ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/13204/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Приватного акціонерного товариства "ПЛАСКЕ" (далі - Товариство, ПрАТ "ПЛАСКЕ", позивач, скаржник) - Бондар О.М., адвокат, свід. від 17.01.2018 №003130,

відповідача -Антимонопольного комітету України (далі -АМК, відповідач) - Данилов К.О. (самопредставництво, наказ від 21.05.2018 №464-ВК, наказ від 22.01.2020 № 3-ОД),

розглянув касаційну скаргу Товариства,

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 (суддя Мандриченко О.В.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 (головуючий - суддя Буравльов С.І., судді: Пономаренко Є.Ю. і Пашкіна С.А.)

зі справи № 910/13204/18

за позовом Товариства

до АМК

про визнання недійсним рішення АМК.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У жовтні 2018 року Товариство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АМК про визнання недійсним рішення АМК від 26.07.2018 № 372-р про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі - Рішення).

1.2. Позов мотивовано тим, що відповідач, приймаючи Рішення, неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, не довів обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неправильно застосував норми матеріального права, натомість, позивач вважає, що дії ПрАТ "Пласке" були правомірними, оскільки на вимогу державного уповноваженого АМК ним надана повна інформація у встановлені строки.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019, у задоволенні позову Товариства відмовлено у повному обсязі.

2.2. Рішення та постанова судів попередніх інстанцій мотивовані відсутністю підстав відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для задоволення позовних вимог та скасування Рішення АМК.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі №910/13204/18, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Скаржник вважає, що оскаржувані рішення та постанова судів попередніх інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а саме: статті 19 Конституції України; статей 41, 50, 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; пункту 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 №5 (далі - Правила); статей 73, 82, 86, 209, 227, 236, 238, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.2. Товариство зазначає, що під час розгляду справи судом не з`ясовано зміст спірних правовідносин та обставин взаємовідносин позивача та відповідача, не взято до уваги жодних доказів, якими обґрунтовано позовні вимоги та апеляційна скарга, безпідставно відмовлено у залученні додаткових доказів.

4.3. На думку скаржника, відповідачем не доведено факту порушення позивачем Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки у позивача відсутня запитувана інформація.

4.4. Судами не досліджено питання щодо причин, яких відомості не було надано або надано невчасно. Скаржник вважає, що факт порушення щодо ненадання інформації базується лише на недоведеному припущенні АМК про наявність у Товариства більшого обсягу інформації, ніж була надана.

4.5. Щодо відповіді на пункт 12 вимоги-1 Товариство вказує на наявність права особи знати (запитати), який взаємозв`язок має питання (завдання), що розглядається (виконується) АМК, з інформацією, що вимагається (Інформаційний лист АМК від 28.05.2002 №43/01).

4.6. Скаржник вказує на те, що факт подання інформації у неповному обсязі по пунктах 1.2 та 12 вимоги-1 є недоведеним, оскільки Товариство лише скористалося своїм правом на уточнення підстав запитування інформації.

4.7. Товариство вказує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги та надав невірну оцінку змісту рішення від 31.05.2019 в адміністративній справі №826/7422/18, яке має вирішальне значення для обставин та спірних правовідносин у справі.

4.8. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилено клопотання позивача про зупинення провадження у цій справі до вирішення адміністративної справи №826/7422/18.

5. Позиція відповідача

5.1. АМК 15.01.2020 направив на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу, в якому, з огляду на необґрунтованість доводів скаржника, просив відмовити у задоволенні касаційної скарги Товариства, оскаржувані рішення та постанову залишити без змін.

6. Розгляд справи Верховним Судом

6.1. Касаційне провадження у справі відкрито ухвалою Верховного Суду від 24.12.2019, розгляд справи призначено на 23.01.2020.

6.2. У судове засідання 23.01.2020 від АМК з`явився Данилов К.О. , на підтвердження своїх повноважень надав наказ АМК від 21.05.2018 № 464-ВК, наказ від 22.01.2020 № 3-ОД та положення про юридичний департамент АМК, затверджений 22.01.2020 та положення про відділ супроводження справ у судах та контролю за виконанням рішень юридичного департаменту АМК, затверджений 22.01.2020. Данилова К.О. допущено судом до розгляду справи у судовому засіданні, на підставі статті 53 ГПК України, в межах самопредставництва.

6.3. Від ПрАТ "ПЛАСКЕ" у судове засідання 23.01.2020 з`явились Бондар О.М., (адвокат, свідоцтво від 17.01.2018 №003130, особа яка подавала касаційну скаргу), ОСОБА_2 , який на підтвердження своїх повноважень надав довіреність від 19.12.2019 №0119/1212-142. та ОСОБА_4. , який на підтвердження своїх повноважень надав довіреність від 19.12.2019 №1212-141.

6.4. Касаційний господарський суд, врахувавши думку учасників справи, дійшов висновку про недопущення осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_4 як представників позивача у справі, з огляду на неподання ними в порядку статті 56 ГПК України документів на підтвердження наявності права на представництво чи самопредставництво ПрАТ "ПЛАСКЕ". Названі особи були присутні у судовому засіданні як вільні слухачі.

7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7.1. Рішенням адміністративної колегії АМК:

Рішенням АМК від 26.07.2018 № 372-р:

- визнано, що ПрАТ "Пласке" вчинило порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді подання інформації в неповному обсязі на вимоги державного уповноваженого АМК від 15.09.2017 № 143-29/08-10063 та від 01.11.2017 № 143-29/08-11863 у встановлений ними строк;

- на ПрАТ "Пласке" накладено штрафи у загальному розмірі 165 200,00 грн.

7.2. Під час розгляду справи № 143-26.13/97-17, розпочатої за ознаками вчинення порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ППЛ-33-35" законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування інформаційної системи портового співтовариства шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, Антимонопольним комітетом України надіслано ПрАТ "Пласке" вимоги державного уповноваженого від 15.09.2017 № 143-29/08-10063 (далі - вимога-1) та від 01.11.2017 № 143-29/08-11863 (далі - вимога-2), у яких відповідно до статей 3, 7, 16, 22 та 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" запропоновано надати Антимонопольному комітету України відповідну інформацію та належним чином засвідчені копії документів.

7.3. У вимозі-1 ПрАТ "Пласке" було запропоновано у 25-денний строк з дня отримання вимоги надати АМК інформацію та належним чином засвідчені копії документів відповідно до пунктів цієї вимоги.

7.3.1. Вказана вимога відповідача була отримана ПрАТ "ПЛАСКЕ" 21.09.2017, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 6500136551153.

Листом від 14.10.2017 № 7101401/01/004-002 ПрАТ "ПЛАСКЕ" звернулося до АМК з клопотанням про продовження строку надання інформації на пункт 2 вимоги-1 строком на 60 днів у зв`язку з тим, що відповідь на запитувану інформацію потребує перевірки та відбору значного масиву документації.

Листом від 26.10.2017 № 143-29/08-11572 АМК повідомив ПрАТ "ПЛАСКЕ" про продовження строку для надання інформації на пункт 2 вимоги-1 на 25 календарних днів з дня отримання листа.

Листом від 24.11.2017 № 7112401/01/004-001 ПрАТ "Пласке" надало інформацію на вимогу-1.

7.3.2. Відповідно до пункту 1.2 вимоги-1 АМК вимагалась інформація стосовно досвіду ПрАТ "Пласке" у впровадженні електронного документообігу, копії підтверджуючих документів та перелік контрагентів позивача у сфері впровадження електронного документообігу.

У відповідь на пункт 1.2 вимоги-1 Товариство повідомило, що організація брала участь у всіх пілотних проектах, пов`язаних із спрощенням процедур міжнародної торгівлі, що проводились органами Державної фіскальної служби України. Організація була однією з перших акредитованих у ЄС, що надало можливість інтегрувати місце введення даних з території України в комп`ютерну митну систему NCTS (Нова митна транзитна система), що забезпечує передачу інформації та документів для митних органів країн ЄС в електронному вигляді. На сьогоднішній день впровадження NCTS є пріоритетною задачею в межах політики ЄС "Східне партнерство". Організація є учасником кластеру "Цифровий транспортний коридор Балтійське - Чорне море". Організація брала участь у впровадженні електронного документообігу та спрощенні проведення митного контролю та митного оформлення вантажів, що переміщуються через митні кордони країн-учасниць процесу перевезень контрейлерного потягу "ВІКІНГ".

Проте Товариство не надало підтверджуючих документів щодо досвіду впровадження електронного документообігу.

Листом від 24.11.2017 № 7112401/01/004-002 Товариством надано пояснення стосовно подання інформації в неповному обсязі на пункт 1.2 вимоги-1, в яких воно зазначило, що по питанню 1.2 вимоги від 15.09.2017 № 143-29/08-10063 інформація була надана Антимонопольному комітету України у листі від 14.10.2017 №7101401/01/004-002.

Документи щодо досвіду впровадження електронного документообігу були надані позивачем листом від 24.11.2017 № 711241/01/004-002 у відповідь на вимогу-2.

Також Товариство зазначило, що ним не надано відповідь на пункт 1.2 вимоги-1 у встановлені строки через недостатню коректність поставленого питання, можливість різного його тлумачення та недостатнє розуміння АМК специфіки запитуваної інформації.

Судами встановлено, що відповідно до змісту вимоги-1 зазначена у пункті 1.2 інформація про необхідність надати до АМК підтверджуючі документи є точною та однозначною, а тому суд дійшов висновку, що підтверджуючих документів щодо досвіду впровадження електронного документообігу Товариством надано не було, відтак відповідь на пункт 1.2 вимоги-1 була надана позивачем у неповному обсязі.

7.3.3. У пункті 2 вимоги-1 відповідач просив надати інформацію стосовно вартості робіт з дослідження, проектування, створення ІСПС у частині програмно-апаратного комплексу профінансованих позивачем з конкретизацією джерел походження коштів [залучені чи власні, якщо залучені - зазначити особу (суб`єкта господарювання), що їх надавала, та країну походження відповідної особи (суб`єкта господарювання)].

Інформацію необхідно було надати за встановленою табличною формою у вказаному пункті, оскільки листом від 05.05.2017 № 7050301/01/004-001 ПрАТ "Пласке" повідомило, що фінансування дослідження, проектування та створення ІСПС у частині програмно-апаратного комплексу здійснювалось за рахунок власних коштів приватного інвестора, яким виступало ПрАТ "Пласке".

Товариство звернулося до АМК з клопотанням про продовження строку надання інформації на пункт 2 вимоги-1 строком на 60 днів у зв`язку з тим, що відповідь на запитувану інформацію потребує перевірки та підбору значного масиву документації.

У листі від 24.11.2017 № 7112401/01/004-001 ПрАТ "Пласке" зазначило, що надати інформацію у запропонованій АМК табличній формі є неможливим з вказаних у листі причин та в зв`язку з відсутністю необхідних відомостей для належного заповнення такої форми.

При цьому з клопотання позивача про продовження строку для надання відповіді на пункт 2 вимоги-1, доданого до листа позивача від 14.10.2017 № 7101401/01/004-001, вбачається, що інформація, запитувана відповідачем, була наявна у позивача, але її надання потребує перевірки та підбору даних значного обсягу документів.

Разом з цим, позивач не надав інформації відповідно до запропонованої табличної форми, пояснюючи це відсутністю даних для її заповнення.

Запропонована таблична форма щодо вартості робіт з дослідження, проектування, створення ІСПС у частині програмно-апаратного комплексу профінансованих позивачем з конкретизацією джерел походження складалася відповідно до інформації, наданої ПРАТ "Пласке" листом від 05.05.2017 № 7050301/01/004-001.

Товариство не повідомило АМК у встановлений вимогою-1 строк про неможливість надання такої інформації, не надало належних пояснень щодо невідповідності раніше наданої АМК інформації, відповідно до якої складалася запропонована таблична форма.

7.3.4. У пункті 3 вимоги-1 АМК просив позивача надати інформацію стосовно того, чи фінансував/фінансує позивач доопрацювання інформаційної системи портового співтовариства в частині програмно-апаратного комплексу, якщо так - надати інформацію за наведеною табличною формою у вказаному пункті.

У відповідь на пункт 3 вимоги-1 Товариство вказало, що 16.04.2012 на підставі публічної оферти ДП "Одеський морський порт" було організовано впровадження пілотного проекту "Єдине інформаційне портове співробітництво" шляхом заснування спеціалізованого підприємства ТОВ "ППЛ 33-35" для створення програмно-апаратного комплексу, завданням якого було проводити дослідження та проектування планування портової логістики у відповідності до рекомендації ЄЕК ООН. На підтвердження цих намірів укладено Меморандум про співробітництво від 11.05.2012 № КД-17182. Розробку, вдосконалення та підтримання програмно-апаратного комплексу здійснює ТОВ "ППЛ 33-35".

Проте з відповіді Товариства на пункт 3 вимоги-1 вбачається, що позивач не надав інформацію стосовно того, чи фінансувало/фінансує ПрАТ "Пласке" доопрацювання інформаційної системи портового співтовариства в частині програмно-апартного комплексу.

7.3.5. У пункті 12 вимоги-1 зазначено, що, за наявною в АМК інформацією, в Російській Федерації зареєстрований суб`єкт господарювання з назвою, схожою із назвою ПрАТ "Пласке", та запитувалось, чи пов`язані зазначені суб`єкти господарювання відносинами контролю у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" між собою та чи має відношення голова загальних зборів акціонерів ПрАТ "Пласке" ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства "Пласке", яке знаходиться на території Російської Федерації, якщо так - вказати, яким чином та надати копії підтверджуючих документів.

Приватне акціонерне товариство "Пласке" листом від 14.10.2017 № 7101401/01/004-001 у відповідь на пункт 12 вимоги-1 зазначило, що зміст поставленого питання не є предметом дослідження відповідності вимогам законодавства про захист економічної конкуренції порядку використання та підключення до інформаційної системи портового співтовариства, що проводиться за власною ініціативою Антимонопольного комітету України.

У пункті 6 вимоги-2 АМК вказав, що в межах розслідування у справі № 143-26.13/97-17 останнім здійснюється збір доказів для визначення наявності або відсутності порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТОВ "ППЛ 33-35".

Разом з цим, законодавство України не уповноважує суб`єкта господарювання на власний розсуд вирішувати питання доцільності витребування органом АМК інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Відтак звернення до позивача з вимогою про надання інформації у зв`язку із розглядом справи жодним чином не є перевищенням своїх повноважень з боку Антимонопольного комітету України.

Отже, судами попередніх інстанцій встановлено, що ПрАТ "Пласке" надало на вимогу-1 інформацію не в повному обсязі у встановлений державним уповноваженим АМК строк, оскільки ним не було надано в повному обсязі відповіді на пункти 1.2, 2, 3, 12 вимоги-1, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

7.4. У вимозі-2 АМК просив ПрАТ "Пласке" у 20-денний строк з дня отримання вимоги надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів відповідно до пунктів цієї вимоги.

7.4.1. Вимога-2 АМК отримана позивачем 07.11.2017, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 65001136672007.

7.4.2. Листом від 24.11.2017 № 7112401/01/004-002 позивачем було надано інформацію на вимогу-2.

7.4.3. АМК вважає, що листом від 24.11.2017 № 7112401/01/004-002 позивачем не було надано інформацію в повному обсязі, а саме, не надано відповіді на пункти 2, 6 цієї вимоги.

7.4.3.1. Так, у пункті 2 вимоги-2 повторно запитувалась інформація стосовно того, чи фінансував/фінансує позивач доопрацювання ІСПС (ПАК), якщо так - необхідно було надати інформацію за наведеною табличною формою у вказаному пункті, якщо ні - зазначити про це.

7.4.3.2. Позивач у відповіді на пункт 2 вимоги-2 зазначив, що не може надати інформацію за наведеною табличною формою, оскільки у нього відсутні необхідні відомості для належного її заповнення. При цьому позивач вказав, що під терміном доопрацювання ІСПС (ПАК) ним розуміється внесення змін до функціональних можливостей програмно-апаратного комплексу, а також було повідомлено, що такі дії проводяться спеціалізованим підприємством на підставі технічних завдань ДП "АМПУ" та відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451.

7.4.3.3. Разом з цим, листом від 05.05.2017 № 7050301/01/004-001 ПрАТ "Пласке" повідомляло АМК про те, що фінансування дослідження, проектування та створення ІСПС у частині програмно-апаратного комплексу здійснювалось за рахунок власних коштів приватного інвестора, яким виступало Приватне акціонерне товариство "Пласке".

Отже, позивач володів інформацією стосовно того, чи фінансує Товариство спеціалізоване підприємство при внесені ним змін до функціональних можливостей програмно-апаратного комплексу, в яких обсягах та в якому році відбувалося таке фінансування тощо.

Тому, позивач повинен був повідомити АМК про нездійснення ним фінансування доопрацювання ІСПС (ПАК), або ж надати інформацію, якою володіє на момент отримання вимоги-2.

7.4.3.4. У пункті 6 вимоги-2 АМК повторно вимагав інформацію стосовно наявності відносин контролю між головою загальних зборів акціонерів ПрАТ "Пласке" ОСОБА_5 та суб`єктом господарювання "Пласке" на території Російської Федерації у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

7.4.3.5. Позивач у відповіді на пункт 6 вимоги-2 повідомив, що ОСОБА_5 є одним із акціонерів товариства, який володіє контрольним пакетом акцій Товариства та пов`язаний з ним відносинами контролю у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

7.4.3.6. Проте позивачем не було надано інформацію щодо наявності або відсутності відносин контролю як самого Приватного акціонерного товариства "Пласке", так і ОСОБА_5 з суб`єктом господарювання "Пласке", яке розташоване на території Російської Федерації.

8. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

8.1. Закон України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210):

частина перша статті 1:

- інформація - відомості в будь-якій формі й вигляді та збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп`ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості;

частина перша статті 48:

- за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу;

пункт 14 статті 50:

- порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки;

абзац четвертий частини другої статті 52:

- за порушення передбачені пунктами 9, 13-18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф;

частина перша статті 59:

- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

8.2. Закон України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон № 3659-XII)

стаття 1:

- Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці;

стаття 3:

- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

частини п`ята, сьома статті 6 :

- Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету; Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України;

частина перша статті 7:

- у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, серед інших: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

пункт 5 частини першої статті 17:

- голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

частини перша та друга статті 22:

- розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність;

частина перша статті 22-1:

- суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.

8.3. ГПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень):

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

стаття 76:

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

стаття 79:

- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;

стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

частина п`ята статті 236:

- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

9. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

9.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

9.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

10.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

10.2. Враховуючи положення наведених норм чинного законодавства, а також встановлені фактичні обставини справи, АМК у межах наданих йому повноважень мав право витребувати у Товариства відповідну інформацію (необхідну для розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції іншим суб`єктом господарювання), а Товариство, зі свого боку, зобов`язане було надати таку інформацію у встановлений строк.

10.3. Законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, у яких уповноважені особи Комітету мають право вимагати відповідну інформацію у суб`єктів господарювання та інших осіб.

10.4. Суд звертає увагу на те, що обов`язок надання інформації на запит (вимогу) уповноваженої особи АМК повинен виконуватися суб`єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом АМК справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом.

10.5. Закон України "Про Антимонопольний комітет України" та інші нормативно-правові акти не містять положень про право суб`єктів господарювання на відмову від виконання вимоги уповноваженої особи АМК щодо подання інформації, необхідної для реалізації завдань, покладених на АМК.

10.6. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена у постановах Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 910/1589/17, від 17.09.2019 у справі № 904/332/19, від 24.10.2019 у справі № 904/781/19, від 19.12.2019 у справі № 910/12403/18.

10.7. Законодавчі акти України про захист економічної конкуренції не обмежують коло тих суб`єктів господарювання, у яких органом Антимонопольного комітету може бути витребувана інформація, лише тими особами, які беруть участь у справі.

10.8. Саме орган Антимонопольного комітету України визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

10.9. Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

10.10. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 915/827/18, від 04.07.2019 у справі № 910/13461/18, від 01.08.2019 у справі № 910/15697/18, від 07.08.2019 у справі № 910/13460/18, від 07.08.2019 у справі № 910/13472/18, від 26.09.2019 у справі № 910/12393/18.

10.11. У вимогах АМК від 15.09.2017 № 143-29/08-10063 (вимога-1) та від 01.11.2017 № 143-29/08-11863 (вимога-2) зазначена інформація стосовно того, що АМК здійснюється розгляд справи № 143-26.13/97-17, розпочатої за ознаками вчинення порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ППЛ-33-35" законодавства про захист економічної конкуренції, тому у Позивача виник обов`язок надати інформацію на вказані вимоги.

10.12. Відповідно до Законів № 3659-XII, № 2210-III кваліфікація дій суб`єктів господарювання як порушення законодавства про захист економічної конкуренції є виключною компетенцією органів АМК.

10.13. З огляду на наведені законодавчі приписи та з урахуванням встановлених у справі обставин, з`ясувавши факт подання Товариством інформації в неповному обсязі на вимогу АМК та відсутність визначених Законом України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення АМК попередні судові інстанції дійшли висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

10.14. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

10.15. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо відсутності у Товариства запитуваної інформації. Так, АМК не вимагав від Товариства інформацію, якої взагалі немає в наявності (або не існує), оскільки вимоги стосувалася інформації, яка стосується безпосередньо діяльності Товариства та може міститися, зокрема, у внутрішніх документах чи укладених Товариством договорах (угодах) тощо, у зв`язку з чим Товариство мало можливість та зобов`язане було, за необхідності, систематизувати наявну в нього інформацію для її надання (як це й вимагалося у пунктах 2 , 3 вимоги-1 та пункті 2 вимоги-2 АМК).

10.16. Посилання Товариства на те, що судами попередніх інстанцій не було досліджено та надано оцінки обставинам, що мають значення для правильного вирішення справи, а також порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, спростовується змістом оскаржуваних судових рішень та здійсненим судами попередніх інстанцій повним, всебічним, об`єктивним розглядом справи.

10.17. Доводи скаржника щодо відсутності у Товариства обов`язку звертатися з будь-якими запитами до третіх осіб суд касаційної інстанції відхиляє з огляду на те, що запитувана інформація АМК стосувалася саме Товариства і безпосередньо наявності чи відсутності його відносин з іншими суб`єктами господарювання, а тому Товариство повинно мати інформацію, що стосується Товариства та його діяльності. До того ж АМК у своїх запитах не зобов`язував Товариство вчиняти дії щодо звернення до третіх осіб із запитом про інформацією.

10.18. Суд касаційної інстанції також відхиляє доводи скаржника щодо відсутності факту надання інформації на пункти 1.2 та 12 у неповному обсязі, оскільки право суб`єкта господарювання на уточнення підстав запитування інформації не виключає обов`язку такого суб`єкта надати відповідну інформацію АМК та не звільняє від передбаченої законодавством відповідальності за її неподання чи подання в неповному обсязі.

10.19. Законодавством України не обмежено кількість суб`єктів господарювання, до яких АМК може бути подано запит інформації щодо певної аналогічної інформації. Тому суд касаційної інстанції зазначає про те, що здійснення запиту щодо відповідної інформації у іншого суб`єкта господарювання не є доказом відсутності обов`язку у Товариства надати відповідь на запитувану у нього інформацію.

10.20. Щодо посилань скаржника на обставини, встановлені в адміністративній справі № 826/7422/18, суд касаційної інстанції зазначає про те, що судом апеляційної інстанції правомірно вказано про можливість самостійного встановлення всіх обставин справи у цій справі та відсутності підстав для зупинення провадження у цій справі до ухвалення остаточного рішення у справі № 826/7422/18. Крім того, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2019 (на яке посилається скаржник) було скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 26.12.2019.

10.21. Зазначаючи про порушення господарськими судами норм процесуального права, скаржник фактично вдається до заперечення встановлених судами першої і апеляційної інстанцій обставин справи та переоцінки вже оцінених зазначеними судовими інстанціями доказів у справі. Проте перевірка такого роду аргументів перебуває поза межами розгляду справи в суді касаційної інстанції в силу імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України, згідно з яким суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10.22. Так, доводи скаржника про відсутність у нього запитуваної у вимогах і не поданої ним (у повному обсязі) інформації спростовуються встановленими господарськими судами попередніх інстанцій обставинами щодо можливості подання Товариством відповідної інформації; нова ж перевірка (втретє після судів попередніх інстанцій) цих обставин Касаційним господарським судом не є можливою з огляду на наведене положення статті 300 ГПК України.

10.23. Крім того, вимога-2 була надіслана АМК у зв`язку з поданням позивачем інформації на вимогу-1 в неповному обсязі та містила питання, ідентичні за змістом тим, на які Товариством не було надано інформації у відповіді, наданій листом від 24.11.2017 № 7112401/01/004-001, а також інших питань, в отриманні відповідей на які у АМК виникла потреба у зв`язку із розглядом справи № 143-26.13/97-17. Позивачем було надано відповідь (інформацію) на пункт 1.2 вимоги-2, зміст якої засвідчив той факт, що позивач міг та мав можливість надати інформацію у повному обсязі одразу на вимогу-1, без надіслання йому АМК вимоги-2.

10.24. Доводи скаржника щодо витребування доказів судом відхиляється з огляду на таке.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 підготовче засідання відкладено до 13.12.2018, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов`язано відповідача надати господарському суду електронний доказ (за наявності) в електронній (цифровій) формі, яка містить будь-яку інформацію про обставини прийняття рішення АМК про вчинення ПрАТ "ПЛАСКЕ" порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

АМК у своїх поясненнях від 10.12.2018 № 300-20.3/02-16566 та у судовому засіданні 13.12.2018 зазначив про те, що офіційним документом, передбаченим законодавством про захист економічної конкуренції, у якому фіксується проведення засідання АМК, є протокол, водночас аудіофіксація здійснюється секретарем засідання АМК виключно для зручності та повноти відображення ним основних пояснень та доводів учасників засідання у протоколі. Крім того, АМК зазначив про те, що аудіофіксація, яка велася секретарем засідання не є частиною матеріалів справи і після складання протоколу не зберігається.

У судовому засіданні 13.12.2018, з огляду на неподання АМК аудіозапису засідання АМК, суд першої інстанції поставив на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження у цій справі та призначення справи до судового розгляду по суті, у зв`язку із закінченням встановленого статтею 177 ГПК України строку підготовчого провадження, при цьому суд роз`яснив сторонам право на подання клопотання про продовження строку підготовчого провадження. Проте позивач вирішив не використовувати таке право та залишив вирішення питання про закриття підготовчого провадження у справі на розсуд суду.

За таких обставин, суд касаційної інстанції доходить висновку про відсутність порушення норм процесуального права судом першої інстанції щодо заявленого позивачем клопотання про витребування доказів.

Суд касаційної інстанції також не вбачає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції з огляду на положення статті 269 ГПК України.

10.25. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

10.26. За таких обставин, доводи скаржника щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права відхиляються судом касаційної інстанції з мотивів викладених у розділі 10 цієї постанови.

10.27. У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Крім того, за результатами аналізу питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду суд касаційної інстанції враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.

11. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

11.1. Звертаючись з касаційною скаргою, Товариство не спростувало наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

11.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

12. Судові витрати

Понесені Товариством у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ПЛАСКЕ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі №910/13204/18- без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко