Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1176/19

Номер провадження: 2/511/22/20

07 лютого 2020 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Іванової О. В.,

при секретаріКириловій І.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідачів Нікогосяна О.С.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Роздільна цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Регіональноїфілії "Одеськоїзалізниці"Акціонерного товариства"Укрзалізниця",Виробничого підрозділу«Одеська дорожняавтобаза» Регіональноїфілії «Одеськазалізниця» Акціонерноготовариства «Укрзалізниця»,Акціонерного товариства«Укрзалізниця» про визнаннянезаконними таскасування наказівпро притягненнядо дисциплінарноївідповідальності,визнання незаконнимта скасуваннянаказу прозвільнення,поновлення нароботі,стягнення заробітноїплати зачас вимушеногопрогулу,моральної шкоди та судових витрат,

встановив:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Регіональної філії «Одеська залізниця», АТ «Укрзалізниця» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Позивач позовні вимоги обґрунтував тим, що Наказом керівника регіональної фірми «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 13.05.2017 року № 343/ос його було призначено на посаду начальника виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ « Укрзалізниця», з 15.05.2017 року та по день подачі ним позовної заяви до суду він працював на займаній посаді. Наказом директора Регіональної філії «Одеська залізниця» (надалі РФ, регіональної філії, філії) від 08.04.19 року № НОУ-38/34 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» на нього було накладено дисциплінарне стягнення та оголошено догану на підставі п.1 ч.1 ст.147 КЗпП України, за неналежне виконання посадових обов`язків у частині виконання розпоряджень керівництва філії. В подальшому Наказом директора РФ «Одеська залізниця» від 10.04.19 року № НОУ-38/35 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» на нього було накладено дисциплінарне стягнення та оголошено догану на підставі п.1 ч.1 ст.147 КЗпП України, за неналежне виконання посадових обов`язків у частині виконання п.7.5.16 Положення про виробничий підрозділ «Одеська дорожня автобаза», затвердженого наказом РФ «Одеська залізниця» від 19.02.2016 року № 127 Н/од щодо вирішення питань організації роботи підрозділу, вжиття усіх необхідних заходів для виконання покладених завдань. З листом з проханням про скасування як незаконних наказів від 08.04.2019 року № НОК -38/34 та від 10.04.2019 року №НОК -38/35 він звертався до керівника РФ «Одеська дорожня автобаза», однак відповіді так і не отримав. Оскільки він не вчиняв дисциплінарних проступків, не порушував трудової дисципліни та належним чином і в повному обсязі виконував свої посадові обов`язки, вважає вказані Наказ від 08.04.2019 року № НОК -38/34 не відповідає вимогам законодавства, оскільки у ньому не зазначено у чому конкретно полягає порушення трудової дисципліни та відсутнє нормативне посилання на правовий акт, тобто норму правового акту чи акту локального нормотворення, порушену ним. Наказ від 10.04.2019 року №НОК -38/35 посилається на акт перевірки від 18.01.2019 року № НГ 02/77, який не відображає дійсного стану справ у ВП «Одеська дорожня автобаза» та обґрунтовано припущеннями, що виявлені під час перевірки порушення(без порушення яких нормативних документів) стали можливими через незабезпечення начальником доравтобази вирішення питань організації роботи підрозділу та заходів для виконання покладених завдань, однак не було зазначено, які саме конкретно посадові обов`язки ним не виконано, що призвело до негативних наслідків. Вважає вищезазначені накази незаконними та безпідставними. (т.1 а.с.4-15).

Крім того, за твердженням позивача, притягнення його до дисциплінарної відповідальності викликало у нього шок та призвело до моральних страждань, спричинило порушення його нормальних життєвих зав`язків і породило невпевненість у майбутньому, погіршилося самопочуття, постійно підіймався тиск, виникли сильні душевні переживання, зменшилися преміальні виплати, що призвело до необхідності додаткових зусиль для організації свого життя. За 18 років роботи на різних посадах на підприємствах і установах залізничного транспорту зарекомендував себе як досвідченого фахівця, якого поважали співробітники і знайомі, не мав жодних стягнень та отримував подяки і грошові винагороди, однак безпідставним притягненням його до дисциплінарних стягнень його дискредитовано як керівника перед підлеглими, а також порушено його професійну репутацію перед колегами і знайомими. У зв`язку з цим, йому була причинена моральна шкода, яку він оцінив в сумі 50 000грн.

Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив суд винести рішення, яким визнати незаконними та скасувати накази керівника РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 08.04.2019 року № НОК 38/34 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника ВП «Одеська дорожня автобаза» Долинського Д.О.» та від 10.04.2019 року № НОК -38/35 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника виробничого підрозділу (надалі: ВП, підрозділу) «Одеська дорожня автобаза» Долинського Д.О.»; стягнути з РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на його користь суму завданої моральної шкоди у розмірі 50000грн; стягнути з РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на його користь судові витрати, а саме сплачений ним судовий збір в розмірі 3457,80грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 25000грн.

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 01.07.2019 року по справі було відкрито провадження та призначений судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. (т. 1 а.с. 150).

23.07.2019 року представники відповідача Регіональної філії "Одеської залізниці" АТ "Укрзалізниця" адвокати О.С. Нігосян та О.С. Гамарц не погодившись з позовними вимогами позивача ОСОБА_1 надали відзив на позовну заяву, який обґрунтували тим, що при накладенні на позивача дисциплінарних стягнень жодної норми вимог діючого законодавства порушено не було, також були дотримані вимоги законодавства щодо порядку та строків накладення вказаних стягнень у вигляді доган, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Також зазначали, що позивачем не були виконані відповідні розпорядження керівництва відповідача, які містилися в розпорядженнях від 06.03.2019 року № НГ - 07/290 про відкликання з відрядження та від 07.03.219 року № НГ - 07/307(із змінами відповідно до розпорядження від 11.03.2019 року № НГ - 07/30) про прибуття на нараду, фактично не виконавши вищезазначені розпорядження та позивач не покинув місце відрядження від 06.03.2019 та на нараду не прибув; невиконання позивачем вимог розпоряджень від 06.03.2019 року № НГ -07/290 та від 07.03.219 року № НГ - 07/307 вже були достатніми підставами для застосування дисциплінарного стягнення. Позивач був дійсно відряджений згідно з наказом від 21.02.2019 року № НГ 3/36 до м. Подільськ, але був відряджений до Подільської дільниці автотранспорту Одеської дорожньої автобази, тобто до дільниці структурного підрозділу. Розпорядження від 06.03.2019 року № НГ -07/290 та від 07.03.219 року направлялися на робоче місце позивача, а саме до Одеської дорожньої автобази, дільницею(підрозділом) якої є Подільська дільниця автотранспорту, де фактично і перебував позивач. Позивачу було відомо про існування вищезазначених розпоряджень та про їх зміст. Доводи позивача про невідповідність наказу № 38/34 вимогам законодавства в зв`язку із відсутності у наказі посилання на порушенні правові норми та відсутності інформації про те у чому конкретно полягало порушення є необґрунтованими та такими, зо не відповідають фактичним обставинам справи. Щодо наказу № 38/35, який позивач також вважає незаконним та безпідставним, пояснили, що зазначене твердження позивача не відповідає дійсності, оскільки у наказі № 38/35 чітко зазначено, що підставою притягнення позивач до дисциплінарної відповідальності є порушення ним вимог п. 7.5.16 Положення про виробничий підрозділ автобази регіональної філії щодо вирішення питань організації роботи підрозділу. При цьому відповідно до п. 7.5.16 вказаного Положення саме на начальника автобази покладений обов`язок по питанням як організації роботи Підрозділу, так і вжиттю всіх необхідних заходів для виконання покладених завдань. Вважали, що не вирішення питань організації роботи Одеської дорожньої автобази, невжиття всіх необхідних заходів для виконання покладених на підрозділ завдань є порушенням трудової дисципліни саме начальником Одеської дорожньої автобази. Звертали увагу суду на той факт, що в якості доводів незаконності наказу № 38/35 позивач також зазначає про певні дії працівників Департаменту безпеки АТ «Укрзалізниця» та працівників воєнізованої охорони філії протягом 19-20.12.2018 року; разом з тим, зазначені обставини мали місце до 22.12.2018 року тобто до початку проведення перевірки, результати якої покладено в основу наказу № 38/35. Отже обставини, зазначені в 2.3 цього Відзиву не стосуються предмету позову і перевірки, яка мала місце з 22.12.2018 року. Тому вважали, що зазначені обставини ніяким чином не можуть впливати на законність та обґрунтованість наказу № 38/35. Сукупність порушень, які припустив позивач, та які виразилися у порушенні питань організації роботи Підрозділу, невжиття всіх необхідних заходів для виконання покладених завдань і були підставою для застосування до останнього дисциплінарного стягнення у вигляді другою догани.

При цьому вважали, що строк накладення дисциплінарного стягнення за наказом № 38/35 має обраховуватись саме з 12.03.2019 року, тобто коли стала відома конкретна особа, яка припустила вказані порушення, та вказаний строк не повинен обраховуватися з дня підписання Акту. Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 50000грн., вважають її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відсутні відповідні правові підстави та їх недоведеність, також розмір моральної шкоди заявлений до стягнення, не доведений жодним доказом. Вимоги про стягнення 25000грн. на правову допомогу задоволенню не підлягають оскільки документально не підтвердженні. Крім того, 15000грн., за проведення претензійної роботи є безпідставно заявленими, оскільки така робота за договором про надання правової допомоги від 26.06.2019 року між позивачем та його адвокатом не проводилась. В задоволенні позовних вимог позивача просили відмовити у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.(т.2 а.с.1-138).

Одночасно з відзивом на позовну заяву представниками відповідача була подана заява про виклик свідків з метою підтвердження обставин справи.(т.2 а.с.139-140).

Також, 23.07.2019 року до Роздільнянського районного суду в провадження судді Панчука А.І. надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», Виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позивач позов обґрунтував тим, що 25.06.2019 року його незаконно звільнили із займаної помади згідно з наказом керівника регіональної філії «Одеська залізниця» № 405/ос на підставі п.3 ст.40 КЗпП України. Він не вчиняв дисціплінарних проступків, не порушував трудової дисципліни та належним чином і в повному обсязі виконував свої посадові обов`язки, тому вважав вказаний наказ від 25.06.2019 року № 405/ос незаконним та безпідставним та таким, що підлягає скасуванню. Приймаючи наказ від 05.06.2019 року № 42 про скасування наказу від 16.05.2019 року № 37 ос та наказ від 05.06.2019 року № 43-ос про переведення ОСОБА_2 на ту ж посаду, яку він раніше займав, позивач виходив з вимог чинного законодавства та діяв у межах своїх повноважень, врахувавши, що ОСОБА_2 не має відповідної освіти для зайняття вказаної посади, тому не порушував вимоги п. 4 Положення про дисципліну та п. 1.4 посадової інструкції, як вказано у наказі від 25.06.2019 року № 405/ос про його звільнення, а тому в його діях не має вини у вчиненні дисциплінарного проступку. Просив суд, визнати незаконним та скасувати наказ директора регіональної філії «Одеська залізниця» АТ « Укрзалізниця» від 25.06.2019 року № 405/ос, поновити його на роботі та стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день розгляду справи, стягнути з регіональної філії «Одеська залізниця» АТ « Укрзалізниця» на його користь судові витрати на правову допомогу 10 000грн. (т.3 а.с.1-57).

25.07.2019 року ухвалою судді Панчука А.І. була задоволена його заява про самовідвід.(т.3 а.с. 60).

26.07.2019 року після повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», Виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу була прийнята в провадження судді Іванової О.В. та по справі призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.(т.3 а.с.61-63).

29.07.2019 року позивач надав відповідь на відзив в частині визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 27.06.2019 року, який обґрунтував тим, що у відповідності до ст.147 КЗпП України вказано, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано дисциплінарне стягнення, але в наказі керівника філії «Одеська залізниця» від 08.04.2019 року № НОК 38/34, вказано, що догану оголошено за неналежне виконання посадових обов`язків, з посиланням на п. 4.2 посадової інструкції. Однак, п.4.2 посадової інструкції від 2017 року передбачає відповідальність за неналежне виконання розпоряджень та доручень керівництва філії, а у розділі 2 № Завдання та обов`язки» вказаної посадової інструкції не передбачено обов`язку забезпечувати виконання(та безпосередньо виконувати) наказів та доручень керівництва. Щодо його вини у невиконанні телеграфних розпоряджень керівництва філії про відкликання його з відрядження та про виклик його на нараду стверджував, що зі змістом вказаних телеграм у ті даті, якими їх датовано та якими підлягали виконанню, він не був ознайомлений, в цій частині твердження представника відповідачів є надуманими та не гуртуються на об`єктивних даних. Вважає відзив на позовну заяву необґрунтованим та просив суд позовні вимоги, викладені ним в позовній заяві про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення моральної шкоди задовольнити у повному обсязі. (т.2 а.с.141-263).

Ухвалою суду від 29.07.2019 року вказані дві цивільні справи за позовом ОСОБА_1 були об`єднані в одне провадження з призначенням підготовчого судового засідання за правилами загального позовного провадження, чим були задоволені клопотання представника позивача.(т.3 а.с.68, 73-74).

06.08.2019 року представниками відповідачів ОСОБА_3 та О ОСОБА_4 Гамарц були надані до суду заперечення на відповідь на відзив по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення, в якому вони просили в задоволені позову відмовити. Зазначили, що твердження позивача про відсутність будь-яких порушень законодавства з його боку та порушення посадової інструкції є хибними та такими, що не заслуховують на увагу, оскільки його обов`язок виконувати розпорядження керівництва випливає безпосередньо зі ст.139 КЗпП України відповідно до якої працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника з яким укладено трудовий договір. Телеграфні розпорядження ОСОБА_1 були вручені особисто. Позивач фактично визнав, що йому було відомо про наявність вищевказаних розпоряджень, однак він не вважав їх належним чином оформленими, тому не виконував їх. Розмір моральної шкоди завданої позивачу в сумі 50000грн., вважали не доведеним належними доказами. Наполягали на відмові у позові в повному обсязі. (т.3 а.с114-116).

16.08.2019 року представники відповідачів О ОСОБА_5 та О ОСОБА_6 .Гамарц доповнили відзив на позовну заяву в якому відповідачі не визнають обставини викладені позивачем, оскільки вважають, що ОСОБА_1 систематично (більше двох разів) порушував трудову дисципліну, а отже, вчинив дисциплінарні проступки, які стали підставами для його звільнення за ч.3 ст.40 КЗпП України. Вважали, що оскільки позивача було двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказами директора регіональної філії «Одеська залізниця» від 08.04.2019 року № НОК 38/34 та від 10.04.2019 року № НОК 38/350, тому наявність третього порушення трудової дисципліни (яке підтверджує системність невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором) що виразилося в порушені вимог наказу директора регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 24.05.2019 року № 167-Н/од «Про порядок користування АСУ «Кадри» та позивач 05.06.219 року здійснив несанкціонований доступ до системи АСУ «Кадри» із редагуванням (внесенням) відповідних даних до неї, також в порушення наказу директора регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 14.12.218 року № 817/ос про припинення повноважень за довіреністю від 07.12.2018 року № 2033 позивачем було видано накази від 05.06.2019 року №№ 42/ос, 43/ос за фактичної відсутності відповідних повноважень, тому звільнення відбулося без порушення трудового законодавства. При цьому зазначали, що твердження позивача, що зазначені накази до системи АСУ «Кадри» були внесені не ним спростовуються протоколом наради при головному інженері першому заступнику директора регіональної філії «Одеська залізниця» від 05.06.2019 року № НГ 05/67. Окрім того, зазначали про порушення позивачем п.1.4. посадової інструкції, яке виразилося в виданні наказів без наявних на те повноважень. Щодо позовних вимог про поновлення позивача на посаду, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вважають їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вказані вимоги про стягнення середнього заробітку є похідними від позовних вимог про поновлення на роботі, які також не підлягають задоволенню. Вимоги про стягнення 10000грн., на правову допомогу задоволенню не підлягають оскільки документально не підтвердженні позивачем. Просили в задоволенні позовних вимог про скасування наказів про накладення до дисциплінарної стягнення, стягнення моральної шкоди, про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити у повному обсязі.(т.3 а.с.78-113).

19.09.2019 року позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Чернега В.М. надали до суду заяви відповідно до яких просили підготовче судове засідання призначене на 19.09.219 року відкласти, у зв`язку з неможливістю участі у засідання представника ОСОБА_7 (т.3 а.с. 118-121).

01.10.2019 року ухвалою суду підготовче судове засідання закрито та справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.10.2019 року.(т.3 а.с.132).

04.12.2019 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Чернегою В.М. було заявлено клопотання про залучення до участі у розгляді цивільної справи у якості співвідповідача Акціонерне товариство «Укрзалізниця».(т.3 а.с. 178-179).

Ухвалою суду від 04.12.2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Чернеги В.М. було задоволено та до участі в розгляді справи залучено в якості співвідповідача Акціонерне товариство «Укрзалізниця».(т.3 а.с. 181-182).

20.12.2019 року представниками Акціонерного товариства «Укрзалізниця» О.С. ОСОБА_8 та О.С.Гамарц були надані письмові пояснення відповідно до яких пояснили, що АТ «Укрзалізниця», як співвідповідач по справі, повністю підтримує заперечення стосовно позовних вимог по справі з підстав та мотивів, визначених у відзиві на позовну заяву від 22.07.2019 року, запереченнях на відповідь на відзив від 01.08.2019 року, доповненні до відзиву на позовну заяву від 02.08.2019 року, які надавалися по справі філією «Одеська залізниця АТ «Укрзалізниця» та виробничим підрозділом «Одеська дорожня автобаза» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», та на підставі вищевикладеного просили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 по справі відмовити у повному обсязі. (т.3 а.с.189-190).

14.01.2020 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Чернеги В.М. та представника відповідачів О ОСОБА_4 Нікогосян надійшли заяви про відкладення слухання справи у зв`язку з їх зайнятістю в інших процесах.(т.3 а.с. 199; 202).

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити у повному обсязі; при цьому надавши детальні пояснення, які повністю відповідають позовним вимогам та відповідям на відзиви.

Представник відповідачів- Регіональноїфілії "Одеськоїзалізниці"Акціонерноготовариства"Укрзалізниця",Виробничогопідрозділу«Одеська дорожняавтобаза»Регіональноїфілії «Одеськазалізниця»Акціонерноготовариства «Укрзалізниця»,Акціонерноготовариства«Укрзалізниця» НікогосянО.С. в судовому засіданні заперечуючи проти позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надавши пояснення, які повністю відповідають відзивам та письмовим запереченням.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін по справі, свідків, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та відмову в задоволенні інших позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі-АТ «Укрзалізниця») є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», що підтверджується статутом (т. 1 а.с. 221).

АТ «Укрзалізниця» є юридичною особою, та діє на підставі Статуту, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 53).

Регіональна філія «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» є відокремленим підрозділом АТ «Українська залізниця», який не має статусу юридичної особи. У своїй діяльності філія керується законодавством, Статутом товариства та внутрішніми документами Товариства, Положенням про регіональну філію ПАТ «Українська залізниця» та Положенням про виробничий підрозділ Одеська дорожня автобаза регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» (т. 1 а.с. 54-68).

«Одеська дорожня автобаза» є виробничим підрозділом регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», створеної відповідно до законодавства України, Статуту ПАТ «Українська залізниця» та Положення про регіональну філію ПАТ «Українська залізниця», затвердженого рішенням правління ПАТ «Українська залізниця» від 16 листопада 2015 №5.

Відповідно до п. 4.1 Положення підрозділ є виробничим підрозділом регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» і не має статусу юридичної особи. Підрозділ здійснює свою діяльність у межах законодавства України та відповідно до внутрішніх документів Товариства. Підрозділ має рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, бланки і штампи, відповідно до чинного законодавства та несе відповідальність за виконання своїх обов`язків згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 7.1 Положення встановлено, що керівництво підрозділом здійснює начальник підрозділу, який призначається начальником філії з рухомого складу і матеріально-технічного забезпечення.

Відповідно п. п. 7.5.1, 7.5.26 Положення начальник підрозділу на підставі довіреності та у межах своїх повноважень здійснює поточне керівництво та управління діяльністю Підрозділом відповідно до планів, затверджених начальником філії. Здійснює прийом, переведення та звільнення працівників підрозділу згідно з законодавством про працю, вживає заходів заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників підрозділу та виконує інші функції власника або уповноваженого ним органу з питань законодавства про працю щодо працівників підрозділу.

Судом встановлено, що на підставі наказу керівника регіональної філії «Одеська залізниця» від 13.05.2017 року № 343/ос ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ « Укрзалізниця» з 15.05.2017 року. (т. 1 а.с. 21).

Позивача було ознайомлено із посадовою інструкцією начальника автобази під розпис, що визнається останнім.

У період з 22.12.2018 року по 18.01.2019 року проводилася перевірка фінансово-господарської діяльності виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ « Укрзалізниця» на підставі наказу директору РФ «Одеська залізниця» № 479-Н/од від 21.12.2018 року, вказаним наказом також визначений склад комісії для проведення вказаної перевірки.

ОСОБА_9 Д ОСОБА_10 з 22.12.2018 року на підставі наказу № 837/ос від 21.12.2018 року був увільнений від виконання посадових обов`язків на період проведення вказаної перевірки з 22.12.2018р. по 21.01.2019р., тобто вказана перевірка проводилася без участі позивача (т. 1 а.с. 41). Вказаний наказ не є предметом спору по вказаній цивільній справі, оскільки останній не був підставою для подальшого звільнення позивача з посади та самим позивачем не оскаржується.

18.01.2019 року за результатами проведеної перевірки фінансово-господарської діяльності виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ « Укрзалізниця» був складений та підписаний Акт № НГ-02/77, у відповідності до якого було виявлено ряд суттєвих недоліків та порушень з питань організації діловодства, роботи з кадрами, обліку робочого часу та трудової дисципліни, оплати праці, стану пожежної безпеки та виконання правил пожежної безпеки, охорони праці та промислової безпеки, раціонального використання паливно-мастильних матеріалів та автотранспортної техніки, стану правової та претензійно-позовної діяльності, діючих витратних договорів, окремих фінансових показників, руху коштів на поточних рахунках тощо. Також згідно вказаного Акту було запропоновано розглянути результати перевірки, розробити заходи та встановити контроль за усуненням виявлених порушень, а матеріали розбору (протокол, заходи тощо) направити до Одеського регіонального відділу ЦБТ (т. 1 а.с. 54-74).

Вказаний Акт від 18.01.2019 року у встановленому закону порядку позивачем не оскаржувався.

В період з 23.01.2019 року по 16.02.2019 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному та до роботи приступив 18.02.2019 року (т. 1 а.с. 52).

Відповідно до наказу головного інженера першого заступника директора регіональної філії «Одеська залізниця» Чекалова П.Л. від 21.02.2019 року № НГ- 3/56 ОСОБА_1 було відряджено до м. Подільськ для забезпечення сталої роботи дільниці автобази, на виконання якого він перебував у відрядженні у м. Подільськ з 22.02.2019 року по 15.03.2019 року.(т.1 а.с.24).

В подальшому на адресу ВП «Одеська дорожня автобаза» засобами електронного зв`язку від головного інженера першого заступника регіональної філії «Одеська залізниця» Чекалова П.Л. надійшли телеграми:

- від 06.03.2019 року № НГ-07/290 - про відкликання з відрядження начальника ВП «Одеська дорожня автобаза» Долинського Л.О. на 2 доби з 06.03.2019 року по 07.03.2019 року, у зв`язку з виробничою необхідністю;

- від 07.03.2019 № НГ-07/307 - про те, що 12.03.2019 року о 10:00 годині у приміщенні управління філії призначається розбір акту перевірки фінансово-господарської діяльності ВП «Одеська дорожня автобаза» за 2018 рік; на розбір необхідно прибути першим керівникам з працівниками, які приймали участь у перевірці та НАТ Долинському Д.О.; НАТГ забезпечити прибуття на розбір відповідних посадових осіб та спеціалістів;

- від 11.03.2019 № 07/310 - про те, що відповідно до вимог телеграми № НГ-07/307 від 07.03.2019 року, нарада з розбору акту перевірки фінансово-господарської дисципліни ВП «Одеська дорожня автобаза» переноситься на 14 год. 12.03.2019 року.(т.1 а.с. 25-27).

08.04.2019 року на позивача на підставі наказу директора РФ «Одеська залізниця» за №НОК-38/34 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» було накладено дисциплінарне стягнення та оголошено догану на підставі п.1 ч.1 ст.147 КЗпП України за незалежне виконання посадових обов`язків у частині виконання розпоряджень керівництва філії. (т. 1 а.с. 22).

Підставою для накладення 08.04.2019 року вказаного дисциплінарного стягнення на позивача були наступні обставини: невиконання вимог п.4.2 посадової інструкції щодо персональної відповідальності за належне та своєчасне виконання доручень керівництва філії, оскільки ОСОБА_1 проігнорував телеграфні розпорядження від 06.03.2019р. №НГ-07/290 про відкликання з відрядження та від 07.03.2019р. № НГ-07/307 (із змінами від 11.03.2019р.) про необхідність прибуття на нараду, на якій розглядався акт перевірки фінансово-господарської діяльності доравтобази за 2018 рік.

10.04.2019 року на позивача на підставі наказу директора РФ «Одеська залізниця» за № НОК-38/35 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» було накладено дисциплінарне стягнення та оголошено догану на підставі п.1 ч.1 ст.147 КЗпП України за незалежне виконання посадових обов`язків у частині виконання п.7.5.16 Положення про виробничий підрозділ «Одеська дорожня автобаза», затвердженого наказом РФ «Одеська залізниця» від 19.02.2016 року № 127 Н/од, щодо вирішення питань організації роботи підрозділу, вжиття усіх необхідних заходів для виконання покладених завдань. (т. 1 а.с. 23).

Підставою для накладення 10.04.2019 року вказаного дисциплінарного стягнення на позивача були наступні обставини: через невиконання ОСОБА_1 вимог п.7.5.16 Положення про виробничий підрозділ щодо вирішення питань організації роботи підрозділу, вжиття усіх необхідних заходів для виконання покладених завдань та встановлення згідно Акту перевірки фінансово-господарської діяльності виробничого підрозділу Одеська дорожня автобаза за 2018 рік від 18.01.2019р. ряду суттєвих недоліків та порушень з питань організації діловодства, роботи з кадрами, обліку робочого часу та трудової дисципліни, оплати праці, стану пожежної безпеки та виконання правил пожежної безпеки, охорони праці та промислової безпеки, раціонального використання паливно-мастильних матеріалів та автотранспортної техніки, стану правової та претензійно-позовної діяльності, діючих витратних договорів, окремих фінансових показників, руху коштів на поточних рахунках, вірного відображення формування фактичних калькуляцій та приймання транспортних засобів від інших виробничих підрозділів.

Вказані Накази позивач отримав відповідно того ж дня 08.04.2019 року та 10.04.2019 року, надавши перед цим письмові пояснення, що підтверджено ОСОБА_1 під час судового розгляду.

Надалі, наказом директора регіональної філії Одеська залізниця» від 25.06.2019 року № 405/ос від 25.06.2019 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади 25.06.2019 року на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором (т. 3 а.с. 15-17).

Підставою для звільнення позивача та видання вказаного наказу від 25.06.2019 року зазначено, подання головного інженера першого заступника директора регіональнохї філії від 19.06.2019 року № НГ 01/606, протоколом наради при головном інженері першому заступнику директора регіональної філії від 05.06.2019 № НГ 05/67, наказ від 08.04.2019 № НОК- 38/34, наказ від 10.04.2019 року № НОК 38/35, витяг з протоколу засідання профспілкового комітету виробничого підрозділу « Одеська дорожня автобаза» від 24.06.2019 року № 79.

Перед виданням наказу 25.06.2019 року, а саме 20.06.2019 року до Голови профспілкового комітету виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» регіональної філії «Одеська залізниця» звернувся директор регіональної філії С.С.Нікулін з поданням про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 3ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором (т.3 а.с.99-100).

Вказане питання розглядалося 24.06.2019 року на засіданні профспілки. З Протоколу засідання профспілкового комітету № 79 від 24.06.2019 року, було встановлено порядок денний, щодо розгляду подання адміністрації регіональної філії «Н-02/31» від 20.06.2019 року на надання згоди щодо звільнення начальника виробничого підрозділу Одеська дорожня автобаза Долинського ОСОБА_11 за п.3 ст. 40 КЗпП України, на якому позивач приймав участь, та постановлено про неможливість розгляду подання № Н-02/31 від 20.06.2019 року щодо надання згоди на звільнення начальника виробничого підрозділу по (ст.43-1 КЗоТ України), яка передбачає, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з керівником виробничого підрозділу відбувається без отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, яка діє в даному підрозділі. З обраних 7 членів профспілкового комітету проголосували «за» 6 осіб, проти «0», утримались «0».(т.3 а.с.101).

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доведенню наступні обставини: присутність позивача на засіданні профспілки та наявність кворуму на засіданні профспілки; легітимність підписів уповноважених осіб на всіх оспорюваних наказах; отримання позивачем 25.06.2019 року наказу про звільнення, трудової книжки та повного розрахунку, оскільки вказані обставини визнаються учасниками справи та суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Оскільки, під час судового розгляду позивачем оскаржується питання дотримання вимог законодавства при накладенні дисциплінарних стягнень та звільнення з роботи тільки в частині порядку, підстав та строків накладення стягнень, тому інші питання в тому числі легітимності повноважень уповноваженого органу в частині видання оспорюваних наказів, недотримання процедури ознайомлення з наказами судом не досліджувалося.

Таким чином, виходячи з встановлених судом фактичних обставин справи, суд вважає, що дані спірні правовідносини між сторонами виникли з трудових правовідносин, оскільки позивач зазначає, що його права порушені відповідачем як роботодавцем, для чого необхідно перевірити законність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та законність його звільнення в подальшому з роботи за систематичне порушення трудової дисципліни.

Суд вважає, що дані правовідносини регулюються наступними нормами права.

Трудові відносини в Україна регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України , та іншими нормативними актами.

Статтею 139 КЗпП Українивизначено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна-це системаправових норм,що регулюютьвнутрішній трудовийрозпорядок,встановлюють трудовіобов`язкипрацівників тароботодавця,визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Відповідно дост. 29 КЗпП Українидо початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

На підставі п. 3ст. 40 КЗпП Українитрудовий договір може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався по дисциплінарної відповідальності та порушив її знову,тобто два рази і більше.

Тобто при звільненні працівника на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП слід враховувати, що на працівника покладаються обов`язки, які складають зміст його трудової функції, а також обов`язок додержуватись внутрішнього трудового розпорядку, який встановлено законодавством та локальними нормативними актами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду Українив п. 23постановивід 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»за передбаченими п. 3 ч. 1ст. 40 КЗпП Українипідставами працівник може бути звільнений лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного чи громадського стягнення за невиконаннябез поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках ураховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково(ст. 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення не минуло більше одного року.

Отже, законодавством передбачено, що підставою звільнення може бути лише безпосереднє порушення трудової дисципліни чи невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку,за наявностізастосованого й не втратившого юридичної сили за давністю або не знятого заходу дисциплінарного чи громадського стягнення, а не фактична наявність сукупності застосованих заходів дисциплінарногостягнення. Закон не вимагає, щоб таке порушення обов`язково призводило до будь-яких шкідливих наслідків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності досить, щоб був зафіксований сам факт порушення. Водночас наслідки порушення враховуються при визначеності тяжкості дисциплінарного проступку та виборі дисциплінарного стягнення. Вина як одна з ознак порушення трудової дисципліни є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. У законодавстві про працю розкривається зміст категорії вини, не визначаються її види.

З урахуванням положеньст. 147 КЗпП Українизвільнення за передбаченими п. 3ст. 40 КЗпП Українипідставами є заходом стягнення, що застосовується до працівника за порушення ним трудової дисципліни.

Таким чином, працівник може бути звільнений з роботи на підставіп. 3ст. 40 КЗпП України, якщо після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, яке не втратило юридичної сили за давністю і не зняте достроково (ст. 151 КЗпП України), він знову вчинив проступок на роботі.

Відповідно дост. 148 КЗпП Українидисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Згідно ч. ч. 1, 4ст. 149 КЗпП Українидо застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як роз`яснено у п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40п. 1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149КЗпПправила іпорядок застосуваннядисциплінарних стягнень,зокрема,чи незакінчився встановленийдля цьогострок,чи застосовувалосьвже зацей проступокдисциплінарне стягнення,чи враховувалисьпри звільненніступінь тяжкостівчиненого проступкуі заподіянаним шкода,обставини,за якихвчинено проступок,і попередняробота працівника. У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Виходячи зі змісту даної норми, для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарногочи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та вимогч. 1 п. 3ст. 40 КЗпП України, до юридичних фактів, які підлягають встановленню судом відповідно до вимогст. 214 ЦПК Українипри вирішенні спору про законність звільнення ОСОБА_1 з цих підстав, є: чи мав місце дисциплінарний проступок (вина, протиправна поведінка), який став безпосередньо підставою для звільнення працівника; чи передувала його звільненню система порушень, за які до нього з додержанням вимогст.ст. 147-149 КЗпП Українибули застосовані дисциплінарні стягнення.

Також відповіднодо вимогст.43КЗпП Українирозірвання трудовогодоговору напідставі ч.3ст.40КЗпП Україниможе бутипроведено лишеза попередньоюзгодою виборногооргану первинногооргану профспілковоїорганізації,членом якоїє працівник.

При цьому, аналіз норм трудового права дає підстави для висновку про те, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю, вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року по справі N 296/576/17, провадження N 61-46199св18.

Оскільки при розгляді даної справи розглядається питання поновлення на посаді начальника доравтобази залізниці, то суд також приймає до уваги, що дані спірні правовідносини також регулюються і іншими нормативними актами в зазначеній галузевій сфері.

Відповідно до п.п.7.1,7.4,7.5,6.37.5.1,7.5.16,7.5.19,7.5.21,7.5.22Положення провиробничий підрозділОдеської дорожньоїавтобазі регіональноїфілії Одеськоїзалізниці акціонерноготовариства «Українськазалізниця» затвердженогонаказом від19.02.2016року №127-Н/одкерівництво підрозділомздійснює начальникпідрозділу;начальник підрозділувирішує всіпитання організаціїроботи Підрозділу;у своїйдіяльності керуєтьсязаконодавством,Статутом тавнутрішніми документамиТовариства,Положенням проФілію,цим Положенням,рішеннями танаказами;на підставідовіреності тау межахсвоїх повноваженьздійснює поточнекерівництво тауправління діяльністюпідрозділом;вирішує питанняорганізації роботипідрозділу,вживає всіхнеобхідних заходівдля виконанняпокладених завдань; несеповну відповідальністьза вирОбничо-фінансовудіяльність,організацію бухгалтерськогообліку тазвітності,забезпечення фіксуванняфактів здійсненнявсіх господарськихоперацій упервинних документах,збереження обробленихдокументів,регістрів тазвітності;здійснює загальнекерівництво таконтроль задотриманням працівникамичинного законодавствапро охоронупраці,безпеки рухута пожежноїбезпеки;у межахсвоєї компетенціївидає наказита вказівки,які обов`язковідля виконанняпрацівниками підрозділу.(т.2а.с.40-44).

Пунктами 2.1., 2.2, 2.6, 2.10, 4.1 та 4.2 посадової інструкції начальник Одеської дорожньої автобази п.4.2 ОСОБА_1 . забезпечує та контролює роботу виробничого підрозділу; організовує роботу і ефективну взаємодію цехів автобази, направляє їх діяльність; здійснює загальне керівництво роботою по забезпеченню безпечних умов праці; організовує дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку; та на нього покладена відповідальність за якісне та своєчасне виконання покладених на нього обов`язків та належне та своєчасне виконання наказів та доручень керівництва філії.(т.3 а.с.31-33).

Щодо наказу від 08.04.2019 року № НОК-38/34 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» суд зазначає наступне.

Вказаним наказом було накладено дисциплінарне стягнення та оголошено догану ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.147 КЗпП України за незалежне виконання посадових обов`язків у частині виконання розпоряджень керівництва філії. (т. 1 а.с. 22).

Підставою для накладення 08.04.2019 року вказаного дисциплінарного стягнення на позивача були наступні обставини: невиконання вимог п.4.2 посадової інструкції щодо персональної відповідальності за належне та своєчасне виконання доручень керівництва філії, оскільки ОСОБА_1 проігнорував телеграфні розпорядження від 06.03.2019р. №НГ-07/290 про відкликання з відрядження та від 07.03.2019р. № НГ-07/307 (із змінами від 11.03.2019р.) про необхідність прибуття на нараду, на якій розглядався акт перевірки фінансово-господарської діяльності доравтобази за 2018 рік.

Позивач в судовому засіданні стверджував, що з телеграми головного інженера-першого заступника директора філії «Одеська залізниця» Чекалова П.Л. від 06.03.2019 року №НГ-07/290 про відкликання його з відрядження з 06.03.2019 року по 07.03.2019 року та від 07.03.2019 року №НГ-07/307 від 11.03.2019 року № 07/310 про виклик його на нараду йому особисто нічого не було відомо, його з вказаними телеграмами не ознайомлювали. Зазначав, що вказані телеграми надійшли на адресу ВП «Одеська дорожня автобаза» (м. Одеса, вул. Степова, 2) у той час, коли він перебував у відрядженні у м. Подільську. Крім того, дані телеграми надійшли засобами електронного зв`язку «СКЕДО», допуску до якого у нього на той час не було (його було заблоковано). Про існування вказаних телефонограм він дізнався лише по прибуттю з відрядження (тобто після 15.03.2019року) під час ознайомлення з протоколом наради від 12.03.2019року при головному інженері - першому заступнику директора регіональної філії «Одеська залізниця». Завчасно з розпорядженнями, що у них містяться його ні керівник філії, ні перший заступник керівника філії, ні інші працівники філії не повідомили. Також позивач в судовому засіданні не заперечував факту обізнаності з посадовою інструкцією, якою на нього покладені обов`язки та встановлені відповідні права.

Вказував, що таким чином, виконати викладені в телеграмах розпорядження керівництва філії він не мав можливості з об`єктивних причин (оскільки не знав про них), а тому стверджував, що у його діях відсутня вина у неналежному виконанні службових обов`язків, що виключає дисциплінарний проступок.

Як вбачається з телеграфного розпорядження № НГ-07/290 від 06.03.2019 року про відкликання ОСОБА_1 з відрядження на нараду, останній не містить посилання на відповідний наказ про скасування (припинення дії) наказу про відрядження від 21.02.2019 року № НГ-3/56 або про відкликання ОСОБА_1 з відрядження.

Разом з цим, відповідно до п. 1 розділу II Інструкції про службові відрядження, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. № 59, направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник строку й мети відрядження.

Також, оскільки діючим трудовим законодавством та вищевказаною інструкцією не передбачений обов`язок уповноваженого органу обов`язково видавати наказ (розпорядження) у випадку відкликання працівника з відрядження, з подальшим продовженням терміну відрядження, тому суд вважає, що відкликання позивача на нараду за допомогою системи СКЕДО телеграфним розпорядженням, за наявністю відповідного підписаного письмового документу (т. 1 а.с. 25) без видання відповідного наказу не протирічить діючому законодавству, так як форма відкликання з відрядження трудовим законодавством чітко не врегульована, тому вказані доводи позивача в цій частині суд вважає необґрунтованими та такими що не заслуговують на увагу.

При цьому судом також не можуть бути прийняти до уваги посилання позивача на наявність листа Мінфіну від 14.05.2015 року № 31-08030-16-10/15972 по вказаному питанню, оскільки вказане не є нормою права, яка підлягає застосуванню, а є тільки роз`ясненням вимог законодавства та торкається питань у випадку відшкодування витрат у випадку відкликання з відрядження.

Перевіряючи доводи позивача в частині того, що йому тільки по поверненню на робоче місце 15.03.2019 року стало відомо про той факт, що його викликали на нараду 06.03.2019 року та 07.03.2019 року, суд зазначає наступне.

Так, згідно Актувід 22.03.2019року майстер ОСОБА_12 ,диспетчер ОСОБА_13 ,06.03.2019року в09.05годин отрималителеграму НГ-07/290від 06.03.2019року навідкликання звідрядження ОСОБА_1 та необхідністьприбуття останньогона нарадув м.Одеса,в 09.10год.ними булавручена начальнику доравтобази ОСОБА_1 особисто вруки.(т.2а.с.37).

Також, допитані за клопотанням представника відповідачів свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 дали в суді аналогічні свідчення в яких підтвердили факти, викладені ними в акті від 22.03.2019 року про повідомлення ОСОБА_1 про необхідність явки останнього на нараду та про його обізнаність щодо проведення вказаного заходу, також пояснили, що останній відмовився що небудь підписувати та на нараду не поїхав; при цьому категорично заперечуючи наявність будь-якого впливу або тиску на них під час складання вказаного Акту; пояснивши, що Акт був складений ними за наявності потреби, а саме 22.03.2019 року по обставинам за 06.03.2019 року.

При цьому суд вважає, що складання вказаного акту не безпосередньо за фактом виявлення, а 22.03.2019 року, та підтвердження вказаних фактів свідками безпосередньо в суді, не ставить під сумнім обізнаність позивача про необхідність прибуття до м. Одеси, при цьому складання акту саме 06.03.2019 року взагалі не було необхідно оскільки ОСОБА_1 повідомлення отримав беззастережно та відповідно складання акту не було потрібно; окрім того, складання акту не в той день суттєвої ролі не відіграває та не може бути єдиною підставою для визнання наказу недійсним.

Натомість, позивач в своєму листі від 21.03.2019 року на адресу керівника філії зазначав, що в період з 22.02.2019 року по 15.03.2019 року він знаходиться у відрядженні у м. Подільськ, в зв`язку чим не мав можливості прибути на нараду до м. Одеса, так як не отримав жодних наказів про відкликання з відрядження, чим фактично підтвердив факт сповіщення та повідомлення його про необхідність явки до м. Одеси на нараду (т. 3 а.с. 42).

Окрім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 також суду підтвердив факт обізнаності позивача про необхідність прибуття до м. Одеси на нараду,зазначивши, що ОСОБА_1 , не зважаючи на вказане, на нараду не поїхав, а залишився у м. Подільськ.

Тому, з урахування вищенаведеного, суд вважає, що викладені в акті події позивачем не спростовані належними та допустимими доказами, посилання позивача на складання акту під тиском керівництва взагалі є голослівними та такими які не підтвердили свідки в суді, а тому відповідно суд виходить з того, що факт належного повідомлення про необхідність прибуття ОСОБА_1 на нараду, в суді знайшов своє підтвердження.

При цьому під час судового розгляду було також встановлено, що згідно посадової інструкції на позивача була покладена відповідальність за якісне та своєчасне виконання покладених на нього обов`язків та належне та своєчасне виконання наказів та доручень керівництва філії, що і було підставою для видання вказаного оспорюваного наказу.

Суд вважає, що оскільки факт неявки ОСОБА_1 12.03.2019 року на нараду був виявлений саме 12.03.2019 року, при цьому по вказаному факту був виданий наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності 08.04.2019 року, тому строки накладення дисциплінарного стягнення не сплили.

Отже, з огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що оскаржуваний позивачем наказ від 08.04.2019 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення за допущене ним неналежне виконання посадових обов`язків, законний, обґрунтований, виданий з дотриманням процедури накладення дисциплінарних стягнень, в межах відповідних строків і підстав для його скасування не має, а тому в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Щодо наказу від 10.04.2019 року НОК-38/35 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» суд зазначає наступне.

Згідно вказаного наказу на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення та оголошено догану на підставі п.1 ч.1 ст.147 КЗпП України за незалежне виконання посадових обов`язків у частині виконання п.7.5.16 Положення про виробничий підрозділ «Одеська дорожня автобаза», затвердженого наказом РФ «Одеська залізниця» від 19.02.2016 року № 127 Н/од, щодо вирішення питань організації роботи підрозділу, вжиття усіх необхідних заходів для виконання покладених завдань. (т. 1 а.с. 23).

Так, відповідно до протоколу наради при головному інженері першому заступнику директора регіональної філії «Одеська залізниця» Чекалову П.Л. від 12.03.2019 року був розглянутий Акт перевірки фінансово господарської діяльності виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» за 2018 рік від 18.01.2019 року № НГ 02/77 та розгляд невиконання начальником виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» Долинським Д ОСОБА_10 доручень керівництва філії. Під час проведення перевірки комісією у виробничому підрозділі доравтобаза згідно Акті від 18.01.2019 року було виявлено ряд суттєвих недоліків в організації роботи та порушень фінансової дисципліни, зокрема. А також невиконання вимог п.4.2 посадової інструкції щодо персональної відповідальності за належне та своєчасне виконання доручень керівництва філії призвело до порушень ОСОБА_1 вимог ст.139 КЗпП України, яка передбачає, що працівниками зобов`язані своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу.(т. 1 а.с. 28-32).

Наказ директора регіональної філії «Одеська залізниця» від 10.04.2019 року № НОК-38/35 «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» мотивований тим, що на нараді при головному інженері - першому заступнику директора регіональної філії 12.03.2019 року був розглянуто акт перевірки фінансово-господарської діяльності виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» за 2018 рік від 18.01.2019 року № НГ-03/77, проведеної фахівцями апарату управління філії, відділу економічної та інформаційної безпеки філії Департаменту безпеки АТ «Укрзалізниця», Одеського регіонального відділу контролю за умовами праці та промисловою безпекою Департаменту охорони праці та промислової безпеки АТ «Укрзалізниця». Під час цієї перевірки виявлено ряд суттєвих недоліків та порушень з питань організації діловодства, роботи з кадрами, обліку робочого часу та трудової дисципліни, оплати праці, стану пожежної безпеки та виконання правил пожежної безпеки, охорони праці та промислової безпеки, раціонального використання паливно-мастильних матеріалів та автотранспортної техніки, стану правової та претензійно - позовної діяльності, діючих витратних договорів, окремих фінансових показників, руху коштів на поточних рахунках, вірного відображення формування фактичних калькуляцій та приймання транспортних засобів від інших виробничих підрозділів. Такий стан справ став можливим через порушення начальником доравтобази Долинським Д.О. вимог п. 7.5.16 Положення про виробничий підрозділ «Одеська дорожня автобаза», затвердженого наказом регіональної філії від 19.02.2016 року № 127-Н/од щодо вирішення питань організації роботи підрозділу та вжиття усіх необхідних заходів для виконання покладених завдань (т. 2 а.с. 30).

Вказаний наказ позивач отримав в той же день, будучи з ним не згодним та фактично заперечуючи проти обставин, які були викладені в Акті, надавши неодноразові письмові пояснення та заперечення з цього питання; при цьому у встановленому законом порядку Акт не оскаржуючи.

Оспорюючи вказаний наказ про звільнення в суді позивач посилався на відсутність повноважень членів комісії при проведенні вказаної перевірки, не врахування письмових заперечень щодо наявності деяких порушень; відсутності самих порушень; не отримання Акту відразу після його складання; тобто всі заперечення фактично зводилися до незгоди з Актом перевірки, а також позивач наполягав, що він ніяких посадових обов`язків не порушував та діяв в межах своїх повноважень та стягнення на нього накладено поза межами строку для можливого притягнення до відповідальності.

Перевіряючи вказані обставини, суд вважає, що згідно вказаного Акту було встановлено ряд суттєвих недоліків та порушень з питань організації діловодства, роботи з кадрами, обліку робочого часу та трудової дисципліни, оплати праці, стану пожежної безпеки та виконання правил пожежної безпеки, охорони праці та промислової безпеки, раціонального використання паливно-мастильних матеріалів та автотранспортної техніки, стану правової та претензійно-позовної діяльності, діючих витратних договорів, окремих фінансових показників, руху коштів на поточних рахунках, вірного відображення формування фактичних калькуляцій та приймання транспортних засобів від інших виробничих підрозділів.

За всі зазначенні порушення, згідно посадової інструкції та Положення несе відповідальність безпосередній керівник виробничого підрозділу.

Наявність виявлених порушень при проведенні перевірки була підтверджена показаннями свідків, які допитані під час судового розгляду, а саме: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які підтвердили факти, які викладені в Акті, категорично заперечуючи будь-якого тиску на них під час проведення перевірки та складання акту.

Оскільки позивачем не спростовано фактів відсутності всіх вище перелічених порушень, які були виявлені під час перевірки фінансово-господарської діяльності автобази від 18.01.2019 року; вказаний Акт підписаний легітимним складом комісії при цьому всі допитані свідки (які були також членами комісії) в суді висновки по акту підтвердили; позивачем у встановленому порядку Акт не оскаржений; до предмету доказування по вказаній цивільній справі не входить зміст наявних порушень, які зафіксовані вказаним Актом; тому останній вважається таким, який діє, тобто є чинним.

Також, судовим розглядом встановлено, що вказаний наказ виданий в межах повноважень, за наявності відповідних порушень трудової дисципліни позивачем; з дотриманням процедури накладення дисциплінарних стягнень та накладений на особу, яка є відповідальною за вказаний обсяг роботи та на нього покладені відповідні обов`язки та відповідальність.

Разом з цим, суд вважає, що при накладенні на позивача вказаного дисциплінарного стягнення 10.04.2019 року відповідачем були порушені строки для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Так, акт був складений 18.01.2019 року, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності виданий 10.04.2019 року, при цьому позивач з 23.01.2019 року по 16.02.2019 року перебував на лікарняному та до роботи приступив лише 18.02.2019 року

Тому, суд виходить із того, що днем виявлення проступку (факту, особи, протиправність цих діянь, вину працівника, наявність шкідливих наслідків, причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками) є день складання акта, тобто 18.01.2019 року, тому на момент видання наказу 10.04.2019 року (з відрахуванням періоду перебування на лікарняному) сплили строки накладення дисциплінарного стягнення.

Вказана думка суду узгоджується з правовою позицією, яка викладена в Постанові ВС від 26.06.2018 року по справі № 127/3429/16-ц, згідно якої днем виявлення проступку є день складання відповідного акту.

Отже, з огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що оскаржуваний позивачем наказ від 10.04.2019 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення за допущене ним неналежне виконання посадових обов`язків, поза межами відповідних строків для накладення дисциплінарного стягнення, тому він є незаконним та підлягає скасуванню.

Щодо наказувід 25.06.2019 року № 405/ос «Про звільнення» суд зазначає наступне.

25.06.2019 року наказом директора регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» № 405/ос ОСОБА_1 було звільнено з 25.06.2019 року за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором, п. 3 ст.40 КЗпП України.

Крім того, наказ про звільнення мотивований, тим, що на нараді при головному інженері - першому заступнику директора регіональної філії 05.06.2019 року було розглянуто доповідну записку заступника начальника ВП «Одеська дорожня автобаза» Дикого Р.П. щодо скасування начальником доравтобази Долинським Д.О. наказу від 16.05.2019 № 37/ос про призначення його на посаду заступника начальника доравтобази та переведення наказом від 05.06.2019року на посаду водія автотранспортних засобів.

Також з вказаного наказу вбачається, що наказом від 24.05.2019 №167-Н/од «Про порядок користування АСУ «Кадри» затверджено список працівників регіональної філії «Одеська залізниця», яким надається право відповідного рівня доступу до бази АСУ «Кадри» в структурних, функціональних і виробничих підрозділах філії, по доравтобазі відповідний рівень доступу до бази АСУ «Кадри» надано, як редактору - старшому інспектору з кадрів, а як читачу - інженеру з організації та нормування праці, тобто ОСОБА_1 не надано право доступу до бази АСУ «Кадри».

Незважаючи на те, що згідно з Розділом 4 «Відповідальність» посадової інструкції ОСОБА_1 несе персональну відповідальність згідно вимог чинного законодавства за: п.4.2 «Належне і своєчасне виконання наказів та доручень філії», ним в базі АСУ «Кадри» видаються як редактором вище вказані накази.

07.12.2018 начальнику доравтобази ОСОБА_9 Д ОСОБА_10 було видано довіреність № 2033, дії якої припинено наказом регіональної філії «Одеська залізниця» від 14.12.2018 №817/ос, у зв`язку з чим він не мас повноважень здійснювати прийом, переведення, переміщення, звільнення працівників, їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_1 , як начальник виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза», повинен виконувати вимоги:

-п.4Положення продисципліну працівниківзалізничного транспорту,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від26.01.1993№55(іззмінами тадоповненнями,внесеними постановамиКабінету МіністрівУкраїни від07.03.1993№263та від27.09.2000№1468,яким передбачено,що:«Керівник назалізничному транспортінесе відповідальністьза стандисципліни середпідлеглих імає бутиприкладом удотриманні законності,дисципліни,норм,моралі,давати законніі професійнограмотні законності,дисципліни,норм моралі,давати законніі професійнограмотні вказівкипідлеглим,перевіряти якістьі своєчасністьїх виконання»;

- п. 1.4 посадової інструкції, яка передбачає: «У своїй діяльності начальник Одеської дорожньої автобази керується законами України, нормативними актами і документами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, ПАТ «Укрзалізниця», філії та іншими чинними нормативними документами, Положенням про виробничий підрозділ «Одеська дорожня автобаза» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», дорученням свого безпосереднього керівника та цією посадовою інструкцією».

Однак, Долинським ОСОБА_11 при виданні наказу від 05.06.2019 №43/ос про переведення ОСОБА_2 на посаду водія автотранспортних засобів (легкового автомобіля) 1 класу грубо порушуються вимоги ч.1 та 3 ст. 32 КЗпГІ України.

Підставою для видання зазначеного наказу став наказ від 05.06.2019 № 42/ос про скасування наказу від 16.05.2019 №37/ос, який був виданий без належного обґрунтування.

21.01.2019 року головному інженеру доравтобази ОСОБА_19 В. видано довіреність № ННО 615176, згідно якої він має право здійснювати прийом, переведення, переміщення та звільнення працівників, наказ від 16.05.2019 №37/ос про переведення ОСОБА_2 водія автотранспортних засобів (легкового автомобіля) 1 класу на посаду заступника начальника бази (автотранспортної) був виданий ним в межах наданих йому повноважень.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 має два діючих дисциплінарних стягнення «догана», оголошена наказом від 08.04.2019 №НОК-38/34 за неналежне виконання посадових обов`язків у частині виконання розпоряджень керівництва філії та догана оголошена наказом від 10.04.2019 №НОК-38/35 за неналежне виконання посадових обов`язків у частині виконання вимог п.7.5.16 Положення про виробничий підрозділ «Одеська дорожня автобаза» регіональної філії «Одеська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого наказом регіональної філії «Одеська залізниця» від 19.02.2016 №127-Н/од, щодо вирішення питань організації роботи підрозділу, вжиття усіх необхідних заходів для виконання покладених завдань, подальше перебування ОСОБА_1 на займаній посаді не є недоцільним.

На підставі викладеного, вважаючи, що таке відношення до виконання своїх обов`язків не припустимим ОСОБА_1 , начальника виробничогов підрозділу «Одеська дорожня автобаза» регіональної філії «Одеська залізниця» АІ «Укрзалізниця» було звільнено 25.06.2019 року за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором 5 ст.40 КЗпП України.

Тобто, підставою для звільнення позивача за п.3 ст.40 КЗпП України стало систематичне (більше двох разів) порушення трудової дисципліни.(т.3 а.с.15-17).

Оспорюючи наказ про звільнення позивач посилався та той, факт, що його посадовою інструкцією передбачено керівництво підрозділом з можливістю прийняття рішень в частині звільнення та переводу працівників; що не зважаючи на скасування довіреності він діяв у відповідності до своїх повноважень, які передбачені його посадовою інструкцією та як керівник підрозділу; вважав, що скасований ним наказ було видано з порушеннями вимог чинного законодавства; що ОСОБА_2 за рівнем освіти не відповідав вимогам заступника начальника підрозділу; що отримання згоди ОСОБА_2 на його переведення була не потрібна, оскільки останній фактично повертався на попереднє місце роботи, тому вимоги ст. 32 КЗпП України він не порушував; вказаний наказ до системи АСУ «Кадри» він не вносив, а передавав виконуючому обов`язки інспектора з кадрів для відповідної реєстрації.

Окрім того вважав, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення відповідно до п. 15 Положення про дисципліну, може застосовуватися тільки за порушення дисципліни, наслідки яких загрожують безпеці руху поїздів, життю і здоров`ю громадян та до деяких категорій працівників. Оскільки він ніякої загрози не спричинив, винних дій його не має; до певного кола зазначених працівників він не відноситься, тому на нього не може бути накладене стягнення у вигляді звільнення.

Перевіряючи вказані обставини, судовим розглядом встановлено, що 07.12.2018 року ОСОБА_1 було видано довіреність № 2033, але згідно з Наказом регіональної філії «Одеська залізниця» № 817/ос від 14.12.2018 року дія вказаної довіреності була припинена, у зв`язку з чим у позивача були відсутні повноваження на здійснення прийому, переведення, переміщення, звільнення працівників, їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (т. 3 а.с. 22, т. 3 а.с. 96, 97-98, т. 1 а.с. 103).

Разом з цим, довіреністю від 25.01.2019 року представником АТ «Українська залізниця» було уповноважено Гідуляна В.В. здійснювати поточне керівництво та управління підрозділом; діяти від імені довірителя, оформлювати та підписувати необхідні документи; здійснювати прийом, переведення, переміщення та звільнення працівників тощо. Вказана довіреність посвідчена приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу та зареєстрована в реєстрі за № 60 (бланк ННО 615176). Вказана довіреність видана ОСОБА_18 в порядку передоручення та відповідає п.п. 20, 24 п. 128 Статуту (. 3 а.с. 93-95).

Тобто, вказана довіреність на ім`я ОСОБА_18 є нотаріально посвідченою; повноваження на передоручення перевірялися нотаріусом (що відображено в її тексті); довіреність за формою відповідає вимогам чинного законодавства, на сьогоднішній день вона судом недійсною не визнавалася.

Таким чином, головний інженер Гідулян ОСОБА_20 мав достатній обсяг повноважень для видання наказу від 16.05.2019 року № 37-ос про переведення працівників.

Разом з цим, у відповідності до п. 6.3 Положення про виробний підрозділ передбачено, що начальник підрозділу на підставі довіреності та у межах своїх повноважень здійснює поточне керівництво та управління діяльністю підрозділом та видає відповідні накази.

Незважаючи на вище зазначене, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про відсутність у нього відповідних повноважень, в порушення п. п. 1.4, 4.2 посадової інструкції, п., п. 6.3, 7.5.16, 7.5.22 Положення про виробничий підрозділ, п. 4 Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, ст. 32 ч.ч. 1 та 3 КЗпП України, не маючи фактично повноважень та без відповідного обґрунтування видав наказ № 42/ос від 05.06. 2019 року, яким скасував наказ № 37-ос від 16.05.2019 року про переведення водія ОСОБА_21 на посаду заступника начальника бази (за підписом ОСОБА_18 ) та видав новий наказ 43/ос від 05.06.2019 року про переведення ОСОБА_2 на посаду водія (т. 3 а.с. 20, 21).

При цьому, суд доводи позивача в частині відсутності відповідної освіти у ОСОБА_2 та незаконності наказу № 370ос, до уваги не приймає, оскільки вказані дії ОСОБА_1 є грубим порушенням вимог діючого законодавства, а саме ст. 32 КЗпП України, оскільки переведення працівника відбулося без його згоди та не уповноваженою особою.

Судом не приймаються до уваги доводи позивача в частині відсутності у нього доступу до бази АСУ «Кадри» з огляду на наступне.

Так, наказом від 24.05.2019 №167-Н/од «Про порядок користування АСУ «Кадри» було затверджено список працівників регіональної філії «Одеська залізниця», яким надавалося право відповідного рівня доступу до бази АСУ «Кадри» в структурних, функціональних і виробничих підрозділах філії. По виробничому підрозділу доравтобаза відповідний рівень доступу до бази АСУ «Кадри» було надано, як редактору - старшому інспектору з кадрів, а як читачу - інженеру з організації та нормування праці, тобто ОСОБА_1 не надано право доступу до бази АСУ «Кадри». Незважаючи на те, що згідно з Розділом 4 « Відповідальність» його посадової інструкції ОСОБА_1 несе персональну відповідальність згідно вимог чинного законодавства за п. 4.2 «Неналежне і своєчасне виконання наказів та доручень філії», ним в базі АСУ «Кадри» видаються як редактором вищевказані накази» (т. 3 а.с. 87)..

07.12.2018 року начальнику виробничого підрозділу Одеська дорожня автобаза Долинському Д.О. було видано довіреність № 2033, яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Одеської області, дія якої припинена наказом регіональної філії «Одеська залізниця» від 14.12.2018 року № 817/ос, тобто ОСОБА_1 не мав повноважень здійснювати прийом, переведення, переміщення, звільнення працівників, їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_1 , як начальник виробничого підрозділу Одеська дорожня автобаза, повинен був виконувати вимоги:

-п. 4 Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1993 № 55 (із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.1993 № 263 та від 27.09.2000 1468, яким передбачено, що « Керівник на залізничному транспорті несе відповідальність за стан дисципліни серед підлеглих і має бути прикладом у дотриманні законності, дисципліни, норм моралі, давати законні і професійно грамотні вказівки підлеглим, перевіряти якість і своєчасність їх виконання»;

- п. 1.4 посадової інструкції, яка передбачає: «У своїй діяльності начальник Одеської дорожньої автобази керується законами України, нормативними актами і документами Верховної ради України, Президенкта України, Кабінету Мінстрів України, Міністерства ірфраструктури України, ПАТ « Укразалізниця», філії та іншими чинними нормативними документами, Положенням про виробничий підрозділ «Одеська дорожня автобаза» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ « Укрзалізниця, дорученням свого безпосереднього керівника та цією посадовою інструкцією».

Вищезазначені обставини також біли підтверджені на нараді, яка відбулася 05.06.2019 року в м. Одеса та була проведена при головному інженері першому заступнику директора регіональної філії «Одеська залізниця» ОСОБА_22 П. ОСОБА_23 та при присутності ОСОБА_1 ( т. 3 а.с. 91-92).

Тому, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає встановленим, що позивач ОСОБА_1 , в порушення Розділу 4 посадової інструкції, не маючи право доступу до бази АСУ «Кадри», видав наказ як редактор.

Таким чином, суд доходить висновку, що при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_1 керівництвом регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» вказані в наказі про звільнення порушення вимог пунктів посадової інструкції позивача відповідають дійсності, а тому його посилання на їх не відповідність, є необґрунтованим.

Також суд наголошує, що будь-яка організація або підприємство діє у відповідності до вимог діючого законодавства та Статуту, при цьому встановлення будь-яких додаткових обмежень або додаткових чинників на підприємстві (в тому числі наявність повноважень, які посвідчені нотаріальною довіреністю), якщо наявність останніх зазначено в галузевих нормативних актах або відповідних Положеннях, також не суперечить вимогам діючого законодавства та є додатковою мірою відповідальності для необхідності дотримання працівниками функціональних обов`язків та дисципліни.

Окрім того, суд не може погодитися з доводами ОСОБА_1 в частині можливого вивільнення тільки за дії, які загрожують безпеці руху поїздів, життю і здоров`ю громадян та тільки до деяких категорій працівників, оскільки вказані доводи взагалі протирічять діючому законодавству, в тому числі і ст. 40 п. 3 КЗпП України.

Також, під час видання вказаного наказу роботодавцем було враховано, що на момент видання наказу 25.06.2019 року ОСОБА_1 вже припускав порушення покладених на нього обов`язків та мав дві догани, які були накладенні на останнього наказами від 08.04.2019 року та від 10.04.2019 року за вчинення дисциплінарного проступку; вказані накази були не скасовані та не зняті.

Що стосується розгляду питання про надання згоди профспілковою організацією, то суд зазначає наступне.

Оспорюючи наказ про звільнення, позивач вважав, що його звільнено в порушення ст. 43 КЗпП України, оскільки згода профспілковою організацією отримана не була; визнавши факт своєї присутності на засіданні профспілки та наявність кворуму; при цьому порядок розгляду вказаного питання не оспорюючи.

Перевіряючи дотримання законодавства в частині отримання згоди на звільнення позивача, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Вказаною нормою також передбачений порядок розгляду зазначеного питання на засіданні профспілкової організації.

У відповідності до ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках: звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу"; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян.

Вказана нормаст. 43-1 КЗпПпоширюється тільки на керівників, тобто працівників, що мають у підпорядкуванні працівників.

При цьому, вказана норма трудового законодавства робить виключення із загального правила щодо обов`язкової участі профспілкової організації при вирішенні питання про звільнення особи, яка є членом такої організації, а саме виключення, зокрема, стосується звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), а отже і звільнення ОСОБА_1 , який обіймав посаду начальника виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та мав у своєму підпорядкуванні працівників загону.

Так, у відповідності до п. 6.1 та 6.3 Положення про виробничий підрозділ керівництво підрозділом здійснює начальник виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», посада якого передбачаєфункцію управління та керівництва, тобто вказана посада віднесена до номенклатури посад керівних працівників регіональної філії, призначення та звільнення яких провадиться наказами директора філії.

Суд вважає, що відсутність згоди профспілкової організації не свідчить про порушення трудового законодавства при звільненні позивача за ч.3ст.40 КЗпП України,так як на нього розповсюджуються положенняст.43-1 КЗпП України.

При цьому, судом також наголошується, що згідно протоколу № 79 від 24.06.2019 року засідання профспілкового комітету з приводу надання згоди на звільнення ОСОБА_1 із займаної посади було вирішено про неможливість розгляду профспілковою організацією вказаного питання також у відповідності до ст.43-1 КЗпП України (т. 3 а.с. 101).

Таким чином, суд доходить висновку, що при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_1 , керівництво регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» не було обтяжене обов`язком погоджувати це звільнення з первинною профспілковою організацією виробничого підрозділу, а тому посилання позивача на відсутність такого погодження як на підставу визнання звільнення неправомірним, є необґрунтованим.

Підсумовуючи вищенаведене, судовим розглядом встановлено, що вказаний оспорюваний наказ про звільнення позивача виданий в межах повноважень, з дотриманням процедури накладення дисциплінарних стягнень, за наявності відповідних порушень трудової дисципліни позивачем; накладений на особу, яка є відповідальною за вказаний обсяг роботи та на нього покладені відповідні обов`язки та відповідальність.

За таких обставин, суд, не зважаючи на скасування наказу від 10.04.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , вважає, що останній припустивши винні порушення покладених на нього функціональних обов`язків, за що був притягнутий до відповідальності у вигляді догани згідно наказу від 08.04.2019 року, належних позитивних висновків для себе не зробив та знову вчинив дисциплінарний проступок 05.06.2019 року видавши вищезазначені накази без наявних повноважень, що свідчить про систематичне невиконання позивачем своїх посадових обов`язків, які покладені на нього трудовим договором, та встановивши відсутність поважності причин такого не виконання, доходить висновку про правомірність наказу директора регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» № 405/ос від 25.06.2019 року про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України, а тому судом встановлена законність та дотриманням процедури, визначеної для цьогоКЗпП України, а тому правових підстав для задоволення позову в цій частині судом не встановлено.

Вказана думка суду узгоджується з правовою позицією, згідно якої у зв`язку з систематичним невиконанням особою трудових обов`язків до нього уже застосовувалося дисциплінарне стягнення у вигляді догани, вказане свідчить про систематичне невиконання працівником своїх обов`язків, томі наявні правовіпідстави для звільнення позивача на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України ( Постанова ВС від 23.10.2019 року по справі № 415/114/17).

Інші наведені доводи позивача не відігрівають визначальну роль щодо установлення фактичних обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, тому приймаючи до уваги практику ЄСПЛ суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, як заявлених безпідставно, так як відповідач в суді довів, що з боку позивача мало місце в 2019 році систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього посадовими обов`язками та Положенням, судом встановлена законність та дотриманням процедури, визначеної для цьогоКЗпП України, а тому правових підстав для задоволення позову та поновлення позивача на займаній посаді судом не встановлено.

Суд також зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги щодо поновлення на роботі, а тому самостійного обґрунтування судом мотивів залишення їх без задоволення не потребують.

Оскільки судом не встановлено порушень законодавства при звільненні позивача з роботи, вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню і є похідною вимогою від встановлення неправомірності звільнення.

Згідно положеньст. 141 ЦПК Українипитання судових витрат суд не вирішує, оскільки судові витрати по справі сплачені позивачем в повному обсязі під час звернення з позовами до суду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Регіональноїфілії "Одеськоїзалізниці"АТ "Укрзалізниця",Виробничого підрозділу«Одеська дорожня автобаза» Регіональної філії «Одеськазалізниця» АТ«Укрзалізниця», Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про визнаннянезаконними таскасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності,визнання незаконнимта скасування наказу прозвільнення,поновлення нароботі,стягнення заробітноїплати зачас вимушеногопрогулу, моральної шкоди та судових витрат - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ керівника Регіональної філії "Одеської залізниці" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 10.04.2019 року № НОК 38/35 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника ВП «Одеська дорожня автобаза» Долинського Д.О.».

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити у повному обсязі.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду через Роздільнянський районний суд Одеської області на підставі п.15.5. Розділу Х11 Перехідних положень ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 13.02.2020 року.

Суддя: О. В. Іванова