідно з п. 2.1 Договору поруки Поручитель у відповідності до умов цього Договору, у випадку невиконання Боржником ( ТОВ «ТСК ПРОФ») зобов`язань за Договором факторингу зобов`язується виконати всі дії по виконанню зобов`язань за Договором факторингу.

Однак з положень Договору факторингу та додаткових угод до нього вбачається, що боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Леруа Мерлен Україна».

Пункти 2.1., 2.3., 2.4. Договору факторингу визначають, що Сторони з підписанням цього Договору домовилися,що Клієнт виступає поручителем перед Фактором за виконання Дебіторами зобов`язань зі сплати за Угодами грошових коштів, право вимоги яких було відступлене Клієнтом Фактору відповідно до умов цього договору. Таким чином, ТОВ «ТСК ПРОФ» є поручителем перед Фактором ТОВ «ЕИ ВІ ГРУП» за виконання Дебітором зобов`язань зі сплати за угодами грошових коштів, Право вимоги з яких було відступлене Клієнтом Фактору відповідно до умов Договору факторингу, про що зазначає і позивач у первісному позові.

Тому вказує, що оскільки зобов`язання за договором поруки є акцесорним і спрямоване на виконання основного зобов`язання боржника, то такий договір не може забезпечувати зобов`язання, де сторона, за яку поручаються не є боржником, а сама є поручителем.

Закон не передбачає можливості укласти договір поруки на забезпечення договору поруки.

На підставі викладеного позивач за зустрічним позовом просив визнати договір поруки № 29/02-2017-П-2-4 від 10 липня 2017 року між ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП та ОСОБА_1 недійсним.

Ухвалою судді Києво-Святощинського районного суду Київської області від 26.10.2018 року відкрито провадження у справі.

27.11.2018 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача за первісним позовом, відповідно до якого сторона відповідача заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 29.11.2018 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП» про визнання договору поруки недійсним прийнято до провадження та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київскої області від 28.01.2019 року вирішено провети процедуру врегулювання спору по даній справі за участю судді та провести спільні наради за участю всіх сторін.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.02.2019 року вирішено припинити врегулювання спору за участю судді та поновлено провадження у цивільній справі. Справу передати до канцелярії суду для визначення ссудді у порядку ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколоу автоматизованого розподілу судової справи від 01.03.2019 року, визначено суддю: Пінкевич Н.С.

У судове засідання представник позивача за первісним позовом не з`явився.

У судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним проти вимог первісного позову заперечував та просив задовольнити у повному обсязі зустрічний позов.

Заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, дослідивши обґрунтування позовних вимог, матеріали справи, суд приходить до висновку, що зустрічний позов підлягає задоволенню, а в задоволенні первісного позову слід відмовити.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що 06 лютого 2017 року між ФК ТОВ «Ей Ві Груп» (Фактор або Позивач) та ТОВ «ТСК Проф» (Клієнт або Відповідач) було укладено Договір факторингу № 29/02-2017 -Ф від 06 лютого 2017 року.

Відповідно до договору факторинку та додатків до нього ТОВ «ТСК ПРОФ» зобов`язується поступити ТОВ «ЕЙВ і Груп» права вимоги гошових коштів до Дебітора Клієнта право на отримання яких належить Клієнту на підставі документів, які підтверджують таке право вимоги відповідно до Договору постачання, а Фактор зобов`язується прийняти вказані права вимоги грошових коштів від Дебіторів Клієнта і передати за плату грошові кошти в порядку і у випадках передбачених договором.

Відповідно до додатку №2/6 до договору факторингу № 29/02-2017-Ф від 10липня 2017 року Дебітором є ТОВ «Леруа Мерлен Україна» за договором поставки № 01899 від 01.01.2017 року, укладеного між ТОВ «ТСК ПРОФ» та ТОВ «Леруа Мерлен Україна».

При цьому відповідно до Договору факторингу ТОВ «ТСК ПРОФ» виступає перед Фактором поручителем за виконання Дебітором грошових зобов`яхань.

10 липня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ВІ ГРУП» та ОСОБА_1 (далі також - «Поручитель») був укладений Договір поруки №29/02-2017-П-2-4 (далі - «Договір поруки») з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «ТСК ПРОФ» перед ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП» за Договором факторингу. За Договором поруки ОСОБА_1 є поручителем виконання зобов`язання ТОВ «ТСК ПРОФ» як Боржника (пункт 1.2. Договору поруки). Згідно з п. 2.1 Договору поруки Поручитель у відповідності до умов цього Договору, у випадку невиконання Боржником ( ТОВ «ТСК ПРОФ») зобов`язань за Договором факторингу зобов`язується виконати всі дії по виконанню зобов`язань за Договором факторингу.

З положено Договору факторингу та додаткових угод до нього вбачається, що боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Леруа Мерлен Україна».

Пунктами 2.1., 2.3., 2.4. договору факторингу вбачається, що Клієнт (ТОВ «ТСК ПРОФ») виступає поручителем перед Фактором (ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП») з виконання Дебітором (ТОВ «Леруа Мерлен Україна» зобов`язань зі сплати гршових коштів, право вимоги яких було відступлено Клієнтом Фактору відповідно до умов договору.

З вищевикладеного суд приходить до висновку, що ТОВ «ТСК ПРОФ» є поручителем перед Фактором ТОВ «ЕЙ ВІ ГРУП» за виконання Дебітором зобов`язань.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно ст.ст.6, 627 ЦК України, закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.2 ст.208ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 ЦК.

Згідно ч. 1, 3, 4, 5 ст.203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України, встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», визначено, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК ( 435-15 ) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) (статті 1, 8 Конституції України).

У розумінні ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 548 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Статтею 554 ЦК Україви встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

З вищевикладеного вбачається, що Клієнт (ТОВ «ТСК ПРОФ») за договором факторингу є кредитором, а боржником ТОВ «Леруа Мерлен Украна», право грошової вимоги до якої відступається.

Відповідно до договору поруки ОСОБА_1 є поруучителем ТОВ «ТСК ПРОФ» на виконання договору факторингу, в якому ТОВ «ТСК ПРОФ» не є боржником, а є клієнтом. Боржником є дебітор, яким відповідно до наявних матеріалів справи є ТОВ «Леруа Мерлен Україна», за зобов`язання якого як боржника ОСОБА_1 не поручався.

Враховуючи вище викладене та те, що зобов`язання ха договором поруки є акцесорним і спрямоване на виконання основного зобов`язання боржника, то таки договір не може забезпечувати зобов`язання, де сторона, за яку поручається не є боржником, а сама є поручителем.

Норми чинного законодавства не передбачають можливості укладення договору поруки на забезпечення договору поруки. Передбаено лише можливість забезпечення виконання лише основного зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що договір поруки № 29/02-2017-П-2-4 від 10 липня 2017 року було укладено всупереч нормам чинного законодавства України.

Зважаючи на викладене, враховуючи характер спірних правовідносин та дослідивши наявні в справі докази, зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ВІ ГРУП», треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК Проф», товариство з обмеженою відповідальністю «Леруа Марлен Україна» про визнання договору поруки недійсним підлягає задоволенню.

Крім того, враховуючи, що зустрічний позов задоволено, в задоволенні первісного позову слід відмовити, оскільки обставини, що слугували піставою для звернненядо суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 відпали, так як договір поруги визнано судом недійсним.

Також, згідно вимогстатті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ВІ ГРУП» до ОСОБА_1 , треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК Проф», товариство з обмеженою відповідальністю «Леруа Марлен Україна» про стягнення заборгованості відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ВІ ГРУП», треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК Проф», товариство з обмеженою відповідальністю «Леруа Марлен Україна» про визнання договору поруки недійсним задоволити.

Визнати договір поруки №29/02-2017-П-2-4, укладений 10 липня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ВІ ГРУП» та ОСОБА_1 , недійсним

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 04 січня 2020 року.

Суддя