Провадження № 22-ц/811/1396/19 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 80

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Крайник Н. П.

суддів: Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П.

при секретарі: Куцику І. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 04 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення недорахованої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, -

в с т а н о в и в:

20.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому уточнивши позовні вимоги (а.с. 46, 47, 121, 122 Том № 2) просить стягнути із ЛМКП «Львівтеплоенерго» на його користь недораховану заробітну плату за період з 01.01.2010 р. по 27.10.2017 р. в сумі 97 319,57 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати в сумі 64 137,24 грн., 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 04.01.2001р. по 27.10.2017 р. працював у ЛМКП «Львівтеплоенерго». 04.01.2001 р. був прийнятий на посаду тракториста в автотранспортний цех, 16.10.2001 р. переведений водієм першого класу. 27.10.2017 р. звільнений за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України. 18.03.2011 року професія «водій автомобіля» була перейменована на «водій автотранспортного засобу», згідно наказу № 63 від 18.03.2011 р. Зазначає, що починаючи з січня 2010 року та по дату звільнення ЛМКП «Львівтеплоенерго» порушувало законодавство про працю, що призвело до недорахування та недоплати йому за вищевказаний період заробітної плати. Так, при нарахуванні йому заробітної плати відповідач не дотримувався умов колективного договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» на 2009-2010 та 2012-2013 роки; галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення на 2010-2012 роки; регіональної угоди між Львівською обласною державною адміністрацією, об`єднанням роботодавців та профспілковими об`єднанням Львівської області на 2010-2011 роки; територіальної угоди між Львівською обласною державною адміністрацією, об`єднання роботодавців та профспілковими об`єднанням Львівської області на 2012-2014 роки, згідно з якими мінімальна тарифна ставка (оклад) за просту некваліфіковану працю встановлюється у розмірі не нижче визначеної законодавством мінімальної заробітної плати, а мінімальна тарифна ставка робітника І розряду встановлюється у розмірі не менше 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом, також, відповідно до регіональної угоди на 2010-2011 роки застосовується коефіцієнт співвідношень тарифної ставки робітника І розряду(автомобільний транспорт), для водіїв вантажних автомобілів 1 групи (бортові автомобілі, автомобілі-фургони загального призначення) вантажопідйомністю автомобілів (в тонах) від 5т до 7т - 1,64 та згідно додатку № 4 до тарифної частини територіальної угоди на 2012-2014 роки коефіцієнт співвідношень місячної тарифної ставки робітників автотранспорту до встановленої галузевою угодою мінімальної тарифної ставки робітника І розряду (автомобільний транспорт), для водіїв вантажних автомобілів 1 групи (бортові автомобілі, автомобілі-фургони загального призначення) вантажопідйомністю автомобілів (в тонах) від 5т до 7т даний коефіцієнт -1,64. Натомість, відповідачем всупереч вищевказаним положеням законодавства самостійно встановлювався розмір мінімальної тарифної ставки робітника І розряду з суттєвим заниженням розміру мінімальної заробітної плати, що призвело до ненарахування та, відповідно, невиплати в повному розмірі заробітної плати за спірний період. Крім того, зазначає, що положення міської угоди на 2009-2010 рік, 2012-2013 рік діють безпосередньо і є обов`язковими для врахування під час укладання колдоговорів на підприємствах, установах, організаціях, що перебувають у міській комунальній власності. А відповідно до п. 4.5. угоди між виконавчим комітетом Львівської міської ради та Об`єднанням профспілок Львівщини на 2009-2010 роки міськвиконком забезпечує при розробці умов оплати праці працівників підприємств житлово-комунального господарства міста Львова застосування положень тарифної частини діючої регіональної угоди на відповідний період. Невід`ємною частиною угоди на 2012-2013 рік є тарифна частина, яка регулює питання оплати праці працівників підприємств житлово-комунального господарства, яка набирає чинності з 01.01.2012р. Відповідно до п. 4.3. даної угоди міськвиконком забезпечує при розробці умов оплати праці працівників підприємств житлово-комунального господарства м. Львова застосування положень тарифної частини діючої даної угоди на відповідний період, а відповідно до п. 4.10. даної угоди – забезпечує на комунальних підприємствах, установах і організаціях постійний контроль за дотриманням норм генеральної, галузевих і регіональної угод, колективних договорів та законодавства про працю. При нарахуванні заробітної плати за спірний період належні показники відповідачем не враховувались. Проведеною у І кварталі 2014 року ревізією фінансово-господарської діяльності ЛМКП «Львівтеплоенерго» за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р. встановлено невідповідність розміру мінімальної тарифної ставки робітника І розряду вимогам чинного нормативного законодавства, положенням галузевої, територіальної угод та умовам колективного договору, внаслідок чого такий розмір був заниженим. Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 14.11.2013 р. директора ЛМКП «Львівтеплоенерго» притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП щодо порушення вимог законодавства про працю. Окремою ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 26.02.2015 р. по справі за позовом Первинної профспілкової організації ТЕЦ ЛМКП «Львівтеплоенерго» до ЛМКП «Львівтеплоенерго» (третя особа: Первинна профспілкова організація ЛМКП «Львівтеплоенерго») про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання провести виплату заробітної плати працівникам було встановлено факт порушення відповідачем умов колективного договору, умов галузевої та територіальної угод щодо неврахування відповідачем при встановленні розміру мінімальної тарифної ставки робітника І розряду розмірів мінімальних заробітних плат. У зв`язку з протиправним не нарахуванням належних до виплати сум заробітної плати, та відповідно, не виплатою цих сум, просить стягнути недораховану заробітну плату та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Стягнуто з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 недораховану заробітну плату за період з 01.01.2010 року по 27.10.2012017 року в сумі 97 319 грн. 57 коп. без утримання податків та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплат в сумі 64 137 грн. 24 коп. Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржило Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго».

Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що в розрахунку розміру недорахованої заробітної плати за період з 01.01.2010 року по 27.10.2012017 року позивач використав коефіцієнт 1,37, який не застосовується до водіїв автомобільного транспорту, оскільки такий не передбачений жодним нормативно-правовим актом. Зазначає, що тарифна частина регіональної угоди на 2010-2011 роки передбачає застосування для водіїв лише двох коефіцієнтів: коефіцієнта 1,2, що множиться на мінімальну заробітну плату та закріплений у галузевій угоді та коефіцієнта 1,64. Формула заробітної плати водіїв вперше закріплена територіальною угодою між Львівською ОДА, об`єднанням роботодавців та профспілковими об`єднаннями Львівської області на 2012 -2014 роки. Зокрема, передбачено формулу розрахунку місячної тарифної ставки робітників автотранспорту: мін. з/плата * 1,2 * Z, де Z - це коефіцієнт співвідношення по підгалузях та за видами та типами автотранспорту (1,64), жодних інших коефіцієнтів у формулі не наведено. Наступна територіальна угода була прийнята на 2015-2017 роки, вона також містить аналогічну формулу, згідно якої мінімальна зарплата множиться на галузевий коефіцієнт (1,2) та на коефіцієнт співвідношення по підгалузях та за видами та типами транспорту (1.64). Таким чином, застосування коефіцієнта 1,37 до розрахунку розміру недорахованої заробітної плати, стягнутої на користь позивача, є необгрунтованим. Зазначає, що угода між виконавчим комітетом Львівської міської ради, Об`єднанням профспілок Львівщини та Львівським обласним об`єднанням організацій роботодавців на 2012-2014 рр. (Міська угода), на яку посилається представник позивача в обґрунтування своїх позовних вимог, не була зареєстрована в Мінсоцполітики та не доведена до відома профспілковим комітетам, а тому носить консультативний характер, не є нормативно-правовим актом і не є обов`язковою для застосування. Крім того, підприємству не було відомо про існування такої угоди, вона не доведена до відома працівників, не опублікована в паперових виданнях та мережі інтернет. Зазначає, що обов`язковими для виконання їх сторонами є територіальні угоди. Вважає, що застосувавши при вирішенні спору Міську угоду, районним судом порушено норми Закону України «Про колективні договори і угоди», оскільки така не є для ЛМКП «Львівтеплоенерго» актом локально-правової дії. Крім того, зазначає, що в порушення вимог процесуального закону районний суд в оскаржуваному рішенні не навів мотивів, за яких не взяв до уваги посилання відповідача на необхідність застосування формули розрахунку заробітної плати водія автотранспортного засобу, що наведена у Територіальній угоді.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В засіданні суду апеляційної інстанції представники ЛМКП «Львівтеплоенерго» Негря Г.Ю., Колодій Г.С. скаргу підтримали з підстав, наведених у ній, просили скаргу задоволити, рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

До матеріалів справи додатково долучили письмові пояснення, у яких зазначили що згідно ч. 3 ст. 97 КЗпП України конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Накази про зміни в оплаті праці працівників (її підняття), видаються директором підприємства за погодженням з первинною профспілковою організацією. На виконання даних наказів, відділом організації праці і заробітної плати ЛМКП «Львівтеплоенерго»: формується тарифна сітка (схема посадових окладів) на основі тарифної ставки робітника 1 розряду, з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень, розмірів тарифних ставок за видами робіт та кваліфікаційних коефіцієнтів; розробляється штатний розклад із врахуванням нової схеми посадових окладів (тарифної сітки) та подається на погодження в Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради. Виплата заробітної плати у ЛМКП «Львівтеплоенерго» регулюється наказами «Про зміни в оплаті праці працівників» від 21.07.2010 р. №186, від 23.04.2012 р. №150 від 29.04.2013 р., №170 від 30.04.2014 р. №176, та 27.06.2014 р. №264, які є чинними. Дані накази підприємства належать до правових актів локального характеру, котрі містять норми права, які регулюють конкретні правовідносини і є обов`язковими до застосування на підприємстві, крім того, такі були погоджені первинною профспілковою організацією. Розрахунок позовних вимог позивачем проведено невірно, із застосуваннам некоректних коефіцієнтів. Позивач працював у ЛМКП «Львівтеплоенерго» водієм автомобіля, з 18.03.2011 року цю професію перейменували на «водій автотранспортного засобу». Позивач вірно зазначив, що мінімальна тарифна ставка робітника першого розряду встановлюється у розмірі не менше 120 відсотків мінімальної заробітної плати встановленої законом (п. 1.1.3 галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України" та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2012 роки). Тарифна частина регіональної угоди між Львівською ОДА, об`єднанням роботодавців та профспілковими об`єднаннями Львівської області на 2010 -2011 роки передбачає застосування розміру мінімальної тарифної ставки робітника першого розряду, що закріплений у галузевій угоді. Додаток № 4 до тарифної частини регіональної угоди на 2010-2011 роки передбачає застосування коефіцієнта 1,64 для водіїв вантажних автомобілів І групи з вантажопідйомністю від 5 до 7 тонн. Коефіцієнт 1,64 застосовувався відповідачем при нарахуванні заробітної плати позивачу. Однак, при розрахунку належних йому , на його думку сум, позивач також використав і коефіцієнт 1,37, який не застосовується до водіїв автомобільного транспорту, оскільки застосування такого до водіїв не передбачено жодним нормативно-правовим актом. Тарифна частина регіональної угоди на 2010-2011 роки передбачає застосування для водіїв лише двох коефіцієнтів: коефіцієнта 1,2, що множиться на мінімальну заробітну плату та закріплений у галузевій угоді та коефіцієнта 1,64. Формула заробітної плати водіїв вперше закріплена територіальною угодою між Львівською ОДА, об`єднанням роботодавців та профспілковими об`єднаннями Львівської області на 2012 -2014 роки. Зокрема, передбачено формулу розрахунку місячної тарифної ставки робітників автотранспорту: мін. з/плата * 1,2 * Z, де Z - це коефіцієнт співвідношення по підгалузях та за видами та типами автотранспорту (1,64), жодних інших коефіцієнтів у формулі не наведено. Наступна територіальна угода була прийнята на 2015-2017 роки, вона також містить аналогічну формулу, згідно якої мінімальна зарплата множиться на галузевий коефіцієнт (1,2) та на коефіцієнт співвідношення по підгалузях та за видами та типами транспорту (1.64). Таким чином, застосування коефіцієнта 1,37 до позивача є юридично необгрунтованим. У зв`язку з наведеним, ЛМКП «Львівтеплоенерго» здійснило контррозрахунок вимог наступним чином: за період з січня 2010 року до грудня 2015 року, було враховано зміну розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в Законах України «Про державний бюджет» на відповідні роки та застосовано коефіцієнти 1,2, 1,64. Сума недорахованої з/п становить 1409 грн. З січня 2010 по грудень 2013 року заробітна плата позивачу виплачувалася у більшому розмірі, ніж це передбачало законодавство. Крім того, покликається на пропуск позовної давності.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 проти задоволення скарги заперечили, просили у задовленні скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.

Крім того, пояснили, що формула розрахунку тарифної ставки водія була передбачена міською угодою на 2012-2013 роки, яка була підписана Львівським міським головою, головою Об`єднання профспілок Львівщини, головою правління Львівського обласного об`єднання організацій роботодавців, виконавчим комітетом Львівської міської ради, Об`єднанням профспілок Львівщини, Львівським обласним об`єднанням організацій роботодавців 23.02.2012 р. Положення вказаної угоди діють безпосередньо і є обов`язковими для розгляду сторонами під час укладання колдоговорів на підприємствах, установах, організаціях, що перебувають у міській комунальній власності. Невід`ємною частиною даної угоди є тарифна частина, яка регулює питання оплати праці працівників підприємств житлово-комунального господарства, яка набирає чинності з 01.01.2012 р. Зокрема, в Додатку № 4 до тарифної частини міської угоди на 2012-2013 роки «Коефіцієнти співвідношень тарифної ставки робітників до тарифної ставки робітника 1-го розряду основної професії» було передбачено формулу розрахунку тарифної ставки водія за окремими групами: (Мін. З.П.) * 1,2 * (коеф-т по підгалузі) * (коеф-т за вантажопідйомністю, групами та розміром двигуна). Разом з тим, відповідач визнавав і фактично застосовував формулу розрахунку тарифної ставки водія за окремими групами, за умовами якої тарифна ставка водіїв розраховувалася за такою формулою: мін. з/плата*1,2*(коефіцієнт по підгалузі)*(коефіцієнт за вантажопідйомністю, групами та розміром водія), але відповідач суттєво занижував розмір мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду з суттєвим заниженням розміру мінімальної заробітної плати. Крім того, в тарифній частині регіональної угоди на 2008 – 2009 роки в п. 4 було зазначено, що розміри основної заробітної плати (тарифні ставки, відрядні розцінки, посадові оклади) працівникам підприємств житлово-комунального господарства області встановлюються в залежності від кваліфікації працівника, складності і умов роботи за повністю виконану місячну, денну, погодинну норму праці з дотриманням норм і гарантій, визначених чинним законодавством і цією угодою. До цієї тарифної частини були розроблені додатки з відповідними коефіцієнтами (зокрема, додаток №1, додаток №6). В додатку №1 був передбачений коефіцієнт за основними підгалузями та видами робіт „Експлуатація обладнання котелень, теплових та електричних мереж – 1,37”, який фактично застосовувався відповідачем, хоча ним це заперечується. Відповідно до класифікатора професій ДК 003:2005, який діяв з 01.04.2006 р. до 01.11.2010 р. та чинного станом на даний час класифікатора професій ДК 003:2010 професія з кодом 8322.2. «Водій автотранспортних засобів» відноситься до «Робітників». Тому, тарифна ставка позивача розраховується так само як тарифна ставка для будь-якого іншого робітника ЛМКП «Львівтеплоенерго»: тарифна ставка робітника І розряду розраховується від мінімальної заробітної плати за некваліфіковану працю помноженого на коефіцієнт 1,2 та коефіцієнт співвідношень мінімальної тарифної ставки робітника 1-го розряду за підгалузями та видами робіт до встановленої галузевою угодою мінімальної тарифної ставки робітника 1-го розряду. Після визначення розміру цієї тарифної ставки робітника 1 розряду (Мін. З.П.*1,2*1,37) вона множиться на коефіцієнт 1,64 (коефіцієнт за видами та типами автотранспорту).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст. 96 КЗпП України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики /довідники/.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Формування тарифної сітки /схеми посадових окладів/ провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних /міжпосадових/ співвідношень розмірів тарифних ставок /посадових окладів/. Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації /профспілковим представником/.

Згідно із ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими /регіональними/ угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації /профспілковим представником/, що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок /окладів/ і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» визначено, що тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював у ЛМКП «Львівтеплоенерго» з 04.01.2001р. по 27.10.2017р., що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 25, 26 Том №1).

04.01.2001 р. позивач прийнятий на посаду тракториста в автотранспортний цех, 16 жовтня 2001 року переведений водієм першого класу, 18 березня 2011 року професія «водій автомобіля» була перейменована на «водій автотранспортного засобу» згідно наказу № 63 від 18.03.2011р. та 27 жовтня 2017 року звільнений за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до п. 1.1.3 галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення на 2010-2012 роки мінімальна тарифна ставка (оклад) за просту некваліфіковану працю встановлюється у розмірі не нижче визначеної законодавством мінімальної заробітної плати, а мінімальна тарифна ставка робітника I розряду - у розмірі не менше 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом (а.с. 85 Том №1).

Згідно з тарифною частиною регіональної угоди між Львівською обласною державною адміністрацією, об`єднанням роботодавців та профспілковими об`єднанням Львівської області на 2010-2011 роки встановлено мінімальну тарифну ставку робітника І розряду у розмірі, передбаченому в галузевій угоді між Міністерством ЖКГ України та ЦК профспілки працівників ЖКГ, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2011 роки (а.с. 161-182 Том №1).

Додатком № 4 до тарифної частини регіональної угоди на 2010-2011 роки встановлено коефіцієнти співвідношень тарифної ставки робітників до тарифної ставки робітника І розряду (автомобільний транспорт). Для водіїв вантажних автомобілів 1 групи (бортові автомобілі, автомобілі-фургони загального призначення) вантажопідйомністю автомобілів (в тонах) від 5т до 7т, даний коефіцієнт становить 1,64. (а.с.160 Том №1).

Колективним договором ЛМКП «Львівтеплоенерго» на 2009-2010 роки встановлено годинні тарифні ставки для водіїв (а.с. 131 Том №1).

Згідно з тарифною частиною територіальної угоди між Львівською обласною державною адміністрацією, об`єднання роботодавців та профспілковими об`єднанням Львівської області на 2012-2014 роки встановлено, що оплата праці працівників підприємств житлово-комунального господарства області здійснюється із застосуванням вимог тарифної частини. Встановлено мінімальну тарифну ставку робітника 1 розряду у розмірі, передбаченому в галузевій угоді між Міністерством ЖКГ України та ЦК профспілки працівників ЖКГ, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України (а.с.183-206 Том №1).

Згідно з п. 16.2 колективного договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» на 2012-2013 роки розміри тарифних ставок і схеми посадових окладів працівників встановлюються з урахуванням мінімальних гарантій, визначених галузевою (регіональною) угодою (а.с. 139-150 Том №1).

Наказом ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 21.07.2010 № 186 встановлено з 01.07.2010 мінімальну тарифну ставку робітника І розряду в розмірі 892,80 грн. (а.с.207 Том №1).

Наказом ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 23.04.2012 № 150 встановлено мінімальну тарифну ставку робітника І розряду з 01.05.2012 в розмірі 1 042,80 грн. (а.с.208 Том №1).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , районний суд виходив з того, що у спірний період мінімальна тарифна ставка робітника І розряду для розрахунку заробітної плати позивача відповідачем визначалась у розмірі 120 % мінімальної заробітної плати, розмір якою був меншим, ніж законодавчо встановлений; відповідно до розділу І угоди між виконавчим комітетом Львівської міської ради та Об`єднанням профспілок Львівщини на 2009-2010 роки, яка була підписана Львівським міським головою п. А.Садовим та головою Об`єднання профспілок Львівщини п. Р.Дацько, виконавчий комітет Львівської міської ради, Об`єднання профспілок Львівщини, керуючись вимогами Законів України «Про колективні договори і угоди», «Про місцеве самоврядування в Україні», міськвиконком забезпечує при розробці умов оплати праці працівників підприємств житлово-комунального господарства міста Львова застосування положень тарифної частини діючої регіональної угоди на відповідний період. (а.с.87-93 Том №1). Відповідно до п. 4.3. даної угоди міськвиконком забезпечує при розробці умов оплати праці працівників підприємств житлово-комунального господарства м. Львова застосування положень тарифної частини діючої даної угоди на відповідний період, а відповідно до п. 4.10. даної угоди – забезпечує на комунальних підприємствах, установах і організаціях постійний контроль за дотриманням норм генеральної, галузевих і регіональної угод, колективних договорів та законодавства про працю. (а.с.94-106 Том №1);розміри мінімальної заробітної плати на 2012 - 2017р.р. були встановлені Законами України: „Про Державний бюджет України на 2012 рік” від 22.12.2011р. № 4282-VI, „Про Державний бюджет України на 2013 рік” від 06.12.2012р. № 5515-VI, „Про Державний бюджет України на 2014 рік” від 16.01.2014р. № 719-VIІ, „Про Державний бюджет України на 2015 рік” від 28.12.2014р. № 80-VIІ, „Про Державний бюджет України на 2016 рік” від 25.12.2015р. № 928-VIII, „Про Державний бюджет України на 2017 рік” від 21.12.2016р. № 1801-VIII і становили: на 2012 рік: з 1 січня – 1073,00 грн., з 1 квітня – 1094,00 грн., з 1 липня – 1102,00 грн., з 1 жовтня – 1118,00 грн., з 1 грудня – 1134,00 грн.; на 2013 рік: з 1 січня – 1147,00 грн., з 1 грудня – 1218,00 грн.; на 2014 рік: 1218,00 грн.; на 2015 рік: з 1 січня – 1218,00 грн.; з 1 вересня – 1378,00 грн.; на 2016 рік: з 1 січня – 1378,00 грн., з 1 травня – 1450,00 грн., з 1 грудня – 1600,00 грн.; на 2017 рік: з 1 січня – 3200,00 грн., прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня по 30 квітня – 1600,00 грн. (відповідно до ч. 6 ст. 96 КЗпП України в редакції Закону України від 06.12.2016р. № 1774-VIII мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року);з наказів ЛМКП „Львівтеплоенерго” про зміни в оплаті праці працівників № 264 від 27.06.2014р., № 40 від 02.02.2015р., № 221 від 05.06.2015р., № 176 від 30.04.2014р., грудень 2013р, № 186 від 21.07.2010р., № 151 від 23.04.2012р., № 176 від 29.04.2013р. (а.с.210-214 Том №1) вбачається, що мінімальна тарифна ставка робітника 1 розряду встановлювалася відповідачем в розмірі, який був нижчим від встановленого розміру мінімальної заробітної плати у вказані періоди, а саме: з 1 липня 2010 року мінімальну тарифну ставку робітника 1 розряду відповідач встановив у розмірі 892,8 грн. (744 х 1,2) – повинен бути розмір 1065,60 грн. (888,00 х 1,2); з 1 травня 2012 року мінімальну тарифну ставку робітника 1 розряду відповідач встановив у розмірі 1042,8 грн. – повинен бути розмір 1312,8 грн. (1094,00 х 1,2); з 1 травня 2013 року мінімальну тарифну ставку робітника 1 розряду відповідач встановив у розмірі 1106,4 грн. – повинен бути розмір 1376,4 грн. (1147 х 1,2);з 1 січня 2014 року мінімальну тарифну ставку робітника 1 розряду відповідач встановив у розмірі 1129,20 грн. – повинен бути розмір 1461,6 грн. (1218 х 1,2); з 1 травня 2014 року мінімальну тарифну ставку робітника 1 розряду відповідач встановив у розмірі 1152 грн. (960 х 1,2) - повинен бути розмір 1461,6 грн. (1218 х 1,2); з 1 липня 2014 року мінімальну тарифну ставку робітника 1 розряду відповідач встановив у розмірі 1204,8 грн. (1004 х 1,2) - повинен бути розмір 1461,6 грн. (1218 х 1,2); з 1 лютого 2015 року мінімальну тарифну ставку робітника 1 розряду відповідач встановив у розмірі 1376,4 грн. (1147 х 1,2) - повинен бути розмір 1461,6 грн. (1218 х 1,2) і т.д.; при нарахуванні заробітної плати позивачу за період січень 2010 – жовтень 2017р.р. відповідач суттєво занижував розмір мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду з суттєвим заниженням розміру мінімальної заробітної плати.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися з наступних мотивів.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є в`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Відповідно до статті 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України „Про колективні договори і угоди” № 3356-ХІІ від 01.07.1993р. (із змінами і доповненнями) положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Відповідно до п. 16.1, 16.2 Колективного договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» на 2012-2013 рр., прийнятого конференцією трудового колективу ЛМКП «Львівтеплоенерго», розміри тарифних ставок і схеми посадових окладів працівників встановлюються з урахуванням мінімальних гарантій, визначених галузевою (регіональною) угодою та територіальною угодою (додатки №3) (а.с.139-152 Том №1).

У додатку 1 до тарифної частини Регіональної угоди на 2008-2009 роки та 2010-2011 роки, яка покладена в основу колективної угоди ЛМКП «Львівтеплоенерго» зазначено коефіцієнти співвідношень тарифної ставки робітника 1 розряду за підгалузями та видами робіт до встановленої галузевою угодою мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду (групи кваліфікації). У такому наведено перелік основних підгалузей та видів робіт, на яких працівники, зайняті на цих роботах, мають право на додатковий коефіцієнт. ЛМКП «Львівтеплоенерго», як підписант цієї угоди, при нарахуванні заробітної плати працівникам застосовувало декілька коефіцієнтів згідно Додатку 1.

Коефіцієнт (1,37) застосовувався при розрахунку заробітної плати наступних професій/робіт: оператор котельні;оператор теплового пункту; апаратник хімводоочищення;

апаратник з приготування хімреагентів; слюcap з обслуговування теплових мереж.

Посада «водій автотранспортного засобу» чи будь-яка інша схожа професія у даному Додатку № 1 не значиться.

Професія водія зазначена в Додатку № 4, який передбачає коефіцієнт 1,64.

Формула розрахунку заробітної плати водіїв закріплена Територіальною угодою між Львівською ОДА, Об`єднанням роботодавців та профспілковими об`єднаннями Львівської області на 2012 -2014 роки.

Зокрема, такою передбачено наступну формулу розрахунку місячної тарифної ставки робітників автотранспорту: мін. з/плата * 1,2 * Z, де 1,2 - це мінімальна тарифна ставка робітника першого розряду, яка відповідно п. 1.1.3 Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово- комунальної галузі "Федерації роботодавців ЖКГ України" та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2012 роки встановлюється у розмірі не менше 120 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Тарифна частина Регіональної угоди між Львівською ОДА, об`єднанням роботодавців та профспілковими об`єднаннями Львівської області на 2010 -2011 роки передбачає застосування розміру мінімальної тарифної ставки робітника першого розряду, що закріплений у галузевій угоді (мін. з/п * 1,2) - це коефіцієнт співвідношення по підгалузях та за видами та типами автотранспорту водіїв вантажних автомобілів 1 групи з вантажопідйомністю від 5 до 7 тонн. Згідно додатку 4 до Тарифної частини Регіональної угоди на 2010-2011 роки цей коефіцієнт становить 1,64. Даний коефіцієнт застосовувався відповідачем при нарахуванні заробітної плати позивачу. Жодних інших коефіцієнтів у формулі не наведено.

Територіальна угода на 2015-2017 роки також містить аналогічну формулу, згідно якої мінімальна заробітна плата водія множиться на галузевий коефіцієнт 1.2 та на коефіцієнт співвідношення по підгалузях та за видами та типами автотранспорту - 1.64.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на Угоду між виконавчим комітетом Львівської міської ради, Об`єднанням профспілок Львівщини та Львівським обласним об`єднанням організацій роботодавців на 2012-2014 роки (т. зв. Міську угоду), яка ЛМКП «Львівтеплоенерго» не погоджувалася та не підписувалася, ЛМКП «Львівтеплоенерго» не брало участі в обговоренні положень міської угоди, така не була доведена до відома підприємства.

Міська угода не була не була зареєстрована Мінсоцполітики, не була опублікована в засобах масової інформації, інших друкованих виданнях чи у мережі Інтернет, її положення не були доведені до відома ЛМКП «Львівтеплоенерго», а тому при нарахуванні заробітної плати позивачу така підприємством не застосовувалася.

Враховуючи, що при нарахуванні заробітної плати позивачу відповідачем застосовувалися коефіцієнти 1,2 та 1,64, його вимоги про застосування при нарахуванні йому заробітної плати за час роботи у спірний на посаді водія додатково ще і коефіцієнта 1,37 (експлуатація устаткування котелень, теплових га електричних мереж) колегія суддів вважає безпідставними.

З наведених мотивів, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» задоволити.

Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 04 березня 2019 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення недорахованої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 30.01.2020 року.

Головуючий : Крайник Н. П.

Судді: Шеремета Н. О.

Цяцяк Р. П.