Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1269/19

Провадження № 2/945/143/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( з а о ч н е )

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Терентьєва Г.В.

за участю секретаря Куртась К.В.,

розглянувши 05 лютого 2020 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми індексації розміру аліментів, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження,

в с т а н о в и в :

10.07.2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповіда), про стягнення суми індексації розміру аліментів, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження, а саме: - стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , суму індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, в розмірі 21742,42 грн.; - стягнути з відповідача, на користь позивачки, суму неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 10341,45 грн.; - змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 лютого 2013 року та стягнути з відповідача, на користь позивачки, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; - також позивачка просила стягнути з відповідача, на її користь, суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що 22 листопада 2012 року рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області шлюб між нею та ОСОБА_2 було розірвано. Від шлюбу вони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 21 лютого 2013 року рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області по цивільній справі № 480/215/13-ц її позовні вимоги до ОСОБА_2 задоволені. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь позивачки на утримання малолітньої доньки щомісячно у розмірі 500,00 грн., починаючи з 29.01.2013 року і до її повноліття.

Як зазначає позивачка відповідач ухилявся від сплати аліментів з січня 2013 року по жовтень 2018 року.

Також позивачка вказує, що через значні інфляційні процеси в Україні суттєво підвищилася вартість життя та прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, в зв`язку із чим 500,00 грн. аліментів не можуть забезпечити належний рівень матеріального утримання дитини. Відповідач є людиною працездатного віку, вад здоров`я не має, офіційно працевлаштований у відокремленому структурному підрозділі Миколаївська дистанція колії № 14 Одеської залізниці.

Тому враховуючи вище викладене позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом про стягнення суми індексації розміру аліментів, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження.

Позивачка в судове засідання не з`явилася подавши письмову заяву про розгляд справи без її участі та підтримання позову в повному обсязі і те, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Відповідач в судове засідання не з`явився без поважних причин. Про час і місце розгляду справи повідомлений завчасно і належним чином. Відзив на позов не подав. У зв`язку з тим, що наявних матеріалів про права та взаємовідносини сторін достатньо для розгляду позову, судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наданих доказів. Відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Дослідивши в судовому засіданні надані сторонами письмові докази по справі, суд дійшов наступного.

Відповідно копії свідоцтва про народження сторони по справі мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 16)

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22 листопада 2012 року шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано, а рішенням від 21 лютого 2013 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини: доньки ОСОБА_4 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн., щомісячно, починаючи з 29 січня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 15,17)

29.03.2013 року даним судом було видано виконавчий лист.

Відповідно копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.05.2013 року, державним виконавцем ВДВС Миколаївського РУЮ відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 480/215/13 виданого 29.03.2013 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини: доньки ОСОБА_4 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн., щомісячно, починаючи з 29 січня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 21)

30.07.2018 року старшим державним виконавцем Миколаївського районного ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 19)

Як вбачається з наданої копії розрахунку заборгованості по аліментам з січня 2013 року по червень 2019 року нараховано аліментів 38548,39 грн., а сплачено відповідачем відповідачем станом на 01.07.2019 року в сумі 41468,13 грн., тобто переплата становить 2919,74 грн. Також з наданого розрахунку вбачається, що відповідач ОСОБА_2 сплатив суму заборгованості яка була з січня 2013 року в жовтні 2018 року в сумі 38968,13 грн.

Також з виписок наданих позивачкою видно, що ОСОБА_1 має хронічні захворювання.

Ст. 184 СК України визначено суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Хоча на момент ухвалення судового рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вищевказаною нормою Сімейного кодексу України було передбачено індексацію аліментів, однак спеціального закону про індексацію аліментів не було прийнято. Тому, застосуванню підлягав Закон України "Про індексацію грошових доходів населення", застосовуючи аналогію закону. На що також звернув увагу Верховний Суд України в постанові від 06.11.2013 у справі № 6-113цс13. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі", який набрав чинності 12.06.2016, внесено зміни до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", яким доповнено частину 1 статті 2 абзацом 7, статтю 5 частиною 7, статтю 9 після частини 1 новою частиною.

Таким чином, згідно абз. 7 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч. 7 ст. 5 цього Закону індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів. Відповідно до ч. 2 – ч. 4 ст. 4 вищевказаного Закону обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені у Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (надалі Правила).

Так, відповідно до вищевказаних Правил, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно із п. 2 Правил, в редакції чинній станом на 15.03.2018, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі й розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Відповідно до п. 1-1 Правил, в редакції із внесеними згідно з Постановою КМУ № 77 від 11.02.2016, який застосовується з 01.01.2016, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911-VIII від 24.12.2015, ВВР, 2016, № 5, ст. 50, який набрав чинності з 01.01.2016, до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" внесено зміни, якими величину індексу споживчих цін змінено із 101 відсотка на 103 відсотка. Згідно із ст. 16 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та п. 13 Правил спори, що виникають з питань індексації грошових доходів населення, вирішуються у судовому порядку. Отже, враховуючи вищевикладене, на момент виникнення спірних правовідносин, індексації підлягали аліменти визначені судом у твердій грошовій сумі у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлювався в розмірі 101 відсотка, а після внесення змін до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Правил - лише у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлено в розмірі 103 відсотка. Згідно із п. 10-4 Правил, в редакції із внесеними згідно з Постановою КМ № 77 від 11.02.2016, який застосовується з 01.01.2016, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти. Для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені до червня 2016 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з дня набрання чинності Законом України від 17 травня 2016 р. № 1368-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі". При цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50 відсотків грошового доходу платника аліментів. Також судом приймається до уваги, що якщо розмір аліментів не перевищує прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, то вони індексуються в повному розмірі. Якщо ж розмір аліментів перевищує прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, то вони індексуються в розмірі цього прожиткового мінімуму.

В позовній заяві позивачка рахує суму індексації розміру аліментів за період з січня 2013 року по червень 2019 року включно яка становить 21742,42 грн., однак з даним розрахунком суд не погоджується оскільки відповідач ОСОБА_2 сплатив суму заборгованості яка була з січня 2013 року в жовтні 2018 року в сумі 38968,13 грн. Тому суд вважає, що індексації підлягає період не сплати аліментів з січня 2013 року по вересень 2018 року, що в сумі складає 17988,07 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суд дійшов наступного.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України (далі — СК України) батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

За правовою природою аліментні зобов`язання - це періодичні платежі, які боржник зобов`язаний сплачувати щомісячно. Несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

Відповідно ст. 196 ч.1 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно п.. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Згідно розрахунку позивачки, неустойка (пеня) за прострочку відповідачем сплати аліментів з січня 2013 року по вересень 2018 року становить 10341,45 грн., з чим суд погоджується.

Так, розраховуючи розмір пені згідно з положеннями ст. 196 СК України, суд виходить з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, а пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Така правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду України по справі № 6-94цс15 від 01.07.2015 року.

Відповідно до вимог ст.196 СК України позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, що становить 10341,45 грн. на утримання доньки ОСОБА_3 .

Щодо вимог позивачки про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження суд вважає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно ст. 8 Закону України “Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Ст. 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі ст.141 СК мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України (далі — СК України) батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Частина 3 ст.181 СК визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За положеннями ст.183 СК, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. У ч.1 ст.192 СК встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Враховуючи зміст стст.181, 192 СК, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Сімейний кодекс передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК). Стаття 192 СК тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду в частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК, а й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Вказана правова позиція викладена в постанові ВСУ від 5.02.2014 №6-143цс13.

Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 № 037-VIII ч.2 ст.182 СК викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».

У ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів — це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них, також з даної постанови вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.

Обставини, які б унеможливлювали виконання обов`язку відповідачем по утриманню дитини за станом здоров`я або за іншими обставинами відсутні.

Крім того суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів навчання дити в школі, та зростання щорічних потреб дитини, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов`язку батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище сторін, вважає що є підстави для задоволення позовних вимог та зміну способу та розміру стягнення визначених раніше судом аліментів, а саме до 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Отже, відповідач як батько дитини зобов`язаний надавати матеріальну допомогу позивачу на утримання дитини.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір в розмірі 768,40 грн. необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.

Крім того з відповідача слід стягнути на користь позивачки понесені нею витрати на оплату правової допомоги адвоката в сумі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 89, 141, 258,259, 263-265, 280-282,430 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , суму індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, в розмірі 17988,07 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , суму неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 10341,45 грн.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються на підставі Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21.02.2013 року, справа № 480/215/13-ц - з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на утримання доньки — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 500 гривень щомісячно - на 1/4 частину всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно,але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , понесені нею витрати на оплату правової допомоги адвоката в сумі 5000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в дохід держави в сумі 768 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, тобто безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя

Г. В. Терентьєв