Справа № 420/5765/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Лементовського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеська митниця Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у митному оформленні товарів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у митному оформленні автомобіля Сhevrolet Volt другого покоління за поданою митною декларацією UA500650.2019.011770 від 11.04.2019 року, яке оформлено у вигляді картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів № UA500650/2019/00419 від 12.04.2019 року з причин прийняття рішення про визначення коду товару № КТ-UA500650-002-2019 від 12.04.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним куплено транспортний засіб Сhevrolet Volt 2016 року випуску та з метою здійснення митного оформлення вказаного автомобілю подано до митного органу митну декларацію UA500650.2019.011770 від 11.04.2019 року, в графі 33 якої зазначений код товару - 8703901090. Разом з тим, за результатом розгляду поданих документів митним органом складено картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA500650/2019/00419 від 12.04.2019 року, з підстав прийняття рішення про визначення коду товару від 12.04.2019 № КТ-UA500650-002-2019 (змінено код товару за УКТЗЕД та опис товару). Проте, відповідно до технічної документації та висновку експерта автомобіль Chevrolet Volt другого покоління слід класифікувати за кодом УКТЗЕД 8703901090. Законних підстав для зміни на власний розсуд опису товарів на інший, ніж визначено в технічній документації, у відповідача немає.

Представником Одеської митниці ДФС до суду надано відзив на позовну заяву у якому представник відповідача зазначає, що згідно наданих декларантом до митного оформлення документів, а також, враховуючи інформацію, отриману від судового експерта Кеосак А.П. та Державної фіскальної служби України, можливо прийти до висновків про те, що автомобіль Chevrolet Volt; номер кузова (VIN) - 1 НОМЕР_1 не може вважатися транспортним засобом, оснащеними виключно електричним двигуном (одним чи декількома), оскільки у нього наявний бензиновий ДВЗ (двигун внутрішнього згоряння), який має режими руху, що використовують увесь момент бензинового двигуна внутрішнього згоряння для руху колеса; а також на високій швидкості (від 110 км/ч) бензиновий ДВЗ (двигун внутрішнього згоряння) передає обертовий момент безпосередньо на колеса. За таких підстав, було прийнято рішення про визначення коду товару від 12.04.2019 № КТ-UA500650-002-2019 з з 8703 90 10 90 на 8703 22 90 10 та прийнято картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA500650/2019/00419 від 12.04.2019 року, з підстав прийняття рішення про визначення коду товару. Таким чином, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року по справі № 420/5765/19 відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 28 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі № 420/5765/19 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 815/4665/17, в повному обсязі.

Ухвалою суду від 28 листопада 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 17 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі № 420/5765/19, в повному обсязі.

Ухвалою суду від 17 грудня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про заміну відповідача по справі.

Ухвалою суду від 24 грудня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеську митницю Держмитслужби.

Ухвалою суду від 24 грудня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеської митниці Держмитслужби до суду не з`явився, про дату, час та місце судового засідання сповіщався, причини неявки суду не повідомив, надав письмові пояснення, в яких просив суд відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

11 квітня 2019 року ОСОБА_1 подано митну декларацію № UA500650.2019.011770 для митного оформлення легкового автомобіля, що був у використанні: марка - Chevrolet, модель - Volt (другого покоління), номер кузова (VIN) - 1 НОМЕР_1 , номер шасі - нема даних; номер двигуна - не визначений, загальна кількість місць для сидіння (включаючи місце водія) - 5, призначення автомобілю - пасажирський, календарний рік виготовлення 2015 р., модельний рік виготовлення 2016 р., тип двигуна - електродвигун, потужність електродвигуна 111 кВт, робочий об`єм двигуна внутрішнього згорання допоміжного генератора - 1490м3, потужність акумуляторної батареї - 18,4 кВт/г, колісна формула - 2x4, тип кузова - хетчбек, колір червоний. Відповідно до технічної документації виробника Chevrolet Volt другого покоління 2016 м.р. є електричним транспортним засобом з розширеним діапазоном руху. Він використовує електричну систему тяги, що приводить транспортний засіб у рух в будь-який час (завжди). Електрична енергія є первинним джерелом енергії транспортного засобу, в той час як пальне є вторинним джерелом енергії. Цей транспортний засіб має два режими роботи: електричний режим та режим розширеного діапазону. В електричному режимі транспортний засіб рухається тільки за рахунок блоку електричної тяги. Він перетворює електричну енергію у механічну для приводу у рух коліс. У режимі розширеного діапазону транспортний засіб отримує енергію як від батареї так і від двигуна. В електричному режимі транспортний засіб не використовує пальне та не генерує вихлопні речовини з задньої вихлопної труби. У цьому первинному (основному) режимі транспортний засіб живиться (приводиться у дію) електричною енергією, що зберігається у високовольтній батареї. Транспортний засіб може працювати в цьому режимі до того моменту, коли у батареї остається тільки невелика кількість електричного заряду (коли батарея досягає стану з низьким зарядом). Коли транспортний засіб досягає кінця свого електричного діапазону руху (коли батарея розряджається), він переключається у режим розширеного діапазону (РРД). У цьому вторинному режимі електрична енергія генерується двигуном, який живиться від палива. Це вторинне джерело енергії розширює діапазон руху транспортного засобу. Функціонування транспортного засобу буде продовжено у режимі РРД до того моменту, коли транспортний засіб може бути підключеним до джерела електричної енергії для поповнення заряду батареї високої напруги та відновлення електричного режиму (а.с. 88-90 т. 1).

При цьому, в графі 33 митної декларації № UA500650.2019. 011770 від 11.04.2019 року декларантом вказано код товару - 8703901090.

12 квітня 2019 року Відділом ВМО № 2 митного поста "Спеціальний" Одеської митниці ДФС прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-UA500650-002-2019, яким змінено код товару, визначений в графі 33 митної декларації № UA500650.2019. 011770 від 11.04.2019 року, з 8703 90 10 90 на 8703 22 90 10, та зазначено, легковий автомобіль марки Chevrolet, модель - Volt (другого покоління), номер (VIN) - 1G1RC6S56GU129849, номер шасі - нема даних; номер двигуна - не визначений, загальна кількість місць для сидіння (включаючи місце водія) - 5, призначення автомобілю - пасажирський, календарний рік виготовлення 2015 р., модельний рік виготовлення 2016 р., тип двигуна - електродвигун, потужність електродвигуна 111 кВт, робочий об`єм двигуна внутрішнього згорання допоміжного генератора - 1490м3, потужність акумуляторної батареї - 18,4 кВт/г, колісна формула - 4/2, тип кузова - хетчбек, колір червоний. Автомобіль обладнаний трансмісією VOLTEC, що дозволяє об`єднати електродвигун із двигуном внутрішнього згоряння (ДВЗ) для зменшення споживання пального та шкідливих викидів. Автомобіль оснащений тяговим синхронним електродвигуном змінного струму та двигун-генератором, також автомобіль обладнаний 4-х циліндровим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням робочим об`ємом, який забезпечує рух автомобіля після розряду акумуляторної батареї до мінімально допустимого рівня при цьому обертаючий момент від ДВЗ може бути підсилений двигуном-генератором. ДВЗ передає обертовий момент через планетарну передачу та механізми зчеплення на колеса автомобіля. Fixed Ratio Extended Rang Mode - режим руху, у якому весь момент бензинового двигуна внутрішнього згоряння ДВЗ використовується для обертання коліс, при цьому електродвигун MGB 87 kW/280Nm допомагає ДВЗ на пікових навантаженнях та працює як генератор тільки при гальмуванні, заряджаючи основну батарею Chevrolet Volt. Електродвигун MGA відключений та не використовується (а.с. 91-93 т. 1).

12 квітня 2019 року за результатами опрацювання поданої МД митним органом винесена картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA500650/2019/00419, з підстав - порушення вимог ст. 275 Митного кодексу України, п. 2, розд. ІІ Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 в частині заповнення граф 31, 33, а саме - прийнято рішення про визначення коду товару від 12.04.2019 № КТ-UA500650-002-2019 (змінено код товару за УКТЗЕД та опис товару) (а.с. 94-95 т. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ст. 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, девятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно ч. 1 ст. 68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 69 МК України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобовязані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Законом України «Про митний тариф України» від 19 вересня 2013року №584-VII затверджено Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, якими передбачено, що класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: 1. назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: 2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3. 3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються (п.4 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД).

Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД визначено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Таким чином, класифікація товарів згідно УКТЗЕД здійснюється за назвами товарних позицій.

Згідно з Митним тарифом України, який є Додатком до Закону України «Про митний тариф України», до коду УКТЗЕД 8703 22 90 10 відносяться автомобiлi легковi та iншi моторні транспортнi засоби, призначенi головним чином для перевезення людей (крiм моторних транспортних засобів товарної позицiї 8702), включаючи вантажопасажирськi автомобiлi-фургони та гоночнi автомобiлi, з робочим об`ємом цилiндрів двигуна понад 1000 см3, але не бiльш як 1500 см3, що використовувалися не більш як 5 років.

До коду УКТЗЕД 8703 90 10 90 відносяться автомобiлi легковi та iншi моторні транспортнi засоби, призначенi головним чином для перевезення людей (крiм моторних транспортних засобів товарної позицiї 8702), включаючи вантажопасажирськi автомобiлi-фургони та гоночнi автомобiлi, інші транспортнi засоби, оснащенi електричними двигунами, інші.

Законом України від 25.11.2015 року №822-VII «Про внесення змін до Закону України «Про митний тариф України» щодо ввізного мита на електромобілі» з 01.01.2016р. код УКТЗЕД 8703 90 10 00 «транспортні засоби, оснащені електричними двигунами» замінено на наступні більш деталізовані коди: 8703 90 10 10 транспортні засоби оснащені виключно електричними двигунами (одним або декількома), 8703 90 10 90 інші.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме технічної документації автомобіль Chevrolet Volt 2016 року випуску є електричним транспортним засобом з розширеним діапазоном руху. Він використовує електричну систему тяги, що приводить транспортний засіб у рух в будь-який час (завжди). Електрична енергія є первинним джерелом енергії транспортного засобу, в той час як пальне є вторинним джерелом енергії. Цей транспортний засіб має два режими роботи: Електричний Режим та Режим Розширеного Діапазону. В Електричному Режимі даний транспортний засіб рухається тільки за рахунок блоку електричної тяги. Він перетворює електричну енергію у механічну для приводу у рух коліс. У Режимі Розширеного Діапазону транспортний засіб отримує енергію як від батареї, так і від двигуна. Ходова якість зостається, приблизно, тією ж самою у обох режимах (а.с. 20-33 т. 1).

Також, в матеріалах справи наявний висновок експертного автотоварознавчого дослідження спеціаліста з оцінки транспортного засобу № 3284/07, яким встановлено що автомобіль Chevrolet Volt належить класифікувати за кодом УКТЗЕД 8703 90 10 90 транспорті засоби, обладнання і пристрої, повязані з транспортом. Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання. Автомобiлi легковi та iншi моторні транспортнi засоби, призначенi головним чином для перевезення людей (крiм моторних транспортних засобів товарної позицiї 8702), включаючи вантажопасажирськi автомобiлi-фургони та гоночнi автомобiлi, інші транспортнi засоби, оснащенi електричними двигунами, інші (а.с. 18-19 т. 1).

Таким чином, технічна документація автомобіля Chevrolet Volt 2016 року випуску та висновок експертного автотоварознавчого дослідження спеціаліста з оцінки транспортного засобу, свідчить про те, що ввезений позивачем автомобіль Chevrolet Volt 2016 року слід класифікувати за кодом УКТЗЕД 8703 90 10 90 (транспортні засоби, оснащені електричними двигунами, інші).

При цьому, згідно приписів чинного митного законодавства України, органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. Тобто, головним чинником, який визначає класифікацію товару, є техніко-технологічна документація на нього, інша інформація. Законних підстав для зміни на власний розсуд опису товару на інший, ніж зазначено в технічній документації, у відповідача немає.

Згідно ч. 4 ст. 3 МК України, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

В свою чергу, ЗУ "Про Митний тариф України", є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, так як Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності є товарною номенклатурою Митного тарифу України.

При цьому, з урахуванням ч. 4 ст. 3 МК України якщо встановлене неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємства воно має трактуватись на користь підприємства.

Разом з тим, класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію, тоді як орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Проте, відповідачем не доведено належними доказами наявність порушень правил класифікації з боку декларанта під час ввезення на територію України автомобіля Chevrolet Volt 2016 року випуску, а тому відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про визначення коду товару від 12.04.2019 № КТ-UA500650-002-2019, та, як наслідок протиправно прийнято рішення про відмову у митному оформленні автомобіля Сhevrolet Volt другого покоління за поданою митною декларацією UA500650.2019.011770 від 11.04.2019 року, яке оформлено у вигляді картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів № UA500650/2019/00419 від 12.04.2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Так, ч. 1, 3 ст. 134 КАС України встановлено, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., відповідно до квитанції № 0.0.1474942515.1 від 24.09.2019 року (а.с. 3), а тому з Одеської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.

Представником позивача, Романюк В.І., до суду надано заяву про розподіл судових витрат, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Представником відповідача Одеської митниці ДФС надано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якому представник відповідача зазначив, що заявлений позивачем розмір витрат є завищеним та неспівмірним зі складністю справи, ціною позову та значенням справи для сторони/

Так, при вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з правничою допомогою суд враховує, що на підтвердження понесених витрат до суду надано ордер (а.с. 144 т. 1), копію посвідчення адвоката (а.с. 145 т. 1), копію договору про надання правничої допомоги (а.с. 188- 189 т. 1), копію прибуткового касового ордеру (а.с. 190 т. 1), акт прийому-передачі робіт (а.с. 191 т. 1).

Як вбачається з акта прийому-передачі робіт (наданих юридичних послуг) адвокатом Романюком В.І. щодо представництва інтересів ОСОБА_1 , сторони склали акт про прийняття наступних видів робіт:

- консультація по справі 2 год. - 500 грн.,

- правовий аналіз документів щодо митного оформлення транспортного засобу 4 год. - 1000 грн.,

- вивчення законодавчої бази та судової практики, що регулює спірні правовідносини 4 год. - 1000 грн.,

- підготовка проекту позовної заяви 4 год. - 1000 грн.

- підготовка відповіді на відзив 4 год. - 1000 грн.,

- участь у судових засіданнях в суді 1-ї інстанції 2 год. (орієнтовно) - 500 грн.

Загальна кількість годин - 20 год., загальна вартість наданих послуг - 5 000 грн.

Разом з тим, визначений у акті прийому-передачі робіт розмір понесених витрат не є пропорційним та співмірним складності справи та предмету спору.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана представником позивача - адвокатом Ларіоновим С.Б., а не адвокатом Романюк В.І.. При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що позовну заяву підготовлено безпосередньо адвокатом Романюк В.І. матеріали справи не містять.

Крім того, під час розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в суді, інтереси позивача представляли три представника - Ларіонов С.Б., Коваленко І.В., Романюк В.І. Тобто, адвокат Романюк В.І. не був єдиним представником позивача, Сеніва М.О.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що адвокат Романюк В.І., як представник Сеніва М.О. представляв інтереси позивача в судових засіданнях (підготовчих та судових), які в загальному тривали не повних 3 години, подавав відповідь на відзив, заяви та клопотання з процесуальних питань.

За таких підстав, враховуючи вищевикладене, з урахуванням принципу пропорційності та співмірності, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо суми витрат та переліку наданих юридичних послуг, зазначених в акті прийому-передачі робіт, пов`язаних з розглядом даної справи, суд дійшов висновку, що з Одеської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-а), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-а) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у митному оформленні товарів, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у митному оформленні автомобіля Сhevrolet Volt другого покоління за поданою митною декларацією UA500650.2019.011770 від 11.04.2019 року, яке оформлено у вигляді картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів № UA500650/2019/00419 від 12.04.2019 року.

Стягнути з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-а) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 31 січня 2020 року.

Суддя О.А. Левчук

.