ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 914/412/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України": Будниченко О. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019

у складі колегії суддів: Матущака О. І. (головуючого), Бойко С. М., Бонк Т. Б.

та ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.05.2019

у складі судді Чорній Л. З.

у справі за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія"

до Іноземного підприємства "Ліга"

про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст та підстави заявлених вимог

1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.03.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство Іноземного підприємства "Ліга" (далі - ІП "Ліга"), розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора визначено в сумі 2 019 427,00 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ІП "Ліга"; введено процедуру розпорядження майном боржника і призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Білоусову Тамілу Дмитрівну.

2. 22.04.2019 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" № 010-0/174 від 19.04.2019 з проханням визнати поточні грошові вимоги до боржника у сумі 143 129 011,30 доларів США (еквівалент 3 841 247 025, 76 грн) та 683 132 160,84 грн, що разом становить 4 524 379 186,60 грн, з яких 3 842,00 грн судового збору; 127 192 635,39 грн пені.

3. В обґрунтування заявлених грошових вимог ПАТ "Укрексімбанк" зазначено, що ІП "Ліга" є майновим поручителем позичальника Приватного акціонерного товариства "Креатив" (далі - ПрАТ "Креатив", позичальник) за кредитними договорами, укладеними в рамках генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008, зобов`язання за якими позичальником не виконані.

Фактичні обставини справи, установлені судами

4. Між АТ "Укрексімбанк", ПрАТ "Креатив", ТОВ "Завод Модифікованих Жирів", ПП "Еллада", ПрАТ "Яготинське ХПП" (правонаступником якого є ТДВ "Яготинське хлібоприймальне підприємство"), ТДВ "Протеїн-Продакшн", ТОВ "Креатив Постач", ТОВ "Креатив Трейд", ТОВ "Регіонпродукт-Україна" укладено генеральну кредитну угоду № 151308N2 від 17.11.2008 із змінами і доповненнями.

5. В рамках генеральної угоди між ВАТ "Укрексімбанк" (далі також - ПАТ "Укрексімбанк", АТ "Укрексімбанк" у зв`язку зі зміною типу та найменування) та ПрАТ "Креатив" було укладено, зокрема: кредитний договір № 151213К17 від 21.08.2013 (із змінами і доповненнями), кредитний договір № 151214К12 від 10.06.2014 (із змінами і доповненнями), кредитний договір № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 (із змінами і доповненнями).

6. Відкриття ПАТ "Укрексімбанк" позичальнику кредитних ліній (надання кредитів) відображено на рахунках позичальника, відкритих на виконання умов кредитних договорів.

7. ПАТ "Укрексімбанк" виконав взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами, укладеними в рамках генеральної угоди та надав позичальнику грошові кошти, що відображено на відповідних рахунках позичальника відповідно до умов кредитних договорів.

8. Кредитними договорами та генеральною угодою не передбачається одностороння відмова або одностороння зміна позичальником своїх зобов`язань, вони мають бути виконані у встановлений строк. Разом з тим, позичальник не виконав у встановлений строк свої зобов`язання за кредитними договорами.

9. За умовами вказаних вище кредитних договорів у разі невиконання грошових зобов`язань за цими договорами, позичальник сплачує банку за кожен день прострочення, включаючи день платежу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, що діяла у періоді, за який сплачується пеня.

10. З огляду на ці умови, заборгованість ПрАТ "Креатив" перед АТ "Укрексімбанк", яка виникла у зв`язку з невиконанням зобов`язань за генеральною угодою та укладеними в її рамках кредитними договорами, станом на 19.03.2019 становить: 143 129 011,30 доларів США та 683 128 318,84 грн, і яка складається із простроченої заборгованості за кредитним договором № 151213К17 від 21.08.2013, кредитним договором № 151214К12 від 10.06.2014 та кредитним договором № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014.

11. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі № 910/9131/16 про банкрутство ПрАТ "Креатив", зокрема, визнано вимоги АТ "Укрексімбанк" до ПрАТ "Креатив" у сумі 3 413 064 596,13 грн, затверджено реєстр вимог кредиторів, в тому числі вимоги АТ "Укрексімбанк" у наступних розмірах: вимоги першої черги на суму 2 756,00 грн (витрати по сплаті судового збору у справі про банкрутство), вимоги четвертої черги на суму 3 286 033 566,93 грн, вимоги шостої черги на суму 127 028 273,20 грн, окремо внесені до реєстру вимог кредиторів вимоги на суму 91 332 300,00 грн, як вимоги, що забезпечені заставою майна ПрАТ "Креатив" та підлягають погашенню за рахунок майна, що є предметом забезпечення у першочерговому порядку.

12. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 у справі № 910/9131/16 про банкрутство ПрАТ "Креатив", зокрема, визнано поточні вимоги АТ "Укрексімбанк" до ПрАТ "Креатив" на суму 747 537 794,43 грн, які підлягають внесенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, та витрати по сплаті судового збору на суму 3 524,00 грн, що підлягають внесенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.

13. Таким чином судами попередніх інстанцій встановлено, що Господарським судом міста Києва визнано грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" до ПрАТ "Креатив" на загальну суму 4 251 934 690, 56 грн.

14. З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за генеральною угодою та укладеними в її рамках кредитними договорами, зокрема, між АТ "Укрексімбанк" та ІП "Ліга" укладено: іпотечний договір № 1512142Z31 від 30.07.2014, предметом якого є нерухоме майно - майновий комплекс, розташований за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, смт Компаніївка, вул. Калініна, буд. 1б; договір застави № 1512142Z32 від 30.07.2014, предметом якого є виробниче обладнання.

15. За умовами іпотечного договору № 1512142Z31 від 30.07.2014 іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають з генеральної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма укладеними в її рамках та чинними кредитними договорами, на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, комісії та інші платежі; неустойку, пеню; витрати, пов`язані з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрати на утримання, збереження предмета іпотеки та страхування предмета іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору (пункт 2.1.6).

16. У договорі застави № 1512142Z32 від 30.07.2014 сторони домовилися, що заставодержатель має право за рахунок предмету застави задовольнити вимоги, зазначені у договорі застави та генеральній угоді № 151308N2 від 17.11.2008 в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, неустойкою, пенею, необхідні витрати на утримання предмету застави, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, витрати, що будуть понесені кредитором (заставодержателем) при зверненні стягнення на предмет застави, його реалізації (пункт 2.1.6).

17. 18.10.2016 у зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань за генеральною угодою та укладеними в її рамках кредитними договорами, ПАТ "Укрексімбанк" направлено на адресу ІП "Ліга" вимогу від 13.10.2016 за вих. № 195-00/4436 про погашення заборгованості за кредитними договорами, укладеними в рамках генеральної угоди. Вказана вимога залишена ІП "Ліга" без задоволення.

18. Розпорядник майна боржника та ІП "Ліга" кредиторські вимоги ПАТ "Укрексімбанк" визнали частково, а саме у повідомленнях про їх розгляд зазначили, що окремому внесенню до реєстру вимог кредиторів підлягають вимоги, забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника в розмірі 227 786 000,00 грн, тобто виключно в межах заставної вартості предметів забезпечення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

19. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.05.2019 (з урахуванням ухвали Господарського суду Львівської області від 08.07.2019 про виправлення описки) заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання кредиторських вимог задоволено частково; ухвалено включити грошові вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на загальну суму 4 251 938 532,56 грн до реєстру вимог кредиторів, з яких: грошові вимоги на суму 4 251 934 690,56 грн забезпечені заставою, 3 842,00 грн судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами; в задоволенні решти заявлених вимог відмовлено.

20. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 та від 11.03.2019 у справі № 910/9131/16 про банкрутство ПрАТ "Креатив" визнано ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" кредитором на суму заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання генеральної кредитної угоди від 17.11.2008, як основного зобов`язання. Згідно із зазначеними ухвалами, загальна сума кредиторських вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" склала 4 251 934 690,56 грн. Всі заявлені грошові вимоги останнього є забезпеченими.

21. Також, задовольняючи заяву, місцевий суд вказав на те, що ІП "Ліга" є майновим поручителем відповідно до іпотечного договору № 1512142Z31 від 30.07.2014 та договору застави № 1512142Z32 від 30.07.2014, укладених на виконання генеральної кредитної угоди від 17.11.2008, укладеної між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ЗАТ "Креатив", а тому розмір зобов`язань майнового поручителя визначається виходячи з дійсних зобов`язань боржника, які існують за основним зобов`язанням.

22. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.05.2019 у справі № 914/412/19 залишено без змін, а апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія (далі - СТОВ "Вікторія") - без задоволення.

23. Суд апеляційної інстанції посилаючись на положення статті 1 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 11,19 Закону України "Про заставу" та статей 7, 11 Закону України "Про іпотеку" погодився з позицією місцевого суду, зазначивши, що вони відповідають правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 15.05.2018 у справі № 902/492/17.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

24. Не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій СТОВ "Вікторія" звернулося до Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду із касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.05.2019, а справу передати на новий розгляд.

РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

25. 11.11.2019 СТОВ "Вікторія" звернулося через Західний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.05.2019 у справі № 914/412/19.

26. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/412/19 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019.

27. Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі за вищезазначеною касаційною скаргою та призначено її розгляд на 23.01.2020.

28. 17.01.2020 до Верховного Суду від АТ "Укрексімбанк" надійшов відзив на касаційну скаргу.

29. У судовому засіданні 16.01.2020 брав участь представник АТ "Укрексімбанк" який надав пояснення по суті касаційної скарги.

30. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили. Оскільки, явка учасників справи не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу (СТОВ "Вікторія")

31. В обґрунтування касаційної скарги СТОВ "Вікторія" стверджується, що суди попередній інстанцій дійшли помилкових висновків, що визнанню та внесенню до реєстру вимог кредиторів підлягають всі вимоги, заявлені ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", оскільки такі вимоги можуть бути визнані судом лише в межах вартості предметів застави (іпотеки) 227 786 000,00 грн, зазначеної у договорах застави № 1512142Z31 та іпотеки № 1512142Z32 за якими ІП "Ліга" є майновим поручителем.

Узагальнені доводи інших учасників справи

(АТ "Укрексімбанк")

32. АТ "Укрексімбанк" проти задоволення касаційної скарги заперечило, зазначивши, що суди попередніх інстанцій здійснили належну перевірку статусу заставного кредитора та підстав його вимог, а висновки судів про визнання вимог банку та внесення їх до реєстру вимог кредиторів в обсязі заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання позичальником кредитних угод, є правомірними та обґрунтованими.

33. Від інших учасників відзивів на касаційну скаргу станом на 23.01.2020 не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду касаційної скарги

34. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

36. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

36. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій

37. Об`єктом касаційного перегляду є судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів про визнання кредиторських вимог ПАТ "Укрексімбанк" у розмірі всієї заборгованості, яка виникла через невиконання позичальником ПрАТ "Креатив" зобов`язань за кредитними договорами в рамках генеральної угоди від 17.11.2008, забезпечених укладеними між АТ "Укрексімбанк" та ІП "Ліга" договорами іпотеки № 1512142Z31 від 30.07.2014 та застави № 1512142Z32 від 30.07.2014.

38. Отже, виходячи з приписів статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, суд касаційної інстанції перевірив правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при визначенні природи та обсягів кредиторських вимог АТ Укрексімбанк", що підлягають визнанню у справі про банкрутство ІП "Ліга", на підставі встановлених місцевим та апеляційним судами у цій справі фактичних обставин та в межах доводів і вимог касаційної скарги.

39. У вирішенні вимог скаржника щодо обмеження розміру кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" заставною вартістю предметів забезпечення за договорами застави та іпотеки, колегія суддів касаційної інстанції звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 902/492/17, за якою, господарські суди, визначаючи розмір забезпечених кредиторських вимог та включаючи їх окремо до реєстру, повинні застосовувати положення статті 19 Закону України "Про заставу" та статті 7 Закону України "Про іпотеку" і встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна, а також склад та розмір цих вимог.

40. Отже, Верховний Суд вважає правильним при вирішенні питання про визнання кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" першочергове дослідження судами попередніх інстанцій у сукупності змісту та обсягів зобов`язань позичальника ПрАТ "Креатив" у кредитних правовідносинах та майнового поручительства ІП "Ліга" за договорами іпотеки № 1512142Z31 від 30.07.2014 і застави № 1512142Z32 від 30.07.2014, укладених на забезпечення цих зобов`язань.

41. Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) кредитором є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а до забезпечених кредиторів Законом віднесено кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

42. За усталеною правовою позицією, викладеною зокрема у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 926/4740-б/16, від 20.09.2018 у справі № 904/720/14, від 18.09.2018 у справі № 911/1532/17, визначення забезпеченого зобов`язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов`язань (зокрема, статей 572, 575, 589 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України "Про заставу", Закону України "Про іпотеку").

43. Так, згідно з положеннями статі 572 та частини першої статті 575 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

44. Частиною першою статті 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

45. Згідно зі статтею 19 Закону України "Про заставу", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

46. За змістом частини першої статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

47. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору (частина третя статті 7 Закону України "Про іпотеку").

48. Отже, за наведеними вище положеннями законодавства іпотекодержатель (заставодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника за рахунок майнового поручителя у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом).

49. Таким чином, виражений у грошовій формі розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника (позичальника), які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.

50. Зазначені вище висновки щодо застосування норм права, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 902/492/17 і колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав та необхідності відступити від такої позиції.

51. Відтак, Верховний Суд наголошує, що Закон про банкрутство не містить іншого порядку та способу визначення забезпечених вимог, ніж наведені вище положення законодавства та не пов`язує визначення вимог, забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника, для включення їх до реєстру вимог, із договірною вартістю предметів забезпечення.

52. Визначаючи розмір заборгованості позичальника ПрАТ "Креатив", яка виникла у зв`язку з невиконанням зобов`язань перед АТ "Укрексімбанк" за генеральною угодою та укладеними в її рамках кредитними договорами, станом на 19.03.2019 суди попередніх інстанцій виходили з розрахунку простроченої заборгованості в розмірі 143 129 011,30 доларів США та 683 128 318,84 за кредитними договорами № 151213К17 від 21.08.2013, № 151214К12 від 10.06.2014 та № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014, а також врахували, що ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.06.20127 та від 11.03.2019 у справі № 910/9131/16 визнано грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" до ПрАТ "Креатив" на суму 4 251 934 690,56 грн.

53. Цей розмір заборгованості за основним зобов`язанням та його розрахунок скаржник не оспорює, проте стверджує, що лише сукупна заставна вартість предметів забезпечення (227 786 000,41 грн) за забезпечувальними договорами є граничним розміром кредиторських вимоги АТ "Укрексімбанк", які можуть бути визнані у справі про банкрутство ІП "Ліга".

54. Відповідно до статті 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

55. На час ухвалення оскаржуваних судових рішень провадження у цій справі про банкрутство ІП "Ліга" здійснювалося за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).

56. За змістом частин другої, шостої, восьмої статті 23 цього Закону забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Заяви з вимогами забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Розпорядник майна зобов`язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

57. Частиною другою статті 25 Закону про банкрутство передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

58.Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку (частина п`ята статті 45 Закону про банкрутство).

59. Закон про банкрутство не пов`язує визнання та включення до реєстру кредиторських вимог, забезпечених заставою майна боржника, із встановленням договірної вартості предметів забезпечення, як критерію для визначення розміру забезпечених заставою вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подання заяви з кредиторськими вимогами зобов`язань майнової поруки, незалежно від заставної вартості предметів застави (іпотеки) на момент укладення відповідних забезпечувальних договорів.

60. Як встановлено судами попередніх інстанцій за умовами забезпечувальних договорів від 30.07.2014 (іпотеки № 1512142Z31 та застави № 151308N2) заставодержатель (іпотекодержатель) АТ "Укрексімбанк" набув право за рахунок предметів забезпечення задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають з генеральної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма укладеними в її рамках та чинними кредитними договорами, на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, комісії та інші платежі; неустойку, пеню; витрати, пов`язані з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет забезпечення; витрати на утримання, збереження та страхування цього предмета, збитки, завдані порушенням основного зобов`язання чи умов договорів майнової поруки.

61. Отже, у цій справі правове значення має розмір підтверджених документально зобов`язань боржника за основним зобов`язанням на час порушення провадження у справі про банкрутство та визнання кредиторських вимог заставодержателя (іпотекодержателя) до боржника (поручителя), адже вартість фактичної реалізації предмета забезпечення на стадії визнання вимог кредиторів та затвердження реєстру цих вимог ще невідома.

62. За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарського суду щодо наявності правових підстав для визнання грошових вимог АТ "Укрексімбанк" на суму 4 251 934 690,56 грн, що забезпечені заставою, та 3 842,00 грн судового збору за подання відповідної заяви, що ухвалені відповідно до наведених вище положень Закону України "Про заставу", Закону України "Про іпотеку" та Закону про банкрутство.

63. Відтак, доводи скаржника про те, що розмір визнаних судом кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" має відповідати заставній вартості предметів забезпечення, зазначеній у договорах іпотеки № 1512142Z31 та застави № 151308N2, колегія суддів Верховного Суду відхиляє як такі, що були розглянуті та вмотивовано відхилені судом апеляційної інстанції, не були доведені скаржником, спростовуються наведеним вище та суперечать правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 902/492/17.

64. Решта доводів скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та в цілому є такими, що зводяться до переоцінки наявних в справі доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини другої статті 300 ГПК України не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

65. В контексті зазначеного Верховний Суд також звертається до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).

66. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Щодо суті касаційної скарги

67. Доводи скаржника про порушення судами норм матеріального та процесуального права щодо повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

69. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

70. Виходячи з наведених положень законодавства та обставин, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, відтак касаційну скаргу СТОВ "Вікторія" належить залишити без задоволення.

Висновки щодо застосування норм права

71. Визначаючи розмір забезпечених кредиторських вимог, що підлягають визнанню у справі про банкрутство боржника - майнового поручителя господарським судам належить застосовувати положення статті 19 Закону України "Про заставу" та статті 7 Закону України "Про іпотеку" та встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора за основним зобов`язанням, зазначені в його заяві, є дійсними на момент визнання вимог та забезпечені заставою майна боржника, а також склад та розмір цих вимог. Оцінка предмета забезпечення (майна), узгоджена сторонами на момент укладення відповідного договору, не обмежує обсяг забезпечених кредиторських вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.

Щодо судових витрат

72. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін судових рішень місцевого та апеляційного господарських судів витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі наведеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.05.2019 у справі № 914/412/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

К. М. Огороднік