ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 927/83/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Дроботова Т.Б., Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання Шпорта О.В.

розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "Давидок" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 (головуючий суддя: Коробенко Г.П., судді: Яковлєв М.Л., Козир Т.П.)

за позовом Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

2. Фермерського господарства "Маяк"

3. Фермерського господарства "Давидок",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ,

про визнання недійсним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди,

За участю представників:

прокуратури - Федюк Ю.П. - прокурор відділу

позивача - Волошин О.В. - представник

відповідача-1 - Агапова І.А. - представник

відповідача-2 - ОСОБА_1 - керівник

відповідача-3 - ОСОБА_1 - керівник, Іллюшко О.М. - адвокат

третьої особи - ОСОБА_1 - особисто

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. Керівник Бахмацької місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Фермерського господарства "Маяк", Фермерського господарства "Давидок" про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.02.2016 №25-2509/14-16-сг "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки"; визнання недійсним договору оренди землі від 04.03.2016 про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7420387500:11:000:0380, площею 7,2687 га, розташованої на території Рубанської сільської ради Бахмацького району (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.04.2016), укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 .

1.2. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачами вимог земельного законодавства та спеціальних норм Закону України "Про фермерське господарство" при наданні в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства), а також приписами ст.ст.13, 15, 18, 20, 23, 24 Закону України "Про оцінку земель", з метою відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні принципу законності при передачі земель державної власності у користування.

1.3. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.02.2019 залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, фізичну особу ОСОБА_1 .

1.4. У відзиві на позов відповідач-1 заперечував проти позову, посилаючись на те, що видання наказу про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, видання наказу про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки, укладення договору оренди спірної земельної ділянки було здійснено Головним управлінням у межах своїх повноважень як розпорядника земель сільськогосподарського призначення державної власності та відповідно до діючого на той час земельного та цивільного законодавства. Відповідач-1 стверджував, що на момент звернення ОСОБА_1 з заявами про надання йому дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства Головне управління не мало законних підстав для відмови у наданні такого дозволу. При прийнятті рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 . Головне управління керувалося ст.7 Закону України "Про фермерське господарство" та в частині, що неврегульована зазначеною нормою - ст. 123 ЗК України. При укладанні спірного договору сторонами було дотримано всіх істотних умов договору. Відповідач-1 вважає, що заявлені прокурором позовні вимоги спрямовані на позбавлення ФГ "Давидок" права володіння та користування земельною ділянкою, яку надано у користування майже три роки тому.

1.5. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - фізична особа ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 19.02.2019 вказував на те, що у даній позовній заяві відсутні належні та допустимі докази, які обґрунтовано підтверджують, що має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, а уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження. У разі задоволення позову всі правові наслідки постановленого рішення поширюються саме на ОСОБА_1 , який фактично є належним відповідачем, а фермерські господарства, визначені прокурором як відповідачі, можуть бути тільки третіми особами у справі. Також третя особа зазначає про те, що оскільки прокурор просить визнати недійсними акти, стороною яких є фізична особа, тому цей спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а провадження у справі за результатами підготовчого провадження має бути закрите згідно з п.2 ч.2 ст.185 та п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України. Виходячи з заявлених позовних вимог третя особа вказує на те, що в Земельному кодексі України не встановлено жодних обмежень щодо кількості земельних ділянок, які можуть бути отримані фізичними особами в оренду. Земельним кодексом України встановлені лише обмеження щодо отримання громадянами земельних ділянок у власність. Крім того, саме по собі допущення правопорушення з боку органу публічної влади під час прийняття рішення, на підставі якого особа набула право оренди, не є безумовною підставою для скасування такого рішення та договору оренди, укладеного на його виконання. Дослідженню та оцінці підлягає сукупність обставин, за яких у особи виникли очікування та право отримати таке майно у володіння та користування, в цілому з допущеним правопорушенням. За таких обставин третя особа ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі, а позовну заяву повернути без розгляду.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2019 у справі №927/83/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2019 у справі №927/83/19 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

3.1. 01.11.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Фермерським господарством "Давидок" подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у справі № 927/83/19 безпосередньо до Касаційного господарського суду.

3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 07.11.2019 у справі №927/83/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Дроботова Т.Б., Мачульський Г.М.

3.3. Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 15.01.2020, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 09.12.2019.

Також даною ухвалою зупинено дію постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у справі № 927/83/19 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

3.4. 06.12.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Бахмацькою місцевою прокуратурою направлено відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до Касаційного господарського суду 09.12.2019.

3.5. 09.12.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області направлено відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до Касаційного господарського суду 11.12.2019.

3.6. У судовому засіданні 15.01.2020 оголошувалась перерва до 29.01.2020.

3.7. У судове засідання 15.01.2020 та 29.01.2010 з`явилися представники учасників справи. Представники позивача, відповідачів та третьої особи підтримали касаційну скаргу. Прокурор виклав заперечення проти касаційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

4.1. У касаційній скарзі Фермерське господарство "Давидок" (скаржник, відповідач-3) просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 повністю і залишити в силі рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2019 у справі №927/83/19.

4.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що суд апеляційної інстанцій неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють дані правовідносини, та допустив порушення норм процесуального права, внаслідок чого були зроблені висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать вимогам закону.

На думку ФГ "Давидок", жодних обмежень щодо кількості земельних ділянок, які можуть передаватися в оренду фізичній особі, як в статтях Земельного кодексу України, так і у Законі України "Про фермерське господарство", не встановлено. Не містять зазначені законодавчі акти також і жодних зобов`язань чи вказівок для громадянина, який створив фермерське господарство, діяти виключно від імені юридичної особи. Тобто, у даній справі апеляційний суд неправильно трактує (тлумачить) норми закону, їх зміст та правовідносини, які вони регулюють та до яких мають застосуватись.

Відповідач-3 вважає, що посилання апеляційного суду на постанови Великої Палати Верховного Суду України від 27.03.2019 у справі №376/331/16-ц та від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц є необґрунтованим, з огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду розглядала справи:

- №376/331/16-ц - виключно з підстав порушення правил предметної юрисдикції, тобто не розглядала справи по суті спору, і не давала оцінку наявності чи відсутності обмежень при передачі земельних ділянок державної власності в оренду для ведення фермерського господарства з урахуванням вимог статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство" та статей 116,118,121,123,134 ЗК України;

- №525/1225/15-ц - відмінну, як за суб`єктним складом учасників таких правовідносин, так і фактичних обставин справи (позивач у даній справі - ОСОБА_2 просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки та зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Полтавської області розглянути його клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, посилаючись на те, що він має пріоритетне право на укладання договору оренди спірної земельної ділянки, яка фактична була передана в оренду іншій фізичній особі).

Скаржник зазначає, що пославшись на вказані вище рішення Верховного Суду, апеляційний суд не звернув увагу та не надав правової оцінки доданій ФГ "Давидок" до відзиву на апеляційну скаргу прокурора, постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №728/1554/16-ц, яка має принципове значення при розгляді даної справи, оскільки в ній Верховний Суд дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 подав у встановленому законом порядку заяву щодо відведення йому земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, а накази про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою та затвердження документації із землеустрою земельної ділянки площею 25,4960 га, кадастровий номер 7420387500:08:000:0506, видані відповідно до норм чинного законодавства України.

Також, на думку відповідача-3, висновки апеляційного господарського суду, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки є основною для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, обов`язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за волевиявленням сторін правочину чи визначатися з урахуванням інших показників, аніж ті, що встановлюються нормативною грошовою оцінкою щодо конкретної земельної ділянки, яка є предметом договору, суперечать вимогам закону та правовим позиціям Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.

ФГ "Давидок" вказує, що Європейський суд з прав людини при розгляді спорів про правомірність надання земельних ділянок в оренду неодноразово зазначав, що правомірні очікування щодо безпосереднього права мирно володіти майном є об`єктом правого захисту згідно зі ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та національного законодавства. Наголошує, що саме по собі допущене правопорушення з боку органу публічної влади під час прийняття рішення, на підставі якого особа набула право оренди, не є безумовною підставою для скасування такого рішення та договору оренди, укладеного на його виконання, а дослідженню та оцінці підлягає сукупність обставин, за яких у особи виникли очікування та право отримати таке майно у володіння та користування, в цілому з допущеним правопорушенням.

На думку відповідача-3, у позовній заяві та апеляційній скарзі у даній справі прокурор не вказав, в чому саме полягає суспільний інтерес у спірному майні. Апеляційний суд, приймаючи рішення про задоволення позову, не з`ясував, чи існує і в чому полягає суспільний інтерес у спірному майні, який би дозволяв дійти висновку про наявність у держави, в особі прокурора, необхідності через три роки після укладення договору оренди втручатись у майнові права добросовісного набувача, який з 04.03.2016 по даний час використовує земельну ділянку і своєчасно сплачує орендну плату.

Крім того, скаржник вважає, що даний спір є приватноправовим та за суб`єктним складом підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки позов заявлений прокурором у зв`язку з порушенням процедури отримання фізичною особою земельної ділянки в користування, тобто випливає з прав та обов`язків фізичної особи.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, а постанову апеляційного господарського суду такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

4.4. Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області у відзиві на касаційну скаргу просить суд касаційну скаргу задовольнити, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 та залишити в силі рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2019 у справі №927/83/19.

Відповідно до приписів статті 295 частини 2 Господарського процесуального кодексу України відзив на касаційну скаргу має містити, зокрема, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.

Згідно статті 297 цього Кодексу учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (ч.1). До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази направлення заяви іншим учасникам справи (ч.3).

Отже, оскільки поданий відзив не містить обґрунтування саме заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги як це передбачено положеннями статті 295 частини 2 Господарського процесуального кодексу України, а за своєю суттю є приєднанням до касаційної скарги, однак Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області не додано документу про сплату судового збору, а Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, такий відзив залишається без розгляду. При тому, що у даному відзиві Управління намагається розширити підстави оскарження спірної постанови, зокрема, посилаючись на недоведеність підстав для представництва прокурора в даній справі, тобто на довід, відсутній безпосередньо у касаційній скарзі.

5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

5.1. 04.12.2015 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, як розпорядника земель сільськогосподарського призначення державної власності, звернувся ОСОБА_1, як фізична особа, із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки в оренду терміном на 25 років орієнтовною площею 12,0 га для ведення фермерського господарства із земель державної власності. Обґрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 посилався на те, що основними напрямками діяльності фермерського господарства планується вирощування сільськогосподарських зернових та технічних культур; вказана земельна ділянка буде використовуватись за цільовим призначенням, з дотриманням природоохоронних вимог та земельного законодавства для отримання прибутків від реалізації сільськогосподарських культур, за рахунок яких у подальшому будуть проводиться агротехнічні заходи щодо використання даної земельної ділянки, закупівлі високоякісного посівного матеріалу зернових та технічних культур, міндобрив, засобів захисту рослин, ремонту та будівництва господарських будівель та споруд, а також оновлення машинно-тракторного парку та зерноочисної техніки; за рахунок прибутку отриманого від діяльності фермерського господарства заявником буде сплачено орендну плату та податки до бюджету. Гарантував, що у своїй діяльності господарство буде дотримуватись сучасної технології по вирощуванню сільськогосподарських культур з метою збереження та покращення ґрунтів. До заяви ним додано наступні документи: копія паспорта та ідентифікаційного коду; копія диплому; схема розташування земельної ділянки (а.с.83-85 т.1).

5.2. За результатами розгляду даної заяви, наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 16.01.2016 №25-505/14-16-сг, фізичній особі ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 років, розташованої на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 12,00 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства (а.с.86 т.1).

5.3. 08.02.2016 громадянин ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із заявою про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 7,2687 га (кадастровий номер 7420387500:11:000:0380) в оренду терміном на 7 років за рахунок земель запасу державної власності Рубанської сільської ради (за межами населеного пункту). До поданої заяви заявником додаються: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погоджений відповідно до вимог чинного законодавства; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.22 т.1).

5.4. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-2509/14-16-сг від 22.02.2016 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області; надано в оренду гр. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 7,2687 га (кадастровий номер 7420387500:11:000:0380) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 7 років, розташовану на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області; встановлено річний розмір орендної плати за користування земельною ділянкою на правах оренди в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки; доручено керівнику Відділу Держгеокадастру у Бахмацькому районі Чернігівської області укласти договір оренди земельної ділянки; виникнення права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7420387500:11:000:0380) з моменту державної реєстрації цього права; використання земельної ділянки за цільовим призначенням з дотриманням вимог статей 96, 107 Земельного кодексу України, Закону України "Про фермерське господарство" та інших нормативно-правових актів (а.с.23 т.1).

5.5. На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-2509/14-16-сг від 22.02.2016 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" 04.03.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області, в особі в.о. начальника відділу Держгеокадастру у Бахмацькому районі Чернігівської області Колодія В.М. (орендодавець), та громадянином України ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди землі з додатками (а.с.24-28 т.1).

Відповідно до п.1 договору оренди землі від 04.03.2016, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) загальною площею 7,2687 га, в тому числі рілля - 7,2687 га, яка знаходиться на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області.

Пунктами 2-4,6 договору оренди землі від 04.03.2016 передбачено, що в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 7420387500:11:000:0380 площею 7,2687 га, в тому числі рілля - 7,2687 га. На земельній ділянці відсутні розміщені об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури. Форма власності - державна. Земельна ділянка, що передається в оренду не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Згідно з п.5. договору оренди землі від 04.03.2016, нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає проведенню на замовлення та за рахунок орендаря у тримісячний строк з моменту державної реєстрації права користування земельною ділянкою і наданням орендарем у встановленому законом порядку впродовж цього ж строку технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки на розгляд та затвердження відповідному органу місцевого самоврядування. До моменту набрання чинності рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, яким вперше затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначення суми орендної плати, що вноситься орендарем згідно цього договору, здійснюється за даними про середній розмір нормативно-грошової оцінки одиниці ріллі по області, що для земельної ділянки кадастровий номер 7420387500:11:000:0380 площею 7,2687 га складає 177524,55 грн. Сторони дійшли до згоди, що якщо розмір орендної плати, що визначений за даними затвердженої вперше технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, є більшим за розмір орендної плати, що був визначений згідно даного пункту договору, то сплачена орендарем сума різниці між вказаними розмірами підлягає сплаті орендарем до відповідного бюджету у місячний строк з дня набрання чинності рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Договір оренди землі від 04.03.2016 укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору оренди землі від 04.03.2016).

У відповідності до п.9 договору оренди землі від 04.03.2016, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі безготівково у розмірі 8 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік. Станом на момент укладення цього Договору сума орендної плати, що вноситься орендарем на використання земельної ділянки складає 14201,96 грн на рік.

Пунктами 15,16 договору оренди землі від 04.03.2016 передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянка (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії справ) - землі сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства.

Цей договір, згідно з п.42 договору оренди землі від 04.03.2016, набирає чинності після підписання сторонами та проведення державної реєстрації.

Спірний договір оренди землі від 04.03.2016 підписано повноважним представником орендодавця та ОСОБА_1 (орендарем) та скріплено печатками сторін.

5.6. У відповідності до акту встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (додаток до договору оренди землі від 04.03.2016), межі земельної ділянки кадастровий номер 7420387500:11:000:0380 площею 7,2687 га, у тому числі рілля 7,2687 га, яка знаходиться на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області та передається в оренду громадянину ОСОБА_1 визначені в натурі (на місцевості) відповідно до затвердженого проекту землеустрою (а.с.27 т.1).

5.7. Згідно з актом приймання-передачі об`єкта оренди (додаток до договору оренди землі від 04.03.2016), орендодавець (Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області) передав, а орендар - (громадянин України ОСОБА_1 ) прийняв у своє користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 7,2687 га, у тому числі рілля 7,2687 га, яка знаходиться на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, у тому числі земельну ділянку кадастровий номер 7420387500:11:000:0380 площею 7,2687 га, у тому числі рілля 7,2687 га. Зазначена земельна ділянка надається для ведення фермерського господарства (зворотна сторона а.с.27 т.1).

5.8. Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №152835638 від 16.01.2019, відділом Держгеокадастру в Бахмацькому районі Чернігівської області 05.02.2016 було проведено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 7420387500:11:000:0380 площею 7,2687 га, рілля, для ведення фермерського господарства за адресою: Чернігівська обл, Бахмацький р-н, Рубанська с/рада.

5.9. 14.04.2016, номер запису 14233546, державним реєстратором Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області Міщан А.М., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29325568 від 19.04.2016, відповідно до договору оренди землі від 04.03.2016, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області, було проведено реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 7,2687 га, рілля, строком на 7 років; орендар: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер НОМЕР_2 , виданий 05.08.2014 Бахмацьким РС УДМС України в Чернігівській області; орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 39764881; орендна плата вноситься орендарем у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Суб`єктом іншого речового права - права оренди землі - зазначено орендаря ОСОБА_1 (а.с.29-30 т.1).

6. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

6.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що ОСОБА_1 набув право строкового оплатного користування земельною ділянкою державної власності, кадастровий номер 7420387500:11:000:0380, площею 7,2687 га, на законних підставах у відповідності до вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про фермерське господарство"; прокурором не доведено наявності порушення відповідачами вимог чинного законодавства щодо передачі земельної ділянки кадастровий номер 7420387500:11:000:0380, площею 7,2687 га у користування фізичній особі ОСОБА_1 .

6.2. Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний господарський суд на підставі вимог статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство" та статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України дійшов висновку, що право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

При цьому суд врахував правову позицію викладену в постановах Великої палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №376/331/16-ц, від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц.

Суд апеляційної інстанції вказав, що враховуючи, що ОСОБА_1 є засновником ФГ "Маяк", який отримав земельні ділянки для створення фермерського господарства в березні 2015 року, його звернення у грудні 2015 року до ГУ Держземагентства у Чернігівській області з заявою про відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства на позаконкурсній основі суперечить зазначеним правовим нормам.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки є основною для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, обов`язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за волевиявленням сторін правочину чи визначатися з урахуванням інших показників, аніж ті, що встановлюються нормативною грошовою оцінкою щодо конкретної земельної ділянки, яка є предметом договору.

Оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, відсутність нормативно грошової оцінки на момент укладення правочину свідчить про недотримання сторонами вимог законодавства.

Також колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що в даному випадку прокурором доведено наявність як державного, так і суспільного інтересу, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

7.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.02.2016 №25-2509/14-16-сг прокурор у позовній заяві вказує на те, що даний наказ не відповідає вимогам закону, порушує встановлений порядок передачі прав на земельні ділянки державної чи комунальної власності, а відтак має бути визнаний недійсним та скасований, оскільки на момент отримання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки ним вже було створено Фермерське господарство "Маяк", для ведення якого ОСОБА_1 в 2015 році отримав земельні ділянки, а тому спірна земельна ділянка могла бути отримана лише юридичною особою (ФГ "Маяк") та виключно на земельних торгах, а не ОСОБА_1 як фізичною особою.

У касаційній скарзі ФГ "Давидок" вважає, що жодних обмежень щодо кількості земельних ділянок, які можуть передаватися в оренду фізичній особі, як в статтях Земельного кодексу України, так і у Законі України "Про фермерське господарство", не встановлено. Не містять зазначені законодавчі акти також і жодних зобов`язань чи вказівок для громадянина, який створив фермерське господарство, діяти виключно від імені юридичної особи. Тобто, у даній справі апеляційний суд неправильно трактує (тлумачить) норми закону, їх зміст та правовідносини, які вони регулюють та до яких мають застосуватись.

7.3. За змістом статті 22 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Статтею 31 ЗК України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За змістом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до частин другої, третьої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

7.4. Разом із тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім положень Земельного кодексу України, положеннями Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 973-IV) та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону).

У спірних правовідносинах Закон № 973-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, а Земельний кодекс України - загальним.

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону № 973-IV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону № 973-IV).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 973-IV для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом (частини друга, четверта статті 7 Закону № 973-IV).

Таким чином, спеціальний Закон № 973-IV визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону № 973-IV).

Отже, при вирішенні вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, визначений статтею 7 Закону № 973-IV як спеціального по відношенню до статті 123 ЗК України.

7.5. Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону № 973-IV заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Разом з тим відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року № 6-2902цс15, від 11 травня 2016 року № 6-2903цс15, від 18 травня 2016 року № 6-248цс16 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц.

7.6. Також з урахуванням вимог статей 7, 12 Закону № 973-IV, статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.