Справа № 560/4055/19

РІШЕННЯ

іменем України

31 січня 2020 року

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши адміністративну справу за позовом фермерського господарства "Зелений Гай" до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Зелений Гай" звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в якому просить: - визнати протиправним рішення РВ-6800541642019 від 31.10.2019 винесено державним кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру в Ізяславському районі про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; - зобов`язати вчинити дії, а саме внести відомості (змін до них) до Державного земельного кадастру та відведення земельної ділянки у власність.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що ФГ «Зелений Гай» в особі голови Федорчука Володимира Петровича звернулось до Лютарецької сільської ради про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою.

14 травня 2019 року рішенням 33 сесії сільської ради VII скликання № 8 надано дозвіл для ФГ «Зелений Гай» на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель сільськогосподарського виробництва код КВЦПЗ 01.01, для обслуговування господарських будівель і споруд на території с. Новостав, вул. Зелена, 1-А Ізяславського району Хмельницької області. В свою чергу ФГ «Зелений Гай» звернулося до Відділу Держгеокадастру в Ізяславському районі про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 29.10.2019.

Державним кадастровим реєстратором Відділу в Ізяславському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 29.10.2019 (реєстраційний номер ЗВ-9708241172019) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № РВ-6800541642019.

Позивач вважає, що відповідач неправомірно відмовив у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а тому звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 12 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив в якому останній зазначає, що Державним кадастровим реєстратором Відділу в Ізяславському районі цілком правомірно прийнято рішення про відмову у реєстрації земельної ділянки у зв`язку із тим, що підставою для внесення відомостей про земельну ділянку в Державний земельний кадастр повинен бути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки в даному випадку формується нова земельна ділянка.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій вказує, що земельна ділянка є сформованою, має межі суміжних земельних ділянок, що в свою чергу надає можливість бачити "поворотні точки" для вже встановлених меж і дане відповідає ст. 79-1 ЗК України. Зазначає, що пояснення наведені відповідачем у відзиві підлягають відхиленню.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що рішенням 33 сесії Лютарської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 14.05.2019 №8 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою» позивачу надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель сільськогосподарського призначення (господарські двори) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для обслуговування господарських будівель та споруд на території с. Новостав, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,95 га.

Відповідне рішення Лютарської сільської ради прийняте на підставі письмової заяви голови ФГ «Зелений Гай» Федорчука В .П. та ряду нормативно-правових актів.

На підставі рішення позивачем у ФОП ОСОБА_2 замовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель сільськогосподарського призначення (господарські двори) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для обслуговування господарських будівель та споруд ФГ «Зелений Гай», с. Новостав, вул. Зелена , 1-А Ізяславського району Хмельницької області .

Із відповідною документацією позивач звернувся до Державного кадастрового реєстратора Відділу в Ізяславському районі із заявою від 29.10.2019 (реєстраційний номер ЗВ-9708241172019) про реєстрацію земельної ділянки.

Державним кадастровим реєстратором розглянута заява позивача про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та за результатами розгляду прийнято рішення №РВ-6800541642019 від 31.10.2019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав: - невідповідність електронного документа установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; - невідповідність поданих документів законодавству, а саме не відповідає вимогам ст. 79-1 Земельного кодексу України та ст. 21 закону України «Про Державний земельний кадастр».

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

При вирішенні справи по суті, суд виходить з наступного.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (абз.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Регулювання відносин, що виникають при веденні Державного земельного кадастру, здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, цього Закону, законів України «Про землеустрій», «Про оцінку земель», «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про захист персональних даних», інших законів України та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (ст.4 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.1 ст.9 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (абз.5 ч.1 ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення; на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (п. "а" ч.2 ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Документація із землеустрою і технічна документація з оцінки земель подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до їх повноважень, визначених цим Законом, разом з електронним документом, що містить результати робіт із землеустрою та оцінки земель (ч.14 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру (ч.2 ст.23 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Електронний документ подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, разом із документацією, яка є підставою для такого внесення, у паперовому вигляді.

Перевірка відповідності наданого електронного документа наявним даним Державного земельного кадастру та встановленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик щодо розроблення такого документа здійснюється Державним кадастровим реєстратором, уповноваженим здійснювати внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, протягом строку, встановленого статтею 21 цього Закону для їх внесення (ч.3 ст.23 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок №1051).

Відповідно до п.67 Порядку №1051 внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку.

Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України «Про Державний земельний кадастр».

Заявники, зазначені у підпунктах 1 - 3 пункту 109 цього Порядку, через уповноважених ними осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та є розробниками відповідної документації із землеустрою або працюють у складі розробника - юридичної особи (далі - сертифіковані інженери-землевпорядники), мають право надсилати документи, зазначені у підпунктах 1 - 3 пункту 110 цього Порядку, Державному кадастровому реєстраторові в електронній формі за електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника засобами телекомунікаційного зв`язку та отримувати за власним бажанням документи, зазначені в абзаці шостому пункту 73, підпунктах 4, 6 пункту 75, пункті 77, підпункті 1 пункту 87 цього Порядку, в електронній формі за електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора (п.110-1 Порядку №1051).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації), у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про землеустрій»; 3) електронний документ (п.110 Порядку №1051).

Державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру: 1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє: відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку; електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку; 2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91 - 137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14 (п.73 Порядку №1051).

Державний кадастровий реєстратор протягом строку, встановленого пунктом 73 цього Порядку, перевіряє електронний документ на відповідність: 1) даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів); 2) вимогам до змісту, структури і технічних характеристик такого документа згідно з додатком 1; 3) даним документації із землеустрою та оцінки земель (п.74 Порядку №1051).

Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій: здійснює державну реєстрацію земельної ділянки: - за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці; - відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки); - робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку; - надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування; - приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77 - 85 цього Порядку в разі: - невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту; - розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; - розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; - подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі (п.111 Порядку №1051).

З урахуванням викладеного підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки є вичерпний перелік обставин, викладених в п. 111 Порядку №1051.

В правовідносинах, що є предметом судового розгляду, підставою для відмови у державній реєстрації зазначено невідповідність електронного документа установленим вимогам.

З цього приводу суд зазначає наступне.

У разі невідповідності електронного документа вимогам, зазначеним у пункті 74 цього Порядку, Державний кадастровий реєстратор: 1) складає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру протокол проведення перевірки електронного документа за формою згідно з додатком 16; 2) повертає заявникові документацію із землеустрою та оцінки земель без позначки, зазначеної у пункті 75 цього Порядку, разом з електронним документом, протоколом його перевірки та іншими документами для виправлення зазначених у протоколі проведення перевірки електронного документа помилок та подання документів разом з цим протоколом для проведення повторної перевірки (п.77 Порядку №1051).

У протоколі проведення перевірки електронного документа зазначаються:… відомості про невідповідність даних електронного документа вимогам, зазначеним у пункті 74 цього Порядку (пп.7 п.78 Порядку №1051).

Протокол проведення перевірки підписується Державним кадастровим реєстратором та засвідчується його печаткою (п.78 Порядку №1051).

Суд дослідив протокол проведення перевірки електронного документа №ПП-6800308102019 від 31 жовтня 2019 року щодо заяви №ЗВ-9708241172019 та встановив, що дані електронного документу відповідають: - наявним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним індексних кадастрових карт (планів), відомостям про інші об`єкти Державного земельного кадастру, їх кількісним, якісним характеристикам та відомостям про призначення оцінки земельної ділянки); - даним документації із землеустрою або оцінки земель.

Протокол проведення перевірки електронного документа не містить підпису Державного реєстратора та не засвідчений його печаткою.

Суд дослідив форму рішення та зазначає, що в ньому відсутня така підстава для відмови у внесенні відомостей, як «невідповідність електронного документа установленим вимогам, а саме: ...», натомість форма рішення містить зовсім інше формулювання для відмови - «електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа».

Тобто, для того, щоб мати правову підставу для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у вигляді невідповідності електронного документу установленим вимогам, такі невідповідності повинні бути відображені в протоколі проведення перевірки електронного документу, який скріплено підписом Державного кадастрового реєстратора та засвідчений його печаткою.

Відображення в протоколі проведення перевірки електронного документа записів «відповідає» в двох блоках перевіряємих відомостей, навпаки вказує на відповідність електронних документів установленим вимогам, як наслідок позбавляє спірне рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ознак вмотивованості та обґрунтованості.

Окремо суд звертає увагу, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, оскільки ним самостійно вчинено записи, які не передбачені формою рішення, а саме: в графу «електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа"» вписано інформацію, яка підлягає відображенню в графі «невідповідність поданих документів законодавству, а саме: ...».

Також суд вважає за необхідне надати оцінку й зазначеним відповідачем підставам для відмови у внесенні відомостей про земельні ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону №3613-VI Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За приписами статті 9 цього Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор, зокрема, здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні.

Статтею 21 Закону №3613-VI визначено, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні.

Згідно із статтею 22 Закону №3613-VI документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати вимогам законодавства.

Частиною шостою статті 24 цього Закону передбачено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

Зміст наведених норм свідчить, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюються державними кадастровими реєстраторами за результатами перевірки поданих на реєстрацію документів на відповідність їх вимогам законодавства. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

Суд встановив, що відповідач вважав, що подані для внесення відомостей до Державного земельного кадастру документи не відповідають вимогам законодавства.

Суд також звертає увагу на той факт, що забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Крім того, дослідженням наданого проекту землеустрою, розробленого ФОП " ОСОБА_2 " суд встановив його відповідність вимогам ст. 50 Закону № 858-IV.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач не вказав, у чому саме полягає невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Всім переліченим вимогам спірне рішення не відповідає з наведених вище підстав, а отже є протиправними, враховуючи й наступне.

Визначена проаналізованим вище законодавством процедура внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру передбачає в своєму складі таку послідовність дій: перевірка відповідності поданого електронного документа вимогам саме до електронного документа; в разі його відповідності цим вимогам наступним етапом є перевірка документів, які подані у складі електронного документа, вимогам законодавства. Відповідно на цих двох етапах Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком №1051 визначені різні підстави для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

Відповідач в даному випадку застосував до електронного документа ті підстави для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, які мають застосовуватись на наступному етапі перевірки документів, встановивши при цьому відповідність електронного документа вимогам саме до електронних документів.

Але навіть і вказані підстави не знаходять свого підтвердження, про що зазначено судом вище.

Стосовно зобов`язання відповідача вчинити певні дії суд зазначає наступне.

Повноваження суду при вирішенні справи врегульовано статтею 245 КАС України, згідно якої, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. ( п. 4 ч. 2, ч. 4 цієї статті).

Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Прийняте рішення, дія або бездіяльність суб`єкта владних повноважень в ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого органу в порядку передбаченому законодавством.

Суд є правозастосовуючим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

З наведеного суд приходить до висновку, що позивач обрав неналежний спосіб судового захисту.

Відповідно до положень абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є покладення на відповідача обов`язку повторно розглянути заяву позивача від 29 жовтня 2019 року №ЗВ-9708241172019 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, що відповідає ч. 4 ст. 245 КАС України.

До того ж сама Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покладає на національний суд відповідальність за здійснення правосуддя.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Конвенційний принцип «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, а тому адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фермерського господарства "Зелений Гай" до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру в Ізяславському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 31 жовтня 2019 року №РВ-6800541642019.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в особі Державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру в Ізяславському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Заїки Петра Леонідовича повторно розглянути заяву від 29 жовтня 2019 року №ЗВ-9708241172019, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь фермерського господарства "Зелений Гай" 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

Фермерське господарство "Зелений Гай" (вул. Зелена, 10,Новостав,Ізяславський район, Хмельницька область,30324 , код ЄДРПОУ - 32498018)

Відповідач:

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)

Головуючий суддя

О.П. Шевчук