Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 січня 2020 р. справа № 520/6115/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Василенко А.А.,

позивача - Ваца О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії управління служби персоналу ДФС України щодо недопуску ОСОБА_1 до участі у проведенні конкурсу на посаду директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС, що був проведений на підставі наказу ДФС України №1993-0 від 22.10.2018 року "Про оголошення конкурсу", протиправними;

- скасувати результати конкурсу на посаду директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС, що був проведений на підставі наказу ДФС України №1993-0 від 22.10.2018 "Про оголошення конкурсу";

- визнати бездіяльність управління служби персоналу ДФС України щодо не надсилання ОСОБА_1 як кандидату письмового повідомлення про результати конкурсу на посаду директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС, що був проведений на підставі наказу ДФС України №1993-0 від 22.10.2018 року "Про оголошення конкурсу", протягом п`яти днів з дня їх оприлюднення, протиправною;

- зобов`язати ДФС України вчинити певні дії - провести повторний конкурс на посаду директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що департаментом кадрової політики та роботи з персоналом ДФС його протиправно за надуманими підставами не допущено до участі у конкурсі на зайняття посади директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС. Крім того, відповідачем всупереч вимог чинного законодавства України не повідомлено ОСОБА_1 як кандидата на заміщення вакантної посади про результати конкурсу, проведеного на підставі наказу ДФС України №1993-0 від 22.10.2018 року. Вважаючи, що відповідачем порушено право ОСОБА_1 на доступ до державної служби, а також проведено конкурс на заміщення вакантної посади державного службовця без урахування його кандидатури, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання дій та бездіяльності протиправним, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року по справі №520/6115/19 скасовано, адміністративну справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

30.10.2019 зазначену справу передано раніше визначеному складу суду.

Ухвалою суду від 31.10.2019 року позовну заяву прийнято для продовження розгляду та призначено проведення підготовчого судового засідання у справі.

Ухвалою суду від 03.12.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви, просив суд прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач - Державна фіскальна служба України, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надсилав, причини неявки не повідомив.

У письмовому відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав, що при доборі та повідомленні кандидата на заміщення вакантної посади директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС діяв на підставі, в межах та порядку, визначеному ЗУ "Про державну службу" та Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, а тому підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом ДФС України №1993-0 від 22.10.2018 оголошено конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії "Б" та "В", призначення та звільнення з яких здійснюється Головою ДФС. Перелік вакантних посад визначався додатком 1 до вказаного наказу, зокрема, мав проводитись конкурс на зайняття посади директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС.

Інформація про проведення конкурсу розміщено на офіційному веб-сайті ДФС України та Національного агентства України з питань державної служби.

07.11.2018 позивач засобами поштового зв`язку надіслав до Державної фіскальної служби України заяву разом з пакетом документів про допуск ОСОБА_1 до участі в конкурсі на зайняття посади директора з питань запобігання та виявлення корупції ДФС України.

Листом Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом ДФС України №17544/В/99-99-04-05-01-14 від 09.11.2018 року "Про результати перевірки документів" повідомлено позивача, що Департаментом кадрової політики та роботи з персоналом проведено перевірку поданих документів для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Державної фіскальної служби України на відповідність їх встановленим законом вимогам, за результатами якої встановлено що надані ОСОБА_1 , особові картки державного службовця (два примірника) не відповідають вимогам Інструкції щодо заповнення Особової картки державного службовця, затвердженої наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №156, а також проінформовано, що відповідно до п.19 Порядку разом з іншими документами особа, яка виявила бажання взяти участь у конкурсі, подає оригінал посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою. Документи подані ОСОБА_2 для участі в конкурсі, містять копію зазначеного посвідчення.

Враховуючи зазначене, за результатами перевірки документів позивача повідомлено, що надані документи не відповідають встановленим Законом та Порядком вимогам та про недопуск ОСОБА_1 до тестування.

Не погодившись з відмовою у допуску до тестування, позивач 12.11.2018 року направив скаргу до конкурсної комісії ДФС та в.о. Голови ДФС на вищезазначені дії департаменту по роботі з персоналом та попросив відкласти конкурс.

23.11.2018 ДФС України направила на адресу позивача лист, яким відмовлено у задоволенні скарги, посилаючись на невідповідність поданих ОСОБА_1 документів ЗУ "Про державну службу" та Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби.

23.11.2018 року позивач направив скаргу до Національного агентства з питань державної служби, в якій просив скасувати результати конкурсу на посаду директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС, що був проведений на підставі наказу ДФС України №1993-0 від 22.10.2018 року "Про оголошення конкурсу".

Національне агентство з питань державної служби листом №8965/20-18 від 03.12.2018 скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду, з посиланням на підпункт 3 пункту 8 Порядку НАДС, скаргу подано з порушенням вимог пункту 7 цього Порядку, а саме: скарга має відповідати вимогам до звернення, установленим Законом України "Про звернення громадян", а також обов`язково містити підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та немає рішення цих органів з того самого спору.

17.12.2018 позивач надіслав до Національного агентства з питань державної служби клопотання-доповнення до скарги, в якому просив припинити протиправні дії щодо залишення без розгляду скарги від 23.11.2018 та відновити розгляд скарги.

Листом №9822/20-18 від 29.12.2018 Національне агентство з питань державної служби відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотанні-доповненні до скарги.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо недопуску позивача до участі у тестуванні, останній звернувся за відновленням своїх порушених прав з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України "Про державну службу" (далі по тексту - Закон).

Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця (ч.1 ст.3, ч.2 ст.5 Закону).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.21 Закону вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.

Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з приписами ч.1 ст.22 Закону з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що посада, на яку претендував позивач, віднесена до категорії "Б".

Конкурс на зайняття посад державної служби категорії "Б" або "В" проводить конкурсна комісія, утворена суб`єктом призначення у державному органі. (п.2 ч.1 ст.27 Закону).

Відповідно до приписів ст.28 Закону рішення конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується присутніми на засіданні членами комісії, не пізніше ніж протягом трьох календарних днів після його проведення і зберігається в державному органі, в якому проводився конкурс, протягом п`яти років.

Інформація про переможця конкурсу оприлюднюється на офіційних веб-сайтах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, та державного органу, в якому проводився конкурс, не пізніше наступного робочого дня після підписання протоколу засідання конкурсної комісії відповідно до Порядку проведення конкурсу.

Служба управління персоналом державного органу, в якому проводився конкурс, надсилає кожному кандидату письмове повідомлення про результати конкурсу протягом п`яти календарних днів з дня їх оприлюднення.

Учасник конкурсу, який не пройшов конкурсний відбір, має право оскаржити рішення конкурсної комісії щодо конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорій "Б" і "В" - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, або до суду.

Тобто, законодавцем визначено право ОСОБА_1 як учасника конкурсу оскаржити рішення конкурсної комісії щодо конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби до суду.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій управління служби персоналу ДФС України стосовно недопуску позивача до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої ст.21 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII (надалі - Закон №889-VIII, чинний на момент вчинення спірних правовідносин) вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.

Згідно з п.п.1, 3-4 ч.2 ст. 17 Закону №889-VIII керівник державної служби організовує планування роботи з персоналом державного органу, в тому числі організовує проведення конкурсів на зайняття вакантних посад державної служби категорій "Б" і "В", забезпечує прозорість і об`єктивність таких конкурсів відповідно до вимог цього Закону; забезпечує своєчасне оприлюднення та передачу центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, інформації про вакантні посади державної служби з метою формування єдиного переліку вакантних посад державної служби, який оприлюднюється; призначає громадян України, які пройшли конкурсний відбір, на вакантні посади державної служби категорій "Б" і "В", звільняє з таких посад відповідно до цього Закону.

Частиною 2 статті 18 Закону №889-VIII служба управління персоналом забезпечує здійснення керівником державної служби своїх повноважень, відповідає за реалізацію державної політики з питань управління персоналом у державному органі, добір персоналу, планування та організацію заходів з питань підвищення рівня професійної компетентності державних службовців, документальне оформлення вступу на державну службу, її проходження та припинення, а також виконує інші функції, передбачені законодавством.

Відповідно до частини першої ст.25 Закону №889-VIII особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії такі документи: копію паспорта громадянина України; письмову заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади державної служби, до якої додається резюме у довільній формі; письмову заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону; копію (копії) документа (документів) про освіту; посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою; заповнену особову картку встановленого зразка; у разі проведення закритого конкурсу - інші документи для підтвердження відповідності умовам конкурсу; декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Згідно з частиною третьою ст.25 Закону № 889-VIII особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, може додати до заяви про участь у конкурсі інші документи, крім тих, що зазначені у частині першій цієї статті, у тому числі документи про підтвердження досвіду роботи.

Відповідно до частини першої ст. 22 Закону №889-VIII з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №246 (надалі - Порядок №246, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначає процедуру проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби, метою якого є добір осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки.

Відповідно до п.19 Порядку №246 визначено, особа, яка виявила бажання взяти участь у конкурсі, подає (особисто, поштою або через Єдиний портал вакансій державної служби НАДС) Комісії або конкурсній комісії такі документи: 1) копію паспорта громадянина України; 2) письмову заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів для зайняття посади за формою згідно з додатком 2, до якої додається резюме у довільній формі; 3) письмову заяву, в якій повідомляє про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", та надає згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону; 4) копію (копії) документа (документів) про освіту; 5) оригінал посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою (у разі подання документів для участі у конкурсі через Єдиний портал вакансій державної служби НАДС подається копія такого посвідчення, а оригінал обов`язково пред`являється до проходження тестування); 6) заповнену особову картку встановленого зразка; 7) оригінали інших документів для підтвердження відповідності умовам конкурсу в разі проведення закритого конкурсу; 8) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

У разі подання документів для участі у конкурсі особисто або поштою заява, зазначена у підпункті 2 цього пункту, пишеться власноручно або з використанням комп`ютерної техніки (із проставленням власноручного підпису), а заява, зазначена у підпункті 3 цього пункту, - власноручно. Під час створення електронних документів, які подаються для участі у конкурсі через Єдиний портал вакансій державної служби НАДС, накладається електронний цифровий підпис кандидата.

Особа, яка виявила бажання взяти участь у конкурсі, може подавати додаткові документи стосовно досвіду роботи, професійної компетентності і репутації (характеристики, рекомендації, наукові публікації та інші).

Як встановлено у судовому засідання та не заперечується позивачем, документи для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади державного службовця були подані позивачем засобами поштового зв`язку, на загальних умовах прийому кореспонденції.

Порядком №246 визначено процедуру розгляду документів, поданими кандидатами для участі у конкурсі, зокрема, пунктом 22 визначено, перевірку документів, поданих кандидатами, на відповідність установленим кваліфікаційним вимогам, наявність усіх документів, передбачених пунктом 19 цього Порядку, та правильність заповнення документів, передбачених підпунктами 2, 3 та 6 пункту 19 цього Порядку, проводить на зайняття посад категорій "Б" і "В" - служба управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс.

Спеціальний структурний підрозділ НАДС або служба управління персоналом державного органу, в якому оголошено конкурс, не пізніше трьох робочих днів з дня надходження документів для участі у конкурсі повідомляє кандидатам: про результати перевірки документів, поданих особисто або поштою; про результати попередньої перевірки документів, поданих через Єдиний портал вакансій державної служби НАДС.

Кандидати, у яких досвід роботи та/або подані документи не відповідають установленим вимогам, не допускаються до тестування, про що їм повідомляє спеціальний структурний підрозділ НАДС або служба управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс.

Кандидат, якого не допущено до тестування, після усунення недоліків у поданих ним документах у межах встановленого строку для подання таких документів може подати їх повторно у передбаченому порядку. В іншому разі кандидат вважається таким, що не пройшов конкурс, про що зазначається у протоколі засідання Комісії або конкурсної комісії.

Повідомлення може здійснюватися одним із доступних способів, обраним кандидатом, зокрема у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв`язку.

Під час подання документів для участі у конкурсі через Єдиний портал вакансій державної служби НАДС копія посвідчення щодо вільного володіння державною мовою перевіряється після пред`явлення кандидатом оригіналу такого посвідчення до проходження тестування. У такому разі остаточне рішення щодо відповідності поданих документів установленим вимогам та допущення/недопущення кандидата до проходження тестування приймається спеціальним структурним підрозділом НАДС або службою управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс, за результатами перевірки копії зазначеного посвідчення, про що кандидат повідомляється особисто або в інший спосіб.

У разі невідповідності поданої через Єдиний портал вакансій державної служби НАДС копії посвідчення щодо вільного володіння державною мовою оригіналу такого посвідчення (крім випадків втрати такого посвідчення та отримання його дубліката) або непред`явлення оригінала такого посвідчення кандидат не може бути допущений до проходження тестування та вважається таким, що не пройшов конкурс.

З викладеного вбачається, що подача копії посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою допускається лише у разі подання документів для участі у конкурсі через Єдиний портал вакансій державної служби НАДС з подальшим пред`явленням кандидатом на проходження оригіналу посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою конкурсній комісії.

Однак, як встановлено судом з наявних в матеріалах справи доказів, Департаментом кадрової політики та роботи з персоналом ДФС України листом №17544/В/99-99-04-05-01-14 від 09.11.2018 повідомлено ОСОБА_1 про результати перевірки у порядку, визначеному пунктом 22 Порядку №246, а саме, про недопуск до участі у тестуванні посилаючись на невідповідність наданих ним документів, зокрема, посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою та особової картки державного службовця вимогам закону.

Враховуючи, що ОСОБА_1 надіслав документи засобами поштового зв`язку, вимога відповідача про надання оригіналу посвідчення атестації є цілком обґрунтованою та повністю відповідає чинному законодавству України, що діяло в момент вчинення спірних правовідносин.

Стосовно невідповідності вимогам законодавства заповнених карток особової справи державного службовця, суд зазначає наступне.

Наказом національного агентства України з питань державної служби №156 від 05.08.2016 року "Про затвердження форми Особової картки державного службовця та Інструкції щодо її заповнення" затверджено форму Особової картки державного службовця та Інструкцію щодо заповнення Особової картки державного службовця (далі - Інструкція №156) Зокрема, пунктом 2 та 5 розділу ІІ Інструкції №156 зазначено, що рядок "Реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності)" та пункти 1-13, 15, 16, 30, 31 заповнює претендент на посаду. Пункти 14, 17-29 заповнює працівник служби управління персоналом.

Як зазначає представник відповідача у письмовому відзиві на позов, позивачем надано два екземпляри особової картки (одна в друкованому вигляді, інша заповнена власноруч). Особова картка у печатному вигляді подана в порушення вимог Інструкції №156 із заповненими пунктами 14, 18-23, 27. Подана в рукописному вигляді особова картка державного службовця позивача містить заповнений пункт 14.

Таким чином, ОСОБА_1 при заповненні особової картки державного службовця не дотримано вимог, встановлених чинними законодавством України.

Посилання позивача на той факт, що він є діючим працівником ДФС України, а отже, його особова картка державного службовця вже перевірялась при проходженні ним конкурсу на заміщення посади заступника начальника Київської об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, не беруться судом до уваги як доказ протиправності дій відповідача, оскільки, по-перше, конкурсною комісією не ставилось під сумність достовірність інформації, внесеної позивачем в картку державного службовця, а лише вказано на невідповідність заповнення граф 14, 18-23, 27 відповідно до вимог Інструкції №156. По-друге, відповідачем не здійснювалось порівняння наданої інформації з попередньою карткою державного службовця позивача, так як відповідно до положень пункту 4 розділу 1 Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом НАДС від 22.03.2016 №64, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 15.04.2016 за №567/28697, ведення, облік та зберігання особових справ здійснює служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець (в даному випадку - Головним управлінням ДФС у Харківській області). ДФС України та Головне управління ДФС у Харківській області є різними юридичними особами, тому служба управління персоналу державного органу, до якого ОСОБА_1 подав документи для участі в конкурсі не мала можливості та обов`язку перевірити відповідність поданої особової картки на участь у конкурсі на посаду Директора департаменту з питань запобігання та протидії корупції ДФС України з особовою карткою, яка подавалась для участі в конкурсі на посаду заступника начальника Київської ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про правомірність дій управління служби персоналу ДФС України стосовно недопуску ОСОБА_1 до участі в конкурсі на заміщення посаду Директора департаменту з питань запобігання та протидії корупції ДФС України з підстав невідповідності наданих документів вимогам чинного законодавства, та відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Щодо позовних вимог про скасування результатів конкурсу на заміщення посаду Директора департаменту з питань запобігання та протидії корупції ДФС України, проведеного на підставі наказу ДФС України №1993-0 від 22.10.2018 та зобов`язання провести повторний конкурс, суд зазначає наступне.

За змістом статті 21 Закону України "Про державну службу", вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.

Положеннями частин 1 та 2 статті 23 Закону України Закон №889-VIII, інформація про вакантну посаду державної служби оприлюднюється на офіційних веб-сайтах державного органу, в якому проводиться конкурс, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, відповідно до цього Закону і Порядку проведення конкурсу.

Рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії "А" приймає суб`єкт призначення, на вакантні посади державної служби категорій "Б" і "В" - керівник державної служби відповідно до цього Закону.

Національне агентство з питань Державної служби відповідно до покладених на нього завдань та функцій, перевірило наказ ДФС України "Про оголошення конкурсу" №1993-0 від 22.10.2018 року на відповідність вимогам законодавства та, не виявивши порушень, опублікувало наказ на своєму офіційному веб-сайті інформацію щодо проведення конкурсу на заміщення вакантної посади, зокрема, директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС України.

Як вже зазначалося судом, позивач подав у встановлений строк документи для участі у конкурсі на заміщення вакантної посади директора Департаменту запобігання та протидії корупції ДФС України, проте не у визначеному порядку, у зв`язку з чим не був допущений до участі у конкурсі.

13.11.2018 конкурсною комісією проведено конкурс на заміщення вакантної посади директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС України, переможцем якого визначено ОСОБА_3 .

За приписами частини 6, 7 ст.28 Закону №899-VІІ, скарга на рішення конкурсної комісії подається не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня отримання письмового повідомлення про результати конкурсу.

Учасник конкурсу, який оскаржує рішення конкурсної комісії, зобов`язаний повідомити про це відповідну конкурсну комісію з наданням копії скарги.

Про результати розгляду скарги центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, повідомляє учасника конкурсу, який подав скаргу, не пізніше 14 календарних днів з дня надходження скарги та в разі встановлення факту порушення направляє керівнику державної служби в державному органі, в якому проводився конкурс, обов`язкову для виконання вимогу про скасування результатів конкурсу.

23.11.2018 року ОСОБА_1 в порядку досудового вирішення спору, передбаченого ст.28 Закону №899-VІІ, направив скаргу до Національного агентства з питань державної служби про оскарження результатів конкурсу.

За результатами розгляду скарги та доповнення до скарги Національне агентство з питань державної служби, відмовило у задоволенні скарги позивача.

Суд зауважує, що жодних заперечень від НАДС з приводу невідповідності умов проведення конкурсу вимогам законодавства з питань державної служби до ДФС України не надходило. Позивач інших підстав, окрім, недопуску його конкурсною комісією до участі у конкурсі суду не повідомив, належних та допустимих доказів в розумінні ст.73-76 Кодексу адміністративного судочинства України суду не надав.

Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

За таких підстав, відповідачем доведено правомірність дій та рішень за результатами проведення конкурсу проведеного на підставі наказу ДФС України №1993-0 від 22.10.2018, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності управління служби персоналу ДФС України щодо не надсилання ОСОБА_1 як кандидату письмового повідомлення про результати конкурсу на посаду директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС, що був проведений на підставі наказу ДФС України №1993-0 від 22.10.2018 року "Про оголошення конкурсу", протягом п`яти днів з дня їх оприлюднення, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 28 Закону України "Про державну службу", служба управління персоналом державного органу, в якому проводився конкурс, надсилає кожному кандидату письмове повідомлення про результати конкурсу протягом п`яти календарних днів з дня їх оприлюднення.

Разом з тим, позивач в позовній заяві стверджує, що відповідач не повідомив його в установлений строк про результати конкурсу.

У письмовому відзиві представник відповідача вказує, що ДФС України не було допущено порушення прав позивача, так як інформація про переможця конкурсу була оприлюднена на офіційному веб-сайті ДФС України 16.11.2018 та на веб-сайті НАДС. Крім того, вказує, що ОСОБА_1 , не був допущений до участі у конкурсі, вважається кандидатом, що не допущений до участі у конкурсі, у зв`язку з чим управління служби персоналу ДФС України не обтяжений обов`язком повідомляти таких осіб про результати конкурсу.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, позаяк, Закон України "Про державну службу" в статті 28 не поділяє кандидатів та таких, що допущені та не допущені до участі у конкурсі, а відтак, відповідач мав повідомити позивача в установлений законом строк про результати конкурсу, проведеного на підставі наказу ДФС України №1993-0 від 22.10.2018 року "Про оголошення конкурсу".

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідачем не надано доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про результати конкурсу на заміщення посади директора Департаменту запобігання та протидії корупції ДФС України, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", як інвалід ІІ групи.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління служби персоналу ДФС України щодо не надсилання ОСОБА_1 як кандидату письмового повідомлення про результати конкурсу на посаду директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС, що був проведений на підставі наказу ДФС України №1993-0 від 22.10.2018 року "Про оголошення конкурсу", протягом п`яти днів з дня їх оприлюднення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Роз`яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлений 31 січня 2020 року.

Суддя О.В. Панченко