ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/18285/19 Суддя першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Беспалова О.О. та Черпіцької Л.Т.,

при секретарі - Кузик О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Індустріалбанк» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Національного банку України до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Індустріалбанк» про визнання протиправним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документа від 05.07.2019 року, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2019 року позивач - Національний банк України звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Індустріалбанк» про визнання протиправним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документа від 05.07.2019 року, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення старшого державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Маріуци Т.В. від 05.07.2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання щодо примусового виконання рішення Комітету Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем №215/БТ «Про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний Банк «ІНДУСТРІАЛБАНК»;

- зобов`язати старшого державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києва Міністерства юстиції України Маріуцу Т.В. відкрити виконавче провадження з примусового виконання рішення Комітету Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем №215/БТ «Про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний Банк «ІНДУСТРІАЛБАНК».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Індустріалбанк» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що повідомлення старшого державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Маріуци Т.В. від 05.07.2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання щодо примусового виконання рішення Комітету Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем №215/БТ «Про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний Банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» прийнято з порушення норм чинного законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 03.06.2019 року Комітетом Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем прийнято рішення №215/БТ «Про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний Банк «ІНДУСТРІАЛБАНК».

24.06.2019 року Національним банком України було надіслано до Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України заяву від 24.06.2019 року №25-0012/32707/БТ про примусове виконання рішення №215/БТ.

Відповідно до повідомлення старшого державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Маріуци Т.В. від 05.07.2019 року, виконавчий документ повернуто стягувачу без прийняття до виконання, на підставі п. 7 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

У даному повідомленні окрім іншого, зазначено, що відповідно до заяви про примусове виконання рішення, стягувач вказує «стягнути з ПАТ АБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» штрафу у розмірі 6852526,49 грн., однак, резолютивною частиною виконавчого документа зазначено «накласти на ПАТ «АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» штраф за здійснення Банком ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу у розмірі 6852526,49 грн.», що не передбачає заходів примусового виконання рішення визначених Законом.

Позивач, вважаючи вищевказане повідомлення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

До заходів примусового виконання рішень належить, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (пункт 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Згідно із пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за №489/20802 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 74 Закону України «Про банки і банківську діяльність» порядок застосування заходів впливу, встановлених статтею 73 цього Закону, визначається нормативно-правовими актами Національного банку України. Рішення Національного банку України про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу є виконавчим документом та набирає законної сили з дня його прийняття. У разі невиконання такого рішення воно передається Національним банком України до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.

Пунктом 9.33 глави 9 розділу ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 №346 рішення Національного банку України про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу є виконавчим документом та набирає законної сили з дати його прийняття.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами. Варто звернути увагу, що в пункті 3 Рішення № 215/БТ зазначено: «Встановити, що штраф підлягає сплаті протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання Публічним акціонерним товариством «Акціонерним комерційним банком «ІНДУСТРІАЛБАНК» цього рішення на користь Національного банку України».

У пункті 9.34 глави 9 розділу II Положення № 346 передбачено, що банк / власник істотної участі, особа, яка набула або збільшила істотну участь у банку з порушенням вимог статті 34 Закону про банки, сплачує нараховану суму штрафу протягом строку, установленого Національним банком, та письмово повідомляє Національний банк про сплату штрафу в установленому Національним банком порядку.

Рішення Національного банку України про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу передається Національним банком до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в разі невиконання банком, філією іноземного банку такого рішення в добровільному порядку (пункт 9.33 глави 9 розділу II Положення № 346).

У пункті 5 Рішення № 215/БТ вказано: «У разі ненадходження від Публічного акціонерного товариства «Акціонерним комерційним банком «ІНДУСТРІАЛБАНК» на адресу Національного банку України у строк, зазначений у пункті 4 цього рішення, документів, що підтверджують сплату штрафу, Департаменту фінансового моніторингу Національного банку України ( ОСОБА_1.) надіслати дане рішення для примусового виконання органу державної виконавчої служби України».

Більш того, пунктом 6 Рішення № 215/БТ передбачено: «Відповідно до статті 74 Закону про банки рішення Національного банку України про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу є виконавчим документом. Рішення набирає законної сили 03.06.2019 року (дата прийняття рішення) і може бути пред`явлене до виконання до державної виконавчої служби для примусового виконання протягом трьох місяців з 04.06.2019 року (дня наступного за днем після набрання цим рішенням законної сили)".

Повідомлення старшого державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Маріуци Т.В. від 05.07.2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання щодо примусового виконання рішення Комітету Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем №215/БТ «Про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний Банк «ІНДУСТРІАЛБАНК», прийнято на підставі п.7 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», про що зазначено в самому повідомленні, що, на переконання колегії суддів свідчить про порушення норм чинного законодавства, та, як вірно встановлено судом першої інстанції, підлягає скасуванню.

Посилання апелянта на той факт, що повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання через його невідповідність вимогам, передбаченим ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» не перешкоджає Національному банку України привести документ у відповідність із вимогами закону та подати його на виконання, колегія суддів не може брати до уваги з огляду на те, що нормами КАС України чітко передбачено право фізичної чи юридичної особи звернутися до суду у випадку, якщо позивач вважає, що суб`єктом владних повноважень прийнято рішення, вчинено дії/бездіяльність, що порушують його права, що й було зроблено позивачем в межах спірних правовідносин.

Крім того, посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст.. 8 КАС України, що полягало у вирішенні питання про розгляд справи в порядку письмового провадження без фактичної згоди усіх учасників провадження (а саме третьої сторони), не є підставою для скасування вірного по суті рішення.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Індустріалбанк» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2019 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Індустріалбанк» - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя : О.О.Беспалов

Л.Т.Черпіцька

Повний текст виготовлено 11 лютого 2020 року.