КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2020 року справа № 320/5003/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення коштів,

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 02.08.2019 №1633 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.08.2019 №414-о/с по особовому складу;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського відділу поліції ГУ НП в Київській області;

- стягнути на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 11.07.2019 трапилася дорожньо-транспортна пригода у місті Сквира Київської області, за кермом автомобіля перебував позивач. За даним фактом 11.07.2019 слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, розпочато кримінальне провадження №62019100000000892, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Окрім того, на позивача було складено протокол за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

27.08.2019 слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Чопик В .В . винесена постанова про закриття кримінального провадження №62019100000000892 від 11.07.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку з відсутністю у діях позивача складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Постановою Сквирського районного суду Київської області від 29.08.2019 у справі №376/1829/19 за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що набрала законної сили 10.09.2019, справу закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Позивач стверджує, що не перебував у стані алкогольного сп`яніння за кермом автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди у місті Сквира Київської області 11.07.2019. Зазначає, що дорожньо-транспортна пригода сталася не з вини позивача і в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. При цьому пояснює, що він з`ясував у іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди про необхідність надання медичної допомоги, просив очевидців повідомити у поліцію про дорожньо-транспортну пригоду. Вказує, що не вчиняв дій, які унеможливлюють подальшу службу в поліції та знижують авторитет поліції серед населення.

Позивач вважає, що оскаржувані накази є протиправними, винесені з порушенням норм Кодексу законів про працю України, Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Крім того, позивач вважає, що покладені в основу оскаржуваних наказів висновки службового розслідування є хибними, а відтак оскаржувані накази, що ґрунтуються саме на висновках службового розслідування, підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, витребувано докази від сторін та призначено судове засідання на 05.11.2019.

Відповідач позовні вимоги не визнав та 11.11.2019 подав до суду відзив на позовну заяву із клопотанням про поновлення строку для подання відзиву, яке обґрунтовано великим навантаженням на працівників відділу правового забезпечення ГУНП в Київській області та значним обсягом витребуваних судом доказів, які подано до суду у строк, встановлений судом.

Приймаючи до уваги, що документи, витребувані судом, були подані до суду у строк, встановлений судом, суд визнав поважними причини пропуску відповідачем строку для подання відзиву на позовну заяву та протокольною ухвалою суду від 15.11.2019 долучив відзив на позовну заяву до матеріалів справи.

В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що 11.07.2019 до Сквирського ВП ГУ НП в Київській області надійшла інформація про дорожньо-транспортну пригоду за участі інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач зазначає, що у ході проведення службового розслідування встановлено, що 11.07.2019 близько 08.00 ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом автомобіля марки ВАЗ 2109 державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по п.Незалежності в місті Сквира, не обравши безпечного інтервалу руху, допустив контакт правим боком автомобіля з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалася на велосипеді у попутному напрямку та після чого впала на дорожнє покриття.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою поперекового відділу хребта.

Вказана подія зареєстрована до ЖЕО Сквирського ВП ГУ НП в Київській області за №2468 від 11.07.2019.

Відповідач зауважує, що 11.07.2019 працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, вказані відомості внесено до ЄРДР за №62019100000000892, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. При цьому будь-який процесуальний статус ОСОБА_1 не визначався, у порядку статті 208 КПК України останній не затримувався.

Відповідач вказує, що під час спілкування з ОСОБА_1 у працівників поліції виникла підозра, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився.

Як стверджує відповідач згідно висновку №66 від 11.07.2019, виданого КНП СРР «Сквирської ЦРЛ» щодо результату медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння - 0,8 проміле.

Зазначає, що працівниками СРПП до Сквирського ВП ГУ НП в Київській області стосовно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №082110 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Під час вищезазначеної події ОСОБА_1 перебував поза службою, у цивільному одязі без вогнепальної зброї.

Опитаний стосовно дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 пояснив, що вона сталася не з його вини, а внаслідок того, що велосипедист раптово змінив напрямок руху та допустив зіткнення з автомобілем, яким він керував. Також ОСОБА_1 додав, що в день коли сталася ДТП та напередодні він будь-яких алкогольних напоїв не вживав.

Опитаний заступник начальника Сквирського ВП ГУ НП в Київській області підполковник поліції Гіптенко Руслан Анатолійович, пояснив, що інспектор СРПП №4 Сквирського ВП ГУ НП в Київській області капітан поліції ОСОБА_1 на займаній посаді працює з червня 2017 року. За час роботи в Національній поліції України зарекомендував себе з позитивної сторони. Вимоги нормативних актів, що регламентують роботу поліції опанував в необхідному обсязі. Систематично працював над підвищенням свого професійного рівня. У співробітників та громадян користується повагою. Також пояснив, що про ДТП дізнався від чергового Сквирського ВП, після чого виїхав на місце події.

Відповідач зазначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є обставинами, які унеможливлюють подальшу службу позивача в поліції, який не повідомив про вказаний факт безпосереднього керівника, що є порушенням пп.6 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію». Крім того, ОСОБА_1 не повідомив чергову службу Сквирського ВП про ДТП за його участі, що є порушенням ч.2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію».

За результатами проведеного службового розслідування відповідач прийшов до висновку, що у діях інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського ВП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 вбачаються порушення пп. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337, пп. 1,6 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пп. а) п. 2.9 розділу 2 Правил дорожнього руху, які виразились у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що призвело до вчинення ДТП, не доповіді керівництву про обставини, що унеможливлюють подальшу службу в поліції, не інформуванні найближчого органу поліції про скоєння ДТП та вчинення дій, які знижують авторитет поліції серед населення.

Такі поступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів Національної поліції і їх працівників в очах громадськості і є несумісними із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівника поліції, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого типу стягнення - звільнення зі служби, що узгоджується із правової позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 20 жовтня 2015 року у справі №21-2440а15 та №21-2103а15.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 витребувано докази від відповідача та відкладено судове засідання на 15.11.2019.

Позивачем 09.11.2019 подано до суду відповідь на відзив, в якій позивач звертає увагу суду на те, що відповідач формально віднісся до складання відзиву на позовну заяву, побудувавши відзив на висновках службового розслідування, та не спростував доводів про те, що висновок щодо результату медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №66 від 11.07.2019 не містить будь-яких записів стосовно стану алкогольного сп`яніння в розмірі 0,8 проміле (т.2, а.с.126-128).

В судовому засіданні 15.11.2019 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 витребувано докази від відповідача та оголошено перерву у судовому засіданні до 29.11.2019.

В судових засіданнях по справі 05.11.2019, 15.11.2019 та 29.11.2019 позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

В судових засіданнях по справі 05.11.2019, 15.11.2019 та 29.11.2019 представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні 15.11.2019 судом допитано як свідка ОСОБА_1 , позивача у справі, за його згодою.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, допитавши позивача як свідка, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 10 жовтня 2011 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ: з 10.10.2011 - на посаді дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Сквирського районного відділу Головного управління МВС України в Київській області, з 05.04.2013 - на посаді інспектора слідчого відділення Сквирського районного відділу Головного управління МВС України в Київській області, згідно наказу ГУ МВС України в Київській області від 10.10.2011 №1229 о/с (т.2, а.с. 3, 4).

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 07.11.2015 №1 о/с позивач призначений як такий, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, інспектором Сквирського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (т.2, а.с.5).

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 15.04.2016 №166 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено начальником сектора реагування патрульної поліції №1 Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (т.2, а.с.6).

На підставі наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 01.06.2017 №421 о/с капітана поліції ОСОБА_1 призначено інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (т.2, а.с.7).

Пунктом 1 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 02.08.2019 №1633 інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (т.2, а.с.9).

Так, підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в наказі Головного управління Національної поліції в Київській області від 02.08.2019 №1633 зазначено порушення службової дисципліни, підпункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VІІІ, підпунктів 1, 6 частини 1, частини 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту а) пункту 2.9 розділу 2 Правил дорожнього руху, які виразились у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що призвело до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, не доповіді керівництву про обставини, що унеможливлюють подальшу службу в поліції, не інформуванні найближчого органу поліції про скоєння дорожньо-транспортної пригоди дорожньо-транспортної пригоди та вчинення дій, які знижують авторитет поліції серед населення.

У зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.08.2019 № 414 о/с, інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 з 20 серпня 2019 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Вважаючи вказані накази протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх оскарження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2 липня 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VІІІ, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин), який набрав чинності 07.11.2015.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580-VІІІ Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Як встановлено статтею 3 Закону № 580-VІІІ, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону №580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України (частина третя статті 59 Закону №580-VІІІ).

Проходження служби в поліції регулюється Законом України "Про Національну поліцію" та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону №580-VІІІ).

Частиною 1 статті 58 Закону № 580-VІІІ передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов`язків.

Обов`язки поліцейського визначені у частині першій статті 18 Закону № 580-VІІІ, відповідно до вимог якої останній зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VІІІ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до частин другої та третьої статті 77 Закону № 580-VІІІ днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

День звільнення вважається останнім днем служби.

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут Національної поліції України).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Відповідно до частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина 2 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина шоста статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 10 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Суд зазначає, що до позивача застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до частин першої та другої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Згідно з частиною дев`ятою статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:

1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;

3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією (частина десята статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок №893).

Відповідно до пункту першого розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (пункт перший розділу V Порядку №893).

Згідно з пунктами першим та другим розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Отже, службове розслідування обов`язково повинно передувати звільненню, якщо поліцейського звільняють у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України

З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2019 в Журналі єдиного обліку Сквирського відділу поліції ГУНП в Київській області за номером 2468 зареєстрований рапорт старшого інспектора-чергового Сквирського відділу поліції ГУНП в Київській області Гільченко В.Ю., адресований начальнику Сквирського відділу поліції ГУНП в Київській області, в якому зазначено, що 11.07.2019 отримано повідомлення по телефону та зареєстровано ЄО за №2468 від 11.07.2019 як ДТП з травмованими (ст.286 ч.1) (т.2, а.с.137).

В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено, що 11.07.2019 о 08:35 год. надійшло повідомлення телефоном від диспетчера швидкої медичної допомоги про те, що 11.07.2019 о 08:30 год. за адресою: Сквирський район, м. Сквира, по вул.Незалежності, поблизу буд.146 сталася ДТП, є потерпілі, заявник - диспетчер швидкої медичної допомоги.

Також в рапорті вказано, що 11.07.2019 близько 08:35 год. в м.Сквира на вул.Незалежності, інспектор сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського ВП ГУ НП в Київській області капітан поліції громадянин П., житель м.Сквира, керуючи власним автомобілем «ВАЗ-2109», допустив контакт правою боковою частиною автомобіля з місцевою жителькою громадянкоюОСОБА_9 , 1987 року народження , яка на велосипеді рухалась у попутному напрямку, останню із забиттям поперекового відділу хребта доставлено до ЦРЛ.

Судом встановлено, що наказом ГУ НП в Київській області від 16.07.2019 №1507 призначено службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського ВП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_1 (т.2, а.с.60-61).

Для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію у складі: голови - інспектора ВІОС УКЗ ГУНП в Київській області капітана поліції Безпалого П.С., членів комісії - начальника СКЗ Сквирського ВП ГУНП в Київській області майора поліції Шахова В.О., інспектора СОДГР УПД ГУНП в Київській області капітана поліції Клопенко В.С.

За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією 26.07.2019 складено Висновок службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського ВП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_1, який був затверджений начальником ГУНП в Київській області полковником поліції А.Нєбітовим (т.2, а.с.140-142).

У Висновку службового розслідування від 26.07.2019 дисциплінарною комісією встановлено, що до Головного управління 11.07.2019 з Сквирського ВП ГУ надійшла інформація про дорожньо-транспортну пригоду за участі інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У ході проведення службового розслідування встановлено, що 11.07.2019 близько 08.00 ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом автомобіля марки «ВАЗ 2109» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул.Незалежності в місті Сквира, не обравши безпечного інтервалу руху, допустив контакт правим боком автомобіля з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалася на велосипеді у попутному напрямку та після чого впала на дорожнє покриття.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою поперекового відділу хребта.

Вказана подія зареєстрована до ЖЕО Сквирського ВП ГУ за №2468 від 11.07.2019.

Службовим розслідуванням встановлено, що 11.07.2019 працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, вказані відомості внесено до ЄРДР за №62019100000000892, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. При цьому будь-який процесуальний статус ОСОБА_1 не визначався, у порядку статті 208 КПК України останній не затримувався.

У Висновку службового розслідування вказано, що під час спілкування з ОСОБА_1 у працівників поліції виникла підозра, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився.

Згідно висновку №66 від 11.07.2019, виданого КНП СРР «Сквирської ЦРЛ» щодо результату медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння - 0,8 проміле.

У зв`язку з вищевикладеним працівниками СРПП №2 до Сквирського ВП ГУ НП в Київській області стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №082110 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Під час вищезазначеної події ОСОБА_1 перебував поза службою, у цивільному одязі без вогнепальної зброї.

Опитаний стосовно дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 пояснив, що вона сталася не з його вини, а внаслідок того, що велосипедист раптово змінив напрямок руху та допустив зіткнення з автомобілем, яким він керував. Також ОСОБА_1 додав, що в день коли сталася ДТП та напередодні він будь-яких алкогольних напоїв не вживав.

Опитаний заступник начальника Сквирського ВП ГУНП в Київській області підполковник поліції Гіптенко Руслан Анатолійович, пояснив, що інспектор СРПП №4 Сквирського ВП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_1 на займаній посаді працює з червня 2017 року. За час роботи в Національній поліції України зарекомендував себе з позитивної сторони. Вимоги нормативних актів, що регламентують роботу поліції опанував в необхідному обсязі. Систематично працював над підвищенням свого професійного рівня. У співробітників та громадян користується повагою. Також пояснив, що про ДТП дізнався від чергового Сквирського ВП, після чого виїхав на місце події.

Проаналізувавши матеріали службового розслідування дисциплінарна комісія зробила висновок, що інформація щодо можливих порушень службової дисципліни інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського ВП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження.

Дисциплінарна комісія у висновках службового розслідування вважає, що у діях інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського ВП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 вбачаються порушення пп. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII, пп. 1, 6 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пп. а) п. 2.9 розділу 2 Правил дорожнього руху, які виразились у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що призвело до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, не доповіді керівництву про обставини, що унеможливлюють подальшу службу в поліції, не інформуванні найближчого органу поліції про скоєння дорожньо-транспортної пригоди та вчинення дій, які знижують авторитет поліції серед населення.

На підставі викладеного члени дисциплінарної комісії вважали б:

- інформація щодо можливих порушень службової дисципліни інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського ВП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження.

- за порушення службової дисципліни інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського ВП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.

Виходячи з матеріалів справи, суд зазначає, що за умови складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення за порушення підпункту «а» пункту 2.9 розділу 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вирішення питання про наявність в діях поліцейського, як водія транспортного засобу, складу вказаного адміністративного правопорушення належить до повноважень суду загальної юрисдикції.

Так, судом встановлено, що Начальником СРПП № 2 Сквирського ВП ГУНП в Київській області капітаном поліції Чумаком В.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 082110 від 11.07.2019 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 11.07.2019 о 08:30 год. в місті Сквира по вул.Незалежності, водій керував автомобілем ВАЗ-2109 державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Згідно медичного висновку №66 від 11.07.2019 водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив підпункт «а» пункту 2.9 розділу 2 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т.2, а.с.74-79).

Суд вважає за необхідне зазначити, що частиною 1 статті 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого визначено, що поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються, зокрема забезпечення безпеки дорожнього руху ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт.

Таким чином, порушення поліцейським правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, не пов`язане з виконанням службових обов`язків, тягне за собою адміністративну відповідальність на загальних підставах, тобто у відповідності до норм КУпАП.

Матеріалами справи, зокрема розстановками нарядів, затвердженими начальником Сквирського ВП ГУНП в Київській області, за період з 01.01.2019 по 12.07.2019, підтверджується, що позивач 10.07.2019 з 8.00 год. по 20.30 год. ніс патрульну службу по охороні громадського порядку за маршрутом №1 за денною формою наряду, а 11.07.2019 був включений до нічного наряду з несення патрульної служби по охороні громадського порядку за маршрутом №1, який починається о 20.30 год. (т.1, а.с.84-248, т.2, а.с.64-71).

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що під час дорожньо-транспортної пригоди 11.07.2019 о 08:30 год. в місті Сквира Київської області позивач перебував поза службою, у цивільному одязі без вогнепальної зброї, що слідує з Висновку службового розслідування та підтверджується розстановками нарядів Сквирського ВП ГУНП в Київській області, зокрема за період з 10.07.2019 по 11.07.2019.

Постановою Сквирського районного суду Київської області від 29.08.2019 у справі №376/1829/19 за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, які надійшли зі Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито.

Постанова Сквирського районного суду Київської області від 29.08.2019 у справі №376/1829/19 оскаржена не була та набрала законної сили 10.09.2019, про що свідчить відмітка суду на примірнику постанови суду (т.1, а.с.69-74).

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої вона ухвалена, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У постанові Сквирського районного суду Київської області від 29.08.2019 у справі №376/1829/19 суд прийшов до висновку, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, а оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, суд вважає, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

Ухвалюючи таке рішення, Сквирський районний суд Київської області в постанові від 29.08.2019 у справі №376/1829/19 виходив з того, що в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, заперечив щодо обставин, викладених в адміністративному протоколі та матеріалах, доданих до нього, так як вони суперечать фактичним обставинам справи, просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Суд у справі №376/1829/19 посилався на п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), відповідно до якого огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до норм даної Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов спеціальну підготовку (тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством).

Згідно із п. п. 6-9 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок), випливає, що огляд водіїв на стан сп`яніння проводиться поліцейським саме на місці зупинки транспортного засобу.

Згідно з п. 7 Розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння, здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським, з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до п. 5 Розділу ІІ Інструкції перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Згідно п. 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до вимог ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Підставами для проведення такого огляду у закладі охорони здоров`я є лише відмова від його проведення на місці зупинки або незгода з результатами огляду поліцейського із застосуванням спеціальних технічних засобів.

Поліцейський повинен залучити двох свідків, які можуть засвідчити факт відмови водія від проходження огляду, при цьому вони мають засвідчити та у них відбираються письмові пояснення з викладенням обставин того: в який спосіб водію пропонується пройти огляд; які є підстави в поліцейського для проведення огляду; з яких причин водій відмовився від огляду; в котрій годині йому було запропоновано та коли водій відмовився.

Сквирський районний суд Київської області в постанові від 29.08.2019 у справі №376/1829/19 зазначив, що саме за наявності вказаних підстав, перелік яких є вичерпним, на поліцейського покладено забезпечення проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я.

Як зазначив суд у справі №376/1829/19 вказані положення Інструкції повністю кореспондуються з положеннями статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, частиною 2 якої встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Відомості щодо наявності таких свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх покази повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання у відповідності до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі.

Зазначене, як вказує суд у постанові від 29.08.2019 у справі №376/1829/19, повністю зіставляється з положеннями п. 15 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС 06.11.2015 № 1376, у відповідності з якими до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Суд у постанові від 29.08.2019 у справі №376/1829/19 зазначив, що з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме з протоколу про адміністративне правопорушення, та з пояснень ОСОБА_1 , вбачається, що останньому не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів, а відразу було запропоновано пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я, на який він погодився та його було доставлено до Сквирської ЦРЛ за адресою: Київська область, м. Сквира, вул. Київська, 12.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння виданий лікарем Сквирської ЦРЛ підтвердив наявність у ОСОБА_1 алкогольного сп`яніння, проте був складений з порушеннями вимог Інструкції.

Так, пунктом 9 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 20 Розділу ІІІ Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Дослідженням матеріалів справи №376/1829/19 було встановлено, що висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння був складений з порушенням вимог Інструкції, до закінчення огляду, а саме, о 11 годині 20 хвилин медичним працівником був заповнений бланк висновку, який затверджений наказом МВС та МОЗ України 09.09.2009 №400/666, що втратив чинність на підставі вище згаданої Інструкції, хоча о 11 годині 30 хвилин проводилося повторне обстеження ОСОБА_1 на стан сп`яніння. Окрім того, як зазначено у постанові суду у справі №376/1829/19 в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про отримання ОСОБА_1 примірнику висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння відповідно до Інструкції.

Окрім того, судом у справі №376/1829/19 було виявлено, що в матеріалах про адміністративне правопорушення відсутня будь-яка інформація щодо викладення обставин відмови водія від проходження перевірки на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а саме: з яких причин водій відмовився від огляду; в котрій годині йому було запропоновано та коли водій відмовився.

Більш того, під час дослідження матеріалів, суд у справі №376/1829/19 виявив порушення в частині оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, відповідно до п. 11 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС 06.11.2015 № 1376 (із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 690 від 04.08.2017 року) при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд у постанові від 29.08.2019 у справі №376/1829/19 зазначив, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №082110 та з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вказане положення Інструкції не було виконано належним чином, оскільки ОСОБА_1 не роз`яснено його права і обов`язки, передбачені Конституцією України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить відсутність його підпису з даного приводу в протоколі.

Також при дослідженні адміністративних матеріалів у справі №376/1829/19 у суду виникли сумніви щодо неупередженості працівників поліції та уповноважених осіб з огляду на наступне.

Так, ОСОБА_6 займає посаду начальника СРПП №2 Сквирського ВП ГУНП в Київській області, та у відповідності до типової посадової інструкції начальника сектору реагування патрульної поліції Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, п. 20 - «контролює повноту і якість складання працівниками ГРПП та інших нарядів матеріалів у справах про адміністративні правопорушення, подає адміністративні матеріали керівництву відділу (відділення) поліції для подальшого їх направлення до органів, уповноважених здійснювати розгляд та виносити по них рішення, у випадку та в порядку, визначених законом», але аж ніяк самостійно складати матеріалів у справах про адміністративні правопорушення. Також згідно відповіді на адвокатський запит № 003 від 23.07.2019 ОСОБА_6 не заступав на чергування 11.07.2019, перед несенням служби інструктаж не проходив.

Крім того, в порушення вимог п.9 Розділу ІІ Інструкції (з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення) через 2,5 години після ДТП ОСОБА_1 у супроводі працівника поліції прибув до медичного закладу, який знаходиться в м. Сквира, по вулиці Київська, 12, для проведення оглядів на стан сп`яніння.

З урахуванням викладеного, суд у справі вказав, що позбавлений можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, адже ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівів.

Таким чином, Сквирським районним судом Київської області у постанові від 29.08.2019 у справі №376/1829/19, із врахуванням положення ст. 62 Конституції України, відповідно до яких, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також відсутності в матеріалах адміністративної справи належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого протиправного діяння, прийшов до висновку про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення закрита на підставі п. 1 ст. 247 КупАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на території України.

Враховуючи обов`язковість висновків постанови суду у справі про адміністративне правопорушення у межах, визначених частиною 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, розглядаючи справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої вона ухвалена, на підставі постанови Сквирського районного суду Київської області від 29.08.2019 в справі №376/1829/19 встановив відсутність в діях позивача порушення підпункту «а» пункту 2.9 розділу 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Отже, нормами частини шостої статті 78 КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

В Висновку службового розслідування дисциплінарною комісією серед іншого встановлено, що згідно висновку №66 від 11.07.2019, виданого КНП СРР «Сквирської ЦРЛ» щодо результату медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння - 0,8 проміле.

Виходячи з цих обставин відповідач наполягає на тому, що позивач під час ДТП перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Досліджуючи це питання, судом встановлено, що наданий суду Акт №66 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №66 від 11.07.2019, складений об 11.20 год. лікарем-наркологом ОСОБА_7 С. Комунального некомерційного підприємства Сквирської районної ради «Сквирська центральна районна лікарня» не містить будь-яких записів стосовно показника стану алкогольного сп`яніння позивача саме в розмірі 0,8 ‰ (т.2, а.с.103).

Складений за результатами медичного огляду Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №66 від 11.07.2019, складений лікарем-наркологом ОСОБА_7 С. Комунального некомерційного підприємства Сквирської районної ради «Сквирська центральна районна лікарня» також не містить будь-яких записів стосовно показника стану алкогольного сп`яніння позивача, а саме 0,8 ‰ (т.2, а.с.104).

Отже, посилання відповідача у Висновку службового розслідування на висновок №66 від 11.07.2019, виданий КНП СРР «Сквирська ЦРЛ», як на доказ, що підтверджує перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння 0,8 ‰, спростовується дослідженими судом доказами.

Втім, визначаючись щодо доведеності обставин наявності стану алкогольного сп`яніння та доказів, які це підтверджують, судом встановлено таке.

Так, представник позивача адвокат Сова В.А. надав суду у відповідь на адвокатський запит лист Комунального некомерційного підприємства Сквирської районної ради «Сквирська центральна районна лікарня» від 01.08.2019 №176, до якого додано копію запису №66 від 11.07.2019 в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції про проведення медичного огляду на стан сп`яніння стосовно ОСОБА_1 , з якого вбачається, що стан алкогольного сп`яніння позивача становить 0,8 ‰ (т.2, а.с.106-107).

Враховуючи, що з приводу даних обставин у постанові Сквирського районного суду Київської області від 29.08.2019 у справі №376/1829/19 було встановлено, що висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння був складений з порушенням вимог Інструкції, до закінчення огляду, а саме, о 11 годині 20 хвилин медичним працівником був заповнений бланк висновку, який затверджений наказом МВС та МОЗ України 09.09.2009 №400/666, що втратив чинність на підставі вище згаданої Інструкції, хоча о 11 годині 30 хвилин проводилося повторне обстеження ОСОБА_1 на стан сп`яніння, суд не дає оцінки таким обставинам, оскільки дані обставини є преюдиційними.

Приймаючи до уваги посилання відповідача на перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння, показник якого як стверджує відповідач становить 0,8 проміле та заперечення позивача щодо цих обставин, судом запропоновано позивачу надати суду свідчення як свідку у даній справі, на що позивач погодився.

Згідно з частиною 1 ст.93 КАС України сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Допитаний у судовому засіданні 29.11.2019 як свідок ОСОБА_1 показав суду, що 11.07.2019 близько 8 години ранку їхав до місця проживання з аптеки в м.Сквира по вул.Незалежності, в автомобілі ВАЗ-2109, зі швидкістю 40-50 км/год. Рухаючись по дорозі, помітив справа велосипед, яким керувала жінка. Проїжджаючи біля машини позивача, жінка на велосипеді звернула велосипедом та зачепила дзеркало автомобіля, від чого впала. Позивач зупинився та побачив, що жінка сиділа біля велосипеду. Позивач спитав у жінки, чи потрібно викликати швидку, але жінка чітко не відповіла, в цей час підійшли люди. Жінка була у свідомості. Позивач сам хотів викликати швидку, але його телефон розрядився. Повідомив, що жінка була налякана. Тоді позивач попросив людей викликати швидку. Через деякий час приїхала швидка і поліція. Позивач ствердно показав, що у стані алкогольного сп`яніння не перебував, напередодні також алкоголь не вживав. В цей день 11 липня 2019 року мав їхати на службу на зайняття по службі о 9.30 год. Поліція приїхала зі Сквирського ВП ГУНП в Київській області. Через деякий час під`їхали слідчі ДБР з м.Києва, яких позивач очікував на дорозі, на місці пригоди, тим часом жінку швидка медична допомога відвезла до лікарні. Слідчі ДБР складали документи, свідок писав пояснення, а раптом позивача відвезли до Сквирської ЦРЛ для проходження медичного огляду. Як пояснив позивач, на місці пригоди йому не було запропоновано продути алкотестер «Драгер». В Сквирській ЦРЛ аналіз крові не робили, запропонували пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням газоаналізатора «Алконт», який через 30 секунд дає результат. Продувши газоаналізатор «Алконт» перший раз результат був 0 ‰. Приблизно через 3 хвилини продув газоаналізатор «Алконт» другий раз, але не вистачило обсягу повітря, тому результат не був отриманий. Ще приблизно через 15 хвилин запропонували продути газоаналізатор «Алконт» третій раз, в результаті чого отриманий показник 0,8 ‰. Позивач попросив продути газоаналізатор четвертий раз, але в цьому йому було відмовлено. На іншому приладі медичний огляд не проходив. Після чого повернувся на місце пригоди. Під час медичного огляду в Сквирській ЦРЛ був присутній заступник начальника Сквирського відділу поліції ОСОБА_8 , який був також присутній й на місці ДТП, куди приїхав через півгодини після пригоди.

Надані позивачем свідчення в судовому засіданні узгоджуються із обставинами, встановленими у постанові Сквирського районного суду Київської області від 29.08.2019 у справі №376/1829/19 та у сукупності з останніми свідчать про недоведеність належними та допустимими доказами наявності у позивача стану алкогольного сп`яніння для кваліфікації адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Крім того, матеріалами справи спростовується твердження відповідача про недоповідь керівництву про обставини, та неінформування найближчого органу поліції про скоєння ДТП, що на думку відповідача є вчиненням дій, які знижують авторитет поліції серед населення, адже в матеріалах справи наявні пояснення заступника начальника Сквирського ВП ГУНП в Київській області підполковника поліції Гіптенка Руслана Анатолійовича, який є безпосереднім начальником позивача, який своєю чергою пояснив, що був обізнаний із фактом ДТП за участю позивача та одразу прибув на місце пригоди, супроводжував позивача для проведення медичного огляду до Сквирської ЦРЛ.

При цьому доводи представника позивача про порушення терміну міжповірочного інтервалу газоаналізатора «Алконт 01СМ», що був використаний під час медичного огляду позивача 11.07.2019, який згідно свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки Серії Д №002339 від 29.08.2012 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (т.3, а.с.4) становить 6 місяців, в той час як згідно свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №12-02/1030 від 13.07.2018, чинного до 13.07.2019 (т.3, а.с.3) газоаналізатор «Алконт 01СМ» пройшов останню повірку 13.07.2018, що на думку представника позивача ставить під сумнів справність даного технічного приладу, не можуть бути проаналізовані адміністративним судом під час розгляду справи про звільнення позивача зі служби в поліції, адже питання щодо технічної справності вимірювальної техніки для встановлення стану алкогольного сп`яніння можуть бути предметом дослідження лише під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.

Як наслідок, в діях позивача відсутня об`єктивна сторона діяння, за вчинення якого відповідач притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності.

Щодо вчинення дорожньо-транспортної пригоди суд зазначає, що кримінальне провадження за №62019100000000892 від 11.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про що свідчить наявна в матеріалах справи постанова про закриття кримінального провадження від 27.08.2019, складена слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (т.1, а.с.37-39).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що закриваючи кримінальне провадження №62019100000000892 слідчим було враховано, що ОСОБА_3 жодної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не завдано і від подальшої участі у слідчих діях, зокрема у призначенні судово-медичної експертизи, остання відмовилась.

Відповідно до пункту третього розділу V Порядку №893 строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з частинами 1першою та другою статті 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Як свідчать матеріали справи, наказ ГУ НП в Київській області №1507, яким призначено службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського ВП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_1, був виданий 16.07.2019 (т.2, а.с.60-61).

Висновок за результатами службового розслідування дисциплінарною комісією було складено вже 26.07.2019 та в той же день затверджено начальником ГУНП в Київській області полковником поліції А.Нєбітовим, тобто впродовж десяти днів (т.2, а.с.140-142).

Разом з тим в порушення наданих прав та встановлених обов`язків відповідачем не продовжено строк службового розслідування, з метою забезпечення повного, всебічного і об`єктивного дослідження обставин події, що стала підставою для призначення службового розслідування та отримання судового рішення щодо вирішення питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Натомість відповідачем прийнято рішення, яке ґрунтується лише на усних поясненнях осіб, опитаних під час службового розслідування, та з урахуванням обставин, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 082110 від 11.07.2019 щодо ОСОБА_1 , складеному Начальником СРПП № 2 Сквирського ВП ГУНП в Київській області капітаном поліції Чумаком В.О., тобто без дослідження усіх письмових доказів, що свідчить про необ`єктивність та неповноту проведеного відповідачем службового розслідування відносно позивача, що призвело до прийняття оскаржуваних рішень.

Суд зазначає, що один і той самий проступок може бути підставою для різних видів юридичної відповідальності, однією з яких є дисциплінарна. З огляду на наведене правове регулювання, вчинення адміністративного правопорушення може бути підставою для службового розслідування і застосування заходів дисциплінарного впливу не ставиться у залежність від того, чи притягнена особа, зокрема, до адміністративної відповідальності. Водночас, для притягнення до дисциплінарної відповідальності треба з`ясувати обставини скоєного, його причини та наслідки, а також вину особи. Усі ці питання з`ясовуються в рамках службового розслідування.

Дана правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 08.08.2019 у справі №802/925/17-а, що розглянута за обставинами, аналогічними даній справі.

За наведених обставин суд вважає, що висновок відповідача про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, суть якого зазначена вище, був поспішним, позаяк не було взято до уваги істотних обставин, зокрема не підтвердження належними та допустимими доказами наявності у позивача стану алкогольного сп`яніння, що виходячи з обставин справи й було підставою для звільнення позивача зі служби.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач не мав жодних дисциплінарних стягнень на час проведення службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів. При цьому поза увагою відповідача залишилося ставлення позивача до виконання службових обов`язків, позитивні службові характеристики, рівень кваліфікації позивача, його освіта та проходження служби в органах внутрішніх справ та в поліції з 2011 року.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку, а саме порушення пп. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII, пп. 1,6 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", пп. а) п. 2.9 розділу 2 Правил дорожнього руху, які виразились у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що призвело до вчинення ДТП, не доповіді керівництву про обставини, що унеможливлюють подальшу службу в поліції, не інформуванні найближчого органу поліції про скоєння ДТП та вчинення дій, які знижують авторитет поліції серед населення.

Враховуючи викладене вимога про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Київській області за №1633 від 02.08.2019 є обґрунтованою, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

Як наслідок, притягнення наказом Головного управління Національної поліції в Київській області №1633 від 02.08.2019 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 є протиправним.

Суд зазначає, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу відповідача «По особовому складу» за №414 о/с від 16.08.2019 в частині звільнення позивача зі служби в поліції є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП за №1633 від 02.08.2019, про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України похідна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За таких обставин, вимога про визнання протиправним та скасування наказу відповідача «По особовому складу» за №414 о/с від 16.08.2019 в частині звільнення позивача зі служби в поліції підлягає задоволенню у зв`язку із задоволенням основної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП за №1633 від 02.08.2019, про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Отже, вимога про визнання протиправним та скасування наказу відповідача «По особовому складу» за №414 о/с від 16.08.2019, що виданий на підставі наказу ГУНП за №1633 від 02.08.2019, про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», капітана поліції ОСОБА_1 (0009223), інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського відділу поліції, з 20 серпня 2019 року, є обґрунтованою, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

Таким чином, за наслідками судового розгляду обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Київській області за №1633 від 02.08.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області" в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та за №414 о/с від 16.08.2019 «По особовому складу» в частині звільнення позивача зі служби в поліції підтверджені, а заявлений адміністративний позов в цій частині є таким, що підлягає до задоволення.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на судові рішення Верховного Суду України від 20 жовтня 2015 року у справі №21-2440а15 та у справі №21-2103а15, в яких викладено правовий висновок про те, що проступок позивача підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівника органів внутрішніх справ, яка вчинила діяння, несумісне з посадою, найсуворішого типу стягнення - звільнення зі служби, оскільки наявність дисциплінарного проступку у спірних правовідносинах не доведена належними та допустимими доказами.

Враховуючи протиправність звільнення позивача зі служби в поліції, внаслідок притягнення до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 підлягає поновленню на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Матеріалами справи, зокрема, наданими суду Штатом Сквирського ВП ГУНП в Київській області, оголошеним наказом ГУНП в Київській області від 16.02.2016 №127дск (т.2, а.с.143-149) та листом Сквирського ВП ГУНП в Київській області від 07.11.2019 №9318/109/1006/12/01-19 підтверджується, що станом на 21.10.2019 посада інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського відділу поліції ГУНП в Київській області, на якій перебував ОСОБА_1 , є вакантною і не скорочена.

Згідно з частиною 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На думку суду, належним способом захисту порушених прав та інтересів позивача є поновлення позивача на посаді, з якої його було незаконно звільнено, тобто на посаді капітана поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Визначаючись щодо дати, з якої позивача має бути поновлено на посаді, суд зазначає таке.

В абзаці третьому пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України» від 06.03.2008 №2 роз`яснено, що в адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посади позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді.

Крім цього, відповідно до абзацу десятого підпункту 10.2 пункту 10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», задовольняючи позовні вимоги про поновлення на публічній службі, суд повинен визнати протиправним рішення суб`єкта владних повноважень повністю або частково та скасувати акт індивідуальної дії повністю або ту його частину, яка стосується позивача, з моменту прийняття акта та обов`язково вказати дату, з якої особу поновлено на посаді.

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.08.2019 № 414 о/с позивача з 20 серпня 2019 року звільнено зі служби в поліції.

Суд зазначає про некоректність визначення відповідачем в наказі дати звільнення «з 20 серпня 2019 року», з урахуванням приписів частини третьої статті 77 Закону № 580-VІІІ про те, що день звільнення вважається останнім днем служби, оскільки в даному випадку використання прийменника «з» може створювати неоднозначне сприйняття дати звільнення особи.

Приймаючи до уваги, що день звільнення вважається останнім днем служби, суд вважає, що днем звільнення позивача є 20 серпня 2019 року.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позивач підлягає поновленню на раніше займаній посаді з дня, наступного за днем звільнення позивача зі служби в поліції, а саме з 21 серпня 2019 року.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Головного управління Національної поліції України в Київській області на користь позивача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Як вказано у частинах першій та другій статті 94 Закону № 580-VІІІ поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

У свою чергу, питання про виплату грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (надалі - Постанова № 988).

Пунктом 2 Постанови № 988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України від 06.04.16 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29.04.16 за № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (надалі - Порядок № 260).

Згідно з пунктом 6 розділу III Порядку № 260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Отже, з вищезазначених норм вбачається, що середній заробіток за час вимушеного прогулу може стягуватись в разі настання однієї з двох підстав - поновлення особи на службі на підставі відповідного наказу керівника поліції, а так само - скасування наказу про звільнення особи зі служби. При цьому, в обох випадках передумовою виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу є визнання незаконним звільнення особи зі служби в поліції.

З системного аналізу зазначеної вище норми пункту 6 розділу III Порядку №260 вбачається, що остання прийнята задля обов`язкового поновлення прав незаконно звільнених працівників та гарантує останнім право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення.

Суд також зазначає, що вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений змоги працювати.

Судом в ході розгляду даної справи встановлено, що позивач був звільнений зі служби в поліції 20.08.2019 на підставі наказу відповідача від 16.08.2019 №414 о/с.

Відтак, час вимушеного прогулу слід рахувати з 21.08.2019 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

За приписами абзацу третього пункту 3 Порядку № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

В пункті 6 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року № 13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

В якості джерела інформації про середню заробітну плату та для розрахунку середньоденного заробітку судом використані дані по нарахованому грошовому забезпеченню позивача за червень 2019 року та липень 2019 року, оскільки це останні два місяці служби позивача перед звільненням.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки від 22.10.2019 №699 про нараховані суми грошового забезпечення за період з 01.06.2019 по 31.07.2019 (т.2, а.с.36), загальна сума нарахованого грошового забезпечення позивача за червень 2019 року становить 12930,27 грн., за липень 2019 року - 7447,22 грн.

При цьому, кількість календарних днів проходження служби позивачем за червень 2019 року та липень 2019 року складає 61 календарний день.

Отже, середньоденне грошове забезпечення позивача становить 334,06 грн. без урахування податків та зборів (20377,49 : 61).

Суд зазначає, що період, протягом якого відповідач мав нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток, складає 160 днів. Зокрема, зазначений період обраховується починаючи з наступного дня після звільнення позивача зі служби в поліції, тобто з 21 серпня 2019 року, по день ухвалення судом рішення в даній справі про поновлення позивача на посаді, тобто по 27 січня 2020 року включно.

Крім того, судом враховано, що відповідно до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260, грошове забезпечення поліцейським виплачується за кожен календарний день проходження служби, тому при обчисленні тривалості вимушеного прогулу суд виходить з кількості календарних днів, що минули з 21 серпня 2019 року по 27 січня 2020 року включно.

Отже, оскільки кількість днів вимушеного прогулу складає 160 днів, то розмір середнього грошового забезпечення, яке необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, становить 53449,60 грн. (334,06 х 160).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення з 21.08.2019 по 27.01.2020 підлягають задоволенню у сумі 53449,60 грн.

Приписами частини першої статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 10355,86 грн. (334,06 х 31).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені відповідачем під час розгляду адміністративної справи, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи позивача, а позивачем доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Щодо строку звернення до суду в частині оскарження наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 02.08.2019 №1633, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України встановлений місячний строк для звернення особи до суду для захисту порушених прав, свобод та інтересів у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Початок перебігу строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Позивач в даному позові, який подано до суду 16.09.2019, оскаржує одночасно наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 02.08.2019 №1633 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та наказ від 16.08.2019 № 414 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції.

Так, судом встановлено, що з наказом від 02.08.2019 №1633 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності позивача було ознайомлено 08.08.2019, про що свідчить розписка позивача на тексті наказу, яка містить лише дату - 08.08.2019, власноручне зазначення прізвища та ініціалів позивача та його підпис. Розписка не містить ніякого тексту, крім зазначених відомостей.

Позивач стверджує, що був ознайомлений з текстом наказу від 02.08.2019 №1633 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності 08.08.2019, проте копії наказу йому вручено не було. Позивач вказує, що отримав копію від 02.08.2019 №1633 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності 03.09.2019 поштою на адвокатський запит представника позивача, що підтвердив копією адвокатського запиту від 21.08.2019 №012, наданої відповіді відповідача у вигляді листа від 30.08.2019 №49аз/109/12 та конверту із простим поштовим відправленням (т.1, а.с.20-21, 27).

Факт вручення позивачу копії наказу від 02.08.2019 №1633 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в інший день, ніж стверджує позивач (03.09.2019), відповідачем не доведено.

Відтак, суд виходить з того, що позивач отримав копію наказу від 02.08.2019 №1633 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності 03.09.2019, а відтак звернувшись із позовом до суду 16.09.2019, не порушив строк звернення до суду.

З цих підстав для залишення позовної заяви без розгляду в частині оскарження наказу від 02.08.2019 №1633 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності суд підстав не вбачає.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач був ознайомлений з витягом з наказу від 16.08.2019 №414 о/с про звільнення зі служби в поліції та отримав його копію 19.08.2019, про що свідчить розписка позивача на витягу з наказу (т.2, а.с.10).

Отже, позивач при зверненні з даним позовом до суду не допустив порушення місячного строку на оскарження спірних наказів.

Позивач при зверненні з даним адміністративним позовом до суду звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», про понесення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи учасники справи не заявляли, а також доказів, що підтверджують розмір таких судових витрат, суду не надано. Як наслідок, у справі відсутні судові витрати, що підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 02.08.2019 №1633 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.08.2019 № 414 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 (0009223), інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

4. Поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 21 серпня 2019 року.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області (ідентифікаційний код 40108616, місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул. Володимирська, 15) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 21.08.2019 по 27.01.2020 у розмірі 53449,60 грн. (п`ятдесят три тисячі чотириста сорок дев`ять грн. 60 коп.).

6. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 21 серпня 2019 року.

7. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 10355,86 грн. (десять тисяч триста п`ятдесят п`ять грн. 86 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 27.01.2020 року.

Суддя Кушнова А.О.