ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2020 року

Київ

справа №826/1031/18

адміністративне провадження №К/9901/62515/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів - Соколова В.М., Єресько Л.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/1031/18

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» про застосування заходів реагування,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року (головуючий суддя - Шевченко Н.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Беспалової О. О., суддів: Губської О. А., Пилипенко О. Є.)

І РУХ СПРАВИ

1. У січні 2018 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл», в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації автозаправного комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл», який розташований за адресою: Кільцева дорога, 16 у Святошинському районі міста Києві, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) відімкнення від джерел живлення.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» встановлено порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року позов задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації автозаправного комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл», який розташований за адресою: Кільцева дорога, 16 у Святошинському районі міста Києві, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

4. Виконання судового рішення покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року відкрито провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року.

7. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоус О.В. відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі №826/1031/18 (провадження К/9901/62515/18).

8. Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 05 червня 2019 року касаційну скаргу у справі №826/1031/18 (провадження К/9901/62515/18) передано на розгляд колегії суддів у складі: Калашнікова О.В. (головуючий суддя), судді: Білак М.В., Губська О.А.

9. Верховний Суд ухвалою від 12 червня 2019 року на підставі пункту 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України прийняв до провадження зазначену вище касаційну скаргу.

10. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві подало відзив на касаційну скаргу, в якому вказало, що, на його думку, оскаржувані відповідачем судові рішення є законними та обґрунтованими, а касаційна скарга - безпідставною. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

II ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. З метою виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2017 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017 року у справі № 826/1375/17 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (попередня назва ТОВ «Восток») про недопущення посадових осіб державного органу до проведення планової перевірки у листопаді 2016 року, передбаченої Планом перевірок у IV кварталі 2016 року об`єктів суб`єктів господарювання та наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві від 11.10.2016 №468 «Про проведення планових перевірок», а також відповідно до вимог Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства позивачем видано 07.12.2017 наказ №465 «Про проведення позапланових перевірок», відповідно до якого у період з 08 по 21 грудня 2017 року державним інспекторам доручено провести позапланову передвіку Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл», який розташовано за адресою: Кільцева дорога, 16 у Святошинському районі міста Києві, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

12. Копію наказу отримано під особистий підпис в.о. головного керуючого директора Кожухар С.П.

13. На підставі наказу видано посвідчення №456 на проведення позапланової перевірки, яке відповідно до частини 5 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перед початком перевірки пред`явлене керівнику суб`єкта господарювання.

14. Під час здійснення перевірки встановлено, що АЗС Товариством з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на АЗС, а саме:

- п. 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - в адміністративному приміщенні автозаправного комплексу допускається захаращення шляхів евакуації меблями;

- п. 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - ширина евакуаційних виходів (дверей) із торгівельної зали виконано менше 1,2 м в порушення п. 8.7 ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі»;

- п. 1.18. розділу ІV Правил пожежної безпеки України - в адміністративному приміщенні автозаправного комплексу допускається користування пошкодженою розеткою;

- п. 22 розділу ІІ, п. 4 розділу І, п. 2.1 розділу V Правил пожежної безпеки України - не підтверджено розміщення другого (за необхідності більшої кількості) пожежного гідранта для зовнішнього пожежогасіння на водопровідній мережі в радіусі не більше 200 м, в порушення п. 12.16, п. 13.3.4 ДБН В.2.5- 74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»;

- п. 2.1 розділу V Правил пожежної безпеки України - на покажчику ПГ відсутні цифрові значення відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначення виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

- п. 31 розділу VІІ НАПБ В.01.058-2008/112 - кількість плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою не підтверджена розрахунком;

- п. 22 розділу ІІ, п. 4 розділу І Правил пожежної безпеки України - відстань від обладнання АГЗП до резервуарів бензину АЗС становить менше 40 м в порушення п. 8.151 ДБН В.2.5-20- 2001 «Газопостачання»;

- п. 22 розділу ІІ, п. 4 розділу І Правил пожежної безпеки України - відстань від обладнання АГЗП до резервуарів бензину АЗС становить менше 40 м в порушення п. 8.150 ДБН В.2.5-20- 2001 «Газопостачання»;

- п. 1 ст. 53 Кодексу цивільного захисту України - АЗК не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення;

- ст. 133 Кодексу цивільного захисту України, перелік п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №763 - не укладено договір на постійне та обов`язкове обслуговування об`єкту з аварійно-рятувальними службами;

- п.п. 4.9.5, 4.9.6. наказу №557 ПТБ, ПКМУ №1788 - не проведено встановленим порядком обов`язкове страхування цивільної відповідальності суб`єкта господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об`єктах підвищеної небезпеки.

15. За результатами перевірки інспектором було складено акт від 21.12.2017 №194 перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

16. Перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про які зазначено у акті перевірки, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають на КАЗС (АЗК) ТОВ «Глуско Рітейл» за адресою: Кільцева дорога, 16 у Святошинському районі міста Києві, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, а саме:

- в адміністративному приміщенні автозаправного комплексу допускається захаращення шляхів евакуації меблями - перешкоджає вільній евакуації людей при пожежі;

- в адміністративному приміщенні автозаправного комплексу допускається користування пошкодженою розеткою - дане порушення збільшує ризик виникнення пожежі внаслідок короткого замкнення;

- на покажчику ПГ відсутні цифрові значення відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначення виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) - дане порушення ускладнює гасіння можливої пожежі;

- кількість плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою не підтверджена розрахунком - дане порушення ускладнює гасіння можливої пожежі;

- ширина евакуаційних виходів (дверей) із торгівельної зали виконано менше 1,2 м - перешкоджає вільній евакуації людей при пожежі;

- не підтверджено розміщення другого (за необхідності більшої кількості) пожежного гідранта для зовнішнього пожежогасіння на водопровідній мережі в радіусі не більше 200 м - дане порушення ускладнює гасіння можливої пожежі;

- відстань від обладнання АГЗП до резервуарів бензину АЗС становить менше 40 м - збільшує ризик розповсюдження можливої пожежі;

- над технологічним обладнанням АГЗП не влаштовано навіс із негорючих матеріалів - збільшує ризик розповсюдження можливої пожежі;

- на АЗС (АЗК) відсутня автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення. - збільшує ризик пізнього виявлення та повідомлення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації, а також унеможливлює оповіщення населення у разі її виникнення.

17. Наведені порушення, на думку позивача, не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті, прийшли до висновку, що зафіксований факт порушень у вигляді невідповідності ширини евакуаційних виходів (дверей) із торгівельної зали ДБН В.2.2-23:2009, а також відсутність навісу із негорючих матеріалів в порушення ДБН В.2.5-20- 2001, що мали місце на момент вирішення спору по суті, є достатніми підставами для застосування заходів реагування.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. У касаційній скарзі касатор вказав, що оскаржувані судові рішення ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права.

20. Зазначив, що на момент подання апеляційної скарги неусунутими залишились два порушення: 1) відстань від обладнання АГЗП до резервуарів бензину АЗС становить менше 40 метрів в порушення п. 8.151 ДБН В.2.5.20-2001 «Газопостачання»; 2) АЗС з АГЗП не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення. Вказані порушення на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції уже були усунуті та виключені позивачем з Акту перевірки від 18.06.2018 року №196.

21. Також вказав, що судами попередніх інстанцій не було встановлено всіх обстави та доказів по справі, які свідчать про те, що на момент розгляду цієї справи більшість порушень було усунуто. Захід реагування, який обрано позивачем є непропорційним встановленим порушенням.

22. Суди не звернули увагу на те, що на момент звернення позивачем до суду не закінчився строк, встановлений відповідачу на самостійне усунення виявлених в ході перевірки порушень у відповідності до Припису про усунення порушень законодавства у сфері цивільного захисту від 28.12.2017 року.

23. Крім того, касатор вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доказам щодо відсутності правопорушень, які стали підставою для застосування заходів реагування.

24. На думку касатора, позивач, надаючи оцінку порушення відповідачем норм ДБН фактично перевищив свої повноваження, оскільки проведення перевірок з питань дотримання будівельних норм належить до повноважень Державної архітектурно-будівельної інспекції.

25. Задовольняючи позовні вимоги, суди застосували пункти 6.2., 6.4. Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, яка згідно з Розпорядженням Кабміну від 10 березня 2017 року №166-р скасована.

26. Застосовуючи неспірмірні заходи реагування, суди не врахували негативний соціальний та податковий ефект від можливої зупинки експлуатації АЗК відповідача.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

28. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

29. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30. Кодексом цивільного захисту України регулюються відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту. Також цей Кодекс визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

31. Згідно із ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

32. У відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

33. Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

34. Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зокрема, є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

35. Згідно зі статею 1, частини 5 статті 4, частини сьомої 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

36. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

37. Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

38. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

39. Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

40. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем проведено повторну перевірку відповідача, про що складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 06.03.2018 р. № 52 (а. с. 105 - 108).

41. Згідно опису виявлених порушень, позивачем зафіксовано наступні порушення:

- п. 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - ширина евакуаційних виходів (дверей) із торгівельної зали виконано менше 1,2 м в порушення п. 8.7 ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі»;

- п. 22 розділу ІІ, п. 4 розділу І Правил пожежної безпеки України - відстань від обладнання АГЗП до резервуарів бензину АЗС становить менше 40 м в порушення п. 8.151 ДБН В.2.5-20- 2001 «Газопостачання»;

- п. 22 розділу ІІ, п. 4 розділу І Правил пожежної безпеки України - над технологічними обладнаннями АГЗП не влаштовано навіс із негорючих матеріалів в порушення п. 8.150 ДБН В.2.5-20- 2001 «Газопостачання»;

- п. 1 ст. 53 Кодексу цивільного захисту України - АЗС та АГЗП не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

42. При цьому, в ході судового розгляду суд апеляційної інстанції встановив наявність лише двох порушень, зафіксованих в зазначеному вище акті від 06.03.2018 р. № 52:

- невідповідності ширини евакуаційних виходів (дверей) із торгівельної зали ДБН В.2.2-23:2009

- відсутність навісу із негорючих матеріалів в порушення ДБН В.2.5-20- 2001, що мали місце на момент вирішення спору судом першої інстанції по суті.

43. Разом з тим, апеляційним судом не надано належну оцінку тому, що дані порушення були відсутні під час повторної перевірки 18.06.2018 р.

44. Колегія суддів зазначає, що захід реагування у вигляді зупинення експлуатації автозаправного комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл», який розташований за адресою: Кільцева дорога, 16 у Святошинському районі міста Києві, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) відімкнення від джерел живлення є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

45. Колегія суддів зазначає, що при обранні такого заходу реагування, як зупинення експлуатації АЗК, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

46. При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій фактично не надали належного правового аналізу пропорційності заходів реагування, про які просив позивач, виявленим порушенням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, та не дослідили, чи потребує усунення цих порушень вжиття саме таких заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації АЗС.

47. Судами не з`ясовані обставини щодо того, які саме порушення були фактично усунуті відповідачем на час розгляду даної справи, та, з урахуванням цього, не встановлено, чи створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей порушення, які не усунуті.

48. Крім того, не з`ясовано, чи видавався припис щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду, хоча в матеріалах справи такий наявний, та чи були відповідачем виконані вимоги у встановлений термін.

49. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій не повно встановлені обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

50. Колегія суддів також вважає обґрунтованими доводи касатора про те, що Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів від 21.10.2004 року №130, нормами пунктів 6.2, 6.4 якої користувалися позивач та суди попередніх інстанцій при обранні заходу реагування, на момент виникнення спірних правовідносин втратила чинність на підставі Розпорядження Кабміну від 10 березня 2017 року №166-р.

51. При цьому, решта доводів касатора щодо недоведеності встановлених правопорушень та відсутності підстав вважати, що ті порушення, які лягли в основу оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій, становлять реальну загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такі доводи зводяться до переоцінки обставин, що виходить за межі касаційного перегляду.

52. Частиною другою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази; або необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

53. Відповідно до частини четвертої наведеної статті, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

54. Колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, зокрема, судами не було встановлено обставин, які можуть мати значення для правильного вирішення справи та встановлено обставини, які не підтверджені належними і допустимими доказами, не досліджено зібрані по справі докази, які містяться у матеріалах справи, у зв`язку з чим справа підлягає направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.

55. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

56. Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» - задовольнити.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року по справі №826/1031/18 - скасувати.

3. Справу №826/1031/18 направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

Судді Верховного Суду