ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року справа №812/1833/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Міронової Г.М., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2018 року (повне судове рішення складено 15 травня 2018 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 812/1833/17 (суддя в І інстанції Басова Н.М.) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту економічного розвитку, торгівлі та туризму Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту економічного розвитку, торгівлі та туризму Луганської обласної державної адміністрації (далі - Департамент), в якому, остаточно уточнивши вимоги, просила суд визнати протиправним та скасувати наказ директора Департаменту економічного розвитку, торгівлі та туризму Луганської обласної державної адміністрації № 2-ст від 29.11.2017 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 (далі - Спірний наказ) (т.1 а.с.4-12, т.2 а.с.67-77, т.4 а.с.1-15).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Спірним наказом на неї було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани із занесенням відомостей про дисциплінарне стягнення до особової справи, у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, що дисциплінарною комісією відповідача тлумачиться як недотримання Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).

При цьому вона вважала, що застосування вказаного дисциплінарного стягнення є незаконним та необґрунтованим через відсутність складу проступку. Підставою для проведення відносно неї перевірки слугувало рішення суду у справі № 812/291/17, яким з відповідача на користь колишнього керівника департаменту ОСОБА_2 була стягнута заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. На її думку, винними в стягнені зазначених сум є особи, які приймали та готували наказ про відсторонення ОСОБА_2 , оскільки саме вони допустили порушення, не надали об`єктивної оцінки обставинам та первинній документації під час видачі наказу. Також зазначила, що саме дисциплінарне провадження було неправомірним, оскільки дисциплінарною комісією відповідача не були повністю дотримані норми статті 71 Закону № 889-VIII. До участі в комісії були неправомірно залучені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які в тій чи іншій мірі були задіяні по справі № 812/291/17, та знаходяться у стадії конфлікту інтересів в даному дисциплінарному провадженні стосовно неї.

Також послалась на порушення з боку відповідача при проведені розслідування вчинені шляхом фабрикації матеріалів, перекручуванні фактів, ігноруванні вимог щодо залучення до участі в комісії представників Міжрегіонального управління з питань державної служби у Донецькій та Луганській області, представників юстиції, громадських об`єднань, з метою об`єктивного розслідування. Окрім того, їй не була надана можливість ознайомитись з матеріалами дисциплінарного провадження та надати свої письмові пояснення та зауваження по закінченню проведення дисциплінарного провадження.

Відповідач не прийняв від неї письмові зауваження та не врахував їх при винесенні наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

Стверджувала, що відповідачем не проведене обов`язкове службове розслідування стосовно винних осіб та порушені вимоги абзацу 2 пункту 1 статті 71 Закону № 889-VIII в частині визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, який заподіяв значної матеріальної шкоди юридичній особі та має ознаки кримінального корупційного злочину, а Спірний наказ безпосередньо за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 77 Закону № 889-VIII.

На підставі викладеного, просила суд задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила суд скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що позовні вимоги та доводи заявлених вимог не були досліджені судом першої інстанції, а оскаржене рішення прийнято без надання належної правової оцінки всім фактичним обставина у їх сукупності.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). При цьому представник відповідача не був допущений до участі в апеляційному суді, оскільки не надав документів на підтвердження повноважень на самопредставництво суб`єкта владних повноважень.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі наказу від 03.12.2015 № 114-к ОСОБА_1 призначена на посаду начальника відділу обліку, звітності та інформаційних технологій - головного бухгалтера Департаменту економічного розвитку, 20.12.2015 прийняла Присягу державного службовця (т.2 а.с.204, 107-210).

Спірним наказом директора Департаменту на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани із занесенням відомостей про дисциплінарне стягнення до особової справи (т.1 а.с.13, т.2 а.с.174).

Підставою видання вказаного наказу зазначено: подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ державних службовців Департаменту від 20.11.2017.

Дисциплінарним проступком зазначено: неналежне виконання посадових обов`язків начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності, фінансового та господарського забезпечення - головного бухгалтера ОСОБА_1., що полягає у недотриманні нею вимог пунктів 1,2,6,7 частини першої статті 8 Закону № 889-VIII, підпунктів 1,2,3,4,8,15 пункту 5, підпунктів 1,6,7 пункту 9 Положення про відділ бухгалтерського обліку, звітності, фінансового та господарського забезпечення Департаменту, пунктів 1,3,5,6,7,9,11,17,30,32 розділу 2 "Завдання, обов`язки та повноваження", абзацу 2 розділу 4 "Відповідальність" посадової інструкції начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності, фінансового та господарського забезпечення - головного бухгалтера, затвердженими наказом директора Департаменту від 19.09.2017 №53.

З наявних в матеріалах справи доказів судами встановлено, що виданню Спірного наказу передували такі обставини.

31.05.2017 Луганським окружним адміністративним судом була винесена постанова по справі № 812/291/17 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту, згідно з якою з Департаменту на користь ОСОБА_2 була стягнута заборгованість по заробітній платі за час його відсторонення від посади у розмірі 16 470,83 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 158 511,60 грн., яка набрала чинності 02.08.2017 (т.1 а.с.36-40).

По вказаній справі судом було встановлено, що в день звільнення та у подальшому Департамент не провів повний розрахунок зі ОСОБА_2 , оскільки не виплатив частину заробітної плати за період, коли останній був відсторонений від виконання повноважень за посадою, а саме з 17.11.2016 по 18.11.2016, з 01.12.2016 по 12.12.2016, та допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 21.11.2016 по 30.11.2016.

Також судом у наведеній справі встановлено, що Департамент не мав законних підстав чекати результатів службового розслідування, результатів розгляду кримінальної справи, а мав своєчасно виплатити заборгованість із заробітної плати ОСОБА_2 за час його відсторонення від посади на день його звільнення.

За встановлених обставин, вина Департаменту в невиплаті ОСОБА_2 заборгованості із заробітної плати в день звільнення є доведеною. Жодних обставин, що б створювали перешкоди для відповідача у виплаті ОСОБА_2 зазначеної заборгованості судом не встановлено.

З метою встановлення причин, які призвели до стягнення з Департаменту боргу, та осіб, дії яких призвели до негативного для Департаменту наслідку, заступником директора Департаменту, виконуючим обов`язки директора Медведчуком С.М. був виданий наказ від 08.08.2017 № 48 «Про здійснення дисциплінарного провадження» з 11 серпня 2017 року до 09 вересня 2017 року, за результатами якого необхідно було надати пропозиції (подання) для прийняття відповідного рішення.

За результатами дисциплінарного провадження відповідна комісія прийняла рішення оформлене у вигляді Висновку від 29.08.2017 (т.3 а.с.3-7).

У Висновку зазначено:

- дисциплінарне провадження щодо з`ясування обставин та дій державних службовців, розпочате 11.08.2017 на підставі наказу від 08.08.2017 № 48, можна вважати закритим 29.08.2017;

- на підставі проведеного дослідження, для встановлення обставин та дій, на підставі частини другої статті 68, статей 69, 73 Закону № 889-VIII, запропоновано керівництву Департаменту розглянути питання щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно начальника відділу обліку, звітності та інформаційних технологій - головного бухгалтера Департаменту ОСОБА_1. (т.3 а.с.7).

Наказом заступника директора Департаменту, виконуючим обов`язки директора Департаменту Медведчуком С.М. від 11.09.2017 № 50 відповідно до частини другої статті 68 статей 69, 73 Закону № 889-VIII, з метою визначення ступеню вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку вчиненого державними службовцями було прийнято рішення про здійснення дисциплінарного провадження з 18 вересня 2017 року до 16 жовтня 2017 року відносно начальника відділу обліку, звітності та інформаційних технологій - головного бухгалтера ОСОБА_1. (т.3. а.с.2).

У зв`язку із перебуванням в додатковій оплачуваній відпустці, у щорічній відпустці та у додатковій оплачуваній відпустці на період складання сесії начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності, фінансового та господарського забезпечення - головного бухгалтера ОСОБА_1., наказами директора (виконуючим обов`язки директора) Департаменту від 25.09.2017 № 58, від 20.10.2017 № 76, від 23.10.2017 № 78 було продовжено строк проведення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 (т.3 а.с.21,107,117).

Під час проведення дисциплінарного провадження, комісія дійшла висновку, що згідно із статтею 67 Закону № 889-VIII, обставини, які пом`якшують відповідальність, не встановлені. Відповідно до частини другої пункту 5 статті 65 Закону № 889-VIII головним бухгалтером ОСОБА_1. не були належним чином, у повному обсязі проведені всі необхідні дії у день звільнення ОСОБА_2 12 грудня 2016 року. Таким чином, дисциплінарна комісія вбачає в діях головного бухгалтера ОСОБА_1 неналежне ставлення до своїх посадових обов`язків, за які передбачається дисциплінарна відповідальність у вигляді догани згідно із частиною третьою статті 66 Закону № 889-VIII, про що 20.11.2017 дисциплінарна комісія склала подання (т.1 а.с.154-165).

Вказаний висновок від 29.08.2017 та подання від 20.11.2017 дисциплінарної комісії були оскаржені позивачем до суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 по справі № 812/1872/17 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту про визнання протиправними та скасування висновку від 29.08.2017 та подання від 20.11.2017 дисциплінарної комісії (т.4 а.с.73-77). Вказане рішення набрало законної сили 27.03.2018.

При розгляді цієї справи судом була перевірена процедура проведення дисциплінарною комісією дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 та не встановлено порушень з боку дисциплінарної комісії прав позивача.

Згідно частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, правильним є висновок місцевого суду, що в нинішній справі предметом спору є лише правомірність прийняття Спірного наказу, тому посилання позивача на нібито порушення з боку відповідача її прав при проведенні дисциплінарного провадження, є неприйнятними.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, апеляційний суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Правові відносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом № 889-VIII з послідуючими змінами в редакції чинній на час виникнення спору.

Так, вказаний Закон № 889-VIII визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Засади дисциплінарної відповідальності закріплені в главі 2 Розділу VIII Закону № 889-VIII.

Нормами статті 64 Закону № 889-VIII встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина перша статті 65 Закону № 889-VIII).

Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Нормами частини другої статті 65 та частини третьої статті 66 Закону № 889-VIII визначено перелік дисциплінарних проступків та загальні умови застосування дисциплінарних стягнень за їх вчинення.

Частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення (частини п`ята статті 74 Закону № 889-VIIІ).

Відповідно до норм статті 75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Згідно зі статтею 76 Закону № 889-VIIІ державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи (частина друга статті 76 Закону № 889- VIIІ).

З матеріалами дисциплінарної справи ОСОБА_1 була ознайомлена 21.11.2017, про що був складений відповідний акт від 21.11.2017 (т.2 а.с.109).

З поданням дисциплінарної комісії від 20.11.2017 ОСОБА_1 була ознайомлена 28.11.2017, про що складений акт від 28.11.2017 (т.2 а.с.113).

Позивач скористалась своїм правом і подала свої зауваження до видання наказу про застосування до неї дисциплінарного стягнення (т.2 а.с.110-112).

Відповідно до частини десятої статті 69 Закону № 889-VIIІ результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (частина одинадцята статті 69 Закону № 889-VIIІ).

Пропозиція комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження (частини п`ята статті 77 Закону № 889-VIIІ).

Суб`єкт призначення погодився з висновками дисциплінарної комісії і видав Спірний наказ (т.2 а.с.174).

Проступком, який став підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, стало те, що ОСОБА_1 - головним бухгалтером Департаменту - не були належним чином, у повному обсязі проведені всі необхідні дії у день звільнення ОСОБА_2 12 грудня 2016 року, а саме: не виплачена йому заробітна плата за час відсторонення від посади та не виплачена матеріальна допомога за час перебування на листку непрацездатності за цей же період.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_1 дійсно не здійснила виплату заробітної плати та матеріальної допомоги за час перебування на листку непрацездатності ОСОБА_2 на день його звільнення з посади за власним бажанням. Такі висновки підтверджуються заявою ОСОБА_2 від 22.12.2016 про проведення з ним розрахунку при звільненні; відповіді Департаменту від 30.12.2016 за №22-05-2526; протоколом № 9 засідання комісії соціального страхування /рішення уповноваженого/ Департаменту від 12.12.2016 щодо призначення допомоги ОСОБА_2 , актом Департаменту від 12.12.2016 (т.3 а.с.167-172,183,184-185).

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону № 996-XIV головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер):

забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

бере участь в оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Згідно Посадової інструкції начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності, фінансового та господарського забезпечення - головного бухгалтера, затвердженої наказом директора Департаменту від 19.09.2017 № 53, до завдань, обов`язків і повноважень саме головного бухгалтера відноситься: здійснення керівництва діяльності відділу і персональна відповідальність за виконання покладених на відділ завдань і доручень; контроль законності, своєчасності та правильність оформлення бухгалтерських документів та звітності; контроль та погодження документів, пов`язаних з: нарахуванням заробітної плати, відпускних, премій, допомоги з тимчасової страти непрацездатності, відрядних, податків, та інших обов`язкових платежів.

Також вказаною посадовою інструкцією передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків головний бухгалтер несе дисциплінарну відповідальність в межах визначених чинним законодавством про працю та Законом № 889-VIIІ (т.1 а.с.149-153).

Аналізуючи вказані вище норми, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що головний бухгалтер є відповідальною особою за не виплату заробітної плати та матеріальної допомоги за час перебування на листку непрацездатності ОСОБА_2 на день його звільнення з посади за власним бажанням, у зв`язку з чим до ОСОБА_1 було правомірно застосовано дисциплінарне стягнення.

Як вже зазначалось раніше, до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Вказаний вид дисциплінарного стягнення повністю відповідає вимогам ст.ст.66,67 Закону № 889-VIIІ та характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку й ступеню вини державного службовця.

Наведені вище фактичні обставини та зібрані по справі докази дають підстави зробити висновок про те, що Спірний наказ є правомірним, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстав для визнання його протиправним та скасування судом не встановлено, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Доводи апелянта про те, що на час відсторонення ОСОБА_2 від займаної посади, вона правомірно припинила нарахування та виплату йому заробітної плати згідно Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 та Закону України «Про запобігання корупції», апеляційний суд також вважає неприйнятними, оскільки винні дії полягали саме у не виплаті заробітної плати та матеріальної допомоги за листком непрацездатності на час звільнення ОСОБА_2 з роботи за власним бажанням. Саме вказані дії і призвели до застосування до позивача дисциплінарного стягнення. Протиправність такої не виплати установи була встановлена вказаною вище постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 по справі № 812/291/17.

Посилання ОСОБА_1 на те, що сам наказ про застосування до неї дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам частини 2 статті 77 Закону №889-VIIІ, є незмістовними, оскільки згідно вказаних норми права у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Спірний наказ відповідає вимогам ч.2 ст.77 Закону № 889-VIIІ і в ньому зазначені всі обов`язкові відомості, а посилання позивача на відсутність в ньому стислого викладу обставин справи, не можуть бути підставою для скасування по суті правомірного рішення.

Твердження апелянта про те, що не були враховані та розглянуті її письмові заперечення, подані після ознайомлення з дисциплінарним провадженням, спростовуються матеріалами справи.

Так, вказані заперечення надійшли до суб`єкта призначення, він їх оглянув і поставив резолюцію "залучити до матеріалів дисциплінарної комісії" (т.2 а.с.110-112). Положення Закону № 889-VIIІ не передбачають необхідність надавання письмової відповіді на такі заперечення.

Суб`єкт призначення, маючи всі матеріали дисциплінарного провадження, в тому числі письмові пояснення особи, відносно якої проводиться дисциплінарне провадження, та її заперечення на подання дисциплінарної комісії, надає оцінку в сукупності та або погоджується з висновками дисциплінарної комісії і застосовує дисциплінарне стягнення, або не погоджується і закриває дисциплінарне провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, суб`єкт призначення погодився з висновками дисциплінарної комісії і 29.11.2017 наклав резолюцію "Взято до відома. Підготувати наказ щодо дисциплінарної відповідальності у вигляді догани ОСОБА_1 " (т.1 а.с.154-165).

Таким чином, при винесенні наказу про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами.

Що стосується посилання позивача на необхідність в даному випадку обов`язково проводити службове розслідування замість дисциплінарного провадження, оскільки розмір матеріальної шкоди є значним, так як за нормами ст. 364 Кримінального кодексу України перевищує в сто і більше разів неоподаткований мінімум доходів громадян, то вони є недоречними, оскільки за своєю суттю кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними видами відповідальності і використання розміру "значної матеріальної шкоди", яка зазначена у вказаній статті Кримінального кодексу України стосується правопорушень щодо зловживання владою або службовим становищем, а тому визначений розмір не може бути застосований при вирішенні питання щодо притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов`язків.

Крім того, такі доводи позивача як те, що дисциплінарна комісія перевищила свої повноваження, притягнувши її до відповідальності за недотримання законодавства у бухгалтерському обліку без рішення контролюючого органу згідно вимог Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», то вони також є безпідставними, оскільки дисциплінарна комісія надавала оцінку проступку позивача в розумінні законодавства про державну службу і виконання позивачем своїх посадових обов`язків перш за все як державного службовця.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків суду.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем надано суду належно допустимі, достатні докази правомірності Спірного наказу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 250, 308, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2018 року у справі № 812/1833/17 - залишити без змін.

Повне судове рішення - 11 лютого 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді Т. Г. Гаврищук

Г. М. Міронова