ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2020 року

Київ

справа №369/8195/17

адміністративне провадження №К/9901/19544/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,

за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,

позивача1: ОСОБА_2,

позивача2: ОСОБА_3,

відповідача: представника Серта О.В.,

третя особа на стороні відповідача: представник не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.06.2018 у складі судді Дубас Т.В. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 у складі колегії суддів: Файдюка В.В. (головуючий суддя), Мєзєнцева Є.І., Коротких А.Ю. у справі №369/8195/17 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державне підприємство "Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва "УКРНДПІЦИВІЛЬБУД" про визнання протиправним та скасування рішення,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Позивачі - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач 1) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , позивач 2), звернулись до суду з позовом до Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Тарасівська сільська рада, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державне підприємство "Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва "УКРНДПІЦИВІЛЬБУД" (далі - ДП "УКРНДПІЦИВІЛЬБУД"), в якому просили визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 09.02.2017 №7 "Про затвердження проекту детального планування території по вул. Шевченка" (далі - Рішення №7).

2. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.06.2018 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення №7.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 скасовано рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.06.2018 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

3.1. Суд апеляційної інстанції при прийнятті вказаного судового рішення виходив виключно з того, що позивачами не було доведено порушення їх прав, свобод та інтересів оспорюваним Рішенням №7, що свідчить про відсутність у них права на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

4. Постановою Верховного Суду від 20.03.2019 скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018, а справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий судовий розгляд.

4.1. Суд касаційної інстанції при прийнятті вказаного судового рішення послався на те, що позивачі, котрі є мешканцями с. Тарасівка, звернулись до суду за захистом своїх прав, як учасники містобудівних правовідносин, пов`язаних із громадським обговоренням детального плану території цього села. Тому, суд касаційної інстанції зазначив про наявність у позивачів права на звернення до суду з даним адміністративним позовом. При цьому, під час касаційного перегляду перевірялись висновки суду апеляційної інстанції виключно у цій частині, без надання оцінки правильності застосування норм матеріального права і дотримання норм процесуального права судами під час розгляду справи по суті заявленого позову.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 залишене без змін рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.06.2018.

6. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:

6.1. Позивачі є мешканцями с. Тарасівка, зокрема, ОСОБА_2 - депутат Тарасівської сільської ради, а ОСОБА_3 - власник земельної ділянки площею 0,1118 га та співвласник квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

6.2. У свою чергу, Тарасівською сільською радою було прийнято рішення від 14.11.2014 №16, яким надано дозвіл на розробку проекту детального плану на земельну ділянку в межах с. Тарасівка, площею 5,9 га.

6.3. 23.07.2016 у газеті "Новий день" відповідачем опубліковане оголошення про початок розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті - "Детального плану території багатоквартирної житлової забудови та паркового комплексу площею 5,9 га по вул. Шевченка в с. Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області", в якому також зазначено про можливість подання пропозицій громадськості у строк до 29.08.2016.

6.4. ОСОБА_2 листом, зареєстрований за вх. №50 від 26.08.2016, надав пропозиції до вказаного проекту детального плану.

6.5. ОСОБА_3 листом, зареєстрованим за вх. №923 від 29.08.2016, надав зауваження і пропозиції до вказаного проекту детального плану.

6.6. 30.08.2016 відбулись громадські слухання щодо розгляду проекту Детального плану території багатоквартирної житлової забудови та паркового комплексу в с. Тарасівка, Києво- Святошинського району, Київської області, розробленого ДП "УКРНДПІЦИВІЛЬБУД" у 2016 році, проведення яких оформлене протоколом від 30.08.2016.

6.7. Листом Тарасівської сільської ради №519 від 21.09.2016 ОСОБА_2 повідомлено, що процедура проведення громадських слухань існує для надання можливості громадянам озвучити свої пропозиції і розглянути їх, а розробнику містобудівної документації - аргументовано відповісти та у разі необхідності виправити недоліки після обговорення. Тому, як зазначено у даному листі, прохання про розгляд пропозицій заявника на громадських слуханнях враховане, а його запрошено взяти участь у громадських слуханнях, що відбудуться 01.10.2016.

6.8. Листом Тарасівської сільської ради №559 від 28.09.2016 ОСОБА_3 повідомлено, що подані ним зауваження і пропозиції до проекту детального плану території розглянуті та вказано про невідповідність останніх нормам чинного законодавства.

6.9. 01.10.2016 відбулись громадські слухання Детального плану території багатоквартирної житлової забудови та паркового комплексу в с. Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області, розробленого ДП "УКРНДПІЦИВІЛЬБУД" у 2016 році, проведення яких оформлене протоколом від 01.10.2016, який як досліджено судами, підписаний секретарем громадських слухань, але не підписаний сільським головою Тарасівської сільської ради.

6.10. Судами попередніх інстанцій з`ясовано ту обставину, що погоджувальна комісія для розгляду пропозицій громадськості Тарасівською сільською радою не створювалася.

6.11. 22.12.2016 відбулось засідання сесії Тарасівської сільської ради, в порядок денний якого було включено питання щодо затвердження проекту Детального плану території багатоквартирної житлової забудови та паркового комплексу площею 5,9 га по вул. Шевченка в с. Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області. Проте, рішення з цього питання не було прийнято у зв`язку із недостатньою кількістю голосів.

6.12. 09.02.2017 на засіданні сесії Тарасівської сільської ради прийнято оспорюване Рішення №7, яким затверджено детальний план території в с. Тарасівна по вул. Шевченка (пункт 1).

7. Суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення про відмову у задоволенні позовних вимог виходили з того, що пропозиції та зауваження до проекту детального плану території подані позивачами з дотриманням визначеного законодавством строку, проте відповідач не надав жодних аргументованих відповідей, які б свідчили про їх врахування або відхилення. З урахуванням надходження протилежних пропозицій та зауважень від різних громадян, які не були одночасно прийняті та відхилені відповідачем, суди дійшли висновку про наявність у відповідача обов`язку щодо створення погоджувальної комісії для їх розгляду. Крім того, на переконання судів, відповідачем пропущений двотижневий строк для оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості. Наведені обставини слугували підставою для висновків суду про порушення відповідачем вимог пунктів 6, 9-11, 16 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (надалі - Порядок №555), що свідчить про порушення процедури прийняття оспорюваного Рішення №7, яке призвело до його протиправності.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

8. Відповідач - Тарасівська сільська рада, подав касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.06.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

8.1. Доводи касаційної скарги зводяться до неправильного застосування норма матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій. Скаржник наполягає, що судами не враховано, що попри наявність формальних порушень, допущених під час прийняття оспорюваного Рішення №7, доступ громадськості до ознайомлення з містобудівною документацією та можливість надати свої пропозиції щодо неї були забезпечені відповідачем. Скаржник наголошує на тому, що відповідачем до суду першої інстанції було надано копію протоколу громадських слухань від 01.10.2016, яка підписана сільським головою Тарасівської сільської ради, яку безпідставно залишено без уваги судами попередніх інстанцій. З посиланням на норми статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (надалі - Закон №3038-VI) та пункту 11 Порядку №555, скаржник зазначає про відсутність у відповідача прямого обов`язку щодо створення погоджувальної комісії для розгляду зауважень і пропозицій громадськості, оскільки конструкція цих правових норм вказує лише на можливість її створення за наявності потреби. Також, на думку скаржника, в межах заявленого позову, суди не могли надавати оцінку існуванню протилежних пропозицій і зауважень від різних громадян. Скаржник вважає, що листи відповідача №519 від 21.09.2016 та від №559 28.09.2016 слугують підтвердженням належного здійснення Тарасівською сільською радою розгляду пропозицій і зауважень позивачів з наданням на них обґрунтованих відповідей. Крім того, скаржник посилається на сплату позивачами судового збору за подання даної позовної заяви у неповному розмірі.

8.2. У судовому засіданні представник відповідача вимоги касаційної скарги підтримав.

9. Позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , подали відзив на касаційну скаргу, в якому просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

9.1. На обґрунтування відзиву зазначають, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, тому вважають доводи касаційної скарги безпідставними і необґрунтованими.

9.2. У судовому засіданні позивачі заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, підтримали.

10. Третя особа на стороні відповідача відзиву на касаційну скаргу не подала.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

11. Під час розгляду касаційних скарг колегія суддів суду касаційної інстанції враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

12. Згідно з пунктом 42 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

13. Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI передбачено, що детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

14. Частинами 1, 4 статті 16 Закону №3038-VI встановлено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 17, 18 та 19 цього Закону.

15. Частиною 1 статті 19 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

16. За змістом частин 6, 8 цієї статті Закону №3038-VI у вказаній редакції, склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

17. У свою чергу, відповідно до частин 1-2 статті 21 Закону №3038-VI у вказаній редакції, громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

18. Згідно з частиною 3 цієї статті Закону №3038-VI у вказаній редакції, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

19. Зокрема, частиною 5 статті 21 Закону №3038-VI у вказаній редакції передбачено, що оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.

20. Частинами 6-7 цієї статті Закону №3038-VI у вказаній редакції визначено, що пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право надавати, в тому числі, повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні (пункт 1 частини 7) та депутати відповідних місцевих рад (пункт 5 частини 7).

21. Також, частиною 8 статті 21 Закону №3038-VI у вказаній редакції встановлено, що для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія. Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень). У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті відповідним органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.

22. За змістом частини 9 цієї статті Закону №3038-VI у вказаній редакції, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів. Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність.

23. Отже, на місцевому рівні затвердження містобудівної документації, зокрема, детальних планів певної території, віднесене до виключних повноважень сільських, селищних, міських рад. Водночас, при реалізації цих повноважень на відповідні сільські, селищні, міські ради покладається обов`язок щодо забезпечення проведення громадських слухань проектів такої містобудівної документації, які відбуваються на етапі її розроблення і без проведення яких її затвердження забороняється. Системний аналіз норм статті 21 Закону №3038-VI дає підстави для висновку, що в межах проведення громадських слухань проектів містобудівної документації сільські, селищні, міські ради забезпечують, серед іншого, належний розгляд і врахування пропозицій громадськості у спосіб, що визначений чинним законодавством.

24. Відповідно до частини 11 статті 21 Закону №3038-VI у вказаній вище редакції, порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України.

25. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 затверджено Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (надалі - Порядок №555).

26. Згідно з пунктом 9 Порядку №555 (у редакції чинній на час спірних правовідносин), відповідно до частини шостої статті 21 Закону №3038-VI пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.

27. Судами попередніх інстанцій досліджені пропозиції до проекту детального плану території, подані позивачами, відповідали вимогам статті 21 Закону №3038-VI та пункту 9 Порядку №555, зокрема, були подані особами, яким надано право на їх подання, з дотриманням строків, визначених в оголошенні відповідача та містили усю необхідну інформацію, а також обґрунтування щодо необхідності їх подання і врахування.

28. Пунктом 11 Порядку №555 у вказаній редакції передбачено, що пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії (далі - комісія).

29. Як вбачається з наявних у матеріалах справи листів, надісланих Тарасівською сільською радою за наслідками розгляду пропозицій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до детального плану території, зміст викладених у них відповідей зводився виключно до констатації факту здійснення їх розгляду, без чіткої вказівки щодо їх прийняття (у випадку звернення ОСОБА_2 ) та наведення аргументації щодо причин їх відхилення (у випадку звернення ОСОБА_3 ), в той час як подані ними пропозиції містили декілька пунктів, які вимагали узгодження та/або відхилення. Також, зазначення у відповіді №519 від 21.09.2016 про те, що пропозиції ОСОБА_2 будуть розглянуті на громадських слуханнях, не можуть вважатися дотриманням Тарасівської сільською радою процедури їх розгляду, адже відповідно до вимог пункту 11 Порядку №555, відповідач повинен був розглянути і надати відповідь на пропозиції позивача 1 у місячний строк з дати їх надходження, тобто до 26.09.2016, в той час як громадські слухання щодо проекту детального плану території були заплановані на 01.10.2016.

30. За змістом пунктів 12, 14-15 Порядку №555 у вказаній редакції, комісія утворюється за рішенням органу місцевого самоврядування у тижневий строк після закінчення строку подання пропозицій громадськості. Комісія у двотижневий строк розглядає спірні питання та приймає рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій. Урегульовані комісією спірні питання між сторонами є підставою для внесення змін до проекту містобудівної документації. У разі неспроможності комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування під час затвердження містобудівної документації.

31. Колегія суддів касаційного суду зазначає, що приписи наведених норм конкретизують норми частини 8 статті 21 Закону №3038-VI шляхом визначення випадків, за умови настання яких вимагається створення органом місцевого самоврядування погоджувальної комісії, а саме, - у разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або якщо мають місце спірні питання. Посилання скаржника на ту обставину, що частина 8 статті 21 Закону №3038-VI визначає, що погоджувальна комісія "може" створюватись, не свідчать про наявність у відповідача альтернативних способів щодо вирішення питання про необхідність створення такої комісії у разі настання наведених випадків.

32. Проте, суди попередніх інстанцій встановили, що попри наявність невирішених пропозицій, зокрема, поданих позивачами та виникнення спірних питань за наслідками проведення громадських слухань, відповідачем не було створено погоджувальної комісії для їх вирішення.

33. Пунктом 16 Порядку №555 у вказаній редакції встановлено, що оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах

відповідних органів місцевого самоврядування.

34. Суди попередніх інстанцій з`ясували ті обставини, що оспорюване Рішення №7 опубліковане в газеті "Новий день" від 01.07.2017, а з наданих відповідачем доказів оприлюднення протоколів громадських слухань на офіційному веб-сайті Тарасівської сільської ради не можливо встановити дати здійснення такої публікації. Крім того, відповідачем не надано доказів публікації результатів розгляду пропозицій громадськості, тобто відповідей, які були надіслані на адресу громадськості. Тому, колегія суддів касаційного суду вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо порушення відповідачем вимог пункту 16 Порядку №555.

35. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що зазначені вище порушення вимог Закону №3038-VI та Порядку №555 свідчать про те, що відповідачем в межах спірних правовідносин не забезпечено належного розгляду і врахування пропозицій громадськості, що свідчить про порушення процедури прийняття Рішення №7, які мають своїм наслідком протиправність оспорюваного рішення.

36. За приписами частин 1-2 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

37. Судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень були правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права і доводи касаційної скарги цього не спростовують. Посилання скаржника на сплату позивачами судового збору за подання даної позовної заяви у неповному розмірі не свідчить про допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, яке призвело до ухвалення незаконного по своїй суті судового рішення, тому такі доводи касаційної скарги відхиляються судом касаційної інстанції.

38. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 344, 349, 355-356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.06.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі №369/8195/17 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державне підприємство "Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва "УКРНДПІЦИВІЛЬБУД" про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанову суду складено в повному обсязі 27.01.2020.

Головуючий суддя Шарапа В.М.

Судді Стародуб О.П.

Чиркін С.М.