Провадження № 33/811/22/20 Доповідач: Стельмах І. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі:

судді – Стельмаха І.О.,

з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

представника Галицької митниці Держмитслужби Зирянова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 471 МК України про порушення митних правил за апеляційною скаргою представника Львівської митниці ДФС Хоми Т.Б. на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 10 грудня 2019 року,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 10 грудня 2019 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Вилучені відповідно до протоколу № 4252/20900/19 від 08.11.2019 предмети: 2 купюри номіналом 500 (п`ятсот) євро N 42076636851 та N 36056893278 – повернути ОСОБА_1 після здійснення його митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися або для повернення на митну територію держави, з якої його було ввезено (на його розсуд).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 коп.

Згідно з постановою, 08.11.2019 близько 10 год. 15 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «В» через м/п «Львів-аеропрт» Львівської митниці ДФС рейсом FR3125 «Львів-Дюссельдорф», авіакомпанії RYANAIR, в якості пасажира ОСОБА_1 , обравши формою проходження митного контролю смугу руху спрощеного митного контролю - «зелений коридор», чим своїми діями заявив про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню або, які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження.

Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідно наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018 р. «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю нею обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю. На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянину було задано запитання, щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має 11 000 євро (в еквіваленті).

Після цього пасажиру було запропоновано пред`явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці (зоні митного контрою) було перераховано та встановлено, що гр. ОСОБА_1 переміщує готівку в розмірі 11000 євро (в еквіваленті). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування в ручній поклажі. Зі слів гр. ОСОБА_1 вказана валюта належала йому особисто. Згідно офіційного курсу валют станом на 08.11.2019 загальна сума готівки, що переміщувалася через митний кордон України становить 298717,86 грн.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів на вивезення валютних цінностей пасажир не надав. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

На постанову судді представник Львівської митниці ДФС Хома Т.Б. подав апеляційну скаргу в якій просить, оскаржувану постанову суді скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти стягнення у відповідності до санкції статті, вилучений згідно з протоколом товар конфіскувати.

Апелянт вважає, що постанова судді є необґрунтованою, незаконною та не вмотивованою, висновки, викладені у постанові не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт не погоджується з рішенням суду про незастосування конфіскації предметів правопорушення, вилучених згідно з протоколом про порушення митних правил № 4252/20900/19 від 08.11.2019, оскільки переміщення валюти через митний кордон України обмежено постановою правління НБУ № 3 від 02.01.2019. Звертає увагу, що діючим законодавством не передбачено можливості звільнення правопорушника від застосування до нього основного адміністративного стягнення, зокрема конфіскації предметів правопорушення та накладання штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яка є невід`ємною частиною санкції ст. 471 МК України. Вважає, що винесена постанова не спрямована на попередження подібних правопорушень, а навпаки сприяє їх вчиненню в майбутньому та породжує почуття безвідповідальності за вчинене.

Заслухавши пояснення представника Галицької митниці Держмитслужби Зирянова О.Ю. на підтримку апеляційної скарги, ОСОБА_1 щодо законності судового рішення, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно з ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також; з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Викладений у судовому рішенні висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 4252/20900/19 від 08.11.2019; актом про проведення огляду (переогляду) транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 08.11.2019; описом предметів, вилучених у ОСОБА_1 від 08.11.2019; доповідною запискою головного державного інспектора митного поста «Львів-аеропорт» Львівської митниці ДФС Пришляк О.

На підставі наведеного, суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 471 МК України та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 грн. без конфіскації вилученої валюти.

Доводи апеляційної скарги представника митниці щодо незаконності постанови судді в частині незастосування додаткового стягнення у виді конфіскації вилученої валюти, на думку апеляційного суду, є необґрунтованими.

За вчинення правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, передбачене стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосереднім предметом порушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України - також конфіскацію цих товарів.

За змістом п. 57 ч.1 ст.4 МК України, валютні цінності є товаром.

Національне законодавство не містить будь-якого нормативного документа, який би забороняв переміщення валютних цінностей у виді готівкових коштів через митний кордон України.

Щодо визнання валютних цінностей у вигляді готівки товаром обмеженим до переміщення через митний кордон України, то суд при вирішенні даного питання звертає увагу на таке.

Обмеження, щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України визначені ст.197 МК України. Відповідно до частини першої та другої цієї статті, обмеженими до переміщення через митний кордон України є товари, митне оформлення яких здійснюється на підставі документів, які підтверджують дотримання зазначених обмежень, виданих державними органами, уповноваженими на здійснення відповідних контрольних функцій, іншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документів органами доходів і зборів передбачено законами України. Перелік таких товарів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини третьої ст.197 МК України, обмеження щодо ввезення на митну територію України чи вивезення за межі території України валютних цінностей можуть встановлюватись Національним банком України.

Як зазначалося вище, обмеження щодо переміщення через митний кордон України валютних цінностей можуть встановлюватися Національним банком України. Поєднання положень наведених нормативних документів, дає підстави стверджувати те, що для визнання валютних цінностей у вигляді готівкових коштів, в тому числі і в іноземній валюті товаром, обмеженим до переміщення через митний кордон України, необхідна наявність будь-якого документа, виданого Кабінетом Міністрів України чи Національним банком України, яким би встановлювалось те, що переміщення валютних цінностей через митний кордон України фізичними особами повинно здійснюватись на підставі відповідного дозволу.

Між тим, будь-якого нормативного документа, яким би встановлювалася необхідність отримання / видачі зазначеного вище дозволу, національне законодавство не містить.

Так, відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про валюту і валютні операції», транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Поряд із цим, відповідно до ч.3 цієї статті, порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.

Як убачається із постанови Правління Національного банку України від 02.01.2019 року № 3, якою було затверджене Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, будь-яких обмежень щодо переміщення готівкової валюти через митний кордон України фізичними особами, тобто необхідності і обов`язковості отримання будь-яких дозволів для переміщення готівкової валюти через митний кордон України, дане положення не містить.

Згідно з ч. 3 ст.197 МК України, до повноважень Національного банку України у сфері, яка охоплює переміщення валютних цінностей через митний кордон України відноситься: встановлення обмежень щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі України валютних цінностей; визначення порядку переміщення валютних цінностей через митний кордон України, у тому числі особливостей декларування валютних цінностей (зокрема визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню).

Аналіз зазначеної правової норми у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 197 МК України, вказує на те, що обмеження щодо переміщення валютних цінностей через митний кордон України та порядок переміщення валютних цінностей через митний кордон України у тому числі особливості декларування валютних цінностей та визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню, не є тотожними поняттями.

Вивчення Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверджене постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року № 3 дає підстави стверджувати те, що цим Положенням встановлюється саме порядок переміщення готівкової валюти через митний кордон України та гранична сума переміщення готівкової валюти за умови її усного декларування. Встановлення зазначеної граничної суми переміщення валюти через митний кордон України за умови її усного декларування, на думку суду, не є тотожним встановленню обмежень щодо переміщення іноземної валюти через митний кордон України, оскільки при цьому, не вимагається надання будь-яких дозволів на таке переміщення, що є однією із ознак, якими характеризуються товари, обмежені до переміщення через митний кордон України.

Наведене у свої сукупності указує на те, що валютні цінності у вигляді готівки не є товаром обмеженим до переміщення фізичними особами через митний кордон України, тому, у випадку вчинення особою порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України, якщо безпосереднім предметом порушення митних правил були валютні цінності у вигляді готівки, ці готівкові кошти не підлягають конфіскації, як товар, який не обмежений до переміщення через митний кордон України.

Крім того, звільняючи ОСОБА_1 від додаткового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації безпосереднього предмета правопорушення за ст. 471 МК України, суддя вірно врахував, що порушення митних правил полягає лише в тому, що грошові кошти не було письмово задекларовано ОСОБА_1 , і жодних інших негативних наслідків порушення не настало — державі не завдано майнової шкоди, збитків у вигляді несплати митних платежів тощо; грошова сума настільки значна, що конфіскація може істотно вплинути на майновий стан ОСОБА_1 та його родини.

Крім того в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів.

Враховуючи наведене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстав для її скасування та винесення нової постанови, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись п.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, ч.3 ст.528, п.1 ч.1 ст.531 МК України, апеляційний суд

постановив:

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 10 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ст. 471 МК України залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Львівської митниці ДФС Хоми Т.Б. - без задоволення.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах