ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2586/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Садівничого товариства житлового типу "Зелена лагуна" до Державної екологічної інспекції у Херсонській області про визнання незаконним та скасування припису,

встановив:

Садівниче товариство житлового типу "Зелена лагуна" (далі-позивач, СТЖТ «Зелена лагуна», Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Херсонській області (далі-відповідач, Інспекція), в якому просить визнання незаконним та скасувати припис від 08.11.2019 р. №01-50/538/19.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.10.2019 СТЖТ «Зелена лагуна» відправлено на адресу Державної екологічної інспекції у Херсонській області та Кардашинської сільської ради лист, відповідно до якого товариство інформувало зазначені державні установи про вжиті СТЖТ «Зелена лагуна» заходи з метою збереження загального доступу до річки та збереження чистоти прибережної захисної смуги. Жодного посилання щодо порушення вимог природоохоронного законодавства або щодо бажання членів СТЖТ провести відповідну перевірку зазначений лист не містив. Однак, відповідач на підставі вказаного листа призначив та провів позапланову перевірку, за результатами якої склав акт. На підставі вказаного акту перевірки Інспекцією приписано позивачу усунути порушення вимог законодавства, вказаних у приписі від 08.11.2019 р. №01-50/538/19. Позивач вважає вказаний припис протиправним, посилаючись на порушення процедури проведеної перевірки та відсутність порушень законодавства з боку Товариства. Так, щодо порушень процедури проведеної перевірки, позивач зазначає, що відповідачем проведена позапланова перевірка за відсутності підстав на її проведення; при проведенні перевірки голові правління СТЖТ «Зелена лагуна» не було пред`явлено, а також не було надано ані копію розпорядчого документа, на виконання якого проводився захід державного нагляду (контролю), ані посвідчення (направлення) на проведення заходу; акт перевірки не містить необхідних реквізитів, зокрема, дати, форми заходу, предмету державного нагляду, найменування СТЖТ «Зелена лагуна» як юридичної особи, щодо діяльності якої здійснювався захід, примірник акту № 01-50/538/19, який було надіслано на адресу СТЖТ «Зелена лагуна», взагалі не містить жодного підпису, акт не підписано навіть представниками відповідача - державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Новгородською Г. В. та ОСОБА_1 , які приймали участь у перевірці.

Відсутність порушень вимог законодавства Товариством позивач обґрунтовує тим, що СТЖТ «Зелена лагуна» не є користувачем земельної ділянки, що примикає до урізу води р. Чайка, відповідно за оформленням права користування зазначеною земельною ділянкою СТЖТ «Зелена лагуна» не зверталося, землі прибережної захисної смуги позивач не ділив та не передавав у користування СТЖТ «Зелена лагуна». СТЖТ «Зелена лагуна» є окремою юридичною особою, яка не несе відповідальності за дії інших осіб, навіть якщо вони є членами товариства. Крім того, СТЖТ «Зелена лагуна» не є органом, який здійснює контроль за землекористуванням, отже взагалі не повинно мати інформацію щодо громадян, які користуються земельними ділянками поза межами товариства.

Позивач вважає, що відповідач мав встановити осіб, які користуються зазначеною земельною ділянкою, а не перекладати відповідальність за це на Товариство, та скласти щодо кожного з таких землекористувачів відповідний акт

Також позивач зазначає, що припис № 01-50/538/19 від 08.11.2019 р. є незаконним та не може бути виконаний з огляду на те, що СТЖТ «Зелена лагуна» не приймало жодного рішення щодо розподілу земельної ділянки, яка розташована на прибережній захисній смузі, не має відповідних повноважень та не несе відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки певними громадянами.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнання незаконним та скасувати припис від 08.11.2019 р. №01-50/538/19.

Ухвалою від 06.12.2019р. провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 13.01.2020р. повторно зобов`язано сторін надати докази, витребувані ухвалою від 06.12.2019р.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого убачається, що Інспекція не визнає позов з наступних підстав. Зокрема, зазначає, що відповідачем отримано лист від голови правління СТЖТ «Зелена лагуна» О. Рябцова від 23.10.2019 № Р-242-01-37 з інформацією про наявність на території Великокардашинської сільської ради фактів порушення земельного законодавства, зокрема щодо самовільної забудови членами садівничого товариства «Зелена лагуна» парканів на межі земель позивача та водних об`єктів.

Керівником Інспекції 28 жовтня 2019 року видано наказ № 694 про проведення позапланової перевірки використання та охорони земель водного фонду на території Великокардашинської сільської ради Голопристанського району. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Устименко І.М ОСОБА_2 та Новгородською ОСОБА_3 ., які проводили перевірку, згідно з вищезазначеним наказом та направленням від 28 жовтня 2019 року № 538, під час проведення позапланового заходу контролю виявлено факти порушення позивачем та членами садівничого товариства «Зелена лагуна» норм Земельного та Водного кодексів України в частині використання земель прибережної захисної смуги р. Чайка, що зафіксовано в акті перевірки. Перед початком здійснення заходу (контролю) 29 жовтня 2019 року посадовими особами органу державного нагляду пред`явлено уповноваженій особі Великокардашинської сільської ради - землевпоряднику Хижнякову А.В. оригінал направлення, службові посвідчення, що засвідчують посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надано копію посвідчення (направлення). Крім того, із зазначеними документами ознайомлено присутніх при перевірці голову правління СТЖТ «Зелена лагуна» О. Рябцов, та громадянин-член садівничого товариства В. Богун.

Голові правління О. Рябцову в повному обсязі надано роз`яснення щодо виявлених порушень, та електронною поштою надіслано проект акту перевірки для ознайомлення.

Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області 18 листопада 2019 року запрошено голову правління СТЖТ «Зелена лагуна» О. Рябцова, як присутню при перевірці особу, до Відповідач(пров. Козацький, 10,м. Херсон) для підписання акту № 01-50/538/19, складеного за результатом проведення позапланового закладу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронногоо законодавства на території адміністративних меж Великокардашинської сільської ради Голопристанского району Херсонської області.

Жодних зауважень або заперечень до процедури проведення перевірки або виявлених порушень ОСОБА_4 до акту перевірки не було надано.

За результатами перевірки складено припис від 08 листопада 2019 року № 01-50/538/19 із зазначенням всіх відповідних відомостей на усунення виявлених порушень із зазначенням термінів виконання та направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення 08 листопада 2019 року № 1741-02-07.

У зв`язку із вищевикладеним, відповідач вважає, що припис від 08.11.2019 №01-50/538/19 є законним та таким, що не підлягає скасуванню.

З огляду на викладене Інспекція просить відмовити у задоволенні позову.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, зі змісту якого убачається, що Товариство наполягає на тому, що ним не вчинено дій, які б порушували вимоги природоохоронного законодавства та просить задовольнити позов.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

Садівниче товариство житлового типу "Зелена лагуна" (код ЄДРПОУ 33679764) є правонаступником садівничого товариства «Строітель», є добровільним об`єднанням громадян України, що здійснює свою діяльність на підставі Статуту (затвердженого протоколом №16 загальних зборів членів садівничого товариства житлового типу «Зелена лагуна» 28.08.2016р.), на землях, які надані в безстрокове користування рішенням Голопристанського райвиконкому від 18.04.1989 №82, згідно з Державним актом на право користування землею, загальною площею 8,9 га за адресою: с. Кардашинка, Голопристанського району, Херсонської області.

21 жовтня 2019 року СТЖТ «Зелена лагуна» відправлено на адресу Державної екологічної інспекції у Херсонській області та Кардашинської сільської ради лист, відповідно до якого товариство інформувало зазначені державні установи про вжиті СТЖТ «Зелена лагуна» заходи з метою збереження загального доступу до річки та збереження чистоти прибережної захисної смуги.

28 жовтня 2019 року відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Херсонській області «Про проведення позапланової перевірки на території Великокардашинської сільської ради» з метою проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, керуючись п. «а» ст.20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», на підставі листа правління СТЖТ «Зелена лагуна» від 21.10.2019р. призначено здійснення у період з 29.10.2019р. по 01.11.2019р. позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території земель Великокардашинської сільської ради, в частині використання та охорони земель водного фонду (вул. Миру, 19, с. Велика Кардашинка, Голопристанський район, Херсонська область, 75610).

На підставі вказаного наказу та направлення №538 від 28.10.2019р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якого складено акт №01-50/538/19. В акті №01-50/538/19 зафіксовано порушення вимог законодавства, а саме: ст.ст.87, 88 Водного кодексу України, ст.60 Земельного кодексу України; ст.122 Земельного кодексу України; ст.86 Водного кодексу України та ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

На підставі вказаного акту Інспекцією видано припис від 08 листопада 2019 року №01-50/538/19, відповідно до якого з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області зобов`язано позивача у строк до 09.12.2019р. усунути порушення, а саме:

-Вирішити питання щодо звільнення самозайнятих земельних ділянок, які розташовані в прибережній захисній смузі р. Чайка, що примикають до земель СТЖТ «Зелена лагуна» та приведення їх у придатний до використання стан (включаючи знесення огорожі та будівель);

-Надати документи, що підтверджують повноваження СТЖТ «Зелена лагуна» щодо розпорядження землями водного фонду державної власності (прибережна захисна смуга).

Не погоджуючись з порушенням Товариством вищевказаних вимог законодавства та вважаючи припис протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі-Закон №1264-XII) охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відповідно до ст.1 вказаного Закону є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством (ст.2 Закону №1264-XII).

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища, відповідно до статті 34 Закону №1264-XII полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Частинами другою і третьою цієї статті передбачено, що державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ст.2 ЗК України).

Положеннями ст.14-2 ЗК України встановлено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у галузі земельних відносин, належить здійснення державного контролю за додержанням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами вимог законодавства про використання та охорону земель, зокрема, щодо: виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок; додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель; установлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також додержання режиму використання їх територій.

Відповідно до ст.2 Водного кодексу України водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об`єктами, регулюються відповідним законодавством України.

Органами виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, згідно з ч.3 ст.13 ВК України, є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, та інші органи відповідно до законодавства.

Відповідно до положень ст.15-2 ВК України до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275 (далі-Положення) Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основними завданнями Держекоінспекції згідно з Положенням є, зокрема: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Херсонській області, затвердженого наказом Держекоінспекції України від 22.11.2018р. №249, Державна екологічна інспекція у Херсонській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Херсонської області, за винятком територій та об`єктів, віднесених до зони діяльності Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря та Державної Азовської морської екологічної інспекції.

З аналізу наведених вище норм убачається, що Держекоінспекція наділена повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

Як установлено судом, підставою здійснення позапланового заходу став лист позивача від 21.10.2019р., відповідно до якого Інспекцію та голову Кардашинської сільської ради повідомлено про неможливість Товариством знести огорожу, у зв`язку із тим, що паркан на межі земель СТЖТ «Зелена лагуна» та земель Кардашинської сільської ради встановлені приватними особами та є їх власністю.

Відповідно до положень ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Зі змісту наказу від 28.10.2019р. №694 «Про проведення позапланової перевірки на території земель Великокардашинської сільської ради» убачається, що предметом заходу є перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Разом з тим, інформація викладена у листі від 21.10.2019р., яка слугувала підставою проведення позапланової перевірки, містила інформацію стосовно доступу до водного об`єкту. Отже, якщо відповідачем визнано вказаний лист підставою для призначення позапланового заходу, то предметом такого заходу мали бути підстави, викладені у листі. При цьому, слід зауважити, що вказаний захід мав бути призначений на підставі спеціальних норм законодавства, а саме Земельного кодексу України та Водного кодексу України, а не лише на загальному Законі «Про охорону навколишнього природного середовища».

Окремо суд звертає увагу, що наказ від 28.10.2019р. №694 «Про проведення позапланової перевірки на території земель Великокардашинської сільської ради» не містить конкретного суб`єкта господарювання, а призначає позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території земель Великокардашинської сільської ради в частині використання та охорони земель водного фонду.

Положеннями ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

З наданих відповідачем до суду документів убачається, що позаплановий захід проведено за участю голови правління СТЖТ «Зелена лагуна» Рябцова ОСОБА_5 .М. та члена СТЖТ «Зелена лагуна» Богуна В.В. (стор.1 акту). Акт підписано інспекторами, головою правління СТЖТ та головою Великокардашинської сільської ради. При цьому, копію направлення на проведення позапланової перевірки від 28.10.2019р. №538 вручена особі, яка не є учасником вказаного заходу та жодним чином не фігурує у здійснені позапланового заходу, тобто копія направлення вручена невстановленій особі.

З наведеного убачається, що відповідачем не дотримано вимог законодавства при призначенні та здійсненні позапланового заходу.

Окремо суд звертає увагу на акт №01-50/538/19, у якому зафіксовані порушення позивачем ст.ст.87, 88 Водного кодексу України, ст.60 Земельного кодексу України; ст.122 Земельного кодексу України; ст.86 Водного кодексу України та ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Підставами для висновків про порушення Товариством вищевказаних норм стало наступне: «…В наявності викопіювання землекористування СТЖТ «Зелена лагуна» на території Кардашинської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, акт встановлення і узгодження зовнішніх меж земельної ділянки садівничого товариства «Зелена лагуна» від 24.12.2004 року та абрис земельної ділянки із зазначенням суміжних землекористувачів.

Згідно наданих документів суміжними користувачами СТЖТ «Зелена лагуна» є садівниче товариство «Дюна», міжгосподарське шляхо-будівельне управління № 6 та землі запасу Великокардашинської сільської ради (землі водного фонду державної власності - прибережна захисна смуга р. Чайка).

Проект землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) та водоохоронної зони відсутній, що є порушенням ст. 87, 88 Водного кодексу України, ст. 60 Земельного кодексу України.

Землі прибережної захисної смуги Правлінням садівничого товариства поділені на окремі земельні ділянки та передані в користування громадянам - членам СТЖТ «Зелена лагуна» без визначення форми власності/користування та цільового призначення земельних ділянок. Документи, що підтверджують повноваження СТЖТ «Зелена лагуна» щодо розпорядження цими землями не надано, що є порушенням ст. 122 Земельного кодексу України.

Головою правління СТЖТ Зелена Лагуна" інформація щодо землекористувачів земельних ділянок, які безпосередньо примикають до урізу вода р. Чайка, на момент проведення перевірки, не надано.

Згідно інформації Публічної кадастрової карти, земельна ділянка (№ 114-а), кадастровий номер 6522381000:05:001:0700, передана в оренду гр. ОСОБА_6 , загальною площею 0,1637 га, із земель водного фонду державної власності (прибережна захисна смуга р. Чайка) під сінокосіння, що розташована на території Великокардашинської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

На момент перевірки суміжна земельна ділянка № 98-а, площа якою становить 0,0762 га, із трьох сторін огороджена:

- з лівої сторони - бетонним парканом 41,49 м, відстань до урізу води складає 8. м;

- зі сторони земель загального користування - бетонний паркан із металевими воротами, через які, зі слів голови правління, за бажанням громадян - відпочиваючих, здійснюється доступ до води р. Чайки (на момент перевірки ворота було відчинено)

- з правої сторони збудовані берегоукріплюючі споруди (розміри 26,6 м* 11, 86 м).

Громадянами (землекористувачами) право користування або власності на земельні ділянки, які безпосередньо примикають до урізу води р. Чайка, не оформлено, що є порушенням ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Робочий проект щодо проведення робіт на землях водного фонду (земельна ділянка № 98а) за погодженням з Херсонською обласною державною адміністрацією, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр не розроблено, що є порушенням ст. 86 Водного Кодексу України.…» (стор.2-3 акту).

Так, статтею 86 ВК України встановлено, що на землях водного фонду можуть проводитися роботи, пов`язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), розчисткою русел річок, каналів і дна водойм, прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.

Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (крім робіт на землях, зайнятих морями, а також робіт, пов`язаних з будівництвом, облаштуванням та утриманням інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до положень ст.ст.87, 88 ВК України для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється. Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад зобов`язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.

З метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

Положеннями ст.ст.59, 60 ЗК України встановлено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Держекоінспекція у Херсонській області дійшла до висновку про порушення позивачем вимог законодавства, що полягає у відсутності: проекту землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг та водоохоронної зони; документів, що підтверджують повноваження позивача щодо розпорядження землями водного фонду державної власності; робочого проекту щодо проведення робіт на землях водного фонду, а також у зв`язку із тим, що громадянами (землекористувачами) не оформлено право користування або власності на земельні ділянки, які безпосередньо примикають до урізу води р. Чайка.

При цьому, як убачається зі змісту акту позапланового заходу, інспекторами не досліджувалось питання та не встановлено у ході перевірки належності на будь-якому правовому титулі (власність, користування, оренда) саме СТЖТ «Зелена лагуна» земель водного фонду на території, що була об`єктом перевірки.

Більш того, в акті перевірки інспектором зазначено, що згідно інформації Публічної кадастрової карти, земельна ділянка (№ 114-а), кадастровий номер 6522381000:05:001:0700, передана в оренду гр. ОСОБА_6 , загальною площею 0,1637 га, із земель водного фонду державної власності (прибережна захисна смуга р. Чайка) під сінокосіння, що розташована на території Великокардашинської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Крім того, безпідставними та необґрунтованими є доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства у зв`язку із не оформленням громадянами (землекористувачами) прав користування або власності на земельні ділянки, а також щодо відсутності документів, що підтверджують повноваження позивача щодо розпорядження землями водного фонду державної власності, адже Інспекцією не досліджено та не встановлено під час перевірки фактів використання цих земель саме СТЖТ «Зелена лагуна».

При цьому, суд зауважує, що СТЖТ «Зелена лагуна» не є суб`єктом господарювання стосовно якого призначено та проведено позаплановий захід.

Фактично, основним порушенням, яке встановлено відповідачем та на усунення якого спрямовано оскаржений припис, є самовільне зайняття земельних ділянок, які розташовані в прибережній захисній смузі р. Чайка і примикають до земель СТЖТ «Зелена лагуна».

Дослідивши акт позапланового заходу, суд дійшов до висновку, що інспекторами Держекоінспекції у Херсонській області зафіксовані дані без дослідження та встановлення обставин, які на їх думку є порушеннями.

На підставі вказаного акту інспектором видано припис від 08 листопада 2019 року №01-50/538/19, відповідно до якого з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області зобов`язано позивача у строк до 09.12.2019р. усунути порушення, а саме:

-вирішити питання щодо звільнення самозайнятих земельних ділянок, які розташовані в прибережній захисній смузі р. Чайка, що примикають до земель СТЖТ Зелена лагуна та приведення їх у придатний до використання стан (включаючи знесення огорожі та будівель);

-надати документи, що підтверджують повноваження СТЖТ Зелена лагуна щодо розпорядження землями водного фонду державної власності (прибережна захисна смуга).

Отже, відповідач вимагає від позивача усунути порушення земельного законодавства, які полягають у самовільному зайнятті окремими громадянами розташованих у прибережній захисній смузі земельних ділянок.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги, що інспекторами не досліджено, не встановлено та жодним чином не зафіксовано факти самовільного зайняття земельних ділянок, які розташовані в прибережній захисній смузі р. Чайка та примикають до земель СТЖТ «Зелена лагуна», саме СТЖТ «Зелена лагуна», тобто не встановлено допущення порушень саме Товариством, то і вимога про усунення таких порушень є протиправною.

Вимога про надання документів, що підтверджують повноваження позивача щодо розпорядження землями водного фонду державної власності (прибережна захисна смуга) також є протиправною з огляду на недоведеність самовільного зайняття земельних ділянок Товариством.

Відповідні докази не надані і до суду. Слід зауважити, що ухвалами суду від 06.12.2019р. та від 13.01.2020р. зобов`язано відповідача надати до суду засвідчені належним чином копії усіх матеріалів, на підставі яких зроблено висновки про допущені позивачем порушення, вимоги усунути які викладено в оскаржуваному приписі. Втім, відповідачем не виконані вказані ухвали суду, не надано жодного доказу на підтвердження допущення позивачем вищевикладених порушень вимог законодавства. Більш того, відзив на позовну заяву не містить жодного аргументу чи обґрунтувань щодо порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства та взагалі наявності порушень, викладених в акті, усунення яких вимагається від позивача.

З цього приводу суд також зауважує, що згідно із статтею 20-2 Закону № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про використання та охорону земель.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України від 19.06.2003р. № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі Закон № 963-IV).

Саме цим Законом у статті 1 надано визначення самовільного зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно із ст.7 Закону № 963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині:

- додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель;

- консервації деградованих і малопродуктивних земель;

- збереження водно-болотних угідь;

- виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок;

- здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

- додержання встановленого законодавством України режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

- додержання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів;

- додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель;

- додержання вимог екологічної безпеки при розробленні нової техніки і технологій для обробки ґрунтів, а також під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів.

Натомість статтею 6 Закону № 963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, віднесено здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання;

розміщення, проектування, будівництва та введення в дію об`єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур`янами, чагарниками та дрібноліссям;

дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов`язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою;

дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків;

додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю.

Згідно із Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (із змінами і доповненнями), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до ст.9 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначені ст.10 Закону №963-IV, якою передбачено, що державні інспектори мають, зокрема, право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Згідно ст.ст. 187, 188 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Таким чином, у спірних правовідносинах до повноважень відповідача належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону земель.

Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля визначені Законом України від 19.06.2003р. № 962-IV «Про охорону земель».

Статтею 17-1 цього Закону установлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі охорони земель, належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про використання та охорону земель щодо:

- консервації деградованих і малопродуктивних земель;

- збереження водно-болотних угідь;

- виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, у тому числі в оренду, земельних ділянок;

- здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

- додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

- додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель;

- установлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також щодо додержання режиму використання їх територій;

- ведення будівельних, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;

- звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді обмеження чи зупинення (тимчасово) або припинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форм власності відповідно до закону, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону земель;

- подання позовів про відшкодування шкоди і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства України про охорону земель;

- вирішення інших питань у галузі охорони земель відповідно до закону.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, у тому числі й щодо додержання вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, використання земельних ділянок за цільовим призначенням, додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а не до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Доказів того, що посадові особи відповідача, які проводили позаплановий захід, є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель до суду не надано.

Таким чином, відповідачем прийнято оскаржений припис щодо усунення порушень вимог законодавства, контроль за дотриманням яким здійснює інший орган державного нагляду (контролю), з перевищенням повноважень, що не відповідає приписам ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Частиною 1 статті 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Отже, дослідивши надані сторонами докази, проаналізувавши норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а отже і про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звернувшись до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у сумі 1921,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією. Отже, сама вказана сума підлягає відшкодуванню позивачу, шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Садівничого товариства житлового типу "Зелена лагуна" (75611, Херсонська область, Голопристанський район, с. Кардашинка, код ЄДРПОУ 33679764) до Державної екологічної інспекції у Херсонській області (73003, м. Херсон, пров. Козацький, 10, код ЄДРПОУ38044149) про визнання незаконним та скасування припису задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати прийнятий Державною екологічною інспекцією у Херсонській області припис від 08 листопада 2019 року №01-50/538/19.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Херсонській області (73003, м. Херсон, пров. Козацький, 10, код ЄДРПОУ38044149) на користь Садівничого товариства житлового типу "Зелена лагуна" (75611, Херсонська область, Голопристанський район, с. Кардашинка, код ЄДРПОУ 33679764) сплачений судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

кат. 110000000