Справа № 644/2392/18

Провадження № 2/644/2/20

15.01.2020

Справа № 644/2392/18

2/644/2/20

Рішення

Іменем України

15 січня 2020 року.

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Клименка А.М.,

за участі:

секретаря судових засідань - Білієнко Г.Г.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Шесточенко Т.І. ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - Любимої Н.А. ,

представників третьої особи - Кухти О.Г., Ткалич О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради Харківської області, про визначення місця проживання дітей та передачу дітей на виховання та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про розірвання договорів про визначення місця проживання дітей та про сплату аліментів на утримання дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 і просила визначити місце проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з їх матір`ю - ОСОБА_1 , передавши дітей їй на виховання.

В обґрунтування позову позивачка посилалася на те, що з 25 червня 2005 року до 11 квітня 2018 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від спільного життя вони мають двох малолітніх дітей. У січні 2016 року відповідач пішов з родини, фактично створив нову сім`ю, і з його ініціативи за рішенням суду їх шлюб був розірваний.

Під час вирішення питання про розірвання шлюбу, між нею та відповідачем були укладені два договори про визначення місця проживання кожної дитини і розмір аліментів, які відповідач повинен виплачувати їй на їх утримання. 07 листопада 2017 року ці договори були посвідчені державним нотаріусом П`ятої Харківської державної нотаріальної контори. Відповідно до умов цих договорів діти, за згодою їх батьків, проживатимуть з нею, а відповідач буде сплачувати аліменти на її користь на утримання кожної дитини у розмірі 4000 грн.

Вона працевлаштована і режим її роботи, з 09 до 15 години, дозволяє самостійно відводити дітей у дитячі заклади, забирати їх, спілкуватися з вчителями у школі та вихователями у дитячому садочку. Вона слідкує за зовнішнім виглядом дітей, купує їм необхідний одяг, книжки, розвиваючі ігри, грає з ними у пізнавальні ігри, ходить у парк відпочинку, зоопарк, читає книжки. Якщо діти хворіють, доглядає їх, виконує рекомендації лікарів. Усі питання, пов`язані з вихованням дітей та доглядом за ними, вона прийняла на себе. Відповідач допомагав їм матеріально.

Нещодавно вона потрапила у лікарню, а після видужання і повернення додому виявила, що відповідач забрав дітей, вивіз з дому усі речі дітей та меблі. Дітей відповідач перевіз жити до своїх батьків, а меблі відвіз у найману квартиру, в якій проживає з іншою жінкою. Дітей їй не віддають, але дозволяють з ними спілкуватися, що вона робить щодня. Від цього вона і діти дуже страждають.

Позивач вважала, що зможе забезпечити своїм дітям кращий догляд та утримання, ніж відповідач, а тим більше його батьки. За наявності двох батьків перебування дітей у дідуся та бабусі, які є людьми похилого віку, є неприпустимим. Діти потребують уваги та турботи саме матері. Вона не заперечує проти побачень батьків відповідача з дітьми і не проти їх допомоги у їх вихованні.

На теперішній час відповідач умов договорів про визначення місця проживання дитини не виконує, і відповідно до п. 6 Договору вона вимушена звернутися з цим позовом до суду.

В результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано на розгляд судді Глібко О.В.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2018 року задоволено заяву представника Шесточенко Т.І. про відвід судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Глібко О.В.

В результаті повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу передано на розгляд судді Клименка А.М.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей та передачу дітей на виховання прийнято до свого провадження (том 1, а.с. 160).

Відповідач ОСОБА_3 надав суду відзив на позов ОСОБА_1 , в якому вказав, що проживає разом з дітьми за адресою: АДРЕСА_1 , займається їх вихованням та розвитком, цілком забезпечує дітей усім необхідним. ОСОБА_1 не проживає разом з дітьми, не займається їх вихованням і матеріально їх не забезпечує, намагається зашкодити нормальному розвитку дітей, періодично б`є їх, морально знущається, принижує та ображає.

Позивач ОСОБА_1 задовго до подання позову і на момент розгляду справи судом перебувала на лікуванні у КЗОЗ «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», у зв`язку з чим діти не можуть проживати разом з нею.

Позивач ОСОБА_1 надала суду відповідь на відзив ОСОБА_3 , в якій повідомила, що у лютому 2018 року ОСОБА_3 самовільно забрав дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з їх постійного місця проживання: АДРЕСА_2 . Також він забрав усі їх речі, меблі та відвіз їх до своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим вона зверталася до поліції з відповідною заявою.

Згідно з актом обстеження умов проживання у квартирі АДРЕСА_2 від 08 червня 2018 року нею створені гарні умови для проживання дітей.

Дійсно, вона двічі проходила нетривалий курс лікування у неврологічному відділенні КЗОЗ «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», але звернулася туди за власним бажанням, оскільки саме розлучення і подружня зрада ОСОБА_3 вплинули на її нервову систему.

Ухвалою суду від 28 лютого 2019 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, виклик і допит свідків, задоволено клопотання відповідача ОСОБА_3 про витребування доказів, виклик та допит свідків (том 1, а.с. 258 - 260).

15 листопада 2018 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив визнати розірваним договір про визначення місця проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та про сплату аліментів на її утримання, укладений 07 листопада 2017 року між позивачем та відповідачем, посвідчений державним нотаріусом Харківської державної нотаріальної контори № 5, і визнати розірваним договір про визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про сплату аліментів на його утримання, укладений 07 листопада 2017 року між позивачем та відповідачем, посвідчений державним нотаріусом Харківської державної нотаріальної контори № 5.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 посилався на те, що сторони уклали договори про визначення місця проживання дітей з відповідачкою та про сплату аліментів позивачем, які 07 листопада 2017 року посвідчили нотаріально.

Він належним чином виконує умови укладених договорів, але на теперішній час сумісне проживання дітей з ОСОБА_1 суперечить їхнім інтересам та створює небезпеку для їх життя та здоров`я, внаслідок чого на даний час діти мешкають з ним.

Ухвалою суду від 04 грудня 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договорів розірваними і призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження ( том 2, а.с. 32, 33).

Відповідач за цим позовом ОСОБА_1 надала суду відзив на позовну заяву ОСОБА_3 , згідно з яким вважала позовні вимоги ОСОБА_3 не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. В обґрунтування заперечень посилалася на те, що сторони перебували у шлюбі з 25 червня 2005 року. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова № 644/1242/18 від 11 квітня 2018 року шлюб між сторонами розірвано. За час спільного проживання у них народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До 2016 року ОСОБА_1 знаходилася вдома та доглядала дітей, а ОСОБА_3 працював, заробляв гроші, а характер його роботи пов`язаний із відрядженнями, в яких він перебуває більшу частину кожного місяця.

Відносини в сім`ї змінилися у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 скоїв подружню зраду, оскільки у нього склалися шлюбні відносини з іншою жінкою, з якою він став проживати окремо. 07 листопада 2017 року між сторонами було укладено два договори про визначення місця проживання дітей з нею.

Вона не оспорює факту перебування наприкінці січня 2018 року на лікуванні у КЗОЗ «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», але зазначає, що звернулася за медичною допомогою самостійно, оскільки відчула сильний головний біль, і після кількох днів лікування стала почувати себе добре та на теперішній час не має жодних проблем із здоров`ям.

В провадженні Індустріального ВП перебуває кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 КК України за фактом заподіяння тілесних ушкоджень дочці - ОСОБА_6 , але на теперішній час досудове розслідування триває, підозра у вчиненні злочину їй не оголошена.

ОСОБА_3 надав суду відповідь на відзив ОСОБА_1 , відповідно до якої, в свій час, виходячи виключно з інтересів дітей, він ініціював укладання з дружиною - ОСОБА_1 договорів про визначення місця проживання дітей та про сплату аліментів на їх утримання.

Згідно з умовами зазначених договорів, після розірвання шлюбу діти, за згодою батьків, повинні були проживати разом з їх матір`ю, а на кожного з дітей він зобов`язався сплачувати аліменти в розмірі 4000 грн., тобто загалом 8000 грн. на місяць.

До 30 січня 2018 року він належно виконував свої батьківські обов`язки і умови договору, але цього дня у ОСОБА_1 вдруге стався серйозний нервовий зрив.

ОСОБА_1 була госпіталізована до КЗОЗ «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», де вона перебувала на лікуванні, внаслідок чого діти, починаючи з 30 січня 2018 року і по теперішній час проживають разом з ним і його батьками.

Після лікування ОСОБА_1 мала можливість регулярно відвідувати дітей та спілкуватися з ними. 18 травня 2018 року дитина - ОСОБА_6 тривалий час перебувала з ОСОБА_1 за місцем мешкання останньої, а коли увечері повернулася додому, то його мати - ОСОБА_8 , роздягаючи дитину, побачила у неї на тулубі тілесні ушкодження, а згодом дитина розповіла, що ОСОБА_1 жорстоко побила її ременем із пряжкою.

ОСОБА_1 надала суду заперечення щодо відповіді на відзив ОСОБА_3 згідно яких у 2015 року вона пережила нервовий струс у зв`язку із фізичною перевтомою, нервовими переживаннями у зв`язку із розпадом сім`ї.

У 2018 року за медичною допомогою ОСОБА_1 звернулася самостійно, при цьому її поведінка була спокійною і не становила ніякою небезпеки оточуючим.

Укладання договорів про визначення місця проживання дітей відбулося після першого потрапляння ОСОБА_1 до психіатричної лікарні.

Ухвалою суду від 28 лютого 2019 року об`єднано зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання розірваними договорів про визначення місця проживання дітей та про сплату аліментів на утримання дітей з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей.

Тією ж ухвалою суду задоволено клопотання ОСОБА_3 про виклик і допит свідка, відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про витребування доказів, і закрито підготовче провадження у цивільній справі (том 2, а.с. 77-79).

Ухвалою суду від 28 жовтня 2019 року задоволено клопотання ОСОБА_3 про витребування доказів (том 3, а.с. 15, 16).

Позивачка за первісним позовом - ОСОБА_1 у судовому засіданні первісний позов підтримала, зустрічний позов не визнала.

Представник позивача за первісним позовом - адвокат Шесточенко Т.І. первісний позов підтримала, зустрічний позов не визнала і пояснила, що ОСОБА_1 не має можливості приймати участь у вихованні дітей, оскільки відповідач і його батьки перешкоджають її побаченням з дітьми. ОСОБА_1 десять років плекала дітей, і в подальшому їм буде краще проживати з матір`ю. Щодо зустрічного позову вважала, що правові підстави для розірвання договорів - відсутні, укладання договорів відповідало вільному волевиявленню сторін і з часу їх укладання нічого не змінилося.

Відповідач за первісним позовом - ОСОБА_3 первісний позов не визнав, наполягав на задоволенні зустрічного позову і вточнив, що ОСОБА_1 належним чином не забезпечувала дітей необхідним харчуванням, виявляла до них агресію, аліменти, які він сплачував, витрачала не на потреби дітей. На час укладання спірних договорів ОСОБА_1 приховала від нього відомості про дійсний стан свого психічного здоров`я. З її слів у неї стався лише нервовий зрив. Якби на момент укладання договорів йому було відомо про наявність у ОСОБА_1 психічного захворювання, то він би ніколи не погодився на приживання дітей з нею.

На теперішній час обставини, які стали підставою для укладання договорів про визначення місця проживання дітей настільки змінилися, що, внаслідок наявності у ОСОБА_1 невиліковного хронічного психічного захворювання та життєвої ситуації, в якій вона опинилася, ОСОБА_1 не може виконувати свої зобов`язання за договорами належним чином, у зв`язку з чим просив суд ці договори - розірвати.

Представник відповідача за первісним позовом - адвокат Любима Н.А. в судовому засіданні первісний позов не визнала, зустрічний позов підтримала і пояснила, що квартира АДРЕСА_2 , в якій зареєстровано місце проживання позивачки ОСОБА_1 , придбана сторонами під час шлюбу за спільні кошти і належить їм на праві спільної сумісної власності. На теперішній час судом розглядається позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя і визнання за ним права власності на Ѕ частину цієї квартири.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей ХМР у судовому засіданні підтримав висновок органу опіки та піклування № 418 від 27 червня 2018 року, відповідно до якого Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради вважав за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з їх матір`ю - ОСОБА_1 (том 1, а.с. 105).

Вислухавши сторони, представників сторін і третьої особи, свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов первісний позов задоволенню не підлягає, а зустрічний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного…

25 червня 2005 року сторони зареєстрували шлюб у міському відділі реєстрації актів цивільного стану № 2 Харківського обласного управління юстиції, а/з № 481 (том 1, а.с. 10).

Від спільного життя сторони мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 1, а.с. 11, 12).

До початку 2016 року сторони проживали разом зі своїми дітьми однією сім`єю, вели спільне господарство, займалися вихованням дітей і забезпечували їх усім необхідним для повноцінного розвитку. В січні 2016 року відносини між сторонами погіршилися настільки, що вони фактично припинили сімейні стосунки і відповідач ОСОБА_9 пішов з сім`ї. Діти залишилися проживати з матір`ю. Ці обставини викладені у первісному позові та заяві позивачки, наданої суду при розгляді справи про розірвання шлюбу (т. 2, а.с. 11), не оспорюються сторонами, і тому суд вважає їх доведеними.

З метою визначення місця проживання дітей та способу участі батька в їх матеріальному забезпеченні сторони уклали спірні договори, а саме:

- договір про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про сплату аліментів на його утримання, який 07 листопада 2017 року був посвідчений державним нотаріусом П`ятої Харківської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1 - 726 (т. 2, а.с. 13, 14);

- договір про визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та про сплату аліментів на її утримання, який 07 листопада 2017 року був посвідчений державним нотаріусом П`ятої Харківської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-728 (т. 2, а.с. 15, 16).

Пунктами 1 Договорів визначено, що після розірвання шлюбу діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за згодою батьків проживатимуть з їх матір`ю - ОСОБА_1 .

Пунктами 2 Договорів встановлений обов`язок батька сплачувати на користь матері дітей аліменти на їх утримання в розмірі 4000 грн. щомісяця на кожну дитину.

Шлюб, укладений сторонами, розірваний рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова у справі № 644/1242/18 від 11 квітня 2018 року (том 2, а.с. 11, 12).

Ще до настання передбаченої спірними договорами події, а саме, розірвання шлюбу, 30 січня 2018 року у ОСОБА_1 стався повторний гострий розлад психічної діяльності, у зв`язку з чим батько ОСОБА_3 відвіз її до медичного закладу - КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», де ОСОБА_1 було госпіталізовано для лікування в умовах стаціонару.

У зв`язку з тим, що малолітні діти сторін, які на той час проживали з мамою - ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2 , залишилися самі, їх батько - відповідач ОСОБА_3 забрав їх з вказаної квартири і перевіз проживати за своїм зареєстрованим місцем проживання в квартиру АДРЕСА_1 , де вони до теперішнього часу і проживають у родині батька, разом з ним та їх дідом та бабкою по батьківській лінії.

Перший гострий розлад психічної діяльності стався у ОСОБА_1 14 листопада 2015 року у присутності матері відповідача - ОСОБА_8 , яка не змогла самотужки заспокоїти її та, побоюючись за життя та здоров`я дітей, була вимушена викликати поліцію. З приводу цього психічного розладу ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП ХОР «ОКПЛ № 3» у психіатричному відділенні первинного психотехнічного епізоду з 14.11.2015 року до 11.01.2016 року і була виписана з діагнозом: гострий поліморфний психотичний розлад без симптомів шизофренії (т. 2, а.с. 89).

У зв`язку з другим гострим розладом психічної діяльності, який стався у позивачки ОСОБА_1 30 січня 2018 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП ХОР «ОКПЛ № 3» у психіатричному відділенні первинного психотехнічного епізоду з 30.01.2018 року до 23.02.2018 року і була виписана з діагнозом: шизофренія, параноїдна форма, епізодичний тип перебігу з наростаючим дефектом (т. 2, а.с. 89).

Після проходження ОСОБА_1 курсу лікування вона повернулася додому, стала до роботи, відвідувала дітей, спілкуватися з ними без будь-яких перешкод, забирала дітей до себе.

18 травня 2018 року дитина - ОСОБА_6 тривалий час перебувала зі своєю мамою за місцем мешкання останньої. Коли увечері ОСОБА_6 повернулася додому, то, роздягаючи дитину, її бабуся ОСОБА_8 побачила у онуки тілесні ушкодження у вигляді синців на поперековій та сідничній областях, що підтверджується копією висновку фахівця з питань судово - медичної експертизи № 838 - 2018 від 18 липня 2018 року (т. 2, а.с. 59). Зі слів дитини її побила мати ременем із пряжкою.

Після цього, відповідач ОСОБА_3 та його батьки стали обмежувати спілкування ОСОБА_1 з дітьми і наполягали на необхідності своєї присутності при їх зустрічах, що і привело до звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визначення місця проживання дітей і передачу їх їй на виховання.

На теперішній час діти проживають в родині свого батька разом з ним та дідусем і бабусею. Діти забезпечені усім необхідним для повноцінного фізичного, морального та інтелектуального розвитку. Доходи батька дозволяють йому самостійно, без допомоги матері дітей, забезпечувати їх усім необхідним. За місцем проживання відповідача ОСОБА_3 для дітей створені усі необхідні умови, вони мають свою кімнату, окремі ліжка, столи для занять, комп`ютер, книжки, іграшки та т.і., забезпечені повноцінним харчуванням та необхідним одягом. Бабуся та дідусь приймають активну участь у вихованні дітей і, оскільки перебувають на пенсії та мають багато вільного часу, надають батьку дітей необхідну допомогу в догляді за ними. Мати відповідача - ОСОБА_8 є вчителем з багаторічним стажем роботи в середній школі, має гарні навички у навчанні дітей дошкільного та шкільного віку. В сім`ї відповідача панує гарна морально - психологічна атмосфера, яка сприяє повноцінному розвитку дітей. ОСОБА_5 навчається у -класі ЗОСШ № __ і з того часу, коли він почав жити з батьком, його загальна поведінка та показники у навчанні значно покращилися.

Починаючи з вересня 2019 року позивачка ОСОБА_1 мешкає у сел. Красносілка Старокостянтинівського району Хмельницької області та працює секретарем керівника ТОВ «Старокостянтинівська база нафтопродуктів», що підтверджується довідками з місця її роботи (т. 3, а.с. 36, 37). Зміна місця проживання і роботи позивачки обумовлена необхідністю здійснення нею догляду за матір`ю - ОСОБА_11 , стан здоров`я якої значно погіршився. Мати була госпіталізована до лікарні, перебувала на лікуванні, а після виписки з лікарні потребує догляду. Зазначені обставини встановлені судом на підставі письмових пояснень позивачки ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 32,33).

Вищенаведені обставини встановлені судом на підставі пояснень свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_5 , наданих ними в судовому засіданні, та письмових доказів, а саме:

- довідки Індустріального ВП ГУ НП в Харківській області № 77аз/119-66/01/18 від 20 серпня 2018 року, згідно якої 14 листопада 2015 року до відділу поліції надійшло повідомлення оператора «102» про те, що за адресою: АДРЕСА_1 очікує заявник. В ході перевірки було встановлено, що за даною адресою мешкає ОСОБА_8 , яка повідомила, що її невістка ОСОБА_1 була у неї в гостях та у другій половині дня у неї стався нервовий зрив, після чого вона почала поводити себе неадекватно та проявляла агресію (том 2, а.с. 18);

- копії пояснення ОСОБА_8 про обставини, що сталися 14 листопада 2015 року (том 2, а.с. 22);

- копії витягу з ЄРДР про початок досудового розслідування кримінального провадження № 12018220530001474 від 05 липня 2018 року за ч. 1 ст. 125 КК України (том 2, а.с. 23);

- копії висновку експерта № 09/1730-С/2018 від 09 жовтня 2018 року, згідно з яким на підставі даних судово - медичної експертизи малолітній ОСОБА_6 експерт прийшов до висновків, що у неї малися: синці на тулубі та сідницях, які виникли від дії тупих твердих предметів, та могли бути отримані не пізніше строку звернення потерпілої до лікувальної установи. Ці тілесні ушкодження могли виникнути і від нанесення малолітній ОСОБА_6 ударів ременем із пряжкою (том 2, а.с. 24-27);

- копії висновку фахівця з питань судово - медичної експертизи № 838-2018 від 18 липня 2018 року, відповідно до якого згідно з консультативним висновком № 10/4558 від 19 травня 2018 року у ОСОБА_6 були встановлені наступні тілесні ушкодження: гематоми (крововиливи) поперекової та сідничної ділянок (том 2, а.с. 59);

- довідки КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» № 0121/1662 від 14 березня 2019 року, згідно з якою ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , знаходилася на стаціонарному лікуванні в закладі, у психіатричному відділенні первинного психотичного епізоду (ПВ ППЕ) двічі: з 14 листопада 2015 року по 11 січня 2016 року - була виписана з діагнозом: Гострий поліморфний психотичний розлад без симптомів шизофренії, та з 30 січня 2018 року по 23 лютого 2018 року - була виписана з діагнозом: Шизофренія, параноїдна форма, епізодичний тип перебігу з наростаючим дефектом (том 2, а.с. 89);

- довідки ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд» № 1164/04 від 20 листопада 2019 року, згідно з якою ОСОБА_1 на даний час не працює у закладі, її було звільнено з роботи 11 жовтня 2019 року за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України; у березні 2019 року ОСОБА_1 не працювала, оскільки перебувала у відпустці без збереження заробітної плати та перебувала на лікарняному (том 3, а.с. 27);

- довідки ТОВ «Емерсон» № 27/03-ВМ від 27 березня 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_3 є працівником товариства, працює на посаді провідного інженера і у 2018 року 86 днів перебував у відрядженні, у 2019 році жодного дня у відрядженні не перебував (том 2, а.с. 131).

Відповідно до положень ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно ч. 6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх дітей.

Суд вважає, що обставини, якими сторони керувалися при укладенні договорів про визначення місця проживання дітей та сплату аліментів на їх утримання, істотно змінилися, а саме: сторона за договором - позивач ОСОБА_1 захворіла на хронічне психічне захворювання, переїхала проживати до іншої місцевості, де доглядає хвору матір похилого віку, матеріальний стан та житлові умови ОСОБА_1 суттєво погіршилися, її син - ОСОБА_5 , 2007 року народження, категорично не бажає не тільки жити з матір`ю, а навіть спілкуватися з нею. З боку іншої сторони за договором - відповідача ОСОБА_3 , навпаки, можливості щодо забезпечення належного утримання та виховання дітей покращилися, а саме: за місцем роботи у відрядження він не направляється, його доходи збільшилися, ОСОБА_3 має можливість більше часу проводити з дітьми, батьки ОСОБА_3 надають йому суттєву допомогу у догляді, вихованні та навчанні дітей, діти хочуть жити з батьком і не бажають жити зі своєю матір`ю.

На момент укладання договорів сторони не передбачали можливість настання вказаних обставин, істотна зміна обставин зумовлена причинами, які сторони не можуть усунути при всій її турботливості та обачності, подальше виконання договорів порушить інтереси ОСОБА_3 і позбавить його того, на що він розраховував при укладання договору, а саме: забезпечення необхідного рівня фізичного, розумового, морального та духовного розвитку його дітей, із суті договору та звичаїв ділового договору не випливає, що ОСОБА_3 несе ризик зміни обставин за договором.

За наведених обставин ствердження відповідача ОСОБА_3 про те, що за таких умов він би не укладав вищевказані договори, суд вважає цілком обґрунтованим.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність сукупності усіх, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, умов, необхідних і достатніх для розірвання укладених сторонами договорів про визначення місця проживання дітей та про сплату аліментів на утримання дітей, та необхідність задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 про їх розірвання.

Крім того, суд звертає увагу сторін на те, що за цими договорами вони домовилися про проживання дітей з позивачкою ОСОБА_1 і сплату ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей за умови настання певної події - розірвання їх шлюбу.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами розірваний за рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2018 року. Саме з моменту набрання цим рішенням суду законної сили вказані договори почали діяти і сторони набули передбачені ними взаємні права та обов`язки.

Наведене свідчить про те, що відповідач ОСОБА_3 , коли 30 січня 2018 року перевіз дітей жити до себе, то жодних прав позивачки ОСОБА_1 не порушив, оскільки мав на той час таке ж право, як і вона, на проживання дітей з ним.

Відповідно до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, рішення у справі «Olsson v/ Sweden (N2) від 27 листопада 1992 року, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Згідно з Принципом 2 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим та нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності.

На підставі наданих сторонами доказів судом встановлено, що на теперішній час подружжя разом не проживають. З 30 січня 2018 року діти проживають разом зі своїм батьком, який створив всі необхідні умови для забезпечення їх повноцінного розвитку.

Також суд дійшов висновку, що на теперішній час стан здоров`я позивачки ОСОБА_1 і життєва ситуація, яка в неї склалася, не дозволяють їй забезпечити не тільки кращій матеріальний та морально - психологічний рівень розвитку дітей, а хоча б наближений до того рівня, який створений їх батьком. На думку суду, працюючи секретарем керівника підприємства та одночасно здійснюючи догляд за хворою матір`ю похилого віку, приділяти дітям необхідну увагу та здійснювати догляд за ними, а саме: відводити до дитячого садка та школи, вчасно забирати їх звідси, доглядати дітей, забезпечувати їх усім необхідним, робити домашні завдання, гуляти та гратися з дітьми та т.і., позивачка одна здійснити краще, ніж зараз це здійснює батько дітей разом з їх дідусем та бабусею, не зможе.

Крім того, в разі передачі дітей на виховання позивачці ОСОБА_1 , вони будуть вимушені переїхати на проживання до іншої, сільської місцевості, в якій вони ніколи не жили, змінити навчальні заклади, коло своїх родичів, друзів і знайомих, що безумовно негативно позначиться на їх морально - психологічному стані і не може бути компенсовано лише фактом їх спільного проживання зі своєю матір`ю.

Таким чином, виходячи виключно з інтересів малолітніх дітей сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей та передачу їх їй на виховання, і необхідність відмови у його задоволенні.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням зустрічного позову, з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь ОСОБА_3 понесені ним витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 1410 грн. Понесені ОСОБА_1 судові витрати, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, відшкодуванню відповідачем ОСОБА_3 не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, ч. 9 ст. 74, 209, 212, 214 - 215, 224 - 226 ЦПК України, ст. ст. 203, 652 ЦК України, Конвенцією про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Olsson v/ Sweden (N2) від 27 листопада 1992 року, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради Харківської області (м. Харків, вул. Чернишевська, 55), про визначення місця проживання дітей та передачу дітей на виховання - відмовити

Зустрічний позов ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), третя особа - Служба у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 26488938, м. Харків, пр. Архітектора Альошина, буд. 11), про розірвання договорів про визначення місця проживання дітей та про сплату аліментів на утримання дітей, - задовольнити.

Розірвати договір про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та про сплату аліментів на її утримання, укладений 07 листопада 2017 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , який був посвідчений державним нотаріусом П`ятої Харківської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-728.

Розірвати договір про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про сплату аліментів на його утримання, укладений 07 листопада 2017 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , який був посвідчений державним нотаріусом П`ятої Харківської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1 - 726.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1410 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через районний суд.

Суддя: