РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2020 року

м. Рівне

Справа № 572/2535/19

Провадження № 22-ц/4815/120/20

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Шимківа С.С.,

суддів: - Бондаренко Н.В., Гордійчук С.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Відділ освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної

адміністрації Рівненської області,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника - адвоката Власової Тамари Сергіївни на заочне рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2019 року (ухвалене у складі судді Березень Ю.В., повний текст рішення суду виготовлено 21 жовтня 2019 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати, -

в с т а н о в и в :

16 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати.

Позовна заява мотивована тим, що згідно наказу відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації від 28 травня 2015 року №83 "Про кадрові питання" її було звільнено з посади методиста по дошкільним навчальним закладам Сарненського районного методичного кабінету відділу освіти Сарненської РДА 29 травня 2015 року, у зв`язку із скороченням штату працівників, відповідно пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2016 року визнано незаконним та скасовано наказ відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації від 28.05.2015року №83 "Про кадрові питання", поновлено її на посаді методиста по дошкільним навчальним закладам Сарненського районного методичного кабінету відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації з 02 червня 2015 року, стягнуто з відділу освіти на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу 34 053,85 грн з утриманням доходу, отриманого в центрі зайнятості та прибуткового податку і інших обов`язкових платежів до бюджету; стягнуто з відділу освіти моральну шкоду в розмірі 1000 грн та 535,92 грн судового збору.

Незважаючи на те, що рішення Апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2016 року в частині поновлення її на посаді підлягало до негайного виконання (тобто 31 травня 2016 року) лише 21 лютого 2017 року її було поновлено на посаді методиста по дошкільним навчальним закладам, наказом відділу освіти, молоді та спорту Сарненської райдержадміністрації №25-к від 20.02.2017 року, а з 01 березня 2017 року переведено на посаду методиста (наказ відділу освіти, молоді та спорту Сарненської райдержадміністрації № 30-к від 24.02.2017 року).

В той же час, відповідач відмовив їй у виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою виконання рішення суду.

Право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із затримкою виконання рішення суду щодо поновлення її на посаді, яка відповідно до ст. 34 Закону України "Про оплату праці" мала бути виплачена відповідачем відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, визначеному чинним законодавством.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013 визначив, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Відповідно до вимог ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідач повинен був виконати рішення Апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2016 року щодо негайного поновлення на посаді, тобто 31 травня 2016 року видати наказ про поновлення її на посаді, що проведено не було.

Просила суд стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної адміністрації на свою користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати у розмірі 11371,26 грн.

Заочним рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з наказу про поновлення на роботі вбачається, що підставою для такого поновлення є рішення Апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2016 року в справі 572/2429/15-ц, залишене без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 грудня 2016 року, однак незрозумілим є за який період і коли позивачці виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 34053,85 грн., а отже - чи порушив відповідач законодавство про працю, не виплативши дохід, який в розумінні Закону №2050-III є підставою для стягнення відповідної компенсації.

Проведені в позовній заяві розрахунки одноденного заробітку, коефіцієнти коригування заробітної плати, кількості робочих днів, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації втрати частини заробітної плати самі по собі не доводять вини відповідача у невиплаті заробітної плати у період з травня 2016 року по лютий 2017 року.

19 листопада 2019 року ОСОБА_1 та її представник - адвокат Власова Т.С. подали апеляційну скаргу, у якій просять скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована незаконністю оскаржуваного рішення.

Відповідачем незаконно відмовлено їй у виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою виконання рішення суду, повідомивши, що виплату коштів здійснено виключно згідно рішення апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2016 року

Поновлення ОСОБА_1 на посаді методиста з навчальних дисциплін відбулося лише 21 лютого 2017року (наказ відділу освіти, молоді та спорту Сарненської РДА №25-к від 20.02.2017).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду прийняв 22 травня 2019року постанову у справі №572/2429/15-ц, якою її заяву задоволено повністю, зокрема: скасовано рішення апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2016року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 грудня 2016року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визначення розміру за час вимушеного прогулу, а справу № 572/2429/15-ц в цій частині позовних вимог направлено на повторний розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рівненський апеляційний суд своєю і постановою від 12 вересня 2019 року задовольнив її апеляційну скаргу в частині позову про визначення розміру середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу. Стягнуто з відділу освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 34 733,68 грн та судовий збір в розмірі 1 485,96 грн.

Суд під час судового розгляду справи 24 вересня 2019 року не здійснював повного фіксування судового засідання за допомогою відео-та (або) звукозаписувального технічного засобу.

Саме наказ відповідача №25-к від 20.02.2017 є належним доказом того, що ОСОБА_1 була поновлена на посаді з 21 лютого 2017 року (замість 31.05.2016 року), проте виплата їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснена на підставі цього ж наказу лише по день постановлений судового рішення про поновлення на роботі, тобто по 30.05.2016 року, замість - по 20 лютого 2017року.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про її задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2016 року у справі № 572/2429/15-ц позов ОСОБА_1 до Сарненської районної державної адміністрації, відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації, третя особа - начальник відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації Аврамишин Герасим Леонтійович про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Наказ відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації від 28 травня 2015 року № 83 "Про кадрові питання" визнано незаконним та скасовано. Поновлено ОСОБА_1 на посаді методиста по дошкільним навчальним закладам Сарненського районного методичного кабінету відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації з 02 червня 2015 року. Стягнуто з відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 34 053 гривні 85 копійок з утриманням доходу, отриманого в центрі зайнятості та прибуткового податку і інших обов`язкових платежів до бюджету. Стягнуто з відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 гривень 00 копійок. Вирішено питання розподілу судових витрат. В решті позову відмовлено.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді методиста по дошкільним навчальним закладам Сарненського районного методичного кабінету відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області, а також стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 грудня 2016 року касаційні скарги ОСОБА_1 та відділу освіти Сарненської РДА Рівненської області відхилено. Рішення апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 , яка підписана представником Власовою Т.С. , про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 грудня 2016 року задоволено.

Рішення апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 грудня 2016 року у частині позовних вимог про визначення розміру середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу скасовано. Справу № 572/2429/15-ц у частині позовних вимог ОСОБА_1 до Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області, відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області, третя особа - начальник відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області Аврамишин Г.Л. про визначення розміру середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Власової Т.С. в частині позову про визначення розміру середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 16 лютого 2016 року в частині відмови в позові про визначення розміру середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу скасовано.

Стягнуто з відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 34 733,68 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Таким чином, рішення Апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2016 року, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді методиста по дошкільним навчальним закладам Сарненського районного методичного кабінету відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації з 02 червня 2015 року є чинним та скасовано не було.

Згідно зі ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України, ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" негайне виконання рішення суду означає обов`язок, а не право власника не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення видати наказ (розпорядження) про поновлення на роботі і фактично допустити його до виконання попередніх обов`язків.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином, за затримку виконання судового рішення про поновлення працівника на роботі законодавством передбачено відповідальність.

За змістом норм ст. 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що наказ "Про кадрові питання" яким поновлено ОСОБА_1 на посаді методиста, а також доручено їй приступити до виконання посадових обов`язків методиста по дошкільним навчальним закладам Сарненського районного методичного кабінету відділу освіти Сарненської районної державної адміністрації з 21 лютого 2017 року видано роботодавцем 20 лютого 2017 року (а.с. 5).

З указаним наказом позивач була ознайомлена 20 лютого 2017 року (а. с. 5 зворот).

Таким чином наявні правові підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки видання відповідачем наказу про поновлення позивача на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення, тобто за період з 31 травня по 20 лютого 2017 року, у розмірі 11 371, 26 грн, що правильно обраховано позивачем відповідно до Постанови КМУ від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" та не спростовано відповідачем за допомогою належних та допустимих доказів.

Ураховуючи те, що судом неповно з`ясовано фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, постановлене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати підлягають до задоволення.

На підставі ст. 235 КЗпП України, керуючись ст.ст.367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника - адвоката Власової Тамари Сергіївни задовольнити.

Заочне рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2019 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки видання відповідачем наказу про поновлення позивача на роботі у розмірі 11371 (одинадцять тисяч триста сімдесят одну) грн. 26 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя -доповідач С.С. Шимків

Судді : Н.В. Бондаренко

С.О. Гордійчук