П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2712/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

05 лютого 2020 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Смілянця Е. С. Мацького Є.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В.,

представника позивача: Новака Д.М.,

представника відповідача: Гончаренка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна механізована компанія" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року (ухвалене 15 жовтня 2019 року, повний текст рішення складено 21 жовтня 2019 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна механізована компанія" до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна Механізована Компанія" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №089942 від 16.04.2019.

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає наступне:

1) ваги, на яких проводилося зважування транспортного засобу ТОВ «БМК», не призначені для проведення зважування на вісь вагою понад 10,7 т;

2) в оскаржуваній постанові не відображено правопорушення та не зазначено нормативно-правовий акт, який порушив позивач;

3) ТОВ «БМК» не може нести відповідальність за порушення абз.3 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», оскільки видача дозволів при перевезенні подільних вантажів не передбачена чинним законодавством України;

4) оскаржувана постанова винесена з порушенням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Відзив відповідача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.02.2019 вантажний автомобіль MAN TGX 18/440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричепом MEGA MNW, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу по маршруту с. Великий Олександрів - м. Одеса.

Інспекторами управлінням Укртрансбезпеки у Одеській області в рамках проведення заходів державного контролю у пересувному пункті габаритно-вагового контролю а.д. М-05 км 450+500 "Київ-Одеса" Одеської області проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу MAN TGX 18/440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричепом MEGA MNW, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що використовується ТОВ "БМК".

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля MAN TGX 18/440 управлінням Укртрансбезпеки у Одеській області 12.02.2019 об 11:18 год складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт №028108 від 12.02.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та акт №115740 від 12.02.2019 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

На підставі акта №028108 працівниками управління Укртрансбезпеки у Одеській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 12.02.2019 із зазначенням перевищення норм на суму 110 Євро.

На підставі вказаних вище актів заступник начальника управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №089942 від 16.04.2019 за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що процедура здійснення габаритно-вагового контролю здійснена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому до позивача обґрунтовано застосовано адміністративно-господарський штраф.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.4 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III) у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

За приписами ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що згідно з постановою №089942 від 16.04.2019 до ТОВ «БМК» застосовано адміністративно-господарського штраф за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", отже доводи апеляційної скарги про те, що в оскаржуваній постанові не зазначено нормативно-правовий акт, який порушив позивач, спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до пп.4 п.2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

П. 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Відповідно до п.16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль

Згідно з п.18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до п.21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

З матеріалів справи встановлено, що за результатами габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля MAN TGX 18/440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричепом MEGA MNW, реєстраційний номер НОМЕР_2 , виявлено, що навантаження на одиночну вісь першу - становить 7.18 т на другу - 11.66 т при нормативно допустимій 11 т, на третю, четверту та п`яту - 21.32 т, загальна вага - 40.16 при нормативно допустимій 40.8.

Результати габаритно-вагового контролю підтверджуються чеком зважування від 12.02.2019 (а.с.20), та довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 12.02.2019 (а.с.14).

Оскільки перевищення нормативно допустимої ваги складає менше 7%, то з урахуванням ч.4 ст. 48 Закону №2344-III перевезення такого вантажу може здійснюватися на підставі документа про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, тому доводи апеляційної скарги про те, що чинним законодавством не передбачено оформлення дозволів на перевезення подільного вантажу, є необґрунтованими та не звільняють позивача від обов`язку здійснити плату за проїзд великовагового транспортного засобу.

При цьому визначення вантажу як подільного передбачає організацію перевезення такого вантажу з дотриманням встановлених законом вимог щодо допустимого навантаження на одиночну вісь - 11 т.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що ваги, на яких проводилося зважування транспортного засобу ТОВ «БМК», не призначені для проведення зважування на вісь вагою понад 10,7 т, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.п.12-13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ПК 018-2014 від 13.08.2014, чинне до 15.06.2019 (а.с.19), Ваги електронні для поосного зважування автомобілів 020T-AR зав. № 7351, виробник Фірма "Esit", Турція, за результатами повірки встановлено, що засіб відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 Прилади для зважування дорожніх транспортних засобів в русі та вимірювання навантажень на вісь. НЗГ (найбільша границя зважування) на вісь складає 10.7 т.

Найбільша границя зважування - значення маси, яка одноразово вимірюється на вагах у нормальних умовах їх використання, вище якого зважування неможливе, або його похибка може перевищувати допустиму.

Таким чином, з урахуванням допустимого діапазону зважування 1,9% вказані ваги можуть зважувати вантажі до 10903,30 кг на вісь в межах допустимої похибки в 20 кг. При цьому у разі навантаження на вісь більше 10903,30 кг похибка може перевищувати 20 кг.

За результатами габаритно-вагового контролю встановлено перевищення нормативно допустимої ваги на 0.66 т (660 кг), тобто, вказані вище ваги дозволяють встановити факт перевищення встановленого законом нормативу, що є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу.

Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують факту перевищення позивачем нормативно допустимої ваги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо порушення відповідачем строку притягнення ТОВ «БМК» до відповідальності, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.250 Господарського кодексу України зазначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.250 Господарського кодексу України дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, законами України "Про валюту і валютні операції" "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Водночас, згідно з п.25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

З урахуванням наведеного, оскільки Господарський кодекс України має вищу юридичну силу відносно Порядку №1567, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем дотримано положення ст.250 Господарського кодексу України при застосуванні до позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна механізована компанія" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 14 лютого 2020 року.

Головуючий

Сапальова Т.В.

Судді

Смілянець Е. С. Мацький Є.М.